Аналіз правового забезпечення та взаємодії з іншими правоохоронними органами УДО України

Нормативно-правові засади взаємодії сил охорони правопорядку. Характеристика їх тактичних особливостей. Забезпечення безпеки посадових осіб. Шляхи підвищення ефективності співпраці механізму правоохоронних органів з Управлінням державної охорони.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.02.2019
Размер файла 13,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз правового забезпечення та взаємодії з іншими правоохоронними органами УДО України

М.А Микитюк к. ю. н., Інститут УДО України КНУ імені Тараса Шевченка

Анотація

Дана стаття встановлює організаційно-правові та нормативно-правові засади взаємодії сил охорони правопорядку, та схарактеризовані їх тактичні особливості. За результатами проведеного аналізу запропоновані шляхи підвищення ефективності співпраці механізму правоохоронних органів.

Ключеві слова: Охорона, безпека, взаємодія, державна охорона, посадова особа, закон, нормативно-правовий акт.

Аннотация

В статье рассматривается правовая основа деятельности правоохранительных органов и проблемы при их взаимодействии в результате обеспечении общественного порядка.

Ключевые слова: Охрана,, безопасность, взаимодействие, государственная охрана, влиятельное лицо, нормативно правовой акт, закон.

Abstract

This article establishes the organizational and legal and regulatory principles of interaction forces oho-rony order, and they are characterized tactical features. The results of the analysis suggested ways to improve cooperation mechanism pravooho-ronnyh bodies.

Keywords: Privacy, security, cooperation, public health,, officer, law, legal act.

Постановка проблеми. Охорона громадського порядку та забезпечення безпеки є одним із найважливіших завдань правоохоронних органів, у першу чергу органів спеціального призначення у виконанні якого приймають участь не тільки працівники зазначених органів, але і представники громадськості. Одними із правоохоронних органів спеціального призначення, які приймають активну участь у забезпеченні охорони та безпеки є Управління державної охорони України. Однак, питання щодо законодавчого забезпечення чіткої нормативної бази управління при здійсненні покладених функцій, на жаль, не досить досліджені в наш час.

Забезпечення безпеки посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона стає головною в данний період часу. Актуальним питанням забезпечення безпеки посадових осіб є взаємодія між правоохоронними органами та підрозділами УДО України. Дослідивши основні методи забезпечення безпеки посадових осіб, вважаю за необхідне розглянути взаємодію УДО України із підрозділами Служби безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою зовнішньої розвідки України тому що саме діяльність цих підрозділів пов'язана із припиненням злочинної діяльності у сфері забезпечення державної охорони.

Важливим аспектом взаємодії УДО України із Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою зовнішньої розвідки України є їх рівне становище, як окремих правоохоронних органів, та спільна ціль - забезпечення безпеки посадових осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В теперішній час при значному реформуванні спецслужб, дослідженням даного питання займались такі спеціалісти в даній галузі як: С.Н. Ляпустіна, Н.Г. Панька, В.М. Плішкіна, О.В. Старченко, І.В. Хорта, С.Г. Христенко, С.А. Буткевича, О.Ф. Долженкова, Ю.В. Дубка, І.О. Кириченка, О.В. Копана, М.В. Корнієнка, В.В. Крутова, С.О. Кузніченка, В.А. Лаптія, В.І. Олефіра, А.М. Подоляки, М.Б. Саакяна, О.М. Шмакова та ін., як встановлено, у працях названих дослідників з'ясовано лише окремі аспекти взаємодії суб'єктів правоохоронної діяльності.

Мета статті. Метою даної статті є з'ясування особливостей організаційно-правової взаємодії суб'єктів правоохоронної діяльності, а також вироблення пропозицій щодо вдосконалення механізму їх співпраці. Вдосконалення нормативно-правового забезпечення взаємодії Упавління державної охорони з правоохоронними органами України.

Виклад основного матеріалу. Взаємодія є одним із найважливіших принципів науки управління, а також спеціальної тактики. У роботах, присвячених теорії і практиці взаємодії у сфері охорони правопорядку, термін «взаємодія» зазвичай розглядається як узгодження зусиль за метою, місцем, часом, напрямком дій та ін. Таке тлумачення повністю запозичене з військової науки й застосовне до галузі спеціальної тактики, але не охоплює всієї сукупності відносин взаємодії, які виникають між різними елементами системи управління в разі ускладнення оперативної обстановки.

Управління державної охорони України - є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкований Президентові України та підконтрольним Верховній Раді України.

Для здійснення покладених завдань Управління державної охорони України уповноважене:

- надавати згоду на допущення громадян на об'єкти, щодо яких здійснюється державна охорона;

- одержувати в установленому порядку від керівників органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності за письмовим запитом Начальника Управління або його заступників відомості, необхідні для здійснення державної охорони;

- використовувати форму одягу та документи, які зашифровують особу чи відомчу належність військовослужбовців і транспортних засобів Управління державної охорони України;

- проводити у порядку, визначеному Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", гласні та негласні оперативні заходи з метою запобігання посяганням на посадових осіб і членів їхніх сімей та об'єкти, щодо яких здійснюється державна охорона, виявлення і припинення таких посягань;

- проводити кіно-, фотозйомку, аудіо- і відеозапис на об'єктах, щодо яких здійснюється державна охорона;

- залучати за погодженням з керівниками правоохоронних та інших державних органів їх військовослужбовців і працівників, технічні та інші засоби;

- здійснювати на об'єктах, щодо яких здійснюється державна охорона, протипожежний, санітарно- гігієнічний, екологічний, радіаційний і протиепідемічний контроль та контроль за станом технічного захисту інформації, вживати заходів щодо усунення виявлених порушень, з'ясовувати причини, що призвели до їх вчинення;

- прикомандировувати в установленому порядку військовослужбовців Управління державної охорони України для здійснення державної охорони до органів державної влади, підприємств, установ і організацій, перелік яких визначається Президентом України;

- здійснювати підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації військовослужбовців та працівників Управління державної охорони України відповідно до Закону України "Про освіту";

- утворювати відповідно до законодавства госпрозрахункові підрозділи адміністративно-господарського характеру.

Управління державної охорони України взаємодіє з органами державної владиУкраїни, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на нього завдань. До таких органів зокрема належать:

• Міністерством внутрішніх справ та його підрозділи ;

• Служба безпеки України;

• Служба зовнішньої розвідки України ;

• Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Громадяни або їх об'єднання сприяють діяльності Управління державної охорони України на добровільних засадах. Управління державної охорони України для здійснення покладених на нього завдань може взаємодіяти з органами безпеки іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України та для забезпечення безпеки офіційних візитів іноземних делегацій до України.

Правовими основами взаємодії УДО України з іншими правоохоронними органами України є Конституція України [1], Закони України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» [2], «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»[5], «Про міліцію»[3], «Про службу безпеки України»[4], Наказ начальника УДОУ від 27.05.2011 «Про затвердження Порядку забезпечення безпеки посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона у місцях постійного та тимчасового перебування» [5], а також міжвідомчі інструкції та накази, о регулюють взаємодію УДОУ та інших правоохоронних огранів держави в сфері забезпечення державної охорони органів державної влади України та посадових осіб. Як зазначає Г.Ю. Дагаєва, на державному та регіональному рівнях організація і проведення спільних комплексних заходів по боротьбі із організованою злочинністю здійснюється за окремими дорученнями чи розпорядженнями Президента України, інших центральних органів виконавчої влади та має поодинокий характер.

Координаційний комітет не є постійно діючим органом та не забезпечує зазначеної постійної взаємодії правоохоронних підрозділів. Отже, взаємодія відбувається на рівні відомств на засадах зазначених вище нормативних актів. питання взаємодії має одне з найважливіших значень, оскільки оперативна інформація яка стала відомою СБУ та МВС стосовно правопорушень і осіб які їх планують повинна передаватись дальше і надходити до останнього рубежу охорони - Управління державної охорони України в повному обсязі.

Оперативна інформація яку отримує УДО України від СБУ, МВС та інших установ і організацій дає можливість оцінити обстановку яка може скластись в оточені адміністративних будинків в найближчий час, на основі якої приймаються рішення про здійснення ряду заходів з посилення безпеки об'єктів охорони. Також не менш важливою є інформація про осіб які планують або погрожують здійснити правопорушення проти органів державної влади. З метою недопущення таких дій та забезпечення безпеки, на всіх об'єктах щодо яких здійснюється державна охорона, особливо в будинках де знаходяться органи державної влади, Управління державної охорони України згідно з законом встановлює режим.

Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб.

Взаємодія здійснюється:

а) на державному рівні - між центральними апаратами Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Управління державної охорони України, Міністерства юстиції, Державного митного комітету, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії, Міністерства оборони;

б) на обласному рівні - між головними управліннями, управліннями МВС України, областях, місті Києві, на транспорті, Головним управлінням СБУ, управліннями СБУ по областях і місті Києві.

в) на міському та районному рівні між міськрайвідділами (управліннями) головних управлінь, областях, містах Києві, та на транспорті, міськими, районними та міжрайонними відділами СБУ, митницями чи митними постами, підрозділами Прикордонних військ, Національної гвардії та Збройних Сил України.

Аналіз взаємодії правоохоронних органів полягає:

а) у спільне вивчення практики застосування законодавства з питань взаємодії з метою розробки єдиних рекомендацій по його виконанню, виявлення недоліків та прогалин і підготовки погоджених пропозицій щодо їх усунення;

б) в обміні інформацією про практику виконання правових актів з питань правоохоронної діяльності та проблеми, що при цьому виникають, пропозиціями та рекомендаціями щодо їх вирішення;

в) у створення робочих груп за ініціативою правоохоронних органів для підготовки нових законопроектів, пропозицій про зміни і доповнення законодавства.

г) направлення підготовленого одним правоохоронним органом законопроекту іншим правоохоронним органам для дачі зауважень та пропозицій з питань, що стосуються їх компетенції;

д) спільне обговорення керівниками правоохоронних органів законопроектів, що стосуються питань боротьби із злочинністю та вироблення погоджених рішень.

Основні форми взаємодії:

а) проведення спільних засідань колегій міністерств і відомств, що взаємодіють, оперативних нарад керівників їх структурних підрозділів з метою розгляду найбільш актуальних проблем правоохоронної діяльності, прийняття погоджених рішень щодо реалізації державних програм забезпечення безпеки та суверенітету нашої держави, виконання нових законів та правових актів органів влади України з питань правопорядку та забезпечення безпеки функціонування держави;

б) розробка та реалізація спільних планів, програм діяльності органів спеціального призначення;

в) видання спільних відомчих нормативних актів, регламентуючих порядок взаємодії під час реалізації правової політики органів державної влади України та здійсненні заходів протидії тероризму, у тому числі з окремими її видами;

г) створення спільних робочих груп представників правоохоронних органів для вивчення окремих проблем боротьби із злочинністю та розробки пропозицій щодо їх вирішення.

д) надання бригадами у складі працівників апаратів міністерств і відомств комплексної практичної допомоги підпорядкованим підрозділам у реалізації правових актів, програм боротьби із злочинністю, виконанні спільних рішень колегій та оперативних нарад центральних органів, вдосконаленні форм взаємодії між їх підрозділами на місцях;

е) спільна підготовка та подання до органів влади країни узагальнених інформацій про стан криміногенної ситуації, пропозицій про заходи щодо її поліпшення.

Таким чином, сутність взаємодії суб'єктів правоохоронної діяльності полягає в основаних на належній нормативно-правовій регламентації узгоджених на всіх рівнях діях і заходах взаємодіючих суб'єктів під час виконання відповідних службових завдань. Взаємодія цих правоохоронних органів і військових формувань має обов'язково здійснюватися на якісних нормативно-правових засадах, оскільки її надмірна зарегламентованість перетворюються на перешкоду, часто призводячи до негативних наслідків. Указаний сектор забезпечення внутрішньої безпеки держави потребує подальшого наукового супроводу й постійного моніторингу.

охорона правопорядок тактичний безпека

Література

1. Конституція України.

2. Закон України № 160/98-ВР від 4 березня 1998 року «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» зі змінами та доповненнями станом на 09.06.2013 року

3. Закон України «Про міліцію».

4. Закон України «Про Службу безпеки України»

5. Наказ начальника УДОУ № 210 від 27.05.2011 «Про затвердження Порядку забезпечення безпеки посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона у місцях постійного та тимчасового перебування».

6. Кримінально-процесуальний кодекс України.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.