Сфера обігу зброї: позитивні зобов'язання держави щодо забезпечення прав людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

сфера обігу зброї: позитивні зобов'язання держави щодо забезпечення прав людини

Васильєв Ігор Васильович - аспірант кафедри конституційного адміністративного та фінансового права інституту права ім. В.В. Сташиса класичного приватного університету м. Запоріжжя. УДК 342-95

Установлена сущность и назначение позитивных обязательств государства в сфере оборота оружия; выделены проблемы позитивных обязываний должностных лиц -- субъектов общественных отношений в сфере оборота оружия; приведен перечень позитивных обязательств государства в сфере оборота оружия в Украине.

Еstablished the nature and purpose of State's positive obligations in trafficking in weapons; highlighted the problems of the officials positive obliging - individuals of public relations in trafficking in weapons. Listed the State's positive obligations in the sphere of trafficking in weapons in Ukraine.

З'ясовано сутність та призначення позитивних зобов'язань держави у сфері обігу зброї; виділено проблеми позитивних зобов'язувань посадових осіб -- суб'єктів суспільних відносин у сфері обігу зброї; наведено перелік позитивних зобов'язань держави у сфері обігу зброї в Україні.

Ключові слова: держава, позитивні зобов'язання, позитивні зобов'язування, зброя, обіг зброї.

Питання позитивних зобов'язувань юристів цікавили здавна. Так, російський правознавець С. С. Алексєєв досліджував позитивні зобов'язування в якості визначальних елементів радянського права як регулятивної системи [3, с.46, 58-61]. У свою чергу, І.Є. Великосєльска, досліджуючи структуру правопорушень, виявила кореляційні залежності між об'єктивною стороною складу правомірної поведінки та складу правопорушення [7, с.83]: а) заборона - утримання від здійснення діянь (правомірна поведінка) заборона - здійснення заборонених діянь (правопорушення); б) позитивне зобов'язування - здійснення вказаних у нормі права діянь (правомірна поведінка) ^ позитивне зобов'язування - утримання від вказаних у нормі права діянь (правопорушення); в) дозволяння - застосування права (правомірна поведінка) ^ дозволяння - застосування права не у відповідності до його цільового призначення або вихід за межі правомочностей (правопорушення або зловживання правом).

Л.Г. Гусейнов у процесі дослідження відповідальності держав за порушення міжнародних зобов'язань у галузі прав людини вперше провів наукову класифікацію міжнародних, так званих правозахисних зобов'язань, виділивши й позитивні, і негативні зобов'язання [8, с. 9]. Аналогічно, А.А. Яковлєв досліджує природу та зміст позитивних зобов'язань держави, які можуть передбачати певні заходи, необхідні для захисту права власності [13, с. 12-13]. Також заслуговує увагу цикл досліджень доктрини позитивних зобов'язань держави у сфері прав людини, проведених Г.О. Христовою у новому напрямі розвитку вітчизняної теоретичної юриспруденції [10; 11].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Аналітичний огляд досліджень та публікацій вказує науковий інтерес власне щодо позитивних зобов'язань держави захисту прав людини в контексті відповідальності держав за порушення міжнародних зобов'язань у галузі прав людини. Водночас значення позитивних зобов'язань держави захисту прав людини посилюється у сфері обігу зброї, коли виникає необхідність врахування інтересів різних суб'єктів суспільних відносин, а також вирішення проблеми дисбалансу таких інтересів у сфері обігу зброї.

Метою статті є розмежування позитивних та негативних зобов'язань держави у сфері обігу зброї, а також з'ясування призначення позитивних зобов'язувань учасників обігу зброї.

Виклад основного матеріалу дослідження

Умовою ефективності державної політики у сфері обігу зброї є її відповідність тенденціям суспільного розвитку, рівню моральної та правової свідомості населення, кримінологічним показникам злочинності тощо. Тільки за цієї умови можливе досягнення відносної рівноваги між шкідливістю зброї та її соціальною корисністю. Наприклад, розширення меж легальної озброєності населення, з одного боку, стримує злочинця, який починає боятися отримати озброєний відсіч. Але, з іншого боку, сама доступність зброї в побутовій сфері, в якій наростає криміногенність в силу пияцтва, психічних девіацій, наркоманії, як і поширення його в кримінальному середовищі, веде до зростання злочинності.

С. С. Алексєєв зазначав, що функціональне значення права відносно позитивних зобов'язувань полягає в тому, що воно виражає та оформляє їх через юридичні норми, збагачуючи їх своїми властивостями - визначеністю, нормативністю, високим юридичним забезпеченням, а також - що, можливо, і найголовніше - пов'язує буття та функціонування позитивних зобов'язувань із дозволяннями та заборонами. Безумовно, у сутності права з часів його виникнення незмінно присутній великий пласт позитивних зобов'язувань. І на сучасному етапі розвитку суспільства право за межами цього пласту позитивних зобов'язувань не існує та існувати не може. Проте, позитивні зобов'язування, в принципі, властиві для діяльності владних органів і, абстрактно розмірковуючи, можуть існувати незалежно від юридичного регулювання. Вони і практично у ряді випадків можуть проявлятися, окрім правових норм [3, с. 59-60].

На думку Л. Г. Гусейнова, поділ зобов'язань на позитивні і негативні має істотне практичне значення. Критерій, що лежить в основі даної класифікації, проте, не може бути використаний для розрізнення «першого» і «другого» поколінь прав людини у сфері обігу зброї. Незважаючи на те, що сучасна філософія і юриспруденція не сприймають такої абсолютизації позитивних та негативних зобов'язань, Л. Г. Гусейнов вважає, що різниця в цьому контексті між двома зазначеними групами прав людини все ж існує, але вона полягає не в самому факті, що втручання з боку держави потрібно або ні, а в ступені, в якій це втручання необхідне. Сьогодні держави набагато більше, ніж будь-коли раніше, обтяжені зобов'язаннями щодо гарантування індивідуальних прав у сфері обігу зброї. У більшості випадків ці позитивні зобов'язання не прямо випливають із формулювань відповідних положень, а є результатом їхнього розширювального тлумачення, заснованого на принципі ефективного захисту прав людини у сфері обігу зброї. За переконанням Л. Г. Гусейнова, нині не існує жодного права людини, у т. ч. у сфері обігу зброї, яке, при відсутності будь- яких позитивних дій з боку держави, можна було б вважати цілком гарантованим. У цьому ракурсі логічним уявляється поділ усіх прав людини у сфері обігу зброї на дві групи: до першої входять права, з яких випливають тільки позитивні зобов'язання, а до другої - ті, що потребують як негативних, так і позитивних зобов'язань [8, с.10 11].

Водночас А.А. Яковлєв зауважив, що принцип позитивних зобов'язань держави ніколи не формулюється безпосередньо в нормах права, яке регулює обіг легальної зброї. Переважно мова йде про негативні зобов'язання держави, яка має утримуватись від певних дій [13, с.12].

Як зазначив С.С. Алексєєв, для позитивних зобов'язувань, що містяться в адміністративному праві, характерне так зване «нове обтяження»: особам наказується зробити те, що вони, можливо, (якби не було такого обтяження) і не зробили б або вчинили б, або вчинили б не так, або не в тому обсязі [3, с.58]. Що стосується правової регламентації обігу зброї в Україні, то суспільні відносини регулюють близько 89 нормативних актів, серед яких треба зазначити:-

а) акти, які містять загальні принципи, перелік і порядок застосування заходів адміністративного примусу у сфері обігу зброї;-

б) акти, які визначають порядок застосування заходів попередження та припинення при порушенні господарської (підприємницької) діяльності у сфері обігу зброї;

в) акти, в яких зазначений статус і рівень компетенції уповноважених органів виконавчої влади у сфері обігу зброї; г) акти, у яких встановлюється відповідальність за порушення у сфері обігу зброї [5, с.162].

При цьому юридичний вираз позитивних зобов'язувань у нормативних актах, що регулюють обіг зброї в Україні, вельми простий: вони опосередковуються відносними правовідносинами, у яких одна сторона обтяжена юридичним обов'язком здійснювати активні дії, інша - має лише правом вимоги, а в разі невиконання - домаганням, покликаним забезпечити реальне використання юридичного обов'язку.

Табл.1

Проблеми суб'єктів суспільних відносин у сфері обігу зброї [9, с. 21-25]

обіг зброя держава вилучення

Варто зазначити, що тут немає яких-небудь юридичних закономірностей, зв'язків і співвідношень; а коли такого роду зв'язки і співвідношення з'являються, то щоразу детальний аналіз виводить на елементи, які відносяться вже до іншого пласту правової матерії - дозволяння і заборони. На думку С.С. Алексєєва, маючи на увазі лише особливості соціальної дійсності (табл.1), позитивні зобов'язування, при всій їх безсумнівно соціальній значущості, все ж з правового боку утворюють той шар правової матерії, який ближчий до поверхні правової системи, ніж до її глибин, тобто до тих її ділянок, де право не просто контактує з державною владою, а ніби змішане з нею, наближене до неї [3, с.60 61].

З огляду на проблеми суб'єктів суспільних відносин, перелічені у табл.1, призначення позитивних зобов'язань держави у сфері обігу зброї, полягає у необхідності врахування антагоністичних інтересів різних суб'єктів суспільних відносин. Аналіз чинної нормативно-правової бази обігу зброї в Україні дозволяє виокремити такі позитивні зобов'язання [1; 2]:

обстеження об'єктів, на яких виробляється, зберігається, ремонтується, застосовується зброя та боєприпаси, а також здійснюється їх продаж;

організація контролю за перевезенням вогнепальної зброї, боєприпасів, проведення техогляду автотранспортних засобів, що використовуються для їх перевезення, погодження видачі дозволів на перевезення цих вантажів після перевірки, дотримання виконавцем усіх вимог щодо здійснення цієї діяльності;

здійснення заходів і висування обов'язкових вимог щодо забезпечення надійними засобами охоронно-пожежної сигналізації. Це стосується об'єктів, на яких зберігається велика кількість зброї та боєприпасів;

ведення обліку і дотримання правил вилучення та приймання зброї. Створення та регулярне поповнення карток власників вогнепальної, пневматичної та холодної зброї;

всебічна і ретельна перевірка осіб, з якими підприємства бажають укласти трудовий договір на виконання робіт, пов'язаних зі зброєю, а також тих осіб, які входять до особового складу воєнізованої охорони та інших організацій, діяльність яких передбачає носіння і використання їхніми працівниками зброї, (медичний допуск, знання матеріальної частини, перевірка за місцем проживання та ін.);

всебічна і ретельна перевірка громадян, які намагаються реалізувати своє право на придбання зброї;

вилучення зброї та боєприпасів органами внутрішніх справ у разі смерті власника зброї до вирішення питання про спадкоємність майна, також це стосується власників іменної нагородної зброї;

вилучення або переведення у непридатний для стрільби стан зброї, що визнана комісією непридатною для подальшого користування, тобто не підлягає ремонту;

тимчасове вилучення зброї у громадян і організацій у разі введення надзвичайного стану;

держава в особі органів виконавчої влади для виконання своїх позитивних зобов'язань у сфері обігу зброї має право вимагати від юридичних осіб документи або копії, письмової чи усної формації.

Окрім того, позитивне міжнародне право і практика держав не сприймають збройну інтервенцію без згоди держави - об'єкта інтервенції і відповідної санкції ООН, навіть у випадках масової різанини або «етнічних чисток». Як зазначає Л. Г. Гусейнов, збройне вторгнення не повинне торкатися владних структур держави, за винятком тих випадків, коли припинення порушень прав людини прямо залежить від усунення центрального уряду [8, с.19].

Отже, позитивні зобов'язання у сфері обігу зброї представлені у досить широкому колі активних дій держави. Призначення позитивних зобов'язань держави у сфері обігу зброї полягає у забезпеченні виконання контрольних функцій держави в особі уповноважених органів виконавчої влади, а також застосовуванні щодо суб'єктів обігу зброї при відсутності факту протиправних дій з метою попередження загрози громадської та особистої безпеки громадян, а також виникнення інших можливих негативних наслідків у сфері обігу зброї.

Висновки

По-перше, позитивними зобов'язаннями держави у сфері обігу зброї є активні дії держави, призначені для: а) охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку; б) зміцнення законності обігу зброї; в) запобігання правопорушенням у сфері обігу зброї; г) виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законодавства України, яке регулює обіг зброї, а також виховання громадян у дусі поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством у сфері обігу легальної зброї. По-друге, позитивні зобов'язання держави у сфері організації обігу зброї складаються з позитивних зобов'язувань посадових осіб органів виконавчої влади.

Перспективи подальших досліджень

Отримані в результаті досліджень призначення позитивних зобов'язань держави у сфері обігу зброї висновки нададуть змогу розробити систему індикаторів моніторингу виконання Україною таких зобов'язань, що можуть бути покладені в основу формування та оцінки ефективності державної політики у сфері обігу зброї. Практичне значення подальших досліджень полягатиме у можливості їх використання при проведенні правової експертизи проектів нормативно-правових актів, що регулюють адміністративно-правовий режим обігу легальної зброї, у т.ч. актуального нині законопроекту «Про зброю».

Література

1. Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів: Наказ МВС України від 21 серпня 1998 року № 622 // Офіційний вісник України.- 1998.- №42.- Ст.1574.

2. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України.- 2000.- №23.- Ст.176.

3. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / - С.С. Алексеев.- М.: «Юрид. лит.», 1989.- 288 с.

4. Алексеев С.С. Теория государства и права. Учебник / С.С. Алексеев, П.Т. Васьков, И.Я. Дюрягин, В.Б. Исаков, В.М. Ко- рельский, В.И. Леушин, В.Д. Перевалов, Р.К. Русинов, А.Ф. Черданцев, А.С. Шабуров; под ред. С.С. Алексеева.- М.: «Юрид. лит.», 1985. - 480 с.

5. Бокій О.М. Адміністративно-примусові заходи у сфері забезпечення правового регулювання обігу зброї в Україні / О.М. Бокій // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика).- 2010.- №23.- С. 161-169.

6. Брызгалин А.В. «Разрешено» и «запрещено» в налоговом праве /- А.В. Брызгалин // Налоги и финансовое право.- 2009.- № 11.- С. 17-24.

7. Великосельская И.Е. Состав правонарушения: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Великосельская Ирина Евгеньевна. - Самара, 2010.- 179 с.

8. Гусейнов Л. Г. Відповідальність держав за порушення міжнародних зобов'язань у галузі прав людини: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.11 / Латіф Гусейн огли Гусейнов.- К., 2000.- 36 с.

9. Сулакшин С.С. Целесообразность, возможность и содержание реформы оборота гражданского огнестрельного оружия. Монография / С.С. Сулакшин, Э.Л. Сидоренко, О.В. Куропаткина, Е.Э. Буянова, М.В. Малашенко, М. . Погорелко, Ю.А. Сафонова - М.: Научный эксперт, 2011.- 360 с.

10. Христова Г.О. Доктрина позитивних зобов'язань держави щодо прав людини: основні етапи формування / Г.О. Христова // Державне будівництво та місцеве самоврядування.- 2013.- Вип.26.- С. 16 32.

11. Христова Г.О. Позитивні зобов'язання держави у сфері прав людини як новий напрям дослідження у вітчизняній теоретичній юриспруденції / Г.О. Христова // Вісник Академії правових наук України.- 2012.- №2.- С. 30 41.

12. Фролов О.С. Проблеми творення термінологічного поля щодо способів, типів та порядку правового регулювання /- О.С. Фролов, І.С. Підопригора, С.П. Семенюк // Вісник Запорізького юридичного ін- ституту.-2004.- №3.- С.16 22.

13. Яковлєв А.А. Міжнародно-правове співробітництво у захисті права власності в системі Ради Європи: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / А.А. Яковлєв.- Х., 2009. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru