Особливості взаємодії слідчого з експертом (спеціалістом) на початковому етапі досудового розслідування
Аналіз заходів, пов’язаних з комплексним використанням процесуальних, оперативно-розшукових і техніко-криміналістичних засобів. Знайомство з особливостями взаємодії слідчого з експертом (спеціалістом) на початковому етапі досудового розслідування.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.02.2019 |
Размер файла | 37,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості взаємодії слідчого з експертом (спеціалістом) на початковому етапі досудового розслідування
Прийняття 13 квітня 2012 р. Кримінального процесуального кодексу України вплинуло на провадження у кримінальних справах, трансформувало його в бік більш змагального та доказового. Особливого значення потребує дотримання вимог КПК, наказів МВС щодо формування доказової бази на початковому етапі досудового розслідування, організації належної взаємодії між слідчим та експертом (спеціалістом) під час роботи слідчо-оперативної групи на місці події.
Правову основу взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ становлять Конституція України, Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси України, Закони України «Про міліцію», «Про судову експертизу», Укази Президента України; Постанови Кабінету Міністрів України, рішення Конституційного Суду України, у деяких випадках міжнародні договори за цим напрямом, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України і накази Міністерства внутрішніх справ України: від 09.08.2012 № 691 «Про затвердження Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України»; від 09.08.2012 № 686 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України»; від 14.08.2012 № 700 «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень»; від 26.10.2012 № 962 «Про затвердження Інструкції про участь працівників Експертної служби МВС України в кримінальному провадженні як спеціалістів». Але, у той же час, деякі положення чинного законодавства потребують вивчення та вдосконалення.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Особливостям взаємодії слідчого та експерта (спеціаліста) та окремим аспектам застосування в слідчій діяльності спеціальних знань працівниками експертних служб приділялася увага вченими-юристами насамперед: Л.Ю. Ароцкером, Р.С. Бєлкіним, A.І. Вінбергом, В.Г. Гончаренком, Г.Л. Грановським, Г.І. Грамовичем, П.П. Іщенком, Н.І. Клименко, В.В. Коваленком, В.В. Ковальовим, М.В. Костицьким, B.К. Лисиченком, В.М. Маховим, М.В. Салтевським, М.Я. Сегаєм, проте ці питання вони досліджували до введення в дію нового Кримінального процесуального кодексу 2012 р. Заслуговують на увагу дослідження таких вчених, як Лук'янчиков Є.Д. і Романюк Б.В., які було проведено вже після набрання чинності новим КПК, але ж і вони потребують свого продовження.
Метою статті є сформулювати пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правовою забезпечення за напрямом взаємодії слідчого та експерта (спеціаліста) на початковому етапі досудового розслідування шляхом внесення змін та доповнень до чинного законодавства з метою підвищення якості цієї роботи, виявити сутність та зміст особливостей зазначеної взаємодії.
Основні результати дослідження. У загальному розумінні, під взаємодією слідчого з іншими учасниками слідчо-оперативної групи, зокрема експертом (спеціалістом) треба розуміти спільну діяльність слідчого, оперативних і експертно-криміналістичних підрозділів з розробки та здійснення заходів, пов'язаних з комплексним використанням процесуальних, оперативно-розшукових і техніко-криміналістичних засобів, з метою успішного розкриття злочинів, встановлення винних і виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину і вжиття заходів для їх усунення. Основне завдання взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ України залишилось незмінним, а саме - попередження, виявлення і розслідування кримінальних правопорушень, притягнення до встановленої законодавством відповідальності осіб, що їх вчинили, відшкодування завданої кримінальними правопорушеннями шкоди, відновлення порушених прав та інтересів громадян і юридичних осіб.
Серед основних принципів взаємодії у теорії криміналістики виділені: відповідальність слідчого за швидке, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень, його самостійність у процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється; активне використання методик, наукових і технічних досягнень у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень; оптимальне використання наявних можливостей слідчих і оперативних підрозділів у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень; дотримання загальних засад кримінального провадження; забезпечення нерозголошення даних досудового розслідування; відповідальність за належну організацію взаємодії слідчих підрозділів з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ при попередженні, виявленні й розслідуванні кримінальних правопорушень покладається на начальників територіальних органів внутрішніх справ та органів досудового розслідування.
Відповідно до п.10.3 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень (Наказ МВС України від 14.08.2012 № 700 «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень»), слідчий доручає спеціалістові НДЕКЦ проведення орієнтувального й оглядового фотографування та відеозапису місця пригоди, і п.2.9 цієї ж Інструкції передбачає такі дії спеціаліста-криміналіста на місці події: надає консультації слідчому з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок; з використанням спеціальних знань та навичок, науково-технічних засобів і спеціального обладнання проводить вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани і схеми, виготовляє графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей; виявляє, фіксує, здійснює вилучення та пакування матеріальних об'єктів, які несуть на собі слідчу інформацію вчиненого правопорушення; проводить експрес-аналіз за зовнішніми характеристиками вилучених об'єктів (без надання письмового висновку), звертає увагу слідчого на фактичні дані, що мають значення для розслідування обставин кримінального правопорушення; несе персональну відповідальність за якісну фіксацію всієї слідчої інформації, повноту відображених даних у протоколі огляду та схемі (плані) до нього.
Слід зазначити, що існує і неформальний бік відносин слідчого та експерта (спеціаліста), при якому експерт виконуючи функцію помічника-консультанта з метою отримання якомога більшої інформації слідчим про місце події чи речей, які розташовано чи знайдено під час огляду, надає інформацію про найбільш оптимальні способи її огляду, виявлення, опису (фіксації) та вилучення, а також надає інформацію про можливі експертизи, які слід назначити слідчому, формулює доцільні питання, які слід ставити перед експертом для отримання найбільш дієвого результату тощо.
Взаємодію слідчого та експерта (спеціаліста) передбачено порядком залучення слідчими спеціалістів до участі в кримінальному провадженні. Так, відповідно до п.2.1. Інструкції (Наказ МВС України від 26.10.2012 № 962 «Про затвердження Інструкції про участь працівників Експертної служби МВС України в кримінальному провадженні як спеціалістів»), спеціалісти залучаються до участі в кримінальному провадженні за рішенням суду, слідчого судді, прокурора, слідчих та керівників органів досудового розслідування.
Визначення конкретних працівників, які направляються для участі в проведенні слідчих дій, як спеціалістів здійснюється начальником або заступником начальника Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, експертно-криміналістичних підрозділів при головних управліннях, управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - НДЕКЦ), виходячи з об'єктивних обставин та необхідності застосування відповідних спеціальних знань.
Крім того, п.2.3. Інструкції передбачає, що виїзд спеціаліста до місця проведення слідчих (розшукових) дій і повернення його до визначеного місця дислокації, а також транспортування необхідного технічного обладнання, пристроїв і приладів забезпечуються черговою частиною органу внутрішніх справ (далі - ОВС) та здійснюються на спеціально виділеному автомобільному транспорті.
Розглянемо загальні вимоги до проведення слідчих дій за участю експертів (спеціалістів) при залученні їх слідчими, які передбачено тією ж Інструкцією (Наказ МВС України від 26.10.2012 № 962 «Про затвердження Інструкції про участь працівників Експертної служби МВС України в кримінальному провадженні як спеціалістів»), відповідно до яких спеціалісти здійснюють взаємодію зі слідчими на початковому етапі досудового розслідування за умови дотримання загальних вимог до проведення слідчих дій:
1. Перед виїздом для участі у слідчих діях спеціаліст повинен отримати інформацію про вид слідчої дії, інші відомі обставини та підготувати необхідне технічне обладнання, пристрої та прилади.
2. Відомості про спеціаліста (спеціалістів), який (які) бере(уть) участь у проведенні слідчих дій, відомості про результати проведення слідчих дій, а також інформація про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, вносяться до протоколу.
3. Носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії, додаються як додатки до протоколу.
4. При виготовленні оригіналу електронного документа (його відобра-ження) після завершення слідчої (розшукової) дії спеціалістом у довільній формі складається письмове пояснення, в якому зазначаються: дата проведення процесуальної дії, дата виготовлення документа (відображення), номер та/ або параметри технічних носіїв інформації, а також прізвище особи, що виготовила копію запису. Письмове пояснення та відображення запису процесуальної дії приєднуються як додатки до протоколу.
5. За результатами проведення слідчих дій залучений спеціаліст консультує слідчого з питань щодо можливості дослідження виявлених об'єктів, речей, документів, доцільності вирішення тих чи інших питань, а також потреби залучення для цього інших спеціалістів.
6. Після завершення слідчих дій спеціаліст за письмовим дорученням слідчого виготовляє фототаблицю, яка долучається як додаток до протоколу.
7. Якщо виготовлення фототаблиці неможливе з технічних причин (через несправність фотоапаратури, брак фотоплівки), спеціаліст письмово повідомляє про це слідчого, прокурора із зазначенням причин неможливості виготовлення фотознімків.
8. Усі додатки до протоколу повинні бути виготовлені з дотриманням вимог ст. 105 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої особою, яка проводила процесуальну дію, а також до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів; письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
9. Керівництво НДЕКЦ забезпечує контроль за якістю роботи підлеглих під час проведення слідчих дій і вживає заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання ними техніко-криміналістичних засобів, для чого: проводить інструктажі з працівниками, які залучаються як спеціалісти до кримінального провадження щодо дотримання ними заходів безпеки; за дорученням слідчого, прокурора бере участь як спеціаліст в оглядах місць учинення кримінальних правопорушень; інформує слідчого, прокурора та/або керівника відповідного органу досудового розслідування про недоліки, допущені спеціалістом під час проведення слідчих (розшукових) дій, а також інші обставини, що спричинили неповне виявлення та вилучення криміналістичної інформації.
Також, відповідно до ч.3 ст.237 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. При цьому, слід зазначити, що дії спеціаліста, які безпосередньо пов'язані з виявленням, закріпленням та вилученням слідів і речових доказів, здійснюються відповідно до тактики огляду місця події та методики розслідування окремих видів кримінальних правопорушень.
Згідно Інструкції прибувши для участі в огляді, спеціаліст отримує від слідчого, прокурора необхідну інформацію про обставини справи, дії учасників огляду, здійснені до його прибуття, завдання, які необхідно вирішити, та надалі виконує доручення слідчого, прокурора, які стосуються використання його спеціальних знань. На початку огляду спеціаліст спільно зі слідчим, прокурором визначає межі та порядок проведення огляду, а також здійснює фотографування місця огляду. Після отримання доручення слідчого, прокурора на проведення динамічної стадії огляду та завдання на виявлення слідчої інформації спеціаліст визначає алгоритм пошуку доказів (слідів, речей, документів) і методи їх виявлення та приступає до проведення огляду.
Перед переміщенням об'єкта (з метою огляду та виявлення слідчої інформації) спеціалістом здійснюється його вузлова фотозйомка. Важливою умовою під час проведення пошуку та виявлення слідів є те, що спеціаліст застосовує наявні технічні засоби та використовує насамперед неруйнуючі методи їх виявлення, а в разі недосягнення позитивного результату - також і руйнуючі методи виявлення слідчої інформації. Перед використанням руйнуючих методів пошуку слідів спеціаліст повинен отримати від слідчого, прокурора згоду на їх застосування та визначитися з пріоритетом слідчої інформації, яка підлягає виявленню, з метою подальшого проведення експертних досліджень у лабораторних умовах.
Про вжиті заходи та факти виявлення слідчої інформації спеціаліст інформує слідчого, прокурора. Під час огляду здійснюються фотографування та вилучення виявлених об'єктів, фіксуються методи їх виявлення із зазначенням про це у протоколі. Також, під час фіксації виявленої слідчої інформації в протоколі спеціаліст надає допомогу слідчому, прокурору в описі специфічних ознак (вид та кількість виявлених слідів, їх локалізація, спосіб виявлення).
За можливості сліди вилучаються разом з об'єктами-носіями. У разі неможливості вилучення слідчої інформації з об'єктом-носієм спеціалістом здійснюється їх фотографування за правилами масштабної фотозйомки та виготовлення копій (відбитків та зліпків) цих слідів.
Отже, розглянувши основи та вимоги до взаємодії слідчого та експерта (спеціаліста), зазначимо, що особливості їх взаємодії проявляються під час виявлення, закріплення та вилучення слідів і речових доказів при огляді місця події при розслідуванні окремих видів кримінальних правопорушень.
Як раніше було зазначено, тактика дій слідчого та експерта, які безпосередньо-пов'язані з виявленням, закріпленням та вилученням слідів і речових доказів, здійснюються відповідно до тактики огляду місця події та методики розслідування окремих видів кримінальних правопорушень серед яких: тактика дій при вилученні зразків рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини; тактика дій огляду місця події при виявленні трупа й огляду самого трупа; тактика дій при огляді місця події кримінального правопорушення із застосуванням вогнепальної зброї; тактика дій при дорожньо-транспортній події; тактика дій при огляді місця події при виявленні трупа: при утопленні, при повішенні, при удавленні, при ушкодженнях тупими твердими предметами; тактика дій при вилучення слідів біологічного походження; тактика дій під час проведення огляду місця події за фактом вибуху; тактика дій при проведенні огляду місця пожежі; тактика дій при огляді місця події та вилученні слідів і речових доказів при зловживанні владою або службовим становищем в ОВС та інші.
Поряд з цим, деякі положення КПК України, якими регламентовано діяльність слідчого під час кримінального провадження саме на початковому етапі потребують більш детального вивчення задля більш якісного проведення такої слідчої дії як огляд. Так, відповідно до ч.3 ст.237 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. У той же час, ст. 40 «Слідчий органу досудового розслідування» КПК України не містить прямої вимоги щодо необхідності залучення слідчим спеціаліста на початковому етапі досудового розслідування, вказуючи у п.9 ст.40 КПК України на те, що слідчий здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Крім того, п.2 ст.71 КПК України «Спеціаліст» передбачено, що спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду. Зазначимо, що відповідно до п.17 ст.3 КПК України слідчий є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення.
Чинне формулювання сукупності положень ч.3 ст.17, ст.40, п.2 ст.71, ч.3 ст.237 КПК України, на нашу думку:
1. Створює правову ситуацію, при якій спеціаліст залучається до огляду місця події чи місця кримінального правопорушення не в обов'язковому порядку, а лише за бажанням слідчого. Це, у свою чергу, стає перепоном гарантії забезпечення належного огляду місця події, враховуючи те, що не кожен слідчий в змозі належним чином без допомоги спеціаліста оглянути місце події, виявити, зафіксувати та вилучити сліди, речі, які в подальшому набудуть у процесуальному порядку статус доказів.
2. Створює хибне розуміння положень КПК, що стане на заваді виконавцю чітко діяти до вимог КПК України згідно «літері закону». Так, наприклад, ст.237 «Огляд» КПК України передбачає, що з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів, проте вже у ст.238 «Огляд трупа» зазначено, що «огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта», проте нічого не вказано про експерта, який буде приймати учать в якості спеціаліста з метою допомоги фіксації обстановки місця події, складання схем, фототаблиць тощо. Враховувати ж вимоги положення ст.237 КПК України як більш загальної норми відносно огляду трупу слідчим - потребує зайвого на нашу думку тлумачення КПК України слідчим під час прийняття тактичного рішення при огляді, що у свою чергу, може негативно вплинути на процесуальне рішення у подальшому.
Необізнаній у юридичному плані особі буде складно трактувати можли-вість (необхідність) участі експерта (спеціаліста) в слідчій дії через запрошення слідчим на огляд місця події чи для іншої слідчої дії через вивчення класифікації учасників кримінального провадження на певні сторони кримінального провадження (ст.17 КПК), тобто для того, щоб зрозуміти, хто саме може в якості сторони кримінального провадження запросити спеціаліста треба вивчати ст.17 КПК України, що є недоречно, нелогічно і незручно. Крім того, саме у п.2 ст.71 КПК України «Спеціаліст» посилання на ст.17 КПК України взагалі не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що в якості особливостей взаємодії слідчого та експерта (спеціаліста) на початковому етапі досудового розслідування є порядок (алгоритм) їх взаємних дій, які безпосередньо пов'язані з виявленням, закріпленням та вилученням слідів і речових доказів відповідно до тактики огляду місця події та методики розслідування окремих видів кримінальних правопорушень.
Опрацювання нормативно-правової основи взаємодії слідчого та експерта (спеціаліста) при проведенні слідчих дій на початковому етапі досудового розслідування, а також аналіз особливостей тактики взаємодії вищеназваних учасників кримінального провадження за основними видами кримінальних правопорушень, дозволили нам зробити деякі рекомендації щодо підвищення якості та ефективності проведення слідчих дій шляхом удосконалення положень Кримінального процесуального кодексу України, а саме вважаємо за необхідне доповнити п.2 ст.40 КПК України словами «з обов'язковим залученням експерта (спеціаліста)» і викласти п.2 ст.40 КПК України у такій редакції: «проводити слідчі (розшукові) дії з обов'язковим залученням експерта (спеціаліста) та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом».
Як альтернативний варіант удосконалення вищевказаних положень КПК України, у ч.3 ст.237 КПК України слова «може запросити» слід замінити на слово «залучає» и викласти останнє речення ч.3 ст.237 КПК України у такій редакції: «З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді залучає спеціалістів». Останній варіант є більш логічним кроком удосконалення чинних положень КПК України внаслідок того, що у разі таких змін буде локально регулювати обов'язкову участь спеціалістів при огляді місця події слідчим (прокурором), тобто на початковому етапі досудового розслідування. Врахування цих рекомендацій, на нашу думку, створить умови для проведення огляду слідчим при взаємодії із експертом (спеціалістом) на належному рівні. Також, у процесі дослідження увагу було звернено на існуючий неформальний бік відносин слідчого та експерта (спеціаліста), при якому експерт виконуючи функцію помічника-консультанта з метою отримання якомога більшої інформації слідчим про місце події чи речей, які розташовано чи знайдено під час огляду, надає інформацію про найбільш оптимальні способи її огляду, виявлення, опису (фіксації) та вилучення, а також надає інформацію про можливі експертизи, які слід назначити слідчому, формулює доцільні питання, які слід ставити перед експертом для отримання найбільш дієвого результату тощо.
Висновки
слідчий розслідування процесуальний
Розглянувши нормативно-правову та організаційну складові взаємодії слідчого та експерта (спеціаліста) на початковому етапі досудового розслідування, можна зазначити, що робота щодо вдосконалення даного напряму діяльності органів внутрішніх справ потребує постійного моніторингу, дискусійності та обміну досвідом видатних вчених-науковців та практиків, зокрема, це пояснюється «молодістю» Кримінального процесуального кодексу України та необхідністю адаптації відповідно його положень нормативного масиву відомчих документів.
Список використаних джерел
слідчий розслідування процесуальний
1.Конституція України: Закон України від 28.06.1996 №254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 23.07.1996. - № 30. - Стаття 141.
2.Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10, № 11-12, № 13. - Ст.88.
3.Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 №№ 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. - 08.03.2013. - № 9-10. - Стор. 474.
4.Про міліцію: Закон України від 20.10.1990 №565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. - 22.01.1991. - №4. - Стор. 95. - Стаття 20.
5.Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII // Відомості Верховної Ради України. - 12.07.1994.- № 28. - Стаття 232.
6.Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів»: Указ Президента України, Концепція від 08.04.2008 № 311/2008 // Офіційний вісник України. - 18.04.2008. - №27. - Стор. 20. - Стаття 838.
7.Про затвердження положення про міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України від 6 квітня 2011 року № 383/2011 //Офіційний вісник України. - 26.04.2011. - № 29. - Стор. 32. - Стаття 1222.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
З’ясування правової природи і характерних ознак повноважень прокурора на початковому етапі досудового розслідування, а також проблем їх практичної реалізації. Ефективність прокурорського нагляду. Проблеми участі прокурора у кримінальному провадженні.
статья [22,9 K], добавлен 17.08.2017Розробка теоретичних засад та криміналістичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення техніко-криміналістичного забезпечення діяльності з досудового розслідування вбивств. Особливості організації початкового етапу досудового розслідування вбивства.
диссертация [277,8 K], добавлен 23.03.2019Питання, пов’язані з взаємодією основних учасників досудового розслідування з боку обвинувачення, суду при підготовці та проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Розробка пропозицій щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.
статья [22,6 K], добавлен 21.09.2017Слідчий в системі органів досудового розслідування. Принципи діяльності та процесуальні функції слідчого. Взаємодія слідчого з іншими органами і посадовими особами, які ведуть кримінальний процес. Перспективи вдосконалення процесуального статусу слідчого.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 06.05.2015Суспільні відносини, котрі забезпечують правильність та законність початку досудового розслідування. Поняття та характеристика загальних положень досудового розслідування. Підслідність кримінального провадження. Вимоги до процесуальних документів.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 19.11.2014Розгляд сутності поняття досудового розслідування та визначення його місця в системі правосуддя. Розкриття особливостей форм закінчення досудового розслідування. Встановлення проблемних питань, які стосуються інституту зупинення досудового розслідування.
курсовая работа [58,7 K], добавлен 22.11.2014Основні категорії та особливості порушення кримінальної справи щодо бандитизму. Типові слідчі дії та організаційно-тактичні основи провадження окремих слідчих дій. Оперативно-розшукові дії, що провадяться на початковому етапі розслідування бандитизму.
курсовая работа [85,8 K], добавлен 06.09.2016Криміналістична характеристика хабарництва. Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування. Проведення окремих слідчих дій в залежності від складності ситуацій. Використання спеціальних пізнань (призначення і проведення експертних досліджень).
реферат [30,2 K], добавлен 19.04.2011Загальна характеристика кримінально-процесуального права особи на оскарження. Причини зупинки досудового розслідування. Ознайомлення із підставами, суб’єктами, процесуальним порядком і наслідками оскарження дій і рішень органів досудового розслідування.
реферат [28,0 K], добавлен 17.10.2012Засади досудового розслідування злочинів. Види попереднього розслідування: дізнання і попереднє слідство. Органи досудового слідства та дізнання. Термін досудового слідства. Виявлення та розслідування злочинів як важливий вид правоохоронної діяльності.
реферат [21,7 K], добавлен 19.05.2010Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв: обставини, які підлягають доведенню та слідчі ситуації. Початковий етап розслідування пограбувань, організаційно-тактичні основи його провадження та системні дії на другому етапі досудового слідства.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 05.05.2011Обґрунтування необхідності вдосконалення інституту досудового розслідування шляхом переведення в електронний формат на основі аналізу історичного розвитку досудової стадії кримінального процесу. Ключові елементи процес та алгоритм їхнього функціонування.
статья [31,5 K], добавлен 18.08.2017Процедура досудового розслідування. Оформлення документів, що регламентують його початок згідно з законодавчими нормами. Протокол прийняття заяви і безпосереднє виявлення службовою особою кримінального правопорушення, його перекваліфікація на злочин.
презентация [412,5 K], добавлен 07.12.2013Роль повноваження суду на стадії досудового розслідування, поняття судового контролю. Компетенція слідчого судді та законодавче регулювання порядку розгляду суддею клопотань. Оцінка обґрунтованості та законності рішення про проведення слідчої дії.
реферат [31,1 K], добавлен 08.05.2011Поняття, роль у кримінальному провадженні початку досудового розслідування. Сутність і характеристика ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, об'єктивні, суб’єктивні сторони даного злочину, відповідальність відповідно до Кримінального кодексу.
статья [21,9 K], добавлен 17.08.2017Дослідження засад досудового розслідування злочинів та компетенції органів, які його здійснюють. Структура органів дізнання: міліція, органи безпеки, митні органи, командири військових частин. Особливості процедури виявлення та розслідування злочинів.
реферат [27,1 K], добавлен 17.04.2010Аналіз засад досудового розслідування - діяльності спеціально уповноважених органів держави по виявленню злочинів та осіб, які їх вчинили, збиранню, перевірці, всебічному, повному і об'єктивному дослідженню та оцінці доказів. Компетенція органів дізнання.
реферат [22,9 K], добавлен 17.05.2010Методика розслідування справ про дорожньо-транспортні пригоди, фактори, що впливають на його якість. Особливості огляду місця ДТП, проведення огляду спеціалістом-автотехніком. Система тактичних прийомів при неповному та хибному відображенні події.
реферат [23,5 K], добавлен 03.07.2009Проведено аналіз поняття "тактична операції". Виокремлено значення тактичних операцій під час провадження досудового розслідування розбоїв вчинених неповнолітніми. Запропоновано тактичні операції під час розслідування злочинів досліджуваної категорії.
статья [27,4 K], добавлен 31.08.2017Досудове слідство: загальна характеристика та завдання. Теоретичні засади. Своєчасний початок досудового слідства. Підслідність кримінальних справ. Додержання строків розслідування. Розслідування злочинів групою слідчих.
реферат [42,7 K], добавлен 27.07.2007