Реалізація державних програм соціальної адаптації звільнених військовослужбовців Збройних Сил України в роки незалежності

РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ПРОГРАМ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ЗВІЛЬНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Ірина Автушенко (Київ)

У статті досліджується процес впровадження державних соціальних програм направлених на соціальну адаптацію до цивільного життя звільнених військовослужбовців Збройних Сил України в роки незалежності. Аналізуються проблеми з якими стикаються звільнені військовослужбовці, діяльність Міністерства оборони України та державних органів, які займаються перепідготовкою та працевлаштуванням зазначеної категорії громадян. Наголошується, що здійснюється недостатнє фінансування програм, які пов 'язані з соціальною і професійною адаптацією військовослужбовців, що ускладнює зусилля держави у вирішенні даного питання.

Ключові слова: державні програми, звільнені військовослужбовці, соціальна адаптація, Збройні Сили України.У процесі реформування Збройних Сил України відбувається звільнення військовослужбовців, які потребують особливої уваги та допомоги у переході до цивільного життя та, в першу чергу, успішного працевлаштування. Близько 80% складають особи віком до 45 років, на утриманні яких перебувають сім'ї. На ринку праці при зростаючій кількості безробітних колишнім військовослужбовцям доводиться конкурувати з фахівцями, які мають схожі характеристики за освітою й професійною кваліфікацією. Саме тому в Україні, як і в багатьох інших країнах світу поступово склалася досить чітка і розвинена система соціальної адаптації звільнених військовослужбовців. У зазначену систему включені як державні, так і не державні структури, які надають допомогу звільненим військовослужбовцям з цілої низки питань, насамперед юридичного та психологічного консультування, перепідготовки та працевлаштування.

Огляд історіографії показав, що на сьогодні відсутні комплексні дослідження з даної проблематики. Окремі аспекти соціальної адаптації звільнених військовослужбовців (їхніх родин) розглядалися у статтях Н. Бідюка [2], А. Кра- сильщикова [7], В. Лазарева [8]. У роботі О. Щербініна [12] аналізується соціальна політика держави щодо військовослужбовців Збройних Сил України, зокрема, звільнених. І саме це зумовило необхідність дослідження даного питання і визначило мету цієї статті - аналіз процесу реалізації державних програм щодо соціальної адаптації звільнених військовослужбовців Збройних Сил України в роки незалежності.

14 лютого 1992 р. між державами-учасни- цями СНД була укладена Угода «Про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб,звільнених з військової служби та членів їх сімей», яку підписала й Україна.

Відповідно до положень ст. 1 цієї Угоди, звільнені військовослужбовці, а також члени їх сімей, мали право вибрати місцем постійного проживання будь-яку із держав, що її підписала. За ними зберігалися права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього СРСР Згідно цієї Угоди, односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, не допускаються. А у відповідності до ст. 3 Держави Співдружності забезпечують житловими приміщеннями військовослужбовців та членів їхніх сімей, які не мають житла або потребують поліпшення житлових умов, відповідно до законодавства країни перебування [5, с. 143-144].

На основі Закону України від 20 грудня 1991 р. № 2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указу Президента України від 21 серпня 1993 р. № 352 «Про невідкладні заходи щодо посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей», була розроблена і затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 5 серпня 1996 р. № 918 «Комплексна програма соціальної' та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку» та створена Національна наглядова рада з її реалізації.

Програма розраховувалася на 1996-1998 рр. і передбачала організацію перепідготовки колишніх військовослужбовців та їх працевлаштування як в державному, так і в недержавному секторах економіки.

Реалізація Програми повинна була дати змогу максимально використати інтелектуальний потенціал колишніх військовослужбовців в інтересах держави і планомірно здійснити формування працездатного підприємницького складу.

У фінансуванні Програми брало участь Міністерство оборони, яке здійснювало планування дій, спрямованих на реалізацію Програми, співпрацювало з міжнародними організаціями у питаннях соціального захисту колишніх військовослужбовців, визначало військові вищі заклади освіти (установи, організації), на базі яких здійснювалася б перепідготовка колиш - ніх військовослужбовців, співпрацювало з Міністерством праці, Міністерством освіти та науки з питань обміну необхідною інформацією про колишніх військовослужбовців.

З метою координації діяльності міністерств та відомств щодо реалізації Програми був створений Національний координаційний центр (далі - НКЦ). Йому був наданий статус юридичної особи з правом розпорядника виділених для виконання Програми коштів та право створення регіональних центрів соціальної адаптації колишніх військовослужбовців (далі - регіональні центри адаптації).

Для фінансування Програми НКЦ залучалися як бюджетні, так і позабюджетні кошти.

Фінансування передбачалося провадити за рахунок (млрд. крб.):

Ця Програма розраховувалася на три роки. За цей час передбачалося перепідготовки 8 тис. колишніх військовослужбовців.

На думку О. Щербініна, у процесі планового здійснення професіоналізації Збройних Сил, питання адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, до цивільного життя набуває значно більшої ваги. Адже реалізація цих заходів підвищує соціальну захищеність «запасників», підвищує привабливість і престижність військової служби та розвиває стійку мотивацію до неї [12, с. 15].

Соціальна адаптація колишніх військовослужбовців передбачає: працевлаштування колишніх військовослужбовців, які не потребують перепідготовки за новими спеціальностями; перепідготовку колишніх військовослужбовців за цивільними спеціальностями і їх працевлаштування; співпрацю з громадськими організаціями та фондами, які займаються питаннями соціальної адаптації військовослужбовців.

Професійну підготовку та перепідготовку проходять від 25% до 50% громадян, звільнених з військової служби. Найбільшим попитом на ринку праці користуються такі спеціальності: організатор підприємств малого і середнього бізнесу, фахівець з комерційних розрахунків і бухгалтерського обліку, фахівець із цінних паперів, менеджер- фінансист, юрист-правознавець, психолог, фахівець митної служби, страховий агент, менеджер із туризму, службовець банку тощо [10, с. 45-46].

7 березня 2005 р. Указом Президента України був ліквідований Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів. Це пояснювалося вдосконаленням системи органів виконавчої влади, які здійснюють формування та реалізацію державної політики у сфері розв'язання соціальних проблем військовослужбовців, звільнених у запас або відставку. Повноваження НКЦ, згідно Указу, покладалися на Міністерство оборони.

Для вирішення цих завдань відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2005 р. № 295 у складі Міністерства оборони України був створений урядовий орган державного управління - Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів. Головним завданням департаменту було вирішення соціальних проблем військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, і тих, що підлягають звільненню у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України [9, ст. 836]. Але вже 11 вересня 2007 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову, за підписом тодішнього прем'єр-міністра В. Януковича, якою ліквідовував Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об' єктів, а виконання функцій із соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, і тих, що підлягають звільненню у зв'язку з реформуванням ЗСУ, та із забезпечення їх житлом покладалися на Державний комітет у справах ветеранів, який координується через Міністра праці та соціальної політики. Таке рішення Кабінету Міністрів України про позбавлення Міністерства оборони України можливості спрямовувати та координувати здійснення управління у сфері соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, і тих, які підлягають звільненню у зв' язку з реформуванням Збройних Сил України, порушувало права таких військовослужбовців на соціальну та професійну адаптацію.

Президент України В. Ющенко своїм Указом від 17 вересня 2007 р. призупинив дію цієї Постанови, яка порушувала статті Конституції України і Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо соціального захисту військовослужбовців (Постановою від 28 березня 2011 р. № 346 уряд ліквідував Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку у складі Міноборони).

Отже, Міністерство оборони було позбавлено функцій щодо соціального захисту звільнених військовослужбовців. Ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає, що «держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців...».

В Україні приймалися державні цільові програми, які на папері забезпечували соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, звільнених зі Збройних Сил України, а в реальному житті вони фінансувалися державою за залишковим принципом.

У 2002-2004 рр. діяла Програма соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, на період до 2005 р., затверджена Указом Президента України від 21 вересня 2002 р. № 849. Програма була профінансована з державного бюджету тільки у 2004 р. в обсязі 600 тис. гривень, що дало змогу перепідготовити на цивільні спеціальності лише 1336 військовослужбовців та 522 - працевлаш- тувати [6].

Результати діяльності системи перепідготовки і працевлаштування у 2004-2005 рр. були наступні: у 2004 р. звільнилось 30912 офіцерів, прапорщиків та контрактників. Перепідготовлено близько 2560, працевлаштовані близько 3400 осіб. За рахунок державного бюджету Національним Координаційним центром адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів і міжрегіональними центрами перепідготовки осіб, звільнених із військової служби перепідготовлено 1336 чол. (4%), у тому числі військовослужбовців, які сплановані до звільнення - 562 особи (1,7%), звільнених у запас або відставку - 774 особи (2,3%); послугами центрів зайнятості населення скористалися 7896 звільнених (45%), зокрема: пройшли перепідготовку - 1024 особи (5%), працевлаштовано 2329 осіб (10%) [1, с. 41].

У 2005 р. звільнилось 18972 офіцерів, прапорщиків, контрактників. Перепідготовлено близько 2600 осіб, працевлаштовано близько 3800 осіб. За рахунок державного бюджету міжрегіональними центрами перепідготовки осіб, звільнених із військової служби близько 400 чоловік (2,1%), працевлаштовані близько 300 осіб (1,5%); послугами центрів зайнятості населення скористалися 8919 звільнених (45%); пройшли профнавчання - 1699 осіб (8,5%), працевлаштовані - 3125 осіб (10%) [1, с. 42].

Наведені вище результати діяльності системи соціальної адаптації не забезпечують реалізацію зазначених прав осіб, звільнених із військової служби.

З метою розвитку соціальної адаптації звільнених військовослужбовців до умов цивільного життя, Державним департаментом розроблена і затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 720 «Державна програма соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб звільнених з військової служби, на період до 2011 року» (далі - Державна програма). Відповідно до неї при обласних держадміністраціях створені координаційні ради, в їх безпосередньому виконанні беруть участь відділи обласних державних адміністрацій по зв'язках із силовими структурами, військкомати, командири військових частин, центри зайнятості, навчальні заклади.

Зазначеною Державною програмою передбачалося до кінця 2011 р. надати допомогу більше ніж 20 тис. військовослужбовцям Збройних Сил України та інших силових структур, при цьому понад 5,6 тис. повинні були пройти перепідготовку, а більше 14,5 тис. отримати допомогу у працевлаштуванні [3, ст. 494].

Обсяги фінансування Державної програми адаптації та показники очікуваних результатів виконання її заходів у 2008 р., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р., складають 4015,1 тис. грн.

із загального фонду Державного бюджету, у тому числі 2929,5 тис. - на професійне навчання 1085 осіб за 500-годинними програмами з витратами по 2700 грн. на кожного слухача, та 1085,6 тис. - на працевлаштування 2714 осіб у разі витрат по 400 грн. на кожного працевлаштованого [12, с. 15].

Відповідно ж до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» видатки на виконання Державної програми адаптації було передбачено лише 1603,7 тис. грн. (недофінансування склало 2411,4 тис. грн.). Ці кошти давали можливість здійснити професійне навчання 593 військовослужбовців. Про працевлаштування взагалі не йшлося. Однак 2009 р. ситуація склалася ще гірша. Видатки на виконання Державної програми адаптації були передбачені в сумі 160,4 тис. грн. Якщо на ці кошти організувати перепідготовку військовослужбовців, то за 500-годинними навчальними програмами та витратами по 3430 грн. на кожного слухача можна здійснити професійне навчання аж 46 осіб [12, с. 15]. Державними бюджетами України у 2010 і 2011 рр. кошти на соціальну і професійну адаптацію військовослужбовців, що звільнялися в запас або відставку взагалі не виділялися. У 2011 р. передбачалися видатки на адаптацію військовослужбовців за рахунок спецфонду у розмірі 200 тис. грн. [4, ст. 52].

Для реалізації визначених законами України прав військовослужбовців на соціальну і професійну адаптацію у березні 2006 р., у м. Вінниці, за сприяння Державного департаменту адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку та конверсії колишніх військових об'єктів Міністерства оборони України було створено Міжрегіональний центр соціальної адаптації звільнених військовослужбовців та курсової підготовки цивільного населення (далі - Центр). З 1 жовтня 2007 р. Центр діє у складі Вінницького навчально-наукового виробничого об'єднання «Комплекс-1» і є його структурним підрозділом.

Головними завданнями Центру визначалися: проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо соціально-правових гарантій для військовослужбовців та членів їх сімей в період звільнення; правове та психологічне консультування військовослужбовців, членів їх сімей, цивільного населення з соціальних, психологічних питань; організація та проведення перенавчання, професійної та тренінгової підготовки військовослужбовців та цивільного населення; надання допомоги у працевлаштуванні.

У листопаді 2007 р. з'явився ще один напрямок у діяльності Центру - Цільова програма «Діти військовослужбовців» з вивчення офісних комп'ютерних та навчальних програм. Передбачалося, щоб діти замість повального захоплення комп' ютерними іграми мали можливість інтелектуального та пізнавального розвитку шляхом поглибленого вивчення комп 'ютера, в тому числі встановлення обладнання, спеціальних та навчальних програм, Intemet, роботи в локальній мережі, маніпуляції з графічними, аудіо- та відеофайлами.

Центр поступово розширив напрямки своєї діяльності і станом на 1 липня 2009 р. у ньому діяли наступні програми:

Соціальна адаптація звільнених військовослужбовців (роз'яснювальна робота серед діючих і вже звільнених військовослужбовців, індивідуальне та групове соціально- психологічне і юридичне консультування, цільова курсова перепідготовка за напрямками та спеціальностями, перепідготовка за спеціальними програмами для льотно-підйомного складу, допомога у працевлаштуванні, юридично- правова допомога у захисті прав звільнених військовослужбовців).

Курси підвищення кваліфікації для тих, хто має базову вищу освіту за фахом (напрямками): «Основи малого бізнесу», «Організація малого бізнесу», «Основи малого підприємництва», «Менеджер безпеки бізнесу», «Спеціаліст з охорони праці» - всі обсягом 112 год. (терміном 1 місяць), або 500 год. (терміном 3 місяці).

Курси професійної підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) за робітничими спеціальностями: Обліковець (реєстрація бухгалтерських даних), секретар керівника (організації, підприємства, установи) оператор комп' ютерного набору - 144 год. (1 міс.), або 500 год. (3 міс.); Гу- вернант - 216 год. (1,5 міс.), або 500 год. (3 міс.); Конторський працівник - 144, 500, 788 годин (1-5 міс.), Автослюсар, газоелектрозварюваль- ник, водії (кат. В, С, дозвіл на перевезення небезпечних вантажів) (500 год. - 3 міс.).

Курси підготовки військовослужбовців з числа льотного та технічного складу для потреб цивільної авіації.

Курси поглибленого вивчення іноземних мов - англійська, італійська, німецька - від 130 до 500 годин (до 4-х міс.).

Форми навчання - денна, вечірня, вихідного дня.

Одним із головних завдань діяльності Центру є надання допомоги у працевлаштуванні, оскільки саме цей елемент адаптації можна вважати кінцевою метою щодо надання допомоги конкретній людині.

Метою Державної програми було створення високоефективної цілісної загальнодержавної системи соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються з військової служби в ході реформування Збройних Сил України.

На основі удосконалення взаємодії центральних органів виконавчої влади, нормативноправового регулювання і матеріально-технічного забезпечення цієї системи, створювалися умови, які дозволяли військовослужбовцям пройти необхідну підготовку, перепідготовку, підвищити кваліфікацію, а також сприяли працевлаштуванню, наданню консультаційної, правової та інформаційної підтримки.

Державним департаментом у 2008 р. була проведена велика робота для своєчасного використання виділених з державного бюджету коштів, проведені переговори зі структурами, які мають досвід в реалізації міжнародних програм і в змозі організувати і провести якісну перепідготовку військовослужбовців за цивільними спеціальностями на базі навчальних закладів, відібраних на конкурсних засадах.

Державним департаментом, Харківським університетом Повітряних Сил, Севастопольським військово-морським інститутом, державними підприємствами Міністерства оборони «Укрконверсбуд» і «Укрспецконверсія» були укладені відповідні договори з виконавцями проведення курсів та здійснена перепідготовка 585- ти військовослужбовців у 15-ти містах України: Балта (Одеська обл.), Бердичів (Житомирська обл.), Біла Церква, Вінниця, Володимир- Волинський, Гайсин (Вінницька обл.), Джан- кой, Івано-Франківськ, Кіровоград, Львів, Одеса, Самбір (Львівська обл.), Сімферополь, Слов'янськ (Донецька обл.), Харків [11].

Державна програма передбачала перепідготовку лише військовослужбовців, які звільняються з військової служби у Збройних Силах України у зв'язку зі скороченням штатів і проведенням організаційних заходів та за станом здоров' я. Ця програма також передбачає і працевлаштування осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію тільки у зв' язку зі скороченням штатів і проведенням організаційних заходів. Можливості Державної програми не дозволяють охопити всі категорії запланованих до звільнення і звільнених військовослужбовців.

Тобто, відповідно до діючого законодавства, під дію Державної програми не підпадають військовослужбовці, які звільняються з лав Збройних Сил України за віком, у зв'язку із закінченням терміну контракту та за інших обставин.

Для вирішення питань соціальної адаптації осіб звільнених з військової служби без права на пенсійне забезпечення займається державна структура - Державна служба зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України. Вона здійснює цілий комплекс заходів щодо соціальної адаптації і реалізації трудового потенціалу військовослужбовців, звільнених без права на пенсію і тих, які звернулися в службу зайнятості за допомогою в працевлаштуванні. Військовослужбовці і члени їх сімей, які звернулися саме до Державної служби зайнятості, мають можливість отримати інформацію про ситуацію на ринку праці, послуги профорієнтації, можливості перенавчатися або підвищити кваліфікацію, отримати одноразову виплату по безробіттю, а також для відкриття своєї підприємницької діяльності. Термін перепідготовки складає залежно від спеціальності від 5 тижнів до 20 місяців. Фінансування діяльності центрів зайнятості здійснюється за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а надання соціальних послуг та матеріальної допомоги звільненим військовослужбовцям відшкодовується з Державного бюджету України.

Не дивлячись на зусилля держави у вирішенні проблем, що пов' язані з соціальною і професійною адаптацією військовослужбовців, фінансові потреби у вказаній сфері набагато перевищують і до того обмежене державне фінансування, яке не дозволяє в повному обсязі задовольнити потреби.

Дотепер в більшості регіонів України проблема соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас, до кінця не вирішена. Після закінчення служби у зрілому віці переважній більшості військовиків доводиться опановувати нову професію, робити кар'єру в новому для них цивільному житті. При цьому багато в чому доводиться надолужувати, наздоганяти однолітків, які на стежині цього самого цивільного життя далеко попереду.

Сьогодні під час переходу до повного комплектування військ військовослужбовцями за контрактом, питання адаптації військовослужбовців до цивільного життя під час військової служби і після звільнення у запас або відставку, займає важливе місце у кадровій політиці Міністерства оборони та Збройних Сил на всіх рівнях. Реалізація заходів з адаптації військовослужбовцівдо цивільного життя підвищує їх соціальну особового складу, значно збільшує кількість ба- захищеність, привабливість та престижність жаючих вступати на військову службу. військової служби, кількісно-якісні показники

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальні проблеми соціальної адаптації осіб, звільнених з військової служба та шляхи її подальшого удосконалення (матеріали методичних семінарів). - К., 2006. - 46 с.

2. Бідюк Н.М. Соціально-адаптаційне професійне навчання безробітних військовослужбовців, звільнених у запас / Н.М. Бідюк // Вісник. Педагогічні науки. - Черкаси, 2009. - Вип. 147. - С. 28-32.

3. Державна програма соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб звільнених з військової служби, на період до 2011 року // Збірник урядових нормативних актів України. - 2007. - № 29. - Ст. 494.

4. Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 р.» // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 7-8. - Ст. 52.

5. Зібрання чинних міжнародних договорів України: Офіційне видання / За заг ред. А.М. Зленка. - Том 2. - Кн. 1: січень-липень 1992 року. - К.: Вид-во Дім «Ін Юре», 2002. - С. 143-145.

6. Концепція Державної цільової соціальної програми соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, які підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період до 2017 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://voen.com.ua/forum. html?view=topic&catid= 9&id=1258

7. Красильщиков А.Л. Соціальна адаптація звільнених у запас військовослужбовців (проблеми та досвід їх вирішення в Україні та зарубіжних країнах) / А.Л. Красильщиков // Демографія та соціальна економіка. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. - 2005. - № 2. - С. 117-125.

8. Лазарев В. В. Проблеми соціальної адаптації звільнених військовослужбовців (їхніх родин) / В.В. Лазарев // Стратегічна панорама. - 2005. - № 1. - С. 130-138.

9. Постанова Кабінету міністрів України від 15 квітня 2005 р. «Про утворення Державного департаменту адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів» // Офіційний вісник України. - 2005. - № 16. - Ст. 836.

10. Проблеми професійної та соціальної адаптації офіцерів, звільнених з військової служби у зв'язку зі скороченням Збройних Сил України: Аналітичний звіт за результатами соціологічних досліджень. - К., 2004. - 86 с.

11. Холоша І. В. Актуальні питання впровадження системи соціального захисту військово службовців Збройних Сил України, що звільнилися чи плануються до звільнення / Народна Армія. - 2009. - 20 лип.

12. Щербінін О.М. Соціальна політика чи соціальний популізм? / О.М. Щербінін // Військо України. - 2009. - № 11 (113). - С. 14-16.

РЕАЛИЗАЦИЯ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ПРОГРАММ СОЦИАЛЬНОЙ АДАПТАЦИИ УВОЛЕННЫХ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ УКРАИНЫ В ГОДЫ НЕЗАВИСИМОСТИ

Ирина Автушенко (Киев)

В статье исследуется процесс внедрения государственных социальных программ направленных на социальную адаптацию к гражданской жизни уволенных военнослужащих Вооруженных Сил Украины в годы независимости. Анализируются проблемы с которыми сталкиваются уволенные военнослужащие, деятельность Министерства обороны Украины и государственных органов, которые занимаются переподготовкой и трудоустройством указанной категории граждан. Отмечается, что осуществляется недостаточное финансирование программ, связанных с социальной и профессиональной адаптацией военнослужащих, что затрудняет усилия государства в решении данного вопроса.

Ключевые слова: государственные программы, уволенные военнослужащие, социальная адаптация, Вооруженные Силы Украины.

IMPLEMENTING THE STATE PROGRAM FOR THE SOCIAL ADAPTATION OF RETIRED SERVICEMEN OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE IN THE YEARS OF INDEPENDENCE

Iryna Avtushenko

(Kyiv)

This article deals with the implementation of state programs aimed at social adaptation of retired servicemen of the Armed Forces of Ukraine to civilian life during the period independence. It also indicates the ultimate goals of those programs aimed at retraining of ex-servicemen and their further employment in both the public and in the private sector. These goals provide for the establishment of steering groups within the regional state administration with the participation of departments of state regional administrations for law enforcement agencies, commanders of military units, employment centers, and educational institutions.

The model activities of Interregional Center of social adaptation of retired servicemen and civilians training in Vinnitsa, which is engaged in: carrying out information and advocacy on social and legal guarantees for servicemen and their families during the transfer to the reserve; legal and psychological counseling of servicemen, their families of the civilian population on social, psychological issues; organization and conduct of retraining, vocational training and training of servicemen; assistance in job finding and employment issues. Attention is focused on the fact that the activities of the Centre starting November 2007, were extended by yet another major direction - the Target Program «Children of the servicemen» which deals with the training of office computer software users and other education software users. The article contains an analysis of problems that may be encountered by retired servicemen or state bodies involved in retraining and employment of this category of citizens. It also covers the role of the Ministry of Defense of Ukraine in coordinating the management of social and professional adaptation of retired or resigned servicemen as well as all those to be dismissed from military service as part of reformation of the Armed Forces of Ukraine. That brings us to the fact that an insufficient funding of programs related to social and professional adaptation of servicemen, which is seen today, shall complicate the efforts of the government in this area.

Key words: state programs, retired servicemen, social adaptation, Armed Forces of Ukraine.