Науковий внесок у розвиток земельного права Г.О. Аксеньонка

Україна ще досить молода держава та в силу її історичного розвитку пройшла довгий шлях до отримання незалежності та всесвітнього визнання. Не зважаючи на це законодавча база перебуває на досить високому та розвинутому рівні, це і не дивно, адже їй передували надбання та напрацювання видатних наукових постатей, беручи свій початок ще з Київської Русі. Звичайно, пік свого значного розвитку наука земельного права набула в роки УРСР. Беручи до уваги те, що в Україні розвиток продуктивних сил базувався і був пов'язаний насамперед зі сферою земельних відносин, адже в значній мірі її економічна стійкість залежала від ступеню урегульованості цих відносин. Тому, ми ставимо перед собою завдання, яке є актуальним і на даний час, а конкретно аналіз наукових досліджень у вище зазначеній сфері окремих видатних науковців, а саме Г.О. Аксеньонка.

Постать яка, на нашу думку, зробила значний внесок, що дав поштовх для розвитку окремих інститутів земельного права є Георгій Олександрович Аксеньонок. Його науковий внесок у розвиток земельного права досліджували в своїх роботах такі науковці, як А. Гетьман, П. Ф. Кулинич, І.О. Костяшкін, О. Баран, Ю. І. Гевко, а також знаходимо про нього відомості у енциклопедичних виданнях.

Г.О. Аксеньонок народився 18 листопада 1910 р. у місті Полоцьк, Білорусь. Помер у лютому 1989 р. у Москві. Це був видатний російський правознавець, доктор юридичних наук з 1955 р., професор, член-кореспондент АН СРСР з 1966 р., д. чл. Інституту міжнародного і порівняльного аграрного права в Італії з 1960. Закінчив у 1940 р. 1-й Ленінградський юридичний інститут. У 1940-1941 рр. був старшим викладачем Ташкентського юридичного інституту (Узбекистан). У роки Великої Вітчизняної війни - на різних посадах у військовій прокуратурі.

Протягом 1945-1953 рр. працював заступником начальника цивільного відділу прокуратури СРСР. З 1953 р. - в Інституті держави і права АН СРСР: старший науковий співробітник, завідувач сектора земельного і колгоспного права з 1955 року.

Основні напрями наукових досліджень Г.О. Аксеньонка полягали у дослідженні теорії права власності держави на землю в СРСР та засад земельних правовідносин в умовах соціалізму. Зробив також вагомий внесок у вивчення проблем сільськогосподарського та екологічного права. Серед основних праць можна виокремити: «Право державної власності на землю в СРСР» (1950 р.), «Право землекористування радгоспів, МТС і підсобних господарств» (1953 р.), «Земельні правовідносини в СРСР» (1958 р.), «Правове становище радгоспів у СРСР» (1960 р.) [5].

Видатний науковець значну увагу приділяв вивченню в області, теорії права власності держави на землю, яка знайшла своє втілення у праці «Правовой режим земель сельскохозяйственного назначения». Аксеньонок Г.О. вірно відмітив, що для визначення правового режиму земель будь-якої категорії необхідно: по-перше, дати поняття цих земель як об'єкта даного земельного відношення, по-друге, визначити коло землекористувачів цих земель, встановити їх права та обов'язки, по-третє, виявити порядок державного управління цими землями, та, по-четверте, зазначити ті форми та заходи відповідальності, які визначені законом для землекористувачів [1].

У сфері сільськогосподарського та екологічного права Г.О. Аксеньонок одним із перших передбачав необхідність виділення лісового, водного і гірничого законодавства у самостійні галузі права обумовлюючи наявністю своєрідного об'єкта врегульованих ними відносин і специфічним характером самих відносин [2, с. 170]. земельний право радянський аксеньонок

Як зазначав Г.О. Аксеньонок, використання природних ресурсів повинно визнаватися раціональним, якщо воно задовольняє відповідні економічні потреби в межах екологічної розумності, а сама економічна діяльність здійснюється з дотриманням відповідних екологічних вимог, спрямованих на охорону природи як бази природокористування [3, с. 22].

Досить велику увагу досліджень Георгій Олександрович приділяв області земельних правовідносин в умовах соціалізму. У науковому доробку «Земельні правовідносини в СРСР» (1958 р.) він доводить, що проблема земельних правовідносин у теперішній час висувається як одна з центральних у науці земельного права і має велике теоретичне та практичне значення.

Доктор, професор Мухітдінов Нажмітдін Баукеєвич досліджуючи вище вказану працю Георгія Олександровича підкреслив, що кожне суспільне, в тому числі і правове, відношення між людьми виникає з приводу чогось і має свій точно окреслений предмет, який і є об'єктом даних правовідносин. Дії заради дій, без вказівки тієї мети, в ім'я якої вони виникли і санкціоновані державою в нормах права, без вказівки на той предмет, який визначає характер цих дій і лежить в основі їх виникнення, - це таке вирішення питання, яке перетворює людину з суб'єкта правовідносини в його об'єкт [7, с. 97].

На думку Ю.І. Гевко, Георгій Олександрович вказував на зв'язок, який існує між землею як об'єктом правовідносин і її правовим режимом і полягає цей зв'язок у тому, що коли ми говоримо про землю як об'єкт земельних правовідносин, маємо на увазі землю не в її природному стані, як дар природи, а землю, по відношенню до якої встановлений визначений правовий режим, з огляду на те вона і стає об'єктом права, об'єктом земельного правовідношення [6].

Як зазначає доктор юридичних наук, професор А.П. Гетьман у праці «Методологічні аспекти розвитку науки про земельне право» Г.О. Аксеньонок першим серед науковців зазначав, що в юридичній літературі до цього часу не визначені зміст і завдання науки земельного права. На його переконання, предметом науки земельного права є земельні правовідносини, встановлені на основі націоналізації землі й державної власності на землю. Саме ця сфера відносин у своїй сукупності встановить предмет науки земельного права [4, с. 16-17]. Разом з тим, виявляючи особливості та специфіку земельних правовідносин, наука земельного права повинна відрізняти їх не лише від інших правовідносин, а й від однойменних правовідносин в інших суспільно-економічних формаціях. Ці відносини у своїй сукупності, на думку Г.О. Аксеньонка, визначають зміст науки земельного права. Земельні правовідносини, як вважав автор, засновані на виключній державній власності на землю і виникають між державою і власником землі, і землекористувачами, а також самими землекористувачами стосовно використання землі. До земельних правовідносин були також віднесені й ті, що виникають між державними органами, які здійснюють правомочності в сфері розпорядження й управління землею, а також між цими органами і землекористувачами щодо відводу та вилучення землі, обліку землі та реєстрації землекористувань, землеустрою тощо.

Важливим для науки земельного права стало дослідження питань про розмежування земельно-правових, адміністративно-правових, цивільно-правових, колгоспно-правових та інших правовідносин; поняття та кола суб'єктів земельних правовідносин; правоздатності та дієздатності громадян й інших землекористувачів; визначення поняття та класифікація об'єктів земельних правовідносин; підстав їх виникнення, змін та припинення.

На думку Г.О. Аксеньонка, радянське земельне право своїми нормами, крім земельних правовідносин, врегульовувало також відносини, пов'язані з використанням лісів, надр, вод. У майбутньому він не буде виключати подальшого розвитку цих відносин та відповідного законодавства і пов'язаної з цією обставиною можливості виокремлення з системи земельного права та формування як самостійних лісового, гірничого і водного права. Таким чином, на його глибоке переконання, існувало виключно земельне право, предмет якого об'єднував не лише земельні, а й водні, лісові та гірничі правовідносини [4 с. 16-17].

На думку Г.О. Аксеньонка, відмінність землі від інших об'єктів права, є предметами, даними самою природою і полягає в тому, що земля завжди може бути тільки виключною власністю держави і не може належати на праві власності іншим суб'єктам права, тоді як інші об'єкти (тобто надра, ліси і води) можуть бути при відомих обставинах об'єктами права власності не тільки самої держави, а й інших учасників правовідносин, пов'язаних з використанням цих об'єктів та доходить висновку, що надра, води і ліси можуть бути предметами цивільно-правових угод, і виникають з приводу їх правовідносини у відомих межах і розвиваються під впливом закону вартості.

Повертаючись до цієї проблеми, Г.О. Аксеньонок, виходячи з тих же передумов, уточнив свою позицію підкресливши, що гірничі відносини в відміну від земельних є еквівалентними відносинам, які мають товарно- грошовий характер [2].

Отже, Георгій Олександрович Аксеньонок залишив у спадщину не один науковий трактат, що нині використовується в галузі земельного права, як бачимо коло його досліджень не обмежувалось одним інститутом даної галузі. Його праці широко використовуються у наукових роботах українських науковців. Його розробки значною мірою мали вплив на розвиток українського земельного права в цілому.

Список літератури

1. Аксененок Г.А. Правовий режим земель сельскохозяйственного назначения / Г.А. Аксененок // Сельское хазяйство и право в СССР и Италии. - М. : Інститут государства и права АН СССР, 1977. - С. 55.

2. Аксененок Г.А. Земельные правоотношения в СССР / Г.А. Аксененок. - М. : Государственное издательство юридической литературы, 1958. - 415 с.

3. Краснов Н.И. Право природопользования в СССР // Краснов Н.И., Аксенёнок Г.А., Башмаков Г.С., Булгакова Л.И., Крассов О.И. и др. / По ред. доктора юрид. наук, проф. Н.И. Краснова. - М. : Наука, 1990. - 196 с.

4. Гетьман А.П. Методологічні аспекти розвитку науки про земельне право / А.П. Гетьман // Право України. - № 9. - 20о9. - С. 15-І8.

5. Кулинич П.Ф. Аксеньонок Г.О. / П.Ф. Кулинич / Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. : Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К. : «Укр. енцикл.», 1998.

- Т. 1 : А-Г. - С. 74.

6. Гевко Ю.І. Проблеми визначення поняття «правового режиму земель» в Україні / Ю.І. Гевко // Збірник матеріалів наукової конференції студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених (28 лютого 2014 року) / за ред. Гетьмана А.П., Шульги М.В., Саннікова Д.В., Ігнатенко І.В. - 2014. - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. - С. 137-140.

7. Мухитдинов Нажмитдин Избранные труды в 9-ти томах. / Мухитдинов Нажмитдин. - Т.1. : Правовые проблемы пользования недрами. - Алматы, 2010. 339 с.

Размещено на Allbest.ru