Негативний вплив соціально-психологічних факторів на протиправну поведінку студентської молоді України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.97

Негативний вплив соціально-психологічних факторів на протиправну поведінку студентської молоді України

Дяків Б. 3., здобувач кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету ННІ права, психології та економіки ЛьвДУВС

Анотація

поведінка криміногенний студентський протиправний

Стаття присвячена дослідженню негативного впливу на поведінку студентської молоді низки соціально-психологічних факторів в умовах розбудови правової держави.

Ключові слова: причини, умови, детермінанти, детермінація, детермінація злочинності, обставини, корелянти, фактори, чинники, риси, протиправна поведінка, криміногенність, криміногенні фактори, злочинна поведінка, соціально-психологічна концепція злочинності, студентська молодь.

Аннотация

Статья посвящена исследованию отрицательного влияния на поведение студенческой молодежи ряда социально-психологических факторов в условиях построения правового государства.

Ключевые слова: причины, условия, детерминанты, детерминация, детерминация преступности, обстоятельства, корилянты, факторы, черты, противоправное поведение, криминогенность, криминогенные факторы, преступное поведение, социально-психологическая концепция преступности, студенческая молодежь.

Annotation

The article investigates the negative impact on the behavior of students a number of social and psychological factors in the development of law.

Key words: causes, conditions, determinants, determination, determination of crime, the circumstances korylyanty, factors, factors, features, unlawful behavior, the crime, criminogenic factors, criminal behavior, socio- psychological concept of crime, college students.

Актуальність. Злочинність сьогодні становить серйозну загрозу для національної безпеки України, першооснов національної державності. Реалізація курсу на перехід від командно-адміністративної економіки до ринкової викликала падіння виробництва, безробіття, інфляцію, зростання рівня протиправної поведінки, особливо з боку молоді. Для того, щоб діяльність державних органів давала ефект в процесі здійснення превентивних заходів по зниженню рівня злочинності в середовищі студентів доцільно проаналізувати механізм негативного впливу соціально-психологічних факторів на протиправну поведінку студентства.

Аналіз останніх досліджень. Окремі аспекти досліджуваної проблеми розглядались у працях як вітчизняних вчених, зокрема, Голіни В. В., Бауліна Ю. В., Грищука В. К., Даньшина М. І., Джужи О. М., Закалюка А. П., Костенка О. М, Музики А. А., Шакуна В. І., Фріса П. Л. та інших, так і зарубіжних фахівців, зокрема, Аванесова Ю. М., Антоняна М. М., Долгової А. І., Кузнєцової Н. Ф., Лунєєва В. В., Старкова О. В. та інших.

Метою даної статті є аналіз криміногенних факторів, які негативно впливають на рівень протиправної поведінки студентської молоді з метою розробки запобіжних засобів для зниження їх руйнівного впливу на молоде покоління України.

Виклад основного матеріалу. Від початку свого існування й до сьогодення людству притаманна злочинність, як соціальний феномен, зумовлений об'єктивною реальністю. Тому цілком справедливим є вислів: кожне суспільство має таку злочинність і злочинців, яких воно заслуговує.

Конституція України дотримується фундаментальних положень про те, що людина, її життя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю [1, ст. 3].

Сучасний стан розвитку української державності характеризується складністю, неоднозначністю, а подекуди й суперечливістю, що зумовлено низкою як внутрішніх, так і зовнішніх факторів суб'єктивно-об'єктивного характеру.

В той же час необхідно зазначити, що значні зміни які сталися за останні роки в політичному, соціальному та економічному стані розвитку українського суспільства поряд з позитивними чинниками (рисами), несуть в собі цілий спектр негативних факторів.

В умовах сьогодення серед найбільш небезпечних загроз є зростання рівня протиправної поведінки взагалі та зниження рівня правового захисту громадян нашої держави зокрема, а особливо молоді -- представниками якої є студентство.

Як справедливо зазначає Грищук В.К., що відсутність чіткої концепції демократизації життя суспільства, ідеалізація форм її прояву в зарубіжних державах і непродумане їх запозичення, копіювання без урахування українських ментальних реалій, створило ґрунт для зміни суспільних цінностей, зниження моральності, появи професійної проституції, зростання наркоманії та алкоголізму, поширення торгівлі людьми, незаконної торгівлі зброєю.

Вагомою причиною наведених вище негативних змін у суспільному житті було безвідповідальне ставлення службових осіб до виконання своїх обов'язків, а також безвідповідальна поведінка в багатьох випадках і окремих громадян. Внаслідок цього, певною мірою знизилась роль соціальних норм як регуляторів суспільної поведінки людей, звузилася сфера їх відповідальності та розширилася сфера безвідповідальності. Очевидно, що за таких умов урегульованість і порядок як підвалини цивілізованого суспільства не забезпечені належною міцністю. Успіх же реформаційних процесів значною мірою залежить від наявності ефективного суспільного механізму регулювання і забезпечення порядку загалом і правопорядку зокрема. Відомо, що будь-які соціальні проекти мають найбільший шанс на успіх за умови їх належного наукового забезпечення [2, с. 6-7].

Є всі підстави також погодитись з позицією Шатуна В.І., що характерною рисою сучасної кримінологічної науки є помітне зростання уваги до вивчення закономірностей впливу політичних, соціальних, правових, психологічних факторів на стан злочинності в Україні. Головними джерелами нових проявів злочинності та її видозмін на сучасному етапі суспільного розвитку України стала поспішність соціальних та політичних змін, до яких країна виявилась не готовою. Втрата соціальних досягнень призвела до загострення антагонізму між бідністю і багатством, який став одним із головних чинників криміногенної напруженості у суспільстві. На тлі цих перетворень людина перестала відчувати себе особистістю в суспільному середовищі, набуваючи крайньої межі індивідуалізації [3. с. 17].

Особливість сучасної злочинності в Україні, як зазначає Костенко О.М., полягає у тому, що це -- злочинність кризового типу. Що це означає? Те, що сучасна злочинність в Україні породжується соціальною кризою і сама ж поглиблює її. Злочинність кризового типу має властивість зводити нанівець будь-які реформи, які могли б забезпечити соціальний прогрес в Україні. Отже допоки злочинність в Україні є злочинністю кризового типу, соціальний прогрес в Україні є неможливим. [4. с. 31].

Однозначно підтримуючи зазначені вище позиції відомих українських вчених-кримінологів, в той же час хочемо наголосити на тому, що на превеликий жаль, в умовах тривалого періоду становлення в Україні ринкових реформ від соціальної кризи страждає значна кількість населення України, але найбільше від цього страждають преставники молодого покоління нашої держави -- складовою частиною якого є студентська аудиторія.

Однією із складових кримінологічних категорій предмету науки кримінології, на наше переконання, окрім злочинності, злочинної поведінки, особи злочинця, запобігання злочинності є причини та умови злочинності (детермінанти) -- які в деяких наукових джерелах мають назву -- фактори (чинники) протиправної поведінки. Якраз сприяти більш глибокому дослідженню білих плям протиправної поведінки, як нам здається, зможе поглиблений аналіз впливу негативних соціально--психологічних факторів (корилянтів) на протиправну поведінку студентської молоді України.

Перш ніж здійснити аналіз негативного впливу соціально-психологічних факторів на протиправну поведінку студентської молоді, вважаємо за потрібне, звернутись до дослідження теоретичних положень, що пов'язані з питанням причин та умов (детермінант) злочинності.

Поглиблений аналіз кримінологічної наукової літератури з проблематики дослідження причин протиправної поведінки взагалі, та студентської молоді зокрема, однозначно вказує на те, що серед науковців, які займаються ґрунтовними дослідженнями даних проблем на сьогодні існує самий різноманітний підхід з дослідження даного питання.

Відомий український кримінолог Закалюк А.П., зазначає, що детермінація та причинність є центральною проблемою всього курсу кримінології. Від її розуміння та розв'язання залежить досягнення головної мети кримінології, якою є наукове обґрунтування рекомендації щодо запобігання злочинності.

І далі даний автор зазначає, що у найзагальнішому значенні -- детермінація злочинності -- це вся сукупність явищ, процесів, фактів, проявів, з якими вона взаємозв'язана та якими вона обумовлена. Завданням сучасної кримінології є не лише визначення і подання теоретичних положень процесу детермінації злочинів і злочинності, а й оптимальне розкриття застосування цих положень у практичній діяльності.

Поряд з причинами та умовами, до одних із самостійних третіх видів детермінант, зокрема у системі кримінологічної детермінації Закалюк А.П., відносить корелянти. їх зв'язок з причиною і наслідком кореляційний. Кореляційний -- це такий зв'язок між подіями, явищами та процесами, за якого зміна одних явищ супроводжується (не спричиняється чи обумовлюється) зміною других.

В той же час, як зазначає Закалюк А. П., при дослідженні детермінації і у філософії, і у кримінології інколи замість терміну «детермінант» використовують термін «фактор». Як синоніми терміни «детермінант» та «фактор» заперечень не викликають. Інколи поряд з термінами «причина», «умова», «корилянт», «фактор» вживають термін «обставина», який означає щось неординарне у навколишніх умовах, та «ситуація» в якості сукупності, тісного взаємозв'язку обставин [5, с. 183-184, 189-190].

В той же час, спрощений (поверхневий) підхід до дослідження причин, умов, (детермінації) злочинності, на наше переконання, може призвести до помилкових рішень взагалі, і в тому числі, і в плані організації превентивно-запобіжних заходів в цілому.

Із цього приводу цілком виправдано від помилок нас застерігає Закалюк А.П., який зазначає, що жодне економічне, соціальне, політичне, правове, соціально-психологічне явище, як би воно негативно не впливало на суспільну та індивідуальну свідомість, само безпосередньо не породжує злочинні прояви та злочинність в цілому.

Для набуття генетичної, продукуючої дії його вплив має пройти через свідомість психології, зокрема, на індивідуальному рівні, і лише за інших сприяючих обставин (умов) може втілитися у вчинення злочину [5, с. 203].

До основних детермінант злочинності в сучасному українському суспільстві відомий українських кримінолог Закалюк А. П., цілком виправдано, на наше переконання, відносить їх три основні групи.

1. детермінанти соціально-економічного, політичного, організаційно-управлінського, нормативно-правового, соціально-психологічного змісту, що обумовлюють злочинність та інші правопорушення у сфері економіки, управління, службової діяльності;

2. детермінанти в основному соціально-економічного, а також відповідного йому соціально-психологічного, культурологічного, морально-етичного змісту, значною мірою продуковані чинниками першої групи, передусім, матеріальними негараздами та соціальними викривленнями, що обумовлюють корисливу мотивацію, у тому числі, з метою: а) забезпечення елементарних потреб і умов; б) збагачення, задоволення за рахунок цього завищених та зверх високих інтересів, побутового комфорту, розваг, моди, прикрас, розкішного життя тощо;

3. детермінанти соціального та індивідуально-психологічного характеру, що відображають негативне, нігілістичне, виразно індивідуалістичне ставлення до інших людей, цінності їхнього життя, здоров'я, честі, гідності, прав та інтересів, включаючи майнові, а також до правових і моральних норм, які мають забезпечувати їхню реалізацію та захист. При цьому допускається не тільки кримінальне карний спосіб взаємовідносин, а й можливість застосування силових методів та насильства, що нерідко супроводжується цинізмом, лицемірством, нехтуванням суспільною мораллю, які знаходять вияв на всіх рівнях влади і суспільства [5, с. 219-220].

Як свідчить аналіз наукових джерел, що в свій час, відомий російський кримінолог Кузнецова Н. Ф., яка займалась розробкою кримінологічної детермінації (починаючи з 80-х років XX ст.) включала до системи кримінологічної детермінації 3 основні елементи: причини, умови та корелянти [6, с. 11].

Безумовно, такий підхід, на наше переконання, є цілком виправданим і аналіз даної наукової праці буде однозначно позитивно впливати не тільки в плані дослідження причин та умов протиправної поведінки, але також допоможе розробити ефективні превентивно-запобіжні заходи.

Значну увагу дослідженню причин та умов злочинності приділяє також відомий російський кримінолог Лунеев В. В. Він зазначає, що в історичному аспекті на протязі тривалого періоду часу було надруковано цілу низку публікацій про наявність різноманітних рівнів взаємозв'язків між злочинністю та конкретними соціально-негативними факторами. Однак, як цілком справедливо зазначає відомий у наукових колах кримінолог, причинність є поняттям набагато ширшим та глибшим факторного аналізу, причинність злочинності в кримінології -- питання головне [7, с. 460]. Досліджуючи причини злочинності як соціального явища кримінологія не обмежується встановленням статистичних зв'язків між конкретними криміногенними факторами та злочинною поведінкою. Через них вона встановлює зв'язок злочинності з більш глибокими явищами та процесами, від яких в кінцевому варіанті залежить злочинність в тій чи іншій країні або в світі в цілому [7, с. 471].

Детально досліджуючи проблемні питання кримінологічної науки про причинність, детермінізм та їх кримінологічне значення відомий російський кримінолог Старков О.В., також не залишив поза увагою такі кримінологічні категорії як «криміногенність» та «фактор». Він наголошує, що важливим для кримінології є таке поняття як - криміногенність. Під криміногенною він розуміє здатність породити, визначити злочин та злочинність.

Окрім того, як зазначає Старков О.В., кримінологи вживають і інші терміни. Наприклад, такий термін як «фактор». Під фактором, як правило, розуміють таке соціальне явище або процес, який має криміногенне (таке, що породжує злочин), так і антикриміногенне (таке, що перешкоджає скоєнню злочину, сприяє його нейтралізації), тобто носить подвійне значення [8, с. 145-146].

На наше переконання, безсумнівним є той факт, що дослідження причин злочинності є запорукою розробки ефективних засобів в процесі її запобігання взагалі та студентської молоді зокрема.

«В курсі світової та російської кримінології» Лунеев В.В., наводить слова В.Г. Белинского: «знайти причину зла -- майже те, що знайти проти нього ліки»[7, с. 459]. Це ще раз підтверджує той факт яка існує велика значущість дослідження причинності в кримінологічній науці.

Автор монографічного дослідження на тему: «Молодіжна корисливо-насильницька злочинність» Анисимов А.Г. зазначає, що за основу пояснення причин та умов молодіжних корисливо-насильницьких злочинів він взяв соціально-психологічну концепцію злочинності. Згідно даної концепції безпосередніми причинами скоєння злочину є різного роду деформації свідомості: суспільної, групової, індивідуальної -- які в цілому утворюють свого роду цілий комплекс (наприклад, деформація майнової (економічної) свідомості, але яка має протікати в сукупності з дефектами моральної та правової свідомості, а також наявною криміногенною ситуацією) [9, с. 77].

З даною аргументованою позицією автора, нажаль, немає ніяких підстав не погодитись. Тому що, як свідчить аналіз протиправної поведінки студентської молоді України, якраз деформація моральної сторони поведінки представників студентства, що вчиняють різного роду протиправні дії, є в більшості випадків визначальною для поведінки даної категорії осіб.

Дослідження діяльності з протидії злочинності в цілому та профілактики злочинів зокрема, як зазначають Бандурка О.М, Литвинов О.М., передбачає необхідність вивчення тих факторів, які впливають на їх функціонування або лежать в основі детермінації відповідних процесів. Окрім традиційного підходу до дослідження таких факторів через аналіз злочинності і правопорушень, можливим є виділення також причин і умов конкретних злочинів, що також становить науковий інтерес.

Злочинність і детермінуючі її фактори є складним явищем, яке хвилювало, хвилює і, вочевидь, хвилюватиме людство ще довгий час. Відомо, що злочинність - це результат дії безлічі обставин, чинників, причин, які знаходяться в неоднаковому співвідношенні між собою.

Причини злочинності завжди пов'язані з умовами. Співвідношення причин і умов має відносний характер, тобто в різних випадках одне і теж явище може виступати або причиною, або наслідком. В кримінології, теорії управління та інших науках широко використовується термін «фактор», під яким розуміється рушійна сила якого- небудь процесу, що визначає (детермінує) його характер або окремі риси. Іншими словами, тут як загальний знаменник виступає одна або група ознак, що мають єдину або близьку природу походження і характер впливу.

Кримінальна ситуація в Україні, що склалась протягом останнього десятиріччя, вимагає вжиття адекватних заходів із протидії злочинності. Стабільна криміналізація суспільства, високий рівень злочинності, зна-чне її омолодження представляють серйозну загрозу для реформ, спрямованих на побудову в нашій країні демократичної, правової, соціальної держави [10, с.175-177].

Аналіз наукової літератури, матеріалів узагальненої правозастосовної практики правоохоронних органів України дає нам всі підстави стверджувати, що в умовах сьогодення до основних соціально-психологічних факторів, які негативно впливають на рівень протиправної поведінки студентської молоді варто віднести наступні положення, а саме:

1. достатньо високий рівень інфляційних процесів, що підвищують рівень зубожіння значної частини населення, і особливо молоді;

2. високий рівень безробіття серед громадян нашої держави, особливо серед випускників навчальних закладів;

3. втрата значною частиною населення традиційних для нашої країни духовно-моральних цінностей;

4. розповсюдження в молодіжному середовищі культу насильства та жорстокості;

5. достатньо широкий рівень розповсюдження в студентському середовищі алкоголізму, наркоманії та токсикоманії;

6. присутність серед молодих людей високого рівня правового нігілізму;

7. негативний вплив засобів масової інформації на формування поведінкової установки представників студентської молоді;

8. втрата виховних функцій сім'ї на поведінку молодих людей.

Висновки

Підводячи підсумок необхідно зазначити, що дослідження причин, умов, факторів (чинників), які негативно впливають на рівень протиправної поведінки студентської молоді є одним із пріоритетів кримінологічної науки.

Література

1. Конституція України / / Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Г рищук В. К. Філософсько-правове розуміння відповідальності людини: монографія // В. К. Грищук. - Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2012. -- 736 с.

3. Шакун В. І. Межі впливу на злочинність // В. І. Шакун / / Право України. - 2009 - №7 - С. 17- 23.

4. Костенко О. М. Концепція модернізації кримінології у світлі соціального натуралізму (про основи «натуралістичної» кримінології) // О. М. Костенко / / Право України. - 2009 - №7 - С. 31-39.

5. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. -- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. -- 424 с.

6. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации // Н. Ф. Кузнецова. - М., 1984. -238 с.

7. Лунеев В. В. Курс мировой и российской криминологии : учебник. В 2 т. Т. I. Общая часть / В. В. Лунеев. -- М.: Издательство Юрайт, 2011. -- 1003 с..

8. Старков О. В. Криминология: Общая, Особенная и Специальная части: Учебник. / / О. В. Старков. - СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2012. - 1048 с.

9. Анисимов А. Г. Молодежная корыстно-насильственная преступность: монография. / А. Г. Анисимов. -- М: Юрлитинформ, 2013. -- 168 с.

10. Бандурка О. М. Стратегія і тактика протидії злочинності: монографія / О. М. Бандурка, О. М. Литвинов. - X. : НікаНова, 2012. - 318 с.

Размещено на Allbest.ru