Помічник судді суду загальної юрисдикції: шляхи удосконалення правового статусу

Анотація

суд помічник суддя правовий

Розкривається неузгодженість нормативно-правової бази, що визначає правовий статус помічників суддів судів загальної юрисдикції. Автор, базуючись на досвіді роботи Апеляційного суду міста Києва, обґрунтовує власне бачення ролі й місця помічника судді у судовій системі України.

Ключові слова: суддя, помічник судді, правовий статус, судова система, судоустрій.

Аннотация

Радчненко Р.Н. Помощник судьи суда общей юрисдикции: пути совершенствования правового статуса

В статье раскрывается несогласованность нормативно-правовой базы, которая определяет правовой статус помощников судей судов общей юрисдикции. Автор, основываясь на опыте работы Апелляционного суда города Киева, обосновывает собственное видение роли и места помощников судей судов общей юрисдикции в судебной системе Украины.

Ключевые слова: судья, помощник судьи, правовой статус, судебная система, судоустройство.

Annotation

Radchenko Oleg. Assistant judge court of general jurisdiction: by improving legal status

The article reveals the inconsistency legislative framework that defines the legal status of assistant judges of courts of general jurisdiction. Solution based on the experience of the An Appeal Court of Kyiv City justify their own vision of the role and place of assistant judge in the judicial system of Ukraine.

Key words: judge, assistant judges, the legal status, judiciary.

Виклад основного матеріалу

Посада помічника судді у судах загальної юрисдикції є, поза сумнівом, надзвичайно важливою, оскільки дає змогу якісніше й ефективніше забезпечувати роботу суддів, а отже, і якість судочинства в Україні. Незважаючи на це, його правовому статусу та місцю в судовій системі, на нашу думку, не приділено належної уваги.

У світовій практиці організації судової гілки влади помічники суддів мають різний статус. Так, у США, деяких країнах Європейського Союзу помічник судді, по суті, є його персональним асистентом. Суддя наділений правом обирати собі помічника та пропонувати йому змінювати місце роботи разом із суддею. У Республіці Польща помічник судді не є персональним асистентом судді. Він працює в апараті суду та допомагає кільком суддям; готує проекти судових рішень та інших документів, збирає інформацію, яка необхідна судді для розгляду справи, контролює роботу секретарів тощо.

У загальних судах України посаду помічника судді було запроваджено відповідно до Закону України «Про судоустрій України» 2002 р. Закон України «Про судоустрій України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3018-14. Необхідність введення такого інституту в українських судах назріла в результаті проведення так званої «малої судової реформи» 2001 р., яка призвела до суттєвого збільшення навантаження на суди в цілому і суддів зокрема. Основною метою запровадження посади помічника судді в українських судах було розвантаження судді від виконання рутинної технічної роботи під час підготовки та при розгляді судових справ.

Однак попри запровадження посади правовий статус помічників суддів загальної юрисдикції на законодавчому рівні був фактично не визначений. До липня 2010 р. посада помічника судді лише згадувалася в законі про судоустрій, а правовий статус фактично було врегульовано на рівні наказу Державної судової адміністрації України від 20 липня 2005 р. № 86, що затверджував Типову посадову інструкцію помічника судді серед інших посад апарату суду Наказ Державної судової адміністрації України «Про затвердження Типових посадових інструкцій працівників апарату місцевого загального суду» № 86 від 20.07.2005 р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.11781.0.. Роль та місце помічника судді судів загальної юрисдикції, його правовий статус у ході реформування судової системи в Україні фактично зводилися лише до необхідності надати суддям право підбирати собі помічників. Інші аспекти діяльності помічника судді не розглядалися.

У наукових дослідженнях питання роботи помічників суддів розглядалися лише у контексті діяльності апарату суду. Питанню ролі та функцій помічників суддів у апараті суду присвячували свої праці Д. М. Притика Притика Д.М. Правові засади організації і діяльності органів господарської юрисдикції та шляхи їх удосконалення / Притика Д.М. - К.: Ін Юре, 2003. - С. 153 - 256., В. Е. Теліпко Теліпко В.Е. Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково- практичний коментар / Теліпко В.Е. / за ред. Молдована В.В. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 528 с., С.Г. Штогун Штогун С.Г. Організація діяльності місцевих загальних судів в Україні.: навч. посіб. / Штогун С.Г. - Острог: Вид-во НаУ «Острозька академія», 2006. - С. 114-115. та ін.

У Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. з'явилася ст. 151 «Помічник судді загального суду», яка встановила право кожного судді суду загальної юрисдикції мати помічника, частково врегулювала правовий статус помічника судді на законодавчому рівні й встановила кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посаду помічника судді та порядок їх добору, призначення на посаду, визначила підзвітність помічника судді та загальний порядок його кадрового і фінансового забезпечення Закон України «Про судоустрій і статус суддів» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17.. Однак ця стаття всебічно не врегулювала правовий статус помічника судді. До того ж норми статті потребували додаткового тлумачення і врегулювання процедурних питань, таких, як: порядок добору помічника судді, призначення та звільнення його з посади, підпорядкованість керівнику апарату суду, порядок проходження державної служби тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на помічників суддів поширюється дія Закону України «Про державну службу» Закон України «Про державну службу» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3723-12., тому вони вважаються службовцями, що працюють у суді, але не входять до апарату суду. В ч. 9 ст. 149 цього закону, яка містить перелік осіб, що входять до апарату суду додатково до співробітників канцелярій та відповідних відділів, помічники суддів не згадуються. А в ч. 3 ст. 151 вказується, що помічники лише «прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до апарату відповідного суду». Також для помічників встановлено і спеціальний порядок добору, який здійснюється суддею, тоді як добір співробітників апарату суду здійснюється на конкурсній основі.

Такий порядок проходження державної служби, який встановлено для помічників суддів, передбачено ч. 5 ст. 15 Закону України «Про державну службу»: Президент України, Голова Верховної Ради України, члени уряду України, глави місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів згідно зі штатним розписом і категорією, що відповідає посаді (патро- натна служба). Порядок перебування на державній службі таких осіб установлюється відповідними органами. Хоча судді не згадуються в тексті зазначеної статті, фактично порядок добору помічників та умови проходження служби за усіма ознаками відповідають умовам патронатної служби. У цьому випадку виникає певна правова колізія між Законом України «Про державну службу» і Законом України «Про судоустрій і статус суддів»: другий передбачає саме патронатний порядок призначення на посаду та проходження служби, а перший не поширює на суддів право мати патронатну службу.

У Положенні про помічника судді суду загальної юрисдикції, яке затверджене рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 р. № 14, розтлумачені елементи правового статусу помічника судді відповідно до нового закону про судоустрій Про затвердження Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції: рішення Ради суддів України від 25 березня 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://court.gov.ua. У ньому наведені ті самі кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посаду помічників суддів судів загальної юрисдикції, які встановлені ч. 2 ст. 151 Закону «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до вказаної статті помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Для помічників суддів Верховного Суду України встановлено додаткову вимогу - наявність стажу роботи в галузі права не менше трьох років. Тобто помічникам суддів місцевих, апеляційних і вищих спеціалізованих судів не обов'язково мати стаж роботи у галузі права.

Свої особливості має процедура добору помічника судді, яка відрізняється від тієї, що існувала до прийняття нового закону про судоустрій. Добір кандидатів на посаду помічника судді здійснює безпосередньо сам суддя. Проведення конкурсу для помічників суддів не передбачено, тоді як добір співробітників апарату суду здійснюється на конкурсній основі. Помічник судді призначається на посаду на час виконання суддею повноважень судді відповідного суду.

Такий порядок добору кадрів і їх призначення породжує низку суперечностей. З одного боку, при доборі помічника суддя витрачає свій час на пошук та оцінку особи, яку він хоче мати своїм помічником, здійснює оцінку тих знань і навичок, котрі, як він вважає, повинен мати його помічник. Суддя також може звертати увагу на особистісні та психологічні особливості особи, яка претендує на посаду помічника. Однак надалі відповідальність за якість роботи помічника несе керівник апарату суду, який згідно з ч. 2 ст. 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, а отже, за помічників суддів. Фактично впливати на їх призначення керівник апарату відповідно до Закону і Положення не може. У Положенні йдеться лише про те, що керівник апарату може відмовити судді в задоволенні подання про призначення на посаду помічника судді у випадку, коли претендент не відповідає вимогам ч. 2 ст. 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 12 Закону України «Про державну службу» та п. 6 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції.

Крім цього, відповідно до Закону України «Про державну службу» помічники мають проходити щорічну оцінку та атестацію, й тому вони мають бути підпорядковані керівнику апарату. Адже проводити щорічну оцінку і атестацію має керівник апарату. Однак у питаннях, пов'язаних з підготовкою справ до розгляду, помічник підзвітний лише відповідному судді. Тому здійснювати оцінювання якості роботи помічника та виконання ним службових обов'язків керівником апарату суду дещо нелогічно.

Оскільки для кадрового і фінансового забезпечення помічник судді прикріплюється до апарату суду, то керівник апарату фактично може впливати на фінансове та кадрове забезпечення помічника (йдеться про відпустки, премії, присвоєння рангу державного службовця тощо).

Ще одним проблемним питанням є вирішення долі помічника судді, який іде у відставку чи з інших причин залишає суд. Взагалі, якщо слідувати принципу патронатної служби, помічник може звільнятися разом із суддею, про що йдеться у п. 8 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 851 «Про затвердження Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/851-99-%D0%BF.. Однак керівник апарату суду своїм рішенням може не звільняти помічника судді у такому випадку, а запропонувати йому іншу посаду в суді за наявності вакансії.

Помічник судді функціонально виконує високоінтелектуальні завдання, пов'язані з аналітикою, дослідженням та вивченням справ, законодавства, яке постійно змінюється, відслідковує документацію, пов'язану із провадженнями у справах. На цих посадах працюють люди з певним освітнім рівнем і за роки сумлінної роботи набувають значного досвіду і навичок у процесуальних питаннях. Однак Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції обмежує право помічника судді як держслужбовця на просування по службі, гарантоване ст. 27 Закону «Про державну службу», а термін його перебування на посаді визначається терміном роботи судді, за поданням якого він був прийнятий на роботу.

Поділяємо точку зору І.М. Осики Осика І.М. Статус помічника судді місцевого загального суду у світлі положень нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» / І.М. Осика // Вісник Вищої ради юстиції. - 2010. - №4.- С. 6-18., який вважає, що посада помічника судді повинна мати подальший законодавчий розвиток з розширенням його повноважень, як це пропонувалося проектом Європейського Союзу «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби». Згідно з рекомендаціями цього проекту, інститут помічників суддів має дістати процесуальне закріплення, що випливає з тих функцій, які фактично виконує помічник судді. На думку експертів проекту, помічник судді повинен стати процесуальною фігурою, має бути визначено його місце та роль у судовому процесі, встановлено обсяг його процесуальних прав та обов'язків, що сприятиме здійсненню правосуддя, і позбавить суддів виконання невластивих їм функцій.

Отже, інститут помічників суддів як складової судового процесу потребує нормативно-правового впорядкування. Вважаємо доцільним позбавити суддів права добирати собі помічників особисто. Натомість формуванням інституту помічників суддів у судах загальної юрисдикції має займатися керівник апарату суду. Він має забезпечити добір кандидатур на посаду помічника судді, перевірку їх відповідності вимогам, передбаченим законами про судоустрій та про державну службу (громадянство, освіта, судимість тощо), за тією ж процедурою, яка стосується співробітників апарату суду - державних службовців. Кількість помічників суддів має відповідати кількості суддів у судах загальної юридикції. Помічники суддів мають бути об'єднані в окремий структурний підрозділ у апараті суду і підпорядковані керівнику апарату суду в питаннях проходження державної служби та організації роботи суду. Помічник судді з урахуванням думки судді має закріплюватися за ним на весь час повноважень судді і з питань підготовки справ до розгляду підзвітний лише відповідному судді.

Також за помічниками суддів доцільно законодавчо закріпити перевагу перед іншими кандидатами на посаду судді, оскільки вони, перебуваючи на своїй посаді, набувають відповідних знань, умінь і навичок, ознайомлені з такою роботою зсередини, фактично проходять стажування на посаді судді. Для цього необхідно на законодавчому рівні запровадити механізм, за яким помічник судді міг би бути представлений як сумлінний працівник і після певного терміну роботи на такій посаді рекомендований на посаду судді за спрощеною процедурою. Адже дійсно кваліфіковані та досвідчені помічники суддів об'єктивно є кращими кандидатами на посаду судді.

Інституту помічників суддів судів загальної юрисдикції має бути делегована частина повноважень суддів, помічники повинні стати процесуальною стороною, а отже, слід визначити їх місце та роль у судовому процесі, встановити обсяг їх процесуальних прав та обов'язків, що ще більше позбавить суддів виконання невластивих їм функцій.

Реалізація цих пропозицій, на нашу думку, зніме колізії щодо правового статусу помічника судді, додасть стабільності судовій гілці влади, сприятиме збільшенню довіри до судів.

Размещено на Allbest.ru