Поняття та ознаки юридичної відповідальності державних службовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 349.2

Харківського національного педагогічного університету

імені Г.С. Сковороди

Поняття та ознаки юридичної відповідальності державних службовців

Кулик Д.О.

Актуальність теми. Вже більше 15 років в Україні відбувається адміністративна реформа, метою якої є поетапне створення такої системи державного управління, що забезпечить становлення України як високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, дозволить їй стати впливовим чинником у світі та Європі. її метою є також формування системи державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей, а головним пріоритетом її діяльності буде служіння народові, національним інтересам. Ця система державного управління буде підконтрольною народові, прозорою, побудованою на наукових принципах і ефективною. Витрати на утримання управлінського персоналу будуть адекватними фінансово-економічному стану держави[1]. Для реального виконання означених цілей необхідно виконати цілий спектр практичних завдань, зокрема одним із пріоритетних є вдосконалення інституту державної служби. На цьому доречи наголошено й в Указі Президента України Указ Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від22.07.1998№810/98, в якому зазначається, що для досягнення мети адміністративної реформи в ході її проведення має бути розв'язано ряд завдань, в тому числі здійснити організацію на нових засадах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. При цьому наголошується, державна служба в Україні є неефективною, бо вона ще не повністю трансформована в інституцію, що забезпечує реалізацію державної політики [1].

Серед критерії, на підставі яких можна судити про сформованість інституту державної служби, ключове місце, на нашу думку, займає правовий статус державних службовців, а саме повнота та чіткість його законодавчого визначення, а також прозорість та ефективність механізмів реалізації державними службовцями свого правового становища. Правовий статус являє собою складну, комплексну політико правову категорію, яка відображає (характеризує, визначає) юридичне положення того чи іншого суб'єкта, групи суб'єктів у певній сфері суспільного життя, суспільних відносин. Значення правового статусу важко переоцінити, адже саме на його підставі можна судити про те, що суб'єкт може робити, яким чином він може діяти, що йому заборонено вчиняти, які його дії є бажаними у конкретних життєвих обставинах (ситуаціях).В. С. Нерсесянц, розглядаючи поняття правового статусу наголошує на тому, що -- це чи не найважливішаполітико- юридичнакатегорія, якан ерозривно пов`язаназ соціальною структурою суспільства, рівнем демократії, станом законності та являє собою систему прав і обов`язків, що законодавчо закріплюється державами в конституціях, міжнародно-правових актах про права людини та інших нормативно-юридичних актах [2, с.225].

Стан наукового дослідження. Серед правників немає єдиної точки зору стосовно того, що саме входить до правового статусу, тобто що є його структурними елементами. Так, скажімо на думку скакун правовий статус складається з прав, свобод, обов`язків, відповідальності [3, с.377]. Схожу току зору висловлює й ряд інших правників, зокрема К. Г. Волинка [4, с.207], М. В. Кравчук [5, с.86-87], В. О. Котюка [6, с.100]. У той же час низка інших дослідників, наприклад, А. В. Панчишин [7, с.97], О. В. Зайчук та Н. М. Оніщенко[8], включають до правового статусу такі елементи як законні інтереси, гарантії, свободи тощо. На наше переконання слід погодитися з останніми, тобто до складу правового статусу суб'єкта слід відносити усі ті юридично значущі характеристики (властивості, ознаки), що так чи інакше пливають на його правове становище у певній сфері суспільних відносин (суспільного життя). Разом із тим ряд елементів є обов'язковими для будь-якого правового статусу будь-якого суб'єкта -- це права, обов'язки та відповідальність. Саме про останню ми поговоримо у даній статті, адже попре те, що юридична відповідальність вже досить давно вивчається дослідниками різних галузей права, зокрема її у своїх працях розглядали В. В. Копейчиков, В. С. Нерсесянц, С. С. Алексєєв, О. Ф. Скакун, М. В. Цвік, В. Б. Авер'янов, Ю. П. Битяк, В. В. Колпаков, С. В Ківалов та інші, ціла низка її аспектів та сфер застосування вимагає подальшого більш ґрунтовного вивчення, в тому числі це стосується юридичної відповідальності державних службовців. Дане проблемне питання, попре значну увагу до нього з боку наукових кіл все ще є доволі актуальним, що й е дивно враховуючи застарілість діючого законодавства про державну службу, яке е відповідає сучасним потребам суспільно-державного розвитку.

Виклад основного матеріалу. Враховуючи вище викладене, метою даної статті є: розглянути поняття та види юридичної відповідальності державних службовців.

Спершу визначимося із сутністю поняття юридична відповідальність. У загальномовному розумінні терміном «відповідальність» позначається: покладений на когось або взятий на себе обов'язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, дії; необхідність, обов'язок відповідати за свої дії, вчинки, бути відповідальним за них [9, с. 17 7; 10, с.717].Як соціальне явище відповідальність включає у себе філософську та соціологічну проблему співвідношення здатності та можливості людини виступати в якості суб'єкта своїх дій та більш конкретні питання щодо: здатності людини свідомо (добровільно) виконувати певні вимоги і виконувати поставлені перед ним завдання; здійснювати правильний моральний вибір; досягати певного результату, а також пов'язані із цим питання правоти та винуватості людини, можливості схвалення або засудження його вчинків, винагородження або покарання [11, с.403]. При цьому правильність вибору та поведінки суб'єкта оцінюються на підставі відповідних критеріїв, спочатку це були звичаї та норми моралі, які згодом замінили норми права, і відповідальність, відповідно, стала правовою або юридичною. Зауважимо, що правовій оцінці піддаються не будь-яка поведінка чи дії суб'єкта, а лише ті, що мають суспільно значущий характер та (або) наслідки.

На сторінках правової літератури пропонується ціла низка визначень юридичної відповідальності. Так, скажімо, С. М. Братусь писав, що юридична відповідальність -- це стан державного (або громадського) в рамках, встановлених законом, примусу до виконання порушеного обов`язку[12, с.4].Автор підкреслював, що основне призначення відповідальності -- це державний примус до реального виконання обов`язків, а не покладання додаткових обов`язків на особу, яка вчинила протиправну дію [12, с.7].

М. І. Матузов та І. М. Сенякін визначили юридичну відповідальність як правове відношення, що виникає на підставі вчиненого правопорушення між державою в особі її спеціальних органів та правопорушником, на якого покладається обов'язок зазнати відповідних позбавлень та негативних наслідків за вчинене правопорушення, за порушення вимог, що містяться у нормах права [13, с.543].

Досить змістовно сутність такого явища як юридична відповідальність розкриває В. М. Баранов, який зазначає, що вона (юридична відповідальність) -- багатопланова категорія, що і виступає як:

а) варіант (спосіб) правового регулювання у вигляді накладення заборон;

б) засіб зміцнення законності;

в) засіб виховання законослухняних громадян, метод підвищення рівня правової свідомості та юридичної культури;

г) принцип діяльності правової держави [14, с.505-506]. Що ж до визначення поняття «юридична відповідальність», то автор її розуміє як такий, що виникає в результаті особисто вчиненого правопорушення і передбачений юридичною нормою політико-правовий стан, коли компетентний орган, посадова особа або громадянин на основі закону або в спеціальній формі вимагає від правопорушника звіт у скоєному діянні, покладає на нього певну міру позбавлень, а правопорушник зазнає несприятливі наслідки порушення юридичної норми [14, с.507].

О. Ф. Черданцев, висвітлюючи загальнотеоретичні аспекти юридичної відповідальності, зазначав, що остання -- це обов`язок особи, яка вчинила правопорушення, понести несприятливі наслідки (позбавлення). Відповідальність виступає як зустрічна міра, покладена з боку держави або потерпілого за допомогою держави на правопорушника. Реалізація цього заходу не залежить від бажання або небажання правопорушника. Вона полягає у позбавленні якихось прав або в покладанні додаткових обов`язків. Ці позбавлення можуть бути: особистого характеру (позбавлення життя, свободи); майнового характеру (штраф, конфіскація майна, відшкодування заподіяної шкоди); організаційного характеру (звільнення з посади, закриття підприємства і т. д.); престижного характеру (догана, позбавлення нагород, почесних звань і т. п.); позбавлення певних прав (займатися певною діяльністю, позбавлення водійських прав і т. д.) [15, с.316].

Також досить вдалим, з нашої точки зору є визначення юридичної відпові- дальності,яке наводить А. П. Чирков, він вважає, її слід розуміти як стан примусу до правомірної, а отже, і відповідальної поведінки, що досягається за допомогою несення несприятливих наслідків, накладення яких пов`язане з такою, що засуджується, є винною і протиправною (безвідповідальною) поведінкою певних осіб, і який має кінцеву мету: виховання правопорушників у дусі дотримання законів, а також попередження вчинення ними та іншими особами нових протиправних діянь [16, с.25]. юридичний відповідальність майновий правопорушник

На думку І. М. Погрібного юридична відповідальність -- це вид і міра примусового позбавлення благ майнового або особистого немайнового характеру, що належать правопорушникові [17, с.104].

Схожу із попереднім автором позицію щодо розуміння юридичної відповідальності висловлює й О. Ф. Скакун, якапропонує її визначати як передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) зазнанняособою втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення [3, с.431].

З викладеного видно, що серед правників немає одностайності з приводу того, чим є відповідальність -- для одних це певний стан, інші розуміють її як правовідносини, треті вважають її обов'язком, а четверті як вид та міру позбавлень, втрат. На наше переконання кожне із зазначених розумінь притаманне такому явищу як юридична відповідальність і не виключає інших. Так юридична відповідальність -- це обов'язок, бо особа не може на власний розсуд вирішувати зазнавати для певних позбавлень за протиправну поведінку чи ні, її примушує до цього закон через відповідні компетентні органи влади. Юридичні відповідальність -- це і правовідношення, яке виникає та реалізується між правопорушником і державно-владними суб'єктами, що притягають його до відповідальності та виконують покарання. Юридична відповідальність також є й мірою та видом втрат, які мусить понести особа за вчинення правопорушення. Хоча варто відзначити, що розуміння правової відповідальності як міру та вид позбавлень, швидше характеризує таке явище як санкція або стягнення, які хоча й є одним із ключових компонентів юридичної відповідальності, втім не відображають її змістовної сутності у повній мірі. На наше переконання найбільш доречним, все ж таки, буде підхід, згідно з яким юридичну відповідальність розуміють як особливий політико-правовий стан. Вважаємо що таке її бачення є більш просторим і включає усі попередньо зазначені властивості досліджуваної відповідальності: і обов'язок, і правовідносини, і вид та міру втрат (позбавлень).

Діюче законодавство не містить чіткого універсального визначення поняття юридичної відповідальності, втім якщо поглянути на зміст положень КУпАПвід07.12.1984№8073-Х [18] нового закону «Про державну службу» від 17.11.2011 №4050-VI, а саме статтю 51 у якій закріплено, що дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні на державного службовця дисциплінарних стягнень за вчинення дисциплінарних проступків, визначених цим Законом», то можна дійти висновку, що нормотворець вбачає відповідальність у застосуванні до порушника стягнень [19].

Отже, враховуючи вищевикладені наукові думки з приводу розуміння сутності юридичної відповідальності, а також на підставі налізу норм діючого законодавства вважаємо, що юридична відповідальність державних службовців -- це специфічний політико-правовий стан, що виникає між державою, в особі її компетентних органів та посадових осіб і державним службовцем, що вчинив протиправні дії, змістом якого є обов'язок державного службовця понести для себе певні, передбачені законодавством, негативні наслідки у вигляді тих чи інших позбавлень, що призначаються йому (покладаються на нього) та забезпечуються в частині їх належного виконання державою в особі її компетентних органів та (або) посадових осіб.

Основними ознаками юридичної відповідальності є:

- державно-владний характер. Дана властивість означає, що відповідальності встановлюється, покладається та забезпечується державою через відповідні повноважні органи, які приймають нормативно-правові акти, що визначаються ті чи інші аспекти юридичної відповідальності, та реалізують норми цих актів під час притягнення держслужбовців до відповідальності, а також виконання покарань;

підстави та порядок притягнення до відповідальності визначаються законодавством. Тобто по-перше, дії (бездіяльність) держслужбовця не можуть вважатися правопорушенням, якщо їх такими не вважає закон. А по-друге, суб'єкт, що притягає держслужбовця-правопорушника до відповідальності не може діяти довільним чином -- він керується виключно визначеною у законодавстві для цього процедурою (процесом);

відповідальність державних службовців тісно пов'язана з їх функціями, тобто якщо особа, яка є державним службовцем, вчинила правопорушення, не пов'язане з її посадовими становищем, вона не може бути притягнена до відповідальності з підстав, що передбачені для відповідальності держслужбовців;

основним змістовним елементом відповідальності є застосування до правопорушника відповідних санкцій, вид та міра яких встановлюються законодавством.

має на меті захист прав свобод і законних інтересів фізичних осіб, прав і законних інтересів колективних суб'єктів(зокрема держави і суспільства) зміцнення режиму законності та підтримку стану правопорядку в країні, підвищення рівня правосвідомості та правової культури як правопорушника, так і всього населення в цілому, відновлення справедливості та попередження вчинення подібних правопорушень у майбутньому.

Висновок

Отже, юридична відповідальність державних службовців є одним із ключових, на рівні з правами та обов'язками, компонентів їх правового статусу. Вона, відповідальність, покликана забезпечити належний рівень законності та якості виконання держслужбовцями своїх посадових функцій та повноважень, через загрозу застосування до них, в разі вчинення ними протиправної поведінки, заходів, що матимуть для правопорушника несприятливі наслідки.

Література

1. Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / Подобщ. ред. академика РАН, д. ю. и., проф. В. С. Нерсесянца. -- М.: Норма, 2004.- с.832.

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. -- Харків: Консум, 2001. -- 656 с.

3. Волинка К. Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. -- К.: МАУП, 2003. -- 240 с. -- Бібліогр.: с. 229-232.

4. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. - 3- тє вид., змін, й доп.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 247с.

5. Котюк В.О. Т еорія права: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. -- К.: Вентурі, 1996. -- 208с.

6. Панчишин А. В.. Поняття, ознаки та структура категорії «правовий статус» / / Журнал «Часопис КУП», № 2, 2010,-с.97.

7. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел.-К; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005, с.1728.

8. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. - М., 1955. - Т. 2. - 777 с.

9. Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова.-7-е изд., перераб. идоп.-М.:Республика, 2001, - с.719.

10. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность. Очеркт еории. М., Юридическая литература, 1976, 215 с.

11. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузоваи А.В. Малько., М.: Юристъ, 1997,-672с.

12. Теория государства и права: Учебник / Под ред. В.К. Бабаева. -- М.:Юристъ, 2003. -- 592 с.

13. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. - М.: Юрайт, 2000. - 432 с.

14. Чирков А.П. Ответственность в системе права: Учебное пособие / Калинингр. ун-т. - Калининград, 1996. - 77 с.

15. Погребной И.М. Теория права: Учебное пособие. 3-е изд., испр. идоп. - Харьков: Г осударствен- ное специализированное издательство «Основа», 2003. - с.128

16. Кодекс України про адміністративні правопорушення / / Відомості Верховної Ради Української РСР 1984, додаток до N 51, ст. 1122.

17. Закон України «Про державну службу» від 17.11.2011 № 4050-VI / / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 26, ст.273.

Анотація

У статті наголошено на тому, що юридична відповідальність у структурі правового статусу державного службовця є не менш важливим елементом, аніж його права та обов'язки. Розглянуто існуючі у правознавстві погляди на сутність поняття «юридична відповідальність», на підставі чого сформульовано визначення поняття «юридична відповідальність державних службовців» та наведені його основні ознаки.

Ключові слова: правовий статус, відповідальність, юридична відповідальність, юридична відповідальність державних службовців.

В статье отмечено, что юридическая ответственность в структуре правового статуса государственного служащего является не менее важным элементом, чем его права и обязанности. Рассмотрены существующие в правоведении взгляды на сущность понятия «юридическая ответственность», на основании чего сформулировано определение понятия «юридическая ответственность государственных служащих» и приведены ее основные признаки.

Ключевые слова: правовой статус, ответственность, юридическая ответственность, юридическая ответственность государственных служащих.

The article emphasized that the legal responsibility in the structure of the legal status of civil servant is no less important element than its rights and obligations. Existing jurisprudence in view of the essence of the concept of “legal responsibility”, whereby the definition of the concept of “legal liability of public officials” and are its main characteristics.

Keywords: legal status, responsibility, legal responsibility, legal responsibility of public servants.

Размещено на Allbest.ru