Характеристика діяння як обов’язкової ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 270-1 Кримінального кодексу України

Аналіз змісту понять "знищення" та "пошкодження" об’єктів житлово-комунального господарства. Вивчення механізмів притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку державного чи колективного майна. Розгляд дискусійних питань кваліфікації злочинів.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.03.2019
Размер файла 23,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

1

Луганський державний університет внутрішніх справ

імені Е.О. Дідоренка

УДК 343.1

Характеристика діяння як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 270-1 Кримінального кодексу України

Незнайко С.В., здобувач

кафедри кримінального права

Вступ

Чинне кримінальне законодавство (ч. 1 ст. 2 КК України) єдиною підставою кримінальної відповідальності визнає вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину. Як відомо, склад будь-якого злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, складається з чотирьох взаємопов'язаних елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона злочину.

До ознак об'єктивної сторони злочину включають діяння (дія чи бездіяльність), наслідки, причинний зв'язок, спосіб, знаряддя і засоби, місце, час, обстановку вчинення злочину.

Майже всі перелічені вище ознаки у загальній конструкції складу злочину вважаються факультативними. Обов'язковими ж вони стають для конкретних складів злочинів, передбачених

Особливою частиною КК України, у тих випадках, коли на них безпосередньо вказується у диспозиціях відповідних кримінально-правових норм або ж прямо виникає з їх змісту.

Проте серед ознак об'єктивної сторони є одна обов'язкова, притаманна для всіх без винятку складів злочинів, - це суспільно небезпечне діяння, на яке, на відміну від всіх інших ознак, прямо вказується і у ч. 1 ст. 2 КК України.

Як слушно зазначається на сторінках юридичної літератури, діяння є ключовою ознакою об'єктивної сторони злочину, а решта її ознак ніщо інше, як подальша конкретизація властивостей діяння [1, с. 303]. З огляду на вище вказане очевидною стає важливість встановлення ознак діяння у кожному випадку кримінально-правової кваліфікації дій особи, зокрема, за ст. 270-1 КК України.

Слід зазначити, що помітний внесок у дослідження проблематики, яка стосується діяння як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 270-1 КК України, у своїх працях зробили А.О. Данилевський, І.Б. Медицький, Л.О. Мостепанюк, В.О. Навроцький, В.П. Тихий. Незважаючи на вагомість результатів, отриманих зазначеними вище вченими, цілий ряд дискусійних питань у вказаній царині залишається невирішеним і сьогодні, хоча його теоретико-прикладна значущість є беззаперечною.

Постановка завдання. Метою цієї статті є дослідження найбільш гострих проблем, пов'язаних з характеристикою діяння як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 270-1 КК України, а також висунення на цій основі науково обгрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинної редакції ст. 270-1 КК України.

Результати дослідження

Зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 270-1 КК України випливає, що об'єктивна сторона аналізованого злочину характеризується діянням, яке полягає у знищенні чи пошкодженні об'єктів житлово-комунального господарства (далі -ЖКГ). пошкодження злочин крадіжка кримінальний

Аналізуючи зміст термінів «пошкодження» та «знищення» об'єктів ЖКГ, слід скористатися роз'ясненнями, наданими Постановою Пленуму Верховного Суду України (далі - ППВСУ) № 4 від 2 липня 1976 р. (в редакції ППВСУ № 3 від 3 березня 2000 р.) «Про судову практику в справах про знищення та пошкодження державного чи колективного майна Особлива вказівка у назві аналізованої ППВСУ на державне та колективне майно пояснюється тією обста-виною, що прийнята вона була ще за часів Радянського Союзу, кримінальне законодавство якого, як відомо, визнавало будь-які злочинні посягання на державне чи колективне майно більш суспільно небезпечними у порівнянні з аналогічни-ми діяннями, що стосувалися приватного майна. шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки», в яких надається визначення понять знищення та пошкодження майна, різновидами якого власне і є об'єкти ЖКГ.

Спираючись на п. 2 зазначеної вище ППВСУ можна дійти висновку, що під пошкодженням об'єктів ЖКГ слід розуміти погіршення їх якості, зменшення цінності або приведення їх на якийсь час у непридатний до використання за цільовим призначенням стан.

Знищення ж об'єктів ЖКГ означає приведення їх у повну непридатність до використання за цільовим призначенням. Внаслідок знищення об'єкти ЖКГ перестають існувати або повністю втрачають свою цінність.

В.О. Навроцький, коментуючи ст. 270-1 КК України, зазначає, що знищення або пошкодження об'єктів ЖКГ часто здійснюється шляхом викрадення окремих їх складових (гальмівних котушок ліфтів, радіаторів опалення, каналізаційних люків) [2, с. 820].

Слід погодитись, що у таких випадках скоєне слід кваліфікувати за сукупністю статей Особливої частини КК України про відповідальність за крадіжку чи інших злочинів проти власності (за наявності передбачених кримінальним законом підстав) та за ст. 270-1 (якщо є інші ознаки складу цього злочину) [2, с. 820].

Твердження В.О. Навроцького підтверджується даними судової практики: з проаналізованих нами чотирнадцяти вироків судів, якими засуджувалися особи, визнані винними у скоєнні злочину, передбаченого ст. 270-1 КК України, у тринадцяти з них йшлося про крадіжки люків чи металевих решіток, які перебували на балансі відповідних органів місцевого самоврядування. У дванадцяти з цих випадків дії винних були кваліфіковані за сукупністю злочинів, передбачених ст. 270-1 та ст. 185 КК України.

Так, Орджонікідзееським міським судом Дніпропетровської області було встановлено наступне. Реалізуючи свій злочинний умисел, громадянин 3., діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів викрав декілька кришок каналізаційних люків, чим заподіяв ДКП «Орджонікідзеводоканал» матеріальний збиток на загальну суму 5892 грн.

Крім того, у ніч на 26.03.2012 року громадянин 3., діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, шляхом викрадення металевого кільця каналізаційного люка пошкодив об'єкти ЖКГ, а саме мережі водопостачання та водовідведення, у результаті чого було порушено нормальне функціонування таких об'єктів, що спричинило небезпеку для здоров'я людей, а також ДКП «Орджонікідзеводоканал» було завдано матеріальної шкоди на суму 5892 грн. Як наслідок дії громадянина 3 були кваліфіковані за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 cm. 185 та ч. 1 cm. 270-1 КК України [3].

Народицьким районним судам Житомирської області було встановлено, що 03.10.2011 року біля 22 години громадянин С., повторно, за попередньою змовою з громадянином Д., використовуючи як знаряддя злочину мотоцикл марки «МТ», приїхали на ньому до с. Болотниця, Народицького району, де з метою таємного викрадення чужого майна (крадіжки), скориставшись відсутністю сторонніх осіб, підійшли до оглядового колодязя водогінної мережі, яка є об'єктам ЖКГ і перебуває на балансі Болотницької сільської ради, звідки таємно викрали металеву кришку .люка, вартістю 182 грн 47 коп.

Після чого громадяни С. та Д. перенесли вказану кришку люка до коляски мотоцикла марки «МТ». У продовження свого злочинного наміру громадяни С. та Д. підійшли до оглядового колодязя водогінної мережі, де аналогічним способом таємно викрали металеву кришку люка, вартістю 182 грн 47 коп.

Крім цього, громадяни С. та Д., упродовження свого злочинного наміру, 03.10.2011рокубіля23 год. 40 хв., на вищевказаному мотоциклі приїхали в с. Бабиничі Народицького району, де аналогічним способом з десяти оглядових колодязів водогінної мережі, яка є об'єктом ЖКГ і перебуває на балансі Закусилівської сільської ради, таємно викрали 10 кришок люків по ціні 182 грн. 47 коп. за одну кришку на суму 1824,70 грн та 4 каналізаційні кільця по ціні 322 грн. 83 коп. за одне кільце, на суму 1291,32 грн.

У підсумку дії громадян С. та Д. були кваліфіковані судом за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 cm. 185 та ч. 1 cm. 270-1 КК України [4].

Поділяючи позицію суду, який вказані вище дії кваліфікував за сукупністю злочинів, передбачених ст. 270-1 та ст. 185 КК України, ми не можемо зрозуміти логіку, якою керувалися представники Феміди у частині того, що факт вчинення крадіжки повторно та за попередньою змовою групою осіб знайшов своє відображення у рішенні суду (дії громадян були кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України), а от факт повторності умисного пошкодження об'єктів ЖКГ чомусь був проігнорований судом під час надання кримінально-правової оцінки діям зазначених у вироку суду громадян.

У підсумку дії громадян С. та Д. були кваліфіковані за ч. 1 ст. 270-1 КК України, що слід розцінювати як грубе порушення правил кримінально-правової кваліфікації, оскільки відповідні дії, які виразилася в умисному пошкодженні об'єктів ЖКГ, враховуючи їх повторність, мали б бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 270-1 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження об'єктів ЖКГ, вчинене повторно.

У той же час слід зазначити, що у судовій практиці зустрічаються окремі випадки, коли пошкодження об'єктів ЖКГ шляхом викрадення їх окремих складових, зокрема, кришок люків, кваліфікується лише за ст. 270-1 КК України без посилань на відповідні норми, передбачені розділом VI Особливої частини КК України «Злочини проти власності».

Так, Пролетарським районним судом м. Донецька було встановлено, що 21 березня 2011 р. громадянин Т, діючи умисно, з корисних спонукань, з метою викрадення прибув до клубу «Юність», розташованого по вул. Новомоспіно в м. Моспіно, де з теплоколектора № 638 руками дістав верхню кришку люку, чим пошкодив об'єкт ЖКГ, після чого з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, спричинивши шкоду ВАТ «Укртелеком» на суму 109 грн 20 коп.

23 березня 2011 р. громадянин Т. повторно, з корисних спонукань, з метою викрадення прибув до клубу «Юність», розташованого по вул. Новомоспіно в м. Моспіно, де з теплоколектора № 639 руками дістав верхню кришку люку, чим пошкодив об'єкт ЖКГ, після чого з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, спричинивши шкоду ВАТ «Укртелеком» на суму 109 грн 20 коп.

По епізоду від 21 березня 2011 р. суд кваліфікував дії громадянина Т. за ч. 1 cm. 270-1 КК України як умисне знищення чи пошкодження об'єктів ЖКГ, якщо це призвело чи могло призвести до неможливості експлуатації чи порушення нормального функціонування таких об'єктів, що створило небезпеку для життя та здоров'я людей.

По епізоду ж від 23 березня 2011 р. суд кваліфікував дії громадянина Т. за ч. 2 cm. 270-1 КК України як умисне знищення чи пошкодження об'єктів ЖКГ, якщо це призвело чи могло призвести до неможливості експлуатації чи порушення нормального функціонування таких об'єктів, що створило небезпеку для життя та здоров'я людей, вчинене повторно [5].

Як ми бачимо у рішенні суду не знайшов своє відображення той факт, що своїми діями громадянин Т. порушив не лише відносини громадської безпеки, а ще й (або навіть лише Більш детально про проблему визначення основного безпосереднього об'єкта злочину, передбаченого ст. 270-1 КК України, див. : Незнайко С.В. Щодо правильності місцезнаходження заборони, передбаченої статтею 270-1, у системі Особливої частини КК України / С.В. Незнайко II Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. -2014. -№ 1.-С. 198-206.) відносини власності. Враховуючи це, вважаємо таку кваліфікацію дій громадянина Т. неправильною, оскільки у даному випадку суд мав кваліфікувати діяння громадянина Т. за сукупністю злочинів, передбачених ст. 185 та ст. 270-1 КК України.

Аналізуючи діяння, за вчинення яких передбачена кримінальна відповідальність у ст. 270-1 КК України, слід звернути уваги на той факт, що у первинній редакції Закону № 2924-VI від 13 січня 2011 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві» Нагадаємо, серед іншого, цим законопроектом передбачалося доповнення КК України ст. 194-2, яка була фактично аналогічною за змістом існуючій у чинному кримінальному законодавстві ст. 270-1. пропонувалося встановити кримінальну відповідальність за умисне пошкодження або руйнування, а не знищення об'єктів ЖКГ.

Досліджуючи питання щодо доцільності змін, внесених до відповідного законопроекту у результаті його обговорення у стінах Верховної Ради України, ми вирішили звернутися до етимології термінів «руйнування» та «знищення».

У відповідності до тлумачення словників термін «знищувати» означає: припиняти існування кого-, чого-небудь, призводити до загибелі, смерті: руйнувати, псувати що-небудь, ламаючи, рвучи та ін. [6, с. 473].

«Руйнувати» ж означає: ламаючи, розбиваючи та ін. розвалювати що-небудь; порушувати цілісність чого-небудь; розладнувати або знищувати що-небудь [6, с. 1278].

Як ми бачимо, етимологічний зміст двох проаналізованих понять є фактично тотожним, що дає підстави вважати ці терміни синонімічними. Підтверджує цей висновок і той факт, що у словниках синонімів прямо вказується на те, що синонімом до терміна «знищити» є й такий термін, як «зруйнувати» [7, с. 154].

Отже, проведений аналіз засвідчує, що хоча й особливої потреби в заміні у проектованій диспозиції ст. 270-1 КК України терміна «руйнування» на «знищення» не було, але цей крок законодавця, враховуючи синонімічність цих лексем, жодним чином не може завадити ефективності застосування ст. 270-1 КК України у практичній діяльності правоохоронних органів.

Розкриваючи зміст діяння як ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 270-1 КК України, Л.О. Мостепанюк зазначає, що воно проявляється у двох формах. Вчена вважає, що крім дій, безпосередньо зазначених у диспозиції ч. 1 досліджуваної кримінально-правової заборони та проаналізованих вище (знищення та пошкодження об'єктів ЖКГ), розглядуване діяння може виражатися також у формі бездіяльності, що, на думку криміналістки, може полягати в умисному невиконанні ремонтних робіт з метою знизити вартість житлово-комунального майна [8, с. 156].

У подібному руслі розмірковує й І.Б. Медицький, на думку котрого, не дивлячись на те, що з об'єктивної сторони аналізована поведінка полягає виключно у вчиненні дій, на що вказує безпосередньо і вжите вч.2таЗ ст. 270-1 КК України словосполучення «ті самі дії», не виключені ситуації фактичного знищення або пошкодження об'єктів ЖКГ через бездіяльність, яка полягає у недотриманні особою певних передумов для їх збереження (наприклад, зберігання газових балонів у квартирах, що безумовно створює реальну небезпеку виникнення загрози або спричиняє наслідки у вигляді передчасного руйнування конструкцій будинків, обвалів їх частин та травмування мешканців) [9, с. 320].

Вчений зазначає, що такого роду поведінці навряд чи притаманне умисне ставлення до неї з боку суб'єкта злочину, та й стаття цілком чітко говорить про умисел, однак виокремлення норми про необережне знищення чи пошкодження об'єктів ЖКГ (на прикладі ст. 196 КК України) не відбулося, що, на думку правника, є прогалиною чинного законодавства [9, с. 320].

З приводу таких міркувань хотілося б зазначити наступне. По-перше, не можемо повністю розділити точку зору Л.О. Мостепанюк стосовно того, що діяння, передбачене ст. 270-1 КК України, може виражатися не лише у формі дії, а й також у формі бездіяльності. Яким би не було ставлення науковця щодо того, що деякі прояви бездіяльності можуть призвести до наслідків, зазначених у ст. 270-1 КК України, вказівка у чинних редакціях ч. 2 та ч. З досліджуваної заборони саме на «дії», на наш погляд, має ставити крапку на дискусіях стосовно можливості притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 270-1 КК України за будь-які прояви бездіяльності.

По-друге, І.Б. Медицький, бачення якого стосовно можливості притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 270-1 КК України за бездіяльність, як зазначалося вище, є ідентичним нашому, виступає за створення механізмів можливості притягнення до кримінальної відповідальності за необережне знищення або пошкодження об'єктів ЖКГ, яке могло б виражатися у формі бездіяльності.

В окресленій І.Б. Медицьким ситуації діяння особи (порушення правил зберігання газових балонів) може призвести до наслідків, які можуть вважатися суспільно небезпечними (руйнування будинків, що може спричинити реальну загрозу життю та здоров'ю людей). Але науковець, вважаючи доцільним доповнення КК України нормою про кримінальну відповідальність за необережне знищення або пошкодження об'єктів ЖКГ, нічого не зазначає про необхідність змін законодавчого опису ознак суспільно небезпечних наслідків, як криміноутворюючого чинника розглядуваного злочину.

А за таких умов до кримінальної відповідальності можна буде притягнути будь-яку особу, яка необережно пошкодила чи знищила об'єкт ЖКГ (наприклад, люк), адже, як засвідчив аналіз судової практики, фактично кожен випадок крадіжки люка розцінюється як такий, що міг призвести до порушення нормального функціонування таких об'єктів та спричинив небезпеку для життя та здоров'я людей.

Крім того, реалізація пропозиції І.Б. Медицького, з огляду на наявність у чинному кримінальному законодавстві ст. 196 КК України («Необережне знищення або пошкодження майна»), призведе до порушення такого принципу криміналізації, як принципу ненадмірності заборони.

Висновки

Підбиваючи підсумки дослідження, зокрема, слід зазначити наступне:

1) діяння, передбачене ст. 270-1 КК України, може виражатися виключно у формі активних дій - знищенні або пошкодженні об'єктів ЖКГ;

2) під пошкодженням об'єктів ЖКГ слід розуміти погіршення їх якості, зменшення цінності або приведення їх на якийсь час у непридатний до використання за цільовим призначенням стан; знищення об'єктів ЖКГ означає приведення їх у повну непридатність до використання за цільовим призначенням. Внаслідок знищення об'єкти ЖКГ перестають існувати або повністю втрачають свою цінність;

3) у випадках, коли дії, вказані у ст. 270-1 КК України, виражаються у викраденні окремих складових об'єктів ЖКГ, скоєне слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 270-1 КК України, та відповідною нормою, передбаченою розділом VI Особливої частини КК України «Злочини проти власності».

Список використаних джерел

1. Кримінальне право. Загальна частина: підручник І За ред. А.С. Беніцького, В.С. Гуславського, О.О. Дудорова, Б.Г. Розовського. - К. : Істина, 2011. -1112 с.

2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України І За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - [9-те видання, переробл. та доповн.]. - К. : Юридична думка, 2012. - 1316 с.

3. Архів Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області. Справа №428/2214 за 2012 р.

4. Архів Народицького районного суду Житомирської області. Справа № 615/2 за 2012 р.

5. Архів Пролет. районного суду м. Донецька. Справа № 1-324 за 2011 р.

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови І [уклад, і голов, ред. В.Т. Бусел]. - [Вид. 2-ге]. - К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

7. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови І С. Караванський. - [4-те вид., ]. - Львів. : БаК, 2012. - 536 с.

8. Мостепанюк Л. Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 270-1 Кримінального кодексу України І Л. Мостепанюк II Публічне право. -2011. -№4. - С. 152-159.

9. Медицький І.Б. Кримінально-правова охорона об'єктів житлово-комунального господарства (на прикладі аналізу ст. 270-1 КК України) І І.Б. Медицький II Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Луганськ, 20-21 трав. 2011 р. І [редкол. : Г.Є. Боддарь, А.О. Данилевський, О.О. Дудоров та ін.]. - Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2011. - С. 318-321.

Анотація

УДК 343.1

Характеристика діяння як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 270-1 Кримінального кодексу України. Незнайко С.В., здобувач кафедри кримінального права (Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка)

Стаття присвячена характеристиці діяння як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 270-1 КК України. Аналізується зміст понять «знищення» та «пошкодження» об'єктів житлово-комунального господарства, розв'язуються найбільш дискусійні питання, що стосуються кваліфікації розглядуваного злочину.

Ключові слова: знищення, пошкодження, житлово-комунальне господарство, дія, бездіяльність.

Аннотация

Статья посвящена характеристике деяния как обязательного признака объективной стороны преступления, предусмотренного ст. 270-1 УК Украины. Анализируется содержание понятий «уничтожение» и «повреждение» объектов жилищно-коммунального хозяйства, решаются наиболее дискуссионные вопросы, касающиеся квалификации рассматриваемого преступления.

Ключевые слова: жилищно-коммунальное хозяйство, уничтожение, повреждение, действие, бездействие.

Annotation

The article covers characteristic of criminal action as an obligatory feature of objective aspect of crime, specified by article 270-1 of The Criminal Code of Ukraine. It also analyses the content of such notions as «destruction» and «endamagement» of housing and communal services objects. The article solves the most controversial questions concerning the qualification of the crime mentioned.

Key 'words: endamagement, destruction, housing and communal services, action, negative act.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Критерії розмежування злочину, передбаченого ст. 392 КК України, зі злочинами із суміжними складами, особливості їх кваліфікації. Класифікація злочинів за об’єктом посягання, потерпілим, місцем вчинення злочину, ознаками суб’єктивної сторони та мотивом.

    статья [20,7 K], добавлен 10.08.2017

  • Поняття й ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, визначення його внутрішнього змісту. Встановлення мети і форми вини: умисел чи необережність. Дослідження змісту суб’єктивної сторони злочину за кримінальним законодавством України, Франції, Німеччини.

    курсовая работа [74,4 K], добавлен 14.02.2017

  • Форми вини як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу злочину: умисел, необережність, змішана. Вина у кримінальному праві Франції та США. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Помилка та її кримінально-правове значення.

    курсовая работа [57,2 K], добавлен 29.01.2008

  • Значення конструктивних особливостей, елементів, ознак складу злочину для їх правильної кваліфікації. Роль суб’єктивної сторони злочину в кваліфікації злочинів у сфері надання публічних послуг. Аналіз злочину незаконного збагачення службової особи.

    контрольная работа [28,6 K], добавлен 13.10.2019

  • Загальна характеристика злочинів проти власності. Визначення юридичних підстав кримінальної відповідальності за крадіжку, передбачених ст. 18 КК України. Встановлення кваліфікуючих ознак складів даного злочину як таємного викрадення чужого майна.

    курсовая работа [41,9 K], добавлен 09.11.2014

  • Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави, розробка обґрунтованих пропозицій для його вдосконалення. Визначення кримінальної відповідальності: суперечки щодо поняття. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 01.02.2015

  • Принципи державного управління житлово-комунальним господарством. Аналіз роботи органів державного управління щодо розвитку сфери житлово-комунального господарства на регіональному рівні. Механізми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

    магистерская работа [414,3 K], добавлен 08.09.2015

  • Загальні ознаки злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Соціальна обумовленість виділення злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України. Об’єкт і об’єктивна сторона злочину, юридичний аналіз його складу.

    курсовая работа [38,2 K], добавлен 14.03.2010

  • Поняття, функції та признаки складу злочину; їх класифікація за різними ознаками. Зміст кримінально-правової кваліфікації вчиненого діяння. Ознайомлення зі складовими елементами об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину. Види необережної вини.

    дипломная работа [60,0 K], добавлен 26.08.2014

  • Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави. Суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність, на які було здійснено протиправне посягання. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.

    курсовая работа [52,3 K], добавлен 09.03.2015

  • Об’єкт складу злочину, передбаченого ст. 364 Карного Кодексу України, і кваліфікуючі ознаки. Об’єктивна та суб’єктивна сторони зловживання владою або службовим становищем. Відмінність зловживання владою або службовим становищем від суміжних злочинів.

    курсовая работа [48,3 K], добавлен 14.08.2016

  • Сутність понять "правопорушення", "злочин", "склад злочину", "кваліфікація злочину". Види правопорушень та відмінності злочинів від інших правопорушень. Основні стадії кваліфікації злочинів. Значення кваліфікації злочинів в роботі правоохоронних органів.

    дипломная работа [95,3 K], добавлен 20.07.2011

  • Поняття й ознаки суб'єктивної сторони складу злочину та форми вини як обов'язкової ознаки складу злочину. Вина у формі умислу та у формі необережності, змішана (подвійна) форма вини. Визначення вини за кримінальним законодавством Німеччини та Франції.

    курсовая работа [38,5 K], добавлен 14.08.2010

  • Відповідальність за злочини проти власності згідно Кримінального Кодексу України. Поняття та види, обертання як обов'язкова ознака об'єктивної сторони злочинів цієї групи. Загальна характеристика вимагання, особливості и принципи його кваліфікуючих ознак.

    курсовая работа [35,7 K], добавлен 29.04.2014

  • Аналіз головних проблем житлово-комунального господарства на сучасному етапі. Загальні засади та напрямки проведення реформування сфери ЖКХ. Основні завдання загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства в Україні.

    реферат [17,0 K], добавлен 10.10.2011

  • Поняття і завдання управління у сфері житлово-комунального господарства, організаційно-правове забезпечення його державного управління. Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері житлово-комунального господарства, форми та методи управління.

    курсовая работа [61,0 K], добавлен 04.12.2010

  • Поняття необережності, як форми вини. Поняття та елементи складу злочину. Поняття об’єкта злочину та його структура. Об’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Класифікація необережних злочинів, особливості їх криміналізації

    курсовая работа [40,4 K], добавлен 18.03.2007

  • Поняття та ознаки не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Кримінально-правова характеристика злочину, передбаченого статтею 260 Кримінального кодексу України. Покарання за такі злочини. Кваліфікуючі ознаки, суб'єкт та об'єкт злочину.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 15.02.2011

  • Розвиток теорії кваліфікації злочинів. Поняття кваліфікації злочинів та її основні види. Особливості кваліфікації злочинів за наявністю загальної та особливої норм. Ознаки і властивості, які мають значення для вирішення кримінальної справи по суті.

    курсовая работа [53,5 K], добавлен 11.11.2013

  • Аналіз правил щодо кваліфікації суспільно небезпечного діяння з урахуванням віку суб’єкта складу злочину. Вік як обов’язкова ознака суб’єкта складу злочину. Знайомство з кримінально-правовим значенням віку суб’єкта складу злочину при кваліфікації.

    статья [22,3 K], добавлен 11.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.