Окремі аспекти судового провадження в справах, що виникають з виборчих правовідносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Окремі аспекти судового провадження в справах, що виникають з виборчих правовідносин

Кукоба О.О.

Національний університет біоресурсів

і природокористування України,

суддя, Полтавський окружний адміністративний суд

Статтю присвячено дослідженню окремих аспектів розгляду адміністративними судами справ, що виникають з виборчих правовідносин. Автором проаналізовано особливості стадій судового процесу в означеній категорії справ. Також проведено огляд існуючих проблем, з якими зіштовхуються адміністративні суди в ході розгляду виборчих спорів та запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: адміністративний суд, виборчий спір, адміністративний процес, судове провадження, стадія.

Статья посвящена исследованию отдельных аспектов рассмотрения административными судами дел, возникающих из избирательных правоотношений. Автором проанализированы особенности стадий судебного процесса в указанной категории дел. Также проведен обзор существующих проблем, с которыми сталкиваются административные суды в ходе рассмотрения избирательных споров и предложены пути их решения.

Ключевые слова: административный суд, избирательный спор, административный процесс, судопроизводство, стадия.

The article studies some aspects of administrative review of cases, arising from the election relationships. The author analyzes the features of the stages of the judicial process in the specified category of cases. Also, a review of the current problems faced by the administrative courts in the course of electoral disputes and proposed solutions.

Key -words: administrative court, the election dispute, the administrative process, judicial proceedings, stage.

Вступ

У комплексі прав і свобод громадян України, закріплених у Конституції України, особлива роль належить праву брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Українським законодавством передбачено позасудовий (адміністративний) та судовий захист прав учасників виборчого процесу.

Зазначені механізми мають суттєві відмінності, що виявляються в наступному:

а) рішення адміністративного суду, що набрало законної сили у встановленому законом порядку, є обов'язковим для виконання на всій території України, тоді як виконання рішення виборчої комісії фактично залежить від волі самої комісії;

б) судовий розгляд справи здійснюється фаховими юристами на професійній основі, на відміну від виборчих комісій, членами яких можуть бути особи будь-яких професій;

в) судові органи наділені більшим обсягом повноважень, що пов'язані з дослідженням доказів: під час розгляду виборчих спорів виключно адміністративні суди можуть витребувати та належним чином дослідити всі існуючи види доказів.

Аналіз наведених особливостей свідчить про те, що судовий розгляд справи краще дозволяє встановити фактичні обставини справи, внаслідок чого становить оптимальний механізм всебічного та об'єктивного вирішення виборчого спору.

У контексті даної статті неодмінно варто звернути увагу на наукові дослідження та публікації з даної теми, проведені та підготовлені О.А. Богашовим, М.І. Смоковичем, С.В. Кальченком, Ю.Б. Ключковським, О.М. Пасенюком, І.В. Діордіцею.

У той же час, у працях цих вчених визначаються загальнотеоретичні основи адміністративного процесу та досліджуються його фундаментальні інститути. Особливості розгляду й вирішення виборчих спорів у порядку адміністративного судочинства залишаються мало вивченими.

Постановка завдання

Незважаючи на безперечні переваги адміністративного судочинства як механізму захисту виборчих прав, практика вирішення спорів, що виникають у ході виборчого процесу, виявила численні прогалини і колізії в цій сфері. Недостатня регламентація правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, залишає багато питань, що потребують дискретного тлумачення судами. Дослідження теоретичних засад розгляду адміністративними судами виборчих спорів разом із практичними аспектами судового провадження в означеній категорії справ має важливе значення для подальшого розвитку адміністративного судочинства, а також сприятиме правовій визначеності в даному питанні.

адміністративний судовий виборчий

Результати дослідження

Як окрема категорія справ адміністративної юрисдикції, адміністративне судочинство щодо виборчих спорів характеризується рядом особливостей.

Структура провадження щодо будь-якої адміністративної справи відповідає узагальненій конструкції структури адміністративного процесу і передбачає послідовне проходження процесуальних стадій.

Структура адміністративного процесу є доволі стійкою конструкцією і залишається незмінною, тобто кожна справа, незважаючи на її особливості, складність, належність до різних груп адміністративних справ, завжди проходить передбачені стадії адміністративного судочинства: відкриття провадження, підготовче провадження, судовий розгляд і вирішення, виконання рішення та оскарження (за певних умов).

Справи, пов'язані з виборчим процесом, не є виключенням з цього правила, однак, зважаючи на їх специфічні риси, відрізняються від інших категорій адміністративних справ окремими особливостями здійснення адміністративного судочинства на кожній його стадії.

Нажаль, норми КАС України, якими врегульовано порядок розгляду і вирішення справ, пов'язаних з виборчим процесом, не становлять єдиної систематизованої й упорядкованої групи, побудованої за принципами послідовного закріплення особливостей, зазначених вище процесуальних інститутів. Вони представлені кількома статтями, в яких зроблено спробу закріпити усі можливі особливості адміністративного судочинства щодо окремих різновидів виборчих спорів.

Такий підхід законодавця щодо визначення особливостей адміністративного судочинства в справах, пов'язаних з виборчим процесом, має наслідком наявність восьми статей, в яких важко відстежити логіку конструювання. Так само хаотично регулюються окремі процесуальні інститути, що характеризуються відмінностями при розгляді і вирішенні виборчих спорів.

Все це призводить до численних дублювань ідентичних положень, наявності прямих суперечок приписів окремих норм, і як наслідок - ускладнень при їх застосуванні в діяльності адміністративних судів під час проходження виборчих компаній.

Далі розглянемо особливості окремо взятих стадій судового провадження щодо розгляду виборчих спорів.

Відкриття провадження в адміністративній справі, що виникає з правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, в основному здійснюється в загальному порядку. Однак, все ж таки має певні особливості.

Зокрема, адміністративний суд не вирішує питання про поважність причин пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовом даної категорії.

Така особливість викликана змістом норми ч. 5 ст. 179 КАС України, відповідно до якої строки подання позовних заяв, встановлені ст.ст. 172-177 КАС України, не може бути поновлено. Позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду [1].

Крім того, якщо позов подається до виборчої комісії, несплата позивачем судового збору не є підставою для залишення позовної заяви без руху, оскільки згідно зч. 9 ст. 172 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору [1]. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, закон встановлює спрощений порядок звернення до суду з адміністративним позовом до виборчих комісій. Слід звернути увагу на те, що така норма не поширюється на інші справи, пов'язані із виборчим процесом (ст. ст. 174, 175). А за правилами ч. З ст. 173 КАС України позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду взагалі без сплати судового збору [1].

Слід звернути увагу, що діюча редакція КАС України не містить норми, що уточнювала би порядок і строки відкриття провадження в адміністративних справах, що виникають із правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом.

Однак, з огляду на жорсткі часові обмеження, встановлені КАС України щодо справ, пов'язаних з виборчим процесом, так само недоцільним та фактично неможливим є застосування приписів ч. 4 ст. 107 КАС України, відповідно до якої питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного СУДУ [1]-

Окрім того, зауважуємо, що в справах, що виникають із правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, є додаткові обставини, які мають бути встановлені під час відкриття провадження в справі.

Зокрема, за правилами ч. 1 ст. 172 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії) [1].

Пленум ВАС України в постанові від 1 листопада 2013 р. №15 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом» зазначив, що визначаючи спір щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи за суб'єктним складом (сторонами), суди повинні виходити з того, хто є позивачем у справі (суб'єкт виборчого процесу), та хто є відповідачем у справі, оскільки не кожна особа може бути стороною в такому спорі [2].

Розгляд справ за особливостями, встановленими статтями 172-179 КАС України, здійснюється в разі звернення в цьому порядку до суду осіб, яким право на звернення до суду про захист прав у виборчому процесі надано відповідними законами про вибори. Однак, визначальним для формулювання виборчого спору, який повинен вирішуватися за особливостями, встановленими статтями 172-179 КАС України, є предмет спору щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом та які виникли в межах виборчого процесу. Дана обставина має обов'язково бути з'ясована судом під час вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, адже якщо сторонами спору є суб'єкти виборчого процесу, але спір не пов'язаний з виборчим процесом, то такий спір, у разі поширення на нього юрисдикції адміністративних судів, повинен вирішуватися за загальними правилами, встановленими КАС України.

Окрім того, як обґрунтовано зауважив Пленум ВАС України в зазначеній вище Постанові від 1 листопада 2013 р. №15, оскільки за правилами частини першої ст. 172 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), то в позовній заяві обов'язково повинен бути вказаний статус позивача з зазначенням документа, який підтверджує цей статус. Якщо ці відомості відсутні, то така позовна заява залишається без руху з установленням строку для усунення її недоліків [2].

Що ж до виборця, то він, оскаржуючи рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, члена цієї комісії, у позовній заяві також повинен зазначати, яким чином таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто, крім спорів щодо уточнення списків виборців (ч. 1 ст. 173 КАС України).

Розгляд судом адміністративних позовів до виборчих комісій, членів цих комісій характеризується також особливим порядком здійснення викликів і повідомлень.

Так, деякі складові елементи механізму здійснення викликів і повідомлень під час судового розгляду справ, що виникають із правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, все ще не враховують специфіки та динаміки виборчого процесу і до теперішнього часу є ідентичними загальним правилам розгляду справ адміністративної юрисдикції, встановленим КАС України.

Як установлює ст. 33 КАС України, судові виклики й повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судовий виклик або судове повідомлення учасників адміністративного процесу здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою, шляхом надсилання тексту повістки факсимільним повідомленням, електронною поштою, телефонограмою, опублікування в друкованому засобі масової інформації [1].

За загальним правилом учасникам процесу повістка надсилається саме рекомендованою кореспонденцією.

КАС України передбачає надсилання повістки електронною поштою або факсимільним повідомленням лише суб'єктам владних повноважень і лише за певних умов. Механізм надіслання повістки технічними засобами суб'єктам владних повноважень визначається в ст. 38 КАС України. Він передбачає функціонування Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів із дня направлення повістки підтвердження не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку. Така довідка приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Одночасно з надсиланням тексту повістки суд повідомляє суб'єкта владних повноважень про наявні в нього матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо в суді.

До осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, даний механізм повідомлення може бути застосований лише в разі, якщо така особа зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів.

Що стосується здійснення виклику або повідомлення телефонограмою, відповідний механізм у КАС України відсутній.

Однак, аналіз положень КАС України дозволяє дійти висновку, що телефонограма можлива за номером засобу зв'язку, який особа сама зазначила в адміністративному позові.

Слід також звернути увагу, що норми діючого законодавства не зобов'язують зазначати засоби зв'язку в будь-яких зверненнях до суду (заявах, письмових клопотаннях). А в позовній заяві така інформація зазначається лише в разі, коли вона є відомою позивачу.

Таким чином, норми КАС України не встановлюють ефективного механізму оперативного здійснення викликів і повідомлень осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, якщо такі особи навмисно ухиляються від офіційного отримання такої інформації.

Отже, на теперішній час єдиний спосіб офіційно повідомити про час та місце розгляду справи є рекомендована кореспонденція в загальному порядку.

Враховуючи той факт, що в деяких випадках строк судового розгляду справи може обчислюватися годинами, виникає проблема, що за будь-яких умов суд не може розглянути виборчий спір без порушень процесуального права, які в подальшому зможуть стати підставами для скасування рішення.

Вирішення такої проблеми може бути віднайдено, якщо врахувати досвід юрисдикційної діяльності самих виборчих комісій.

Зокрема, як визначено абзацом 2 ч. 5 ст. 96 Закону України «Про вибори Президента України» та продубльовано в п. 7.3 «Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України», розгляд скарги виборчою комісією здійснюється з обов'язковим своєчасним повідомленням суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб рекомендованою телеграмою, телефонограмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти про час і місце розгляду скарги [3,4].

Найпростіший спосіб вирішення такої проблеми вбачається в доповненні КАС України статтею «Особливості здійснення викликів і повідомлень у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму», що за змістом буде повторювати наведені вище положення Закону України «Про вибори Президента України».

Стадія судового розгляду адміністративними судами справ, що виникають із правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, характеризується відмінностями, що насамперед пов'язані з аспектами організації адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, члена цієї комісії розглядаються й вирішуються в окружному адміністративному суді колегією в складі трьох суддів [1]. Отже, вищенаведена норма не поширюють оскарження яких є рішення, дії чи бездіяльність інших учасників виборчого процесу).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 24 КАС України адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді та в місцевому загальному суді як адміністративному суді колегією в складі трьох суддів також з ініціативи судді в разі їх особливої складності [1].

Як установлюють ч. ч. 5, 6 ст. 24 КАС України, адміністративні справи, підсудні Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією в складі трьох суддів. Адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією в складі не менше п'яти суддів [1].

У всіх інших випадках, відповідно до ч. 1 ст. 23 КАС України, адміністративні справи в судах першої інстанції розглядаються й вирішуються суддею одноособово [1].

КАС України встановлює, що неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду справи, яка виникає з правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом. Таку норму містять ч. 12 ст. 172, ч. 5 ст. 173, ч. 6 ст. 174, ч. 6 ст. 175 та ч. 8 ст. 177 КАС України. Отже, це положення діє стосовно всіх виборчих спорів і в ст. 177 КАС України дублюється.

Як бачимо, наведена регламентація розгляду справ, пов'язаних з виборами, є більш суворою в порівнянні з порядком розгляду адміністративних справ на загальних підставах.

Оскільки вч. 2 ст. 177 КАС України встановлено, що копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення, то під час розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом, застосування правил ч. 4 ст. 167 КАС України щодо проголошення вступної та резолютивної частин постанови, складеної відповідно до вимогч. З ст. 160 КАС України, не допускається.

Із цих підстав також не допускається застосування правил ч. 7 ст. 160 КАС України щодо постановления і проголошення вступної та резолютивної частин ухвали суду у виборчій справі.

Адміністративні справи, що виникають із правовідносин, що пов'язані з виборчим процесом, мають ще одну принципову особливість. Вона полягає в тому, що такі справи не переглядаються в касаційному порядку Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами. Частина 9 ст. 177 КАС України встановлює, що судове рішення суду апеляційної інстанції в таких справах є остаточним. Відповідно до ч. 10 ст. 177 при розгляді таких справ не застосовується ч. 4 ст. 20 КАС України, яка уповноважує Верховний Суд України переглядати рішення ВАС України. Крім того, ч. 9 ст. 177 забороняє судам апеляційної інстанції повертати адміністративні справи, які пов'язані з призначенням, підготовкою та проведенням виборів на новий розгляд [1].

Окрім того, деякі виборчі спори мають особливий порядок виконання рішення адміністративного суду. Зокрема, як установлює ч. 6 ст. 173 КАС України, постанови адміністративного суду щодо внесення змін до списків виборців виконуються негайно [1]. Наведене положення повторюється в п. 5ч.1 ст. 256 КАС України.

Висновки

Розгляд виборчих спорів характеризується специфічним порядком здійснення адміністративного судочинства, що відбивається на багатьох процесуальних інститутах, зокрема на правилах підсудності, представництва, обчислення строків, встановлення та розподілу судових витрат, здійснення викликів і повідомлень, порядку оскарження судових рішень та їх виконання.

Загальний аналіз норм КАС України, за якими визначаються особливості розгляду даної категорії справ, указує на неабияку заплутаність та незрозумілість у визначеному питанні. Такий стан справ потребує Грунтовних наукових досліджень, результатом чого має стати удосконалення матеріального та процесуального законодавства, що посилить ефективність захисту прав, свобод і законних інтересів особи у сфері публічно-правових відносин, сприятиме стабільності судової системи та збільшенню довіри до неї.

Список використаних джерел

1. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 6 липня 2005 р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 35-36, 37. - С. 1358.

2. Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом: ПостановаПленуму Вищого адміністративного суду УкраїнивідОІ. 11.2013№ 15 [Електроннийресурс].- Режим доступу: http://www.vasu.gov.ua.

3. Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» та деяких інших законодавчих актів України щодо техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу: Закон України від 13 березня 2014 р. № 879-VII //Голос України. - 2014. - № 51-52. - Ст. 4.

4. Про Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України: Постанова Центральної виборчої комісії від 28 березня 2014 р. № 114 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0114359-14.

Размещено на Allbest.ru