Стратегічні напрями правового забезпечення механізму зарахування та обліку податкових надходжень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 347.73

Стратегічні напрями правового забезпечення механізму зарахування та обліку податкових надходжень

І.А. Шавло,

науковий співробітник НДІ фінансового права;

Н.Г. Шкуренко,

науковий співробітник НДІ фінансового права

Анотація

правовий облік податок казначейський

Статтю присвячено питанням правового забезпечення механізму зарахування та обліку доходів бюджету органами Державної казначейської служби України на сучасному етапі розвитку економіки у сфері корпоративних і публічних фінансів. Викладено деякі пропозиції щодо спрощення механізму сплати податків, зборів та інших платежів платниками податків.

Ключові слова: бюджетно-податкова система, бюджетна класифікація, спрощена модель сплати податків, облік платежів, казначейський рахунок.

Аннотация

Статья посвящена вопросам правового обеспечения механизма зачисления и учета доходов бюджета органами Государственной казначейской службы Украины на современном этапе развития экономики в сфере корпоративных и публичных финансов. Высказаны некоторые предложения по упрощению механизма уплаты налогов, сборов и других платежей налогоплательщиками.

Annotation

This article is devoted to the question of the legal mechanism ofpassing and accounting budget revenues by the State Fiscal Service of Ukraine and State Treasury Service of Ukraine in the current economic development process focusing on corporate and public finance.

Analyzed several issues of budget and tax system of Ukraine, especially payment oftaxes its using of budget classification and offers of International Monetary Fund, about using the codes of budget classification to identify discussion issues of theoretical and practical sides of its functioning. Thus proposed to make changes to the Ukrainian legal acts.

Presented some offers to simplify payment of taxes, fees and other changes by entities.

Also, proposed introduction of a separate (Special) treasury account for passing taxes, fees and other changes, which will be open without signs of budget classification code for revenues. It would reduce the number of treasury accounts, which are opened for passing liabilities.

Account would provide a mechanism of equality of budgetary interests, because it would be opened in the context of the State and local budgets according to the territorial principle. Moreover, the account opening mechanism would take into account administration features of separate taxes, including those on which the current legislation does not provide implementation of sum charges taxable, namely accounting of such liabilities takes place after transfer these taxes by taxpayer.

For easy record keeping taxes and state authorities enforce tax required commitment payers of taxes we offer the introduction of electronic information base, with access for all participants in tax administration, which in real time will be storage, processing, storage and transmission of data necessary information in the management ofpublic finances.

На сучасному етапі розвитку економіки у сфері корпоративних і публічних фінансів об'єктивно необхідний пошук нових форм управління фінансовими потоками на всіх ієрархічних рівнях, починаючи від низової виробничої ланки і закінчуючи консолідованим бюджетом держави.

Ефективний розвиток кожної держави залежить від стабільних фінансових надходжень, які забезпечують функціонування кожної галузі економіки країни. Зазначимо, доходи нашої держави центральними органами влади акумулюються у бюджетах усіх рівнів згідно з Бюджетним кодексом України, Законом про Державний бюджет України та рішеннями про місцеві бюджети на відповідний рік. Поряд з цим забезпечення повноцінного надходження коштів до бюджетів усіх рівнів шляхом упровадження ефективних важелів посилення стійкості національної економіки вимагає вдосконалення та розробки окремих складових бюджетно-податкової системи.

З урахуванням євроінтеграційних напрямів держави бюджетно-податкова система потребує ефективної активізації процесу спрощення механізму сплати платниками податків і зборів та обліку податкових платежів органами державної влади України, які контролюють справляння надходжень до бюджету за доходами, для створення конкурентоспроможної економіки країни.

У зв'язку з цим науковці та фахівці державних органів влади шукають оптимальні напрями з метою забезпечення простоти платіжно-розрахункових та облікових операцій в органах фіскальної служби та казначейської служби, а також створення сприятливих умов для платників податків при нарахуванні та сплаті податків.

На нашу думку, можна виділити таку модель спрощення сплати податків і зборів та їх обліку, головним пріоритетом якої є сплата платниками податків, зборів та інших платежів однією сумою та одним платіжним дорученням на окремий рахунок.

Згідно з Бюджетним кодексом України, Законом про Державний бюджет України та рішеннями про місцеві бюджети на відповідний рік, органи казначейства щорічно, на початок нового бюджетного періоду, відкривають бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів у розрізі загального та спеціального фондів, надходжень у частині повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (ВР Автономної Республіки Крим, міськими радами), або під державні (місцеві) гарантії [1].

Казначейське обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету визначено наказом Міністерства фінансів України № 43 від 29.01.2013 р. [2]. Органи Казначейства здійснюють аналітичний облік доходів державного бюджету з кожного виду податків і зборів згідно з бюджетною класифікацією доходів.

Облік податків і зборів проводять органи Державної фіскальної служби відповідно до кожного платника та у розрізі бюджетної класифікації доходів.

Кількість рахунків, які відкриваються в Казначействі України та головних управліннях Казначейства для акумулювання коштів загального та спеціального фонду державного та місцевих бюджетів, залежить від потреби у забезпеченні виконання Закону України «Про Державний бюджет України» та становить близько мільйона рахунків [3].

Така ситуація призводить до негативних наслідків, зокрема до помилок під час перерахування податкових зобов'язань при написанні номера казначейського рахунку, що, у свою чергу, ускладнює облік таких надходжень державними органами тощо.

Тому для ефективного оперативного обліку доходів бюджету та дієвого контролю за податковими надходженнями, що здійснюють органи фіскальної служби, нагальною є потреба у кардинальних змінах механізму відкриття казначейських рахунків та зарахування коштів. Отже, ми пропонуємо для зарахування податків, зборів та інших платежів запровадити відкриття територіальними органам Казначейства окремого (спеціального) казначейського рахунку у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, що є першочерговим завданням у разі запровадження спрощеної моделі.

Зауважимо, що запропонований казначейський рахунок для зарахування податків, зборів та інших платежів буде забезпечувати механізм рівності бюджетних інтересів, оскільки відкриватиметься в розрізі державного, місцевих бюджетів за територіальним принципом. Крім того, механізм відкриття окремого (спеціального) рахунку враховуватиме особливості адміністрування окремих податків, зокрема тих, щодо яких чинним законодавством не передбачено здійснення сум нарахувань платнику, а саме облік таких грошових зобов'язань здійснюється після перерахування платником цих податків.

Таким чином, запропонований окремий (спеціальний) казначейський рахунок, відкритий у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, складатиметься з таких рахунків: рахунків державного бюджету і місцевих бюджетів для обліку надходжень, що передбачає відповідно до законодавства подання платниками податків податкової звітності; рахунків державного бюджету і місцевих бюджетів для обліку надходжень, за якими згідно з законодавством не передбачено подання платниками податків податкової звітності; рахунка для обліку надходжень ПДВ та рахунка для обліку надходжень ЄСВ.

Крім того, у разі запровадження сплати податків і зборів платниками на такий казначейський рахунок для зарахування податків, зборів та інших платежів у розрізі рахунків державного, місцевих бюджетів реалізується механізм сплати однією сумою та одним платіжним дорученням. При цьому платник у платіжному дорученні в полі «призначення платежу» може перерахувати назви податків, зборів та інших платежів.

Але потрібно наголосити, що відповідно до статті 31 Податкового кодексу України момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою [6].

Таким чином, погашення податкових зобов'язань (податкового боргу) здійснюється у календарній черговості виникнення таких зобов'язань (боргу), незалежно від призначення платежу, визначеного платником у розрахункових документах, поданих до банку.

Якщо платником не дотримується встановлена черговість сплати податків і зборів, відповідно до хронології проведення в обліку сум нарахувань згідно з поданою податковою звітністю орган фіскальної служби самостійно здійснює відповідне зарахування сплачених коштів у календарній черговості виникнення податкових зобов'язань (податкового боргу) [6].

У разі запровадження спрощеної моделі виникне ситуація, коли термін сплати платежів припаде на один день, тоді, на нашу думку, доцільно встановити черговість зарахування коштів залежно від суми задекларованого платежу, починаючи з меншої суми.

Якщо за результатами звітного періоду у платника податків виникне від'ємне сальдо розрахунків, погашення заборгованості зі сплати податків, зборів здійснюватиметься в порядку черговості виникнення такого боргу в день надходження грошових коштів на відповідний рахунок, починаючи з меншої суми. При цьому нарахування штрафних санкцій та пені буде проводитися на залишок не- сплачених грошових зобов'язань за податками і зборами у день зарахування коштів на відповідний рахунок.

Суми надміру або попередньо сплачених грошових зобов'язань вважаються «Переплатою» у відповідний державний або місцевий бюджети та обліковуються в інтегрованій картці платника як кошти платника податку.

«Переплата» в інтегрованій картці платника податків залишається нерозподіленою до виникнення обов'язку сплати чергового платежу відповідно до наданої звітності та термінів сплати, передбачених законодавством. Однією з основних переваг такого підходу є унеможливлення одночасного виникнення переплат з одного податку та заборгованості з інших.

Потрібно зазначити, що при сплаті податків на окремий (спеціальний) казначейський рахунок для зарахування податків, зборів та інших платежів органи фіскальної служби розподілятимуть загальну суму надходжень в інтегрованій картці платника податків у розрізі кодів бюджетної класифікації за доходами та формуватимуть в інформаційно-аналітичній базі зведену інформацію щодо сум надходжень у розрізі кодів бюджетної класифікації за доходами.

Далі органи Казначейства розподілятимуть надходження окремого (спеціального) казначейського рахунку для зарахування податків, зборів та інших платежів згідно зі зведеною інформацією про надходження грошових зобов'язань в інформаційно-аналітичній базі відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету та Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів (накази Міністерства фінансів України від 29.01.2013 р. № 43 та від 23.08.2012 р. № 983).

Такий підхід дозволяє органам Казначейства на центральному рівні розподілити кошти за відповідними регіонами для здійснення видатків при передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків, зборів за нормативами та за видами міжбюджетних трансфертів. Отже, упровадження спрощеної моделі сплати податків і зборів забезпечує виконання статей 97-107 Бюджетного кодексу України.

Крім того, на сьогодні актуальним питанням залишається створення потужної електронно-інформаційної бази з доступом для всіх учасників податкових відносин, засобами якої у реальному часі здійснюватиметься накопичення, обробка, зберігання та передавання необхідних інформаційних даних при управлінні державними фінансами.

Зокрема, використання подібної системи сприятиме оперативному взаємозв'язку між органами Державної фіскальної служби та Державної казначейської служби у межах виконання їх функцій щодо надходжень доходів бюджетів усіх рівнів та відповідатиме вимогам часу щодо побудови інформаційного простору державних органів.

Разом з тим важливим також є надання доступу платникам податків до такої бази при нарахуванні та сплаті податків, у межах перегляду платежів у режимі он-лайн, що підвищить рівень відкритості, прозорості та довіри платників податків до державних органів. Крім того, завдяки оперативній інформації, отриманій з бази платниками податків, зменшиться кількість помилок у платників при сплаті платежів, зокрема щодо строку та черговості нарахування грошових зобов'язань.

Необхідно зазначити, що однією з умов для ефективного функціонування спрощеної моделі сплати податків і зборів та обліку платежів також є відкриття окремого (спеціального) казначейського4^арахунку для зарахування податків, зборів та інших платежів без ознак коду бюджетної класифікації за доходами, що, у свою чергу, зменшить кількість казначейських рахунків для зарахування грошових зобов'язань. Оскільки на сьогодні в Україні застосовується велика кількість кодів бюджетної класифікації за доходами, украй необхідним є вдосконалення бюджетної класифікації шляхом уніфікації класифікації доходів бюджету.

З цього приводу, на нашу думку, необхідно звернути увагу на зарубіжний досвід застосування бюджетної класифікації, на настанови та технічні записки Міжнародного валютного фонду щодо структури класифікації доходів бюджету, а саме «Government Finance Statistics Manual 2001» (далі - GFSM 2001). Так, у настановах зазначається про структуру класифікації видів доходів [4]. Також заслуговують на увагу технічні записки та настанови фахівців Департаменту з бюджетних питань МВФ, особливо щодо серії, яка має назву «Бюджетна класифікація» [5].

Фахівці МВФ насамперед зазначають, що система бюджетної класифікації доходів і витрат має важливе значення для прийняття зважених політичних рішень. Зокрема, для ефективного регіонального розподілу ресурсів між секторами економіки, а також для розробки бюджетної стратегії держави та її аналізу. Крім того, підкреслено, що часті зміни структури бюджетної класифікації негативно впливають на організацію бюджетного процесу та аналіз динаміки тенденцій податково-бюджетної політики за тривалий період [5].

Також у настановах наголошено, що структура бюджетної класифікації повинна бути максимально ефективною, щоб важливу і достовірну інформацію можна було з неї легко отримати, а також, щоб система була здатна до модернізації у майбутньому. Саме такі функції мають братися за основу при запровадженні системи бюджетного кодування. Необхідно зазначити, що МВФ у GFSM 2001 надає стандартну основу як для розробки нової структури бюджетної класифікації, так і поліпшення діючої [4; 5].

Водночас GFSM 2001 дозволяє здійснювати запис доходів за методом нарахування, що означає створення майбутньої вимоги або право уряду утримувати податки або інші види доходів під час здійснення діяльності, транзакцій або інших подій. Застосування загального правила щодо зазначення різних видів доходів у кожному розділі класифікації є обов'язковим [4].

Аналізуючи бюджетно-податкову систему України та рекомендації МВФ, ми виявили дискусійні питання теоретичного та практичного змісту функціонування діючих кодів бюджетної класифікації, зокрема щодо неузгодженості чинних нормативно-правових актів з чинним Податковим кодексом України, серед яких:

- Постанова Верховної Ради України «Про структуру бюджетної класифікації України» № 327/96;

- наказ Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію» № 11.

Ураховуючи викладене, ми пропонуємо привести у відповідність структуру класифікації доходів бюджету з чинним законодавством та затвердити її без застосування додаткового розширення найменування надходжень згідно з податками і зборами, що приведе до позитивних зрушень, а саме: зменшення кількості бюджетних рахунків, відкритих в органах Казначейства, та спрощення документообігу між органами виконавчої влади, які відповідно до своїх обов'язків є розпорядниками бюджетних коштів.

Необхідно наголосити, що поряд з удосконаленням бюджетної класифікації шляхом зміни її структури важливою умовою для функціонування спрощеної моделі сплати податків і зборів та обліку платежів є скорочення кількості податків.

Зокрема, підкреслимо, що на сьогодні Урядом України ініціюється концепція реформування податкової системи, якою передбачено зменшення кількості податків з 22 до 9 шляхом їх скорочення або уніфікації [7]. Адже деякі податки збігаються як за базою оподаткування, так і за об'єктом з іншими податками, тому існування двох різних податків є нелогічним. Така трансформація зменшення кількості податків дозволить спростити їхнє адміністрування і, як наслідок, скоротити ресурси, що витрачаються на податкове адміністрування як платниками податків, так і органами фіскальної служби.

Таким чином, на підставі викладеного можна стверджувати, що запровадження в Україні спрощеної моделі сплати податків і зборів у перспективі надасть можливість забезпечити збільшення ефективності виконання завдань і функції держави у сфері бюджетно-податкової політики. Крім того, відбудеться вдосконалення обліку надходжень податків і зборів відповідними державними органами України та зменшиться інформаційний потік між цими органами. Проте необхідно підкреслити, що впровадження спрощеної моделі сплати податків і зборів неможливе без ефективного вдосконалення як технічного, так і нормативно-правового забезпечення в системі сплати податків і зборів та їх обліку.

На нашу думку, урегулювання особливостей функціонування органів Державної фіскальної служби та Державної казначейської служби України в системі сплати та обліку платежів і введення спрощеної моделі сплати податків та зборів дозволить покращити не тільки внутрішній мікроклімат між цими органами, але й також позитивно вплине на фінансову систему в цілому.

Список використаної літератури

1. Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України : наказ Міністерства фінансів України : від 22.06.2012 р. № 758 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : zakon.rada.gov.ua.

2. Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету : наказ Міністерства фінансів України : від 29.01.2013 р. № 43 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : zarkon.rada.gov.ua.

3. Офіційний сайт Державної казначейської служби України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. treasury. gov.ua/main/ uk/index.

4. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.imf.

Размещено на Allbest.ru