Вплив інтеграційних процесів на формування професійних компетенцій юриста-міжнародника

Размещено на Allbest.ru

Міжнародні тенденції та процеси продовжують змінювати сталі за останні десятиліття параметри світової системи, що зумовило необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців з міжнародного права та міжнародних відносин різних освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до державних стандартів, здатних діяти в ринкових умовах.

Сучасні дослідження в галузі міжнародних відносин носять багато в чому міждисциплінарний характер. Майже щороку в навчальні плани вводяться нові дисципліни й курси, що є відповіддю освітнього співтовариства на глобальні зміни й виклики: кросс- культурний менеджмент, міжкультурна комунікація у бізнес-середовищі, політична психологія, етнопсихологія, психологія в економіці й управлінні тощо. Отже, сфера професійних інтересів фахівців-міжнародників стрімко розширюється. Поглиблюється науково-теоретичний рівень підготовки юриста- міжнародника та водночас посилюється її практичне спрямування. Таким чином, спектр знань, умінь, навичок представника цієї професії сьогодні значно збільшується й вимагає від суб'єктів освітньо-правової діяльності знань як у власне правових галузях, так і в суміжних із правом сферах, потребує ґрунтовної загальної та фахової методологічної підготовки, вільного володіння методикою і практикою правових досліджень, сучасним мовним і технічним інструментарієм (перший передбачає вільне володіння кількома мовами у їх різних стильових різновидах, другий - комп'ютерною та іншою технікою, що використовується у юридичній діяльності) [6, с. 7].

Метою статті є визначення шляхів модернізації та підвищення якості професійної підготовки юристів-міжнародників у сучасних умовах.

Результати

Стратегічна мета реформування й модернізації вищої освіти і науки України полягає у створенні ефективного інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах через сприяння прогресивним нововведенням, упровадженні найсучасніших технологій і моделей навчання в навчальний процес, що має здійснюватися “з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтуватися на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін у соціально-культурній сфері, системі управління та організації праці в умовах ринкової економіки” [2, с. 242].

В епоху високих технологій і величезного об'єму інформації студенти надзвичайно активно використовують новітні носії інформації - телебачення, комп'ютери, Internet. Це пов'язано, перш за все, із новими вимогами до спеціаліста ХХІ ст. та новими технічними можливостями, які дають ці носії: швидкий доступ до інформації, її накопичення та збереження, швидкість обміну новими інформаційними матеріалами та можливостями створення доступної бази таких матеріалів.

Динаміка розвитку суспільства показала, що традиційних методів і засобів навчання недостатньо для підвищення якості підготовки юриста-міжнародника. Цей факт вказує на необхідність впровадження інноваційних підходів до навчання у сфері вищої професійної освіти, у тому числі інноваційних освітніх програм, що включають перехід навчального процесу на нові сучасні електронні, комп'ютерні, web- орієнтовані технології, системи on-line навчання, тобто перехід до навчання із застосуванням новітніх інформаційних технологій.

Впровадження в діяльність навчального закладу інформаційних технологій стала пріоритетним напрямом реалізації державної освітньої політики. На виконання Закону України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 20072015 роки” освітня галузь почала активно модернізувати процес професійної підготовки фахівців різних спеціальностей, впроваджуючи інформаційні і комунікаційні технології та засоби навчання. Серед основних переваг інформаційних технологій навчання варто визначити наочність, скомбінованість засобів, що використовуються при презентації навчального матеріалу, що є поєднанням аудіо-, відеоматеріалу, графічних зображень, анімації, доступ до світових інформаційних ресурсів. Нині широко застосовуються електронні підручники, тестові завдання з можливістю автоматизованої обробки результатів, різні бази даних, електронні бібліотеки, мультимедійні технології, ін- тернет-конференції, дистанційні технології. Сьогодні за допомогою Інтернету можна організувати зі студентами обмін повідомленнями у режимі реального часу, проводити відео конференції між співрозмовниками, які територіально віддалені один від одного. Найоп- тимальнішими способами опосередкованого спілкування учнів і студентів різних навчальних закладів є чати, форуми, Skype-технології. Спільна соціально-інтерактивна діяльність дає змогу кожному користувачеві максимально проявити свої інтелектуальні та творчі здібності, заохочує до самостійності та ініціативності в ухваленні рішень [5, с. 48-53].

На основі мультимедіа створюються повноцінні електронні навчальні посібники, підручники. Такі підручники відрізняються великою інформаційністю, інтерактивністю матеріалу. Гіперпосилання, вживані в електронних підручниках, дають змогу звертатися в процесі вивчення нового матеріалу до довідкових джерел і додаткової інформації. Окрім основного текстового матеріалу підручники містять інтерактивні засоби навчання, анімації, мультиплікації, аудіо-, відеозаписи.

Інтерактивна діяльність поєднує співробітництво мовленнєвих партнерів та керованість дій студентів з боку викладача, передбачає відмову від стандартних способів розв'язання комунікативних завдань, забезпечує формування інформаційно-комуніка- тивої компетентності студента у відносно вільній творчій атмосфері. Головним завданням використання мультимедіа та інших будь-яких нових технологій в освіті є надання викладачу та студенту максимальної свободи вибору форм і методів роботи та полегшення передавання знань, формування вмінь і навичок.

Використання сучасних досягнень науки й технологій в учбовому процесі спрямовано на підвищення якості підготовки фахівців, розвиток у студентів-міжнародників творчих здібностей, уміння самостійно приймати рішення. Інноваційні методи передбачають зростання ролі студента, тобто зміщення центру навчального процесу від викладача до студентів, посилення функції підтримки студента, допомоги йому в організації індивідуального навчального процесу. Відтак перехід до інформаційного суспільства вимагає від системи освіти вирішення принципово нових проблем, що обумовлює перегляд педагогічних позицій, критичної переоцінки науково-теоретичних і емпіричних основ професійної освіти. Завдання сучасних викладачів полягає в тому, щоб навчити студентів відбирати й аналізувати інформацію, сформувати відповідний тип професійного мислення, розкрити шляхи подальшого вдосконалення своєї професійної компетентності. Отже, викладач має можливість впливати на формування особистості студента. Саме викладач може навчити майбутніх міжнародників аргументовано відповідати на питання, міркувати, узагальнювати фактичний матеріал, роблячи обґрунтовані висновки, приймати рішення і брати на себе відповідальність за прийняті рішення. Таким чином, викладач безпосередньо бере участь у формуванні професійно значущих компете- нцій учнів.

Однак слід зазначити, що в сучасних умовах, коли студенти більш технічно грамотні й часто краще за викладачів володіють новими інформаційними технологіями, викладач перестав бути єдиним джерелом інформації. Спостерігається негативна тенденція щодо ослаблення ролі лекції у професійній підготовці, оскільки наразі доступною стала велика кількість джерел інформації, що й знижує її інформативну функцію. Для підвищення ефективності лекційних занять доцільно застосовувати заходи з активізації інтелектуальної діяльності студентів засобами сучасних технологій. В умовах комп'ютеризації навчального процесу системне використання мультимедійних засобів стає чинником, який дає змогу інтенсифікувати лекційні заняття [1, с. 20-25]. Свою ефективність показали лекції у режимі презентації з використанням програми MS PowerPoint, складовими якої є сукупність слайдів з відповідним текстом, графікою, анімацією і звуком, який супроводжує виклад основного матеріалу лекції, концентруючи увагу студентів на головних аспектах теми. Одночасно інтенсифікується і робота викладача, оскільки розроблені матеріали легко поновлюються, доповнюються, удосконалюються, зберігаються. Лекції з використанням презентацій, слайдів, аудіо- і відеоматеріалів підвищують інтерес до вивчення нового матеріалу та сприяють більш якісному засвоєнню теоретичного матеріалу. Так, при вивченні теми “ООН, її структура і органи” перегляд засідання Ради Безпеки ООН знайомить студентів з процедурою проведення нарад по безпеці в найбільшій міжнародній організації - Організації Об'єднаних Націй. Онлайн відвідування сайту ООН дає змогу оцінити масштаби діяльності цієї організації, сформувати знання про її структуру, вивчити нормативні акти й рішення, що приймаються нею. Відеозаписи реальних судових засідань, викладені на сторінках мережі Ін- тернет, можуть бути використані при наочному первинному ознайомленні з особливостями цивільного й арбітражного процесу.

Використання інтернет-ресурсів як засобу навчання позитивно впливає на формування правової культури студентів і дає змогу поглиблено вивчати новий матеріал; нормативні документи, рішення судів, у тому числі й міжнародних, формують політичну культуру та уміння орієнтуватися в потоці інформації [4].

Інформаційні технології сприяють інтенсифікації учбового процесу, оскільки за меншу кількість часу дають змогу освоїти більший об'єм інформації, що допомагає ефективно використати аудиторний час і більш детально вивчити те або інше теоретичне питання, приділити більш уваги рішенню практичних завдань.

Таким чином, інформаційні технології дають змогу підвищити якість підготовки юриста- міжнародника, що є систематизованим об'єднанням усіх уніфікованих вимог, компонент, інформаційних ресурсів і технологій, що впливають на специфіку й ефективність підготовки випускників за рахунок інформатизації навчальної, позаудиторної, науково- дослідної і організаційно-управлінської діяльності ВНЗ. Побудова учбового процесу із застосуванням сучасних інформаційних технологій як в аудиторний, так і у поза- аудиторний час сприяє підтримці інтересу студентів до навчання, високому рівню са- момотивації, а також сприяє підвищенню якості фахівців у галузі міжнародних відносин [1, с. 20-25].

Вимоги сучасного суспільства радикально змінили завдання навчання іноземним мовам: сьогодні потрібні не просто люди, що володіють іноземною мовою, потрібні фахівці з міжнародного й міжкультурного спілкування. Окрім високого професійного рівня сучасний фахівець з вищою освітою повинен володіти достатньо високим рівнем мовної і іншомовної компетентності для подальшої професійної діяльності, що забезпечує професійне зростання на основі вітчизняних і зарубіжних досягнень, обмін досвідом із зарубіжними колегами, здійснення наукових досліджень тощо. Оскільки професійна діяльність юриста-міжнародника нерозривно пов'язана з вільним володінням іноземною мовою, то варто звернути найпи- льнішу увагу саме на формування іншомовної комунікативної компетенції, як на важливий компонент комунікативної культури, що є невід'ємною складовою підготовки “міжнародників”. Без знання іноземних мов неможливо уявити кваліфікованого фахівця в галузі міжнародного права. У деяких випадках більшу частину свого робочого часу юрист- міжнародник витрачає на вивчення та підготовку документів на іноземній мові.

Іноземні мови повинні знайти своє досить вагоме місце у викладанні спеціальних дисциплін, у проведенні наукових досліджень, у написанні статей, збірок іноземною мовою.

Викладання іноземної мови для “міжнародників” формується під впливом двох основних факторів, а саме: викликів сучасного світу, зокрема глобальних процесів, а також позиціонування іноземної мови як одного із профільних предметів, що передбачає вивчення і викладання цього фаху в більшому обсязі, ніж пропонується іншими гуманітарними факультетами.

Вже давно відчувається необхідність посилити насамперед англомовну підготовку викладачів спеціальних дисциплін, адже сьогодні великий об'єм професійної інформації поступає саме в англомовній версії. Окрім того, усе більш затребуваними стають програми навчання англійською мовою, особливо в магістратурі. Наявність викладачів, спроможних читати курси на іноземній мові, робить ВНЗ конкурентоспроможним. Нове покоління викладачів, аспірантів і магістрантів має готуватися до “активної професійної двомовності” - говорити й писати по- англійськи вільно. У західноєвропейських країнах вже набрала силу тенденція до розвитку в університетах неангломовних країн повноцінних модулів викладання англійською мовою (бакалаврів, магістрів, програм підготовки аспірантів). Впровадження англійської мови як мови викладання спеціальних дисциплін різко розширює можливості залучення до учбового процесу іноземної професури, а участь зарубіжних викладачів в учбовому процесі, згідно з критеріями ЄС, розглядається як один з найважливіших засобів забезпечення вдосконалення освіти й “освітньої переваги” випускників університетів [6, с. 7].

Висновки

Нові державні освітні стандарти орієнтовані на практику. За їх основу покладений компетентністний підхід, що передбачає здатність використати знання, уміння й навички в практичній професійній діяльності. Сучасні компетенції для роботи в міжнародному середовищі далеко виходять за межі уявлень, сталих у минулому або позаминулому десятилітті.

Головне завдання ВНЗ, що здійснює підготовку фахівців-міжнародників на сучасному етапі, полягає в тому, щоб спрямувати студента постійно вчитися, здобувати нові знання, сформувати навички самостійного дослідницького пошуку, виявляти творчість у вирішенні складних професійних проблем і ситуацій.

Сучасна освіта без використання інформаційних технологій практично неможлива. Використання мультимедійних засобів у процесі навчання дає змогу уявити навчальний матеріал не лише в традиційному, а й у більш доступному для сприйняття студентами візуально-вербальному виді. Використання таких технологій у поєднанні з традиційними методами навчальної роботи сприяє більш ефективному навчальному процесу.

Специфіка підвищення якості підготовки спеціалістів галузі міжнародного права та міжнародних відносин полягає в тому, що цю категорію фахівців необхідно навчати не лише професійним умінням і навичкам, а й готовності приймати рішення, брати на себе відповідальність за ці рішення, здійснювати професійну діяльність іноземною мовою. Виявлено, що іноземні мови історично є професійною домінантою в підготовці юрис- тів-міжнародників.

Соціокультурні пріоритети визначили сучасну мету професійної мовної підготовки фахівців-міжнародників як формування професійно значущих компетенцій на тлі загальнокультурного розвитку особистості. У зв'язку з цим, зміст професійної іншомовної підготовки розглядається як розвиток конкретних професійних компетенцій і підготовка студентів до професійної міжкультурної комунікації.

Своєрідність завдань професійної підготовки фахівців-міжнародників відображена в створенні навчального середовища, ґрунтованого на: а) особливих вимогах держави до підготовки фахівців-міжнародників; б) відборі навчальних матеріалів з урахуванням професіоналізації навчання і компетентністного підходу; в) інноваційних педагогічних технологіях, що дають змогу сформувати професійно значущі компетенції; г) підготовці до міжкультурної комунікації; д) додатковій підготовці педагогічних кадрів [3, с. 25-28].

Ефективність формування професійної компетентності в процесі фахової підготовки “міжнародників” може бути забезпечена за допомогою реалізації принципу систематизації й міждисциплінарної диференціації елементів професійної компетентності. Важливе значення при цьому мають урахування принципу взаємодії освітніх областей і орієнтація на сучасні інноваційні методи навчання.

Розглядаючи формування професійних компетенцій, не можна забувати про їх діалектичний взаємозв'язок із загальнокультурними компетенціями.

Процес формування професійних навичок має бути спрямованим на формування особистості майбутнього фахівця - носія загального й професійного світогляду, ціннісних орієнтацій та переконань. А це можливо тільки за умов міжпредметної інтеграції, яка опосередкує цілісність і єдність особистісно- го та професійного розвитку людини.

Список використаної літератури

юрист міжнародник

Авдєєнко А. П. Інтенсифікація і підвищення ефективності лекційних занять / А. П. Авдєєнко, Л. В. Дементій, Г. Л. Юсі- на // Нові технології навчання: наук. -метод. зб. - Наук. метод. центр вищої освіти, 2003. - Вип. 35. - С. 20-25.

Вища освіта і Болонський процес: навч. посіб. / авт. кол. : М. Ф. Степко, Я. Я. Бо- любаш, В. Д. Шинкарук та ін. - Тернопіль: Навчальна книга: Богдан, 2004. - С. 384.

Воевода Е. В. Основы профессиональной языковой подготовки студентов-меж- дународников / Е. В. Воевода // ГУУ: Вестник университета (Государственный университет управления). - 2011. - № 10. - С. 25-28.

Еремина И. И. Роль информационных технологий в повышении качества подготовки бакалавра-юриста по направлению “Международные отношения” / И. И. Еремина // Современные исследования социальных проблем. - 2012. - № 11 (19).

Лагутенко О. Б. Сучасні впровадження програмно-методичного забезпечення у навчальний процес та управління вищим навчальним закладом освіти / О. Б. Лагутенко, С. М. Яшанов // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова (Серія “Педагогічні науки: реалії та перспективи”) : зб. наук. праць / за ред. П. В. Дмит- ренка, В. Д. Сиротюка. - Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. - Вип. 11. - С. 48-53.

Торкунов А. В. Педагогика и підготовка спе- циалистов-международников / А. В. Торкунов // Вестник МГИМО-Университета. - 2013. - № 1. - С. 7-8.

Размещено на Allbest.ru