Фінансовий контроль в системі заходів запобігання та протидії корупції в Україні: загальна характеристика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансовий контроль в системі заходів запобігання та протидії корупції в Україні: загальна характеристика

Протягом багатьох років у країнська влада здійснює організаційні. правові, економічні та інші заходи з метою протидії корупції. а результат, часто -зворотній. З цього приводу' чітко сформулював позицію О. Кальман: «Специфіка протидії кору пції, як системному явищу, потребує, передусім, нормативно-правового налагодження складної взаємоу згодженої системи попереджувальних заходів, які мають бу ти розроблені різними галузями законодавства: цивільним, фінансовим, господарським, адміністративним та іншими» 11].

Актуальність дослідження питань фінансово-контрольної діяльності як напрямку запобігання та протидії корупції обумовлена тим, що фінансовий контроль є універсальним явищем і застосовується у різних сферах суспільного життя, його зміст розкривається у взаємозв'язку зі сферою застосу вання й функціонування фінансів, а кору пція як діяння протиправного характеру проявляється найчастіше саме у сфері функціонування фінансів. В зв'язку з цим, завданнями даного дослідження є: виокремлення серед контрольних фінансових відносин тієї частини, яка пов'язана з антикорупційною сферою: визначення правових засад цієї діяльності, здійснення її загального аналізу.

Окремі питання контрольно-фінансової діяльності досліджувались в працях багатьох науковців, зокрема Буткевича С.А., Лебедева О.П.. Лебідь Н.В., Павліченко Є.В.. Пивовара Ю.І., Установа І.П., Пробки І.Б., Ковальчука А.Т, Латковської Т.А., Гіа- цурківського П.С.. Савченко Л.А.. Апарова А.М.. Баранов-Мохор- та С.М.. Билініна Я.В.. Борець Л.В.. Будько З.М.. Вишновецького, М., Дереконя В.М., Дмитрик О.О.. Заверухи О Б.. Зоріної О.І., Касьяненка Л.М., Коваленка А.А.. Кравченко Л.М., Лучковської І., Моринів Н А. та інших.

Серед заходів запобігання та протидії корупції важливе місце посідають фінансово-контрольні. В даному випадку іде мова не тільки про фінансовий контроль в класичному розумінні даної категорії, а і про застосування сучасних підходів моніторингової діяльності та фінансового інспектування.

Цс не виключає необхідності надання антикорупційної спрямованості багатьом іншим законам, що регулюють суспільні відносини у сфері економіки, реалізації влади, у фінансовій і банківській сферах та інших, де прояви корупції найбільш поширені, наприклад при проходженні антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів можна доповнювати в загальних положеннях нормою про попередження корупції.

Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» [2], ст. 12, визначає особливості фінансового контролю у публічній сфері. Згідно положень даної статті, можна виділити основний документ на якому базується фінансово-контрольна діяльність в сфері запобігання та протидії корупції - декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання за встановленою формою. З метою забезпечення відкритості та прозорості діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, уповноваженими підрозділами проводяться такі форми контролю:

1) перевірка фактів своєчасності подання декларацій;

2) перевірка декларацій на наявність конфлікту інтересів;

3) логічний та арифметичний контроль декларацій.

Перевірка факту своєчасності подання декларації здійснюється протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, у який така декларація повинна бути подана.

Перевірка декларації на наявність конфлікту інтересів суб'єкта декларування здійснюється протягом тридцяти днів з дня подання декларації і полягає у порівнянні службових обов'язків суб'єкта декларування з його та членів його сім'ї фінансовими інтересами.

Логічний та арифметичний контроль декларації здійснюється протягом тридцяти днів з дня подання декларації у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, відповідальним за формування державної податкової політики, та Міністерством юстиції України.

У разі виявлення під час перевірки декларації арифметичних або логічних помилок уповноважений підрозділ невідкладно письмово повідомляє про це відповідного суб'єкта декларування. який має право протягом п'яти днів з дня отримання такого повідомлення подати уповноваженому підрозділу письмове пояснення та/або виправлену декларацію. У зв'язку з проведенням логічного та арифметичного контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру суб'єкта декларування уповповажений підрозділ має право робити запити до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності щодо зазначених відомостей.

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яким надіслано запит у повноваженого підрозділу, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту подати копії необхідних документів або відповідну інформацію.

Декларація повинна бути подана до 1 квітня за місцем роботи (служби). Суб'єкти декларування, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня.

Суб'єкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характер}' за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Суб'єкти декларування. які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані протягом одного року подавати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, визначеними Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»

Суб'єктами декларування відповідно до законодавства є особи. уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. А саме:

- Президент України. Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та засту пник. Прем'єр-міністр України. Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України. міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до склад} Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України. Генеральний прокурор України. Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

- народні дет тати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;

- державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

- військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;

- судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

- особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту-;

- посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, доходів і зборів;

- члени Центральної виборчої комісії;

- посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;

- особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме посадові особи юридичних осіб публічного права.

Щодо поняття «посадова особа юридичних осіб публічного права», то відповідно до роз'яснення Міністерства Юстиції України до таких осіб можна віднести працівників юридичної особи публічного права, які наділені організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями [3].

Відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України. Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих спеціалізованих судів України, Генерального проку рора України та його засту пників. Голови Національного банку України, Голови

Рахункової палати. Голови та членів Вищої ради юстиції, членів Центральної виборчої комісії, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, перших заступників та заступників міністрів. засту пників міністрів - керівників апаратів, керівників інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх заступників, членів колегіатьних державних органів (комісій, рад), сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її утворення), районної, обласної ради та їх засту пників, керівників виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та їх заступників. секретаря сільської, селищної, міської ради, підлягають оприлюдненню протягом ЗО днів з дня їх подання на офіційному веб-сайті відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування на строк не менше одного року У разі відсутності офіційного веб-сайту такі відомості оприлюднюються шляхом опублікування в офіційних дру кованих виданнях відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування протягом ЗО днів з дня подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Оприлюдненню підлягають усі відомості, зазначені в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, крім відомостей, що віднесені цим Законом до інформації з обмеженим досту пом (відомостей щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків, серії та номера паспорту, місця проживання та реєстрації декларанта та деяких інших, які не підлягають оприлюдненню).

У випадку неподання державним службовцем в установлений термін відомостей про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї, необхідно скласти відповідний акт та відібрати пояснення в особи, яка порушила вимоги фінансового контролю. На підставі зазначених документів керівник органу відповідно до пункту 7 ст. ЗО вказаного Законл має прийняти рішення щодо припинення такою особою державної служби.

У трудову книжку працівника вноситься запис щодо припинення державної служби відповідно до п. 2 ст. ЗО Закон}' України «Про державну службу» [4| або припинення державної служби згідно з п. 7 ст. ЗО вказаного Закон}' відповідно.

Державна служба припиняється, зокрема, у разі виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (ст. 12 Закону України «Про державну службу»). Стаття 12 зазначеного Закон} передбачає. що не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які зокрема, мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади.

Особливості дисциплінарної відповідальності встановлені у ст. 14 Закон} України «Про державну службу». Дисциплінарні стягнення до них застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинки, які порочать їх як державних службовців або дискредитують державний орган, в якому вони працюють [5].

Корупція - це явище суспільного життя, яке постійно перебуває в динаміці. З'являються нові сфери людської діяльності, відповідно відкриваються нові можливості для корупції, а відтак - і нові суб'єкти кор} пційних діянь. Тому то Конвенція ООН проти корупції 2003 р. [6] пропонує нейтральний, але ємний термін «публічна посадова особа». Визначивши загального суб'єкта корупційної відповідальності (публічну посадову особу), потім можна конкретизувати перелік відповідно до реалій сучасності та доповнити перелік осіб, яких будуть відносити до публічних посадових осіб. Наприклад. Для конкретизації такої групи суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення як суб'єкти приватного права доцільно було б, на наш} думку, навести уточнення «при наданні ними послуг, які фінансуються з державного чи місцевого бюджету», оскільки невизначеність в понятті «публічні послуги» та наявність у суб'єктах відповідальності за корупційні правопорушення суб'єктів приватного сектору - без такої конкретизації може привести до тотального відкриття корупційних проваджень проти приватних осіб.

Також, доцільним було б впровадити положення Конвенція ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 р., яка пропонує державам-учасницям наступну систему заходів для попередження корупції серед чиновників та інших публічних осіб: 1) заохочувати непідкупність, чесність і відповідальність своїх публічних посадових осіб у поєднанні з основоположними принципами своєї правової системи; 2) застосовувати, в рамках своїх інститу- ційних і правових систем, кодекси або стандарти поведінки для правильного, добросовісного та належного виконання публічних функцій; 3) розглядати у відповідності з основоположними принципами свого внутрішнього законодавства, можливість встановлення заходів і систем, які сприяють, щоб публічні посадові особи повідомляли відповідним органам про корупційні діяння, про які їм стазо відомо при виконанні своїх обов'язків; 4) формувати таку систему, яка зобов'язує публічних посадових осіб подавати відповідним органам декларації про позаслужбову діяльність, заняття, інвестиції, активи і про істотні подару нки або вигоду, у зв'язку з якою може виникати колізія інтересів по відношенню до їх фу нкцій; 5) у відповідності з основоположними принципами свого внутрішнього законодавства, застосову вати дисциплінарні та інші заходи по відношенню до пу блічних посадових осіб, які пору шу ють кодекси або стандарти в державі.

Конвенція визначає стандарти відбору, прийому, проходження служби, відповідно до яких держава повинна створювати, підтримувати та закріплювати такі системи прийому на роботу, набору, проходження служби, підвищення по слу жбі і виходу у відставку службовців, які грунту ються на принципах ефективності і прозорості та на таких об'єктивних критеріях, як бездоганність роботи, справедливість та здібності; сприяти виплаті належної винагороди та встановленню справедливих окладів з урахуванням економічного розвитку дсржави-учасниці, здійсненню освітніх та навчальних програм, з тим, щоб такі особи могли задовольняти вимоги правильного, добросовісного та належного виконання своїх публічних функцій. Такі програми можуть містити в собі посилання на кодекси або стандарти поведінки у відповідних галузях.

Сприятливими чинниками поширення корупції є відсутності ефективного державного управління і дієвого громадського контролю за діяльністю влади. Для ефективної діяльності громадян необхідно, на нашу думку, провести реформу місцевого самоврядування. А саме надати мешканцям територіальної громади фактично здійснювати управління на їх території, за європейським зразком (єдиний центр оплати комунальних послуг, ефективна діяльність служб експлуатації, можливість обирати та знімати з посад осіб, які не виконують належно покладені на них обов'язки, особливо в місцевому управлінні, переобирати осіб вакантні посади, не чекаючи вказівки про вибори з центру) тощо. Фактично коли місцеві громади реально впливають на політичну, економічну, соціальну ситуацію в своєму регіоні, коли люди обирають посадовців, беруть участь в обранні керівників правоохоронних органів в регіоні, і обрані підзвітні перед територіальною громадою за виконання покладених на них завдань. А якщо такі посадовці нав'язані «з гори», то вони і виконують завдання «центру», не завжди мають уявлення про фактичний стан справ на локальному рівні. Саме таку ситуацію ми маємо в Україні.

В державі так і не вирішено питання щодо політичної нейтральності. в першу чергу середньої ланки державної служби - фундаменту держави. В більшості випадків зміна політичних сил при владі тягне за собою і кадрові зміни в державному апараті, що в цивілізованих країнах світу є неприпустимим. Державний апарат має формуватись на основі політичної лояльності. Нам необхідні чіткі правила та правові основи для найму, звільнення службовця, критерії оцінки його професіоналізму; чесності.

За такої ситуації, яку ми маємо, посадова особа намагається використати свій період перебування на посаді в першу чергу для забезпечення себе і своїх близьких відповідними благами, оскільки знає, що при черговій зміні влади йому прийдсться розпрощатися з посадою. А таких можливостей вистачає завдяки громіздкій. забюрократизований системі управління взагалі. Адже скрізь, куди б не звернувся підприємець - скрізь штучні перешкоди. І доки чиновник матиме право щось дозволяти чи не дозволяти, доти корупція буде присутня в Україні.

Отже, фінансовий контроль серед заходів протидії корупції є одним з найбільш важливих та досить ефективним. Механізм його застосування на сьогодні потребує вдосконалення, зокрема через детальну регламентацію суб'єктів подання декларацій.

Література

фінансовий контроль корупція

1. Кальман О. Правове забезпечення запобігання та протидія корупції в Україні // Прокуратура. Людина. Держава., 2005. -Лгя5. -С. 39-40.

2. Про засади запобігання і протидії корупції : Закон України від 07.04.2011 ЛГЯ 3206-11 Верховна Рада України Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2011. - № 40. - cm. 404Посадові особи юридичних осіб публічного права: хто вони? // Офіційний сайт Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я // Електронний ресурс. Режим доступу: http://done tsk. тес/prof org. ua/donetsk/novini/novini/?txJtnews[ It news] 2704&tx ttnews[backPid] 491

3. Про державну службу : Закон України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).1993. № 52. cm.490

4. Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції. Офіційний веб-сайт 1 оловдержслужби України // /Електронний ре- сурс]. Режим доступу: http://www.guds.gov. иа control}/uk publish article?art id=89179&cat id 57862

5. United Nations Convention against Corruption //http://www.unoclc.org/unodcen/treaties/CAC/index.html // [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://ww w. unodc. org/documents/treaties/UNCAC/Publications/Convention/08-50026_E.pdf

Размещено на Allbest.ru