Організаційно-правові передумови укладення договору будівельного підряду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ключевые слова: договор строительного подряда, лицензия, строительные работы, проект объекта архитектуры.

Annotation

The article highlights organizational and legal prerequisites for building contract, was made an analysis of the current legislation and problem analysis which can arise while concluding a building contract.

Key words: building contract, license, construction works, architecture design of the facility.

Укладення різноманітних договорів (адміністративних, цивільних, господарських, трудових тощо) може передбачати різноманітні передумови, наявність яких для укладення договору є обов'язковою (наприклад, наявність ліцензії (дозволу) у сторін договору (або у однієї зі сторін) на здійснення тієї чи іншої діяльності, якщо це необхідно для виконання умов договору) або не є обов'язковою (наприклад, складання протоколу намірів чи укладення попереднього договору).

Вирішуючи різні питання, що стосуються будівельного підряду, включаючи питання передумов укладення договору будівельного підряду, необхідно керуватись багатьма нормативно-правовими актами, що через специфіку об'єкта правового регулювання є комплексними, тобто включають в себе не лише норми цивільного права, а й земельного, фінансового, адміністративного тощо. Серед цих нормативно-правових актів можна виділити: закони України - «Про інвестиційну діяльність» [3], «Про основи містобудування» [4], «Про архітектурну діяльність» [5], «Про здійснення державних закупівель» [6], Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 [10], Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 [11], Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 [12], Наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури № 3 від 27.10.2005 «Про затвердження Примірного договору підряду в капітальному будівництві» [14] тощо.

Незважаючи на комплексний та багатоманітний характер правового регулювання передумов укладення договору будівельного підряду, дане питання є актуальним сьогодні, адже в науковій літературі цій тематиці не приділяється належної уваги, різними вченими розглядалися лише окремі аспекти даного питання.

Договір будівельного підряду досліджувався багатьма вченими в цивільному і в господарському аспектах, а саме: Н.В. Трофуненком в дисертації «Господарсько-правове забезпечення якості будівельних робіт», Г.М. Гриценком у дисертації «Правове регулювання капітального будівництва за державні кошти», С.В. Сеником у дисертації на тему «Правове регулювання договірних відносин генеральних підрядників і субпідрядників у капітальному будівництві», Н.С. Кузнєцовою у монографії «Підрядні договори в інвестиційній діяльності в будівництві» та М.І. Брагінським, В.В. Вітрянським у книзі «Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг» тощо.

Постановка завдання. Завданнями даної статті є аналіз законодавства у частині передумов договору будівельного підряду, змісту та особливостей організаційних та правових передумов укладення договору будівельного підряду, а також розкриття існуючих теоретичних положень, що стосуються сучасних проблем, що виникають під час укладення договору будівельного підряду. договір будівельний підряд законодавство

Результати дослідження. У ч. 1 ст. 323 Господарського кодексу України [2] (далі по тексту - ГК) вказано, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону. У ч. 2 ст. 323 ГК вказується, що договори підряду на капітальне будівництво за участі іноземних суб'єктів господарювання укладаються і виконуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, міждержавними угодами, а також особливими умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ГК врегульовує договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво, у той час як Цивільний Кодекс [1] (далі по тексту - ЦК) у зв'язку зі створенням уніфікованого режиму правового регулювання підрядних відносин відмовився від виключного використання терміна «капітальне будівництво».

Відмова законодавця від застосування терміна «капітальне будівництво» зумовила поширення положень ЦК про будівельний підряд на будь-які «капітальні» і «некапітальні» (наприклад, спорудження торгового павільйону, інших тимчасових споруд) види будівельних робіт, які проводяться відповідно до проектно-кошторисної документації, незалежно від юридичної характеристики об'єкта будівництва, яка, зокрема, ґрунтується на його природних властивостях і відображена у технічній інформації про такий об'єкт [16]. Дані норми встановлюють загальне правило, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво при укладанні повинні відповідати умовам, що затверджені Кабінетом Міністрів України, не розкриваючи конкретного змісту передумов укладення договору, отже, в даному випадку присутні норми бланкетного характеру. Однак слід зазначити, що такі загальні умови повинні відповідати нормам, встановленим ГК, ЦК та іншими законами України. Загальні умови відповідно до ЦК та ГК визначають порядок укладення і виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств, а також окремих комплексів чи видів робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо мають вирішити різні організаційні питання (одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва, що погоджені з технічними умовами), отримати відповідні документи тощо. Вид документу, а також організаційні моменти, які необхідно вирішити, залежать від виду та складності будівництва. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 [7] а також п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011р. [9] будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

• подання замовником за формою, що міститься у додатку 1 Порядку виконання будівельних робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт;

• реєстрації відповідною Інспекцією декларації щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності;

• видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Зазначені документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Слід також звернути увагу на те, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення може проводитися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється Інспекцією.

Що стосується підрядника, то йому необхідно отримати ліцензію (дозвіл) на здійснення будівництва, адже відповідно до ч. З ст. 837 ЦК для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. [8] будівельна діяльність належить до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Відповідно до ст. 1 вищезазначеного закону ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензія є необхідною умовою здійснення господарської діяльності, яка обмежується чинним законодавством, саме тому наявність ліцензії є необхідною передумовою для підрядника для того, щоб укласти договір будівельного підряду, адже без ліцензії підрядник, будучи стороною договору, не зможе виконати умови договору. Ліцензію на будівництво відповідно до чинного законодавства видає Держархбудінспекція України, яка відповідно до покладених на неї завдань:

• у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт;

• відповідно до законодавства видає суб'єктам господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, анулює зазначені ліцензії.

Порядок видачі ліцензії врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури» від 5 грудня 2007 р. [13] Кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності у будівництві встановлюються ліцензійними умовами провадження такої діяльності, які затверджуються в установленому законодавством порядку. Відповідно до п. 5 вищезазначеної Постанови суб'єкт будівельної діяльності подає або надсилає поштою до органу ліцензування заяву про видачу ліцензії, в якій повинні міститися такі відомості про суб'єкта будівельної діяльності - заявника:

• для юридичної особи - найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер, контактні телефони, електронна адреса, а також наявність філій, інших відокремлених підрозділів, за місцем яких буде провадитися заявлена діяльність, із зазначенням їх назви та місцезнаходження;

• для фізичних осіб-підприємців - прізвище, ім'я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання, контактні телефони, реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), електронна адреса, а також у разі наявності місць провадження заявленої діяльності - їх місцезнаходження; перелік робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які заявник має намір виконати; додатки, передбачені постановою.

Як зазначалося раніше, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Ч. 1 ст. 875 ЦК зазначає, що замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт).

Відповідно до п. 9 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві [12], якщо проект договору підряду готує підрядник, замовник зобов'язаний надати йому інформацію про порядок надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт). Право власності на землю, право постійного користування, оренди чи управління землею регулюється земельним законодавством. Наявність у замовника відповідного права на землю є однією з обов'язкових передумов укладення договору будівельного підряду, а також його виконання.

Однією з важливих передумов договору будівельного підряду є розроблення проектної документації: відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК, замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, а підрядник, в свою чергу, зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 46 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві [12] проектна документація розробляється та затверджується відповідно до регіональних і місцевих правил забудови, державних будівельних норм та інших нормативних документів. Як правило, створення проектної документації, здійснення в порядку встановленому законодавством експертизи цієї документації здійснюється замовником, але договором підряду такі зобов'язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника. Розроблення проектної документації замовником є досить важливою передумовою договору будівельного підряду, адже після укладення договору будівельного підряду, а також під час укладення договору проектна документація буде відігравати важливу роль з огляду на те, що нею визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва. Відповідно до п. З Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів [15] для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження, технічні умови,завдання на проектування.

Проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат та завіряється його підписом і скріплюється особистою печаткою. Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» [7] та Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи [11] проекти будівництва підлягають спеціальній експертизі, що проводиться експертними організаціями незалежно від форми власності, що відповідають критеріям, визначеним Мінрегіоном. Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться експертною організацією державної форми власності. Метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Відповідно до ч. З ст. 31 вищезазначеного закону не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва І-ІІІ категорії складності.

Важливою передумовою укладання договору будівельного підряду є вирішення питання фінансування будівництва. Існують багато джерел фінансування будівництва, зокрема, ціла низка різноманітних фондів, але в залежності від виду будівництва, його складності, а саме головне цільового призначення джерела фінансування можуть різнитися.

Так, наприклад, джерела фінансування будівництва житла розділяються на такі групи:

• Кошти населення: власні джерела (доходи, заощадження, кошти від продажу майна); позичкові кошти (кредити банків, позики організацій).

• Кошти комерційних і некомерційних організацій: власні доходи організацій; позичкові кошти (кредити банків, випуск житлових облігацій).

• Кошти держави (місцевої влади): кошти бюджетів; кошти цільових позабюджетних фондів; кошти, що залучені за рахунок емісії житлових цінних паперів.

Також необхідно зазначити, що договір може бути укладено шляхом: а) прямих переговорів між сторонами; б) відкритих або закритих торгів. Учасникам прямих переговорів, які домовилися укласти договір, доцільно укладати переддоговірний правочин (протокол намірів), відповідно до якого вони беруть зобов'язання укласти договір у подальшому на умовах, передбачених переддоговірним правочином. З урахуванням цього документа учасники планують свою діяльність, організовують підготовчу роботу для укладення договору, готують необхідну документацію, розміщують замовлення на матеріали, устаткування, укладають аналогічні правочини з субпідрядниками та постачальниками. Переддоговірні правочини є обов'язковими для виконання. Якщо одна із сторін без поважних причин, передбачених договором, відмовляється від укладення договору, інша сторона має право звернутися до господарського суду про відшкодування завданих збитків. Під тендерними торгами слід розуміти форму розміщення замовлення на будівництво, що передбачає вибір підрядників на конкурсних засадах шляхом оцінки їх пропозицій. Такі договори мають укладати, насамперед, на будівництво об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень [18, с. 277].

Висновки

Укладення договору будівельного підряду передбачає наявність багатьох організаційно-правових передумов, від вирішення багатьох переддоговірних проблем та питань залежить, чи буде укладено договір, чи зможуть його сторони виконати свої обов'язки. До передумов укладення договору будівельного підряду можна віднести: отримання відповідних дозволів, створення проекту будівництва, проведення експертизи, вирішення питання з будівельним майданчиком (фронтом робіт), визначення джерел фінансування будівництва, перевірку проектних документів на відповідність їх положень будівельним та технічним нормам, будівельним умовам, погодження архітектурних планів та інші організаційно-правові передумови.

Список використаних джерел

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [станом на 01.01.2014] II Відомості Верховної Ради України. 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. [станом на 01.01.2014] II Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144.

3. «Про інвестиційну діяльність» : Закон України від 18.09.1991 р. [станом на 9.11.2013] II Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 47. - Ст. 646.

4. «Про основи містобудування» :Закон України від 16.11.1992 р. [станом на 18.11.2012] // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 52. - Ст. 684.

5. «Про архітектурну діяльність» :Закон України від 20.05.1999 р. [станом на11.08.2013] II Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 31. - Ст. 246.

6. «Про здійснення державних закупівель» : Закон України від 01.06.2010 р. [станом на 01.01.2014] II Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 33. - Ст. 471.

7. «Про регулювання містобудівної діяльності» : Закон України від 17.02.2011 р. [станом на 01.01.2014] II Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 34. - Ст. 343.

8. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» : Закон України від 01.06.2000 [станом на 2.02.2014] //Відомості Верховної Ради України. -2000. -№ 36. - Ст. 299.

9. «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» : Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 [станом на 31.12.2013]. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF.

10. «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» : Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. [станом на

01.03.2013] . [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/553-2011-%D0%BF.

11. «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» : Постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. [станом на 12.11.2013] II Офіційний вісник України. - 2011. - № 41. - Ст. 1674.

12. «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» : Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. [станом на 19.01.2012] II Офіційний вісник України. - 2005. - № 31 (Ч. 2). - Ст. 1867.

13. «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» : Постанова Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. [станом на 22.01.2014]. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/1396-2007-%D0%BF.

14. «Про затвердження Примірного договору підряду в капітальному будівництві» : Наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.10.2005 р. [станом на 27.03.2007]. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uazakon.com/ docum ent/fp art36/idx36002.htm.

15. «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» : Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. [станом на 12.11.2013]. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/z0651-ll.

16. Дзера О.В. Цивільне право України / Дзера О.В., Н.С. Кузнецова, Р.А. Май- даник [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://pidruchniki.ws /1800010247021/ pravo/poryadok_pripinennya_yuridichnihosib.html.

17. Брагинский М.И. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг / М.И. Брагинский, В.В. Витрянский - М. : «Статут», 2004. - 1055 с.

18. Цивільне право України : навч. посібник / Ю.В. Білоусов, С.В. Лозінська, С.Д. Русу та ін. ; За ред. Р.О. Стефанчука. - К. : Прецедент, 2005. - 448 с.

19. Трофуненко Н.В. Господарсько-правове забезпечення якості будівельних робіт : дис. канд. юрид. наук : 12.00.04. / Н.В. Трофуненко. - Донецьк, 2010. - 196 с.

20. Кузнецова Н.С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве : мои. / Н.С. Кузнецова. - К. : Наукова думка, 1993. - 159 с.

21. Гриценко Г.М. Правове регулювання капітального будівництва за державні кошти : дис. к. ю. н.; 12.00.04 / Інститут економіко-правових досліджень / Г.М. Гриценко. - Донецьк, 2011. - 187 с.

Размещено на Allbest.ru