Використання інформаційних технологій для розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Використання інформаційних технологій для розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду

О.В. Лисенко

Анотація

розшук досудовий інформаційний слід

Розглянуто особливості використання сучасних інформаційних технологій для розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, а також зміст інформаційних слідів використання окремих технічних засобів.

Ключові слова: розшук підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; інформаційні технології в організації розшуку осіб; використання інформаційних слідів застосування технічних засобів; організація розшуку підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; недоліки в організації розшуку осіб; міжнародний досвід організації розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду.

Аннотация

Рассмотрены особенности использования современных информационных технологий для розыска лиц, которые скрываются от органов досудебного расследования и суда, а также содержание информационных следов использования отдельных технических средств.

Annotatіon

The aricle is devoted to characterisation of traits of modern information techologies for using them in the process of searching persons who are in hiding from authorities of prejudicial inqury and courts. It also describes the content of information traces in using some of technical devices.

Розвиток інформаційних технологій на сучасному етапі впливає на всі сторони життєдіяльності людей. Використання засобів спілкування, передавання інформації (мобільний телефон, електронна пошта, соціальні мережі тощо), певною мірою, пов'язують конкретну особу з індивідуальними технічними засобами спілкування (мобільний телефон, комп'ютер тощо). Інформаційні сліди використання таких технічних засобів, при належному їх аналізі, дозволяють правоохоронним органам ідентифікувати певну особу та визначити її конкретне місцезнаходження. Останнім часом зазначений напрям є надзвичайно актуальним та перспективним для діяльності правоохоронних органів з протидії злочинності, особливо злочинів терористичної спрямованості.

Широкий асортимент технічних засобів для передавання інформації і спілкування та інформаційні сліди, що залишаються як результат їх використання, можуть бути ефективно застосовані у ході слідчої та оперативної роботи правоохоронними органами і, зокрема, щодо організації розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду. Правоохоронні органи, здійснюючи відповідний аналіз наявної інформації, можуть отримати необхідні дані про місце знаходження конкретної людини як під час вчинення злочину, так і під час здійснення спеціальних заходів щодо розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду. Використання такої інформації дозволяє встановити коло осіб, з яким спілкується особа, що розшукується, її інтереси та захоплення, місця можливого перебування, встановити контроль за її пересуванням тощо.

У науковій літературі питання використання можливостей сучасних технічних засобів та змісту аналітичної роботи щодо відповідних інформаційних слідів є недостатньо вивченими і потребують спеціального дослідження. У більшості випадків науковці досліджували питання використання технічних засобів при проведенні окремих слідчих (розшукових) дій [1].

Розглянемо насамперед напрями використання правоохоронними органами окремих інформаційних технологій, особливості аналізу змісту інформації, яка може бути отримана внаслідок використання того чи іншого технічного засобу для встановлення місцезнаходження осіб. Здійснюючи розшук осіб, які переховуються від органів досудового слідства та суду, крім традиційних способів, доцільно використовувати нові напрями, пов'язані з мережею Інтернет та новітніми технологіями. До сучасних засобів розшуку особи можна віднести алгоритми пошуку загальнодоступної інформації (інформаційних слідів), що залишають персональні комп'ютери, мобільні телефони, комп'ютерні планшети, облікові записи (акаунти) в „Facebook”, „ВКонтакті”, „Skype”, „Twitter ”, „Однокласники”, різноманітних блогах та інших інформаційних сервісах, про які йтиметеся далі.

Інформаційні сліди застосування користувачами різноманітних сучасних технічних засобів останнім часом часто використовують правоохоронні органи різних країн з метою встановлення протиправної діяльності, контррозвідувальної діяльності, здійснення протидії злочинам терористичної спрямованості тощо. Про це свідчать матеріали Служби безпеки України щодо протидії діяльності терористичних організацій у Донецькій та Луганській областях, де використання інформаційно-аналітичного забезпечення під час проведення Антитерористичної операції дозволило встановлювати місцезнаходження баз терористів, маршрути їх пересування, місця переховування, зміст спілкування між собою тощо.

Доцільно зазначити, що окремі можливості для діяльності правоохоронних органів у протидії злочинним проявам надають технічні засоби, які використовують споживачі. Міжнародна практика протидії злочинності свідчить, що для цього використовують різноманітні технічні засоби, відповідне програмне забезпечення, а також спеціальні пристрої, які вмонтовують у технічні засоби їх виробники. Так, за повідомленнями засобів масової інформації, Агентство національної безпеки США має технічні можливості доступу до комп'ютерів, які не підключені до комп'ютерних мереж та Інтернету, враховуючи те, що спеціальне обладнання було встановлене у такі комп'ютери їх виробниками [2].

У нещодавно опублікованих документах газетою „Guardian”, які оприлюднив Едвард Сноуден, докладно розкриваються способи протидії злочинності та організації розшуку осіб за допомогою новітніх технологій, які використовує Агентство національної безпеки США. Зокрема, правоохоронці у своїй роботі використовують поняття „метадані” (metadata) [3]. Метаданими в цьому випадку є відомості про те, якою є інформація. Тобто, наприклад, не читаючи текст електронної пошти, таким (не порушуючи таємниці переписки), можна разом з тим дізнатися про час, коли надійшов лист, найменування адресата та адресанта, як часто листи надходили одному адресату, з якої країни надходили листи тощо. Як бачимо, в такому разі не порушуються конституційні права людини щодо таємниці спілкування, однак правоохоронці отримують значний обсяг інформації про діяльність певних осіб, яка у інформаційно-аналітичній роботі може стати підґрунтям для отримання доказової інформації, а також сприятиме запобіганню вчинення злочинів. У подальшому, на підставі положень кримінального процесуального законодавства, можливо отримати дозвіл на арешт поштово-телеграфної кореспонденції на підставі положень ст. 261 КПК України, у разі якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування.

Здійснення аналізу технічних можливостей сучасних засобів спілкування, передачі інформації, платіжних систем (науково-технічних засобів і програмування, відповідних інформаційних слідів) [4] дозволяє виокремити види метаданих, які є перспективними для використання у роботі правоохоронних органів у протидії злочинності та встановлення місцезнаходження конкретної фізичної особи, серед яких: електронна пошта (e-mail); соціальні мережі „Facebook”, „Twitter”, „Однокласники”, „ВКонтакті” та ін., дані фотокамери. відеокамери, камер відеоспостережень, відеореєстраторів; результати пошуку в „Google”, інших веб-серверах; результати перегляду веб-сторінок у мережі Інтернет; дзвінки, смс з мобільного телефону; використання платіжних карток тощо.

Розглянемо більш детально перераховані напрями щодо конкретної інформація, яка може бути отримана під час аналізу таких даних. Аналіз інформації щодо використання у спілкуванні електронної пошти (e-mail) дозволяє встановити такі відомості: назва, текст електронного листа, IP-адресу користувача, дату, час, унікальний код (ID) електронного листа, чи відсилалися та отримувалися інші електронні листи цими самими адресатом і адресантом, час, коли користувач зайшов у систему за допомогою логіну, чи є лист пріоритетним, до якої категорії та папки віднесений, кількість та розмір прикріплених файлів, розмір електронного листа. Цей напрям є досить перспективним у діяльності правоохоронних органів. Однак, враховуючи те, що в окремих випадках такими діями обмежуються конституційні права фізичних осіб, виникає необхідність у отриманні відповідного дозволу суду для розкриття такої інформації. Практика свідчить про те, що досить рідко звертаються правоохоронні органи для отримання таких дозволів. Крім зазначеного, доцільно використовувати можливості звернень до власників відомих пошукових систем та почтових серверів для отримання необхідної інформації. Так, уряд Китаю звертався із відповідним запитом до „Yahoo”, зокрема щодо надання інформації про окремих користувачів про час входу в обліковий запис електронної пошти, IP-адреси і відповідний зміст електронної пошти [5].

Інформаційно-аналітична робота правоохоронних органів про користувачів соціальних мереж дозволяє отримати такі відомості: „Facebook” - ім'я, унікальний код (ID), підписки, локація (місцезнаходження), пристрій з якого заходив користувач на сайт, час та дата його активності; 3) „Twitter” - ім'я, мова, дата створення облікового запису, ім'я користувача комп'ютера (username), унікальний код (ID), місцезнаходження користувача, з якого зроблено твіт, дата та час, унікальний код (ID) твіту, кількість та імена підписників сторінки, верифікаційний статус. Майже аналогічні дані можна отримати про користувачів інших соціальних мереж.

Щодо користувачів глобальної чи локальних мереж, про їх локацію (місцезнаходження), їх сфер і напрямів пошуку інформації в мережах можуть бути отримані такі відомості: IP - адреса користувача, технічні дані комп'ютера (оперативна пам'ять, характеристика доступу до Інтернету тощо), програмне забезпечення, встановлене на комп'ютері (оперативна система, браузер); результати пошуку в пошукових сервісах („Google”; „Yahoo”; „Яндекс” тощо), зокрема результати пошуку користувачем інформації в „Google” - слова пошуку, результати пошуку, сторінки, які користувач відвідував, IP-адреса користувача, який здійснював пошук тощо; перегляд веб-сторінок - активність, яка включає сайти, які відвідував користувач, час цієї активності, IP-адреса, провайдер Інтернету, деталі жорсткого диска, оперативна система, браузер, збережені дані тощо.

Щодо дзвінків з мобільного телефону для аналітичної роботи може бути отримана така інформація: кількість абонентів, серійний номер телефону, серійний номер сім карти, час та тривалість дзвінка, місцеперебування абонента. Таку інформацію, в першу чергу, можна дістати, звернувшись з запитом до операторів мобільного зв'язку. Приклад збору інформації у оператора мобільного зв'язку правоохоронними органами США [6].

У розвинених зарубіжних країнах використання правоохоронними органами інформаційних технологій у протидії злочинності займає важливе місце. Згідно з опитуванням [7] у США 4 із 5 представників правоохоронних органів використовують можливості соціальних мереж для розшуку осіб, у тому числі тих, які переховуються від слідства та суду. Також згідно з цим опитуванням, роль соціальних мереж для розслідування злочинів та розшуку осіб, на думку опитаних осіб, буде в майбутньому лише зростати, оскільки спостерігається збільшення користувачів таких мереж. Такі сайти як „Facebook”, „ВКонтакті”, „Youtube”, „LinkedIn”, „Twitter”, можуть бути корисними для розшуку осіб, оскільки зазвичай, користувачі, використовуючи їх, відчувають себе розкуто, діляться за допомогою них своїми інтересами, думками і поглядами. У багатьох випадках це супроводжується розміщенням відео-, фотоматеріалів про перебування в певних місцях тощо. За допомогою соціальних мереж можна дізнатися про зв'язки розшукуваної особи з іншими особами, дізнатися коло друзів, місця в яких особа бувала, ідентифікувати місце її нинішнього перебування (локація), зібрати фото та відеодокази певної діяльності, яка може бути корисна слідству. Практика правоохоронних органів свідчить, що нерідко підозрювані особи зізнавалися чи хвалилися своїми планами, в тому числі злочинного спрямування, на сторінках соціальних мереж [8-9].

Згідно з результатами опитування поліцейських у США, важливу інформацію можна отримати зі сторінок „друзів” розшукуваної особи, адже навіть якщо розшукувана особа не буде зізнаватися у певних планах та минулих вчинках, їх можуть згадати її „друзі” [10]. Як зазначається в документах, які оприлюднив Едвард Сноуден, у США правоохоронні органи та спецслужби можуть перевіряти друзів у соціальних мережах аж до третього ступеня (тобто друг друга, який є другом з другом розшукуваної особи) [11]. Перевіряючи друзів третього „рівня”, під сферу інформаційного аналізу підпадає значна кількість людей. Так, маючи в друзях 50 осіб, кількість друзів другого „рівня” буде налічувати - 8170, а третього - 1 334 978 осіб.

Поширеною функцією таких сайтів, як „Facebook” та „ВКонтакті”, є запрошення на різноманітні події, де особа повідомляє, чи буде вона відвідувати зазначену подію, а також окремі групи за інтересами (політичні, соціальні, інші інтереси). Така функція теж може бути дуже корисна для розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду, оскільки дозволяє, залежно від уподобань конкретної особи, передбачити можливе її місцезнаходження в певний період часу.

Цікавою та корисною для розшуку осіб і встановлення їх конкретного місця знаходження є функція геопозиціонування („check in”). За допомогою такої функції при здійсненні публікацій на своїй сторінці в соціальній мережі „Facebook” чи „Twitter” особа визначає своє конкретне місце перебування (країна, місто, вулиця). Популярним сервісом для цього є соціальна мережа „Foursquare”, якою користуються з мобільного пристрою. Соціальна мережа „ВКонтакті” також має власний окремий сервіс геопозиціонування [12].

Наступним джерелом важливої для розшуку осіб інформації можуть бути пошукові системи („Google”, „Yahoo” тощо). На даний час технічно можливо вилучити інформацію з таких сервісів, оскільки вона зберігається ними протягом значного періоду часу [13-14]. Пошукова історія конкретного користувача може надати значний об'єм інформації про певну особу. Всі пошукові запити користувачів Інтернету записуються та зберігаються пошуковим сервісом, зокрема використовуючи так звані „cookie” (куки - невеликий фрагмент інформації, відправлений веб-сервером та який зберігається на комп'ютері користувача), разом з IP- адресою користувача, часом перебування на пошуковому сервісі, гіперпосиланнями, які обрав користувач [15]. Веб-сервери мають технічну можливість, яка дозволяє: провести аутентифікацію користувача; зберігати на сервері персональні переваги і налаштування конкретного користувача Інтернету; відслідковувати стан сеансу доступу користувача до певних джерел (сторінок); ведення статистики відвідування сторінок Інтернету по конкретному користувачу тощо. Щодо розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду за такою інформацією можливо встановити факти замовлення квитків на літак, потяг, автобус, бронювання готелю, замовлення інших сервісів (масаж, гімнастика, перевезення вантажу, виклик таксі тощо).

Інформація про пошукові запити розшукуваної особи може надати багато відомостей слідству, зокрема щодо поглядів, інтересів та майбутніх планів особи. Середня тривалість зберігання інформації становить 18 місяців [16-17]. У зв'язку з цим у світі набуває поширення практика надання запитів державними органами (правоохоронними органами) до пошукових сервісів з проханням надати приватну інформацію про користувачів. Зокрема, компанія „Google” оприлюднює кожен рік звіти, в яких вказує кількість таких запитів для кожної країни світу щодо її сервісів („Gmail”, „YouTube”, „Google Voice” та „Blogger”) [18]. Правоохоронні органи нашої країни рідко використовують наявні технічні можливості таких веб-серверів, оскільки за 6 місяців 2014 р. Україна зверталася до компанії „Google” щодо розкриття інформації стосовно 18 акаунтів користувачів, 9 з яких дані були розкриті [18]. Для порівняння з Росії надійшло до компанії „Google” 93 запити про 114 акаунтів, а із США- 12 539 запитів про 21 576 акаунтів користувачів [19].

Для прикладу можна навести дані, які можна отримати про користувачів Інтернету, у разі направлення запиту до компанії „Google” [20]:

1) щодо електронної пошти „Gmail” - реєстраційна інформація користувача (ім'я, інформація про створений обліковий запис, його прив'язка до номера мобільного телефону та іншої електронної пошти; час відвідання електронної пошти, IP-адреса користувача; метадата, яка не розкриває сам текст листа; „YouTube” - реєстраційна інформація користувача, час та IP-адреса останніх візитів користувача, IP-адреса, з якої завантажено відео, копії приватного відео, приватна переписка користувача тощо;

2) „Google Voice” - реєстраційна інформація користувача, час та IP-адреса останніх візитів користувача, інформація про номери телефонів, на які дзвонив користувач, рахунки, приватна переписка, збережена голосова пошта;

3) „Blogger” - реєстраційна інформація про час створення блогу, інформація про дані користувача, час та IP-адреса кожного запису в блозі, час та та IP-адреса кожного залишеного коментаря в блозі, приватний запис у блозі.

Щодо досвіду країн ближнього зарубіжжя, то в Росії зафіксовані випадки в пресі, коли Федеральна служба безпеки зверталася з запитом про видачу інформації користувачів поштового сервісу [21-22]. Так, у 2013 році компанія „Mail.ru” відмовилася надавати російським органам влади інформацію про те, з ким переписувався певний користувач їхнього почтового сервісу. Компанія відмовилася розголошувати зазначену інформацію без відповідного рішення суду.

Для збору та обробки даних із соціальних мереж в окремих країнах існують спеціальні інформаційно-пошукові системи, які дозволяють у режимі реального часу здійснювати аналітичну роботу щодо наявної інформації. Так, правоохоронні органи США використовують так званий „хмарний сервіс” [23] (Social Media Monitor), що збирає та згруповує інформацію з соціальних мереж, зокрема активність користувачів та їх коментарі. Таке інспектування стрічок новин у соціальних мережах „Facebook”, „Twitted' дозволяє отримати значну кількість інформації, в тому числі може створити певні „зачіпки” для слідства. Крім того, є приклади існування цілих центрів моніторингу кримінальної активності в режимі реального часу, в тому числі моніторингу соціальних мереж, камер зовнішнього спостереження, встановлених на вулицях, будинках та інших джерел інформації [24]. Інші „хмарні сервіси” також дозволяють визначити місцезнаходження користувачів і проводити моніторинг у реальному часі за соціальними мережами („Twitted', „Facebook”, „Google+”, „YouTube”, „Instagram”) за певною визначеною локацією. Пошук такого сервісу досить гнучкий, який дозволяє здійснювати пошук „природною мовою” [25].

Наведений аналіз щодо використання інформаційних слідів створює умови для ефективної роботи правоохоронних органів для здійснення аналітичної роботи щодо розшуку осіб, що переховуються від органів досудового розслідування та суду, дозволяє встановити конкретне місце знаходження таких осіб, встановлення кола контактів розшукуваної особи тощо.

Список використаної літератури

1. Ковальова О. В. Використання науково-технічних засобів та методів у розшуковій роботі слідчого автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 „Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність” / Ольга Вікторівна Ковальова; - К., 2014. - 20 с. - Бібліогр.: С. 15-18.

2. Спецслужби США шпигують за 100 тисячам комп'ютерів по всьому світу за допомогою радіохвиль. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unian.ua/world/872419-zmi- spetsslujbi-ssha-shpiguyut-za-100-tisyacham-kompyuteriv-po-vsomu-svitu-za-dopomogoyu- radiohvil.html. - Заголовок з титул екрана.

3. A Guardian guide to your metadata. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.theguardian.com/technology/interactive/2013/jun/12/what-is-metadata-nsa- surveillance#meta=0000000. - Заголовок з титул екрана.

4. Ewen Macaskill NSA files: Decoded. What The Revelations Mean For You / Ewen Macaskill, Gabriel Dance [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.theguardian.com/world/ interactive/2013/nov/01/snowden-nsa-files-surveillance-revelations-decoded#section/2. - Заголовок з титул екрана.

5. Nate Anderson Chinese dissident e-mails: what did Yahoo know, and when did it know it? / Anderson Nate. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://arstechnica.com/tech-policy/ 2007/07/chinese-dissident-e-mails-what-did-yahoo-know-and-when-did-it-know-it/. - Заголовок з титул екрана.

6. Verizon forced to hand over telephone data - full court ruling. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.theguardian.com/world/interactive/2013/jun/06/verizon-telephone- data-court-order. - Заголовок з титул екрана.

7. Law Enforcement Personnel Use of Social Media in Investigations: Summary of Findings [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://images.solutions.lexisnexis.com/Web/LexisNexis/ Infographic-Social-Media-Use-in-Law-Enforcementpdf. - Заголовок з титул екрана.

8. Jonathan Eiseman Cops Use Facebook to Bust Bragging Criminals Findings / Jonathan Eiseman [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbcnewyork.com/news/local/ Bragging-Criminals-Caught-on-Facebook-by-Police-109892399.html. - Заголовок з титул екрана.

9. Dzhokhar A. Tsarnaev revealed on Russian Facebook Page [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.wusa9.com/news/article/255399/158/What-Social-Media-Tells-Us-About- Boston-Marathon-Bombing-Suspects. - Заголовок з титул екрана.

10. Law Enforcement Personnel Use of Social Media in Investigations: Summary of Findings [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://images.solutions.lexisnexis.com/Web/LexisNexis/ Infographic-Social-Media-Use-in-Law-Enforcementpdf. - Заголовок з титул екрана.

11. Ewen Macaskill NSAfiles: Decoded. What The Revelations Mean For You / Ewen Macaskill, Gabriel Dance [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.theguardian.com/world/ interactive/2013/nov/01/snowden-nsa-files-surveillance-revelations-decoded#section/2. - Заголовок з титул екрана.

12. Дуров П. Геолокация ВКонтакте [Електронний ресурс] / П. Дуров. - Режим доступу: https://vk.com/blog?id=137. - Заголовок з титул екрана.

13. Kawamoto D. AOL apologizes for release of user search data / Dawn Kawamoto and Elinor Mills [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.cnet.com/AOL-apologizes-for-release- of-user-search-data/2100-1030_3-6102793.html. - Заголовок з титул екрана

14. Ribeiro J. Google Defends Helping Police Nab Defamer / John Ribeiro [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pcworld.com/article/146049/article.html. - Заголовок з титул екрана

15. StartPage Protects Your Privacy! [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// www.startpage.com/eng/protect-privacy.html. - Заголовок з титул екрана.

16. Re: How long does google keep reverse image logs [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://productforums.google.com/forum/?hl=en#!category-topic/websearch/google- images/H 1 -IRs9jt9c. - Заголовок з титул екрана.

17. Ixquick Ceases User Data Storage [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.marketingvox.com/ixquick-ceases-user-data-storage-042954/. - Заголовок з титул екрана Countries - Google Transparency Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/ /www.google.com/transparencyreport/userdatarequests/countries//. - Заголовок з титул екрана.

18. Украинские власти запросили у Google раскрытие данных 18 пользователей [Электронный ресурс]. - Режим доступа:http://ain.ua/2014/09/17/541118. - Заголовок з титул екрана.

19. Legal process - Google Transparency Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.google.com/transparencyreport/userdatarequests/legalprocess/ - Заголовок з титул екрана.

20. Mail.ru отказалась раскрывать тайну переписки пользователей [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://soft.mail.ru/pressrl_page.php?id=53381/- Заголовок з титул екрану.

21. Mail.ru отказалось выдавать ФСБ данные пользователей [Електронный ресурс]. - Режим доступу: http://therussiantimes.com/news/7530.html/.

22. Gallagher S. Staking out Twitter and Facebook, new service lets police poke perps / Sean Gallagher [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://arstechnica.com/information- technology/2013/11/staking-out-twitter-and-facebook-new-service-lets-police-poke-perps/. - Заголовок з титул екрана.

23. The Official Website of Boston Police Department [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bpdnews.squarespace.com/. - Заголовок з титул екрана.

24. DigitalStakeout - Social Media Intelligence [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.digitalstakeout.com. - Заголовок з титул екрана.

Размещено на Allbest.ru