Принципи дії оцінних понять у вітчизняному податковому праві

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 351.71.0

Запорізький національний університет

ПРИНЦИПИ ДІЇ ОЦІННИХ ПОНЯТЬ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ПОДАТКОВОМУ ПРАВІ

Т.О. Коломоєць

Податкове право України, на думку М. Кучеря- венка, являє собою складний інститут фінансового права, об'єктивну сукупність фінансово-правових норм, які регулюють основи дохідної частини бюджету [1, с. 4-5]. В. Жадько, у свою чергу, стверджує, що податкове право цілком справедливо претендує на роль самостійної галузі права [2, с. 119].

Варто зазначити, що податкове право, так само, як і право взагалі, існує у різних вимірах буття, а саме: у людській свідомості і поза нею. Суб'єкти податкового права сприймають його насамперед як сукупність об'єктивованих у податковому законодавстві норм. Учені-правники, прихильники природного (лібертарно-юридичного, наприклад, В. Нерсесянц [3, с. 124-174, 220-22б]) типу праворозуміння, вважають, що джерелами позитивного податкового права, що існує у формі податкового законодавства, стає доктрина податкового права, яка безкінечно буде пізнавати все нові й нові грані останнього. На додаток до природної і позитивістської теорії праворозуміння згадаємо соціологічну - як поєднання податково-правової свідомості більш ніж одного суб'єкта права; а також інтегративну, яка об'єднує у собі всі названі вище типи праворозуміння [4] і дозволяє нам комплексно сприймати феномен вітчизняного податкового права. Ця багатогранна система зумовлює відповідно різнорівневу дію (функціонування) її складових - податково-правових норм, що містять оцінні поняття.

Як було відзначено вище, чіткість правових приписів є необхідною передумовою ефективності правового регулювання податкових відносин [5, с. 119; 6]. Невизначеність і неповнота формулювання норм податкового права (наприклад, унаслідок використання у текстах податкових нормативно-правових актів оцінних понять) може призвести і призводить до зловживання з боку суб'єктів правозастосування (фіскальних органів тощо), а саме: обмеженого тлумачення норм податкового права, які визначають права платників податків; розширеної інтерпретації передбачених такими нормами обов'язків останніх [7, с. 326-327]. Розмитість, надмірна гнучкість юридичних понять, їх кон'юнктурна еластичність негативно позначаються на праві, руйнують його як соціальне явище. Судова практика, зокрема юридична кваліфікація, потребує таких дефініцій, які дозволяють більш точно застосовувати податкове законодавство [8, с. 65]. На думку М. Коркунова, за умови невизначеної гіпотези норми орган, який покликаний її застосовувати (наприклад, фіскальний), отримує так звану дискреційну владу, владу діяти, керуючись тільки міркуваннями доцільності, а не формальними визначеннями права [9, с. 69]. Неможливість вичерпної правової регламентації відносин економічного характеру і дискусійна проблема зловживання правом стають причинами судового розсуду при вирішенні податкових спорів [10, с. 119]. І. Сенякін зазначає, що у ситуаційних нормах фіксується амплітуда можливих варіантів рішень, які можуть бути ухвалені у конкретних справах; вони становлять правову основу розсуду правозастосовника [11, с. 73].

Унормування законодавством податкових відносин покликане забезпечити однозначність правових приписів і унеможливити їх довільну інтерпретацію формалізованих правил поведінки. Проте у текстах податкових нормативно-правових актів норми з оцінними поняттями використовуються. Це зумовлено рядом чинників:

1) об'єктивними - потребою ефективного правового регулювання суспільних відносин, де неможливо використати формалізовані поняття;

2) суб'єктивними - невмінням і/або небажанням підібрати необхідні складові юридичної техніки та сформулювати формалізоване поняття права.

Важливою частиною функціональної складової оцінних понять у податковому праві України є принципи їх дії, які становлять об'єктивно необхідну, структурно впорядковану систему. Поділяємо думку С. Алексєєва про те, що пізнання такої системи означає отримання ключа до ефективного будівництва права, яке враховує властивості і можливості будівельного матеріалу самого права [12, с. 69]. У науковій літературі влучно підкреслено, що саме інтегративне сприйняття всіх характеристик вихідних засад є основним стратегічним напрямом у процесі дослідження принципів права на сучасному етапі [13, с. 13]. Відповідно до інтегративного типу праворозуміння принципи дії оцінних понять у податковому праві України виявляються у таких сферах: 1) одночасно у природно-правовій і позитивістській як оптимальне поєднання двох рівнів: а) індивідуальної свідомості; б) колективної свідомості - податкових відносин з не менш ніж двома учасниками; 2) тільки у позитивному податковому праві - законодавчого вияву природно-правової сфери.

Принцип дії оцінних понять у правосвідомості окремого суб'єкта податкового права - це відносна об'єктивність. Ми не можемо не по- годися з О. Івановою стосовно того, що система нечітких лінгвістичних оцінок, як складова системи оціночних еталонів особистості, є відносно стійким особистісним утворенням, що зумовлюється індивідуально-психологічними властивостями особистості [14, с. 10]. Жодна оцінка та інтерпретація змісту оцінних понять у податковому праві України не може бути абсолютною істиною. Будь-який рівень розвитку індивідуальної правосвідомості (побутовий, професійний чи науковий) та загального світогляду характеризується унікальністю умов свого формування і одночасно недосконалістю. Жодна людина не може охопити власною свідомістю (зрозуміти й запам'ятати) усіх проявів (та їх відтінків) буття, у т. ч. податкових відносин, відповідно, вона не може абсолютно точно обрахувати результати таких проявів, зокрема у вигляді надання виключно правильного тлумачення змісту оцінних понять у податковому праві України.

У податкових відносинах діє принцип високої ймовірності виникнення податкового спору. Як зазначено було вище, для податкових відносин через пряму протилежність цілей фіскальних органів (стягнути максимальний розмір податків) інтересам платників податків (максимізувати свій прибуток) внутрішньо іманентна конфліктність. Цей чинник необхідно враховувати при оцінці причин виникнення та ескалації податкового спору, його складових - дій учасників, обставин, норм права, які врегульовують такі відносини. Наприклад, податковий спір має місце при спробі платника податків оптимізувати своє податкове навантаження за рахунок застосування до своєї господарської діяльності тих норм податкового законодавства, які дозволяють йому зменшити рівень податкового зобов'язання; та відповіді фіскального органу, де він оцінить такі дії як спробу ухилитися від сплати податків у встановленому податковим законом розмірі. Відповідно, інтерпретація, реконструкція і застосування оцінних понять у податковому праві України повинні відображати його критерії без викривлень, зумовлених конфліктною природою податкових відносин, як у бік платника податків, так й у бік фіскальних органів.

У податковому праві України оцінні поняття діють на таких принципах. податковий право інтегративний

Принцип об'єктивної необхідності та ефективності. Як неодноразово було вказано вище, оцінні поняття у податковому праві України потрібні для доповнення складу формалізованих понять. За допомогою понять обох видів описується будь-яка податково-правова норма. Сутність права передбачає, що його норми повинні бути визначені через якомога меншу кількість оцінних понять, щоб не допустити податкових правопорушень з боку платників податків і зловживань фіскальних органів. Оптимальна пропорція використання оцінних і формалізованих понять визначається суб'єктом правотворчості за результатами аналізу податкових відносин, які треба врегулювати правом. Тобто береться до уваги характер взаємозв'язку майбутньої правової норми з різними сторонами податкової сфери суспільного життя і визначаються ті умови, за яких буде забезпечена максимальна ефективність дії цієї норми. Таким чином, урахування цього принципу дії оцінних понять сприяє розумінню значення і змісту їх дії у правовому регулюванні податкових відносин.

Принциповий характер положення про наявність базових правових критеріїв застосування оцінних понять у податковому праві України орієнтує правозастосовника на використання тих ознак оцінних понять, які вказані у податковому законі. У цьому виявляється зв'язок з принципом законності, що у сукупності робить операцію з урахування зазначених ознак під час реконструкції змісту оцінного поняття, його тлумачення і практичного застосування обов'язковою. Вище було відзначено, що законодавець, як правило, виписує у податковому нормативно-правовому акті відомий йому набір складових змісту оцінних понять, який можна завершити тільки через аналіз, синтез й узагальнення, зіставлення й обрання відповідних ознак, об'єктивованих у вигляді обставин та інших характеристик конкретних податкових відносин. У зв'язку з цим доцільно згадати слушну думку М. Рісного, який звернув увагу на те, що всі правові норми не можуть бути абсолютно визначеними з огляду на неможливість передбачити всю багатоманітність суспільних відносин, які регулюються правом [15, с. 86].

Принцип необхідності у доповненні структури сутності оцінного поняття у податковому праві України означає, що необхідною умовою його професійного застосування стає тлумачення, яке передбачає реконструкцію змісту такого поняття. І. Тітко вказав на те, що тлумачення оцінних понять не перетворює їх на формально визначені поняття; якщо таке має місце, наприклад, при офіційному тлумаченні фіскальними органами, то йдеться вже не про інтерпретацію, а про правотворчість, яка змінює закон, оскільки змінюються якісні характеристики самого поняття, а отже, змінюється порядок правового регулювання: можливість розсуду змінюється формальною визначеністю; наслідком інтерпретаційного процесу повинне бути встановлення тільки певних стандартів оцінного поняття, що полегшить його розуміння і застосування на практиці; проте саме поняття повинне залишатися оцінним, а не набувати ознак чіткої визначеності [16, с. 77]. За логікою І. Тітка, до змісту оцінного поняття можна додати таку кількість ознак (елементів, яких не вистачає), після якої таке поняття стає чітким, однозначно зрозумілим і т. д., тобто формалізованим. До цих думок додамо, що реконструкція змісту оцінного поняття відбувається доти, доки його неможливо застосувати до спірної ситуації у сфері податкових відносин. На формалізоване воно, звісно, перетворитися не може, але не тому, що лімітоване додавання до його змісту нових ознак під час реконструкції, а через те, що елементи (слова) оцінного поняття є оцінними самі собою. Зміст цих слів вичерпати за допомогою інших слів, як при формулюванні формалізованого поняття, неможливо. Таке завершення розуміння і сприйняття оцінних понять у податковому праві відбувається тільки в людській уяві.

Принцип пошуку компонентів, яких не вистачає у змісті правової та інших наук, означає, що для реконструкції сутності оцінних понять у податковому праві України правозастосовнику може знадобитися не тільки норма податкового права, де таке поняття зафіксоване, але й суміжні норми інших галузей права (наприклад, цивільного), а також положення інших наук (наприклад, етики, економіки). Вище було відзначено, що оцінне поняття у податковому праві України, як, власне, і саме податкове право, існує остільки, оскільки йому передує виникнення та розвиток цивільних (господарських) відносин, урегульованих нормами відповідних галузей права. Тому такі оцінні поняття мають похідний від цивільного і господарського права характер. З-поміж іншого це означає необхідність пошуку у межах цих галузей потрібних для повного визначення зазначеного оцінного поняття у контексті конкретної податкової справи.

Принцип високорозвиненої культури право- застосовника передбачає, що рівень його знань із загальних наук (насамперед логіки, мовознавства, економіки, управління, історії) достатній, а з юридичних наук - глибокий і широкий (зокрема обов'язкове отримання вищої юридичної освіти). При цьому він має необхідний стаж роботи у сфері права. Належний рівень підготовки суб'єкта право- застосування визначається його здатністю правильно інтерпретувати та реконструювати зміст оцінних понять у податковому праві України, а також застосовувати їх на практиці. Професійний право- застосовник порівнює визначення оцінних понять для встановлення тотожної та відмінної соціальної значимості діянь, однакових за формою зовнішнього закріплення і дещо різних за змістовним навантаженням, дотримується всіх правил тлумачення (наприклад, визначених у роботі В. Косовича [17, с. 99-104]), реконструкції і застосування оцінних понять у податковому праві України.

Отже, точно визначити оптимальну кількість оцінних понять у податковому законодавстві неможливо. Некоректними вважаємо думки тих учених, які відзначають, що оцінних понять у податкових нормативно-правових актах має бути якнайменше чи якнайбільше. Переконані, що їх має бути рівно стільки, скільки необхідно для максимально повного і своєчасного забезпечення прав і свобод усіх учасників податкових відносин - як платників податків, так і українського суспільства, від імені якого (а не на виконання волі тих керівників, які дбають про свої інтереси) повинні діяти контролюючі органи зі сплати податків та інші органи публічної влади.

«VII Прибузькі юридичні читання» (м. Миколаїв, 25-26 листопада 2011 року). - Миколаїв : Іліон, 2011. - С. 28-30.

Література

1. Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм / Недбайло П. Е. - М. : Юрид. лит., 1960. - 512 с.

2. Русяев Н. А. Правовое регулирование налоговой оптимизации в России и Германии : дис. ... канд. юрид. наук :

3. 14 / Русяев Н. А. - М., 2008. - 193 с.

4. Сенякин И. Н. Судебное усмотрение в частном праве / И. Н. Сенякин // Вестник Саратовской государственной академии права. - 2002. - № 3. - С. 72-77.

5. Алексеев С. С. Структура советского права / Алексеев С. С. - М. : Юрид. лит., 1975. - 263 с.

6. Захарова К. С. Системные связи принципов права: теоретические проблемы : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / К. С. Захарова. - Самара, 2009. - 23 с.

7. Іванова О. В. Оціночні еталони як засіб діагностики індивідуально-психологічних властивостей особистості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец.

8. 07 «Педагогічна та вікова психологія» / О. В. Іванова. - К., 1999. - 16 с.

9. Рісний М. Б. Правозастосувальний розсуд у юридичній практиці (загальнотеоретичне дослідження) / М. Б. Рісний // Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина / НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування Академії ПрН України / редкол. : П. М. Рабинович (гол. ред.) та ін. - Серія 1: Дослідження та реферати. Вип. 16. - Л. : Край, 2007. - 192 с.

10. Тітко І. А. Оцінні поняття у кримінально-процесуальному праві України : [монографія] / Тітко І. А. - Х. : Право, 2010. - 216 с.

11. Косович В. М. Оціночні поняття як засіб юридичної техніки : [монографія] / Косович В. М. - Л. : Тріада-плюс, 2010. - 212 с.

Список використаної літератури

1. Налоговое право Украины : [учебное пособие] / [под ред. Н. П. Кучерявенко]. - Х. : Легас, 2004. - 488 с.

2. Жадько В. Податкове право як самостійна галузь права: проблема визнання / В. Жадько // Людина і закон: публічно- правовий вимір : збірник тез доповідей Міжнародної наук.- практ. конф. «VH Прибузькі юридичні читання» (м. Миколаїв, 25-26 листопада 2011 року). - Миколаїв : Іліон, 2011. - С. 110.

3. Нерсесянц В. С. Философия права : [учебник для вузов] / Нерсесянц В. С. - М. : ИНФРА^М-НОРМА, 1997. - 652 с.

4. Тімуш І. С. Інтегральний погляд на право : [монографія] / Тімуш І. С. - К. : Атіка, 2009. - 284 с.

5. Проценко Т. О. Удосконалення правового регулювання відносин податкової служби та платників податків / Т. О. Проценко // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2004. -Вип. 253. - С. 118-122.

6. Коломоєць Т. О. Особливості застосування оцінних понять в адміністративно-деліктному процесі : [монографія] / Т. О. Коломоєць, В. А. Біленко. - Запоріжжя, 2012. - 240 с.

7. Дзейко Ж. О. Законодавча техніка в Україні : історико- теоретичне дослідження : [монографія] / Дзейко Ж. О. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський ун-т», 2007. - 380 с.

8. Ткаля О. Правова дефініція: поняття, значення та роль в законодавчій практиці / О. Ткаля // Людина і закон: публічно- правовий вимір : збірник тез Міжнародної наук.-практ. конф.

Анотація

Ключові слова: оцінні поняття, податкове право, податкове законодавство, принципи, праворозуміння.

Статья посвящена принципам действия оценочных понятий в налоговом праве Украины. Автором осуществлен анализ содержания этих принципов для «кристаллизации» представлений о различиях разных векторов функциональной нагрузки данных оценочных понятий. Акцент сделан на комплексном видении налогового права в разрезе интегративного правопонимания как среды действия оценочных понятий.

Emphasized that determine the optimal number of evaluative concepts in tax law impossible. Incorrect author considers the views of those scholars who say that in terms of estimated tax legal regulations must be at least as much or. We believe that there should be as much as needed to make the most complete and timely protection of rights andfreedoms of all members of tax relations - as taxpayers, and Ukrainian society on whose behalf (and not on the will of those managers who care about their interests) should act supervisory authorities for taxes and other public authorities.