Цільові настанови в управлінні містообслуговуючою сферою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цільові настанови в управлінні містообслуговуючою сферою

І. Б. Гарькавий,

к.держ.упр., директор приватного підприємства «Орест-К», м. Київ

Проаналізовано підходи до систематизації цілей в управлінні містообслуговуючою сферою шляхом їх послідовної декомпозиції. Виділено особливості визначення складу підцілей органами місцевого самоврядування. Означено напрями забезпечення повноти «дерева цілей» та схему його побудови.

Ключові слова: місцеве самоврядування, містообслуговуюча сфера, ціль, склад під цілей, декомпозиція.

управління містообслуговуючий місцевий самоврядування

Garkavyi I. B. Special Purposes in Management of City Maintenance Sphere

Analysis of approaches to systematization of goals in management of the city maintenance sphere is done by means of their successive decomposition. Special features of determining the composition of sub-goals by local government bodies have been identified. The areas of ensuring the completeness of the “tree of goals” and its charting have been provided.

Key words: local government, city maintenance sphere, purpose, composition of sub-goals, decomposition.

Гарькавый И. Б. Целевые установки в управлении градообслуживающей сферой

Сделан анализ подходов к систематизации целей в управлении градообслуживающей сферой путем их последовательной декомпозиции. Выделены особенности определения состава подцелей органами местного самоуправления. Установлены направления обеспечения полноты «дерева целей» и схема его построения.

Ключевые слова: местное самоуправление; градообслуживающая сфера; цель; состав подцелей; декомпозиция.

Місцеве самоврядування має велике значення для пошуку нових моделей управління суспільством, формування ефективної державності, де піраміда формування та задоволення потреб принципово перевернута: не держава визначає те, що потрібне територіальним громадам і в якому обсязі, а саме населення посилає імпульси-вимоги до місцевої публічної влади про необхідні послуги. Суть у тому, що організація обслуговування має бути на максимально наближеному до населення рівні, де може бути досягнута відносна замкнутість циклу надання муніципальних послуг. Тому саме органи місцевого самоврядування (ОМС), як представницькі органи територіальних громад, можуть реалізувати це завдання, через знання місцевих умов, інтереси спільного мешкання і господарювання, а також підконтрольність цих органів влади населенню. Водночас сутність управлінської діяльності ОМС має подвійну природу. Вона включає як питання загальної взаємодії ОМС з суб'єктами господарювання різних форм власності у сфері послуг, що діють на відповідній території, так і регулювання господарських відносин в діяльності комунальних підприємств, установ та організацій.

У основі управлінської діяльності ОМС лежить задоволення або реалізація суспільних (колективних) інтересів і потреб територіальних громад. Тому основним видом діяльності ОМС є підпорядкування діяльності підприємств, організацій і установ комунальної та інших форм власності, розташованих на відповідній території, задоволенню суспільних (загальних) потреб та інтересів громадян. Чим чіткіше будуть визначені цілі такої діяльності, тим ефективнішим буде вирішення питань місцевого значення, а звідси - якнайповніше задовольнятимуться потреби членів кожної територіальної громади у муніципальних послугах. При цьому метою ОМС у сфері обслуговування міст є не лише координація (регламентація) господарської діяльності, але й створення сприятливих умов, в яких вона протікає. Ці обставини визначають необхідність дослідження та формування цільових настанов в управлінні містообслуговуючою сферою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, свідчить, що термін «дерево» в державному та регіональному управлінні має на увазі формування ієрархічної структури, яка отримується шляхом розчленовування загальної мети на підцілі, а їх - на детальніші складові, для найменування яких в конкретних застосуваннях використовують різні назви: напрями, проблеми, програми, завдання, а починаючи з деякого рівня - функції [3; 11]. Така процедура отримала в подальшому назву структуризації мети [4].

Як правило, «дерево цілей» використовується для деревовидних ієрархічних структур вирішення завдань, які мають відношення строго деревовидного порядку, але інколи цей підхід застосовується і в разі «слабких» ієрархій [5; 8].

«Дерево цілей» при вирішенні конкретних завдань замінюють зручнішими для таких застосувань термінами: при ухваленні рішень ведуть мову про «дерево рішень»; при виявленні та уточненні функцій системи управління будують «дерево цілей і функцій»; при структуризації науково-дослідної тематики користуються терміном «дерево проблеми», а при розробці прогнозів - «дерево напрямів розвитку (прогнозування розвитку)» або «прогнозний граф» [1; 7].

Разом з тим невирішеними залишаються питання, що стосуються узагальнення теоретичних та емпіричних положень формування цільових настанов в управлінні містообслуговуючою сферою, які можуть використовуватись ОМС з урахуванням особливостей різноспрямованості їх повноважень та напрямів удосконалення діяльності підприємств сфери послуг. Про необхідність розвитку названих положень побудови «дерева цілей» в місцевому самоврядуванні наголошувалось у роботах А. Вороніна [3] і В. Зотова [9].

Мета статті - розкрити особливості підходів до виявлення і систематизації цілей в управлінні містообслуговуючою сферою з використанням методу послідовної декомпозиції загальніших цілей на їх складові. Визначити напрями забезпечення повноти «дерева цілей» та схему його побудови.

«Дерево цілей» в управлінні містообслуговуючою сферою - це вигляд структури цілей за означеним напрямом. Цей термін був введений В. Черчменом, який запропонував метод «дерева цілей» у зв'язку з проблемами ухвалення рішень в промисловості [2].

Аналіз свідчить, що метод «дерева цілей» в управлінні містообслуговуючою сферою має бути орієнтований на здобуття повної та відносно стійкої структури цілей, проблем, напрямів, тобто такої структури, яка впродовж певного періоду часу мало змінювалася б при неминучих змінах, що відбуваються в будь-якій складовій досліджуваної системи, яка розвивається [6]. Для досягнення цього при побудові варіантів структури слід враховувати закономірності метапокладання у містообслуговуючій сфері і використовувати принципи і методики формування структури цілей та функцій або методики структуризації цілей і функцій.

При побудові «дерева цілей» в управлінні містообслуговуючою сферою доцільно обговорити три методичні питання виявлення і систематизації цілей.

1. Чи слід обмежити склад підцілей, що входять в «дерево», лише власне цілями (підцілями) системи управління містообслуговуючою сферою чи доцільно будувати комбіновану структуру «дерева», що містить шляхи досягнення цілей («цілі - засоби»)?

2. У чому полягає сутність принципу послідовної декомпозиції цілей і чи правомірно включати до складу підцілей в управлінні містообслуговуючою сферою досягнення складних показників?

3. Які заходи слід прийняти і які методичні прийоми можуть бути використані для забезпечення повноти виявлення підцілей в управлінні містообслуговуючою сферою та відповідності їх рангів?

Сукупність вирішення цих трьох питань можна розглядати як основу методики виявлення і систематизації підцілей в управлінні містообслуговуючою сферою за допомогою побудови «дерева цілей».

При визначенні складу підцілей розгляду підлягають дві основні ситуації [10].

Перша ситуація виникає, коли аналізується значна проблема за підцілями в управлінні містообслуговуючою сферою, в розробці реалізації якої беруть участь декілька комунальних підприємств чи організацій. У цій ситуації кожне підприємство чи організація опрацьовує свою групу підпроблем. Виникає необхідність починати аналіз з виділення основних підпроблем в управлінні містообслуговуючою сферою, при цьому останні будуть вже засобами реалізації цих основних підпроблем.

Друга ситуація виникає, коли масштаби проблеми менші, а її системний аналіз здійснює, як правило, одне комунальне підприємство чи організація, тобто одна група фахівців. За цих умов не лише виправдано, але і доцільно будувати самостійні «дерева» власне цілей (підцілей) та визначати шляхи досягнення цілей.

Таким чином, якщо системний аналіз проблеми в управлінні містообслуговуючою сферою здійснюється одним колективом, до складу «дерева цілей» системи слід включати лише власні цілі, що безпосередньо визначають показники ефективності її функціонування, і не включати шляхи (засоби) досягнення цих цілей, виявлення і систематизація яких повинні розглядатися як інформаційно пов'язана, але самостійна процедура.

Побудова «дерева» власне цілей (підцілей) виконується, головним чином, для того, щоб повніше виявити і систематизувати всі ті чинники, які мають бути враховані при побудові цільової функції та обмежень в управлінні містообслуговуючою сферою.

У подальшому аналізі підходів до формування цільових настанов в управлінні містообслуговуючою сферою виникає питання повноти «дерева цілей». Повнота «дерева цілей» забезпечується шляхом розбиття вихідної мети або чергової проміжної підцілі n -го рангу на більш укрупнені, однорідні складові підцілі (n + 1)-го рангу. Зазвичай удається виділити від 2 до 5 таких підцілей.

Якщо немає упевненості, що вони повністю вичерпують підціль, що поділяється (відносно якої здійснюється декомпозиція), старшого n -го рангу, то, окрім виділених, слід ввести ще одну (резервну) підціль (n +1) -го рангу, що містить «інші», тобто невраховані, підцілі. При подальшому опрацюванні проблеми в управлінні містообслуговуючою сферою такі «інші» складові будуть або конкретизовані, або виключені із складу «дерева цілей».

При цьому слід звертати увагу на можливі порушення рангів, під яким розуміють помилки, при розгляді яких в одному ряду (під одним рангом) виявляються фактично нерівноцінні підціли, тобто невідповідні одна інший за мірою агрегації елементарних підцілей в управлінні містообслуговуючою сферою, за значимістю в загальній системі цілей.

Важливо здійснювати перевірку відповідності рангів підцілей, яка полягає в наступному: з виділених підцілей (n + 1)-го рангу треба спробувати знайти дві або декілька таких, які можна об'єднати за визначеним загальним принципом, але водночас до цього об'єднання не можна віднести останні підцілі. Якщо така спроба призведе до успіху, це означатиме, що однорідність підцілей порушена і потрібне коректування рангів підцілей.

Добрих результатів за повнотою виявлення підцілей в управлінні містообслуговуючою сферою і відповідності їх рангів удається досягти, залучаючи до складання «дерева цілей» декількох фахівців (експертів), кожен з яких будує «дерево» самостійно, а потім бере участь в спільному узагальненні та уточненні результатів.

Зупинимось на принциповій схемі побудови «дерева цілей» в управлінні містообслуговуючою сферою. Як правило, будь-який об'єкт цієї сфери, що розглядається як велика система, має не одну, а цілу множину цілей, взаємопов'язаних між собою. Для опису такої системи зазвичай розробляють «дерево цілей», за допомогою якого здійснюється впорядкування цілей різного рівня та міри їх значущості.

При цьому слід наголосити на тому, що «дерево цілей» в управлінні містообслуговуючою сферою - це графічне відображення зв'язків між цілями і засобами їх досягнення.

Метод «дерева цілей» є евристичним способом обґрунтування цілей конкретного суб'єкту господарювання (комунального підприємства) тому, що різні експерти по-різному уявляють собі «дерево цілей» його системи управління.

Нами побудовано «дерево цілей» комунального підприємства містообслуговуючої сфери з використанням викладеної методології. Розглядалось комунальне підприємство з широким асортиментом продукції.

Задамо мету - максимальне підвищення ефективності підприємства містообслуговуючої сфери.

Цільову функцію максимального підвищення ефективності діяльності підприємства можна представити у вигляді двох основних груп підцілей:

- підціль 1 - досягнення кінцевих результатів;

- підціль 2 - економія ресурсів всіх видів.

Вочевидь, кожну з цих груп можна розглядати як одну з двох основних підцілей (тобто підцілей 1-го рангу) в управлінні містообслуговуючою сферою.

У свою чергу, серед кінцевих результатів виділимо результати основної діяльності містообслуговуючої сфери як системи (з виробництва послуг, продукції, інформації) і результати вирішення соціальних завдань. Кожну з цих груп підцілей можна розглядати як підціль 2-го рангу:

- підціль 1.1 - задоволення потреби в послугах чи продукції;

- підціль 1.2 - досягнення соціальних цілей.

Зі свого боку, інша підціль 1-го рангу (економія ресурсів всіх видів) може бути також розбита на дві або декілька підцілей 2-го рангу. Наприклад, на економію поточних (регулярних) витрат, вимірюваних, як правило, в гривнях на рік, і економію одноразових витрат, вимірюваних в гривнях:

- підціль 2.1 - економія поточних витрат, зниження втрат;

- підціль 2.2 - економія одноразових витрат.

Далі послідовно розчленуємо чотири підцілі 2-го рангу.

Підціль 1.1 - задоволення потреби в послугах і продукції може дезагрегувати на три основні підцілі: задоволення потреби за кількістю послуг, за їх якістю, а також поліпшення технологічних (динамічних) характеристик процесу надання послуг за часом;

- підціль 1.1.1 - задоволення потреби за кількістю послуг слід диференціювати далі, виділяючи окремі групи і види послуг;

- підціль 1.1.2 - задоволення потреби за якістю послуг доцільно відразу ж розділити на дві підцілі: забезпечення якості в межах, встановлених нормативно-технічними документами, і підвищення якості відповідно до економічно обґрунтованої потреби;

- підціль 1.1.3 - поліпшення за часом характеристик надання послуг є підціллю, що виражає характерний для системного аналізу принцип, відповідно до якого функціонування систем розглядається не лише в статиці, але і в динаміці, тобто з врахуванням чинника часу. У свою чергу, цю підціль можна диференціювати на дві підцілі молодшого рангу:

- підціль 1.1.3.1 - забезпечення ритмічності надання послуг;

- підціль 1.1.3.2 - прискорення реакції в удосконаленні інфраструктури надання послуг на зміни попиту.

Подальше дезагрегування вказаних підцілей залежить від постановки аналізованої проблеми і конкретних умов її розв'язання.

Підціль 1.2 - досягнення соціальних цілей. Тут правомірно відразу ж виділити дві крупні групи цілей: екологічні та локальні, такі, що відносяться до соціального розвитку колективу комунального підприємства містообслуговуючої сфери.

- підціль 1.2.1 - екологічні цілі, досягнення яких пов'язане з природоохоронними заходами, а отже, мають регіональне значення;

- підціль 1.2.2 - соціальний розвиток колективу. Цю підціль необхідно розглядати як реалізацію заходів, спрямованих на досягнення соціальних благ колективу працівників підприємства та членів їх сімей.

Побудову галузь підцілі 2 - економія всіх видів ресурсів здійснюється аналогічно побудові галузі підцілі 1, а деталізація підцілей залежить від постановки аналізованої проблеми в управлінні містообслуговуючою сферою і конкретних обмежень її розв'язання.

Узагальнення вкладених положень щодо формування цільових настанов в управлінні містообслуговуючою сферою свідчить про наступне:

- сукупність цілей проблеми має ієрархічну структуру, побудова і аналіз якої слід здійснювати методом послідовного розділення (декомпозиції) загальніших цілей на їх складові, забезпечуючи повноту виявлення підцілей і їх взаємну відповідність за рівнем в ієрархії управління містообслуговуючою сферою (за рангами);

- результати декомпозиції зручно фіксувати у вигляді «дерева цілей», яке оформляється чи у вигляді графа ієрархічної структури, чи у вигляді таблиці, рядки якої визначають місце підцілі в ієрархії управління містообслуговуючою сферою;

- для проблем, опрацювання яких здійснюється силами одного комунального підприємства чи організації, декомпозиція цілей виконується, головним чином для того, щоб забезпечити повне виявлення аргументів цільової функції. У таких випадках до складу «дерева цілей» слід включати лише власне цілі у сфері управління містообслуговуючою сферою. Виявлення і систематизацію шляхів досягнення цілей (підпроблем) доцільно виділити в самостійну процедуру, що виконується після побудови «дерева цілей» і за умови його використання;

- у складі «дерева цілей» слід уникати використання складних показників, що є відношенням або іншою функцією простіших показників.

Дослідження особливостей формування цільових настанов в управлінні містообслуговуючою сферою в містах з різною кількістю жителів може бути одним з напрямів подальших досліджень.

Список використаних джерел

1. Берестнева О. Г. Построение логических моделей с использованием деревьев решений / О. Г. Берестнева, Е. А. Муратова // Известия Томского политехнического университета. - 2004. - Т. 307. - № 2. - С. 154-160.

2. Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень : навч. посіб. / В. А. Василенко. - К. : ЦУЛ, 2003. - 420 с

3. Воронин А. Г. Муниципальное хазяйство и управление: проблемы теории и практики : моногр. / А. Г. Воронин. - М. : Финанси и статистика, 2002. - 323 с.

4. Дробот І. О. Розвиток матеріального ресурсу гарантування місцевого самоврядування / І. О. Дробот // Актуальні питання державного управління : зб. наук. пр. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 2 (30). - С. 224-232.

5. Королюк Ю. Г. Ефективність діяльності місцевої влади: методика визначення диференційованої оцінки на базі методів прикладного системного аналізу / Ю. Г. Королюк // Статистика України. - 2010. - № 1. - С. 103-107.

6. Ладанюк А. П. Основи системного аналізу : навч. посіб. / А. П. Ладанюк. - Вінниця : Нова книга, 2004. - 176 с.

7. Малиш Н. А. Державна екологічна політика як складова світової системи захисту довкілля / Н. А. Малиш // Держава та регіони : наук.-вироб. журн. - 2010. - № 3. - С. 80-83. - (Серія «Державне управління»).

8. Радченко А. И. Основы государственного и муниципального управления: системный подход / А. И. Радченко. - Ростов-н/Д. : РостИздат, 2011. - 472 с.

9. Система муниципального управления : учеб. для вузов / под ред. В. Б. Зотова. - 4-е изд. - СПб. : Питер, 2008. - 512 с.

10. Сорока К. О. Основи теорії систем і системного аналізу / К. О. Сорока. - Х. : ПП Тимченко, 2005. - 288 с.

11. Суходоля О. М. Системний аналіз управління процесами формування енергоефективної економіки / О. М. Суходоля // Вісник НАДУ. - 2005. - № 3. - С. 271-281.

Размещено на Allbest.ru