Суспільно-правові засади обмеження конституційних прав і свобод громадян в оперативно-розшуковій діяльності

Розгляд особливостей обмеження прав громадян в оперативно-розшуковій діяльності з точки зору абстрактно-формальної оцінки. Аналіз нормативно-правових та суспільних передумов такого обмеження. Закордонний досвід співвідношення захисту прав громадян.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.02.2019
Размер файла 20,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУСПІЛЬНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОБМЕЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН В ОПЕРАТИВНО- РОЗШУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Шендрик В.В.

докт. юрид. наук, ст. наук. співр.,

А.В. Шендрик

Харківський національний університет внутрішніх справ

Розглянуто особливості обмеження прав громадян в оперативно-розшуковій діяльності, зокрема з точки зору абстрактно-формальної оцінки, за якої ці обмеження можуть бути прирівняні до порушення. Проаналізовано нормативно-правові та суспільні передумови такого обмеження. Досліджено закордонний досвід співвідношення захисту прав громадян та громадської безпеки на прикладі принципу «нульової терпимості».

Ключові слова: права, свободи, обмеження прав, особа, суспільство, закон, оперативно-розшукова діяльність

Шендрик В.В., Шендрик А.В. Общественно-правовые основы ограничения конституционных прав и свобод граждан в оперативно-розыскной деятельности

Рассмотрены особенности ограничения прав граждан в оперативно-розыскной деятельности, в частности с точки зрения абстрактно-формальной оценки, при которой эти ограничения могут быть приравнены к нарушению. Проанализированы нормативно-правовые и общественные предпосылки такого ограничения. Исследован зарубежный опыт соотношение защиты прав граждан и общественной безопасности на примере принципа «нулевой терпимости».

Shendryk V.V, Shendryk А.V. Socio-Legal Bases Limit the Constitutional Rights and Freedoms of Citizens in the Operational and Investigative Activities

обмеження конституційний оперативний розшуковий

The article describes the features of limitations of human rights in the operational and investigative activities, in particular in terms of abstract and formal evaluation in which these restrictions may amount to a violation. It was analyzed the legal and social conditions such restriction. Foreign experience in relation to protect the rights of citizens and public safety on the example of the principle of «zero tolerance» studied.

Проблема забезпеченім прав і свобод громадян у вітчизняному законодавстві останні десятиліття є пріоритетним напрямом у дослідженнях різних галузей права. Перш за все, це викликано соціалістичним минулим та, не в меншій мірі, недосконалим механізмом забезпечення прав і свобод громадян в Україні.

Права й свободи людини значною мірою визначали розвиток більшості країн на шляху політичної демократії, економічного прогресу та співробітництва і не втратили своєї актуальності до цього часу. Історія людства свідчить про можливість еволюції суспільства шляхом домінування свободи і права, формування вільної, незалежної, законослухняної особистості. Наявність інституту прав і свобод людини та громадянина у конституційній державі, закріплюючи волю народу і кожної людини, забезпечує їх захист та формує основи їх гарантій [І, с.З].

В загальнотеоретичному плані проблеми прав людини досліджувалися В.Б. Авер'яновим, О.М. Бандуркою, Ю.П. Бітяком, І.Л. Бородіним, М.В. Вітруком, Л.Д. Воєводіним, І.П. Голосніченком, Р.А. Калюжним, С.В. Ківаловим, І.П. Козаченком, А.Т. Комзюком, Я.Ю. Кондратьев им, М.В. Корнієнком, Ю.Ф. Кравченком, О.В. Негодченком, В. А. Патюліним, І.Л. Петрухіним, В.П. Пєтковим, Ю.І. Римаренком, О.Ф. Скакун, В.В. Сташисом, В.Я. Тацієм, О.Н. Ярмишем та іншими. Положення й висновки цих вчених склали концептуальне підґрунтя для наукової розробки загальних проблем прав людини, окремих видів і конкретних прав особистості. Метою статті є аналіз нормативно-правових та суспільних передумов обмеження прав і свобод громадян в оперативно-розшукової діяльності, виявлення особливостей обмежень в цій галузі права.

Найбільшою актуальністю виділялись проблеми правового забезпечення прав і свобод людини у сфері оперативно-розшукової діяльності, яка за своєю суттю надає передумови до обмеження конституційних прав громадян.

Обмеження як правомірне, обгрунтоване вторгнення, зазіхає на недоторканість особи, впливає на свідомість і вчинки людини, порушує цілісність прав особистості. Звідси випливає, що й обмеження прав і свобод як правомірне вторгнення в цю область вимагає особливого режиму: дотримання умов, наявність підстав, передбачених законом, наявність механізму судового контролю, прокурорського нагляду, відомчого контролю за законністю й обгрунтованістю обмежень, а також надання особі, права і свободи якої обмежені, права на судовий захист. Адже в межах оперативно-розшукової діяльності за наявності відповідних умов, відбувається обмеження прав і свобод громадян, яке за абстрактно-формальної оцінки може бути прирівняне до їх порушення [2, с.340]. Саме ця специфічна риса оперативно-розшукової діяльності зумовлює потребу в її чіткому законодавчому регулюванні та створенні відповідних гарантій з метою не допустити протиправного звуження чи ігнорування інтересів осіб, що опинилися у сфері протидії злочинності.

Проте, закріплення особливого режиму на законодавчому рівні, ще не означає його дієвого та ефективного використання. Під час здійснення заходів щодо виявлення й попередження злочину часто виникають обставини, які не передбачені в законі, і які перешкоджають виконувати основні правоохоронні завданім.

Так, працівник оперативного підрозділу у своїй діяльності переслідує основні цілі, закріплені в ст. І Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», а саме здійснює пошук і фіксацію фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримує інформацію в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави [3]. Проте, виконання вказаних завдань часто ускладнюється за умови дотримання законодавчо закріпленого особливого порядку.

Одним із прикладів вказаної ситуації може слугувати проблема обґрунтованості критеріїв тяжкості вчиненого злочину, покладених законодавцем в основу допустимості здійснення оперативно-розшукової діяльності, пов'язаної з тимчасовим обмеженням прав особи. Підкреслюється, що допустимість ОРД тільки у разі вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів відповідає цілям охорони прав і свобод громадян, зводить до мінімуму коло осіб, чиї права і свободи піддаються тимчасовому обмеженню. Проте, виявляється не зрозумілим, як виходити з ситуації, коли тяжкість підготовлюваного злочину можна виявити тільки шляхом проведення оперативно-розшукових заходів. Звісно, на практиці оперативні підрозділи не вагаючись здійснюють усі можливі заходи для виявлення та попередження злочину, проте процесуальний порядок легалізації отриманих фактичних даних надто складний й заставляє витрачати багато дорогоцінного часу на різні відписки та пояснення. Хоча все це робиться з єдиною метою - знайти особу злочинця, який своїми діями порушив чиїсь права (позбавив життя, завдав шкоди здоров'ю, майну та ін.).

У світлі розглядуваної проблеми доречно згадати закордонний досвід співвідношення захисту прав громадян і громадської безпеки. До початку 90-х рр. XX ст. Нью-Йорк вважався одним з самих кримінальних міст світу. Мер міста Р. Джуліані поставив завдання змінити ситуацію. У цих цілях був здійснений цілий ряд заходів, в основу яких був покладений принцип «нульової терпимості». Сутність полягала в тому, щоб поліція вживала негайних заходів по всім, навіть малозначним злочинам. «Нульова терпимість», сполучена з насиченням криміногенних мікрорайонів співробітниками поліції в цивільному, проведенням маскованих оперативно-розшукових операцій проти наркоторговців, злодіїв, грабіжників, привела до того, що з 1990 до 1997 рр. число вбивств у Нью-Йорку скоротилося з 2200 до 767, тобто майже в три рази [4].

Вже після відходу Р. Джуліані з поста мера Нью-Йорка принцип «нульової терпимості» залишається в основі заходів боротьби із злочинністю. До цього слід додати антитерористичні заходи після 11.09.2001 р. В результаті число вбивств в Нью-Йорку продовжує знижуватися: з 2002 по 2005 рр. їх кількість скоротилася з 600 до 500 [5, с.89].

Прикладів ускладненого застосування нормативних приписів оперативними підрозділами під час здійснення оперативно-розшукової діяльності у вітчизняній практиці багато, але й без них очевидно: у правовому регулюванні оперативно-розшукової діяльності існує явна колізія норм, що охороняють права і свободи людини і громадянина. При цьому, пріоритет віддається правам і свободам, порушення яких проведенням оперативно-розшукових заходів в більшості випадків міфічне, тоді як з іншої сторони об'єктивні права на життя, здоров'я, власність, посягання на які реальні і спричинюють таке ж реальне настання тяжких наслідків.

Таким чином, здійснення оперативно-розшукової діяльності не повинне обмежуватися фактами виявлення, попередження чи припинення тільки тяжких і особливо тяжких злочинів. Заходи, сили і засоби ОРД повинні бути задіяні при реальній необхідності і наявності до того можливості для досягнення мети здійснення правосуддя по всіх злочинних проявах.

У сучасних реаліях недопустима невиправдана конкуренція демократії і безпеки особи, суспільства. Як відзначають дослідники, «безпека - складне соціальне явище, яке суперечливим чином відображає відносини різних соціальних суб'єктів. Нерідко одні з них прагнуть забезпечити свою безпеку за рахунок інших, або в своїй діяльності не приймають до уваги інтереси інших соціальних груп і їх потребу в безпеці. Мову у такому разі слід вести про своєрідний «соціальний егоїзм», який якщо і був відносно терпимий в попередні епохи, то в епоху наростаючої глобалізації сам починає бути серйозною загрозою. Звідси необхідність розрізняти загальне, соціально-значуще уявлення про безпеку і уявлення, обумовлені суб'єктивними позиціями, неоднозначними оцінками і перевагами» [6, с. 102].

Крім того, при формальній оцінці вся оперативно-розшукова діяльність, як в рівній мірі і діяльність слідчого, може бути визнана порушенням прав і свобод людини. Насправді такого порушенім немає, і у принципі бути не може, бо закон, дозволяючи проведення оперативно-розшукових заходів, тим самим встановлює в цій частині обмеження прав і свобод громадян. Оперативно-розшукова діяльність проводиться в умовах і межах законодавчого обмеження прав і свобод громадян. Тому ніякого їх порушення не відбувається. Йдеться про достатність підстав ОРД, але це чинник оцінний, зі всіма наслідками, які звідси витікають.

У той же час, необхідно з неабиякою обережністю слід підходити до вирішення питання про проведення оперативно-розшукових заходів, коли немає стовідсоткової упевненості в причетності особи до скоєння злочину і є ризик спричинення їй моральної шкоди або іншого збитку. Але слід розуміти: невиправдана перестраховка може привести до того, що злочинець залишиться невстановленим і, як результат, будуть порушені не гіпотетичні, а реальні права і свободи якоїсь особи.

Беззаперечним є вислів Б.Г. Розовського: «Вузьконаправлена оцінка громадянином своїх прав і свобод, при безперечному їх пріоритеті, але поза інтересами суспільства, неприпустима». У свою чергу М.В. Вітрук вважає, що соціальне призначення прав і свобод громадян передбачає вимогу дотримання гармонійного поєднання суспільних, державних та особистих інтересів. Принцип поєднання суспільних і особистих інтересів має безпосереднє значення і для усвідомлення, розуміння проблеми зловживання правами і свободами [7, с.154--155].

Таким чином, права людини є невід'ємною частиною суспільства в цілому, а їх забезпечення та захист - основним та першочерговим завданням будь-якої держави. Проте, слід врахувати, що кожне суспільство, будь-яка держава, на жаль, підвернена злочинним проявам, що вчинюються окремими особами й завдають шкоди суспільству в цілому. Саме для того, щоб захистити суспільство від злочинного впливу й створені правоохоронні органи, які для протидії найнебезпечнішим проявам злочинності наділені виключними засобами, одним з яких є оперативно-розшукова діяльність. Оперативні підрозділи, здійснюючи оперативно-розшукову діяльність, наділені правом тимчасового обмеження конституційних прав громадян при проведенні окремих оперативно-розшукових заходів. Саме висока мета таких заходів: захист громадян від злочинних посягань, виправдовує тимчасове обмеження їх конституційних прав.

Крім того, слід зауважити, що рівень регламентації прав та свобод громадян, а також форми їх обмеження на законодавчому рівні є неадекватними реальній оперативно-розшуковій обстановці. Адже до сьогодні ми були позбавлені від активних форм тероризму, що спостерігаються в США, Західній Європі та Росії. Але сучасна суспільно-політична та криміногенна обстановка в державі, а особливо в умовах збройного протистояння на її території, змушують переглянути існуючу практику й теорію здійснення оперативно-розшукової діяльності у частині обмеження конституційних прав громадян заради суспільної безпеки у державі в цілому.

Література

1. Гуренко М. М. Розвиток політико-правової думки про гарантії прав та свобод людини та громадянина: монографія / М. М. Гуренко. - Київ: Логос, 2002. - 252 с.

2. Розовский Б. Г. Ненаучные заметки о некоторых научных проблемах уголовного процесса: эссе / Б. Г. Розовский. - Луганск, 2004. - 600 с.

3. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»: від 18.02.1992 р., № 2135-- XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2l35-l2.

4. Реформа полиции. Опыт Нью-Йорка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://stavropolgid.ru/novosti/politika/4248- reforma-politsii-opyt-nju-jorka.

5. Алексеев А. И. Российская уголовная политика: преодоление кризиса / А. И. Алексеев, В. С. Овчинский, Э. Ф. Побегайло. - М.: Норма., 2006. - 144 с.

6. Моздаков А. Ю. Социальная безопасность и безопасность личности / А. Ю. Моздаков // Государство и право. - 2008. - № 6. - С. Ю2-Ю5.

7. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР / Н. В. Витрук. - М.: Юрид. лит., 1985. - 175 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сутність виборчих прав, призначення їх обмежень й виборчих цензів. Вплив обмежень виборчих прав на розвиток суспільних відносин, законодавча практика їх закріплення. Рішення Європейського Суду з прав людини у справах, що стосуються обмежень виборчих прав.

    дипломная работа [148,5 K], добавлен 25.05.2013

  • Відповідність Конституції України міжнародним стандартам в галузі прав людини. Особливості основних прав і свобод громадян в Україні, їх класифікація. Конституційні гарантії реалізації і захисту прав та свобод людини. Захист прав i свобод в органах суду.

    реферат [11,5 K], добавлен 12.11.2004

  • Суспільні відносини, які виникають між державою та громадянином у сфері правового регулювання використання прав та свобод, у випадку шкідливого характеру їх використання застосування обмежень. Умови установлення правового режиму надзвичайного стану.

    курсовая работа [134,4 K], добавлен 04.11.2015

  • Теоретичні та практичні аспекти реалізації організаційно-правових форм і методів діяльності судових органів, їх правовий статус та система нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу. Визначення напрямів реформування реалізації захисту прав.

    курсовая работа [47,8 K], добавлен 18.03.2012

  • Вивчення проблеми визначення місця адміністративного судочинства серед інших форм захисту прав, свобод та інтересів громадян. Конституційне право на судовий захист. Основні ознаки правосуддя. Позасудова форма захисту прав у публічно-правових відносинах.

    реферат [33,4 K], добавлен 22.04.2011

  • Роль правовідносин в адміністративно-правовому механізмі забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції. Сутність та значення гарантії у забезпеченні прав і свобод громадян. Характеристика правового режиму законності.

    статья [28,9 K], добавлен 18.08.2017

  • Поняття цивільно – правового захисту. Захист права приватної власності. Віндикаційний і негаторний позови. Захист особистих немайнових прав. Захист прав інтелектуальної власності. Цивільно- правові проблеми захисту особистих і майнових прав громадян і мож

    курсовая работа [60,2 K], добавлен 03.05.2005

  • Обмеження прав і свобод громадянина: загальні аспекти, межі і умови запровадження. Питання правомірності, доцільності і можливості застосування люстрації до суддів. Її два аспекти – звільнення з посади та обмеження права займати певні державні посади.

    доклад [22,2 K], добавлен 01.10.2014

  • Дослідження об’єкту злочину. Право громадян на об’єднання. Розширення спектру однорідних суспільних відносин, що мають підлягати правовій охороні. Кримінально-правові проблеми протидії злочинам проти виборчих, трудових та інших особистих прав громадян.

    статья [24,5 K], добавлен 19.09.2017

  • Визначення конституційно-правового статусу людини і громадянина як сукупності базових правових норм та інститутів. Місце органів правосуддя в механізмі захисту громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних прав і свобод громадян.

    курсовая работа [112,4 K], добавлен 19.07.2016

  • Характеристика категорії цивільної дієздатності фізичної особи і визначення її значення. Правові підстави обмеження дієздатності фізичної особи і аналіз правових наслідків обмеження. Проблеми правового регулювання відновлення цивільної дієздатності.

    курсовая работа [32,2 K], добавлен 02.04.2011

  • Здійснення правосуддя суддями в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Система адміністративних судів та їх компетенція. Судовий розгляд справ. Обов'язки осіб, які беруть участь у засіданні та прийняття рішення.

    курсовая работа [50,9 K], добавлен 11.04.2012

  • Історичні умови та засади розвитку і становлення прав людини в Європейській системі законодавства (судочинства). Виникнення і закріплення Європейського суду з прав людини в системі судочинства. Принципи діяльності Європейського суду з прав людини.

    курсовая работа [77,8 K], добавлен 04.01.2014

  • Особливості розгляду окремих видів письмових звернень громадян: скарга, заява. Місце інституту адміністративного оскарження в системі засобів адміністративно-правового захисту прав, свобод та законних інтересів громадян, основні принципи реформування.

    курсовая работа [55,4 K], добавлен 17.10.2012

  • Розгляд звернень громадян в концепції Закону України "Про звернення громадян". Організаційні форми процесу вирішення звернень громадян. Відповідальність за порушення розгляду пропозицій, заяв та скарг громадян. Робота з документацією щодо звернень.

    курсовая работа [67,6 K], добавлен 05.03.2014

  • Права людини, права нації (народу) та їх розвиток у сучасний період. Правовий статус громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Міжнародні організаційно-правові механізми гарантування і захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.

    дипломная работа [68,7 K], добавлен 01.07.2009

  • Юридичні особи як окремий вид об’єднань громадян. Загальна характеристика та особливості функціонування політичних партій і громадських організацій. Правові положення виникнення та припинення діяльності об'єднань громадян за чинним законодавством України.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 15.11.2010

  • Дослідження інституціональних та організаційних засад діяльності базових центрів зайнятості. Характеристика адміністративно-правового регулювання відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади. Аналіз захисту прав, свобод та інтересів громадян.

    реферат [26,9 K], добавлен 28.04.2011

  • Розгляд принципу відносин людина - держава, закріпленого Конституцією України як гарантії соціального забезпечення в системі захисту прав і свобод громадян. Аспекти доктринальної характеристики загальнообов'язкового державного соціального страхування.

    реферат [40,3 K], добавлен 15.05.2011

  • Історія виникнення та розвитку адвокатури - добровільного професійного громадського об’єднання, покликаного сприяти захисту прав і свобод, представляти законні інтереси громадян та надавати їм юридичну допомогу. Права та обов’язки адвоката в Україні.

    реферат [38,6 K], добавлен 18.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.