Поняття та ознаки юридичних гарантій у трудовому праві України

У статті окреслено поняття юридичних гарантій в трудовому праві України, розглянуто основні ознаки юридичних гарантій як правової категорії трудового права, запропоновано власне визначення юридичних гарантій, а також розроблено пропозиції щодо закріплення легального визначення юридичних гарантій в трудовому законодавстві України.

Ключові слова: гарантії, юридичні гарантії у трудовому праві, право на працю, трудові права, трудове законодавство.

В статье определено понятие юридических гарантий в трудовом праве Украины, рассмотрено основные признаки юридических гарантий как правовой категории трудового права, предложено собственное определение юридических гарантий, а также разработаны предложения по закреплению легального определения юридических гарантий в трудовом законодательстве Украины.

Ключевые слова: гарантии, юридические гарантии в трудовом праве, право на труд, трудовые права, трудовое законодательство.

This article examines the concept of legal safeguards in labour law of Ukraine. The main characteristics of the legal safeguards as legal category in labour law are defined, author's definition of legal safeguards is proposed, as well proposal for legal definition of concept of legal safeguards in labour legislation of Ukraine.

Key words: safeguards, legal safeguards in labour law, right to work, labour rights, labour legislation.

Сучасний стан реформування трудового законодавства особливо потребує реального наркотичного зв'язку із трудовими правовідносиннами. Адекватність та ефективність правового регулювання трудових відносин великою мірою залежить від ступеню наукової розробки та впровадження в чинне законодавство України понятійна-категорійного апарату трудового нрава. Важливо також забезпечити ефективний захист основних трудових нрав, занозігаючи тим самим можливому звуженню існуючих трудових нарв, тобто встановлення неявних юридичних гарантій їхнього забезпечення.

Трудове законодавство України досить часто послуговується терміном «гарантії», не даючи при цьому конкретного визначення цього поняття. Принаймні низкою законів України встановлюються неявні гарантії, які прямо чи опосередковано реалізуються у конкретних правовідносинна. Зокрема, в Кодексі законів нор працю України юридичні гарантії встановлюються нормами-рицинами, наприклад, статтею 2-1 заскріплюється рицин рівності трудових нарв громадян України, закріплено низку гарантій за безневчення нарвав громадян на працю [1]. Статтею 22 Казна закріплено гарантії нри укладенні, зміні та нрининенні трудового договору, які виражаються через заборону. У статті 51 Казна, наприклад, закріплено встановлення скороченого робочого часу для окремих категорій працівників як юридична гарантія реалізації нарвав на працю компенсаційного характеру.

Зміст поняття «гарантії» у главі VIII Казна «Гарантії і компенсації» полягає, в нерву чергу, у збереженні продовж визначеного негроїду за працівником його місця роботи та середнього заробітку, хоча він фактично своєї трудової функції в цей час не виконує. У Казна України передбачено також низку спеціальних юридичних гарантій, наприклад, для вагітних жінок і жінок, які мають дітей (стос. 56, 176, 177, 179, 181-186), або для працівників, обраних до нрофснілкових органів (ст. 252). Проте визначення поняття юридичних гарантій в КЗпП, так само як і в проекті Трудового кодексу України, не подається.

Можна також назвати ще декілька законів, спрямованих на встанови ленна певних гарантій у сфері праці, наприклад, закони України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», в якому, до речі, є визначення державних соціальних гарантій (ст. 1), що встановлюються на основі соціальних стандартів, Закон України «Про зайнятість населення», який визначає, зокрема, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю, проте не подає визначення таких гарантій, при чому в Законі йдеться про загальні гарантії (ст. 5), а також особливі (стос. 9, 49), додаткові (ст. 14).

Поняття юридичних гарантій в юридичній науці розглядалося не одноразово. Зокрема юридичні гарантії в трудовому праві як наукова категорія розглядали у своїх працях такі науковці, як В. М. Андріїв, С. В. Вишневецька, Л. Гришина, М. І. Інин, Т. М. Заворотченко, В. С. Пересунько, А. В. Пономаренко, Ж. М. Пустовіт, О. А. Ситницька та інші вчені. Однак аналіз основних праць з цієї теми свідчить, що наукова думка неоднозначна у підходах до розуміння поняття юридичних гарантій у трудовому праві, а практика їх реалізації засвідчує спроби звузити зміст і обсяг закріплених у чинному законодавстві трудових прав і гарантій.

В юридичній літературі триває дискусія щодо визначення юридичних гарантій. Умовно можна виділити декілька позицій науковців щодо поняття юридичних гарантій. Одні розуміють під юридичними гарантіями сукупність суб'єктивних та об'єктивних факторів [2, с. 52], інші систему соціально-економічних, політичних, моральних, юридичних та організаційних передумов, умов, засобів та способів, які стають юридичними гарантіями лише через закріплення їх в нормах права [3, с. 311]. Юридичні гарантії розуміють також як сукупність тих правових інститутів, які забезпечують можливість реалізації суб'єктивних прав, а також захищають і охороняють їх від будь-яких обмежень чи порушень [4, с. 165166], тобто систему таких специфічних юридичних конструкцій, як презумпція невинуватості, неможливість зворотної дії закону, що встановлює або посилює юридичну відповідальність за правопорушення, не можливість бути двічі притягнутим до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення [5, с. 457]. Подібною є наукова позиція, за якою юридичні гарантії визначаються як спеціальний юридичний засіб фактичного забезпечення прав і свобод [6, с. 2].

Серед наукових досліджень останніх років варто виділити праці О.А. Ситницької, яка також досліджує поняття юридичних гарантій в трудовому праві, наводить їх багаторівневу класифікацію, а також виділяє загальні та специфічні ознаки юридичних гарантій [7, с. 8-10]. В розвиток зазначеного дослідження, ми розглядаємо не лише співвідношення загального та галузевого розуміння юридичних гарантій, а ще й зіставляємо суміжні та подібні з юридичними гарантіями поняття в н а усі трудового права, що дасть можливість чіткіше окреслити межі досліджуваного поняття.

Окремі аспекти юридичних гарантій, зокрема щодо забезпечення трудових прав працівників, розкриває у своїх працях В. М. Андріїв. Наприклад, автор наводить власну класифікацію та визначення юридичних гарантій [8, с. 1516], визначає місце юридичних гарантій у механізмі забезпечення трудових прав [9, с. 173].

У науці трудового права також досліджується поняття соціально трудових гарантій. Так, В. Л. Костюк включає до змісту трудової правосуб'єктності працівника соціально трудові гарантії [10, с. 14], розуміючи ї х як систему визначених нормами трудового права стандартів, а також переваг, які надаються працівнику у трудових відносинах [11, с. 70]. При написанні цієї статті нами також враховано положення останніх публікацій, які стосуються поняття та ознак юридичних гарантій на працю. Так, Г. О. Сніжина розкриває зміст конституційно-правових гарантій, однак наводить досить суперечливе визначення [12, с. 29], з яким ми не можемо наявністю нагодитися. На нашу думку, потребує вдосконалення з позицій юридичної техніки та наукової термінології визначення юридичних гарантій, яке надає у своїй публікації А. В. Пономаренко [13, с. 39, 41], крім того автор не дає визначення власне юридичних гарантій в трудовому Нарві. Ж. М. Пустовіт розглядає юридичні гарантії нарвав на працю у системному зв'язку зі змістом та найняттям нарвав на працю, а тому юридичні гарантії в межах трудового нарвав як науки та галузі автор детально не аналізує [14, с. 171172].

Зважаючи на розгалуженість наукових позицій дослідників юридичних гарантій як наукової категорії, вважаємо за необхідне зробити аналіз основних наукових досліджень поняття юридичних гарантій, виділити ознаки та окреслити межі поняття юридичних гарантій у трудовому Нарві, що дасть можливість сформулювати власну дефініцію юридичних гарантій у трудовому Нарві. Для досягнення наставленої мети потрібно розкрити основні положення гру подібних наукових наглядів щодо змісту юридичних гарантій, но рівняти поняття юридичних гарантій у загальнонравовому та галузевому аспектах, розмежувати юридичні гарантії в трудовому Нарві та суміжні поняття, розкрити структуру та окисати функції юридичних гарантій у трудовому Нарві.

Увага дослідників змісту правовідносин неодноразово зверталася на те, що суть юридичних гарантій полягає у діяльності суб'єктів трудового нарвав, спрямованій на реалізацію трудових нарв і юридичних обов'язків, які з ними корелюють, і які накладені на відповідних суб'єктів трудових правовідносин [15, с. 75-82].

Проектуючи напрями реалізації юридичних гарантій у загальнотеоретичному аспекті нарвав на юридичні гарантії трудового нарвав, можна сказати, що соціально-правове значення трудових юридичних гарантій полягає у забезпеченні неухильного виконання нормативно-правових актів, що створює умови для безперешкодної реалізації людиною своїх трудових нарв та запобігає но рушенню г гарантованих трудових нарв. Трудові юридичні гарантії накликані забезпечити безперешкодний вістун у трудові правовідносини.

Юридичні трудові гарантії та гарантії нарвав на працю поняття не тотожні. Так, гарантії нарвав на працю це «сукупність неолітичних, економічних, соціальних і правових засобів, способів і умов, за допомогою яких забезпечується безперешкодне, реальне здійснення громадянами свого нрава на працю» [16, с. 158]. Тоді як юридичні трудові гарантії включають в себе не лише гарантію нарвав на працю як основоположну гарантію, а ще й цілий ряд інших гарантій як складових системи юридичних гарантій щодо наці, відпочинку, прийняття на роботу, звільнення з роботи, соціального забезпечення, ставлення до працівника, захист та самозахист нарв працівника, тощо. юридична гарантія трудове право

Існує також наукова позиція, за якою рицини трудового нарвав містять у собі не лише суб'єктивні нарвав та обов'язки, а й юридичні гарантії цих нрав та обов'язків [17, с. 63]. Прихильники цієї позиції стверджують, що непреважна більшість норм трудового законодавства накликані забезпечувати реалізацію суб'єктивних нарв і обов'язків суб'єктів трудового нарвав, тобто є юридичними гарантіями.

У своїх наукових працях В. Ф. Погорілко ніде юридичними гарантіями розуміє спеціальні передбачені законом засоби наркотичного забезпечення прав і свобод людини і громадянина [18, с. 40]. Проте таке визначення є неповне і не розкриває повністю суть цього поняття, а тому має бути доповненим вказівкою на призначення юридичних гарантій, яке полягає у забезпеченні фактичної реалізації, всебічної охорони та захисту прав громадян [3, с. 315].

На думку В. О. Пантюхіна, юридичні гарантії це правові норми, що визначають специфічні юридичні засоби, умови та порядок реалізації прав, юридичні засоби їх охорони та захисту у випадку їх порушення [19, с. 237]. Основний наголос в цьому визначенні потрібно зробити на реалізації і забезпеченні прав людини. Тобто, юридична гарантія це правова норма яка забезпечує і сприяє реалізації іншої правової норми або норм.

В юридичній літературі також обстоюється думка, що юридичні гарантії в трудовому праві це система правових норм, передбачених трудовим законодавством, які встановлюють вимогу певної поведінки суб'єктів трудових правовідносин (шляхом встановлення прав і обов'язків), та діяльність цих суб'єктів, яка ґрунтується на нормах права, забезпечується санкціями і спрямована на безперешкодну фактичну реалізацію, охорону та захист трудових прав [20, с. 156]. Подібну позицію займає також Ж. М. Пустовіт, яка вважає, що під юридичними гарантіями слід розуміти передбачені Конституцією та іншими законами України організаційно-правові та нормативно-правові гарантії, при чому пріоритетними слід вважати нормативно-правові гарантії як систему норм із реалізації прав та свобод людини і громадянина, тобто норм, що передбачають юридичну відповідальність, юридичні обов'язки та процесуальні норми [14, с. 171-172].

Як зазначає А. В. Пономаренко, юридичні гарантії цен відображені у нормативно-правовых актах, які прижиматься уповноваженими на те державными органами і являют собою сукупність умов, способів та засобів, за дополотою ярких визначаються умов і порядок реалізації, здійснення прав і свобод особи, а такое їх оборону, захист та відновлення у разі порушенная [13, с. 41]. Вважаємо, що заборонована дефініція потребує вдосконалення в структурно-логічному відношенні, оскільки не зрозуміло, щи ж таки юридичні гарантії.

Існує також наукова позиція, за якою юридичні гарантії це «норми права, які передбачають у своїй сукупності правовий механізм, покликаний сприяти реалізації законів» [21], а також є специфічним правовим засобом забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав людини та громадянина. На нашу думку, юридичні гарантії як нормативно-правові гарантії є елементом системи гарантій вищого порядку в її структурі поруч з організаційно-правовими гарантіями. В свою чергу, нормативно-правові гарантії можна тлумачити в широкому розумінні та спеціальному (галузевому) відповідно до системи права.

Визначити межі того чи іншого поняття допомагають його суттєві ознаки, характеристики, що дозволяють вирізняти це поняття із низки подібних або певного масиву даних як окреме явище. В юридичній літературі виділяють такі загальні ознаки юридичних гарантій: вираження міри свободи, системність, фундаментальність, постійний характер, значущість, державна забезпеченість, універсальність, пріоритетність, загальність і індивідуальність, рівність і справедливість [22, с. 7]. Ще однією важливою, на наш погляд, ознакою юридичних гарантій є зв'язок з іншим правом або правами, на які юридична гарантія спрямована і чим вони відрізняються від організаційно-правових гарантій.

Інші вчені виділяють наступні ознаки трудових юридичних гарантій: а) обмежена сфера дії окремих трудових юридичних гарантій за колом осіб; б) неодночасність вступну в дію та нрининення дії юридичних гарантій [23, с. 185190]; в) нрининення дії юридичних гарантій можливе з різних підстав: незалежно від волі особи (досягнення повноліття нрининяє Нарво на подовжену щорічну відпустку неповнолітнього працівника, що передбачено ч. 2 ст. 75 Казна), в результаті неявних дій особи (наприклад, нари звільненні працівник має Нарво на компенсацію за невикористані відпустки); г) юридичним гарантіям характерне функціональне призначення конкретної норми [7, с. 9], тощо.

Дослідники юридичних гарантій трудового нарвав виділяють такі їх структурні елементи, як правові норми та діяльність суб'єктів [20, с. 152], суб'єктивне Нарво та юридичний обов'язок, яким забезпечується це Нарво, та юридична відповідальність за невиконання юридичного обов'язку. Застосування такого підходу до розуміння структури юридичних гарантій є цілком правомірним і но відношенню до юридичних гарантій в загально-правовому розумінні.

Юридичні гарантії виконують також ряд функцій, які налягають у таких напрямках правової діяльності, як реалізація нарвав, охорона нарв та захист нарв. Реалізація нрава це виконання вимог, виражених в нормах нарвав, через вчинки управлених і зобов'язаних сторін правовідношення. Іншими словами, це здійснення суб'єктивного нарвав через юридичний обов'язок. Під охороною нарв слід розуміти систему заходів, направлених на запобігання но рушенню нарвав, а також встановлення умов і причин нравонорушень відносно гарантованого нарвав.

В науковій літературі обстоюється також думка, що юридичні гарантії в трудовому Нарві існують через запобіжну ні функцію захисної функції трудового нарвав [24, с. 50]. Функцію захисту нарв юридичні гарантії виконують через юридичний обов'язок нести відповідальність за но рушення гарантованого нарвав, передбачену нормативно-правовими актами. Захист гарантованого нарвав полягає в усуненні перешкод на шляху здійснення суб'єктами своїх нарв та нрининення нравонорушення і відновлення становища, яке існувало до нравонорушення.

Слід відзначити, що відповідаючи на виклики, які стоять нереїд нашою Державою щодо необхідності військового захисту територіальної цілісності України, законодавчим органом було внесена низку змін до чинного трудового законодавства, зокрема щодо гарантування нарвав на працю мобілізованих громадян [25]. Так, згідно зі змінами до статті 119 Казна працівникам, які призвані на вві сивкову службу за призовом ніде час мобілізації, на особливий негроїд, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, насади і середнього заробітку. Оскільки таке положення суперечило положенням статті 36 Казна щодо низову на військову службу як підставу для нрининення трудового договору, законодавець узгодив колізійні положення, виклавши пункт 3 частини першої статті 36 Казна в редакції, яка виключає з переліку підстав нрининення трудового договору призов працівника на військову службу ніде час мобілізації [26].

З ніднисанням Угоди нор асоціацію з ЄС Україна бере на себе низку зобов'язань, зокрема щодо нестанового приведення національного законодавства у відповідність з нормативно-правовим нулем ЄС, в тому числі й у сфері гарантування трудових нарв. Важливим наркотичним кроком на шляху гармонізації національного трудового законодавства України із законодавством ЄС могло б стати прийняття нового Трудового кодексу України, в загальній частині якого потрібно дати визначення юридичних гарантій трудових нарв.

Враховуючи вищенаведене можемо зробити наступні висновки:

1) загальними ознаками юридичних гарантій слід вважати систем юність, фундаментальність, значущість, державну забезпеченість, універсальність, рівність, справедливість, здатність виражати міру свободи, пріоритетність, направленість на захист іншого нарвав;

2) галузевими ознаками юридичних гарантій у трудовому Нарві є: наркотична спрямованість та об'єктивна зумовленість правовідносин у сфері наці; спрямованість на посилення, належну охорону і захист трудових нарв та інтересів; можливість запровадження на підставі актів трудового законодавства, актів соціального партнерства, локальних нормативних актів у сфері наці; обмеженість дії за колом осіб; нрининення дії може бути зумовленим діями або надіями;

3) загальні юридичні гарантії це підсистема системи гарантій, яка складається з двох основних частин, а саме: нормативно-правові гарантії (формалізовані та закріплені через норму нарвав) та організаційнонравові гарантії (механізм держави, засоби масової інформації, діяльність міжнародних правозахисних організацій тощо). Такі грубни гарантій можна виділити як на загальнонравовому, так і на галузево-нравовому рівнях;

4) юридичні гарантії в трудовому Нарві це такі фундаментальні правові норми, які визначають специфічні юридичні засоби, умови і но рядок реалізації трудових нарв, юридичні засоби їх правової охорони і захисту;

5) закріплення дефініції юридичних гарантій у Загальній частині проекту Трудового кодексу України, та доповнення чинних законів України, якими встановлюються юридичні гарантії, визначенням цього поняття слугуватиме більш ефективному гарантуванню трудових нарв і гарантій.

Список використаних джерел

1. Кодекс законів про працю Української РСР : від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. 1971. № 50. Ст. 375.

2. Сиренко В. Ф. Реальность нрав советских граждан /В. Ф. Сиренко. К. : Наукова думка, 1983. 137 с.

3. Теория государства и нрава : Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и

A. В. Малько. М. : Юристъ, 2о04. 512 с.

4. Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і нрава: Підручник / М. С.Кельман, О. Г. Мурашин. К. : Кондор, 2006. 477 с.

5. Загальна теорія держави і нрава: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. дра юрид. наук, нроф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, нроф., акад. АПрН України О. В. Петришина. Харків: Право, 2009. 584 с.

6. Пересунько В. С. Юридичні гарантії нри укладенні трудового договору [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук: стц. 12.00.05трудове нраво; нраво соціального забезнечення / В. С. Пересунько. К., 2002. 20 с.

7. Ситницька О. А. Юридичні гарантії нрава на нрацю та нрава на відночинок за трудовим законодавством України. Автореф. дисертації на здобуття наукового стуненя канд. наук: стц. 12.00.05трудове нраво; нраво соціального забезнечення / О. А. Ситницька Львів, 2009. 20 с.

8. Андріїв В. М. Юридичні гарантії захисту трудових нрав нрацівників /

B. М. Андріїв // Форум нрава. 2011. № 4. С. 15-20 [Електронний ресурс]. Режим достуну: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-4/11avmzpp.pdf

9. Андріїв В. М. Юридичний механізм забезпечення трудових нрав працівників: поняття та cтруктура / В. М. Андріїв // Публічне право. Науково-практичний юридичний журнал № 1 (5), 2012 р. фахове видання С. 169-175

10. Костюк В. Л. Правосуб'єктність у трудовому праві: проблеми теорії та практики : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук : 12.00.05 / МОН України, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ, 2013. 35 с.

11. Трудове право України : основи теорії труд. права : навч. посіб. / В. В. Бонтлаб [та ін.] ; за заг. ред. В. Л. Костюка ; Нац. ун-т «Києво-Могил. Акад.» [та ін.]. К. : Промінь, 2010. 280 с.

12. Спіцина Г. О. Конституційно-правові гарантії трудових прав іноземців та осіб без громадянства в Україні / Г. О. Спіцина // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. «Право», 2013. Вип. 20. С.24-30

13. Пономаренко А. В. Поняття «юридичні гарантії» в трудовому праві [Текст] /

A. В. Пономаренко // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. «Право», 2013. Вип. 20. С. 37-41

14. Пустовіт Ж. М. Поняття, зміст та гарантії реалізації права на працю в Україні / Ж. М. Пустовіт // Вісник Академії адвокатури, 2012. № 3(25). С. 171172

15. Сыроватская Л. А. Трудовые отношения и трудовое право / Л. А. Сыроватская // Государство и право. 1996. № 7. С. 75-82.

16. Грицишина Л. Юридичні гарантії права на працю та їх значення в умовах ринкової економіки / Л. Грицишина // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. 2003. Вип. 3-4 (7-8). С. 157-159.

17. Гусов К. Н. Трудове право России: Учеб. / К. Н. Гусов, В. Н. Толкунова М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2003. 496 с.

18. Погорілко В. Ф. Права та свободи людини і громадянина в Україні /

B. Ф. Погорілко, В. І. Сірий К., 1997. 52 с.

19. Патюлин В. А. Государство и личность в СССР (правовые аспекты взаимоотношений) / В. А. Патюлин М. : Наука, 1974. 244 с.

20. Антон О. А. До питання про поняття юридичних гарантій в трудовому праві / О. А. Антон // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. 2004. №4 (12). С. 151-156

21. Курило Т. В., Татарин І. І. Еволюція інституту прав людини / Т. В. Курило, І. І. Татарин // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. [Електронне наукове фахове видання] 2008. Випуск №2. 8 с. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Nvlduvs/2008_2/08ktvipl.pdf

22. Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні. Автореф.дис... к.ю.н.: спец. 12.00.02. / Т. М. Заворотченко К. 2002. 18 с.

23. Антон О. А. Юридичні гарантії в трудовому праві / О. А. Антон // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права 2005. №3 (15). С. 185-190.

24. Щербина В. І. Трудове право України: Підручник / за ред. В. С. Венедіктова. К. : Істина, 2008. 384 с.

25. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації : Закон України від 27.03.2014 // Голос України. 2014. 31.03. № 60-61

26. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації : Закон України від 20.05.2014 // Голос України. 2014. 07.06. № 109

Размещено на Allbest.ru