Пруденційний нагляд (контроль) за господарською діяльністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут права МАУП

Кафедра цивільно-правових дисциплін

Пруденційний нагляд (контроль) за господарською діяльністю

доктор юридичних наук, професор

Юлдашев Олексій Хашимович

начальник управління

Баганець Віталій Олексійович

Анотація

Summary

Чи не з моменту незалежності України деякі політики, виконуючи, мабуть, замовлення тих можновладців, яким заважають закони і нагляд за їх додержанням, разом з окремими науковцями-суспільствознавцями (в основному з тими, хто «літає у хмарах»), захопившись «модною» темою про реформи в країні, говорять про реформування прокуратури, приведення її до так званих європейських стандартів. Ці ж гасла лунають останніми роками і у виступах деяких відповідальних працівників прокуратури. При цьому також підхоплюються сюжети підтанцьовки ідеям про приведення її під «стандарти Європи». Чому? Вочевидь, це є звичайний людський острах уславитися ретроградом, консерватором, а отже, таким, що не відповідає посаді. Це нагадує казку Андерсена «Голий король», коли всі придворні короля навперебій розхвалювали королівський одяг, якого насправді не було, але шахраї - кравці переконали всіх, що той, хто не бачить одягу короля - начебто не відповідає своїй посаді, не заслуговує її

Як результат тиску і «згори», і «збоку», і «знизу» на суспільну свідомість щодо української прокуратури, у нашій країні склалася чи не одностайна думка про необхідність її перебудови на західний лад. Зрештою, відповідна робота масштабно ведеться вже давно на державному рівні: виконується Спільний план дій Ради Європи та Генеральної прокуратури України щодо реформування прокуратури; утворюються робочі групи з реформування органів прокуратури та адвокатури, розроблялися і розроблюються всілякі законопроекти в цьому напрямку. При цьому зазначене реформування здійснюється під пильним наглядом європейських інституцій. Євросоюз регулярно й традиційно висловлює час від часу своє розчарування «недостатньою інтенсивністю» цього процесу, Члени Гельсінкської спілки з прав людини також закликають керівництво країною докорінно реформувати систему органів і діяльності прокуратури; а Венеціанська комісія невблаганно вказує на «недоліки» у законопроектах про прокуратуру, що їй передаються, вимагаючи перегляду не тільки чергової низки положень згаданих законопроектів, а й навіть і внесення змін до Конституції країни у напрямі подальшої руйнації прокурорських органів.

Процес реформування прокуратури достатньо активно здійснювався за часів президентства Януковича (поряд з руйнуванням оборонних відомств). У 2012 році було підписано закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури», який скоротив її повноваження. Зокрема, цей закон позбавив прокуратуру права «вносити приписи і протести, прийняття яких вимагало від фізичних та юридичних осіб безумовного і невідкладного виконання вимог прокурора».

Значні зміни у цьому напрямі планується провести в рамках нинішньої конституційної реформи. Зокрема, за словами прем'єр-міністра, органи прокуратури мають бути позбавлені функції загального нагляду. У рамках нашої конституційної реформи, сказав прем'єр, це має бути один з перших пунктів [1]. реформування прокуратура нагляд пруденційність

У рамках урядової програми з децентралізації влади в країні до кінця нинішнього 2014 року обіцяють скасувати обласні та районні державні адміністрації. Замість них з'являться префектури. Префектів, за словами віце-прем'єра, міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України, буде призначати чи уряд, чи президент, і вони будуть мати тільки наглядові функції. Префектури виконуватимуть виключно контрольні функції, а префекти будуть «оком» Києва на місцях. «Ми побудуємо, сказав віце-прем'єр, трирівневу систему. Це первинна громада (село - селище - місто), далі - район, а потім - область. Райрада вибирає свій виконком, а облрада - свій. Кожен з цих органів буде мати свої повноваження та джерела фінансування, щоб не було ніяких конфліктів і спорів», - сказав Глава Мінрегіонрозвитку. За його словами, до цієї моделі реформи місцевого самоврядування, яку він назвав наближеною до Польщі, уряд планує перейти до кінця цього року шляхом внесення змін до Конституції України. Реформувати місцеве самоврядування в Україні за зразком Польщі приїхали польські експерти, які, разом з українськими чиновниками, займаються підготовкою законодавчої бази. Як повідомила прес-служба Мінрегіонбуду та ЖКГ, «Українсько-польська експертна група повинна напрацювати моделі розподілу повноважень між усіма рівнями місцевого самоврядування (громада, район, область), їх фінансового забезпечення (розподілу податкових надходжень), а також визначити механізми підготовки місцевих громад до ефективного виконання нового кола повноважень» [2].

Отже, необхідність нагляду за законністю визнається новою владою. Але виконувати її, по всій видимості, будуть ... не прокурори ...(!?). З господарників, якими є на сьогодні губернатори, хочуть зробити правоохоронців, а прокуратуру, якій іманентно притаманні функції нагляду і в якої накопичений колосальний досвід (сотні років, починаючи з Петра І) і кваліфіковані фахівці - позбавити основної, але настільки необхідної будь-якій державі на будь-якій стадії її розвитку, функції. Неважко передбачити і результат - руйнування і інституту держадміністрацій, і інституту прокуратури.

У таких умовах реально перетворення губернаторів (під назвою префектів) у місцевих «царьків» зі своїми правилами і звичаями, зі своїми бандитами, які так нагнуть своїх підданих, що останнім передреформений стан здасться загубленим раєм. Чи не є це руйнацією державності?! І це в нинішній період - період розгулу злочинності та махновщини, коли на ґрунті сепаратизму розгортаються справжні війни, створюються страшенні загрози безпеці населення, а зовнішня агресія, старанно шукає привід для вторгнення на територію України!

Інститути префектів, що здійснюють нагляд за дотриманням законності і прокуратура, яка не здійснює таких функцій, - усе це добре працюють «там», у «них», де такі інститути відпрацьовувалося протягом багатьох десятиліть. Але це зовсім не означає, що подібні інститути відразу ж (і, навіть, взагалі, будь-коли) добре запрацюють у нас. Навпаки. У результаті реформ, штучно створеної непотрібності насправді необхідних суспільству наглядових функцій - втратимо і об'єктивно необхідну діяльність, і безцінні прокурорські кадри. Новоявлені префекти будуть (ох, як довго) освоювати функції нагляду, і не факт, що не стануть зловживати наділеною владою. Знадобляться знову таки роки на створення противаг цьому. -

А все це давно напрацьовано в існуючих органах прокуратури, потрібно лише бажання реанімувати ці механізми відповідно до моральних традицій, які працювали раніше, до ери «бандитської» влади.

Обґрунтуємо іншу альтернативу розвитку державності, яка, всупереч майже всезагальному захопленню новітніми перетвореннями в нашій країні, містить сумніви щодо доцільності процесу реформування органів прокуратури у викладений спосіб. Вважаємо, що здійснення такого роду політики влади спрямовано, по суті, на розвал прокуратури як інституції, а в нинішніх умовах розгулу сепаратистських настроїв, шкодитиме державі, литиме лише воду на млин супротивників єдності України як внутрішніх, так і зовнішніх.

Почнемо зі згадування азів, які має знати не лише маститий вчений, але й кожен політик: що не може і що має бути підставою для реформування, прийняття того чи іншого законопроекту - свого роду управлінського рішення на загальнодержавному рівні.

Спочатку про те, що не може бути такою підставою. Нею, принаймні на нашу думку, аж ніяк не може бути «мода» на перебудову з приводу й без такого або думка європейців щодо державного устрою нашої країни, або посилання на європейський досвід. Відносно «моди» на перебудову. Суспільство не полігон для випробувань. Будь-які зміни і дорогого коштують, і занадто болісні. Особливо безглузді. Так що сім раз відмір! Стосовно думок європейців. Якщо хто не знає - Старий Світ був завжди далекий від об'єктивного сприйняття реальності... Європейці й донині живуть з міфами та байками про сталінські репресії, у якій прокуратурі тих радянських часів, як ми добре вже знаємо, належала досить зловісна й рокова роль. Причому самі представники ЄС до поринання в суть проблем нашої держави та до об'єктивних досліджень щодо забезпечення правопорядку в українському суспільстві - не дуже й охочі. Таке враження, що вони все сприймають лишень заголовками газет, ухиляючись від глибокого аналізу фактів.

Далі. Європейці, на жаль, також не уявляють собі і масштабів посилення криміналізації України, викликаної радикальними змінами в її економічній (перехід до ринкових засад) та політичній (сплеск демократизму аж до його анархічного дна) сферах. Їм також важко оцінити поглиблення правового нігілізму, зростання агресивності у поведінці, ступінь руйнації політико-правових, соціально-економічних і духовно-культурних засад етнонаціональної стабільності, занепаду моральних цінностей громадянина і суспільства, що є результатом безконтрольного заповнення ідеологічного вакууму культом бездумного споживання, егоїзму і насильства. Крім того, наші західні партнери навряд чи знають у достатній мірі особливості української ментальності, нашого буття, національних правових традицій, накопиченого історичного досвіду, духовності й культури. Виходячи з цього, неважко відповісти на запитання: а чи справді європейці, з їхніми глибинною структурою свідомості, правовою культурою, розвиненими інституціями громадянського суспільства та іншими супровідними суспільно-правовими чинниками спроможні давати нам кваліфіковані поради щодо державотворення? Чи справді ці поради, а точніше, вимоги, поліпшать стан зі злочинністю, забезпеченням принципу законності у суспільстві?

Вважаємо, що бажання Європи причепурити всіх нас під один гребінець, нав'язати свої моделі управління не можуть бути підставою реформування ні прокуратури, ні будь-якої іншої системи державних органів! Тим більш, що напрями, у яких нав'язуються реформування прокуратури, передбачають її руйнацію.

Щодо посилання на європейський досвід. Справді, яка нам різниця до того, що у деяких країнах міністр юстиції за посадою є прокурором (Нідерланди, Данія), а у низці держав прокуратура повністю організаційно перебуває в системі судової влади (Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Словенія, Хорватія). У «них» і в нас прокурори як інституції збігаються лише за назвою - насправді, це зовсім інші утворення.

Тепер про те, що може бути підставою для реформування Справжньою підставою для реформування нашої прокуратури може бути лише безспірність, доведеність, нарешті, упевненість широкого загалу громадськості, що саме такі зміни у державному устрої, або зміни до законів, які пропонуються, потенційно здатні зменшити рівень правопорушень у країні, забезпечити високий рівень додержання всіх діючих правових норм і правил! З позицій цього критерію, сподівання на те, що запланована руйнація прокуратури нібито справді здатна забезпечити зменшення кількості правопорушень - ніяк не обґрунтовані.

Отже, потребу суспільства боротися з правопорушеннями ніхто, у тому числі, й європейське співтовариство, ніяк не відмінить. Однак воно може зруйнувати систему, що є засобом протидії правопорушенням, і, тим самим, збільшити їх кількість (як свого часу «наламав дров» пан Ющенко, ліквідувавши ДАІ, що призвело до величезного сплеску дорожніх правопорушень). І це Європа успішно робить.

Прокуратура - один з найдосвідченіших правоохоронних органів, що створювався саме для забезпечення законності шляхом нагляду за дотриманням законів, тому її знищення ніяк не підвищить законність у суспільстві, а навпаки, призведе до ще більшого безладу.

Серед усіх механізмів нагляду (контролю) за додержанням законів: 1) відомчий, 2) судовий і 3) прокурорський - останній є найбільш дієвим, бо він має активний характер. Незалежний прокурор (якщо він дійсно є таким) має за власною ініціативою постійно моніторити стан законності незалежно від рівня посадовців у владі і приймати ефективні заходи у разі порушення закону. Якби прокуратура не була піддана, реформуванню за роки незалежності, якби від неї не відщипувалися повноваження, то ... можливо, не було б розкрадань у державі у таких масштабах і на протязі такого часу; можливо, Крим не був би окупований. Якщо вище керівництво проявляє нерішучість у виданні відповідних наказів, то саме потужна і незалежна прокуратура, що має підпорядковуватися лише Закону, могла б зажадати від військових частин Криму додержання Закон України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» в частині застосування вогнепальної зброї під час нападу і т.д. і т.п.

Не секрет, що Росія, атакуючи Україну, захищає ще всіх тих злодіїв і злочинців, які методично грабували нашу країну в останні роки. Крім того, зараз не випадково багато представників регіональної еліти на Сході України намагаються випросити право на подальший грабунок вже «під дахом» Кремля на східноукраїнських територіях. Все це - нинішні виклики прокуратурі України і зрозуміло, що вона має бути достатньо потужною, щоб протистояти і внутрішнім злодіям (у народі кажуть, як крали, так і зараз крадуть), і путінській Росії з усією міццю її силових структур.

Особливу актуальність набуває питання забезпечення додержання законів в умовах розгулу тероризму, вимог федералізації. Адже непідконтрольність центральній владі не означає непідконтрольності закону. Прикладом тут є США, де закону однаково ретельно дотримуються і двірник, і Президент Сполучених штатів.

Отже, об'єктивно завдання, що стоять перед прокуратурою, не звужуються, а навпаки, розширюються, стають набагато складнішими і відповідальнішими. Відповідно мають розширюватися і повноваження її органів - «ока государева». Інакше виникне відома ситуація: «бачить око, а зуб не йме».

Ще два суперважливі напрямки, реалізація яких у діяльності прокуратури (за умови, безумовно, її укріплення, а не розвалювання) могла б вирішити, без перебільшення, УСІ ПРОБЛЕМИ нашої держави: уникнути дефолту, іноземних запозичень (у МВФ, у тих чи інших країн - в обмін на втрату суверенітету), стати найбагатшою країною у Європі, а також досягти економіко-соціальних стандартів, що перевищуватимуть рівень розвинених країн.

Виникає питання: ЯК? Відповідаємо. По перше. Як повідомлялось, Янукович і ряд українських екс-чиновників, вивезли в РФ 32 млрд доларів [3]. Прокуратура успішно розслідує і ці й інші злочини. Далі. Відомо, що лише на держзакупівлі Україна втрачає 40 млрд. Не менше, а навіть, і більше розкрадається через міністерства і відомства, державні адміністрації. Відносно недавно до відповідальності притягнули вищих посадових осіб Міноборони, МОЗ, Мінсоцполітики, «Нафтогазу», Укрзалізниці, а також глав деяких обласних і районних державних адміністрацій, мерів та їх заступників. Серед звинувачень, що висуваються, - втрата державою, недоотримання коштів від роздаваних землі, лісів, водних об'єктів - близько 300 млрд. на рік і т.д. і т.п. Якщо всі ці грошеві відводи (як правило, за кордон, в офшори) об'єднати, одержимо могутній фінансовий потік державних коштів, який, будучи перенаправлений у державний бюджет, дозволить збільшити останній, за нашими підрахунками, в 10-12 разів (щорічно). Якщо ж налагодити ще й регулярне повернення того, що викрадено і вивезено, ця цифра подвоюватиметься.

Зрозуміло, що за таких умов ніякі запозичення не знадобляться, зарплати і пенсії можна збільшувати у рази. А ці дві задачі - перекриття шляхів розкрадання бюджету і повернення вкраденого - і є задачами прокуратури, що мають вирішуватися нею у координації з Антикорупційним комітетом. Але ж для цього потрібно не позбавляти органи прокуратури функцій, зокрема, нагляду за законністю, а навпаки, збільшувати повноваження для їх реалізації. Крім того, сьогодні, коли довіра населення Власне довіра - це очікування того, що людина або організація будуть діяти в наших інтересах або не на шкоду нам навіть тоді, коли ми уразливі і не можемо їх проконтролювати [4, С. 46 - 50.]. до державних правоохоронних органів не перевищує 5%, просто необхідно приймати рішучі дії для її відновлення. Відновлення довіри населення до прокуратури та інших правоохоронних органів дасть потужне, стрімке зростання довіри до державної влади України в цілому, сприятиме розвитку центробіжних сил, єдності країни, підвищенню її статусу на міжнародній арені тощо.

Зазначимо, що питання, стосовно залишення за прокуратурою, наприклад, нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство - особливих заперечень не викликає. Ця функція чи не одностайно вважається найважливішою функцією прокуратури, оскільки основним завданням прокурорської діяльності є захист конституційних прав і свобод людини і громадянина, який максимально проявляється саме в кримінальному процесі [5]. У той же час прокурорський нагляд (контроль) за здійсненням господарської діяльності у світлі тенденцій децентралізації, дерегуляції та обмеження втручання з боку контролюючих органів - видається недоречним. Пропонується обмежити цей контроль відомчим (залишити його за виконавчою владою) і судовим. Органи прокуратури втручатимуться з метою захисту прав і свобод людини, коли орган виконавчої влади не відреагував на заяву про такий захист. Але це не зовсім правильно. Прокурорський нагляд (контроль) за господарською діяльністю, зважаючи на наявні проблеми в економічній сфері: тінізація економіки, ухиляння від сплати податків, виведення грошей у офшори, монополізм, відсутність конкурентного середовища, рейдерські захоплення тощо - вкрай потрібний. Правда, цей нагляд має здійснюватися на якісно іншому рівні, ніж той, що має місце зараз.

Перш ніж переходити до обґрунтування цієї думки, зазначимо, що в господарському законодавстві стосовно господарської діяльності не проводиться чіткого розмежування понять «контроль» і «нагляд». Так, якщо у ст. 19 Господарського кодексу (ГК) України ці поняття вживаються роздільно, хоч і без розкриття їх змісту, то Закон уживає терміни «нагляд» і «контроль» як тотожні, визначаючи державний нагляд (контроль) як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі -- органи державного нагляду (контролю) у межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Таким чином, згідно із Законом змістом державного нагляду (контролю) є виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства.

Нормативно-правову основу здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності становлять: а) законодавчі акти (у даному випадку це України та Закон України від 05.04.2007 p.- № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також спеціальні закони, що регулюють відносини, які виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції тощо, а також б) підзаконні нормативно-правові акти, прийняті у розвиток положень зазначених законів.

Проте ні ГК України, ні Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ні спеціальне законодавство, а тим більш відомчі акти не містять положень щодо ефективного здійснення зазначеного нагляду (контролю).

Вважаємо, що в основу ефективного здійснення нагляду за господарською діяльністю має бути покладено так звану Концепцію загального блага, а за способом здійснення цього нагляду - він повинен мати пруденційний характер.

Під загальним благом розумітимемо, слідом за Норбертом Нойгаузом, критерії об'єктивної форми, які потрібно враховувати для налагодження стану або, ще краще, устрою всезагального процвітання, що полегшить кожній людині реалізувати себе у відповідній сфері життя [6]. Щодо економіки, то об'єктом загального блага у народному господарстві є вільна конкуренція на дієздатному ринку, оскільки, як вважається ще з часів Адама Сміта, невидима рука ринку не функціонує сама по собі, а потребує руки порядку стражів конкуренції, які б стояли на варті дотримання правил. Ринок як інструмент є продуктивним лише тоді, коли там панує конкуренція. Це і є правопорядок в економічних відносинах! Конкуренція є рушійною силою прогресу і кращого товарозабезпечення всіх учасників ринку. Конкуренція є гарантом свободи споживання, свободи ініціативи і економічної демократії. Крім конкуренції, до критеріїв загального блага слід віднести, на нашу думку, критерії морального порядку. Більшість західних установ працює під девізом «Прибуток вище за все, але вище за прибуток - честь». Цивілізований ринок ґрунтується на довірі, надійності, шляхетності, порядності й солідарності. Більшість українських організацій працює за принципом «Прибуток за будь-яку ціну» [7], що і є суттєвим відхиленням від зазначеного правопорядку.

Концепція загального блага («general good») є важливою для банківського, страхового та інвестиційного законодавства ЄС у сфері нагляду за бізнесом фінансових установ; вона була розроблена Європейським Судом Справедливості з метою розширення свобод, наданих в рамках ЄС, зокрема, принципу недискримінації та принципу заборони будь-яких обмежень на свободу надання послуг [8]. Відповідно до концепції загального блага, страховик, який має переваги від єдиної ліцензії на території ЄС, і є об'єктом нагляду. Він має дотримуватись відповідного законодавства, яке діє в країні місця надання послуг з метою забезпечення загального блага. Для уникнення негативного ефекту Директиви ЄС вимагають від країн-членів повідомляти іноземного страховика про положення страхового законодавства у сфері нагляду за бізнесом страховика, які прийняті на основі концепції загального блага, що має дозволити іноземному страховику заздалегідь планувати свій бізнес.

Щодо пруденційного нагляду за господарською діяльністю. Основна мета такого нагляду полягає у забезпеченні системної стабільності всього економічного сектору, а не лише в запобіганні проблем у діяльності окремих підприємств і організацій, синхронізація заходів впливу на нерадивих підприємців з інтересами розвитку бізнесу на

Україні в цілому (виходячи з пріоритетності останніх). Поняття пруденційності щодо нагляду має включати принцип пропорційності (співрозмірності) заходів реагування на правопорушення і уособлювати принципово інше відношення до об'єкту нагляду за господарською діяльністю. Агресія у відповідних відносинах має поступатися цілям збереження, створення сприятливих умов для подальшого розвитку цієї діяльності. Таким чином, мова повинна йти не про відміну, а про оптимізацію прокурорського нагляду за бізнесом, виходячи з зазначених критеріїв. У той же час цей нагляд має суттєво зростати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, особливо при відкритті валютного рахунку в установі банку за межами України господарюючим суб'єктом, особливо коли у його статутному капіталі є частка державного майна. Потрібна жорстка прокурорська реакція на рейдерські захоплення, ухиляння від сплати податків (відхід у «тінь»), виведення грошей у офшори тощо.

Підводячи підсумки, можна зробити висновок, що нагляд за господарською діяльністю є чи не найскладнішим елементом системи прокурорського нагляду з точки зору розробки певних стандартів і являє собою велику проблему у вдосконаленні діяльності прокуратури. На сьогодні система прокурорського нагляду за бізнесом характеризується відсутністю єдиних стандартів у цій сфері. Вона потребує окремої уваги й регламентації, зважаючи на внутрішній стан економіки та євроатлантичні амбіції України.

Література

1. Прокуратура должна быть лишена функции общего надзора - А.Яценюк- [Електронний ресурс] - Режим доступу: // http://pressorg24.com/news?id=48813

2. До кінця року в Україні замість губернаторів з'являться префекти- [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www. unian.ua/politics/903404-do-kintsya-roku- v-ukrajini-zamist-gubernatoriv-zyavlyatsya- prefekti.html

3. Янукович и чиновники-беглецы вывезли в Россию $32 млрд, - ГПУ - [Електронний ресурс] - Режим доступу:// http:// lb.ua/news/2014/04/28/264715_mahnitskiy. html

4. Тимошенко А. Деловой партнер: доверяй, но проверяй// Консалтинг в Україні - №8 - 2009 - С. 46 - 50.].

5. Вигівська Л.В., Загальні засади прокурорського нагляду за додержанням законів органами , які проводять оперативно -розшукову діяльність // Вісник Академії адвокатури України, 2011. - № 3(22). -С. 176-181

6. Норберт Нойгауз. Цінності Християнської Демократії . - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://sd.net.ua/2010/02/18/ neuhauz_cinnosti_ khristianskoyi_demokratii. html

7. Бродська О. Ділова етика в українському бізнес-суспільстві. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// personal.in. ua/article.php?ida=292

8. Seatzu Р. Insurance in Private International Law: А European Perspective. - Oxford, Portland Oregon, 2003.

Размещено на Allbest.ru