Пошук шляхів протидії організованій злочинності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

10

ПОШУК ШЛЯХІВ ПРОТИДІЇ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ

МІНЯЙЛО Н..,

кандидат юридичних наук, професор кафедри кримінального права

(Національна академія прокуратури 'України)

УДК 343

У статті автором здійснений пошук шляхів протидії організованій злочинності в Україні. У роботі на основі аналізу наукової літератури, вітчизняного законодавства визначені проблемні моменти, які не дають можливості вирішити завдання ефективної протидії організованій злочинності. На цьому ґрунті запропоновані конкретні заходи, які можуть стати основою для розробки планів та програм, спрямованих на протидію організованій злочинності в Україні.

Ключові слова: організована злочинність, протидія, програма, стратегія, проблеми, локалізація, нейтралізація.

В статье автором осуществлен поиск путей противодействия организованной преступности в Украине. В работе на основе анализа научной литературы, отечественного законодательства определены проблемные моменты, которые не дают возможности решить задачу эффективного противодействия организованной преступности. На этой почве предложены конкретные меры, которые могут стать основой для разработки планов и программ, направленных на противодействие организованной преступности в Украине.

Ключевые слова: организованная преступность, противодействие, программа, стратегия, проблемы, локализация, нейтрализация.

In this article the author carried out a search of ways of combating organized crime in Ukraine. In the article, on the basis of the analysis of scientific literature, domestic legislation, defined problematic issues, which do not allow to solve tasks effectively combating organized crime. On this basis, the proposed concrete measures, which can become a basis for the development of plans and programmers aimed at combating organized crime in Ukraine.

Key -words: organized crime, counter, program, strategy, problems, localization and neutralization.

Вступ. Проблема організованої злочинності та розробка методів і форм боротьби з нею отримали чіткі обриси в Україні в другій половині 80-х - початку 90-х років XX ст. в період кардинальних змін економічної основи й соціально-політичного ладу держави. Саме в цей час організована злочинність поширилася й прийняла системний характер, проникла в різні сфери державного й суспільного життя.

Однак і сьогодні, після більш ніж двадцяти років з моменту початку активної протидії з боку держави цьому кримінальному явища, не створено якогось дієвого механізму, здатного нейтралізувати вплив організованої злочинності на політичні, економічні та соціальні основи української державності. Нині організована злочинність в Україні набула глобального характеру, стала фактично озброєним загоном міжнародних терористичних організацій, які створили осередок політичної нестабільності в Україні, у центрі Європи. У зв'язку із цим в наш час життєво важливим напрямком забезпечення національної безпеки України є завдання розробки дієвого механізму боротьби з організованою злочинністю.

Постановка завдання. Пошуку шляхів протидії організованій злочинності в Україні присвячені роботи М. Вербенського, В. Грохольського, В. Дрьоміна, О. Шостко, Т. Серватко, Ю. Сорочика та ін.

Як зазначають науковці, організована злочинність - це свого роду підсумок взаємодії колишніх станів злочинності й несприятливих соціальних умов, що склалися в тому числі й під її впливом [2].

Водночас аналіз робіт вказаних науковців доводить наявність суттєвих прорахунків у самій стратегії й тактиці боротьби з організованою злочинністю, зокрема недооцінювалася й практично не реалізувалася послідовно така сторона боротьби із злочинністю, як її загальна організація, до цих пір не розроблено чіткого правового документа боротьби з організованою професійною злочинністю, а правильна теза про попередження як головний напрям боротьби зі злочинністю іноді розуміється так, що попередження можуть замінити правоохоронні заходи, попередження злочинів найчастіше зводилося до загальних розмов, застережень тощо; психологічна й професійна підготовка працівників правоохоронних органів також не відповідала вимогам життя та тенденціям розвитку організованої злочинності в Україні.

Таким чином, нині важливим є пошук шляхів протидії організованій злочинності в Україні, що і є завданням цієї статті.

Результати дослідження. Ст. 2 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» визначено, що метою боротьби з організованою злочинністю є встановлення контролю над організованою злочинністю, її локалізація, нейтралізація та ліквідація; усунення причин і умов існування організованої злочинності [5].

Безумовно, що ця мета є певною мірою «ідеалізованою», у нинішніх умовах викликає сумнів можливість держави та її правоохоронної системи ліквідувати організовану злочинність, хоча її локалізація, нейтралізація організованих злочинних угруповань є найважливішим завданням сьогодення.

Що стосується основних напрямів боротьби з організованою злочинністю, то вони визначені в ст. 6 цього законну. Цими напрямками є створення правової основи, організаційних, матеріально-технічних та інших умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю, організація міжнародного співробітництва в цій сфері; виявлення та усунення або нейтралізація негативних соціальних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність та сприяють їй; запобігання нанесенню шкоди людині, суспільству, державі; запобігання виникненню організованих злочинних угруповань; виявлення, розслідування, припинення й запобігання правопорушенням, вчинюваним учасниками організованих злочинних угруповань, притягнення винних до відповідальності; забезпечення відшкодування шкоди фізичним та юридичним особам, державі; запобігання встановленню корумпованих зв'язків із державними службовцями та посадовими особами, втягненню їх у злочинну діяльність; протидія використанню учасниками організованих злочинних угруповань у своїх інтересах об'єднань громадян і засобів масової інформації; запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, використанню суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації злочинних намірів [5].

Не маючи принципових зауважень до напрямів боротьби з організованою злочинністю, які вказані у законі, на думку автора цієї статті, вони потребують певного уточнення з метою надання практичної спрямованості боротьбі з організованою злочинністю. Як здається, нинішня ситуація потребує певних змін у протидії організованій злочинності в Україні, які спрямовані насамперед на реальні можливості вітчизняної правоохоронної системи й можуть бути реалізовані в найкоротший термін.

1. На думку автора цієї статті нині необхідно розробити спеціальну систему обліку оперативних відомостей про організовану злочинність.

їх слід збирати з метою володіння повним обсягом інформації про протиправну діяльність організованої злочинності. Збір таких відомостей допоможе правоохоронним органам розробити спеціальну систему протидії з нейтралізації й блокування організованої злочинності шляхом попередження й припинення правопорушень, які можуть бути вчинені організованими злочинними групами й спільнотами; встановити й викрити всіх учасників організованої злочинної діяльності. У цілому збір, перевірка та реалізація оперативних відомостей надасть істотну допомогу у створенні правового щита від протиправних соціально-небезпечних посягань на права та законні інтереси суспільства, держави й конкретного громадянина з боку організованої злочинності, а також витіснення її зі сфери соціальної практики.

2. Нам здається, що протидія організованій злочинності має передбачати комплекс спеціальних заходів, розроблених і спрямованих на боротьбу з організованою злочинністю. Система спеціальних заходів із надання протидії організованій злочинній діяльності має бути виражена в трьох напрямках.

Перший напрямок - це виявлення та перекриття каналів проникнення організованої злочинності в суспільство і його соціальної практики. Це головне завдання державної влади у справі боротьби з організованою злочинністю, про що часто говорять фахівці-кримінологи. Із цього напрямку можна виділити такі заходи: загальне управління, планування та координація органів правоохоронної діяльності в боротьбі з організованою злочинністю, а також боротьбу з легалізацією злочинних капіталів і корупцією.

Другий напрямок - це забезпечення законності й безпеки підприємницької діяльності, що включає в себе контроль за законністю діяльності юридичних і фізичних осіб у підприємницькій сфері з боку державних органів, спеціальне організаційно-правове й технічне забезпечення підприємницької діяльності з допомогою правоохоронних органів, приватних детективних агентств і охоронних підприємств.

Третій напрямок стосується правового забезпечення боротьби з організованою злочинністю, що полягає насамперед у розробці та прийнятті відповідних законів, спрямованих на вирішення цієї проблеми, що носять комплексний міжгалузевий характер.

3. Відомо, що українська організована злочинність давно вже здійснює свою протиправну діяльність за кордоном. З метою боротьби з транснаціональною організованою злочинністю необхідно українській і закордонній владі об'єднати спільні зусилля для міжнародного співробітництва в цій галузі. Нам здається, що можна використовувати й такі форми міжнародної взаємодії:

- обговорення й вироблення необхідних загальних методик боротьби з транснаціональною організованою злочинністю;

- обмін науковою й практичною інформацією;

- безпосереднє співробітництво між спецслужбами України й зарубіжних країн. Тут передбачити навіть створення в разі необхідності спільних оперативно-слідчих бригад для розкриття злочинів, скоєних транснаціональними організованими злочинними групами та спільнотами;

- обмін досвідом у боротьбі з організованою злочинністю між фахівцями України й зарубіжних країн.

Не виключаються й інші форми міжнародного співробітництва щодо протидії транснаціональній організованій злочинності. Ми вважаємо, що сьогодні не можна обійти увагою правові основи боротьби з організованою злочинністю, оскільки протидія цьому соціально-кримінологічному явищу повинна здійснюватися в строго регламентованих правових межах.

4. Світовий досвід показує, що проблема організованої злочинності тісно переплітається з проблемою тіньової економіки. З метою ефективної протидії організованій злочинній діяльності в економічній сфері необхідна система спеціальних заходів економічного характеру, за допомогою яких можна нейтралізувати та блокувати організовану злочинність з витісненням її з легального економічного простору. Для цього пропонується така система спеціальних заходів:

- правоохоронним органам слід загострити увагу на протидії вчинюваним злочинам в економічній сфері, таким як протиправне використання державних коштів, інвестицій, операції на фінансовому й валютному ринках, злочини, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю, злочини, пов'язані зі стратегічно важливими сировинними ресурсами, шахрайство й незаконне підприємництво на споживчому ринку, навмисне та фіктивне банкрутство в кредитно-грошовій сфері;

- необхідно організувати систему надійного захисту власності, у зв'язку із цим заохочувати й контролювати діяльність приватних охоронних підприємств;

- необхідна організація надійного фінансового контролю над економічними структурами, пошук зосередження неврахованих фінансових ресурсів, цінностей, забезпечення права правоохоронних органів здійснювати перевірку всіх фінансових операцій;

- необхідно проводити перевірки на предмет законності реєстрації приватних підприємств, акціонерних товариств, інших форм організації господарської діяльності на предмет прозорості утворення їхнього статутного капіталу, відповідності їх фактичній діяльності, статутних положень;

- необхідно проводити підготовку працівників спецпідрозділів у боротьбі з організованою злочинністю у сфері економічної освіти, необхідно також займатися прогнозуванням розвитку кримінальної ситуації в найбільш кримінальних галузях народного господарства. Результати прогнозу необхідно використовувати для підготовки пропозицій у законодавчі та виконавчі органи влади державного й місцевого рівня для нейтралізації злочинів у сфері економіки.

Основні заходи з ліквідації тіньової економіки повинні збігатися з найважливішими напрямами економічної реформи. До основних напрямів в організації боротьби з організованою злочинністю в економічній сфері належить розробка, прийняття та виконання регіональних програм боротьби з організованою злочинністю. Законодавчі та виконавчі органи влади з урахуванням положень цієї програми можуть приймати рішення, спрямовані на боротьбу із злочинами, вчиненими в економічній сфері, усунення причин та умов, які сприяють їх поширенню на регіональному рівні.

5. Велике значення для ефективної боротьби з організованою злочинністю має діяльність регіональних органів влади, оскільки вони мають у своєму розпорядженні повноваження й можливості для створення організаційних основ для ефективної протидії організованій злочинності на місцях. Кримінальна політика на місцевому рівні залежить від державної і є засобом її конкретизації та реалізації з урахуванням місцевих особливостей. Місцеві органи влади повинні повною мірою усвідомити організовану злочинність як невід'ємний елемент будь-якого цивілізованого суспільства й перейти від ідеології боротьби до цільової установки захисту населення й кожного громадянина окремо від протиправних посягань із боку організованої злочинності.

Здається, регіональні органи влади насамперед повинні розробити й прийняти територіальну (місцеву) програму боротьби з організованою злочинністю, з подальшою її практичною реалізацією. Органам влади на місцях слід вивчати й аналізувати тенденції організованої злочинності, а також формулювати завдання й пріоритетні напрями правоохоронної діяльності.

Територіальні органи влади повинні здійснювати матеріально-технічне й фінансове забезпечення правоохоронної діяльності, розвивати інформаційно-аналітичну та науково-дослідну діяльність у сфері боротьби з організованою злочинністю, займатися координацією профілактичної роботи правоохоронних органів із медичними, педагогічними, психологічними та іншими установами й службами, а також громадськими організаціями.

Також місцевим органам влади необхідно розробити й реалізувати низку цільових програм із профілактики окремих видів злочинів, які, як правило, здійснює організована злочинність.

Безпосередню протидію у справі боротьби з організованою злочинністю здійснюють органи внутрішніх справ, які виконують значний обсяг роботи з протидії організованій злочинній діяльності на цій території.

їх особлива роль у цій справі визначається повноваженнями щодо здійснення оперативно-розшукової, кримінально-процесуальної діяльності, наявністю в структурі спецпідрозділів, сформованих і зорієнтованих на боротьбу з організованою злочинністю. Поряд із цим вони повинні проводити роботу, спрямовану на виявлення та усунення причин і умов, сприяють скоєнню різних видів злочинів місцевими злочинними групами та спільнотами. Основним завданням територіальних органів має бути виявлення й притягнення до кримінальної відповідальності лідерів місцевого злочинного середовища, оскільки вони є основними її ідеологами й творцями, визначають пріоритетні напрямки протиправної діяльності злочинних груп і співтовариств.

6. Також необхідно вдосконалювати інформаційно-пропагандистське забезпечення боротьби з організованою злочинністю. Необхідна консолідація всіх засобів масової інформації для формування громадської думки в дусі неприйняття організованої злочинності та сприяння правоохоронним органам у справі боротьби з організованими злочинними проявами.

Висновки. Безумовно, вказані шляхи протидії організованій злочинності в Україні не є остаточними, перелік цих шляхів, засобів боротьби та форм такої боротьби є відкритим, оскільки українська організована злочинність знаходиться в стані постійного розвитку, що, відповідно, потребує реакції держави та її правоохоронної системи.

Водночас у будь-якому випадку ці шляхи мають бути не декларативними, а реально дієвими, такими, які можна втілити в життя в найкоротший термін.

Відповідно, як здається автору статті, якщо Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» слід вважати стратегічним планом боротьби із цим явищем, то в практичному аспекті така боротьба має здійснюватися на основі оперативного планування, яке саме й має забезпечити завдання локалізації й нейтралізації організованої злочинності на теренах нашої держави.

Відповідно, перелічені в цій статті шляхи протидії організованій злочинності в Україні можуть війти як окремі елементи в такі оперативні плани, створити передумови для підвищення дієвості боротьби з організованою злочинністю.

законодавство боротьба злочинне угруповання

Список використаних джерел:

1.Вербенський М.Г. Генеза транснаціональної організованої злочинності в Україні / М.Г. Вербенський//Науковий вісник Дніпропетровського держ. ун-ту внутр. справ. -- 2010. -- № 1.-С. 3-11.

2.Грохольський В.Л. Управління діяльністю спеціальних підрозділів МВС України по боротьбі з організованою злочинністю : дис. ... докт. юрид. наук / В.Л. Грохольський ; Національний ун-т внутрішніх справ. - X., 2004. - 425 с.

3.Дрёмин В.Н. Преступность и её организованные формы как социальная практика / В.Н. Дрёмин [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://crminology.onua.edu.ua/?p=508.

4.Інформаційне забезпечення протидії організованій злочинності : збірник наукових статей / за ред. М.П. Орзіха, В.М. Дрьоміна. - О. : Феникс, 2003. - 367 с.

5.Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30.06.1993 р. II Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№35,- Ст. 358

6.Серватко Т.К. Проблемы борьбы с организованной преступностью в Польше и в Украине : дис. ... канд. юрид. наук / Т.К. Серватко ; Ин-т государства и права им. В.М.Ко- рецкого. - К., 2002. - 207 с.

7.Сорочик Ю.Ю. Європол: новітні тенденції у протидії організованій злочинності / Ю.Ю. Сорочик II Південноукраїнський правничий часопис. - 2009. -№ 1.-С. 162-164.

8.Шостко О.Ю. Європейський досвід запобігання організованій злочинності: теоретичні питання / О.Ю. Шостко II Право України. - 2010. -№2,- С. 198-203.

Размещено на Allbest.ru