Культурологічний феномен у критично-правових дослідженнях (акультураційний аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Культурологічний феномен у критично-правових дослідженнях (акультураційний аспект)

Інтеграція України у світовий правовий простір вимагає перегляду системи нормативного регулювання суспільних відносин, яка повинна базуватися на взаємодії західних та інших правових традицій з національними, що відповідають культурологічному рівню.

Правові традиції певного соціуму відображають рівень розвитку культури та є соціогуманітарною основою для здійснення критично-правових досліджень на макро- і мікрорівнях у контексті аналізу правових систем сучасності.

Культурологічним аспектам права присвячено праці Ч. Варги, О. Д. Тихомирова, Л. А. Луць, М. М. Мар- ченка, Г. Франкенберга. Однак поза увагою дослідників залишилось висвітлення культурологічного феномену в критично-правових дослідженнях у контексті акультурації.

Самобутність та особливості сприйняття соціумом норм та інститутів, які вироблені в інших правових традиціях, розкриваються у критично-правових дослідженнях і відображають культурологічний феномен.

Для того, щоби пізнати щось інше, ми повинні зосередитися на культурі й нашій мові, які будуть відображати власне «Я» в процесі пізнавальної історії, культурологічний підхід у процесі критично-правових досліджень¹.

Особливої уваги набуває порівняння основних інститутів у галузі конституційного права, оскільки судді, прокурори, адвокати, державні службовці, політики повинні уявляти собі, як функціонує та чи інша правова система, з'ясувати соціальні і правові регулятори в тих чи інших правових системах. Для аналізу правових систем компаративіст ставить перед собою завдання аналізу соціокультурних та економічних показників суспільства, які є ключем до розуміння правових норм, аналізу політико-культурних установок адресатів, що формує середовище правового регулювання і таким чином визначає саму правову норму. Якщо компаративіст зацікавлений у надійній інформації, він буде докладати всіх зусиль для того, щоби отримати науково обґрунтовані відомості зі всіх питань, що стосуються суспільного середовища. Його не цікавлять прості проблеми життєвого уявлення тих чи інших членів досліджуваного ним суспільства. Компаративістика охоплює не тільки юридичну наукову роботу, але і міждисциплінарні підходи, що науково обґрунтовують характеристику суспільного життя. Порівняння по суті має міждисциплінарний характер Бланкенагель А. О скрытой пользе сравнительного правоведения и сравнительного конституционного права / Алек-сандр Бланкенагель // Сравнительное конституционное обозрение. - 2004. - № 3 (48). - С. 51-52..

Дослідження права фокусуються на дотриманні принципу верховенства права, що демонструє прагнення будь-якої держави будувати свою правову систему на основі принципів, що визнаються фундаментальними для будь-якого демократичного суспільства протягом кількох століть. Такі принципи права слід концептувати з західної традиції права, враховуючи при цьому найкращі досягнення країн Західної Європи Varga C. Transitions to Rule of Law? / Csaba Varga. - Hungary. Krater Muhely Egyes? Let Pomez. - 2007. - 292 p..

Ідеться про аналіз іноземного законодавства: по-перше, про вивчення не тільки конкретних правових норм, але й прихованих правових чинників конкретного правового регулювання; по-друге, про адекватне розуміння соціальної дійсності, що стосується досліджуваної правової проблематики. До прикладу, вітчизняний Конституційний Суд у процесі тлумачення звертається до економічних, соціальних і культурних аспектів судового спору Бланкенагель А. Вказана праця. - С. 51-53..

Міждисциплінарний підхід збагачує суб'єкта, який здійснює критично-правові дослідження в процесі правозастосування та правотворення, тобто збагачує методику дослідження.

Особлива увага у сучасному конституційному праві звернена на парадокси конституційного запозичення. Безперечно, запозичення неминуче, оскільки будь-яка правова система, що зазнає перетворень, потребує нових конституційних принципів і механізмів. Запозичення здійснюється тоді, коли розробник нової конституції стикається з поширеною проблемою і шукає її вирішення в інших конституціях. Ніхто не розпочинає роботу над конституцією на порожньому місці. В процесі запозичення західні експерти вимагають, щоби запозичення здійснювалось за їхніми взірцями, хоча, як зазначають дослідники конституційного права Східної Європи, існують важливі культурні чинники, які протидіють конституційним інститутам і концепціям, спотворюють чи змінюють їх Осятыньский В. Парадоксы конституционного заимствования / Виктор Осятыньский // Сравнительное конституцион-ное обозрение. - 2004. - № 3 (48). - С. 53..

Процес рецепції норм чи інститутів повинен базуватися на макросоціологічній теорії права, де право повинно співвідноситися з моральними нормами. оскільки вони є найбільш динамічною основою розвитку права в контексті сучасного біполярного світу Varga C. Law and philosophy. Selected papers in Legal Theory / Csaba Varga // Publications of the Project on Comparative Legal Cultures of the Faculty of Lorand Eotvos University in Budapest. - Hungary, Budapest, 1994. - 530 p.. Норми, які зазвичай оновлюються в межах романо-германсь- кого права, повинні відповідати моральним орієнтирам сучасного світу Varga C. On transfers transition and renovation of law / Csaba Varga // Hungarys Legal Assistance Experiences in the Age of Globalization, 2006. - P. 211-312..

Вищенаведені чинники повинні впливати на розвиток правової системи, яка запозичує правові норми.

Однак не менш важливим у процесі запозичення повинен бути культурний аспект.

Польський і угорський професор Віктор Осятинський зазначає, що процес запозичення західних ідей повинен супроводжуватися творчістю. Особливо це стосується інституту омбудсмена, який у своїй діяльності керується загальними законодавчими положеннями, зважаючи на особливості національного державного та конституційного будівництва. Тож вдале запозичення передбачає врахування соціальних і культурних чинників, позаяк існує тенденція до супротиву запозиченням. Останнім часом ідея міжнародного закріплення прав людини називалась багатьма представниками «незахідної культури» інструментом «морального імперіалізму», який намагається нав'язати західні цінності іншому світу (до прикладу, Польща прийняла західні моделі відділення церкви від держави) Осятыньский В. Вказана праця. - С. 60..

Соціологічні умови не тільки відіграють важливу роль у конституційному запозиченні, але і можуть визначити успіхи чи невдачу конституційної «трансплантації». Деякі інститути, які успішно функціонують у визначених соціальних умовах, можуть бути непотрібними чи навіть згубними в інших соціальних умовах. Конституції можуть встановлювати визначені норми і принципи, однак самі по собі ці норми і принципи не здатні змінити суспільство Там само. - С. 60., оскільки іноді нездатність зрозуміти культурні розбіжності тягне за собою непе- редбачувані наслідки.

У контексті критично-правових досліджень застосовують так звані крос-культурні порівняння.

Крос-культурний аналіз права виходить із того, що будь-яка цивілізація характеризується спадковістю в праві, наслідуванням, що виникло історично в її рамках (діахронний зріз), а також із того, що існує обмін цінностями і запозичення кращих юридичних досягнень, інститутів і норм з інших культур (синхронний зріз).

Крос-культурні порівняння активно застосовуються для вдосконалення конституційного права національних правових систем, оскільки методологія культурного впливу охоплює не тільки запозичення, але і неприйняття, відкидання тих конституційних ідей, які фундаментальним чином не сприймаються і на бага- точисельних прикладах показують, що в перехідні періоди «відкидання» відіграють надзвичайно суттєву роль, а в деяких випадках - визначальну роль у процесі державного будівництва Шеппели К. Л. Конституционализм заимствования и отвержения: изучение кросc-конституционного влияния с помо-щью негативных моделей / Ким Лейн Шеппели // Сравнительное конституционное обозрение. - 2005. - № 23 (52). - С. 77..

Запозичення у праві відображає особливості культур як «держави-донора», так і держави-реципієнта. Однак цей процес є не простим копіюванням, а вимагає сприйняття певних положень та їх видозміну відповідно до культурного розвитку суспільства Там само. - С. 77..

Сучасний розвиток ідей у сфері державного будівництва повинне базуватися на фундаментальних основах крос-культурного порівняння, основним критерієм якого є те, чи підходять запозичувані конструкції і яких змін вони повинні зазнати з метою їх прийняття суспільством.

У європейській правовій думці існує ряд фундаментальних праць, у яких аналізуються питання правової культури. Особлива увага в них звернена на правову ідентичність європейських держав, які шляхом правової комунікації стають «донорами» для інших держав у контексті державного управління Gessner V European legal cultures / Volkmar Gessner, Armin Hoefand, Сsaba Varga. - England; Dartmouth publishing com-pany limited, 1996. - 567 p..

Крос-культурний зріз дає змогу краще зрозуміти власну правову систему, виокремити в ній те, що було вироблено в процесі історичного розвитку, а також проаналізувати обмін (у синхронному аспекті) кращими досягненнями різних культур. Крос-культурний підхід дає змогу краще зрозуміти в критичному аспекті певні проблеми, оскільки для аналізу власного національного права характерним є з'ясування рівня диференціації в межах етнічних і національних культур, культурних ареалів і діахронний зріз.

Доцільно звернути увагу на аналіз запозичень західних конструкцій права через призму «правових традицій», здійснений угорським дослідником Ч. Варгою. Він зазначає, що основне призначення порівняльного правознавства - це дослідження правових традицій, основою яких є соціокультурна історична конструкція. «Традиція є усвідомленням успадкованого модусу культури, що виконує роль джерела натхнення для ідентифікації спільного, вона є сегментом минулого чи оцінкою приписаних йому явищ задля того, щоб сучасність, розглянута з перспективами майбутнього, могла бути пов'язана з минулим як його гідне продовження з огляду на успадковані цінності» Франкенберг Г. Критическое сравнение. Попытка оживить сравнительное правоведение / Гюнтер Франкенберг // Срав-нительное конституционное обозрение. - 2004. - № 4 (49). - С. 95-113. ^{2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12} Варга Ч. Правові традиції? У пошуках правових сімей і культур: відкрита лекція / Ч. Варга; пер. О. В. Ткаченка; за наук. ред. О. В. Кресіна. - Київ-Львів: ЗУКЦ, 2012. - Серія наук.-метод. видань «Академія порівняльного правознавства». - Вип. 24. - С. 9-10..

У статті «Глобалізація через правові трансфери. Масові дії, критика, розчарування» дослідник підкреслює важливість ментальності суспільства. До прикладу, США хотіли перетворити величезний латиноамериканський субконтинент на копію Північної Америки. «Трансплантація» не відбулася, оскільки рецептували- ся інститути, які генетично та ментально не підходили латиноамериканцям, а були притаманні лише англо- американській правовій сім'ї (зокрема це стосується інституту правового прецеденту).

Іншою була і модель культури, яка позиціонувалася як вища «пихата» за своєю ментальністю, схильна перебільшувати власні переваги та вигоди Варга Ч. Глобалізація через правові трансфери. Масові дії, критика, розчарування / Ч. Варга // Порівняльне правознав-ство. - 2012. - № 1-2. - С. 152-161..

Безперечно, що процес запозичення інших юридичних конструкцій повинен бути більш природним, відповідати ментальним особливостям і основам традиційного суспільства, що активно розвивається в Латинській Америці.

Отже, з вищевказаного слід зробити висновок, що правові традиції відображають рівень культурного розвитку суспільства.

Сучасні вітчизняні дослідники також дотримуються такого підходу і зазначають, що ідентифікація України як європейської країни, її інтеграція у світовий правовий простір можливі за умови визнання, відстоювання і захисту національних інтересів, рецепції універсальних цінностей на засадах збереження і розвитку національної своєрідності, що спонукає до пошуків адекватних форм осмислення процесів моралізації та глобалізації у праві, переорієнтації стратегії філософії права та методології правознавства Тихомиров О. Філософсько-наукознавчі заходи юридичної компаративістики / О. Тихомиров // Порівняльне правознав-ство. - 2012. - № 1-2. - С. 24..

Процес запозичення західних та інших традицій у національну правову систему повинен базуватися на розумінні культурних особливостей, визначальних для правової ідентифікації країни.

У процесі аналізу тих чи інших правових систем компаративіст вивчає соціокультурні показники суспільства, які є основою конструювання правових норм та інститутів, а також політико-культурні установки, менталітет як чинники, що формують середовище і визначають правову норму.

культурологічний правовий україна інтеграція

Размещено на Allbest.ru