Судді як користувачі соціальних мереж в Інтернеті: правові та етичні аспекти

Неодмінною умовою ефективної взаємодії судової влади і громадськості є транснарентність судової влади, яка розкривається у таких самостійних характеристиках судової влади, як «відкритість», «нрозорість», «гласність», «нублічність», «достунність». В умовах сучасного інформаційного нростору України громадяни мають безліч можливостей отримувати належну інформацію нро організацію та функціонування установ судової системи, нро суддів, норядок їх відбору та нризначення тощо.Основними суб'єктами, що інформують грома- дян,носередниками між судовою владою і громадськістю є, як нравило, засоби масової інформації (далі - ЗМІ). Під ЗМІ в широкому сенсі сьогодні розуміють нресу (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, Інтернет, кінематограф, звукозаниси та відеозаниси тощо [1].

Останнім часом найбільше розвиваються і урізноманітнюються засоби електронної комунікації в мережі Інтернет. Функціонує велика кількість Інтернет-видань, Інтернет- газет, інформаційних сайтів, де професійні журналісти, ренортери, редактори розміщують свої матеріали та статті. Крім того, існують Інтернет- форуми, Інтернет-блоги, створено велику кількістьсоціальних мереж. Соціальна мережа - це інтернет- снівтовариство користувачів, де кожна людина може створити свою сторінку (акаунт), за дономогою якої снілкуватися не тільки зі своїми друзями й колегами, обмінюючись інформацією, а й з іншими користувачами та відвідувачами.

Судді, звичайно не нозбавлені нрава користуватися соціальними мережами, використовувати наявні в Інтернеті засоби для снілкування, однак на сьогоднішній день не регламентовані межі їх участі у соціальних мережах, у зв'язку з чим це питання є дискусійним та актуальним.

Якщо питанням суддівської етики,нідвищення стуненя довіри громадськості до судів, забезнечення транснарентності судової влади загалом, як одному із напрямків її реформування, вже присвячено ряд наукових праць (зокрема, таких дослідників, як: В. Городовенко, С. Денисюк, М. Кобилянський, О. Красовська, М. Логунова, В. Маляренко, О.Овсяннікова, В. Петренко, С. Прилуцький, А. Селіванов, В. Співак та інших), то визначений ракурс даної проблематики все ще не був предметом наукових досліджень, хоча його актуальність в сучасних умовах не підлягає сумніву.

Отже, метою даної наукової розробки є дослідження правових та етичних аспектів користування суддів соціальними мережами в Інтерне- ті, використання інших, наявних в Інтернеті засобів для спілкування.

Стаття 20 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, встановлює, що «участь судді у соціальних мережах, Інтернет- форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади» [2]. За відсутності будь-яких інших нормативів з цього приводу, таке формулювання є досить нечітким, дає широке поле для тлумачень.

Загалом, при вирішенні цього питання, доцільно звертати увагу на наступне:

1. На наше переконання, судді є публічними особами, оскільки наділені повноваженнями здійснювати державну владу, представляти державу. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на повагу до приватного життя для публічних осіб є дещо звуженим, порівняно з іншими. Якщо ту чи іншу особу наділяють повноваженнями (обирають або призначають) по здійсненню державної влади, джерелом якої є народ, то народмає право знати що ця особа собою являє, в тому числі, чи вона є моральною. Отримати такі відомості без певного втручання в особисте життя публічної особи неможливо. Тому особа, яка йде на публічну службу, повинна розуміти усю важливість цього кроку, в тому числі і те, що обсяг її права на приватне життя суттєво зменшується. В історії є чимало прикладів, коли події та обставини приват- ногочи особистого життя державних діячів негативно впливали на їх діяльність за посадою, і навіть призводили до звільненняіз займаної посади, відставки тощо.

2. Як відомо, чим вище становище людини, чим вища посада, тим пильніша увага до її поведінки з боку суспільства, тим жорсткіші вимоги до вчинення нею тих чи інших дій, навіть не пов'язаних з виконанням професійних обов'язків. Суддя і поза засіданнями, і поза стінами суду, залишається суддею, а тому для здобуття та збереження довіри з боку громадян повинен додержуватися моральних вимог, які висуває до нього суспільство. Тільки самоконтроль судді та дотримання етичних норм усіма представниками апарату суду сприятимуть позитивній оцінці діяльності всієї системи правосуддя.

3. Можна з впевненістю стверджувати, що переважна більшість користувачів суду з цікавістю зазирнула б на персональну сторінку (акаунт) судді. Акаунт в соцмережі - обліковий запис, що містить довільні відомості, які користувач повідомляє про себе комп'ютерній системі, за якими його можна ідентифікувати (прізвище, ім'я, по-батькові, місце проживання, школа, ВНЗ, дата та місце народження, місце роботи і т.д.). Крім власних облікових даних, користувач має можливість налаштувати середовище - зовнішній вигляд сторінки, вказати свої інтереси, вподобання, розмістити фотографії тощо. За даними в акаунті можна одержати певну інформацію про суддю, коло його знайомих, отримати уявлення про його особисті якості, зрозуміти, якою людиною є суддя, що буде розглядати справу, вирішувати долю.

4. Інформація, розміщена в мережі Інтернет, стає доступною для будь-якого її користувача, тобто стає публічною. Слід розуміти, що будь- які дані, повідомлення, інформація можуть бути використані на шкоду, для дискредитації як конкретного судді, так і суддівського корпусу загалом. У тому разі, якщо створений суддею акаунт дозволяє його ідентифікувати, то при розміщенні особистих даних, в тому числі фотографій, слід розуміти, що ця інформація стане доступною для публічного перегляду, а отже потрібно особливо прискіпливо її аналізувати та прогнозувати наслідки, які може викликати її оприлюднення.

5. Залежно від можливості ідентифікувати суддю та відповідно до того, яку інформацію суддя оприлюднює на своїй персональній сторінці в соцмережі, акаунти можна класифікувати. Так, доцільно виділити:

• приватні профілі - не пов'язані із професійною діяльністю судді, які створюються, як правило, у соцмережах розважального характеру («ВКонтакте», «Одноклассники», «Мой мир», соцмережах за інтересами - автолюбителів, меломанів тощо).Доцільно рекомендувати суддям не вказувати в акаунтах на таких сайтах власні прізвища, імена та по-батькові, що дозволяють індивідуалізувати особу, натомість зберігати анонімність, користуватися нікней- мом та аватаром;

• напівпублічні профілі - допускають можливість ідентифікувати суддю, однак не повинні містити інформації, що стосується його професійної діяльності. Такі акаунти дозволяють спілкуватися з колегами, друзями, родиною та отримувати інформацію, обмінюватися ідеями та бути на зв'язку. Такі акаунти можуть створюватися в універсальній соцме- режі Facebook і популярному мікро- блозі Twitter;

• публічні (офіційні) профілі - можуть створюватися у цих же універсальних соцмережах, оскільки вони є найпопулярнішими за активністю користувачів, і бути корисними у професійній діяльності судді. Можливо є доцільним створення подібних персональних сторінок на офіційних веб-сайтах судів. Через такі офіційні сторінки судді можуть поширювати корисну інформацію для відвідувачів суду (розміщувати на сторінці певні роз'яснення, рекомендації), підтримувати ділові контакти з колегами та представниками преси, залучати громадськість до обговорення певних питань в роботі суду тощо.

6. Не дивлячись на можливість існування напівпублічних та публічних (офіційних) профілів, в жодному разі суддя не може розміщувати матеріали, що стосуються справ, які знаходяться у його провадженні, а також слід утримуватися від особистих оцінок конкретних суб'єктів процесу, від коментування рішень інших суддів тощо. Цікавим в цьому плані є досвід американських суддів, які добровільно дають розписки про те, що вони не будуть оприлюднювати інформацію, що стосується їх професійної діяльності, обговорювати справи, які їм доводилося розглядати, утримаються від обговорення інших суддів, в цілях забезпечення безпеки не стануть публікувати фотографії своїх колег [3].

7. Досить часто висловлюється думка, що авторитет суддів визначається лише дійсним знанням і виконанням законів, а те,чим суддя займається упозаробочий час - його особиста справа; що ніхто не може бути позбавлений права через соцме- режу підтримувати зв'язок з родичами та друзями і т. п.

Ця проблема давно обговорюється у професійних співтовариствах на Заході, нещодавно почала дискутуватися на теренах СНД. Так, серед читачів Інтернет-порталу «Правоти» проведене опитування з метою з'ясувати чи потрібно суддям взагалі користуватися соціальними мережами. Читачам поставлено запитання: «Чи потрібно суддям користуватися соціальними мережами?» і запропоновано чотири варіанти відповіді. У голосуванні взяло участь майже 5000 респондентів. Категорично негативно щодо наявності суддів в соцмережа висловився 1151 учасник онитування (24%), котрі відновіли, що суддям ні в якому разі не можна реєструватися в мережі. Більш за все нрихильників отримав настунний варіант відновіді: «Кожен суддя новинен вирішувати сам, мати йому сторінку в соцмережі чи ні, а тих, хто ностить зайве, потрібно нонереджати і карати». Цей варіант обрала 1501 особа (31%). Прихильників нідвищення транспарентності нравосуддя за дономогою соцмереж в Інтернеті виявилося нриблизно стільки ж, скільки й категоричних противників. 1114 осіб (23%) солідарні у тому, що суд повинен бути зрозумілим суснільству, а це означає, що в Інтернет-епоху без соцмереж не обійтися. Ще 1076 реснондентів(або 22% учасників онитування) обрали четвертий варіант відповіді, який полягає в тому, що, перш за все, потрібен документ, який чітко регламентує, що можна, а що не можна судді в соцмережі[4].

8. Узагальнюючи дані наведеного онитування, варто ногодитися з думкою більшості, що створення персонального акаунту в соцмережі є особистою справою суддів. Однак,суддя, відновідно до ст. 3 Кодексу суддівської етики,«має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та ноінформованої людини його новедінка була бездоганною» [2]. Тому наповнення напівпублічних та публічних персональних сторінок суддів варто обмежувати. Так, не доцільно, на наш ногляд:

1) оприлюднювати будь-які дані, які дозволяють зробити висновок нро нрихильність судді до тих чи інших нолітичних сил, судді новинні залишатися анолітичні;

2) залишати коментарі, додавати замітки чи носилання, що комнроме- тують суддю чи судову владу, дають нривід сумніватися у його чесності, снраведливості, неунередженості та інших чеснотах;

3) демонструвати дружні стосунки з працівниками прокуратури, адвокатами, що може викликати недовіру, сумніви в неунередженості, незалежності та об'єктивності судді нід час здійснення нравосуддя.

У цьому аспекті, до речі, нотрібно поставити ще одне занитання. У відповідності до ст. 15 Кодексу суддівської етики «суддя має нраво заявити самовідвід у винадках, нередбачених нроцесуальним законодавством, у разі наявності унередженості щодо одного з учасників нроцесу» [2]. То чи може бути нідставою для самовідводу чи відводу судді наявність у колі його друзів в соцмережі одного з учасників нроцесу, чи розцінюється це як ноза- нроцесуальний контакт судді з учасником судового розгляду?

4) розміщувати на персональній сторінці особисті фотографії, що можуть викликати обурення громадськості. Зокрема, світлини на фоні краєвидів найвідоміших курортів планети, у розважальних закладах, на пляжі, в сауні, в комнанії осіб із сумнівною репутацією та ін.;

5) додавати до профілю особисті фотографії, що ставлять під сумнів моральність та духовні цінності судді. Нанриклад, світлини, що афішують вживання спиртного, фото у надміру відвертих позах, у прозорому одязі тощо.

Для нрикладу, у 2011 році в РФ великого резонансу набула історія з однією із федеральних суддів, яка опублікувала в соціальній мережі світлину, що демонструвала вживання алкоголю. Фото були розтиражовані блогерами в Інтернеті, нісля чого з даного нриводу з'явилися публікації в місцевій і федеральній нресі. В нодальшому комісія з судової етики при Раді суддів зробила висновок нро те, що в діях судді були виявлені «порушення норм суддівської етики». Після чого вона була віднравлена у відставку. При цьому в Раді суддів повідомили, що як до судді до неї «претензій не було». Сама суддя пояснювала, що це фото «було постановочним, більш того, не призначалося для публічного перегляду» [5].

У цьому зв'язку варто зауважити, що розмежувати приватне та публічне життя особи дійсно надзвичайно складно. Однією із конценцій, що виробив Євронейський суд з нрав людини з нриводу обґрунтування нрава ноширювати інформацію, є конценція розумних очікувань приватності. Відновідно до цієї конценції, захист приватного життя особі надається у тому винадку, якщо вона зможе нереконати суд, що мала розумні очікування нриватності, однак ці очікування були порушені. Так, людина зазвичай очікує нриватності, коли вона перебуває вдома - домашній побут є її особистою справою. Водночас, нублічна особа, яка запрошує журналістів до себе додому, не може мати розумних очікувань приватності[6]. Залишається констатувати, що приватне життя, після того як воно викладається на всезагальний огляд на персональній сторінці в соціальній мережі в Інтернеті, нерестає бути «приватним».

В Україні ще не було практики звільнення суддів з підстав порушення суддівської етики в нроцесі використання соціальних мереж Інтернету, однак ситуації, коли особисті фото, розміщені в соціальних мережах, викликали ажіотаж та бурхливі обговорення, вже мали місце[7].

З огляду на все вищевказане, вважаємо за доцільне сформулювати настунні висновки: но-перше, судді є публічними особами та повинні усвідомлювати значимість своєї місії. З метою відновлення, зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, високі духовні та моральні цінності, у зв'язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці нід час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

По-друге, допустимим вважаємо створення суддями напівпублічних та публічних акаунтів в універсальній соціальній мережі Facebook і мікроблозі Twitter, проте вміст персональних сторінок суддів повинен відповідати встановленим обмеженням, дотримання яких слід контролювати. З цією метою доцільно здійснювати ревізування акантів суддів. Це завдання можна покласти на створений рішенням Ради суддів України № 8 від 08.08.2014 року комітет етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів, який міг би проводити відповідну модерацію напівнублічних або/та публічних профілів та вчасно реагувати, попереджати суддів про небажаність опублікування тих чи інших матеріалів до того, як вони викличуть негативну реакцію громадськості.

Список використаних джерел

суддя правовий соціальний мережа

1. Засоби масової інформації. - [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://uk.wikipedia.org/wiki. - Назва з екрану.

2. Кодекс суддівської етики. - [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://court.gov.ua/userfiles/Kodex%20sud%20etiki(1).pdf

3. Судей нризывают хранить инкогнито в социальных сетях. - [Электронный ресурс]. - Режим достуна: http://pravo.ru/news/view/57664/ - Название с экрана.

4. Судьи имеют нраво на нрисутствие в социальных сетях - результаты онроса. - [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://lawtoday.ru/news/6126-sudi-imeyut- pravo-na-prisutstvie-v-socialnyh-setyah-rezultaty-oprosa.html - Назва з екрану.

5. Судьи компрометируют сами себя в социальных сетях. Некоторые лишаются мантии. - [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://www.corrupcia.net/ news/scandal/news/events/fact-4791.html. - Назва з екрану.

6. Публічні люди: де закінчується «суснільний інтерес» і ночинається нриват- ність? - [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://www.kontrast.org.ua/news/ 1294.html. - Назва з екрану.

7. В Ужгороде судьей назначена любительница откровенных снимков: онубликованы фото. - [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://glavred.info/zhizn/v- uzhgorode-sudey-stala-lyubitelnica-otkrovennyh-snimkov-opublikovany-foto-260513.html. - Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru