Особливості застосування виборчих технологій у парламентській виборчій кампанії 2012 р.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника (Україна, Івано-Франківськ)

Особливості застосування виборчих технологій у парламентській виборчій кампанії 2012 р.

Мадрига Т.Б. кандидат політичних наук,

викладач кафедри політології,

vasylyshyn@yandex.ru

Анотація

Мета статті полягає у вивченні та описі виборчих технологій, які використовувалися під час парламентської виборчої кампанії 2012 р. Проаналізовано характер маніпулятивного впливу на виборців, який здійснювався з метою завоювання їхніх голосів. Наголошено на подібності технологій, які застосовувалися під час попередніх виборчих кампаній, що певним чином пов'язано зі змінами у законодавчій базі виборів.

Ключові слова: вибори, виборча кампанія, виборчі технології, маніпулятивний вплив, ЗМІ, реклама.

Annotatіon

MadrygaT. B., Ph.D. inpolitical science, political science Lecturer of the department Prykarpathian National University named Vasyl Stefanyk (Ukraine, Ivano--Frankivsk),vasylyshyn@yandex.ru

Features of the use of electoral technologies in election of Supreme Council of Ukraine of 2012

The purpose of the article is to study and description of electoral technologies that were used during the parliamentary election campaign in 2012 analyzed the nature of the manipulative influence voters, which was carried out with the aim of winning their votes. Among others, the similarity of technologies that were used during previous election campaigns in some way connected with changes in the legal framework of elections.

Keywords: election, election campaign, elect-ion technology, manipulative influence, media, advertising.

Аннотация

Мадрыга Т. Б., кандидат политических наук, преподаватель кафедры политологии, Прикарпатский национальный университет им.

Василия Стефаника (Украина, Ивано-Франковск), vasylyshyn@yandex.ru

Особенности применения избирательных технологий в парламентской избирательной кампании 2012 года

Цель статьи заключается в изучении и описании избирательных технологий, которые использовались во время парламентской избирательной кампании 2012 года. Проанализирован характер манипулятивного воздействия на избирателей, который осуществлялся с целью завоевания их голосов. Отмечено сходства технологий, которые применялись во время предыдущих избирательных кампаний, что определенным образом связано с изменениями в законодательной базе выборов.

Ключевые слова: выборы, избирательная кампания, избирательные технологии, манипулятивное воздействие, СМИ, реклама.

Практика суспільно-політичного життя в Україні довела, що участь у боротьбі за виборні посади неможлива без застосування виборчих технологій, які забезпечують високі шанси на перемогу і дедалі інтенсивніше використовуються у кожній виборчій кампанії.

Виборчі технології, впливаючи на комунікації з виборцем, формують конкретні кроки для досягнення політичних цілей. Починаючи з виборів до Верховної Ради України 2002 р., спостерігається активне використання нових засобів проектування електоральної поведінки, що дає підстави стверджувати про високий ступінь технологізації сучасних виборчих кампаній. Виходячи з цього, наукове вивчення способів, методів та прийомів впливу на голосування виборців, дозволяє істотно наблизитись до їх розуміння, а згодом - і виробити механізмів протидії виборчим технологіям.

Однак, варто згадати і той факт, що регіональні розбіжності в електоральній поведінці громадян впливають на можливості та ефективність виборчих технологій в конкретному регіоні і доводять те, що не існує універсальних моделей здобуття голосів виборців.

Серед останніх досліджень, в яких започатковано розв'язання окресленої вище проблеми, і на які спирається автор, слід виокремити праці таких дослідників як А. Біденко [1], Л. Кочубей [5], О. Колесников [3], Ю. Тищенко [12], О. Шиманова[14], в яких здійснено аналіз практичних проблем застосування виборчих технологій під час парламентської виборчої кампанії 2012 р. в Україні. Окрім того, монографія вітчизняної дослідниці Л. Кочубей [4] присвячена комплексному дослідженню сутності та тенденцій розвитку виборчих технологій у сучасній Україні.

Мета статті полягає у висвітленні особливостей виборчих технологій, які набули поширення під час парламентської виборчої кампанії 2012 р. Досягнення поставленої мети пов'язане з вирішенням таких дослідницьких завдань: 1) Описати виборчі технології, які застосовувалися у парламентській виборчій кампанії 2012 р.; 2) Проаналізувати особливості маніпулятивного впливу на електорат. електоральний виборчий кампанія парламентський

Парламентські вибори 2012 р. проходили в умовах нової системи координат, пов'язаної з переходом до змішаної системи голосування (так як у 2002 році): 225 депутатів обиралися за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати; 225 депутатів - за мажоритарною системою в одномандатних виборчих округах. При цьому, як і раніше, у пропорційній частині використовувалися закриті партійні списки.

Виборчий бар'єр для політичних партій було підвищено з 3 до 5%. Варто зазначити, що “прохідний бар'єр” під час парламентських виборів 2006-2007 рр. було знижено з 4 до 3%. Представники влади вважають, що 5% - це оптимальний варіант, який відповідає європейським нормам; представники опозиції нерідко вказують на завищеність “бар'єра”, оскільки в такий спосіб від проходження до парламенту відсікаються ідеологічні партії, що не мають широкої підтримки; багато експертів розцінюють 5% “бар'єр” як компроміс міжПартією регіонів і найбільшими опозиційними політичними силами (за рахунок цього парламентська більшість у ВР-VI отримала вигідну їй виборчу систему). Підвищення “прохідного бар'єра” виглядає ще більш сумнівним, оскільки воно відбулось одночасно із законодавчою забороною створювати виборчі блоки партій [8, с.22].

Застосування різноманітних технологій впливу стало невід'ємним елементом сучасних виборчих кампаній, а в умовах обрання 225 депутатів у мажоритарних округах зросла їх масштабність і потужність. Виборча кампанія 2012 р. розпочалася 30 липня і відзначилася такими технологіями.

Як і під час виборів 2002 року, популярною була технологія “клонів” або “двійників”, яка поширювалася головним чином на кандидатів, висунутих в одномандатних виборчих округах. За даними ЗМІ, виявлено 34 округи, в яких балотуються двійники, по 2- 3 однофамільці мають 52 кандидати.

Зокрема,в одномандатному окрузі № 80 зареєстровано - три Волкови, № 98 - три Бойки, № 122 - три Козаки, № 126 - два Канівця, № 225 - три Пархоменки. Проти депутата Київської місцевої ради М. Бойка виступив топ- менеджер юридичної компанії “Моор і Кросондович” О. Бойко; свого двійника має представник “УДАРу” К. Поліщук - ним є комірник ТОВ “ТПС-У” Ю. Поліщук; візаві ректора Київського національного університету культури і мистецтв М. Поплавського є безробітний селянин В. Поплавський. У Києві три з тринадцяти округів налічують кандидатів-двійників. У 220 окрузі зареєстровано одразу два Валерії Міронови - екс-заступник голови КМДА та місцевий підприємець; у 211 окрузі, де балотується народний депутат С. Терьохін, зареєстрований також приватний підприємець з Черкащини А. Терьохін; у 222 окрузі конкурентом депутата Київради Д. Андрієвського є кухар кафе “Арабіка” В. Андрієвський [2].

На думку експертів, окрім технології “дифузії” голосів між особами з однаковими прізвищами, таке дублювання сприяло розповсюдженню листівок, агіток тощо від “двійника” з a priori неправдивою, аморальною інформацією, переключенню уваги кандидата з певних програмно-ідеологічних тез своєї передвиборчої кампанії на роз'яснення виборцям, хто є хто серед людей однаковими прізвищами [6, с. 135].

Власне, технологія передвиборчого клонування і використання імен популярних лідерів, без сумніву, має вплив на результати виборів, оскільки розрахована на неуважного виборця, який, отримуючи бюлетені з десятками назв політичних партій та блоків, сотнями прізвищ, не здатен відрізнити правду від таких “прийомів” виборчої боротьби. Тому відбувається дезорієнтація виборців та розпорошення політичних їх симпатій.

Ще одним досить масштабним технологічним прийомом виборчої кампанії 2012 р. була участь технічних кандидатів, завдання яких полягало не у боротьбі за мандат, а у допомозі основному кандидату і наповненні дільничних та окружних виборчих комісій “своїми” представниками. Чим більше технічних кандидатів матиме суб'єкт виборчого процесу, тим більше шансів на представництво в комісіях і вплив на результати голосування. За даними КВУ, з 87 партій- суб'єктів виборчого процесу, приблизно 15 - реальні, решта - технічні [2].

Парламентські вибори 2012 р. продемонстрували застосування адміністративного ресурсу як методу передвиборчої боротьби, однак він проявлявся, головним чином, у формі ведення агітації державними службовцями за провладних кандидатів-мажоритарників і Партію регіонів. Однак тиску на виборців у порівнянні з парламентськими виборами 2002 р. стало значно менше, оскільки більшою мірою проявлявся підкуп виборців, свідченням чого було поширення так званої технології “піраміди”, коли певні сотники, десятники відповідали за результати волевиявлення на конкретних дільницях шляхом використання прямого грошового підкупу. Відповідно до даних соціологічних досліджень Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, 10% громадян України готові продати право вільного вибору за суму, що дорівнює від 50 до 500 гривень, а 17,6% вважають, що це дозволений законодавством і поширений спосіб агітації [13].

Виборці з низьким матеріальним становищем є досить вигідними для мажоритарних кандидатів, адже зробивши ремонт у дитячих садках чи школах або відремонтувавши дороги, можна здобути прихильність електорату. Тому рівень матеріального становища прямо пропорційний масштабам підкупу і відповідно маніпулювання. В процесі парламентської виборчої кампанії 2012 р. підкуп виборців набув надзвичайно масового характеру, особливо через іменні благодійні фонди. Крім того, з боку провладних політичних сил та кандидатів спостерігалось активне використання бюджетних коштів для спрямування їх на потреби тих територій, де балотувалися кандидати від партії влади та її партнерів.

Використання адмінресурсу проявлялось і в залученні держслужбовців та посадових осіб до агітаційних заходів.

Можна вирізнити такі головні форми застосування адміністративного ресурсу у виборах-2012: примус “бюджетників” до агітації за партію влади; використання бюджетних програм для агітації; агітацію в державних і комунальних закладах; перешкоджання агітації (не провладних) політичних сил і кандидатів у депутати; публічна підтримка провладних кандидатів державними посадовцями. Лідером у застосуванні адміністративного ресурсу виступила партія влади - Партія регіонів, оскільки саме вона мала його у своєму розпорядженні. Почесним лідером партії є Президент України, лідером - Прем'єр-міністр, членами ПР є три віце прем'єр-міністри та ряд міністрів і глав органів центральної виконавчої влади, глави всіх ОДА, голови 20 обласних рад та ін. Партія регіонів має найбільші інформаційні та фінансові ресурси, включно з можливістю використовувати кошти державного та місцевих бюджетів у виборчих інтересах партії, її партнерів та висунутих нею і її партнерами кандидатів у депутати [11].

Парламентська виборча кампанія 2012 р., як і попередні парламентські та президентські виборчі перегони, відзначилася застосування технологій, пов'язаних з відмінностями у мовних пріоритетах виборців. В період виборчих кампаній політизація мовного питання є одним із засобів мобілізації електорату. Партія регіонів продовжувала лінію реалізації девізу 2010 р. “Дві мови - одна країна” і чітко заявляла у своїй виборчій програмі 2012 року про надання російській мові статусу другої державної. Тому прийняття мовного закону Ківалова-Колесніченка мало на меті залучити нових прихильників та посилити довіру своїх виборців. Схожою була і позиція КПУ, яка в своїй програмі заявляла про надання російській мові статусу другої державної шляхом референдуму.

Опозиція зовсім протилежно вирішувала мовне питання у свої виборчих програмах. Так, ВО “Свобода” заявила про необхідність прийняття Закону “Про захист української мови”. Питання мови для партії - це не питання зручності, електоральної вигоди чи предмет торгів. Це складова ідеології націоналізму. Виборці “Свободи” найпослідовніші в питанні української мови і, що особливо важливо, найбільше готові активно боротися проти русифікації.

“УДАР” та Кличко прагнули зайняти нішу “нового політика” і у своїй програмі заявляв: “Здійснювати виважену мовну політику в Україні, враховуючи стратегічну мету посилення ролі державної української мови та захисту прав і розвитку всіх мовних спільнот в Україні. Дотримуватися принципу єдиної державної мови з розширеним використанням мов національних меншин”[10].

У програмі об'єднаної опозиції виголошено пропозиції наповнити “реальним змістом статус української мови як єдиної державної”, сприяти “її повноцінному застосуванню в усіх сферах суспільного життя, зокрема на телебаченні, радіо, у книговидавництві, кінематографі та шоу-бізнесі”, та обіцяно створити “умови для вільного розвитку усіх мов” і гарантувати “права національних меншин згідно з європейськими стандартами” [14].

Влада та опозиція виступали антагоністами, а “мовні питання” ставали поштовхом для мобілізації електорату всіма сторонами “політичного конфлікту”, причому з боку ініціатори змін у мовній політиці практично не зважали на адекватні механізми реалізації відповідних законодавчих ініціатив [12].

Партія регіонів активно використовувала іміджеві технології, позиціонуючи себе як єдину політичну силу, яка будує, а не руйнує і їхні слогани “Руїну подолано - стабільності досягнуто” та “Від стабільності - до добробуту” створювали ілюзію стабільності. Як і на попередніх парламентських кампаніях, Партія регіонів застосовувала технології формування негативного образу її конкурентів, протиставляючи власні досягнення і здобутки, “безладу” та “хаосу”, які стали результатом діяльності “помаранчевих”. Окрім того, тема Євро-2012 посилювала можливість протиставлення конкурентам, оскільки розвиток інфраструктури додавав Партії регіонів виграшних позицій і у виборчих перегонах подавався як величезне досягнення, свідченням чого стало гасло “Чемпіонати проходять - досягнення залишаються”.

Крім того, Партія регіонів у своїй агітаційній кампанії враховувала і регіональну специфіку виборчих переваг регіонів, оскільки на Півдні і Сході України поширювались ідеї подвійного громадянства з Росією і Митного союзу, а в інших регіонах - вільного перетину кордону з країнами ЄС. Партія регіонів активно використовувала технології залякування для дискредитації опозиції, зокрема навішувалися ярлики “бандерівців”, “фашистів”, “націоналістів”, “зрадників”, за допомогою яких відбувалося масове залякування жителів південно-східного регіону, однак в Центрі і на Заході такі питання не піднімалися, а наголошувалося на “європейських” досягненнях.

Як зазначає відомий вітчизняний експерт із політреклами А. Біденко, головний плюс цієї кампанії проявився багато років тому, коли вона вперше була реалізована - її системність і ґрунтовність стали важливим чинником успіху Партії регіонів. Однак на цих виборах комунікація повторилася чи не вп'яте ...відповідно, вона не може похвалитися ефективністю в сенсі залучення нових виборців, а тільки активізацією лояльних[1].

У зв'язку з арештом Ю. Тимошенко ВО “Батьківщина” послабила свої позиції, тому на її базі була утворена об'єднана опозиція, до якої увійшли партії, що представляли “помаранчевий” табір - “Реформи та порядок”, “Фронт Змін”, “Громадянська позиції”, “За Україну!”, “Народний рух України” і “Народна Самооборона”. Очолив список лідер “Фронту Змін” А. Яценюк, який хоч і не міг повністю компенсувати образ Ю. Тимошенко, проте був оптимальною фігурою з належним рівнем впізнаваності та задатками публічного політичного лідера [3, с. 47].

ВО “Батьківщина”, як і раніше, активно застосовувала технологію залякування, оскільки мала місце тотальна критика влади. Діяльність Партії регіонів відображалась, як така, що призвела до нестерпного життя українців, а саркастичні відеоролики будь-якими способами демонстрували “покращення життя українців”. Окрім того, активно застосовувалися прийоми для дискредитації своїх опонентів, найпоширенішими з яких стали критика “харківських угод”, мовного закону Ківалова-Колесніченка, категоричне заперечення Митного союзу, захист української історії від російського тлумачення. Тому ключове гасло “Ми їх зупинимо” певною мірою було проявом технології демонстрації власних можливостей.

“УДАР” Віталія Кличка, поряд з використанням лідерської стратегії, в основі якої лежала активна експлуатація його авторитетного образу, що користувався високим ступенем довіри в усіх регіонах України, не оминув і проблемну, яку застосовував повною мірою. Так, в програмі партії містилася низка відносно свіжих для вітчизняного електорального дискурсу пропозицій, які, очевидно, привертали увагу виборців, як наприклад, запровадження інститутів народної законодавчої ініціативи, народного вето і народного вотуму недовіри; зниження вікового цензу для активного виборчого права на місцевих виборах до 16 років; запровадження суду присяжних; скасування низки податків та їх перерозподіл на користь місцевих бюджетів [3, с. 48].

На думку Л.Кочубей, “УДАР” використовував фрейм “нової сили”, який створює образ нових партій як єдиної можливої альтернативи “старим” політикам; базується на ствердженні того, що і чинна влада, і опозиція вже проявили себе при керуванні державою і не показали достойних результатів. Молода ж команда розумних політиків, репутація яких незаплямована, гідна того, щоб проявити себе якнайкраще [5, с. 94].

Рекламна стратегія партії “УДАР” ґрунтувалася на певних маніпулятивних техніках з метою формування позитивного враження виборців (ефект ореолу) і мала на меті донести її основне гасло “Настав час удару”. Основною адресною групою партії “УДАР” була молодь та люди працездатного віку, про що свідчили її рекламні ролики.

На думку експертів Фонду “Демократичні ініціативи”, ВО “Свобода” стала альтернативою для тих громадян, які розчарувалися у так званому помаранчевому таборі політичних сил. Відтак виборець, який опозиційно налаштований щодо чинної влади, шукав альтернативу старим помаранчевим силам теж в опозиційному таборі, але в особі нової партії, нових облич, які змогли би вплинути на неефективну роботу парламенту. “Свобода” в цій ситуації мала достатньо привабливий вигляд на тлі розпливчастих, популістських обіцянок лідерів перегонів, які так і не спромоглися створити свій ідеологічний портрет в очах пересічного виборця [9].

ВО “Свобода” також застосовувала технології формування негативного образу конкурентам, адже чітка критика антинародних рішень В.Януковича та антиукраїнської політики Партії регіонів дала можливість заручитися підтримкою протестного, радикально налаштованого електорату.

Реклама ВО “Свобода” була представлена поодинокими відео, які не запам'яталися виборцю і не справили належного ефекту. Найактивніше використовувались метод формування образу ворога, а також методи використання ціннісних слів і метод невизначених виразів, що мають негативне забарвлення[7].

У виборчій кампанії-2012 р. КПУ активно використовувала технологію центрального месиджу, яким виступило гасло “Повернемо країну народу”. Погіршення соціально-економічної ситуації в країні стало вигідним комуністам, оскільки частка виборців Партії регіонів, розчарувавшись її діяльністю, віддавало перевагу КПУ. Окрім того використовувалися технології залучення нових прихильників, зокрема молоді, а відеореклама містила такі технологічні прийоми, як ефект присутності, метод класифікаторів, метод переписування історії та інші.

Експерти Фонду “Демократичні ініціативи” виокремлюють декілька причин того, що Компартія України змогла здобути таку електоральну підтримку. По-перше, КПУ і надалі залишається ідеологічно зрозумілою для виборця партією - вона не відмовляється від соціалістичної лівої риторики, хоча й у більшості випадків не підтверджує її практичною діяльністю. По-друге, виборча кампанія українських комуністів була чи не найбільш вдалою з точки зору змісту, форми та досягнення цільової аудиторії, оскільки емоційно змогла вплинути на своїх виборців, апелюючи насамперед до радянського минулого та тих соціальних програм, які сьогодні українцям уже не доступні. По-третє, рейтинг КПУ істотно зріс за рахунок зниження рейтингуПартії регіонів, частина прихильників якої розчарувалася в ній упродовж останніх двох років, і комуністи для багатьох із них стали прийнятною альтернативою [9].

Під час парламентської виборчої кампанії-2012 поширеними були і технології впливу на підсвідомість людини, її емоційну сферу, які поширювались за допомогою політичної реклами. Найчастіше Партією регіонів використовувалися методи викриття, багаторазове повторення, навішування ярликів, дезінформація, метод переакцентуації, “об'єктивного підходу”, створення і поширення політичних міфів. Дані методи довели свою ефективність. Про це говорять результати виборів, за якими ПР набрала 30% - найбільшу кількість голосів.

Найефективнішими методами “Батьківщини” були методи, які ґрунтуються на психологічних методах маніпулювання, тонкому використанні методик НЛП (віддзеркалення, створення емоційного резонансу) та брудні методи, які дискредитують опонентів (використання контрасту, викриття, перенесення негативного образу). Рекламна стратегія була більше направлена на майбутнє - “що ми зробимо”, коли в Партії регіонів - на минуле: “що вони не досягли, що ми досягли” [7].

Таким чином, парламентська виборча кампанія 2012 р. продемонструвала значну технологізацію, що має неабиякий вплив на волевиявлення електорату. Маніпулятивний потенціал виборчих технологій та їх можливості щодо формування електоральних настроїв має шанс зменшитись завдяки зрушенням в суспільній свідомості, зростанню протестного потенціалу в суспільстві. Саме такі процеси є основою відформатування влади та формування якісного складу народних депутатів, що є запорукою вільного волевиявлення громадян та розвитку демократичної правової держави.

Список використаних джерел

1. Біденко А. Огляд політичних кампаній [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2012 /10/25/6975359/.

2. “Двійники”, “клони”, “технарі” - ознака майбутніх парламентських виборів [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ucipr.kiev.ua/publications/dviiniki-kloni-tekhnari- oznaka-maibutnikh-parlamentskikh-viboriv.

3. Колесников О. Стратегії позиціонування політичних партій на парламентських виборах 2012 року в Україні // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2013. - № 3. - С. 44-50.

4. Кочубей Л.О. Виборчі технології: політологічний аналіз (на прикладі виборів до парламенту сучасної України): монографія / Л.О.Кочубей. - К. : ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2006. - 280 с.

5. Кочубей Л. Особливості виборчих технологій у виборчій кампанії до Верховної Ради України 2012 року // Український інформаційний простір / гол. ред.М.С. Тимошик. - Число 1. - У 2-х ч. - К. : КНУКІМ, 2013. - Ч.2. - С. 92-98.

6. Кресіна І.О., Перегуда Є.В. Парламентські вибори в Україні: правові і політичні проблеми / І.О. Кресіна, Є.В. Перегуда. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - 368 с.

7. Мартинюк О. Маніпулятивні аспекти політичної реклами

під час парламентських виборів 2012 року в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://naub.oa.edu.ua/2013/manipulyatyvni-aspekty-politychnoji- reklamy-pid-chas-parlamentskyh-vyboriv-2012-roku-v-ukraj ini/.

8. Парламентські вибори 2012р.: Виборче законодавство, суб'єкти виборчого процесу та їх повноваження // Національна безпека та оборона. - 2012. - № 7-8. -С.19-28.

9. Результат радикальних партій на виборах-2012: причини, особливості, прогнози. Новий парламент: відомий результат з багатьма невідомими [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dif.org.ua/ua/publications/ focus_on_ukraine/rezultatradikalnrognozi.htm.

10. “Русскій мір” в українській політиці [Електронний

ресурс]. - Режим доступу :

http://www.svoboda.kiev.ua/dopysy/dopysy/033011/.

11. Сокирка Ю. Маніпулятивні технології на старті виборчої

кампанії-2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://postup.brama.com/usual.php?what=74502.

12. Тищенко Ю. Про політику ідентичності: виборча кампанія

до Верховної Ради України 2012 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ucipr.kiev.ua/publications/anons-

analitichnii-zvit-pro-politiku-identichnosti-viborcha-kampaniia-do- verkhovnoii-radi-ukraiini-2012-roku-avtor-iuliia-tishchenko.

13. Четвертий звіт за результатами загальнонаціонального

спостереження, парламентські вибори - 2012 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://hghltd.yandex.net/yandbtm?fmode=inject&url=http%3A%2F%2 Fsumynews.com%2Fngo%2Fteksty%2Fitem%2F3989-chetvertyj- zvit-za-rezultatamy-zagalnonaczionalnogo-sposterezhennya- parlamentski-vybory 2012-

roku.html&tld=ua&lang=uk&la=&text=Тетяна%20Бевз%20Особлив ості%20виборчих%20технологій%20Об'єднаної%20опозиції%20“ Батьківщина”%20у%20парламентській%20кампанії%202012%20р .&l10n=uk&mime=html&sign=2e4c8694c7fe920b334169aca48001f5 &keyno=0.

14. Шиманова О. Проблематика передвиборних програм парламентської кампанії 2012 року в Україні / О.Шиманова // Гілея: науковий вісник. Зб. наук. пр. / гол. ред. В.М. Вашкевич. К. : ВІР УАН, 2013. - Вип.75. - С. 527-530.

References

1. Bidenko A. Ohlyad politychnykh kampaniy [Elektronnyy

resurs]. - Rezhym dostupu :

http://www.pravda.com.ua/articles/2012/10/25/6975359/

2. “Dviynyky”, “klony”, “tekhnari” - oznaka maybutnikh parlaments'kykh vyboriv [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.ucipr.kiev.ua/publications/dviiniki-kloni-tekhnari- oznaka-maibutnikh-parlamentskikh-viboriv

3. Kolesnykov O. Stratehiyi pozytsionuvannya politychnykh partiy na parlaments'kykh vyborakh 2012 roku v Ukrayini // Visnyk Tsentral'noyi vyborchoyi komisiyi. - 2013. - № 3. - S. 44-50.

4. Kochubey L.O. Vyborchi tekhnolohiyi: politolohichnyy analiz (na prykladi vyboriv do parlamentu suchasnoyi Ukrayiny): monohrafiya / L.O.Kochubey. - K. : TOV “Vydavnytstvo “Yurydychna dumka”, 2006. - 280 s.

5. Kochubey L. Osoblyvosti vyborchykh tekhnolohiy u vyborchiy kampaniyi do Verkhovnoyi Rady Ukrayiny 2012 roku // Ukrayins'kyy informatsiynyy prostir / hol. red. M.S. Tymoshyk. - Chyslo 1. - U 2- kh ch. - K. : KNUKIM, 2013. - Ch.2. - S. 92-98.

6. Kresina I.O., Perehuda Ye.V. Parlaments'ki vybory v Ukrayini: pravovi i politychni problemy / I.O. Kresina, Ye.V. Perehuda. - K. : In-t derzhavy i prava im. V.M. Korets'koho NAN Ukrayiny, 2003. - 368 s.

7. Martynyuk O. Manipulyatyvni aspekty politychnoyi reklamy

pid chas parlaments'kykh vyboriv 2012 roku v Ukrayini [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu :

http://naub.oa.edu.ua/2013/manipulyatyvni-aspekty-politychnoji- reklamy-pid-chas-parlamentskyh-vyboriv-2012-roku-v-ukrajini/

8. Parlaments'ki vybory 2012r.: Vyborche zakonodavstvo, sub'yekty vyborchoho protsesu ta yikh povnovazhennya // Natsional'na bezpeka ta oborona. - 2012. - № 7-8. -S.19-28.

9. Rezul'tat radykal'nykh partiy na vyborakh-2012: prychyny, osoblyvosti, prohnozy. Novyy parlament: vidomyy rezul'tat z bahat'ma nevidomymy [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://dif.org.ua/ua/publications/ focus_on_ukraine/rezultatradikalnrognozi.htm.

10. “Russkiy mir” v ukrayins'kiy politytsi [Elektronnyy resurs]. -

Rezhym dostupu :

http://www.svoboda.kiev.ua/dopysy/dopysy/033011/.

11. Sokyrka Yu. Manipulyatyvni tekhnolohiyi na starti vyborchoyi kampaniyi-2012 [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://postup.brama.com/usual.php?what=74502.

12. Tyshchenko Yu. Pro polityku identychnosti: vyborcha

kampaniya do Verkhovnoyi Rady Ukrayiny 2012 roku [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu :

http://www.ucipr.kiev.ua/publications/anons-analitichnii-zvit-pro- politiku-identichnosti-viborcha-kampaniia-do-verkhovnoii-radi- ukraiini-2012-roku-avtor-iuliia-tishchenko.

13. Chetvertyj zvit za rezul'tatamy zahal'nonatsional'noho

sposterezhennya, parlaments'ki vybory - 2012 roku [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu :

http://hghltd.yandex.net/yandbtm?fmode=inject&url=http%3A%2F%2 Fsumynews.com%2Fngo%2Fteksty%2Fitem%2F3989-chetvertyj- zvit-za-rezultatamy-zagalnonaczionalnogo-sposterezhennya- parlamentski-vybory 2012-

roku.html&tld=ua&lang=uk&la=&text=Tetyana%20Bevz%20Osobly vosti%20vyborchykh%20tekhnolohiy%20Ob"yednanoyi%20opozytsi yi%20“Bafkivshchyna”%20u%20parlamenfs'kiy%20kampaniyi%20 2012%20r.&l10n=uk&mime=html&sign=2e4c8694c7fe920b334169ac a48001f5&keyno=0.

14. Shymanova O. Problematyka peredvybornykh prohram parlaments'koyi kampaniyi 2012 roku v Ukrayini / O.Shymanova // Hileya: naukovyy visnyk. Zb. nauk. pr. / hol. red. V.M. Vashkevych. K. : VIR UAN, 2013. - Vyp.75. - S. 527-530.

Размещено на Allbest.ru