Інформаційне забезпечення антилегалізаційної системи (адміністративно-правові аспекти)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Інформаційне забезпечення антилегалізаційної системи (адміністративно-правові аспекти)

Буткевич Сергій Анатолійович

Постановка проблеми. Глобалізація економіки, зниження торгових бар'єрів, вільний рух капіталів і розвиток інформаційних технологій сприяють інтеграції міжнародної фінансової системи і створенню в перспективі єдиного світового ринку. Разом із тим, процес глобалізації та інтеграції має і свої реальні та потенційні ризики. Передусім зростаюча кількість міжнародних банківських операцій, поява нових форм і методів переказу грошей, зокрема із використанням електронних засобів зв'язку, значною мірою облегшили організованим групам і злочинним організаціям проведення комплексу заходів із відмивання капіталів, одержаних злочинним шляхом. Крім цього, глобалізація світової економіки породжує низку проблем, які безпосередньо віддзеркалюються на національних інтересах окремих держав. Однією із найбільш гострих проблем стає інтернаціоналізація злочинності в економічній сфері, посилення її впливу на національні господарські комплекси та зростаюча шкода, яка нею завдається [1, с. 14].

За оцінками фахівців, сьогодні існує кілька основних передумов для поширення використання інформаційних технологій у протиправній діяльності. По-перше, сама інформація набула вартості й стала більш цінним товаром, що призвело до створення різноманітних способів впливу на обчислювальні системи як із метою розкрадання або знищення інформації, так і її модифікації. Спектр таких злочинів - від шантажу до шпіонажу, від недобросовісної конкуренції до майнових кримінальних проступків. По-друге, з'явилися електронні розрахунки й платежі, електронні гроші, що відразу зумовило розроблення різних прийомів їх “електронного розкрадання”. По-третє, комп'ютерні системи включені до контурів управління систем життєзабезпечення самого різного рівня: від окремої людини до систем державного масштабу - енергетики, інфраструктури, озброєння тощо. Навіть випадкові збої у функціонуванні комп'ютерних мереж можуть викликати непередбачувані надзвичайні ситуації аж до техногенних катастроф або несанкціонованого застосування зброї масового ураження. Умисні цілеспрямовані ж інформаційні атаки можуть спричинити ще більш тяжкі наслідки [2, с. 109].

При цьому в інформаційній сфері чинником, що сприяє розвиткові та вдосконаленню механізму відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, є internet-можливості, пов'язані із розвитком інноваційних технологій, зокрема і при проведенні банківських або інших фінансових операцій. Так, переважна більшість операцій із легалізації злочинних доходів пов'язана із використанням фінансових установ, які знаходяться в різних офшорних юрисдикціях. Тобто важливою тенденцією, що визначає можливості використання для відмивання грошей новітніх інформаційних технологій, є глобалізація господарської діяльності та організаційної інфраструктури бізнесу в національному та міжнародному аспектах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичним підґрунтям для дослідження адміністративно- правових аспектів інформаційного забезпечення антилегалізаційної системи України стали наукові праці О.Ф.Андрійко, Л.І.Аркуші, О.М.Бандурки, А.І.Берлача, Л.К.Воронової, В.М.Гаращука, О.П.Гетманець, А.Т.Ковальчука, О.Є.Користіна, О.П.Рябченко, Л.А.Савченко, С.В.Симов'яна та ін. Ці учені зробили важливий внесок у дослідження проблем організаційного, правового і тактичного забезпечення діяльності правоохоронних і контролюючих органів у сфері запобігання та протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму, взаємодії суб'єктів державного та первинного фінансового моніторингу, юридичної відповідальності за порушення у цій сфері тощо.

Утім, незважаючи на вагомий доробок науковців, значний практичний інтерес до цієї проблематики, недосконалість чинного законодавства та його високий динамізм протягом останніх років, необхідність приведення системи фінансового моніторингу у відповідність з міжнародними рекомендаціями, питання наукового аналізу інформаційного забезпечення антилегалізаційної системи України потребують самостійного комплексного дослідження.

Метою статті є аналіз сучасного стану інформаційного забезпечення заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також розроблення пропозицій і рекомендацій для вдосконалення цієї важливої складової антилегалізаційної системи. Відтак, наукова новизна цього дослідження полягає у розгляді основних складових антилегалізаційної політики України через призму інформаційної безпеки держави загалом і фінансово- економічного сектору зокрема.

Виклад основного матеріалу. Акцентуємо увагу на тому, що пріоритетне місце в інформаційному забезпеченні національної антилегалізаційної системи посідає саме Державна служба фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг України), що входить до системи органів виконавчої влади та утворена для реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму [3]. Це пов'язано передусім із тим, що основним завданням Держфінмоніторингу України є забезпечення функціонування Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму (далі - Єдиної інформаційної системи), створеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1896 [4].

Утворення Єдиної інформаційної системи 10 років тому було пов'язано із необхідністю переходу на принципово новий рівень інформаційно- аналітичного забезпечення центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, які у межах компетенції здійснювали заходи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Відтак, об'єднання інформаційних ресурсів баз даних, пов'язаних із станом і діяльністю учасників фінансових операцій, стало передумовою проведення всебічного аналізу фінансових операцій, стосовно яких виникають підозри у тому, що вони здійснюються з метою легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму.

Сьогодні Єдина інформаційна система забезпечує: збирання, накопичення, систематизацію, аналіз та узагальнення інформації у сховищі даних; виявлення фактів маскування незаконного походження доходів, виявлення їх справжнього характеру і джерел одержання, місцезнаходження і переміщення, а також напрямів використання; двосторонні інформаційно-телекомунікаційні зв'язки між державними органами, передачу інформації між ними, оперативне інформування та оповіщення; здійснення електронного документообігу між державними органами, об'єднаними в Єдиній державній системі; аналіз ситуацій і подій, що стосуються фінансового моніторингу, виявлення тенденцій і закономірностей їх розвитку; підтримку прийняття управлінських рішень; організацію та виконання контрольних заходів, документування їх результатів, контроль за виконанням прийнятих рішень [4].

Структурно Єдина інформаційна система складається із постійно діючих:

центральної підсистеми, у складі якої: центр обробки даних; центральне сховище даних; центр аналітичної обробки інформації; нормативно- довідкова підсистема; система електронного документообігу;

функціональних підсистем державних органів, що взаємодіють із центральною підсистемою [5]. Тобто вони формуються відповідним суб'єктом Єдиної інформаційної системи для організації роботи, пов'язаної з об'єднанням відповідних інформаційних ресурсів баз даних у сфері запобігання та протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму;

інформаційно-телекомунікаційної системи фінансового моніторингу, основними завданнями якої є телекомунікаційне забезпечення функціонування Єдиної інформаційної системи та створення передумов інтеграції розподілених інформаційних ресурсів баз даних її суб'єктів;

підсистеми забезпечення, яка містить: комплекс технічного забезпечення; комплекс локальної взаємодії передачі даних; комплекс мережевої взаємодії передачі даних; інформаційне забезпечення; загальносис- темне програмне забезпечення; прикладне програмне забезпечення; нормативно-правове забезпечення; науково-методичне забезпечення; організаційне забезпечення системи; систему адміністрування та контроль функціонування програмно-технічних засобів; систему навчання та підвищення кваліфікації працівників;

- комплексної системи захисту інформації, яка забезпечує захист державних інформаційних ресурсів в автоматизованих системах, що входять до складу Єдиної інформаційної системи, шляхом упровадження комплексу технічних, криптографічних, організаційних та інших заходів і засобів комплексної системи захисту інформації, спрямованих на недопущення блокування інформації, несанкціонованого ознайомлення з нею та/або її модифікації [4].

Водночас складовими Єдиної інформаційної системи є Захищена мультисервісна автоматизована корпоративна система Держфінмоніторингу України та Єдина інформаційна система фінансового моніторингу, яка забезпечує міжвідомчу взаємодію державних органів у цій сфері (тільки в 2012 р. засобами системи опрацьовано понад 4,7 млн регламентних запитів від органів державної влади). Ураховуючи важливість цієї складової системи боротьби з відмиванням злочинних доходів, здійснюється модернізація Єдиної інформаційної системи, зокрема: удосконалення підсистеми ведення сховища даних, що забезпечує двократне резервування інформаційних ресурсів баз даних та зменшує час відновлення роботи сховища після збоїв до 2 годин; модернізація підсистеми аналітичної обробки інформації щодо збільшення технічної спроможності обробки даних, підтримки ведення досьє та узагальнених матеріалів; розгортання та налаштування резервних підсистем обробки даних [6, с. 27].

Зазначимо, що провідну роль в інформаційному забезпеченні національної антилегалізаційної системи відіграє обмін відповідною інформацією між уповноваженими суб'єктами. Наприклад, інформаційні відносини між Держфінмоніторингом України та Службою безпеки України здійснюються на основі:

забезпечення повноти і достовірності інформації, що надається в Функціональну підсистему Служби безпеки України Єдиної інформаційної системи (далі - Функціональну підсистему);

забезпечення підтримки в актуальному стані інформаційного ресурсу Функціональної підсистеми шляхом його своєчасного поповнення та коригування Службою безпеки України;

виконання запитів центральної підсистеми Держфінмоніторингу України Функціональною підсистемою здійснюється з використанням сучасних інформаційних технологій в автоматичному режимі;

здійснення обміну інформацією шляхом листування у межах підсистеми документообігу Єдиної інформаційної системи, за необхідності уточнення отриманої з Функціональної підсистеми інформації, а також використання підсистеми документообігу Єдиної інформаційної системи для електронного листування з інших питань;

дотримання положень законодавства при роботі з інформаційним ресурсом Функціональної підсистеми та при формуванні запитів, одержанні інформації-відповіді, використанні та зберіганні інформації цього ресурсу;

проведення спільних нарад, консультацій, участь у роботі спільних комісій та робочих груп для підвищення ефективності працездатності підсистеми [7].

У контексті розгляду питань взаємодії Держфінмоніторингу України із Службою безпеки України зауважимо, що інформаційне забезпечення національної антилегалізаційної системи нерозривно пов'язано із формуванням переліку осіб, які пов'язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції [8; 9]. Але детальний розгляд цього питання дещо виходить за межі предмета нашого дослідження, а тому потребує проведення самостійної наукової розвідки.

Із метою підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог антилегалізаційного законодавства Держфінмоніторинг України надає суб'єктам державного фінансового моніторингу інформацію щодо ефективності заходів, що вживаються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, нагляд за якими вони здійснюють, зокрема: статистичні дані щодо фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, які отримані Держфінмоніторингом України від суб'єктів первинного фінансового моніторингу; статистичні дані щодо помилок, допущених суб'єктами первинного фінансового моніторингу при поданні інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу; інформацію про стан обліку суб'єктів первинного фінансового моніторингу у Держфінмоніто- рингу України; інформацію про виявлені Держфінмоніторингом України факти, що можуть свідчити про порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог антилегалізаційного законодавства; інформацію щодо складених Держфінмоніторингом України протоколів про адміністративні правопорушення, вчинені посадовими особами суб'єктів первинного фінансового моніторингу, та результатів їх розгляду; відомості про аналіз Держфінмоніторингом України методів та фінансових схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (наприклад, наказ Держфінмоніторингу України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19 квітня 2013 р. № 487/413 [10]).

Щодо міжнародного співробітництва у сфері обміну інформацією, пов'язаною з легалізацією злочинних доходів і фінансуванням тероризму, то Держфінмоніторингом України підписуються відповідні меморандуми про взаєморозуміння з підрозділами фінансових розвідок зарубіжних країн. Так, у Меморандумі про взаєморозуміння між Держфінмоніторингом України та Підрозділом фінансової розвідки Королівства Данія від 18 лютого 2013 р. наголошується, що Сторони співпрацюватимуть щодо збору, обробки та аналізу інформації, що є у їх розпорядженні про фінансові операції, відносно яких є підозри, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму або кримінальною діяльністю, пов'язаною з легалізацією (відмиванням) коштів та фінансуванням тероризму. З цією метою Сторони обмінюються за власною ініціативою або на запит будь-якою наявною інформацією, що може стосуватися виявлення Сторонами фінансових операцій, пов'язаних із легалізацією злочинних доходів або фінансуванням тероризму, а також фізичних та юридичних осіб, залучених до здійснення таких операцій [11].

Слід зазначити, що гарантіями конфіденційності такої інформації є те, що: інформація або документи, одержані від відповідної Сторони, не будуть розголошені будь-якій третій стороні або використані в адміністративних, обвинувальних чи судових цілях без попередньої письмової згоди Сторони, що надала інформацію; інформація може бути використана лише при здійсненні правосуддя, якщо вона стосується справ, пов'язаних із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, як визначено законодавством держав Сторін; сторони не допускають використання або розголошення інформації або документів, одержаних від відповідних Сторін, в інших цілях, ніж ті, що визначені меморандумом про взаєморозуміння, без попередньої письмової згоди Сторони, що надала таку інформацію; на інформацію поширюється режим захисту, аналогічний передбаченому національним законодавством держави Сторони, яка одержує, для подібної інформації, отриманої із національних джерел [12].

Таким чином, для інформаційного забезпечення заходів із запобігання та протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму у складі Держфінмоніторингу України функціонує Департамент інформаційних технологій, серед основних завдань якого: збирання, оброблення та облік інформації, визначеної законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; забезпечення функціонування Систем електронного урядування; забезпечення захисту інформації в Системах електронного урядування; у межах компетенції налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними органами іноземних держав і міжнародними організаціями у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Проте, на наш погляд, першочерговим завданням цього Департаменту має бути забезпечення належного функціонування Єдиної інформаційної системи, а саме: здійснення збирання, оброблення та зберігання інформації (з подальшим формуванням узагальнених матеріалів та передачею відповідним правоохоронним органам); видача відповідної інформації на запити підрозділів Держфінмоніторингу України, правоохоронних та інших державних органів; ведення бази по адміністративним правопорушенням (статті 1669 і 18834 Кодексу України про адміністративні правопорушення), кримінальним проступкам (статті 209, 2091, 2582585, 306 Кримінального кодексу

України), результатам їх досудового розслідування та розгляду в судах; захист інформації, що відповідає національним і світовим стандартам [13, с. 93].

Отже, завданням цього напряму антилегалізаційних заходів є створення єдиного інформаційного простору для забезпечення комплексного аналізу інформації про злочинні доходи, виявлення механізмів їх легалізації, запобігання відмиванню таких грошових коштів та іншого майна, зокрема:

Міністерство внутрішніх справ України забезпечує подання інформаційних ресурсів до баз даних Єдиної інформаційної системи про: осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності; власників вогнепальної зброї; осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, безвісті зниклі, що оголошені в розшук; втрачені паспорти; осіб, які притягнені до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 1641, 1642, 1645, 1891, 190-193 Кодексу України про адміністративні правопорушення; реєстрацію транспортних засобів; викрадені автотранспортні засоби, зброю, номерні та антикварні речі;

Служба безпеки України - відомості про осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму;

Міністерство доходів і зборів України - відомості, що містяться в електронних копіях вантажних митних декларацій; облікові дані платників податків та відомості про їх банківські рахунки, взяті на податковий облік; відомості про отримані доходи та сплату податків платниками;

Адміністрація Державної прикордонної служби України - відомості про перетин особами та транспортними засобами державного кордону України; відомості щодо нелегального перетину державного кордону України [4] тощо.

Узагальнюючи викладене вище, зазначимо, що правоохоронні і контролюючі органи як суб'єкти Єдиної інформаційної системи залежно від специфіки своєї діяльності беруть безпосередню участь у формуванні відповідних баз даних, інформаційних масивів тощо для інформаційного забезпечення національної антилегалізаційної системи.

Висновки. Отже, інформаційне забезпечення заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму здійснюється як на міжвідомчому (національному), так і міжнародному рівнях. Координатором і відповідальним виконавцем інформаційного супроводження антилегалізаційних заходів є Держфінмоніторинг України.

Пріоритетним напрямом подальшої розбудови Єдиної інформаційної системи є створення міжвідомчої бази даних шляхом об'єднання інформаційних ресурсів баз даних суб'єктів державного та первинного фінансового моніторингу, правоохоронних і контролюючих органів щодо діяльності учасників фінансових операцій для проведення всебічного та комплексного аналізу фінансових операцій, стосовно яких виникають підозри в тому, що вони здійснюються з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму. Належне функціонування Єдиної інформаційної системи забезпечуватиме інформаційну взаємодію всіх суб'єктів, уповноважених вживати антилегалізаційні заходи, комплексний аналіз інформації про незаконно одержані доходи або ті, що використовуються для фінансування тероризму, виявлення способів і прийомів їх легалізації, інформаційної підтримки розроблення та здійснення заходів протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму.

Список використаних джерел

Щеткова Е.С. Организационноправовые проблемы противодействия легализации преступных доходов в банковской системе Российской Федерации : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Е.С.Щеткова ; Ин-т гос-ва и права Тюменского гос. ун-та МОН РФ. - Тюмень, 2005. - 241 с.

Буткевич С.А. Фінансовий моніторинг: зарубіжний досвід та українська модель : моногр. / С.А.Буткевич. - Сімферополь : КРП “Вид-во “Кримнавчпед- держвидав”, 2012. - 314 с.

Указ Президента України від 13 квітня 2011 р. № 466/2011 “Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу України” // Офіційний вісник України. - 2011. - № 29. - Ст. 1272.

Постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1896 “Про Єдину державну інформаційну систему у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму” // Офіційний вісник України. - 2003. - № 51. - Т. 1. - Ст. 2674.

Наказ Державного комітету фінансового моніторингу України від 24 березня 2006 р. № 56 “Про затвердження Типового положення про функціональну підсистему Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму” // Офіційний вісник України. - 2006. - № 17. - Ст. 1292. антилегалізаційний тероризм інформаційний

Підсумки роботи за 2012 рік. - К. : Держ. служба фін. моніторингу України, 2013. - 44 с.

Наказ Державного комітету фінансового моніторингу України, Служби безпеки України від 25 серпня 2009 р. № 109/566 “Про затвердження спільних нормативно-правових актів з питань обміну інформацією між Державним комітетом фінансового моніторингу України і Службою безпеки України та її захисту в Єдиній державній інформаційній системі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму” // Офіційний вісник України. - 2009. - № 95. - Ст. 3288.

Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 745 “Про затвердження Порядку формування переліку осіб, які пов'язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції” // Урядовий кур'єр. - 2010. - № 158.

Наказ Міністерства фінансів України, Служби безпеки України від 16 жовтня 2012 р. № 1103/464 “Про затвердження форми надання Службою безпеки України Державній службі фінансового моніторингу України відомостей щодо осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності” // Офіційний вісник України. - 2012. - № 85. - Ст. 3485.

Наказ Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19 квітня 2013 р. № 487/413 “Про затвердження Порядку обміну інформацією між Державною службою фінансового моніторингу України і Міністерством економічного розвитку і торгівлі України для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” // Офіційний вісник України. - 2013. - № 39. - Ст. 1385.

Меморандум від 18 лютого 2013 р. “Про взаєморозуміння між Державною службою фінансового моніторингу України та Підрозділом фінансової розвідки Королівства Данія щодо співробітництва в сфері обміну фінансовою інформацією, пов'язаною з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму” // Офіційний вісник України. - 2013. - № 29. - Ст. 1023.

Меморандум від 10 липня 2012 р. “Про взаєморозуміння між Державною службою фінансового моніторингу України та Національним бюро розслідування, Підрозділом фінансової розвідки Фінляндської Республіки щодо співробітництва в сфері обміну фінансовою інформацією, пов'язаною з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму” // Офіційний вісник України. - 2012. - № 59. - Ст. 2401.

Размещено на Allbest.ru