Технічні засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій

заступник начальника факультету підготовки

фахівців для спеціальних підрозділів

Анотація

Визначено юридичні проблеми, пов'язані із застосуванням технічних засобів під час негласних слідчих (розшукових) дій, та запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: технічні засоби, негласні слідчі (розшукові) дії, кримінальний процес, оперативно-розшукова діяльність.

Стаття надійшла до редакції журналу 14 жовтня 2014 року.

Аннотация

Определены юридические проблемы применения средств обеспечения конспирации при проведении негласных следственных (розыскных) действий и предложены пути их решения.

Annotatіon

The problems of legal regulation of the technical means in carrying out secret investigation actions are defined, and the ways of their solution are proposed.

Практична реалізація положень Кримінального процесуального кодексу України (КПК) супроводжується численними проблемами, що пов'язані з недосконалістю його окремих норм. Одночасно з визнанням значних позитивних зрушень у сфері забезпечення прав і свобод людини, науковці та практики критикують різні положення КПК як такі, що не забезпечують послідовного і збалансованого захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини [1-9 та ін.]. Зокрема, виникнення проблем практичної діяльності зумовило недосконалість правового регулювання новоствореного інституту негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД). Окресленням кола цих проблем і визначенням шляхів вирішення активно займаються фахівці в галузі кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності [10-18 та ін.]. Водночас окремі актуальні питання практики не знайшли наукового розв'язання. Зокрема, це стосується засобів НСРД.

Метою даної статті є вирішення проблем, пов'язаних із застосуванням технічних засобів під час негласних слідчих (розшукових) дій.

Засобам, що використовуються під час НСРД, законодавець присвятив окрему статтю з відповідною назвою (ст. 273 КПК України “Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій”).

Аналіз змісту наведених норм КПК України та практики їх застосування дозволяє стверджувати, що вони не охоплюють повним обсягом тих засобів, що використовуються при проведенні НСРД (мова йде лише про “заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби”), а їх реалізація часто виявляється неможливою. Тому виникає необхідність перегляду переліку, змісту та правового регулювання використання необхідних засобів НСРД, що вимагає відповідного наукового дослідження.

НСРД за своїм змістом співпадають з відповідними оперативно-розшуковими заходами й відрізняються від них лише юридичною формою та колом суб'єктів ініціативи [19]. Тому при дослідженні засобів, використовуваних під час НСРД, доцільно спиратися на теоретичні положення щодо засобів оперативно-розшукової діяльності, вироблені юридичною наукою.

Ґрунтовно дослідивши розуміння засобів ОРД, Ю. Ю. Орлов визначив їх як сукупність знаряддя (матеріального інструментарію) та науково обґрунтованих прийомів його правомірного застосування суб'єктом ОРД для виконання завдань цієї діяльності [20, с. 32]. Вчений запропонував й власний перелік засобів ОРД: оперативні та інші обліки; розвідувальні комп'ютерні програми; оперативна техніка; житлові, службові та інші приміщення; засоби маскування та імітації; об'єкти, які виконують функцію предмета злочину (гроші, цінності, зброя, наркотичні речовини тощо); спеціально навчені тварини.

Застосування багатьох із цих засобів (без необхідної законодавчої регламентації) має місце і під час проведення відповідних НСРД. Причини цього полягають у неможливості виконання поставлених завдань без використання відповідних засобів або у значному підвищенні ефективності й результативності НСРД у разі їх застосування. Зокрема, це стосується техніки.

Загалом щодо технічних засобів, які використовуються у кримінальному процесі, законодавець вживає різні терміни: “технічні засоби” (п. 20, ч 1 ст. 7; ст. 27; п. 11 ч. 3 ст. 42; п. 3 ч. 2 ст. 99; п. 2, ч. 1. ст. 103; ч. 1 ст. 256; ст. 265; ст. 266; ч. 1 ст. 267 та ін.); “технічні засоби, прилади та спеціальне обладнання” (п. 2 ч. 4 ст. 71); “необхідне технічне обладнання” (п. 1 ч. 5 ст. 71) “технічні засоби фіксації” (п. 1 ч. 3 ст. 104); “технічні засоби фіксування кримінального провадження” (ст. 107; п. 2 ч. 2 ст. 520); “технічні засоби фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії” (ч. 7 ст. 223); “технічні засоби відеозапису” (ч. 9 ст. 232); “інші технічні засоби” (ч. 4 ст. 241); “технічні засоби контрою” (ч. 2 ст. 262); “відповідні технічні засоби спостереження, відбору та фіксації змісту інформації” (ч. 3, ст. 263); “технічні засоби аудіо-, відеоконтролю особи” (п. 5 ч. 1 ст. 267); “технічні засоби для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу” (ч. 1, ст. 268); “спеціальні технічні засоби для спостереження” (ст. 269). При цьому КПК України не дає будь-якого визначення жодному з цих понять. В окремих випадках це створює проблеми у правозастосовній практиці, зокрема при проведенні НСРД.

П. П. Підюков, Ю. В. Скудар та О. В. Камінська вказують, що проблематиці застосування спеціальних технічних засобів під час здійснення негласних слідчих (розшукових) дій має бути присвячена окрема норма КПК, яка б регламентувала підстави, порядок і зміст та використання його результатів у інтересах кримінального провадження [21]. При цьому вчені не надають власного визначення “спеціальних технічних засобів” й стверджують, що цей термін, як і “оперативні” та “оперативно-технічні засоби”, походить від термінів “оперативно-розшукові заходи”, “оперативно-розшукові дії”. Аналіз положень, запропонованих науковцями, дійсно свідчить, що “спеціальними технічними засобами” вони вважають все те, що в теорії ОРД має усталену назву “оперативно-технічні засоби”. Під такими засобами Ю. Ю. Орлов розуміє технічні засоби, що мають специфічні конструктивні ознаки або властивості, які вказують на їх призначення для застосування в ОРД (зокрема, на їх призначення для негласного отримання інформації) [20, с. 41].

Незважаючи на принципову ідентичність технічних засобів, що використовуються при проведенні оперативно-розшукових заходів і НСРД, механічне перенесення до термінологічного апарату кримінального процесу назви “оперативно-технічні засоби” буде некоректним через фактичну юридичну форму дій, що провадяться слідчим, прокурором або за їх дорученням уповноваженим оперативним підрозділом. Термін “спеціальні технічні засоби” може трактуватися дуже широко, а тому в межах кримінального процесу потребує окремого унормування. Проте його запровадження, як і окремої статті КПК, що регламентує застосування таких засобів, є недоцільним. Питання юридичного врегулювання використання техніки в процесі НСРД можливо провести в межах ст. 273 КПК України, присвятивши цьому питанню окрему частину статті. В межах цієї частини потрібно легалізувати усі види використовуваної техніки з урахуванням того, що під час НСРД застосовують не лише пристрої та прилади, що мають специфічні конструктивні ознаки або властивості, які вказують на їх призначення для негласного отримання інформації, а й побутову та іншу апаратуру. Таку апаратуру в оперативно-розшуковій діяльності вважають складовою частиною оперативної техніки через специфічні прийоми її застосування, притаманні ОРД [20, с. 42].

Слід визнати, що реалізація окресленої нами пропозиції у запропонованому вигляді призведе до певних порушень юридичної логіки. Адже, здебільшого, НСРД проводять саме уповноважені оперативні підрозділи (за дорученням слідчого, прокурора). При цьому вони використовують ті самі технічні засоби, що і при проведенні відповідних оперативно-розшукових заходів. У результаті ті самі засоби, використовувані тими самими суб'єктами залежно від сфери застосування (ОРД та кримінальний процес), в одному випадку іменуються оперативно-технічними, а в іншому технічними засобами, що використовуються під час проведення НСРД. Тому, в статті 273 КПК України, регламентуючи використання означених засобів, слід зазначити, що уповноважені оперативні підрозділи, виконуючи доручення слідчого, прокурора, можуть використовувати наявні у них оперативно-технічні засоби, якщо вони відповідають вимогам цього Кодексу щодо засобів, які використовуються при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій.

Диференціацію технічних засобів у кримінальному процесі доцільно проводити як і в ОРД залежно від мети застосування [20, с. 44-45]. При цьому потрібно унормовувати не технічні, а юридичні ознаки. Тому цілком логічно пов'язати найменування засобу з конкретними НСРД (технічні засоби аудіоі відеоконтролю; технічні засоби зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж й електронних інформаційних систем; технічні засоби проникнення у публічно недоступні місця та ін.). Одночасно, для уникнення неоднозначності у трактуванні можливості застосування певних технічних засобів доцільно законодавчо закріпити, що дозволом на їх використання є ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення відповідної НСРД.

Разом з тим, потрібно врахувати, що є багато технічних засобів, які можуть бути використані при проведенні різних НСРД, зокрема це: засоби фотографування, відеота звукозапису (засоби фіксації); технічні засоби встановлення місця знаходження конкретних матеріальних об'єктів (у теорії ОРД пошукова техніка); технічні засоби зв'язку, оптичні прилади, транспортні засоби та ін. Використання означених засобів у публічно доступних місцях не можна вважати втручанням у приватне спілкування та особисте життя [22], що дає підстави для унормування їх застосування без спеціальних дозволів при проведенні всіх НСРД.

Підводячи підсумки, зазначимо, що статтю 273 КПК України потрібно сформулювати в іншій редакції, виокремивши: технічні засоби, засоби забезпечення конспірації; заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби; автоматизовані інформаційні системи і бази даних оперативних та інших підрозділів правоохоронних органів; розвідувальні комп'ютерні програми. Кожній з названих груп засобів має бути присвячена окрема частина статті, де потрібно подати тлумачення та (при необхідності) провести класифікацію відповідних засобів.

При цьому щодо використання технічних засобів варто зазначити наступне.

Під час проведення НСРД слідчий, прокурор та уповноважені оперативні підрозділи мають право використовувати:

1) технічні засоби проникнення у публічно недоступні місця; технічні засоби аудіоі відеоконтролю; технічні засоби зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж й електронних інформаційних систем; засоби фотографування, відеота звукозапису; технічні засоби встановлення місця знаходження конкретних матеріальних об'єктів; технічні засоби зв'язку, оптичні прилади, транспортні засоби.

Дозволом на використання технічних засобів проникнення у публічно недоступні місця, технічних засобів для проведення там аудіо- і відеоконтролю є ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД, передбачених відповідно ст.ст. 267 та 260 цього Кодексу.

Дозволом на використання технічних засобів зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД, передбаченої ст. 263 цього Кодексу.

Дозволом на використання технічних засобів зняття інформації з електронних інформаційних систем, доступ до яких обмежується її власником, володільцем або утримувачем або пов'язаний з подоланням системи логічного захисту, є ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД, передбаченої частиною першою ст. 264 цього Кодексу.

При проведенні НСРД у публічно доступних місцях дозволено вільно використовувати технічні засоби аудіо- і відеоконтролю, фотографування, відео- та звукозапису; технічні засоби встановлення місця знаходження конкретних матеріальних об'єктів; оптичні прилади, технічні засоби зв'язку, транспортні засоби.

Місцем проведення НСРД є місце знаходження осіб, що беруть у ній участь, і технічних засобів, що ними використовуються.

Уповноважені оперативні підрозділи, виконуючи доручення слідчого, прокурора, можуть використовувати наявні у них засоби, якщо вони відповідають вимогам цього Кодексу щодо засобів, які використовуються при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій.

негласний розслідування злочин кримінальний

Список використаних джерел