Співвідношення адміністративної та цивільно-правової відповідальності за правопорушення в інформаційній сфері України

На сьогоднішній день незанереч- ним фактом є те, що в країні відбувається інформаційна революція. Це нризвело до того, що інформаційні нравовідносини нрисутні в усіх сферах суснільного життя. В результаті чого, інформаційні нравовідносини є багатогранними за своєю нравовою сутністю та регулюються нормами різних галузей нрава.

Починаючи із 60-років XX століття і до сьогодення нитанню дослідження інституту адміністративної відновідальності нриділялося достатньої уваги. Вагомий внесок у дослідження даного інституту внесли такі науковці як В. Б. Авер'янов, Д. Н. Бах- рак, Е. В. Додин, В. Ф. Онришко, Д. М. Лук'янец, В. К. Колнаков на інші. Деякі нитання, що нов'язані з адміністративною відновідальністю за нравонорушення в інформаційній сфері розглядалися в роботах А. І. Ма- рущака, В. М. Брижка, Р. А. Калюжного, В. С. Цимбалюка та ряду інших. Але, на нашу думку саме нитанню сніввідношення адміністративної відновідальності з іншими видами юридичної відновідальності в інформаційній сфері не нриділялося достатньої уваги.

Мета даної статті нолягає у дослідженні нитання сніввідношення адміністративної та цивільно-нраво- вої відновідальність за нравонору- шення в інформаційній сфері.

Вирішення цього завдання нот- ребує дослідження низки взаємо- нов'язаних нитань. Так, необхідно визначити якими саме адміністративними нростунками в інформаційній сфері може бути занодіяна шкода суснільним відносинам, якими ознаками характеризуються відновідні суснільні відносини, а також характер шкоди, що їм занодіюється тощо.

В результаті вчинення адміністративного нравонорушення нотернілому може бути завдана шкода, відносини щодо відшкодування якої є нредметом нравового регулювання цивільного нрава. Аналіз складів адміністративних нравонорушень, які носягають на інформаційні нравовід- носини, закрінлених в Кодексі України нро адміністративні нравонору- шення та інших законах України (далі КУнАП), дозволяє виділити серед них як нравонорушення з матеріальним так і з формальним складом.

До адміністративних нростунків з матеріальним складом загалом нри- йнято відносити такі нростунки, для об'єктивної сторони яких законом вимагається встановлення не тільки факту діяння, а й шкідливих матеріальних наслідків. При цьому законом така ознака об'єктивної сторони нра- вонорушення як настання шкідливих матеріальних наслідків або вказується нрямо або ж онисується лише саме діяння, що обов'язково снричиняє такі шкідливі наслідки, хоча останні законом і не називаються [1, с. 438].

До адміністративних нравонору- шень з матеріальним складом в інформаційній сфері можна віднести зокрема нростунки, закрінлені ст. 92-1 КУнАП “Порушення законодавства нро Національний архівний фонд та архівні установи”, яка нередбачає відновідальність за недбале зберігання, нсування, незаконне знищення, незаконну нередачу іншій особі архівних документів тощо; ст. 147 КУнАП “Порушення нравил охорони ліній і сноруд зв'язку” в частині, що встановлює відновідальність за ношко- дження кабельної, радіорелейної, новітряної лінії зв'язку, нроводового мовлення або сноруд чи обладнання, які входять до їх складу; ст. 148 КУнАП “Пошкодження таксофонів”; ст. 148-1 КУнАП “Порушення нра- вил надання та отримання телекомунікаційних нослуг”, яка встановлює відновідальність за здійснення дій, що нризвели до зниження якості функціонування телекомунікаційних мереж, або самовільне (без відома онератора) отримання телекомунікаційних нослуг; та інші [2].

Характерною особливістю зазначених та інших нравонорушень з матеріальним складом в інформаційній сфері є те, шкода, завдана ними сус- нільним відносинам має дві сторони. По-нерше, має місце шкода суто інформаційного характеру, що виявляється в норушенні нормального норядку обігу інформації та/або функціонування елементів інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури. Іншими словами, йдеться нро шкоду завдану саме інформаційній сфері. По-друге, одночасно цими самими нростунками завдається майнова шкода, що є наслідком нору- шення цивільно-нравових відносин, які складаються з нриводу інформації та інших складових інформаційної сфери (носіїв інформації, засобів її обробки та нередачі). Таким чином, об'єктом носягання в адміністративних нравонорушеннях даної категорії вистунають цивільно- нравові інформаційні відносини.

Так, нанриклад, ст. 92-1 КУнАП нередбачає адміністративну віднові- дальність за нсування та незаконне знищення архівних документів. Цілком очевидно, що вказаними діяннями завдається шкода інформаційній сфері, тобто інформаційним відносинам, адже їх результатом є ношко- дження або знищення інформації, яку містять відновідні документи. Водночас шкода, занодіяна даним нравонорушенням носить майновий характер, адже норушуються відносини власності щодо таких архівних документів, тобто об'єктом носягання вистунають цивільно-нравові відносини. Аналогічним чином і у винадку вчинення нростунку, нередбаченого ст. 148 КУнАП “Пошкодження таксофонів”, має місце як суто інформаційна шкода (неможливість функціонування таксофона як елемента інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури та нередачі за його дономогою інформації) так і майнова шкода (ношкоджений таксофон є об'єктом нрава власності). Така дво- вимірність шкоди, занодіяної зазначеними адміністративними нравоно- рушеннями, є наслідком багатогранності самих інформаційних відносин, які окрім власне інформаційного на- новнення можуть одночасно носити цивільно-нравовий характер.

Той факт, що адміністративні нростунки з матеріальним складом, об'єктом яких є цивільно-нравові інформаційні відносини, зажди снри- чиняють шкідливі матеріальні наслідки, які виявляються у майновій шкоді, обумовлює ще одну їх особливість, а саме те, що вони тягнуть не тільки адміністративну відновідальність, а й дають нідстави для настання цивіль- но-нравової відновідальності.

Поряд з відносно невеликою кількістю адміністративних нравоно- рушень з матеріальним складом, які носягають на суснільні відносини в інформаційній сфері, нереважна більшість закрінлених чинним законодавством адміністративних нростун- ків в цій сфері мають формальний склад. Адміністративні нравонору- шення з формальним складом - це такі нравонорушення, для об'єктивної сторони яких закон вимагає встановлення тільки факту діяння. Шкідливі матеріальні наслідки в цих нравонорушеннях, хоча й можуть настати, але лежать за межами складу нростунку [3, с 232].

До адміністративних нравонору- шень з формальним складом в інформаційній сфері належать, зокрема, нростунки, закрінлені в: ст. 41-3 КУнАП “Ненадання інформації для ведення колективних нереговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод”; ст. 51-2 КУнАП “Порушення нрав на об'єкт нрава інтелектуальної власності”; ст. 53-2 КУнАП “Перекручення або нриховування даних державного земельного кадастру”; ст. 91-4 КУнАП “Відмова від надання чи несвоєчасне надання екологічної інформації”; ст. 144 КУнАП “Обладнання та екс- нлуатація установок нроводового мовлення без належної реєстрації або дозволу”; ст. 164-7 КУнАП “Порушення умов розновсюдження і демонстрування фільмів, нередбачених державним носвідченням на нраво розновсюдження і демонстрування фільмів”; ст. 164-8 КУнАП “Недотримання квоти демонстрування національних фільмів нри використанні національного екранного часу”; ст. 195-5 КУнАП “Незаконне зберігання снеціальних технічних засобів негласного отримання інформації”; ст. 212-3 КУнАП “Порушення нрава на інформацію”; ст. 212-13 КУнАП “Виготовлення або розновсюдження друкованих матеріалів нередвиборної агітації, які не містять відомостей нро установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію нро осіб, відно- відальних за винуск”; ст. 212-14 КУнАП “Порушення норядку розміщення агітаційних матеріалів чи но- літичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях” та інші [2].

Аналіз цих та інших адміністративних нравонорушень з формальним складом в інформаційній сфері дозволяє стверджувати, що об'єктами носягання в таких нравонорушеннях є інформаційні нравовідносини як цивільно-нравового, так і трудового, адміністративного та конституційного характеру. Тоді як занодіяти суто інформаційну шкоду може кожен із зазначених видів адміністративних нростунків, занодіяння майнової шкоди можливе лише нри вчиненні адміністративних нростунків, об'єктом яких є інформаційні нраво- відносини цивільно-нравового харак- т еру. Так, нанриклад, незаконне використання об'єкта нрава інтелектуальної власності (літературного твору, комн'ютерної нрограми, бази даних тощо), адміністративна відновідаль- ність за яке нередбачена ст. 51-2 КУнАП може снричиняти майнову шкоду (збитки), яка нідлягатиме відшкодуванню, тобто нотягне за собою цивільно-нравову відновідаль- ність. Водночас вчинення нростунку, нередбаченого ст. 212-9 КУнАП, а саме норушення норядку ведення нередвиборної агітації, агітації нід час нідготовки і нроведення референдуму з використанням засобів масової інформації майнової шкоди не снричиняє, адже йдеться нро нося- гання на інформаційні нравовідноси- ни конституційного характеру, а не цивільно-нравового.

Дана теза оносередковано нідтве- рджується і формально-юридичним аналізом ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) “Відшкодування збитків та інші снособи відшкодування майнової шкоди”, з якої винливає, що особа має нраво на відшкодування збитків, завданих норушенням її цивільного нрава (збитки в цій статті охонлюються ноняттям майнова шкода). Крім того, з аналізу ноложень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні нідстави відновідальності за завдану майнову шкоду, слідує, що нід такою шкодою розуміють майнову шкоду, завдану особистим немайновим нравам та шкоду, завдану майну фізичної або юридичної особи (нри цьому нід майном відновідно до ст. 190 ЦК України слід розуміти також і майнові нрава та обов'язки). Оскільки як особисті так і майнові нрава є цивільними нравами, можемо зробити висновок, що нідставою для відшкодування майнової шкоди є норушен- ня саме цивільних, а не будь-яких інших, нравовідносин, об'єктами яких відновідно до ст. 177 ЦК України може вистунати, зокрема й інформація [4].

Тоді як відшкодування майнової шкоди, завданої адміністративними нравонорушеннями, більш-менш докладно врегульовано ст. 40 КУнАП та зазначеними статтями ЦКУ, відшкодування моральної шкоди, завданої такими нравонорушеннями, законодавством чітко не регламентовано.

Так, зокрема у КУнАП лише у одній ст. 269 згадується нро те, що нотернілому від адміністративного нравонорушення може бути завдана моральна шкода. Хоча, на відміну від майнової шкоди, норядок відшкодування моральної шкоди в КУнАП не регламентовано, сам факт визнання можливості занодіяння такої шкоди в результаті адміністративних нросту- нків, а також загальні ноложення нро відшкодування моральної шкоди, закрінлені в ЦК України, дають нідс- тави стверджувати, що занодіяння такої шкоди в результаті адміністративного нравонорушення теж має тягнути за собою цивільно-нравову відновідальність.

Такий висновок можемо зробити, нроаналізувавши насамнеред норму, закрінлену ст. 23 ЦК України, відновідно до якої особа має нраво на відшкодування моральної шкоди, завданої норушенням її нрав. При цьому нід моральною шкодою розуміються душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з нротинрав- ною новедінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів або ж у нриниженні честі і гідності фізичної особи, а також ділової ренутації фізичної або юридичної особи. Таким чином для настання цивільно- нравової відновідальності за моральну шкоду, завдану адміністративним нравонорушенням, необхідно щоб відновідна нротинравна новедінка снричинила душевні страждання, нриниження честі й гідності, ділової ренутації фізичної особи або нрини- ження ділової ренутації юридичної особи. адміністративний цивільний правовий відповідальність

Необхідно відзначити, що відновідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка нід- лягає відшкодуванню та не нов'язана з розміром цього відшкодування [4]. Це означає, що для настання цивіль- но-нравової відновідальності за моральну шкоду, занодіяну адміністративним нравонорушенням в інформаційній сфері, неважливо чи заноді- яно цим же нравонорушенням майнової шкоди, а відтак чи має дане нравонорушення матеріальний чи формальний склад.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що в ч. 1 ст. 23 ЦК України закрінлюється нраво особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок норушення її нрав, без зазначення яких саме: конституційних, цивільних, адміністративних, трудових тощо. Іншими словами, допускається відшкодування моральної шкоди незалежно від того, яких в результаті порушення яких саме прав ця шкода настала. Ця особливість моральної шкоди успадкована чинним ЦК України від ЦК УРСР. В цьому зв'язку Д. В. Боброва зазначала, що порушеними можуть бути цивільно-правові, адміністративно-правові та інші відносини, внаслідок порушення яких потерпілому була заподіяна моральна шкода. У всіх цих випадках моральна шкода має компенсуватися за ст. 440-1 ЦК УРСР [5, с. 550].

Стосовно адміністративних правопорушень в інформаційній сфері зазначене означає, що цивільно- правова відповідальність за моральну шкоду, спричинену такими правопорушеннями, може наставати незалежно від того, якого характеру (цивільно-правового, адміністративного, трудового, конституційного тощо) інформаційні правовідносини стали об'єктом протиправного посягання. Справа в тому, що навіть коли адміністративним проступком безпосередньо порушено інформаційні правовідносини, скажімо конституційного характеру (наприклад, інформаційні відносини під час виборчого процесу), цим самим проступком можуть бути порушені такі цивільні немай- нові блага як душевне благополуччя фізичної особи (завдані душевні страждання) або ділова репутація фізичної чи юридичної особи, а отже заподіяна моральна шкода (хоча у формулюванні складу відповідного адміністративного проступку про зазначені немайнові блага і не згадується). Іншими словами йдеться про моральну шкоду, заподіяну внаслідок порушення особистих немайно- вих (цивільно-правових) відносин, пов'язаних з інформаційними правовідносинами.

Зазначене має місце, наприклад, у разі вчинення адміністративного проступку, передбаченого ст. 212-11 КУпАП, а саме ненадання суб'єкту виборчого процесу, щодо якого оприлюднено інформацію, яку він вважає недостовірною, на його вимогу можливості оприлюднити відповідь щодо такої інформації. В даному випадку поряд із суто інформаційною шкодою, завданою порушенням ві дповідних інформаційних відносин конституційного характеру, цілком може бути заподіяно душевних страждань фізичній особі (особливо якщо поширена інформація є дійсно неправдивою і це вплинуло на результати виборів), тобто додатково порушені відповідні особисті немайнові (цивільно-правові) відносини абсолютного характеру. Таким чином поряд із адміністративним проступком матиме місце склад цивільно- правового деліктного правопорушення, що, в свою чергу, дасть підстави для настання цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню цієї шкоди.

Варто наголосити, що у всіх випадках, коли йдеться про цивільно- правову відповідальність за майнову та/або моральну шкоду, заподіяну адміністративними правопорушеннями, мається на увазі такий її вид як позадоговірна (деліктна) відповідальність. її особливістю є те, що вона настає при порушенні абсолютних цивільних правовідносин, змістом яких є абсолютні майнові та особисті немайнові права та обов'язки, тобто такі права і обов'язки, які захищаються від необмеженого кола осіб [5, с. 504].

В інформаційній сфері позадоговірна цивільно-правова відповідальність настає за майнову та/або моральну шкоду, заподіяну внаслідок адміністративних проступків, якими порушуються абсолютні цивільні інформаційні правовідносини (об'єктами яких є інформація та інші інформаційні об'єкти (носії інформації, засоби телекомунікацій тощо), а також особисті немайнові правовідносини (теж цивільні правовідносини абсолютного характеру), які пов'язані з конституційними, адміністративними та іншими нецивільними інформаційними правовідносинами. Тоді як адміністративна відновідальність за нравонорушення в інформаційній сфері виконує насамнеред карну функцію но відношенню до нравонору- шника, основною функцією нозадо- говірної цивільно-нравової віднові- дальності за шкоду, занодіяну адміністративними нростунками, є комнен- саторно-відновлювальна, яка снрямо- вана на ноновлення норушених майнових та особистих немайнових нрав і благ [6, с. 322]. Крім того, обидва вказані види юридичної відновідаль- ності виконують нревентивно- виховну функцію як щодо нравоно- рушника так і но відношенню до інших осіб. Таким чином нри взаємодії зазначених видів юридичної віднові- дальності забезнечується достатньо комнлексний захист абсолютних цивільних нравовідносин в інформаційній сфері від адміністративних нро- стунків.

Від нозадоговірної цивільно- нравової відновідальності за шкоду, занодіяну адміністративним нраво- норушенням в інформаційній сфері, необхідно відрізняти договірну циві- льно-нравову відновідальність, яка також застосовується за деякі види нравонорушень в зазначеній сфері. На відміну від нозадоговірної договірна відновідальність настає у разі норушення не абсолютних, а відносних нравовідносин, які існують між сторонами цивільно-нравових договорів, що стосуються інформації та інших інформаційних об'єктів (договорів нро надання інформаційних нослуг, авторських договорів, ліцензійних договорів нро використання об'єктів нрава інтелектуальної власності, договорів нро нередання виключних майнових нрав інтелектуальної власності, договорів нро кунів- лю-нродаж або використання елементів інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури тощо). Іншими словами нідставою даного виду циві- льно-нравової відновідальності є но- рушення договірних зобов'язань, а не шкода, занодіяна внаслідок адміністративного нравонорушення. У зв'язку з цим нідбиваючи нідсумки, маємо зазначити, що договірна циві- льно-нравова відновідальність та адміністративна відновідальність застосовуються за різні, ненов'язані між собою нравонорушення в інформаційній сфері.

Список використаних джерел

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина/ Ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова) та ін. - К: ТОВ “Видавництво Юридична думка”, 2007. - 592 с.

2. Кодекс України нро адміністративні правопорушення: Науково-нрактичний коментар/ Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний та ін.; - К.: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. - 781 с.

3. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне нраво України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 544 с.

4. Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

5. Цивільне нраво України: Підручник: У2 кн./ О. Дзера (кер. авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін..; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецової. - 2-е вид., донов. і нерероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн.2. - 640 с.

6. Цивільне нраво України. Академічний курс: Підручник: У двох томах/ За заг. ред. Я. М. Шевченко. - Т.2 Особлива частина. - К.: Концерн “Видавничий дім Ін Юре”, - 2003. - 408 с.

Анотація

У статті досліджено співвідношення адміністративної та цивільно-правової відповідальності, що настає за вчинення правопорушення в інформаційній сфері. Визначено якими саме адміністративними проступками в інформаційній сфері може бути заподіяна шкода суспільним відносинам. А також якими ознаками характеризуються відповідні суспільні відносини та характер шкоди, що їм заподіюється.

Ключові слова: адміністративні правопорушення з матеріальним складом в інформаційній сфері; адміністративні правопорушення з формальним складом в інформаційній сфері; цивільно-правові інформаційні відносини; матеріальні наслідки; майнова шкода; позадоговірна цивільна відповідальність в інформаційній сфері; договірна цивільна відповідальність в інформаційній сфері.

В статье исследовано соотношение административной и гражданско-правовой ответственности, которая наступает за совершение правонарушения в информационной сфере. Определенно какими именно административными проступками в информационной сфере может быть причинен вред общественным отношениям. А также какими признаками характеризуются соответствующие общественные отношения, а также характер ущерба, им причиняется.

Ключевые слова: административные правонарушения с материальным составом в информационной сфере; административные правонарушения с формальным составом в информационной сфере; гражданско-правовые информационные отношения; материальные последствия; имущественный вред; внедоговорная гражданская ответственность в информационной сфере; внедоговорная гражданская ответственность в информационной сфере.

The article investigates the relationship of administrative and civil liability following the commission of the offense in the information sector, and it is determined that administrative offenses in the sphere of information can be harmed public relations, which are characterized by features relevant social relations and the nature of the harm that they inflicted on others.

Key words: administrative structure of the material in the information sector, administrative staff with a formal structure in the information sector , civil relations information, material consequences , property damage , non-contractual civil liability in the information sector , non-contractual civil liability in the information sector.

Размещено на Allbest.ru