Значення місця вчинення злочину як ознаки об’єктивної сторони

У сукупності з іншими обставинами кримінального провадження місце вчинення злочину може впливати на характер розвитку причинного зв'язку між діянням і його суспільно небезпечними наслідками. За вивченими нами кримінальними справами такий вплив має місце в 19 випадках (9,5 % спав). Зокрема, водій автомашини ГАЗ-53 взяв у невстановлений для перевезення людей кузов 11 осіб. У дорозі він потрапив у вибоїну, внаслідок чого відкрився один борт і дві жінки попадали на дорогу, отримали при цьому легкі тілесні ушкодження [25].

Загальновідомо, що для визнання діяння причиною злочинного наслідку, воно має задовольнити такі три умови: 1) передувати у часі настанню такого результату; 2) утворювати необхідні умов и для його настання; 3) бути головною та безпосередньою причиною настання такого наслідку.

У цьому контексті слід зазначити що будь яке явище, перш ніж виникнути, має свою підставу в реальності, яка має вираз тенденції його розвитку в якості абстракції або реальної можливості. Розвиток причинного зв'язку прискорить неізольовано її спрямування з перетворення можливості в реальність, його можуть замінювати й інші сили, які підключилися -- природні явища, дії третіх осіб, іноді це пов'язано з умовами місця, в якому відбувається взаємодія причинно-наслідкових зв'язків. У тих випадках, коли вони виражають закономірність розвитку подій, коли злочинний наслідок з внутрішньою необхідністю випливає із вчинюваного діяння (дії або бездіяльності), то між ним і наслідками, що настав, існує необхідний причинний зв'язок. Наприклад, судом Калінінградського р-ну м. Донецька розглядалася справа гр.. Б., який звинувачувався у вчиненні злочину, передбаченому ст. 167 КК України 1960 р. і був виправданий. Знаходячись на посаді керівника туристичного походу гр. Б.

ігнорував вимоги Правил організації і проведення туристичних походів, допустив вихід на активну частину маршруту групи за кількістю п'яти осіб, замість шести, яких належало випустити, не виставивши спостереження за схилом, в результаті чого каменепадом був убитий альпініст Ч. З матеріалів справи вбачається, що група робила підйом вранці, так як каменепад частіше всього виникає від танення снігу в середині дня, а виставити спостереження за схилом за умовами місця не було можливості. Виходячи з цього, суд обґрунтовано дійшов висновку, що цей випадок не знаходиться у причинному зв'язку з порушенням вимог інструкції, які допустив гр. Б, оскільки цей наслідок з внутрішньою необхідністю не випливав з бездіяльності гр. Б [25].

Місце вчинення злочину має тісний функціональний зв'язок зі способом вчинення злочину, який в багатьох випадках набував кримінально-правового значення саме в силу специфіки місця вчинення злочину. Так, у відповідності з постановою Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. №2, «Про судову практику у справах «Про злочини проти життя та здоров'я особи» умисне вбивство вважається особливо жорстоким, коли воно вчинене в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань [27, с. 179].

Місце вчинення вбивства також впливає на визнання його вчиненим способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Наприклад, постріл у жертву, яка знаходиться в оточенні інших осіб, постріли у натовп, використання вибухового пристрою, який розрахований на спрацювання у масі людей.

Таким чином, місце вчинення злочину є важливою об'єктивною властивістю злочину, яка в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження має істотний вплив на кримінально-правову оцінку діяння, яка сприяє виявленню ознак об'єктивної сторони, впливає на ступінь суспільної небезпеки злочину.

Надто важлива роль відводиться місцю вчинення злочину при встановленні суб'єктивної сторони злочину. Вивчення нами кримінальних проваджень показало, що місце вчинення злочину в сукупності з іншими обставинами справи, сприяє виявленню суб'єктивної сторони злочину в 147 випадках. А саме, допомогло встановити прямий умисел -- 117, непрямий -- 5, злочинну самовпевненість -- 7, злочинну недбалість -- 19, мотив -- 20, мету -- 1, емоційний стан -- 1.

Загальновідомо, що встановлення суб'єктивної сторони злочину проводиться на підставі аналізу об'єктивних ознак вчиненого злочину. Забезпечує таку можливість принцип психофізичної єдності людської поведінки, який означає відповідність будь-якому вчинку відповідних йому психічних процесів. Ця відповідність і дозволяє, за матеріалізованими її слідами, тобто вчинками встановити самі ці психічні процеси, їх зміст і спрямованість. Тому, на наш погляд, є вірним твердження Гегеля, що людина є ніщо інше, як низка її вчинків [28, с.236]. Проте, діалектика взаємодії фізичного і психічного в діяльності людини така, що не тільки перше визначає друге, але існує і зворотний вплив.

Генерація злочинного наміру умовами місця вчинення злочину є непоодиноким явищем. Про це свідчить проведений нами аналіз судової практики.

Так, мотивація злочинного діяння так чи інакше була детермінована умовами місця вчинення злочину в 62 з 200 вивчених нами кримінальних справ (31%). Її розподілення в цілому таке: користь -- 43; хуліганські спонукання -- 25; помста -- 2; ревнощі -- 1; особиста зацікавленість -- 12; невірно зрозумілі інтереси служби -- 1; страх -- 2; неточність -- 21 та інше. Типовим прикладом генерації злочинного наміру може стати справа гр. П., який спільно з гр. Н. вчинив крадіжку ікони гр-на Д. Так, П. чув проте, що вартість цієї ікони дорівнює вартості автомобіля «Мерседес». Це й стало обставиною, яка сформулювала злочинний умисел [29].

Висновки

На підставі викладеного можна прийти до висновку, що:

Місце вчинення злочину має значення з позиції загальної теорії складу злочину. Так, місце вчинення злочину, як ознака об'єктивної сторони, щоб відрізнятися від ознак інших елементів складу злочину, повинно характеризувати умови вчинення суспільно-небезпечного діяння [30, с. 63]. Головне для такої ознаки об'єктивної сторони злочину, як місце його вчинення, щоб воно відповідало поняттю ознаки складу злочину. Слід розуміти, що місце вчинення злочину в якості факультативної ознаки виступає лише стосовно до загального поняття злочину. Натомість у конкретних складах злочинів, де воно передбачено, ця ознака є обов'язковою. Місце вчинення злочину має значення як загальна умова кримінальної відповідальності, (відповідає такій функції місця вчинення злочину, як загальній умові кримінальної відповідальності). Як загальна умова кримінальної відповідальності, ця ознака передбачена статтями 6, 7, 8 КК України, включеними в розділ 2 під назвою «Закон України про кримінальну відповідальність» в яких закріплені принципи чинності КК України в просторі -- відповідно територіальний і громадянства. На підставі цих принципів регламентована кримінальна відповідальність за злочини, вчинені на території України і за межами України. Як загальна умова кримінальної відповідальності місце вчинення злочину має значення для застосування в цілому КК України в просторі [31, с.117].

Місце вчинення злочину має важливе значення у його доказуванні (відповідає такій функції місця, як доказування в кримінальному провадженні). Дійсно, що вчинення злочину не може вважатися доказаним, якщо не встановлено місця, де воно було вчинено [32, с.433]. У зв'язку з цим місце вчинення злочину, що характеризує подію злочину, наголошене в числі обставин, що підлягають доказуванню по кримінальній справі (ст.91 КПК України).

Значення місця вчинення злочину в відмежуванні злочину від іншого аналогічного правопорушення (відповідає розмежувальній функції цієї ознаки злочину). Так, аналіз ст.248 КК України 2001 р.(незаконне полювання) і ст.85 КУпАП (порушення правил використання об'єктів тваринного світу) свідчить, що їх розмежування проводиться за ознаками об'єктивної сторони, зокрема, за місцем вчинення злочину (кримінально караним є діяння, коли воно проводиться в такому місці як заповідники або інші території або об'єкти природно-заповідного фонду) [28, с.245]. Крім того, особливості місця можуть стати фактором, які виключають можливості усунення небезпеки, що загрожують правоохоронюваним інтересам, іншими менш радикальними засобами при крайній необхідності (наприклад, відстріл тварин на території заповідника, туристами, які заблукали та виснажені голодом і холодом, що загрожує їх життю).

Значення місця вчинення злочину в теорії покарання та звільненні від кримінальної відповідальності і покарання (відповідає такій функції місця вчинення злочину, як диференціації видів кримінальної відповідальності). У даному випадку кримінально-правове значення місця вчинення злочину є в тому, що воно може виступати обставиною, яка вар'їрує ступінь суспільної небезпеки злочину. В цій якості воно має вплив на індивідуалізацію кримінальної відповідальності і навіть звільнення від кримінальної відповідальності і покарання, а також виступає пом'якшуючою обставиною призначення покарання.

З'ясування кримінально-правового значення місця вчинення злочину вимагає засвоєння того, що поділ ознак складу злочину на конструктивні (обов'язкові) і факультативні проводиться стосовно до загального поняття складу злочину. Натомість по відношенню до конкретного складу злочину конструктивність і факультативність одних і тих де ознак -- поняття, які один одного взаємовиключають. Іншими словами, місце вчинення злочину стосовно конкретного складу злочину можуть бути або конструктивною або факультативною ознакою.

Список використаних джерел

1. Лихова С.Я., Матишевський П.С., Стрижевський А.А. Коментар до ст. 76 КК України / С.Я. Лихова, П.С. Матишевський, А.А. Стрижевський // Науково- практичний коментар Кримінального кодексу України за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 1997 р.; за ред. В.Ф. Бойка, Я.Ю. Кондратьєва, С.С. Яценка. -- К. : Юрінком, 1997. -- С.273-274.

2. Андрушко П.П. Господарські злочини / П.П. Андрушко // Науково- практичний коментар Кримінального кодексу України за станом законодавства й постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 1997 р. / За ред. В.Ф. Бойка, Я.Ю. Кондратьєва, С.С. Яценка. -- К. : Юрінком, 1997. -- С.473-594.

3. Кримінальний кодекс України 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. -- 1961. -- №2. -- Ст. 14.

4. Матвійчук В.К. Глава VI (ст.ст. 1552, 160-1631 Особливої частини КК / В.К. Матвійчук // Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 1997 р.; за ред. В.Ф. Бойка, Я.Ю. Кондрат'єва, С.С. Яценка. -- К. : Юрінком, 1997. -- С.579-594.

5. Фесенко Є.В. Коментар до ст. 229-16 КК / Є.В. Фесенко // Науково- практичний коментар Кримінального кодексу України за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 1997 р.; за ред. В.Ф. Бойка, Я.Ю. Кондратьєва, С.С. Яценка. -- К. : Юрінком, 1997. -- С. 888-889.

6. Борисов В.І. Злочини проти волі, честі та гідності особи (ст.ст. 146-148, 151 КК) / В.І. Борисов // Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2-х ч. -- Т.2. Особлива частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін: за ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. -- Х. : Право, 2013. -- С.106-151.

7. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. // відомості Верховної Ради України. -- 2000. -- №19. -- Ст. 143.

8. Тарасенко А.В. Злочини проти виборчих, трудових та інших основних прав і свобод людини і громадянина (ст. ст. 178-181) А.В. Тарасенко // Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2-х т. -- Т.2. Особлива частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін. -- [5-те вид. допов.]; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна та ін. -- Х. : Право, 2013. -- С. 189-200.

9. Баулін Ю.В. Коментар до ст.ст. 305-327 КК України / Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т.; за ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. -- Т.2: Особлива частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. -- [5-те вид., допов.] -- Х. : Право, 2013. -- С. 613-327.

10. Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України / М.І. Хавронюк. -- К. : Істина, 2004. -- 504 с.

11. Малинин В.Б. Объективная сторона преступлений / В. Б. Малинин // Энциклопедия уголовного права: [научное издание]. -- Т.4. Состав преступления. -- СПб. : Издание профессора Малинина, 2005. -- С. 237-236.

12. Иногамова-Хегай Л.В. Действие уголовного закона в пространстве / Л.В. Иногамова-Хегай // Энциклопедия уголовного права. -- Т.2. Уголовный закон. -- СПб. : Издание профессора Малинина, 2005. -- С. 182-260.

13. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. -- 2001. - № 2341-III. -- Ст. 131.

14. Борисов В.І., Пономаренко Ю.А. Закон про кримінальну відповідальність / В.І. Борисов, Ю.А. Пономаренко // Кримінальний кодекс України. Науково- практичний коментар: У 2 т. / За заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова. -- Т.1: Загальна частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. -- 5-те вид., допов. -- Х. : Право, 2013. -- С. 10-35.

15. Тишкевич И.С. Применение уголовного закона в судебной практике БССР / И.С. Тишкевич. - Минск : Изд-во Белорусского ун-та, 1982. -- 190 с.

16. Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного суду України від 26 квітня 2002 р. №2 // Постанови Пленуму Пленуму Верховного суду України (1972--2004): Офіційне видання у двох томах. -- Т.2; за заг. ред. Голови Верховного суду України В.Т. Маляренка. -- Київ : Верховний Суд України, 2004. -- С.7-9.

17. Кримінальне право України: Загальна частина: Практикум: Навч. посібник / І.П. Козаченко, О.М. Костенко, В.К. Матвійчук та ін. -- К. : КНТ, -- 2006. -- 432 с.

18. Тельнов Н.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении / Н.Ф. Тель- нов. -- М. : Юрид. лит., 1974. -- 136 с.

19. Блум Н.И. Действие советского уголовного закона в пространстве / Н.И. Блум. -- М., 1969. -- 237 с.

20. Пикуров Н.И. Квалификация преступлений при бланкетной форме диспозиции уголовного закона: автореф. дис. канд. юрид. наук: за спец. 12.00.08. -- уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / Н.И. Пикулов. -- М., 1982. -- 20 с.

21. Акоев К.Л. Место совершения преступления и его уголовно-правовое значение: автореф. дис. канд. юрид. наук: за спец. 12.00.08. -- уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / К.Л. Акоев -- М., 1983. -- 19 с.

22. Насырова Т.Я., Лазарев В.В. Теологическое толкование советского закона в пространстве / Т.Я. Насырова, В.В. Лазарев В.В. // Правоведение. -- 1988. -- №2. -- С. 29-37.

23. Ємельяненко В.В. Коментар до ст. 289 КК України / В.В. Ємельяненко // Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: У 2-х т.; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. -- 5-те вид. допов. -- Т.2. Особлива частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. -- Х. : Право, 2013. -- С. 567-572.

24. Архів народного суду с. Волновахи. Справа № 6861. 1992 р.

25. Архів районного суду Калініського р-ну м. Донецька. Справа № 503, 1993 р.

26. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (19732011 роки): станом на 26 вересня на 2011 р. / [упоряд. Ю.М. Грошевий, О.В. Каплина, В.І. Тютюгін]. -- Х. : Право, 2011. -- С. 177-187.

27. Гегель. Энциклопедия философских наук. Гл. 1. Логика; под ред. А. Деборина, Н. Карева. Соч. -- М. : Госиздат, 1929. -- Т. 18. -- 735 с.

28. Архів народного суду с. Волновахи. Справа № 1325. - 1995 р.

29. Благов Е.В. Общая часть уголовного права в 20 лекциях: [курс лекций] / Е.В. Благов. -- М.: Юрлит-информ, 2012. -- 344 с.

30. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика / Л.Д. Гаухман. -- М. : А.О. «Центр Юр Информ», 2001. -- 316 с.

31. Малинин В.Б. Объективная сторона преступления / В.Б. Малинин // Энциклопедия уголовного права: [научное издание]. -- Т.4. Состав преступления. -- СПб. : Издание профессора Малинина, 2005. -- С. 237--502.

Размещено на Allbest.ru