Місце принципу справедливості серед принципів права соціального забезпечення

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІСЦЕ ПРИНЦИПУ СПРАВЕДЛИВОСТІ СЕРЕД ПРИНЦИПІВ ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Корнєва Поліна Михайлівна

Питання щодо принципів права взагалі, і принципу соціальної справедливості, зокрема, привертає увагу широкого кола вчених, які займаються проблемами теорії права. Хоча перші дослідження цього питання з'явились десятки років тому, цей процес триває і сьогодні, а інтерес науковців до цих проблем продовжує зростати. Це зумовлює необхідність дослідження принципів права соціального забезпечення і місця принципу справедливості серед них шляхом аналізу напрацювань, розроблених в цьому напрямі. соціальний право законність справедливість

У зв'язку з цим, метою статті було обрано визначення місця принципу соціальної справедливості серед загально-правових принципів і характеристика його співвідношення із міжгалузевими і галузевими принципами права, що діють у сфері соціального забезпечення.

Проблеми принципів права розроблені як у теорії права, так і в галузевих юридичних науках, у тому числі представниками науки права соціального забезпечення. Принципи права соціального забезпечення досліджувалися в працях таких вчених, як Т.З. Гарасимів, О.Є Астрахан, О.Є. Мачульська, А.Н. Єгоров та ін. У сфері пенсійного забезпечення принципи права були предметом дослідженнях в роботах А.А. Ширант, І.М. Сироти, М.Л. Захарова. Принцип справедливості у сфері пенсійного забезпечення досліджено Л.С. Тарасовою, М.М. Шумило.

У більшості випадків кожний принцип права спочатку існує як загально-соціальний, а потім, за використання його юридичною практикою і осмислення юридичною наукою, як принцип правосвідомості, перетворюється у результаті процесу правоутворення на принцип права. Тому можна стверджувати, що основні засади, які ще не відображені і не закріплені у праві, не можуть бути віднесені до числа правових принципів. Проте, вони існують як загально-соціальні і мають бути закладені у свідомості людей з дитинства.

У сучасній юридичній літературі існує поділ права на загально-соціальне і юридичне, і, відповідно, цей поділ лежить в основі класифікації його принципів¹. Загально-соціальне право сягає своєю історією давніх часів, воно з'явилось внаслідок усвідомлення членами суспільства необхідності створення певного регулятора суспільних відносин раніше, ніж юридичне і раніше, ніж держава. Основою загально-соціального права була мораль, яка ґрунтувалась на оцінці дій людини з точки зору справедливості. Принцип справедливості за часів середньовічча відігравав важливу роль у судочинстві. В Англії навіть виникає особлива система права “право справедливості”². Окрім принципу справедливості, який є першоосновою, до загально-соціальних належать принципи рівності, гуманізму тощо.

Принципи права зазвичай поділяють на загально-правові, міжгалузеві, галузеві та принципи окремих інститутів. Загально-правові принципи визначають сутнісні характеристики всієї правової системи відповідної держави, зміст її законодавства. До них відносяться: принцип гуманізму; принцип рівності; законності і принцип справедливості³.

Конституція України (далі - Конституція) у статті 3 проголошує людину, її життя і здоров'я, честь і гідність найвищою соціальною цінністю⁴. З цього положення випливає принцип пріоритету особи, який можна визначити як принцип гуманізму (у перекладі з латинської - «людський»)⁵. Це, перш за все, визнання людини як особистості, індивіда, її прав на вільний розвиток, затвердження блага людини як критерія оцінки суспільних відносин. Гуманізм відображає моральну позицію суспільства, яка виражає визнання цінності людини як особистості, повага її гідності. М.Б. Мироненко розглянув принцип справедливості як такий, що виражається у вимогах гуманізму і відповідності правових норм моральним⁶. З даною позицією можна погодитись, оскільки серцевиною принципу справедливості є благо людини, сутність якого і розкривається через принцип гуманізму.

Зв'язок законності і справедливості не має однобічного характеру. Хоча законність і виникає на ґрунті справедливості (справедливих норм права), після утвердження законності в суспільстві вона сама стає важливішим чинником забезпечення справедливості. Існування законності надає стабільності відносинам, що виникають між суб'єктами права. Тільки за її наявності законодавець може розраховувати на те, що через норми відповідні суспільні відносини будуть справедливо регулюватися. Справеливість існуючої системи законності зумовлюється змістом реалізованих юридичних норм⁷.

Звичайно, регулювання суспільних відносин має відбуватися на основі і в межах законності. Але немає правил без винятків. У деяких випадках суд може застосовувати справедливість замість закону. Наприклад, за наявності прогалин у нормах позитивного права, у разі відсутності закону що регулює певні правовідносини - застосовується аналогія права⁸. Вона являє собою звернення до загальних принципів права, що означає можливість безпосереднього застосування принципу справедливості. Отже, принцип справедливості є першоосновою принципу законності.

Принцип рівності проголошено у Загальній декларації з прав людини від 10 грудня 1948 р. (далі -Декларація)⁹. В ній говориться про те, що всі люди є рівними у своїй гідності та правах. Кожна людина може мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового або іншого становища. Дж. Ролз розглядає принцип справедливості як можливість для кожної людини мати рівні права і свободи відносно інших людей¹⁰. Він розуміє ідею справедливості як однакове ставлення до однакових явищ. С.П. Погрібняк небезпідставно стверджує, що ідея справедливості у правовій сфері втілюється в принципі формальної рівності, який конкретизується у вимогах рівності перед законом, рівності перед судом, рівності прав, свобод і обов'язків людини і громадянина¹¹. Отже, рівність виступає одним із способів втілення справедливості.

Загально-правові принципи права втілюються в його галузевих принципах. Водночас, ці принципи є найбільш абстрактним вираженням галузевих і міжгалузевих правових принципів. Вони, у свою чергу, не менш пов'язані з умовами реального життя, ніж загально-правові, проте діють у порівняно вужчій сфері. Тобто, Генезис принципів окремої галузі права здійснювався під впливом загально-правових. Принцип соціальної справедливості можна визначити як основний у праві соціального забезпечення, оскільки у цьому полягає сенс існування цієї галузі права. Він виражається через такі принципи права соціального забезпечення, як всезагальність соціального забезпечення; встановлення рівня соціального забезпечення, який гарантує гідне життя людини; соціальне забезпечення у розмірах, які відповідають сформованому рівню задоволення потреб громадян на даному етапі розвитку суспільства; забезпечення вільного розвитку людини; забезпечення державної підтримки сім'ї, материнства, батьківства і дитинства, інвалідів і громадян похилого віку¹².

Принцип соціальної справедливості має реалізовуватися через систему соціального страхування і індексацію фіксованих доходів по мірі зміни рівня цін, матеріальну допомогу малозабезпеченим та багатодітним сім'ям, гарантованість мінімальної заробітної плати, допомоги з безробіття, тощо. Соціальна справедливість у розвиненому суспільстві передбачає забезпечення гідного рівня життя тим, хто не взмозі зробити цього самостійно (діти, люди похилого віку, інваліди) за рахунок тих, хто може і повинен забезпечити себе.

Соціальна справедливості має проявлятися через принципи такого важливого інституту галузі права соціального забезпечення, як пенсії, і має бути закріплена у пенсійному законодавстві. Пенсійне забезпечення буде називатися справедливим, якщо у законодавстві буде закріплено вимоги, які сприятимуть реалізації принципу справедливості. Наприклад, встановлення пенсійного віку має відповідати демографічній ситуації в країні, громадяни мають право виходити на пенсію у тому віці, коли здоров'я їм дозволяє жити повноцінним життям, а не працювати до повного виснаження і доживати останні роки на пенсії. Рівень пенсійного забезпечення має бути встановлений таким чином, щоб забезпечувати пенсіонерам гідний рівень життя. Механізм індексації пенсій має бути гнучким, і таким, що спроможний швидко реагувати на зростання вартості життя в країні. Роботодавці повинні нести відповідальність за несплату платежів на обов'язкове пенсійне страхування. Держава повинна забезпечити чіткий механізм захисту громадян у сфері пенсійного забезпечення.

Для реалізації загально-правового принципу соціальної справедливості у праві соціального забезпечення важливе місце займає принцип диференціації правового регулювання. Проте, існує необхідність обґрунтування такої диференціації. Принцип соціальної справедливості постає у викривленому вигляді, в той час як законодавство передбачає переваги і пільги на користь окремих груп людей, без мети вирівнювання “стартових” можливостей громадян¹³. З точки зору справедливості оцінюється розмір внесків роботодавців, застрахованих осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до статті 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування співставляється трудовий (страховий) стаж і заробіток і розміри призначених пенсій, а також умови пенсійного забезпечення різних категорій громадян¹⁴. Наприклад, статтею 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено загальний всіх громадян України порядок обчислення розмірів пенсій за віком¹⁵. У статті ж 37 Закону України “Про державну службу” закріплено інший порядок визначення розміру пенсій: пенсії державним службовцям виплачуються у розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати¹⁶. У п. 12 статті 20 Закону України “Про статус народного депутата” зазначається, що народному депутату призначається пенсія в розмірі 70 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу¹⁷. У цьому випадку ми бачимо протиріччя та явну несправедливість відносно громадян, які не перебувають на державній службі і не займають посади в органах влади. Суспільство має знати, чому державний службовець, народний депутат або інший посадовець заслуговують на особливу пенсію, що значно відрізняється за розміром і порядком призначення від пенсій лікаря або вчителя.

Всі ці обставини мають бути враховані державою для створення всім групам населення умов для нормальної життєдіяльності. Далеко не завжди ці умови залежать лише від матеріального боку справи: для держави важливо зберегти здоров'я населення, забезпечити можливість для поновлення працездатності, підвищити народжуваність у країні, залучити трудові ресурси тощо. Так, Т. З. Гарасимів наголосив на різниці між диференціацією і неспівпадінням правових приписів по вузькому предмету регулювання, яке може виявитися випадковим, мимовільним наслідком складного процесу правотворчої діяльності і не врахувати об'єктивних потреб¹⁸. З метою найбільш повного задоволення потреб різних груп соціально незахищених громадян і поновлення їх статусу як повноцінних членів суспільства, у наукових працях протягом останніх років було підтверджено необхідність диференціації державної системи соціального забезпечення. Проте, вона має здійснюватися в межах, що не порушують її нормального функціонування та інтересів окремих верств населення¹⁹.

Окрему увагу слід звернути на принцип цільового використання коштів, що виділяються на соціальне забезпечення. Цей принцип закріплено у всіх законах, які стосуються окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування та в інших нормативних актах, що регулюють порядок використання коштів із спеціальних фондів²⁰. Він сприяє раціональному і ефективному використанню коштів на соціальні потреби, але у деяких випадках порушує права і матеріальне становище громадян, відповідно принцип справедливості порушується також. Наприклад, у п. 4 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2011” йдеться про те, що соціальне забезпечення громадян здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з наявного фінансового ресурсу бюджету України²¹. Зазначений принцип права тісно пов'язаний із принципом пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Проте, вони мають забезпечувати гарантоване ст. 48 Конституції²² право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї. Йдеться про те, що зміна розміру соціальних виплат може сягти такого мінімуму, що ставитиме під сумнів саму сутність змісту права на соціальний захист. Це демонструє явний прояв несправедливості і погіршення становища громадян. Держава зобов'язана регулювати економічні процеси таким чином, щоб було встановлено і застосовано справедливі і ефективні форми перерозподілу суспільного доходу. Останніми роками в Україні спостерігається позитивна тенденція подолання несправедливості у цій сфері. У законах, якими щорічно затверджуються державні бюджети, вже не містяться положення, які не відповідають принципу справедливості.

Таким чином, принцип справедливості є наскрізним. Він пронизує всі рівні системи принципів права взагалі, і принципів права соціального забезпечення, зокрема. На загально-правовому рівні принцип справедливості ввібрав в себе вимоги принципів законності, гуманізму і рівності. Він найбільшою мірою виражає загально-соціальну сутність права, є основою для існування галузі права соціального забезпечення. Нажаль, через помилкове розуміння законодавцями вимог принципу соціальної справедливості в деяких випадках відбувається повне або часткове його порушення, що призводить до погіршення матеріального і соціального становища окремих верств населення. З метою подолання цих обставин необхідне належне законодавче закріплення і чітке роз'яснення вимог принципу соціальної справедливості в інтерпретаційних актах.

Література

1. Колодій А. М. Принципи права України / Колодій А.М. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 41.

2. Давид Р. Основные правовые системы современности / Давид Р. - М.: Междунар. отношения, 1999. - С. 210.

3. Колодій А. М. Принципи права України / Колодій А.М. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 28.

4. Конституція України [Электронный ресурс]. 5. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Бусел В.Т. - К.: Перун, 2005. - С. 320.

6. Мироненко М.Б. Принципы юридической ответственности в системе принципов права: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юр. Наук / М. Б. Мироненко. - Саратов: СГАП, 1995. - С. 6.

7. Самохвалов В. В. Законність та справедливість як вимоги та фактори реалізації / В. В. Самохвалов // Держава і право. Юридичні і політичні науки. - 2006. - №31. - С. 570.

8. Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): монографія / Погребняк С.П. - Х.: Право, 2008. - С. 65.

9. Загальна декларація прав людини Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року

10. Ролз Дж. Теория справедливости / Ролз Дж. - Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1995. - С. 84.

11. Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): монографія / Погребняк М.П.- Х.: Право., 2008. - С. 52.

12. Сирота І. М. Право соціального забезпечення в Україні: підручник / Сирота І.М. -Х.: Одіссей, 2007. - С. 210.

13. Ширант А. А. Принципи пенсійного забезпечення: монографія / Ширант А.А. - К.: ДІА, 2012. - С. 121.

14. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування

15. Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”

16. Закон України “Про Державну службу”

17. Закон України “Про статус народного депутата”

18. Гарасимів Т. З. Принципи права соціального забезпечення України: монографія / Гарасимів Т.З. - Дрогобич: Відродження, 2002. - С. 90.

19. Бойко М. Д. Право соціального забезпечення України: навч. посіб. / Бойко М.Д. - К.: Атіка, 2006. - С. 63.

20. Сташків Б. І. Теорія права соціального забезпечення: навч. посіб. / Сташків Б.І. - К.: Знання, 2005. - С. 130.

21. Закон України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”

22. Конституція України

Размещено на Allbest.ru