Адміністративно-правові заходи попередження податкових правопорушень у загальній системі профілактики правопорушень

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Адміністративно-правові заходи попередження податкових правопорушень у загальній системі профілактики правопорушень

А. М. Талах

Статтю присвячено теоретичним і практичним питанням адміністративно-правової профілактики правопорушень у сфері оподаткування в сучасних умовах. Звернуто увагу на фактичну відсутність єдиного загальнодержавного комплексного, системного підходу до стратегії адміністративно-правової профілактики податкових правопорушень. Наголошується, що для ефективної профілактики податкових правопорушень необхідно охоплення цілого спектра заходів загальної та індивідуальної профілактики, спрямованих на недопущення скоєння податкових правопорушень та усунення особистісних та загальносоціальних факторів, які до них призводять. правопорушення податковий профілактика

Статья посвящена теоретическим и практическим вопросам административноправовой профилактики правонарушений в сфере налогообложения в современных условиях. Обращается внимание на фактическое отсутствие единого общегосударственного комплексного, системного подхода к стратегии административно-правовой профилактики налоговых правонарушений. Отмечается, что для эффективной профилактики налоговых правонарушений необходим охват целого спектра мер общей и индивидуальной профилактики, направленных на недопущение совершения налоговых правонарушений и устранения личностных и общесоциальных факторов, которые к ним приводят.

This article is devoted to theoretical and practical questions of administrative law crime prevention in the area of taxation in modern terms. Attention is paid to the actual lack of a single national integrated, systematic approach to strategy administrative and legal prevention of tax offenses. It is noted thatfor effective prevention of tax offenses must cover the whole range of measures of general and individual prevention aimed at preventing the commission of tax offenses and removal of personal and general social factors that lead to them.

Ключові слова: податкові правопорушення, профілактика, система, попередження, причини, умови, діяльність, форми, методи, адміністративно-правові заходи, деліктність.

Сучасний стан розвитку соціально-економічних відносин у державі потребує виходу податкової системи на якісно новий рівень, і в цей час ще більш актуальною стає проблема недопущення можливих порушень податкового законодавства та розвиток ефективної системи профілактики податкових правопорушень.

Останні роки в Україні відбулося певне реформування системи оподаткування, внаслідок чого податки стали основним джерелом поповнення державного бюджету. Податкові правопорушення в сучасній Україні досить поширені протиправні діяння, які суттєво гальмують проведення соціально-економічних реформ і ставлять під загрозу інтереси особистості, суспільства і держави.

Однією із значних загроз законним правам та інтересам фізичних і юридичних осіб є адміністративна делікатність, під якою розуміється сукупність усіх скоєних у країні (регіоні, населеному пункті) діянь, визнаних чинним законодавством адміністративними правопорушеннями [1, с. 3-4].

Актуальність даної проблеми зумовлена тим, що підходи до припинення правопорушень з погляду адміністративно-податкової деліктології допомагають дати прогноз ефективності використання відповідних форм і методів профілактики податкових правопорушень. Найефективніший спосіб профілактики податкової делікатності - попередження податкових правопорушень, до теперішнього часу не став домінуючим у податковій і адміністративній політиці держави.

У сучасний період особливого значення набувають питання ствердження законності і правопорядку, попередження і профілактики правопорушень, посилення боротьби з їх найбільш небезпечними проявами. І тому норми, що мають відношення до функціонування податкової системи, повинні бути чіткими і повними настільки, щоб їх наявність і застосування забезпечували надійний, превентивний та примусовий вплив на суб'єктів, які ці норми порушують. Ось чому розробка і реалізація пропозицій з удосконалення адміністративно правових заходів профілактики податкових правопорушень з метою захисту податкової системи є важливою проблемою, яка потребує більш детального дослідження.

Підкреслюючи значення боротьби з різними правопорушеннями в сучасному суспільстві, потрібно зазначити, що одним із пріоритетних її напрямів є профілактика податкових правопорушень, усунення причин і умов, що їх породжують. Унаслідок цього створюються реальні передумови для поступового послаблення суспільної небезпеки таких правопорушень. Профілактика - найгуманніший і найефективніший засіб скорочення кількості порушень правових норм, оскільки він пов'язаний з такими заходами з боку держави і суспільства, які здатні не тільки виявити правопорушення, а й встановити і усунути причини та умови, що їм сприяють, утримати людину від їх вчинення. Разом з тим профілактика є досить складною формою боротьби з правопорушниками, вона може дати бажаний результат тільки тоді, коли правильно організована і базується на відповідних наукових засадах.

Профілактика є розширеною, довгостроковою системою заходів. Це діяльність з усунення, нейтралізації чи ослаблення факторів, які породжують протиправні діяння, або сприяють їм. Вона має безособовий характер, тобто не має на увазі конкретне протиправне зазіхання, хоча може здійснюватися й на індивідуальному рівні. Профілактика забезпечується за допомогою запобігання протиправним ситуаціям, їх усунення, ослаблення дії небезпечних факторів і їх нейтралізації', захисту можливих об'єктів від зазіхань, правової пропаганди серед населення.

Профілактику правопорушень у спеціальній літературі адміністративного права головним чином розглядають як різновид соціального управління як систему соціально-економічних, суспільно-політичних, організаційних, правових і виховних заходів, спрямованих на виявлення і усунення або нейтралізацію причин скоєння правопорушень, протидію асоціальним вчинкам, формування правомірної поведінки громадян і посадових осіб.

Власне, саме поняття „профілактика правопорушень” є комплексним, і включає такі компоненти:

профілактику правопорушень, під якою мається на увазі діяльність державних органів і громадських організацій з виявлення і усунення причин, що породжують правопорушення, і умов, що сприяють їх здійсненню;

попередження правопорушень - встановлення осіб, які виявили намір скоїти правопорушення, і вжити до них заходів (переважно виховних) з метою не допустити реалізації цих намірів у протиправних діях;

припинення правопорушень - виявлення осіб, які готують скоєння правопорушення, і вжиття до них заходів (головним чином оперативно-розшукових) з метою недопущення переростання підготовчих дій у замах, а замаху - в закінчений злочин [2, с. 4].

У процесі проведеного дослідження було виявлено, що, на відміну від наук кримінального циклу (наприклад, кримінології), проблеми причин і умов, що сприяють скоєнню адміністративних правопорушень, розробки заходів з їх профілактиці, вивчені в недостатньому обсязі.

Якоїсь єдиної цілісної теорії профілактики правопорушень усіх видів не існує. Складність розробки єдиної матриці профілактики ускладнена тією обставиною, що водночас із загальною формальною ознакою протиправності для різних правопорушень характерні досить значні змістовні розходження. Питання впливу на різні за юридичною природою правопорушення розглядаються в соціології права, у галузевих юридичних науках - адміністративному, податковому, кримінальному, трудовому праві і т.д. Проте найтісніше пов'язаними між собою є кримінологічна та адміністративно-правова деліктологія, теорія та практика попередження кримінальних злочинів та адміністративних правопорушень.

Виходячи з загальносоціологічного поняття системи як комплексу взаємозалежних і узгоджених між собою засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, явищ, що виникають внаслідок такого регулювання, обумовленої об'єктивними закономірностями цілісної сукупності явищ, що постійно діють внаслідок відтворення і використання людьми та їх організаціями для досягнення своїх цілей, ми можемо розглядати систему адміністративно- правової профілактики податкових правопорушень, як цілісну єдність взаємопов'язаних і взаємоузгоджених елементів, які реалізують свої функції з метою запобігання скоєнню податкових правопорушень. Така система включає в себе: об'єкти профілактики, на які спрямована ця діяльність; її основні рівні, форми та заходи, які складають зміст профілактики та суб'єкти профілактики, що реалізують цей зміст [3, с. 471].

Система соціальної профілактики складається з підсистем нижчого рівня - профілактики злочинності, профілактики адміністративних, податкових, цивільно-правових правопорушень та ін. Так, всі вони визначаються загальною метою соціальної профілактики - попередити асоціальну поведінку, не допустити правопорушення, мають ряд спільних ознак, і здійснюються на тих самих рівнях, у таких самих формах і тими самими засобами з урахуванням свого особливого об'єкта.

Систему профілактики податкових правопорушень необхідно розглядати як самостійну управлінську систему, що є підсистемою вищого рівня - соціальної профілактики, яка на рівні реалізації профілактичних заходів значною мірою співпадає з профілактикою адміністративних проступків і злочинів, але має специфічні об'єкти та заходи впливу, спеціальні суб'єкти та сферу застосування [4, с. 25].

На думку О. Клюєва, відрізняти профілактику правопорушень від інших видів соціального управління необхідно за ознакою цілеспрямованості. Говорячи про систему профілактики в широкому розумінні, ми маємо на увазі соціальну профілактику. Соціальна профілактика - це соціальна робота, спрямована на організацію та впровадження системи заходів щодо попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки, виявлення та запобігання будь-якому негативному впливу та його наслідків на життя і здоров'я дітей, молоді та сім'ї [5, с. 98-101].

Стосовно спрямованості профілактики правопорушень, то держава і суспільство останнім часом усе більше починають усвідомлювати, що саме за допомогою профілактичних заходів можна розгорнути активну наступальну протидію скоєнню правопорушень, у тому числі і податкових, досягти уповільнення темпів їх зростання. Про це свідчить схвалена Кабінетом Міністрів України Концепція Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, в якій визначено мету, проаналізовано причини виникнення проблеми та обгрунтовано необхідність її розв'язати програмним методом [6].

Зокрема, метою Програми є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень унаслідок розроблення та здійснення комплексу заходів, спрямованих на усунення причин та умов вчинення протиправних діянь, а також налагодження дієвої співпраці правоохоронних органів і центральних і місцевих органів виконавчої влади у зазначеній сфері.

У програмі також визнається, що заходи щодо запобігання вчиненню правопорушень, хоча і можуть здійснюватися відповідними державними органами в межах визначених законодавством повноважень, проте такий підхід не забезпечує комплексного розв'язання проблеми.

З цього є очевидним, що оптимальна ефективність досягнення поставлених завдань щодо вирішення проблем боротьби з податковими правопорушеннями можлива лише за умови комплексного, системного підходу до даного питання. Такий підхід найбільш повно реалізується через здійснення вже згадуваної нами соціальної профілактики, посередництвом реалізації системи соціально-екологічних, суспільно-політичних, організаційних, правових і виховних заходів, спрямованих на виявлення й усунення або нейтралізацію причин правопорушень та умов, що сприяють їх вчиненню, формування правомірної поведінки громадян [7 с. 7].

Профілактика є однією з найбільш ефективних, але, водночас, і найбільш складних форм боротьби з правопорушеннями, вона може дати бажаний результат тільки тоді, коли правильно організована і базується на відповідних наукових засадах. Профілактика правопорушень утворює складну систему, серцевиною якої та її змістом є розробка і реалізація комплексу профілактичних заходів. Такі заходи розробляються і реалізуються багатьма як державними органами, так і різними громадськими формуваннями. Основою цієї роботи є виявлення та всебічне вивчення детермінант протиправної поведінки, на усунення яких і спрямована профілактична діяльність [7, с. 9-10].

В юридичній літературі залежно від соціального рівня дії причин і умов правопорушень виділяють три основні види профілактики: загальну, спеціальну та індивідуальну.

Загальносоціальний рівень (загальна профілактика) включає в себе діяльність держави, суспільства, їх інститутів, що спрямована на вирішення суперечностей у певній сфері суспільного життя.

Даний вид профілактики цікавий тим, що заходи загальносоціального попередження мають виключно широкий діапазон дії і впливають практично на всі види, групи, різновиди причин, умов і інших детермінант скоєння правопорушень. Саме тут і проявляється той багатоаспектний комплексний характер попередження правопорушень, про який уже говорилося.

Але, одночасно, не всі загальносоціальні заходи виконують функції загальних попереджувальних заходів. Як правило, ця діяльність здійснюється різними органами державної влади, суспільними формуваннями, для яких функція попередження правопорушень не є головною чи професійною.

Загальносоціальне попередження податкових правопорушень можна визначити, як вплив на населення існуючих об'єктивних і суб'єктивних факторів, а також проміжних факторів суспільного життя, які формують у нього достатньо високий рівень правосвідомості, для якого не характерні аморальні та протиправні діяння.

Отже, завдяки цим характеристикам загальна профілактика являє собою основу, фундамент спеціального попередження.

Спеціальна профілактика правопорушень, на відмінну від загальної, спрямована на недопущення правопорушень. Головним завданням заходів спеціального попередження є усунення дії конкретних факторів, що призводять до правопорушень, усунення або пом'якшення дії негативних моральних норм, створення умов, що перешкодять скоєнню правопорушень.

Профільна особливість спеціального рівня попередження полягає в цілеспрямованому виявленні, усуненні, послабленні, нейтралізації суспільно небезпечних факторів, виправленні осіб, що можуть скоїти правопорушення. Розробка і реалізація таких заходів зумовлена наявністю правопорушень і характером діючих факторів, що на них впливають, і на відмінну від загальносоціальних заходів не пов'язані зі зміною суспільних відносин.

Так, правові заходи, в тому числі й адміністративно-правові, можуть входити до складу загальносоціального попередження, але є очевидним, що вони більшою мірою характерні для спеціальної профілактики. Оскільки робота по адміністративно-правовій профілактиці податкових правопорушень, на нашу думку, повинна здійснюватися тими суб'єктами, для яких профілактична функція є професійною, то серед всього різноманіття суб'єктів попереджувальної діяльності спеціальну профілактику податкових правопорушень, у першу чергу, повинні здійснювати органи податкової служби. Наприклад, надаючи можливість підприємствам відстрочки податкових платежів на їх прохання, можна нейтралізувати такий мотив протиправної поведінки, як тимчасові фінансові ускладнення, викликанні, припустимо, світовою економічною кризою чи кризою у певній сфері господарства, що є актуальним для сьогодення.

Необхідно також зазначити, що питання ефективності профілактики податкових правопорушень значною мірою залежить від ступеня досконалості законодавства, і не тільки податкового, а й адміністративного, кримінального, фінансового, процесуального, оскільки правопорушення в сфері оподаткування не можливо розглядати окремо від інших видів протиправної поведінки в сфері економічної діяльності.

Індивідуальна профілактика - це конкретизація загальносоціальних і спеціальних заходів щодо конкретних осіб, поведінка яких вступає в конфлікт з правовими нормами [8, с. 112114].

Як правило, при індивідуальному рівні попередження правопорушень профілактична діяльність спрямовуються на:

зміну поведінки, що соціально не схвалюється, та корекцію характерних рис особи і орієнтирів, які таку поведінку породжують;

застосування невідкладних заходів з попередження правопорушень, припинення спроб їх скоєння;

усунення несприятливого впливу на конкретну особу, який може призвести до формування антисуспільної направленості і суспільно небезпечної поведінки.

У цілому індивідуальна профілактика правопорушень достатньо повно розроблена відомими вченими (Ю. М. Антонян, Г. А. Аванесов, В. Н. Кудрявцев, Г. М. Міньковский і т.д.), але в своїй більшості вони є спеціалістами у сфері кримінології і проблеми, пов'язані з адміністративною чи податковою профілактикою правопорушень розглядають як супутні, „фонові”, передкримінальні, тоді як останні вимагають особливої уваги.

Індивідуальний рівень профілактичних заходів найбільш швидко і адекватно показує „зворотний зв'язок” платника податків і органу податкової служби. Тим самим ілюструючи, як ефективність профілактичної роботи останніх, так і практичний результат попереджувального впливу в цілому.

З урахуванням проведених досліджень і виходячи із основних тенденцій, що існують у науковій літературі, можна говорити про те, що структура комплексу заходів з адміністративно- правової' профілактики податкових правопорушень базується на таких, пов'язаних між собою завданнях:

профілактичний вплив на причини податкових правопорушень, на їх динаміку, структуру, причини непрямим шляхом (загальносоціальна профілактика);

спеціальні заходи впливу на причинний комплекс податкових правопорушень (адміністративна, кримінологічна профілактика тощо);

попередження скоєння податкових правопорушень адміністративно-правовими засобами (адміністративно-правова профілактика);

та цілях:

виявлення осіб, які схильні до скоєння податкових правопорушень і здійснення на них профілактично-правового впливу;

запобігання правопорушенням;

виявлення і усунення причин і умов, що сприяють скоєнню податкових правопорушень.

Також, виходячи з практичних завдань і цілей, які ставляться перед суб'єктами

профілактичної діяльності, профілактика податкових правопорушень має свої особливості, продиктовані наявністю спеціально не призначених для попередження подібного ряду явищ. Вважаємо необхідно погодиться з думкою І. Н. Соловйова, який, характеризуючи проблему профілактики податкових правопорушень, включає до неї цілий комплекс заходів:

інформування громадян про розвиток правозастосовної практики у справах про податкові правопорушення;

усунення прогалин у законодавстві, які провокують скоєння податкових правопорушень;

збільшення ризику притягнення до відповідальності за скоєння податкових правопорушень;

розробка спеціальних заходів виховного характеру платників податків;

поступове підвищення правової і податкової культури громадян;

інформування платників податків про те, куди, в якій кількості і на які цілі ідуть сплачені податки;

заохочення добросовісних платників податків;

якісне покращання професійної підготовки службовців податкової міліції та працівників інших податкових органів, накопичення високопрофесійних кадрів;

робота над створенням і закріпленням позитивного іміджу працівників податкових органів;

розробка адміністративно-правової політики по боротьбі з податковими правопорушеннями [9, с. 98].

Зазначений комплекс заходів має узагальнений характер для профілактики податкових правопорушень, у тому числі і безпосередньо для адміністративно-правових заходів і не є вичерпним, а має базовий для цього дослідження характер. Розглянувши і проаналізувавши основні заходи, форми і рівні профілактичної діяльності, можна визначити її зміст.

Змістом профілактики податкових правопорушень виступають профілактичні заходи, рівні і форми, оскільки саме у їх здійсненні проявляються специфічні особливості цього виду профілактики як самостійної підсистеми соціальної профілактики, серцевиною системи профілактики є розробка та реалізація комплексу профілактичних заходів” [6, с. 8]. Крім зазначеного вище, у наукових дослідженнях ряду авторів (В. Н. Бурлаков, Б. В. Коробойніков, Г А. Аванесов) запропоновані досить різноманітні класифікації заходів: за видами та формами профілактики, за суб'єктом і об'єктом впливу, за змістом, за правовою характеристикою, за ступенем радикальності й інтенсивності, за моментом початку і масштабами реалізації, рівнем, цілями і завданнями їх застосування.

Щодо класифікації заходів адміністративно-правової профілактики податкових правопорушень, то найбільш зручним є поділ, запропонований О. І. Остапенко [10. с. 249], який виділяє такі блоки:

загальні заходи щодо соціального попередження адміністративної делікатності;

спеціальні заходи щодо соціального попередження адміністративної делікатності;

організаційні та правові заходи щодо забезпечення соціального попередження адміністративної делікатності.

Враховуючи, що більшість дослідників підтримують загальний підхід до дослідження причин адміністративних, податкових правопорушень, актуальною є думка О. В. Трєгубової стосовно того, що одним із найважливіших напрямів боротьби з податковими правопорушеннями потрібно вважати розробку рекомендацій, спрямованих на профілактику, підвищення ефективності боротьби з ними, і в даному процесі стержневим моментом повинна стати проблема раннього попередження, зміст якого полягає в здійсненні профілактичного впливу на перших, порівняно ранніх етапах виникнення і функціонування деліктологічних факторів. Попереджувальний характер раннього впливу на особу часто є більш вираженим і може дати більш швидкі результати, крім того, він вимагає менших зусиль і за своєю природою є менш жорстким для особи і соціальної групи [1, с. 4].

Отже, для ефективної профілактики податкових правопорушень необхідно охопити цілий спектр заходів загальної та індивідуальної профілактики, спрямованих на недопущення скоєння податкових правопорушень та усунення особистісних і загальносоціальних факторів, які до них призводять. Також, виходячи із існуючої практики попередження правопорушень у сфері оподаткування, можна виділити ряд напрямів, дослідження яких необхідно для профілактичної діяльності - вивчення та аналіз причин податкових правопорушень та умов, що сприяють їх скоєнню; вивчення особи правопорушника і причин подібної її поведінки; розробку заходів попередження податкових правопорушень; вивчення динаміки і структури податкових правопорушень як у цілому по державі, так і в конкретних її регіонах, адміністративних одиницях. Бажаного результату в цій діяльності можна досягти лише за умови, що в ній беруть участь усі суспільні інституції, всі ланки державного механізму, тобто профілактика правопорушень розглядається як важлива соціальна функція.

Суть проблеми на сьогодні полягає в тому, що фактична відсутність єдиного загальнодержавного комплексного, системного підходу до стратегії адміністративно-правової (як і інших) профілактики податкових правопорушень, неузгодженість навіть теоретичної розробки основних заходів профілактики, стримує подальший розвиток самої системи профілактики, податкової системи в цілому, фактично зводячи нанівець вдосконалення її правової основи.

Список використаної літератури

Трегубова Е. В. Административно-деликтологические проблемы предупреждения налоговых правонарушений: автореф дис. на соискание ученой степени к.ю.н.: специальность 12.00.14 / Трегубова Е. В. - Москва; 2005. - 24 с.

Лекарь А. Г. Профилактика преступлений / Лекарь А. Г. - .М., 1972. -104 с.

Аванесов Г. А. Криминология и социальная профілактика / Аванесов Г. А. - М. Академия МВД СССР, 1980. - 528 с.

Назар Ю. С. Взаємодія органів внутрішніх справ із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у профілактиці адміністративних правопорушень / Юрій Степанович Назар. - Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2012.- 160 с.

Клюєв О. Розмежування запобіжної і профілактичної діяльності органів внутрішніх справ / О. Клюєв // Право України. - 2005. - N° 3. - С. 98-101.

Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року // Офіційний вісник України. - 2011. - № 93.

Андрєєва О. Б. Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень в сучасних умовах: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Андрєєва О. Б. - Х., 1999. - 17 с.

Литвинов О. М. Сучасні проблеми управління профілактикою злочинів в Україні: монографія / Литвинов О. М. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. - 312 с.

Соловьев И. Н. Налоговые преступления и преступность / И. Н. Соловьев. - Москва : Экзамен, 2006. - 526 с.

Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий феномен і проблеми розвитку / Остапенко О. І. - Львів, 1995. - 312 с.

Размещено на Allbest.ru