Фактори формування демографічних втрат України внаслідок передчасної смертності

Ключевые слова: риски, здоровье населения, причины смертности, численность умерших.

Annotation

Keywords: risks, health of population, the death rate reason, number of the died.

Сучасний стан здоров'я населення України є досить загрозливим. У більшості вчених не викликає сумнівів, що несприятливі умови соціально-економічної кризи 1990-х років минулого століття виступили могутнім каталізатором погіршення стану здоров'я й життєздатності населення України. Гостра і затяжна соціально-економічна криза в умовах трансформації суспільства у 90-х роках позначилася на здоров'ї громадян України. У подальшому шкідливі й небезпечні стереотипи нераціональної вітальної поведінки закріпилися в свідомості та відобразилися у повсякденних діях значної частини населення країни. Цьому сприяли не лише матеріальні труднощі перехідного періоду, але й соціальна криза усталеного способу життя, падіння «вартості» людського життя та здоров'я на шкалі суспільних цінностей.

Метою статті є дослідження останніх тенденцій динаміки демографічних процесів в Україні, зокрема демографічних втрат від передчасної смертності населення.

Як вважає Д. Мельничук, ситуація, яка має місце в Україні нині, може бути кваліфікована як гостра демографічна криза, під чим розуміють глибоке порушення пропорцій відтворення населення за часткою населення у віці понад 60 років. Україна входить до тридцятки найстаріших держав світу. Демографічне старіння в Україні відбувається не стільки завдячуючи успіхам у справі подовження тривалості життя, яке за європейськими нормами було і залишається коротким, скільки внаслідок катастрофічного зниження народжуваності на тлі погіршення репродуктивного здоров'я громадян та їх міграції за кордон [4, с. 191-192]. Таким чином, затяжна криза у стані здоров'я та неблагополучна динаміка смертності населення України стала предметом досліджень низки провідних вітчизняних демографів. Разом з тим розглянуті у багатьох працях ключові питання аналізу передчасної смертності в Україні не перекривають увесь спектр проблем, пов'язаних із глибокою кризою у сфері здоров'я, а тому потребують подальшого поглибленого дослідження.

Натомість в Україні траєкторія очікуваної тривалості життя суттєво відхилилась від позитивного тренду: починаючи з середини 1960-х років негативні ознаки у динаміці смертності населення відновилися і набули ознак стійкої тенденції. Відбулося різке падіння тривалості життя у чоловіків і стагнація тривалості життя у жінок. У 2013 році очікувана тривалість в Україні становила 63 та 74 роки для чоловіків та жінок відповідно, що на 8-12 років менше, ніж у країнах Європейського Союзу.

Одним із провідних факторів формування ризиків демографічних втрат у результаті передчасної смертності Україні все ще залишається розповсюдження інфекційних та паразитарних хвороб, найбільш соціально небезпечними з яких є ВІЛ та туберкульоз. У 2013 році в Україні від туберкульозу органів дихання померло 4 013 осіб, від туберкульозу інших органів -- 2 333 осіб, від хвороби, спричиненої ВІЛ, -- 5 210 осіб (табл. 1).

Епідемія створює ризик для функціонування соціальної системи, формує небезпечне для життєдіяльності людей середовище, особливо для неповнолітніх дітей з незрілою імунною системою. Відповідно до Загальнодержавної програми протидії туберкульозу із Держбюджету, починаючи з 2010 року, щорічно виділяється близько 170 млн. гривень на закупівлю засобів діагностики і лікування туберкульозу (або 4,7 тис. гривень на рік у перерахунку на одного хворого на туберкульоз). На початок 2013 року стан захворюваності на туберкульоз не відповідав ні одному з чотирьох міжнародних критеріїв епідемії (ураженість активним туберкульозом понад 1 % населення, кратний приріст захворюваності за короткий проміжок часу, ризик інфікування понад 1 %, ураженість активним туберкульозом в окремих групах ризику понад 5 % їх контингенту), проте фоновий рівень захворюваності на туберкульоз в Україні залишається високим. Крім того, дуже високим залишається ризик померти від цієї хвороби в Україні: в 2011 р. стандартизований коефіцієнт смертності від туберкульозу (на 100 000 населення для всіх вікових груп) перевищував середній рівень для країн ЄС в 17,6 раза.

демографічний смертність здоров'я населення

Таблиця 1. Померлі від туберкульозу органів дихання, туберкульозу інших органів та хвороби, спричиненої ВІЛ у 1996--2013 рр.

Джерело: побудовано автором за даними Держстату України

У світовому масштабі епідемія ВІЛу демонструє тенденцію до зменшення: якщо за 1990-2001 рр. чисельність ВІЛ-інфікованих збільшилася в 3,7 раза, то за 20012010 рр. -- в 1,2 раза. Кількість заражених у 2012 році (2,3 млн. осіб) була на 33 % меншою у порівнянні з кількістю інфікованих у 2001 році (3,4 млн. осіб) [8].

Незважаючи на те, що епідемія ВІЛ/СНІДУ є проблемою світового масштабу, в Європі Україна (разом з РФ) є лідерами за темпами поширення цієї інфекції. За даними ВООЗ, обидві країни разом складають майже 90 % від кількості людей, у яких вперше було діагностовано ВІЛ в межах Східної Європи і Центральної Азії [9].

Не менш важливим фактором формування ризиків демографічних втрат є високий рівень вживання алкоголю. За даними ВООЗ, в Україні в 2008-2010 рр. був один із найвищих (найвищий за винятком Молдови, РФ, Литви та Білорусі) рівнів вживання алкоголю на душу населення та найвищий (за винятком Молдови) рівень вживання незареєстрованого алкоголю на душу населення в Європі [10]. Це дало підстави ВООЗ визнавати характер вживання алкоголю в Україні найбільш ризикованим для здоров'я та з точки зору втрати життя. Така експертна оцінка підтверджується даними офіційної статистики: в 2013 році від причин, прямо пов'язаних з вживанням алкоголю, в Україні померло 14 288 людей, більшість -- у трудоактивному віці. При цьому найвищому ризику смерті від цих та інших, прямо пов'язаних з вживанням алкоголю причин підлягають чоловіки у віці 50-59 років (у момент накопичення негативної дії алкоголю, викликаного його хронічним і тривалим вживанням), а також з наближених до цієї вікової категорії вікових груп.

Крім того, вживання алкоголю підвищує ризик смерті внаслідок серцево-судинних захворювань (що є причиною понад 60 % смертей в Україні), смерті від багатьох видів онкологічних захворювань, смерті внаслідок ДТП та інших видів насильницької смерті. Зокрема, за оцінками ВООЗ, у глобальному масштабі алкоголезалежними (тобто такими, що не мали б місце у разі повної відмови від вживання алкоголю) в 2012 році було 5,9 % всіх смертей, що більше аніж доля смертей, викликаних ВІЛ/СНІДом (2,8 %), насильницьких смертей (0,9%) та смертей від туберкульозу (1,7 %) разом узятих. Крім алкогольних отруєнь і смертельних патологій плоду, спричинених вживанням алкоголю, алкоголезалежними в 2012 році були 50 % смертей, викликаних цирозом печінки, 30 % смертей внаслідок раку горла і ротової порожнини, 25 % смертей від панкреатитів, 23 % смертей внаслідок раку гортані, 22 % -- раку стравоходу, 22 % насильницьких смертей, 22 % смертей внаслідок самоушкоджень, 18 % -- від отруєнь, 17 % смертей внаслідок інших неумисних ушкоджень, 16 % летальних падінь, 15 % смертей, викликаних ушкодженнями в результаті ДТП, по 12 % смертей внаслідок туберкульозу, епілепсії та раку печінки, по 11 % смертей внаслідок геморагічного інсульту та спричинених пожежами, 10 % летальних випадків, викликаних колоректальною аденокарциномою, по 8 % смертей внаслідок серцевих гіпертензій, аритмій та раку грудей, 7 % [11].

Не менш небезпечним, з точки зору формування ризику демографічних втрат, є поширення паління. За оцінками вітчизняних фахівців, від тютюнозалежних захворювань (серцево-судинні, онкологічні, хвороби органів дихання, органів травлення, захворювання гормональної та репродуктивної систем -- усього за даними ВООЗ понад 20 захворювань) в Україні щорічно помирає від 107 до 123 тис. осіб [13, с. 42].

За оцінкою ВООЗ, вживання тютюну спричинило в Україні 14 % смертей від захворювань, що не передаються контактним шляхом у 2004 році, при тому, що рівень смертності від таких захворювань (2 228 осіб на 100 000 населення) у 31,7 раза перевищував рівень смертності від захворювань, що передаються контактним шляхом (70 на 100 000 населення). Тільки рівень смертності від ішемічної хвороби серця склав у цьому році 1 149 осіб на 100 000 населення у віці 30 років і старше, і 12 % цих смертей були тютюнозалежними. Для порівняння: в середньому по Європі смертність від цієї причини складала в цьому ж році 437 осіб на 100 000 населення віком від 30 років, і 16 % цих смертей були спричинені вживанням тютюну. Рівень смертностівід раку трахеї, бронхів та легенів в Україні склав 56 осіб на 100 000 населення, однак 81 % з них був викликаний вживанням тютюну [14].

Особливо це стосується тютюнозалежної смертності від туберкульозу, рівень якої був у цьому віці в Україні в 2-3 рази вищим за середньоєвропейський, тютюнозалежної смертності від ішемічної хвороби серця (майже дворазове перевищення у вікових групах 45-59 та 70-79 років і перевищення у 2,4 раза у віковій групі 60-69 років) та хронічного обструктивного захворювання легень у молодших вікових групах -- від 30 до 59 років (всередньому по країні -- дворазове перевищення; у чоловіків -- 2-3-разове перевищення у віці від 30 до 70 років).

Ще одним вагомим фактором формування ризиків демографічних втрат є надвисокий рівень смертності від зовнішніх причин. В Україні в 2013 році зовнішні причини мали наслідком 40 298 смертей, що склало 6,1 % від всіх смертей в цьому році. З загальної кількості померлих від зовнішніх причин 69,7 % були у працездатному віці, ще 2,4 % -- дітьми віком до 15 років. Традиційно переважну більшість (майже 4/5 в 2013 р.) загиблих склали чоловіки. Найбільш поширеними причинами смерті у цьому класі були: навмисні самоушкодження (9 367 випадків), випадки ушкодження з невизначеним наміром (5 870 випадків), нещасні випадки, пов'язані з транспортом (5 428 випадків), випадкові отруєння та дія алкоголю (4 517 випадків). Смертність пов'язана з транспортом (у розрахунку на 100 000 населення) в Україні переважала таку в країнах ЄС майже у два рази (склала 11,88 та 6,43 особи відповідно) [15]. Негативною особливістю смертності в результаті ДТП в Україні (так само як і в інших пострадянських країнах) є надвисока частка смерті пішоходів та інших вразливих учасників дорожнього руху у загальній чисельності померлих у результаті нещасних випадків на дорозі. Так, у 2013 році з 5 196 осіб, померлих від нещасних випадків, пов'язаних із наземним транспортом, 2 282 були пішоходами, 320 -- велосипедистами, 564 -- мотоциклістами або особами, які знаходилися у триколісному транспортному засобі.

Таким чином, як засвідчив проведений аналіз факторів смертності в Україні, в еволюції української смертності значне місце займає феномен інерції стагнації, який обумовлюється чинниками, що обмежують можливості боротьби за подовження тривалості життя в українському суспільстві. Специфічними особливостями динаміки смертності населення України є синусоїдальний характер її змін, висока надсмертність чоловіків у молодому та середньому трудоактивному віці, специфічна структура смертності за причинами смерті, а також загальна невідповідність українських тенденцій впродовж останнього півстоліття загальноєвропейським.

Основна причина низької тривалості життя в Україні полягає в тому, що значна частина смертей відбувається передчасно і від причин, безпосередньо не пов'язаних з віком, тобто недетермінованих процесом старіння. Це означає наявність значних можливостей подовження тривалості життя, особливо його трудоактивного періоду.

Список використаних джерел

Размещено на Allbest.ru