Судді Конституційного суду України як суб’єкти юридичної відповідальності

Аналіз стану законодавчого регулювання досліджуваної сфери суспільних відносин. Фактичні підстави, за умови встановлення яких може бути застосовано такий захід відповідальності як звільнення. Процедури та умови притягнення судді до відповідальності.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.02.2019
Размер файла 29,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Судді Конституційного суду України як суб'єкти юридичної відповідальності

У більшості розвинених країн Західної Європи, де діють органи конституційної юрисдикції, посада судді конституційного суду вважається вершиною професійної кар'єри юриста. Суддями таких суддів, як правило, стають найдосвідченіші фахівці з бездоганною репутацією й визначними досягненнями перед суспільством. Для дотримання цього стандарту законодавець передбачає більш жорсткі вимоги до віку й освітньо - кваліфікаційних характеристик суддів органів конституційної юрисдикції. У демократіях Заходу добропорядність суддів та їх служіння громадянському суспільству - усталена політична традиція. Саме тому спеціальні процедури притягнення таких суддів до юридичної відповідальності й не розробляються, а прецеденти звільнення їх з посад є поодинокими.

Проблематика юридичної відповідальності суддів є достатньо дослідженою як в російській (Клеандров М.1. [1Ь Тігапов А.І. [2]), так і в українській (Виноградова Л.Є. [3], Подкопаев С.В. [4]) науковій юридичній літературі. Однак, у вказаних роботах приділяється недостатньо уваги суддям конституційної юрисдикції.

Метою нашого дослідження є вивчення підстав та процедури притягнення до юридичної відповідальності суддів Конституційного Суду України (далі - КСУ або Суд).

Статтею 149 Конституції України па суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності й недоторканності, підстави щодо звільнення їх з посади, передбачені ст. 126, і вимоги щодо несумісності, визначені в ч, 2 ст. 127. Отже, суддя КС України може бути звільнений з посади: порушення ним вимог щодо несумісності, порушення присяги й набрання законної сили обвинувальним вироком ЩОДО НЬОГО (ПП. 4-6 ч. 5 ст. 126 КУ). Указані положення дублюються у ст. 23 Закону України <Про Конституційний Суд України [5|. Притягнення судді КС України до кримінальної відповідальності відбувається у порядку, визначеному законом і Конституцією України для всіх суддів. За загальновизнаним у світовій практиці правилом, статус судді конституційної юрисдикції не звільняє його від відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз положень чинного законодавства (зокрема, законів України < Про Вищу раду юстиції, «Про судоустрій і статус суддів:, регламентів ВККС України та ВРЮ) засвідчує, що дисциплінарні санкції в передбаченому для суддів загальної юрисдикції порядку до суддів КС України не застосовуються. Ось чому вирішення концептуального підходу до питань відповідальності суддів КС України вважаємо досить важливим питанням. Відсутність субінституту дисциплінарної відповідальності суддів КС України зумовлена особливим статусом цього Суду в системі поділу державної влади й характеру виконуваних ним функцій. Здійснюючи офіційне тлумачення Конституції й законів України, вирішення питань про відповідність їй законів та інших правових актів. КС України не відправляє правосуддя в його загальноприйнятому розумінні, адже він не вирішує питання про захист або відновлення порушеного права людини, не застосовує засоби індивідуального його захисту. Виконуючи свої повноваження, КС України ухвалює акти конституційного контролю, резолютивна частина яких не містить нормативних приписів. Акти ж офіційного тлумачення Конституції й законів України є іптерпретаційними й не належать до актів нормативного характеру. Можна стверджувати, що більшість актів КС України містить правові положення, в яких наводиться оцінка іншим правовим приписам. Отже, при постановленій таких актів досить складно виявити умисел судді (або суддів) па вчинення аморальних або протиправних дій. Постановлення зазначених актів завжди пов'язано з викладенням правової позиції судді з певного питання, яка підпадає під захист суддівського імунітету. Закон України <Про Конституційний Суд України встановлює гарантії процесуальної незалежності при виконанні повноважень суддями КС України. Згідно з ч. З ст. 28 цього Закону судді КС України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в цьому Суді й у його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень і дачі висновків КС України. Отже, відсутність субінституту дисциплінарної відповідальності суддів КС України служить додатковою гарантією їх незалежності.

Однак повне усунення можливості відповідальності суддів Конституційного Суду, зокрема, за вчинення кримінальних правопорушень вважаємо недоцільним, що підтверджується досвідом зарубіжних країн. Законодавством останніх передбачається виключення деяких видів відповідальності або ускладнення процедури притягнення до неї суддів конституційної юрисдикції. У низці держав часто повноваження суддів конституційних судів достроково припиняються лише за рішенням самого суду (Грузія, Молдова). У більшості країн суддів конституційної юрисдикції звільняє сам орган, який їх обрав або призначив (голова держави, парламент). Утім у такому разі конституційний суд, як правило, падає власний висновок щодо такого рішення (Латвія, Естонія, Литва та ін.). Найчастіше цих суддів звільняють за вчинення злочину або грубе порушення Конституції чи присяги судді. Конституції й закони зарубіжних держав установлюють при цьому додаткові вимоги до отримання кваліфікованої більшості при голосуванні в конституційному суді й парламенті з метою підвищення рівня гарантій незалежності й незмінюваності суддів конституційної юрисдикції (6, с. 248|. Приміром, за російським законодавством не передбачається накладення дисциплінарних стягнень на суддів КС РФ, а визначається лише особливий порядок припинення їх повноважень (Федеральний конституційний закон < Про Конституційний Суд РФ: |7|).

Найбільш спірним у практиці вітчизняного державного будівництва є питання звільнення суддів Конституційного Суду України. За ст. 148 Основного Закону країни КС України складається з вісімнадцяти суддів, яких призначає Президент України, Верховна Рада України і з'їзд суддів України (по шість суддів). Суддя КС України призначається строком на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк. Звільняються з посади судді КС України органом, який їх обрав або призначив (ч. 5 ст. 126 КУ). Процедурні аспекти звільнення з посади судді цього Суду визначені розділами X і XI Регламенту КС України [8J.

Питання про порушення суддею Конституційного Суду України вимог щодо несумісності розглядається за висновком постійної комісії з питань регламенту й етики цього Суду на його засіданні. У випадку підтвердження факту порушення суддю попереджають про необхідність звільнення протягом установленого Судом строку з посади, що визначена як посада за сумісництвом. Якщо суддя не виконав відповідне попередження КС України, матеріали щодо нього направляються на розгляд Верховної Ради України у 3-денпий строк від дня закінчення строку попередження (§ 62 Регламенту КС України).

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді Конституційного Суду України приймається рішення про припинення його повноважень (§ 64 Регламенту КС України).

У § 64 Регламенту КС України визначена еталонна процедура звільнення судді за порушення присяги. Якщо орган, що призначив суддю на посаду до цього Суду, ставить питання про порушення цим суддею присяги, КС України проводить перевірку і за висновком постійної комісії з питань регламенту й етики приймає одне з таких рішень: а) про наявність підстав для розгляду Верховною Радою України питання про звільнення з посади судді КС України, або б) про відсутність підстав для звільнення з посади судді КС України. Таке рішення приймається, якщо за нього проголосувало не менше дванадцяти суддів КС України. Рішення КС України про наявність підстав для звільнення з посади судді направляється на розгляд органу, який призначив указаного суддю, у 3-денпий строк з дня його прийняття.

Із точки зору застосування вищенаведених положень цікавим вбачається аналіз вітчизняних реалій функціонування КС України.

Формально у практиці КС України не було випадків звільнення когось із його суддів за порушення вимог несумісності. Проте варто згадати гучний скандал, пов'язаний зі звільненням трьох суддів цього Суду у 2010 р. Хоча формулювання підстави для їх звільнення були іншими - йшлося про вимоги щодо їх несумісності й моральної невідповідності посаді судді.

Так, у листопаді 2005 р. з'їзд суддів України за своєю квотою призначив до КС України А. Дідьковського. Я - Мачужак та І. Домбровського. При переході па нове місце роботи вони написали заяви про відставку з посад суддів Верховного Суду України. Парламент, розглядаючи ці заяви, ухвалив постанову про звільнення вказаних суддів із формулюванням «у зв'язку з обранням суддями КС України. Частина 5 ст. 126 КУ передбачає вичерпний перелік підстав для звільнення суддів з посади, серед яких немає вищеозначепої. А. Дідьковський. Я - Мачужак та 1. Домбровський оскаржили цю постанову парламенту до Верховного Суду України, наполягаючи па зміні підстави їх звільнення - у зв'язку з виходом у відставку. Справа в тому, що за законодавством про статус суддів, яке діяло на той час, суддя, який має право па відставку, звільняючись, отримував вихідну допомогу в розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше 6-місячного заробітку (п. З ст. 43 Закону України «Про статус суддів 1992 р [9]). У листопаді 2009 р. Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення і зобов'язав Верховну Раду України переглянути свою постанову і привести її у відповідність до Основного Закону. У мотивувальній частині постанови ВС України вказувалося, шо «статус судді та судді у відставці мають правові відмінності між собою, а саме суддя, який реалізував своє право па відставку, не може відправляти судочинство в судах України, зокрема у КС України - 20 травня 2010 р. парламент викопав рішення ВС України, змінивши формулювання звільнення вищеозначених суддів. Відповідно до ч. 5 ст. 43 чинного па той момент Закону України «Про статус суддів (1992 р.) повторне обрання на посаду судді було підставою для припинення відставки суддів. Дана ситуація набула широкого суспільного розголосу, тому у вересні 2010 р. А. Дідьковський, Я. Мачужак та 1. Домбровський вимушені були подати заяви про відставку з посад суддів КС України [10; 11]

Оскільки юридичний факт, який не дозволяє перебування на посаді судді КС України, було встановлено вже після призначення вказаних суддів на їх посади, він міг стати підставою для застосування заходів юридичної відповідальності у вигляді позбавлення відповідного статусу судді органу конституційної юрисдикції. Проте добровільне зняття із себе повноважень судді КС України має кваліфікуватися як самостійне усунення невідповідності посаді. Одночасно із цим зникає і фактична підстава для притягнення судді до юридичної відповідальності у вигляді примусового зняття його з посади.

Проблематика звільнення суддів КС України за порушення присяги є ще складнішою. За ст. 17 Закону «Про Конституційний Суд України - суддя цього Суду при вступі на посаду складає присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді КС України, забезпечувати верховенство Конституції, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина >. Судді присягають на врочистому засіданні Верховної Ради України за участю Президента, Прем'єр-міністра й Голови Верховного Суду України або осіб, які викопують їх повноваження.

На жаль, законодавство, яке регламентує правовий статус суддів КС

України, не надає сутнісних ознак порушень, які слід кваліфікувати як порушення присяги судді. Спірним залишається й питання про поширення положень на суддів цього Суду ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції, в яких роз'яснюються види порушень суддівської присяги. З одного боку, па цих суддів повноваження ВРЮ. яка вирішує, питання щодо внесення клопотання про звільнення суддів судів загальної юрисдикції за порушення присяги, не поширюються. А з другого - згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Конституційний Суд України статус судді КС визначається Конституцією, цим Законом і законами України про статус суддів. Закон України «Про Вищу раду юстиції ', безумовно, є частиною законодавства, яке регламентує статус суддів. Незважаючи на те. що присяга суддів КС України текстуально відрізняється від присяги, яку складають при вступі на посаду судді судів загальної юрисдикції (за ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів). її сутність залишається незмінною. Навіть якщо вважати, що на суддів КС України не поширюються ознаки порушення суддівської присяги, викладені у ч. 2 ст. 32 Закон України «Про Вищу раду юстиції', це не виключає, можливості їх звільнення за цією підставою.

У практиці КС України мали місце два випадки звільнення суддів за порушення присяги. Обидва відбулися не за процедурою, визначеною § 64 Регламенту КС України, а за ініціативою органу, який формує склад цього Суду. У квітні 2007 р. Президент України В. Ющенко видав Указ Де 264/2007 Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України [496|, який народні депутати оскаржили до КС України. Було відкрито провадження по справі у формі невідкладного конституційного провадження. Суддею-доповідачем призначено заступника Голови КС України С. Станік. На початку розгляду справи деякі судді суду заявили про тиск па них. Президент своїми указами від ЗО квітня, 1 та 10 травня 2007 р. звільнив трьох суддів цього Суду - С. Станік, В. Іващенка й Голову КС України В. Пшеничного - за порушення присяги [507; 508; 509]. а 21 травня він звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними дій вказаних осіб. Однак суд у відкритті провадженні по справі відмовив. Більше того, ці події супроводжувалися звинуваченням суддів КС України в корупційних діях. Пізніше звільнені главою держави судді оскаржували своє, звільнення в судовому порядку, але ніхто з них більше не працював у КС України [12J. Щоправда, С. Станік після відповідного судового рішення була відновлена (майже через 3 роки) на посаді судді КС України указом Президента України В. Януковича від 28 квітня 2010 р., але наступного дня (29 квітня 2010 р.) було видано указ Президента про її звільнення із цієї посади у зв'язку із заявою про відставку [14J. Формулювання стосовно звільнення суддів В. Пшеничного та В. Іващенко змінив ще Президент В. Ющенко у червні 2007 р., скасувавши свої попередні укази й відправивши цих осіб у відставку [14].

Оцінюючи описану вище ситуацію, треба відзначити декілька моментів. Тодішній Президент, звільняючи суддів КС України, керувався п. 22 ст. 106 Основного Закону, який діяв на той час і який було змінено у процесі політичної реформи 2004 р. Указана норма надавала главі держави право призначати на посади і звільняти з них третину складу Конституційного Суду України. Аналогічне право було надано й Верховній Раді України (п. 26 ст. 85 КУ) - У первинній редакції Основного Закону України парламент і глава держави уповноважені призначати третину складу КС України. Відтак редакція Конституції, сформульована під час політичної реформи 2004 р., фактично падає можливість відзиву судді, призначеного за квотою Президента або Верховної Ради України. Утім існують ще положення п. 5 ч. 5 ст. 126 КУ, який передбачає підстави звільнення суддів органом, що їх обрав або призначив, і ст. 149 КУ. що поширює ці підстави й на суддів конституційної юрисдикції. Отже, наявна суттєва законодавча прогалина щодо регулювання процедури звільнення суддів конституційної юрисдикції за порушення ними присяги.

Інший резонансний випадок, пов'язаний із відповідальністю суддів КС України, мав місце в лютому 2014 р. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 лютого 2014 р. за Л° 775-VI1 «Про реагування па факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді ' було достроково припинено повноваження п'яти суддів КС України, обраних за квотою парламенту, у зв'язку з порушення ними присяги. Окрім того, парламент запропонував в. о. Президента України і з'їзду суддів України достроково припинити повноваження суддів, призначених за відповідними квотами, за порушення присяги [15]. Ця постанова була негайно виконана в частині, що стосувалася суддів, обраних Верховною Радою України. Підставою для ухвалення такого рішення парламентом стало Рішення КС України від ЗО вересня 2010 р. Л1> 20-рп/2010, яким було скасовано конституційну реформу 2004 р. й відновлено дію Конституції

України в редакції 1996 р. Звільнення суддів КС України відбувалося без дотримання процедури, передбаченої Регламентом цього Суду, а також па фоні бурхливих подій, пов'язаних із громадськими заворушеннями й політичними перетвореннями. Ця ситуація виявила недоліки нормативного регулювання процедури звільнення суддів Конституційного Суду України за порушення присяги.

Пізніше проти суддів КС України, які голосували за Рішення від ЗО вересня 2010 р., були відкриті кримінальні провадження за ст. 375 КК України - постановлення завідомо неправосудного рішення.

У березні 2014 р. Міжнародна комісія юристів засудила звільнення і кримінальне переслідуванням цих суддів КС України на підставі тлумачення ними закону в судових рішеннях як таке, що суперечить фундаментальним засадам незалежності суддів і верховенства права. Особливе занепокоєння іноземців викликала відсутність справедливого розслідування, під час якого мають бути дотримані права суддів, у тому числі і право на захист, яке передувало б звільненню їх із посад.

Першого квітня 2014 р. збори суддів КС України затвердили Висновок постійної комісії з питань регламенту та етики цього Суду щодо підстав про припинення повноважень і звільнення з посад суддів Конституційного Суду України за порушення присяги судді, в якому було зафіксовано, що в діях суддів, які ухвалювали Рішення від ЗО вересня 2010 р., немає, ознак порушення присяги [16].

Надаючи оцінку вказаній ситуації, передусім укажемо, що мав місце прецедент колегіальної відповідальності суддів. У той же час не всі судді понесли покарання за це колегіальне Рішення з огляду на те, що в законодавстві бракує механізму координації дій суб'єктів, які формують склад КС України. Слід також звернути увагу на недотримання гарантій належної правової процедури при ухваленні вказаної постанови Верховної Ради України від 24 лютого 2014 р. За міжнародними стандартами судді, які здійснюють тлумачення закону, не повніші притягатися до відповідальності (дисциплінарної й кримінальної) за правову позицію, висловлену ними по справі. Це суперечить усім фундаментальним правовим принципам, зокрема, верховенству права й незалежності суддів.

Окрім того, вітчизняні реалії вказують на політичне забарвлення переважної більшості кадрових рішень, пов'язаних із суддями Конституційного Суду України. Політична відповідальність суддів, на наше переконання, суперечить правовому статусу цих посадових осіб й завжди поєднується з елементами тиску па них при відправленні правосуддя, що є неприпустимим у правовій державі.

Для вирішення порушеної проблеми є сенс застосувати досвід Російської Федерації, законодавство якої досить детально прописує процедуру звільнення суддів Конституційного Суду РФ. Статтею 18 Федерального конституційного закону «Про Конституційний Суд РФ від 21 липня 1994 р. встановлені такі нереабілітуючі підстави припинення повноважень судді: а) вчинення ним проступку, який порочить честь і гідність судді; б) продовження суддею занять або вчинення ним дій, не сумісних з його посадою, незважаючи па попередження з боку КС РФ; в) неучасть судді в засіданнях КС або ухилення від голосування понад двох разів без поважних причин. Припинення повноважень судді Конституційного Суду РФ за вказаними підставами здійснюється Радою Федерації за поданням КС РФ, ухваленому більшістю не менше двох третин від загальної кількості суддів [384].

Детально процедура ухвалення вказаного рішення визначена в Регламенті Конституційного Суду РФ (§ 13 і 19) [558]. Так, засідання КС РФ щодо розгляду питання про припинення повноважень судді цього Суду призначається Головою Суду не пізніше 14 днів від моменту виявлення обставин, що свідчать про наявність для цього підстав. Суддя, порушення якого розглядається. може надати Голові КС письмові або усні пояснення. Письмові пояснення судді зачитуються па відповідному засіданні Суду, усні він оголошує самостійно. Також заслуховується суддя (або судді), якому доручалася попередня перевірка отриманих про порушення даних, або збирання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питання по суті. Суддя, про припинення повноважень якого порушено питання, при розгляді КС РФ його справи може користуватися допомогою уповноваженого ним представника. Для перевірки обставин, пов'язаних із припущенням про вчинення ним неправомірних дій, Конституційний Суд для кожного випадку утворює із числа суддів комісію і визначає строк її роботи, по закінченні якого відповідне питання виноситься па розгляд КС. При вирішенні питання про припинення повноважень судді на голосування ставиться спочатку пропозиція зберегти за суддею його повноваження, а потім - пропозиція припинити повноваження судді і внести до Ради Федерації відповідне подання. Прийняття першої пропозиції виключає постановку па голосування другої. У випадку рівності кількості голосів, поданих за припинення повноважень судді і проти цього, а також якщо жодна із пропозицій не отримала необхідної більшості голосів, за суддею зберігаються його повноваження.

Викладене дозволяє констатувати невідповідність чинного законодавства України, яким визначається порядок притягнення суддів Конституційного Суду України до юридичної відповідальності. вимозі недвозначності, зрозумілості й чіткості, що є складником принципу верховенства права. Регламент КС України не може наділяти орган конституційної юрисдикції більш широким обсягом повноважень порівняно із приписами Конституції України. Сьогодні в наявності маємо ситуацію, коли Регламент КС України фактичною підставою ініціювання питання про притягнення судді до відповідальності у вигляді звільнення з посади називає відповідне рішення самого КС України, за яке мають проголосувати не менше дванадцяти суддів цього Суду.

Вважаємо, що вказаний законодавчий припис повинен тлумачитися виключно у світлі конституційних приписів, а тому слід виходити з такого його розуміння: відповідне рішення КС України про наявність підстав для притягнення судді КС України до відповідальності у виді звільнення з посади не може сприйматися як обов'язкова передумова для застосування певних негативних наслідків. Орган, яким було обрано або призначено суддю на посаду до КС, може реалізувати вказане своє повноваження незалежно від того, чи мало місце таке рішення КС України і чи дійсно за нього віддали свої голоси не менше дванадцяти суддів КС України. Проте це не позбавляє можливості орган конституційної юрисдикції за наявності відповідних підстав розглянути питання про звільнення судді з посади, а в разі підтримання такого рішення необхідною чисельністю суддів КС України - ініціювати його розгляд перед органом, уповноваженим на звільнення судді. У той же час рішення КС України щодо наявності підстав для звільнення одного із його суддів не може вважатися юридично обов'язковим для органу, наділеного повноваженням на його звільнення.

Список використаних джерел

суддя відповідальність законодавчий звільнення

1. Клеандров М.И. Ответственность судьи: монография / М.И. Клеандров. - М.: Норма. - ИНФРА-М, 2011. - 576 с.

2. Титанов А.И. Юридическая ответственность судей в Российской империи во второй половине XIX начале XX вв. / А.И. Тиганов // История гос-ва и права. 2010. Ло 22. С. 19-24.

3. Виноградова Л.Є. Юридична відповідальність суддів загальних судів України: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.10. - судоустрій; прокуратура та адвокатура Л.Є. Виноградова. - О., 2004. - 19 с.

4. Подкопаев С.В. Дисциплінарна відповідальність суддів: сутність, механізм реалізації: монографія / С.В. Подкопаев. - X.: ВД: «Інжек», 2003. - 192 с.

5. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 р.,\'° 422/96 // Відом. Верхов. Ради України. 1996. А» 49. С.т. 272.

6. Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебно-конституционное право и процесе: учеб, пособ. / Н.В. Витрук. 3-є изд. перераб. и доп. М.: Норма: ИНФРА-М. 2010. - 529 с.

7. О статусе судей в РФ: Закон РФ от 26 июня 1992 г.. №3132-1 // Ведом. Верхов. Совета РФ от 30 июля 1992 г.,\t> 30. - Ст. 1792.

8. Регламент Конституційного Суду України: затв. рішенням КСУ від 5.03.1997 р. // Офіц. сайт КСУкраїни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ccii.gov.ua/uk/ doccatalog/list; jsessionid=C555AC7568DEEBFE5445A7Fl72AS2FF4? currDir=l07l 1. - Заголовок з екрану.

9. Про статус суддів: Закон України від 15.12.1992 р., V> 2862 XII // Відом. Верхов. Ради України. 1993., V> 8. Ст. 56.

10. Пайем М. Суддівська ненаситність на службі Віктора Януковича / М. ІІайєм // Укр. правда. - И вересня 2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// \vw\v.pravda. com.ua/articles/2010/09/14/5382062/. - Заголовок з екрана.

11. Судьи КС Украины ушли в отставку из-за денег, а не политики - В. Литвин // Юрид. практика: лента новостей. - 2010. - от 10 сент. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pravo.ua/news.php? id=0022899. - Заголовок з екрану.

12. Про звільнення С. Стапік з посади судді КС. України: Указ Президента України від 29.04.2010 р. Л» 587/2010 // Офіц. вісп. Президента України. 2010. Л» 15. Ст. 556.

13. Конституционный Суд Украины возглавил А. Стрижак [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://top.rbc.ru/politics/l0/07/2007/l08825.shtml. - Заголовок с екрану.

14. Ющенко підписав укази про звільнення Івашенка та Пшеничного з посад суддів КС України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://newsru.ua/ukraine/l9jun2007/ksa. html. - Заголовок з екрану.

15. Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді: Постанова ВР України від 24.02.2014 р., №775-VII // Відом. Верхов. Ради. 2014.

16. Висновок постійної комісії з питань регламенту та етики КС України щодо підстав про припинення повноважень та звільнення з посад суддів КС України за порушення присяги судді від 1 квітня 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ccu.gov. иа/ик/publish/article/2-15664. - Заголовок з екрана.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття юридичної відповідальності, ознаки її позитивного і негативного аспектів. Порядок притягнення особи до відповідальності та вимоги до правопорушників. Виявлення соціальної необхідності юридичної відповідальності та підстави звільнення від неї.

    контрольная работа [23,6 K], добавлен 04.11.2010

  • Правові основи інституту кримінального права України - звільнення від кримінальної відповідальності. Правові наслідки і види звільнення від кримінальної відповідальності. Підстави й умови загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності.

    курсовая работа [137,3 K], добавлен 06.12.2008

  • Аналіз ролі і функцій відповідальності в механізмі забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Історія становлення та розвитку інституту відповідальності в трудовому праві. Особливості відповідальності роботодавця, підстави та умови її настання.

    автореферат [39,2 K], добавлен 29.07.2015

  • Суб'єкти та об'єкти юридичної відповідальності в екологічному законодавстві. Підстави виникнення та притягнення до юридичної відповідальності та її види: кримінально-правова, адміністративно-правова, цивільно-правова, еколого-правова, дисциплінарна.

    курсовая работа [48,0 K], добавлен 21.07.2015

  • Поняття юридичної відповідальності. Принципи юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності. Підстави юридичної відповідальності. Процеси реалізації юридичної відповідальності суворо регламентуються законом.

    курсовая работа [36,1 K], добавлен 08.06.2003

  • Поняття, види відповідальності в цивільному праві. Порядок відшкодування збитків, моральної шкоди, умови та випадки виплати неустойки. Підстави звільнення боржника від відповідальності. Відміни цивільної відповідальності від інших видів відповідальності.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 03.06.2011

  • Поняття відповідальності, її різновиди. Принципи, сутність, ознаки і класифікація юридичної відповідальності. Правове регулювання інституту адміністративної відповідальності, перспективи його розвитку. Особливості притягнення до неї різних категорій осіб.

    курсовая работа [33,6 K], добавлен 18.01.2011

  • Вік кримінальної відповідальності, критерії його встановлення і відповідному законі. Особливості т умови звільнення від відповідальності. Види покарань, що можуть бути застосовані до осіб, що не досягли повноліття. Зняття та погашення судимості.

    курсовая работа [45,5 K], добавлен 09.08.2015

  • Загальна характеристика матеріальної відповідальності. Підстава та умови матеріальної відповідальності. Диференціація матеріальної відповідальності працівників. Підходи до відшкодування заподіяного збитку. Визначення розміру шкоди/

    курсовая работа [36,1 K], добавлен 21.03.2007

  • Зміст юридичної відповідальності як елемента правового регулювання суспільних відносин. Співвідношення соціальної та юридичної відповідальності. Ознаки та принципи юридичної відповідальності. Кримінальна, адміністративна та дисциплінарна відповідальність.

    презентация [593,2 K], добавлен 27.05.2015

  • Поняття і ознаки юридичної відповідальності, її співвідношення з іншими заходами державного примусу. Підстави, принципи і функції юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності, застосування кримінальної та адміністративної відповідальності.

    курсовая работа [49,2 K], добавлен 11.09.2014

  • Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави, розробка обґрунтованих пропозицій для його вдосконалення. Визначення кримінальної відповідальності: суперечки щодо поняття. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 01.02.2015

  • Аналіз особливостей інституту конституційної відповідальності, який є одним із системо утворюючих факторів, які дають змогу вважати конституційне право самостійною галуззю системи національного права України. Суб'єкти державно-правової відповідальності.

    презентация [1,3 M], добавлен 08.05.2015

  • Підстави та умови настання матеріальної відповідальності роботодавця за ушкодження здоров'я працівника, незабезпечення збереження його особистих речей під час роботи. Регламентація матеріальної відповідальності роботодавця нормами трудового законодавства.

    реферат [22,5 K], добавлен 02.12.2010

  • Дослідження поняття та ознак кримінальної відповідальності. Єдина підстава кримінальної відповідальності, її фактичні та юридичні сторони. Форми її реалізації: призначення покарання, правова природа та підстави звільнення від нього та від його відбування.

    курсовая работа [68,4 K], добавлен 22.03.2015

  • Дослідження галузевої належності охоронних суспільних відносин, які виникають у разі вчинення правопорушення. Характерні риси адміністративної, дисциплінарної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності. Аналіз класифікації юридичної поруки.

    статья [21,5 K], добавлен 21.09.2017

  • Розгляд специфічних рис процедури притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності як засобу забезпечення конституційного права на судовий захист. Забезпечення незалежності прийняття вироку в суді. Вища рада юстиції України: результати, досвід.

    статья [40,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Поняття звільнення від кримінальної відповідальності, класифікація підстав для їх реалізації,нормативно-правове обґрунтування. Звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у результаті зміни обстановки, актом амністії, засоби виховної дії.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 17.05.2015

  • Норми законодавства України, особливості притягнення юридичних та фізичних осіб до юридичної відповідальності за правопорушення у сфері рекультиваційних правовідносин. Еколого-правова ситуація здійснення охорони земель та проведення їх рекультивації.

    статья [22,4 K], добавлен 14.08.2017

  • Поняття звільнення від кримінальної відповідальності в Україні. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку: з дійовим каяттям; з примиренням винного з потерпілим; з передачею особи на поруки; зміною обстановки; закінченням строків давності.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 11.02.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.