Поняття та особливості боліт як об’єкта екологічного права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Поняття та особливості боліт як об'єкта екологічного права

Жидан О.С.

В останні роки болота стали об'єктом пильної уваги вчених. Це не дивно, адже болота - це не тільки унікальні екологічні системи, але і містять цінні родовища корисних копалин. Освоєння болотних родовищ йде дуже стрімко. Відкриття найбагатших покладів нафти і газу в заболочених районах, як і збільшення площ орних земель, вимагає осушення боліт. Виникає загроза їх повного знищення. Разом з тим як природний ландшафт болота становлять невід'ємну частину біосфери, вони відіграють основну роль у гідрологічному балансі ряду місцевостей. До цих пір багато аспектів функціонування болотних екосистем залишаються невідомими. Тому болота як об'єкт екологічного права вимагають належного правового регулювання, чіткого закріплення їх правового режиму, порядку використання і охорони, що, в свою чергу, має базуватись на системних комплексних теоретичних дослідженнях особливостей, правової суті боліт як об'єкта правового регулювання. Особливо актуальні такі дослідження в Україні, адже за сумарною площею болотних угідь наша країна посідає високе місце в світі.

Законодавче регулювання боліт базується на загальних еколого-правових законодавчих актах, серед яких - Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну мережу України», Кодекс України про надра, Водний кодекс України, Лісовий кодекс України та Земельний кодекс України. Науково-теоретичний аналіз боліт став предметом для досліджень науковців різних галузей знань. Дослідження боліт як елементів природних екосистем, їх значення для особливості поширення боліт на території України, оцінки болотних комплексів, визначення типів боліт в Україні здійснюють представники природничих наук: О.В. Ільїна, В.Г. Клименко, Я.Б. Олійник. Такі дослідження, безумовно, важливі і для правового аналізу, оскільки дають можливість з'ясувати природу даного об'єкта, визначити типи боліт та їх роль для суспільства. Самостійні еколого-правові дослідження правового режиму боліт сьогодні практично відсутні. Питання використання та охорони боліт неявно зачіпають в процесі земельно-правових досліджень М.В. Шульга, А. М. Мірошниченко; еколого-правових досліджень водних ресурсів - Н.Р. Кобецька, Н.В. Фролова; надрових відносин - О.Ю. Макаренко, та, в першу чергу, особливо охоронюваних територій екомережі - Я. Мовчан.

Постановка завдання. Серед усіх об'єктів екологічного права болота займають особливе та самостійне місце. Метою даної публікації є визначення сутності та особливостей боліт; проведення аналізу наукових джерел і законодавства щодо визначення поняття «болото»; характеристика функціонального призначення боліт та відповідного їх правого регулювання; здійснення наукового аналізу поняття боліт та їх особливостей як об'єкта екологічного права.

Результати дослідження. У житті сучасного індустріального суспільства болота виконують найважливіші ресурсні функції, пов'язані з їх екологічними характеристиками, а саме: служать головним джерелом питної і технічно чистої води; регулюючи рівень ґрунтових вод і, зберігаючи площу водного дзеркала, визначають тим самим продуктивність сільськогосподарських угідь; служать джерелом енергетичних ресурсів (торф, деревина), будматеріалів, добрив, є основою для зрошуваного землеробства; відіграють роль сировинної бази для різних промислів (полювання, рибальство, збір дикоросів), такі галузі, як річковий транспорт, видобуток торфу, нафти, газу, деякі галузі сільського господарства найтіснішим чином пов'язані з ними. Болота та болотні комплекси являють собою дуже специфічні і нічим незамінні природні місця для біорізноманіття.

В наукових джерелах представлені ряд тлумачень поняття «болото» фахівцями багатьох наукових дисциплін (ґрунтознавців, геологів, гідрологів, географів, екологів, меліораторів, правознавців та інших). Цим же, здебільшого, і пояснюється наявність великої кількості визначень цього поняття. Будучи об'єктом вивчення різних галузей науки і техніки, болота здебільшого розглядалися і вивчалися з якої-небудь однієї сторони, що представляє найбільший інтерес для даної галузі знання.

Незважаючи на те, що термін «болото» почали вживати ще в X ст. або й раніше, до цих пір його розглядають з різних позицій, розкриваючи певним чином ті чи інші ознаки. Найпоширенішою є точка зору, що болото - це надмірно зволожена або обводнена ділянка поверхні Землі. З цим важко не погодитись, оскільки таке визначення вказує на одну з найголовніших його ознак, проте не розкриває інших ознак і властивостей.

Болота є складними природними утвореннями, що вивчаються фахівцями різних галузей наук. Основою для аналізу та встановлення правового режиму боліт є, безумовно, дослідження представників природничих наук, які займалися аналізом боліт як елементів екосистем, їх природних характеристик, взаємозв'язків з іншими природними компонентами тощо.

Наведемо ряд таких розумінь боліт від найпростішого до найдетальнішого.

Болото - це надлишково зволожена ділянка земної поверхні, зарослий вологолюбними рослинами [1, с. 345].

Болото - це «певний тип земної поверхні, де фактори літосфери, гідросфери та біосфери в своїй взаємодії створюють єдине ціле, один певний ландшафт» [2, с. 162].

Болота - це надмірно зволожені із застійним водним режимом ділянки землі, на яких відбувається нагромадження органічної речовини у вигляді нерозкладаних решток рослинності [3, с. 233].

Болото - надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом, яка має шар торфу не менше ЗО см і вкрита специфічною рослинністю [4, с. 97].

Болото - це географічний ландшафт, що закономірно виникає і розвивається під впливом взаємодії факторів середовища і рослинності, яке визначається постійною чи періодичною надмірною вологістю і виявляється в гідрофільності надґрунтового рослинного покриву, болотному типі ґрунтоутворювального процесу і накопиченні торфу [5, с. 36].

Петербурзький вчений М.С. Боч ще в 1979 р. сформулював таке наукове визначення болота: «Це складна, що розвивається, на вищих щаблях розвитку саморегулююча екосистема, в якій ступінь продукування органічної речовини рослинами у багато разів перевищує ступінь його розкладання; для болотних екосистем характерні постійне пе- резволоження, специфічна рослинність і особливий ґрунтоутворюючий процес» [6, с. 78].

Як бачимо, при характеристиці та визначенні поняття «болото» вказується на особливості їх природних характеристик, таких, як надмірне зволоження, наявність торфу і особливої болотної рослинності та інших органічних речовин. Слід також звернути увагу, що при визначенні боліт вчені послуговуються такими загальними категоріями, як земна поверхня, ділянка землі, ландшафт. В жодному з представлених визначень болота не характеризуються через категорію водного об'єкта чи водного середовища.

Розвиток галузевих (відомчих) інтересів до боліт сприяло диференціації підходів до їх вивчення, що, в свою чергу, вело до розвитку зрозумілої бази, що відображає певний погляд на ці об'єкти. Так, визначення на Всесоюзній конференції з болотного кадастру 1934 р., орієнтоване на болота як потенційні родовища торфу, виключило з їх визначення ознаку наявності болотної рослинності [7, с. 18].

Правове регулювання боліт, насамперед, було пов'язане з різними народногосподарськими завданнями з їх використання. Відповідно, радянське законодавство в різного характеру нормативно-правових актах регулює діяльність щодо використання боліт, насамперед як родовищ торфу. Одночасно закріплення їх правового статусу як об'єкта права не відбувалося. Вперше нормативне визначення поняття болота знайшло відображення в державному стандарті, прийнятому після прийняття перших Основ водного законодавства СРСР та Водного кодексу УРСР, ГОСТ 19179-73 - «Гидрология суши. Термины и определения» [8]. Тут закріплено, що болото - це природне утворення, що займає частину земної поверхні і що представляє собою відкладення торфу, насичені водою і вкриті специфічною рослинністю.

Деталізоване регулювання та правова «прописка» боліт відбулася після 90-х років XX ст. з прийняттям нових кодексів самостійних держав - республік колишнього СРСР.

Ст. 1 Водного кодексу України вперше законодавчо визначила поняття болота: «Болото - надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом» [9]. Таке розуміння виходить з поняття болота в контексті екологічних зв'язків даного природного об'єкта з іншими. Істотним дефектом цього поняття є те, що в ньому не враховується принцип диференціації галузей законодавства про використання та охорону природних ресурсів - землі, тваринного світу, вод та ін. Згідно з Водним кодексом України болота - це національне надбання народу, одна з природних основ економічного розвитку, соціального добробуту і є виключно власністю народу України.

При цьому Водний кодекс України, перераховуючи види та різновиди водних об'єктів, не відносить до них болота. Такого ж підходу дотримується і законодавство Республіки Білорусь. Водний кодекс Республіки Білорусь визначає, що болото - надмірно зволожена ділянка землі, покрита шаром торфу [10]. Інший підхід застосований в російському законодавстві. Водний кодекс Російської Федерації [11] не містить визначення поняття «болото», однак однозначно відносить їх в ст. 5 «Поверхневі водні об'єкти і підземні водні об'єкти» до окремого виду поверхневих водних об'єктів. В свою чергу, в проекті федерального закону Російської Федерації «Про деякі заходи щодо стимулювання використання торфу в енергетиці» закріплено, що болото - поверхневий водний об'єкт, що представляє собою надлишкову зволожену ділянку землі, зарослу вологолюбними рослинами, в якому відбувається накопичення нерозкладених рослинних залишків і утворюється торф [12]. У ст. 1 Модельного водного кодексу для держав-учасників Співдружності Незалежних Держав водний об'єкт (поверхневий) визначається як зосередження вод на поверхні суші, у формах її рельєфу, що має межі, обсяг і риси водного режиму і який представляє окремий і значний елемент поверхневих вод: річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, болото та інші водні об'єкти в природних або штучних западинах [13].

Виходячи з нормативного регулювання, характеризують болото і російські науковці. С.О. Боголюбов у коментарі до Водного кодексу Російської Федерації вказує, що болота - це один різновид поверхневих водойм, але пов'язані вони як з підземними, так і з поверхневими водами. Болото - цінна екосистема зі своїм мікрокліматом [14, с. 94]. Такого ж розуміння дотримується в своєму навчальному посібнику і Д.О. Сіваков [15, с. 36].

Як було сказано вище, українське законодавство не відносить болота до водних об'єктів. При цьому землі, зайняті болотами, Водним і Земельним кодексами України віднесені до категорії земель водного фонду. Виходячи з цього, представники юридичної науки України в своїх дослідженнях по-різному підходять до характеристики правого режиму боліт. Автори науково-практичного коментарю до Водного кодексу України вказують, що у статтях Земельного кодексу України та Водного кодексу України виокремлюються землі, заняті болотами, що є особливим видом водних екосистем, для яких характерні: надлишкове зволоження, наявність вологолюбної та процес формування торфу [16, с. 29]. Р.І. Марусенко зазначає, що болото не є водним об'єктом, але землі під болотами належать до земель водного фонду [17, с. 29]. М.В. Шульга також підтримує думку, що болота не належать до водних об'єктів. Вони є особливим типом наземних екосистем, для яких характерні надлишкове зволоження, наявність вологолюбивої рослинності і процес формування торфу [18, с. 265].

Болота є територією або акваторією особливого природокористування, управління та охорона якої спрямовані на регламентацію різних видів природокористування. Господарська цінність боліт пов'язана, насамперед, з наявністю одного з цінних видів корисних копалин - торфу, діяльність з розробки якого регламентується надровим законодавством. З точки зору сільськогосподарського значення, яке більшою мірою в історичному сенсі привело до скорочення площ боліт, вони, після відповідних меліоративних заходів, поповнюють категорію земель сільськогосподарського призначення та інтенсивно використовуються для потреб землеробства. Використання боліт можливе і в системі видів водокористування, які регламентуються водним законодавством.

Болота мають велике екологічне значення, почасти тільки тому, що займають великі площі і є важливими компонентами фактично всіх прибережних екосистем, а також і тому, що вони включені у взаємозв'язок з якістю води узбережжя моря, мешканцями боліт і з загальним природним характером узбережжя. болото екологічний право нормативний

Болота - один з ключових типів водно-болотних угідь, як за площею, так і за їх функціональної ролі. Довгий час вони були поза фокусом Рамсарської конвенції. Однак у 1996 році була прийнята рекомендація, яка звертає увагу стороін конвенції на необхідність особливої уваги до боліт [19]. У 1999 році був прийнятий проект плану дій з торф'яних боліт у форматі рекомендації, а в 2002 році Резолюція VII закріпила як офіційне керівництво для країн-учасниць документ «Глобальний план дій в галузі охорони та раціонального використання торф'яних боліт» [20, с. 34]. Болота є об'єктом спеціальної охорони в рамках «Міжнародної конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовища існування водоплавних птахів» [21] і охороняються під егідою Рамсарської конвенції. Вони існують або організовуються як особливо охоронювані природні території різного статусу, передбаченого чинним законодавством.

Висновки

Болото найчастіше визначають як ділянку земної поверхні, що характеризується надлишковим зволоженням, підвищеною кислотністю і низькою родючістю ґрунту, виходом на поверхню стоячих або проточних ґрунтових вод, але за відсутності постійного шару води на поверхні. На болотах відбувається відкладення на поверхні продуктів розкладання органічних речовин, які утворюються в торф. В широкому розумінні болото - це надмірно зволожена ділянка суші з застійним водним режимом, на якій відбувається нагромадження рослинних решток, що не розклалися. Звичайно, болото можна розглядати з різних точок зору, але визначення цього поняття повинне бути єдиним, яке відображає всі сторони даного природного явища. Цьому може відповідати визначення болота як взаємопов'язаної та взаємодіючої групи екологічної системи.

Болота, безперечно, є елементами природних екосистем, належать до природних об'єктів та підпадають під правове регулювання екологічного права. Як природні об'єкти та об'єкти екологічного права вони характеризуються всіма тими ознаками, які притаманні цим категоріям об'єктів. Ознаки природного об'єкта як об'єкта екологічного права, виведені в свій час В.В. Петровим, і є своєрідними стандартами при характеристиці природних об'єктів:

- природне походження;

- екологічний взаємозв'язок із навколишнім природним середовищем;

- виконання функцій життєзабезпечення [22, с. 50].

Всіма цими характеристиками наділені і болота. Одночасно вони є особливим видом природних об'єктів, комплексним природним об'єктом і характеризуються такими спеціальними ознаками:

- нероздільністю природних елементів (земельної ділянки, води, торфу, рослинності), які в сукупності і утворюють самостійний природний об'єкт;

- багатофункціональним призначенням, як природного комплексу, що використовується для різноманітних потреб як в цілісності, так і стосовно кожного природного ресурсу, які до нього входить;

- поєднанням природноресурсового та природоохоронного характеру регулювання, який забезпечує як можливості здійснення природокористування, так і необхідність встановлення особливого режиму охорони;

- особливостями природного утворення та розміщення, які не дають можливості чіткої індивідуалізації та встановлення меж.

Відсутність однозначного віднесення боліт законодавством України до водойм не є випадковим. Болота за своєю суттю і призначенням не належать до водних об'єктів і не можуть підпадати під правовий режим охорони і використання, встановлений водним законодавством. Як підкреслювалось вище, болота є окремим самостійним видом об'єктів екологічного права, різновидом ландшафтних територіальних систем, правовий режим яких має базуватись на нормах земельного законодавства з урахуванням можливостей і потреб їх охорони та використання. А отже, болото можна визначити як цілісний природно-територіальний комплекс, який виникає і розвивається в умовах постійного або періодичного достатку вологи і дефіциту кисню, характеризується загальмованим обміном речовин і, як правило, накопиченням торфу, та об'єднує на певній земельній ділянці взаємопов'язані природні компоненти - води, торф, рослинність.

Список використаних джерел

1. Большой Энциклопедический Словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. - 4 изд. - М. : Сов. Энциклопедия, 1989. - 982 с.

2. Сукачев В.Н. Болота, их образование, развитие и свойства / В.Н. Сукачев. - Л. : Ленинградский лесной інститут, 1926. - 162 с.

3. ОлійникЯ.Б. Загальне землезнавство: навч. посіб. / Я.Б. Олійник, Р.П. Федори- щак, П.Г. Шищенко. - К. : Знання-Прес, 2003. - 247 с.

4. Клименко В.Г. Загальна гідрологія : навч. посібник для студентів / В.Г. Клименко. -X. : ХНУ, 2008. - 144 с.

5. Пьявченко Н.И. О научных основах классификации болотных биогеоценозов / Н.И. Пьявчсенко II Типы болот СССР и принципы их классификации. - Л., 1974. - С. 35-43.

6. Боч М.С. Экосистемы болот СССР / М.С. Боч, В.В. Мазинг. - Л. : Наука, 1979. -188 с.

7. Курганевич Л.П. Водний кадастр. Навч. посібник. - Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. - 2007. - 116 с.

8. Гидрология суши. Термины и определения: ГОСТ 19179-73. - [Чинний від 01.01.1975р.]. - М. : Из-во стандартов, 1988. - 20 с.

9. Проект федерального закона № 21714-6 «О некоторых мерах по стимулированию использования торфа в энергетике» от 26 апреля 2012 года

10. Модельний водний кодекс для держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 16.11.2006 р.

11. Комментарий к Водному кодексу Российской Федерации / С.О. Боголюбов, Г. А. Волков, Д.О. Сиваков. - 2-е изд., доп. - М. : ТК Велби; Изд-во Проспект, 2007. - 328 с.

12. Сиваков Д.О. Водное право: учеб.-практ. пособие / Д.О. Сиваков. - М. : Юсти- цинформ, 2007. - 262 с.

13. Науково-практичний коментар Водного кодексу України / Н.О. Багай, Н.Р. Ко- бецька, І.В. Мироненко [та ін.] ; за заг. ред. Н.Р. Кобецької. - К. : Юрінком Інтер. - 2010. -360 с.

14. Науково-практичний коментар до Водного кодексу України / Р.І. Марусенко, А.М. Мірошниченко, Т.О. Третяк. - К. : Ліга, 2009. - 207 с.

15. Земельне право України: підручник для студентів вузів / М.В. Шульга, Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман [та ін.]; за ред. М.В. Шульги. - К. : Юрінком Інтер, 2004.-368 с.

16. Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття від 23-25 жовтня 1995р.

17. Стеценко М.П. Заповідна справа в Україні: навч. посібник. / за загал, редакц. М.Д. Гродзинського, М.П. Стеценка. - К. : Географіка, 2003. - 306 с.

18. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів, від 02 лютого 1971р.

19. Петров В.В. Природноресурсовое право и правовая охрана окружающей среды: Учебник / под ред. В.В. Петрова. - М. : Юрид. лит., 1988. - 511 с.

Анотація

В статті характеризуються особливості боліт як об'єкта екологічного права на основі аналізу їх функцій, значення та систематизації існуючих наукових і нормативних підходів до їх розуміння. Автор аналізує різні дефініції боліт, сформульовані фахівцями неюридичних галузей наук, нормативні поняття, представлені в національному законодавстві та законодавстві інших держав, розуміння цього об'єкта, що відображені в правовій науковій літературі. Болото представляється як комплексний природний об'єкт, та виводяться його загальні і особливі ознаки.

Ключові слова: болото, природний об 'єкт, комплексний природний об 'єкт, поверхневий водний об 'єкт.

В статье характеризуются особенности болот как объекта экологического права на основе анализа их функций, значения и систематизации существующих научных и нормативных подходов к их пониманию. Автор анализирует различные дефиниции болот, сформулированные специалистами неюридических отраслей наук, нормативные понятия, представленные в национальном законодательстве и законодательстве других государств, понимание этого объекта отражено в правовой научной литературе. Болото представляется как комплексный природный объект, определяются его общие и особенные признаки.

Ключевые слова: болото, природный объект, комплексный природный объект, поверхностный водный объект.

The article characterized the features of wetlands as an object of environmental law by analyzing their features, value and systematization of existing scientific and regulatory approaches to their understanding. The author analyzes different definitions of wetlands formulated non-legal professionals branches of science, normative concepts represented in the national legislation and the legislation of other countries, an understanding of the object are reflected in the legal academic literature. Swamp is represented as a complex natural object and displays its general and special features.

Key words: swamp, natural object, complex natural object, surface water bodies.