Співвідношення географічного зазначення та гарантованого традиційного продукту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Одеська юридична академія»

Співвідношення географічного зазначення та гарантованого традиційного продукту

Басаи О.В.

Одним з об'єктів права інтелектуальної власності є географічне зазначення. Особливість географічного зазначення та ключова відмінність від інших об'єктів інтелек-туальної власності полягає в його функціях: по-перше, зазначає місце походження певно-го товару; по-друге, підкреслює особливості товару, пов'язані з місцем його походження. Саме єдність цих двох функцій є важливою умовою надання правової охорони географіч-ним зазначенням. Крім географічного зазначення, яке передбачене в Цивільному кодексі України, в Законі України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» передба-чене просте та кваліфіковане зазначення походження товару, яке у свою чергу включає на-зву місця походження та географічне зазначення походження. Як об'єкт права інтелекту-альної власності правовій охороні підлягає саме кваліфіковане зазначення походження. На відміну від України, у країнах ЄС, а також окремих зарубіжних державах правова охорона надається географічним зазначенням походження (Protected designation of origin - PDO), охоронюваним географічним зазначенням (Protected geographical indication - PGI), а також гарантованим традиційним продуктам (Traditional specialties guaranteed - (TSG)).

Враховуючи відсутність в Україні практики охорони гарантованих традиційних продуктів, розкриття його поняття та суті має важливе не лише теоретичне, а й практич-не значення.

У наукових дослідження увага приділяється переважно проблемним питанням охорони й захисту географічного зазначення як об'єкта права інтелектуальної власності. Серед останніх досліджень, присвячених географічним зазначенням, слід відзначити ро-боти Г. Андрощука, Ю. Бошицького, С. Дмитрієвої, В. Жарова, А. Кодинця, І. Кожарської, В. Крижної.

Водночас питання охорони гарантованих традиційних продуктів не отримали на-лежного висвітлення в наукових публікаціях.

Постановка завдання. Метою дослідження є розкриття поняття й особливостей гарантованого традиційного продукту, а також його співвідношення з географічним зазначенням, яке охороняється в Україні як об'єкт права інтелектуальної власності.

Результати дослідження. У ЦК України не наведено визначення географічного зазначення, а встановлено обсяг правової охорони, який визначається характеристиками товару (послуги) та межами географічного місця його (її) походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

Відповідно до Закону «Про охорону прав на зазначення походження товарів» [1] зазначення походження товару - поняття, що охоплює (об'єднує) такі терміни: просте зазначення походження товару; кваліфіковане зазначення походження товару.

Просте зазначення походження товару визначено як будь-яке словесне чи зобра-жувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Ним може бути й назва географічного місця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення. Правова охорона про-стого зазначення походження товару надається на підставі його використання. Правова охорона простого зазначення походження товару полягає в недопущенні використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

У свою чергу кваліфіковане зазначення походження товару об'єднує такі терміни:

- назва місця походження товару - назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі вла-стивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географіч-ного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов із характерним для даного географічного місця людським фактором;

- географічне зазначення походження товару - будь-яке словесне чи зображуваль-не (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, який має певні якості, репутацію або інші характеристики, переважно зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи люд-ським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.

Правова охорона кваліфікованим зазначенням походження товарів надається на підставі їх реєстрації, яка діє безстроково від дати реєстрації.

Для найменування місця походження товару вирішальною передумовою для ви-никнення особливих характеристик товару є специфічні природні умови. Наприклад, особливістю й унікальністю мінеральної води «Миргородська» є саме особливі природні умови, в яких вона видобувається. А для географічного зазначення походження товару такими вирішальними передумовами здебільшого є характерні умови даного географіч-ного місця та людський фактор. Наприклад, петриківський розпис, богемське скло [2].

Назва місця походження товару буде лише у випадку, коли товар має особливі вла-стивості, а географічне зазначення - коли товар має певні якості, репутацію або інші ха-рактеристики. Тобто географічне зазначення є ширшим терміном і може застосовуватися до більшої кількості товарів. За допомогою кваліфікованого зазначення прослідковуєть- ся безпосередній зв'язок між якістю товару, наявністю в нього конкретних особливостей та місцевістю його виробництва. Ця якість є постійною та зумовлюється природними умовами, що об'єктивно існують у зазначеному географічному місці [3].

Право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару мають такі суб'єкти:

а) особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов'язані із цим географічним місцем;

б) асоціації споживачів;

в) установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення від-повідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

Таким чином,географічне зазначення може використовуватись для різної категорії товарів, як харчових, сільськогосподарських продуктів, так і до інших товарів. При цьо-му продукція має бути певним чином пов'язана з географічним місцем, назва якого ви-користовується в позначенні.

В ЄС правові засади охорони гарантованих традиційних продуктів закріплено в Регламенті (ЄС) від 20 березня 2006 р. про сільськогосподарську продукцію та харчові продукти у статусі гарантованих традиційних продуктів [4]. географічний інтелектуальний власність охорона

Гарантований традиційний продукт «TSG» - сільськогосподарський або харчовий продукт, специфічність якого визнана шляхом реєстрації.

Запровадження охорони гарантованих традиційних продуктів здійснено з метою підтримки сільськогосподарських виробників, а також забезпечення інтересів спожи-вачів різної продукції.

Як зазначено в Регламенті, необхідно сприяти диверсифікації сільськогосподар-ської продукції. Маркетингові заходи для підтримки традиційних продуктів зі специ-фічними характеристиками можуть принести велику користь сільському господарству, насамперед у найменш благополучних або віддалених регіонах завдяки тому, що вони сприяють підвищенню доходів фермерів, а також протидіють міграції сільського насе-лення з даних регіонів. Для безперервного функціонування внутрішнього ринку хар-чових продуктів учасники економічної діяльності повинні бути забезпечені інструмен-тами, за допомогою яких вони зможуть підвищувати ринкову вартість своєї продукції, гарантуючи водночас добросовісну торгівлю та захист споживачів від незаконних дій.

Традиційні продукти, що підпадають під систему охорони ЄС, відрізняються від продуктів масового виробництва. Своїх унікальних особливостей вони набувають завдя-ки походженню з конкретного регіону або традиційному методу виробництва. Можна відновити їх історію. Якість продуктів забезпечує досвід і традиції, культивовані багатьма поколіннями, а також суворе законодавство в галузі виробництва й контролю. Після включення до системи охорони їх фальсифікація переслідується за законом.

Для іноземних виробників отримання сертифікату «TSG» - справа престижу. Це офіційне визнання товару як ексклюзивного продукту, який зведений у ранг гастрономіч-ної культури ЄС. Через його специфічні характеристики він досяг найвищої відзнаки та найвищого захисту, який йому може дати законодавство.

Порівняно з географічними вказівками й найменуваннями місць походження, га-рантованих традиційних продуктів в Європі зареєстровано не так багато. Так, в Іспанії першим статус «TSG» отримав «Jamon Serrano» - солоне м'ясо, в'ялене протягом 210 днів. У цей же список пізніше включили «Jamon ІЬегісо», строком в'ялення до трьох років. Італійська Parma удостоїлася захисту у двох категоріях - як найменування місця походження, так і гарантований традиційний продукт. Італійське копчене м'ясо шпек («Speck») також належить до «TSG» [5].

У Польщі захист в якості гарантованих традиційних продуктів отримали такі про-дукти: Полторак, Двойняк, Тройняк, Четверняк, Кабаноси, Ялівцева ковбаса, Мисливсь-ка ковбаса, Рижикове масло, Перекачевник [6].

В Італії статус гарантованого традиційного продукту отримала, зокрема, PIZZA NAPOLETANA. Відповідно до постанови про надання відповідного статусу, піца по-винна бути ніжна, пружна, готуватися з томатами, моцареллою Bufala Сатрапа (PDO) or Mozzarella (TSG), оливковою олією (extra virgin), орегано, часником та базиліком у печі на дровах. Реєстрація була проведена італійською мовою, при цьому слова Prodotta Secondo la Tradizione Napoletana (виготовляється відповідно до Неаполітанської тради-ції) та абревіатура TSG, які позначаються на етикетці, перекладаються за місцем вироб-ництва. Така піца не обов'язково має бути виготовлена в Неаполі, однак повинна бути виготовлена відповідно до традицій Неаполя, як описано у Правилах № 97/2010 [7].

Відповідно до Регламенту сільськогосподарська продукція або продукт харчу-вання може бути кваліфікований як традиційний продукт, якщо відповідає специфікації продукту, яка повинна включати наступні дані:

• найменування однією або декількома мовами із зазначенням, чи подавало об'єд-нання заявку на реєстрацію зі збереженням за собою права на найменування або без нього;

• опис сільськогосподарського продукту або продукту харчування, в тому числі його найважливіші фізичні, хімічні, мікробіологічні та органолептичні властивості;

• опис методу виробництва, передбаченого для виробників, за необхідності вклю-чаючи й характеристики сировини або інгредієнтів, які використовуються, а також спо-сіб попередньої обробки сільськогосподарського продукту або продукту харчування;

• важливі фактори, які визначають специфічні характеристики та за необхідності базові компоненти, які використовуються;

• важливі фактори, що створюють традиційний характер продукту;

• мінімальні вимоги і процедури для контролю специфічних характеристик.

У Молдові правові засади охорони гарантованих традиційних продуктів визна-чено в Законі № 66-XVI від 27.03.2008 р. «Про охорону географічних зазначень, най-менувань місць походження і гарантованих традиційних продуктів» [8]. Гарантований традиційний продукт - сільськогосподарський або харчовий продукт, специфічність яко-го визнана шляхом реєстрації відповідно до Закону № 66-XVI. В якості гарантованого традиційного продукту може охоронятися сільськогосподарський або харчовий продукт, який отримують із традиційної вихідної сировини, або він має традиційний склад, або характеризується способом виробництва та/або переробки, що відповідає традиційному способу виробництва та/або переробки.

Виходячи з наведеного в Законі визначення, до ключових ознак гарантованого тра-диційного продукту віднесено традиційність і специфічність. Традиційним визнається продукт, який використовується на ринку протягом певного періоду часу, що вказує на передачу від покоління до покоління, що є доведеним фактом; цей період повинен від-повідати загальновизнаній тривалості людського покоління, тобто як мінімум 25 рокам.

Специфічність - характеристика або сукупність характеристик, якими сільського-сподарський або харчовий продукт чітко відрізняється від інших подібних сільського-сподарських або харчових продуктів, що відносяться до тієї ж категорії. Характеристика чи сукупність характеристик, які визначають специфічність продукту, повинні бути обу-мовлені якостями, властивими цьому продукту, такими як фізичні, хімічні, мікробіоло-гічні або органолептичні якості, способом його виробництва або специфічними умова-ми, які переважають у процесі виробництва. Зовнішній вигляд сільськогосподарського або харчового продукту не є характеристикою його специфічності. Специфічність про-дукту не може зводитися ні до якісного або кількісного складу, ні до способу виробни-цтва, передбаченого законодавством, ні до норм, встановлених органом стандартизації або довільно.

Відповідно до ст. 12 Закону назви гарантованих традиційних продуктів, зареєстро-ваних відповідно до положень цього закону, охороняються від будь-яких дій, здатних вве-сти споживача в оману, особливо проти таких, які дають зрозуміти, що сільськогосподар-ський або харчовий продукт є гарантованим традиційним продуктом; від будь-якої імітації зареєстрованої назви, зарезервованої згідно із процедурою, встановленою в Законі. За-бороняється будь-яке довільне або таке, що вводить в оману, зловживання позначенням «Specialitate Tradi(ionala Garantata» та відповідного йому національного символу.

Слід відзначити, що право на реєстрацію гарантованого традиційного продукту має лише група, під якою мається на увазі будь-яке об'єднання виробників і перероб-ників незалежно від організаційно-правової форми або складу, які діють на підставі ста-туту групи та здійснюють виробничу діяльність щодо товарів, зазначених у заявці.

Висновки

Таким чином, географічне зазначення та гарантований традиційний продукт мають як спільні риси, так і відмінності.

Спільним між указаними об'єктами є те, що вони підкреслюють певні особливості продукту чи товару, обумовлені певним місцем їх походження.

Серед суттєвих відмінностей слід відзначити наступні.

По-перше, об'єкт охорони. В якості гарантованого традиційного продукту може бути зареєстровано лише сільськогосподарський або харчовий продукт, тоді як гео-графічне зазначення може використовуватись і для позначення іншої продукції (тульсь-кий самовар, вологодські мережива тощо).

По-друге, різні критерії охороноздатності географічних зазначень і гарантованого традиційного продукту.

По-третє, вимога щодо місця виготовлення продукції. Так, продукт, який охоро-няється як гарантований традиційний продукт, не обов'язково має вироблятися за міс-цем реєстрації. Головна умова дотримання вимог щодо технології виробництва продук-ту визначена під час реєстрації гарантованого традиційного продукту. Тоді як продукт, який виробляється під певним географічним зазначенням, має бути пов'язаний із гео-графічним місцем.

Анотація

У статті розкрито поняття географічного зазначення та гарантованого традиційного продукту. Виділено відмінності між географічним зазначен-ням і гарантованим традиційним продуктом.

Ключові слова: географічне зазначення, зазначення походження товару, гарантований традиційний продукт, охорона прав інтелектуальної власності.

В статье раскрыто понятие географического обозначения и гарантиро-ванного традиционного продукта. Выделены различия между географиче-ским обозначением и гарантированным традиционным продуктом.

Ключевые слова: географическое указание, указание происхождения товара, гарантированный традиционный продукт, охрана прав интеллек-туальной собственности.

The article reveals the concept of geographical indication and traditional specialties guaranteed. Highlight the differences between geographical indication and traditional specialties guaranteed.

Key words: geographical indications, indications of origin, guaranteed traditional product, the protection of intellectual property rights.