Охорона біотехнологій за правом світової організації торгівлі: аналізуючи досвід Євросоюзу та Сполучених Штатів Америки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Одеська юридична академія»

Охорона біотехнологій за правом світової організації торгівлі: аналізуючи досвід Євросоюзу та Сполучених Штатів Америки

УДК 349:339.9

Д.М. Чибісов, асистент кафедри міжнародного права та міжнародних відносин

Анотації

Стаття присвячена аналізу правової охорони біотехнологій в рамках Світової організації торгівлі. Автор розкриває особливості, проблеми та перспективи охорони біотехнологій, закріплені в праві СОТ. Особливе місце відводиться питанню співвідношення прав власників патентів на ген і його донорів (тих людей, груп, від яких він був отриманий). Пропонується погодитись із болівійською пропозицією і заборонити патентування генів.

Ключові слова: біотехнології, охорона біотехнологій, право СОТ, біопіратство, ТРІПС.

УДК 349:339.9

ОХРАНА БИОТЕХНОЛОГИЙ ПО ПРАВУ ВСЕМИРНОЙ ТОРГОВОЙ ОРГАНИЗАЦИИ: АНАЛИЗИРУЯ ОПЫТ ЕС И США

Д.М. Чибисов ассистент кафедры международного права и международных отношений Национального университета «Одесская юридическая академия»

Статья посвящена анализу правовой охраны биотехнологий в рамках Всемирной торговой организации. Автор раскрывает особенности, проблемы и перспективы охраны биотехнологий, закрепленные в праве ВТО. Особое место отводится вопросу соотношения прав собственников патентов на ген и его доноров (тех людей, групп, от которых он был получен). Предлагается последовать боливийскому предложению и запретить патентование генов.

UDK 349:339.9

BIOTECHNOLOGY PROTECTION UNDER THE WTO LAW: EXPERIENCE OF THE EU AND THE US

D.M. Chybisov

Assistant of International Law and International Relations Department of National University “Odessa Law Academy”

In June 2000, standing in line with the U.S. President and British Prime Minister, representatives of two scientific societies - an international consortium Human Genome Project and the company Celera Genomics - announced that human genome decoding is finished. The planet was waiting for miracle. One of the researchers, Dr. Michael Dexter said that human genome “can read the book of humanity" and can “significantly” change the lives of everyone on the planet. So-called "code of life " had to make "medical revolution." However, instead of "medical revolution" a new international gene patenting phase had started and the legal occupation of medicare technologies begun.

Вступ

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток науки і техніки, генної інженерії і інших біотехнологій негативно впливає на процес уніфікації міжнародного права у сфері інтелектуальної власності. Так, у ч.3. п. б. ст. 27 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі - «ТРІПС») наводиться вичерпний перелік об'єктів, щодо яких члени Світової організації торгівлі (далі - «СОТ») можуть не дозволяти патентування. Втім, попри заборону патентування діагностичних методів, рослин і тварин, угода зобов'язує патентувати «мікроорганізми», та «важливі біологічні процеси», що обґрунтовано створює правову плутанину. Виникає проблема суб'єктивного тлумачення угоди і, відповідно, неоднозначність її сприйняття прихильниками патентування біотехнологій.

Мета статті полягає у спробі вирішення протиріч, закладених у праві СОТ щодо патентування «мікроорганізмів» та «важливих біологічних процесів» (що у широкому розумінні включає гени, трансгени і т.д.), використовуючи для цього досвід ЄС та США. Окремим завданням дослідження є визначення протиріч Див.: The TRIPS Agreement and Convention on Biological Diversity. Paper IP/C/W/368/ (Council for Trade- Related Aspects of Intellectual Property Rights Working Document) Rev.1, revised 8 February 2006; Мандат Декларации Доха [Електронний ресурс] / Официальный сайт Международного центра по торговле и устойчивому развитию (International Centre for Trade and Sustainable Development). - Режим доступу: http://ictsd.org/downloads/2008/06/ru_5-iprs.pdf між Конвенцією про біорізноманіття Міжнародна конвенція про охорону біологічного різноманіття 1992 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_030 і ТРІПС, винайдення шляхів їх мінімізації. Об'єктом дослідження виступають міжнародно-правові відносини, пов'язані із виконанням положень Угоди ТРІПС. Предметом дослідження є конкретні норми ТРІПС, що регламентують охорону біотехнологій у праві Світової організації торгівлі та особливості їх застосування країнами ЄС та США.

Стан дослідження

В українському науковому товаристві питання міжнародно-правової охорони біотехнологій комплексно не досліджувалось. Ряд окремих питань розглядалися у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: О.Ю. Кашинцева, Л.О. Васечко, Л.Г. Удовика, Г.Ю. Гулєвської, Р.С. Креспі, Л. Паломбі, Дж. Р. Херрман, Р. Нотт, А. Пломер, Д. Шертенлєйб, С. Стеркс, Ф. Дж. Зіммер, В.Р. Поттер. Також є ряд російських дослідників, які вивчали окремі аспекти цього питання: І.В. Сілуянова, В.І. Орєшкін, М.А. Сєрова та О.С. Парфенчик. Втім, попри велику кількість праць, присвячених аналізу біотехнологій взагалі, відсутня чітка визначеність міжнародно-правового їх статусу, немає посилань на право СОТ та генетичні ресурси як об'єкти патентування. Також відсутні дослідження щодо протиріч між ТРІПС та Конвенцією про біорізноманіття у частині охорони традиційних знань.

Виклад основних положень. Початком активного розвитку біотехнологій прийнято вважати середину ХХ ст., однак ще у 1814 р. петербурзький академік К.С. Кирхгоф відкрив явище біологічного каталізу Краткий очерк истории химии, КИРХГОФ, Константин Сигизмундович [Електронний ресурс] / Сайт кафедры физхимии РГУ. - Режим доступу: http://www.physchem.chimfak.rsu.ru/Source/History/Persones/Kirchhoff_Konst.html і намагався біокаталістичним шляхом отримати цукор з доступної вітчизняної сировини (до середини XIX ст. цукор отримували тільки з цукрової тростини). У 1891 р. в США японський біохімік Дз. Такаміне отримав перший патент на використання ферментних препаратів в промислових цілях. А вже у 1919 р. термін «біотехнологія» був введений у науковий оборот угорським науковцем Карлом Ерекі Ereky, K. (1918): Biotechnologia. MMEE Kozlony, Budapest, 52 (41): 337-339. Під «біотехнологією» він розумів процес, внаслідок якого живі матеріали можуть бути біологічно змінені в «цілях використання на користь суспільства» А. Fiechter (ed.), History of Modern Biotechnology I, Springer, XII, 2000. - 222 p.. Втім, у 1992 р. в результаті прийняття Конвенції про біологічне різноманіття, термін «біотехнологія» отримав розширене тлумачення (ст.2). Визначалося, що біотехнологія - це «будь-який вид технології, пов'язаний з використанням біологічних систем, живих організмів або їх похідних для виготовлення або зміни продуктів, або процесів з метою їх конкретного використання».

У червні 2000 р. на прес-конференції за участю президента США і прем'єр-міністра Великобританії представники двох наукових товариств - міжнародного консорціуму Human Genome Project і компанії Celera Genomics - оголосили про те, що в результаті багаторічних зусиль закінчена розшифровка генома людини. Один з дослідників, доктор Майкл Декстер з цього приводу навіть зазначив, що геном людини дозволяє читати книгу людства та може суттєво змінити життя кожної людини на планеті. Так званий «код життя» мав зробити «медичну революцію». Однак, замість «медичної революції» починається новий етап посилення міжнародно-правового регулювання біотехнологій.

На сьогоднішній день серед усіх міжнародних документів, що регламентують зазначене питання, основними є угоди права СОТ, оскільки саме ця організація адмініструє більше 96% світової торгівлі (Україна є її членом з 2008 р.) та має чіткий механізм примусу до виконання взятих країною зобов'язань. Правовою основою охорони біотехнологій у праві СОТ є угода ТРІПС. Так, ст. 27.3(b) дозволяє державам заборонити патентування певних форм життя (наприклад рослин і тварин), однак зобов'язує їх запровадити патентування окремих сортів рослин, мікроорганізмів, небіологічні та мікробіологічні процеси. Втім, положення ч. 2 ст. 27 ТРІПС передбачають, що «члени можуть не допускати патентування винаходів, перешкоджання комерційного використання яких на їх території необхідно для захисту громадського порядку або суспільної моралі, включаючи охорону життя або здоров'я людей, тварин чи рослин, або яке необхідне, щоб запобігти завдання значної шкоди навколишньому природному середовищу».

Особливу увагу звертає двозначність положення ст. 27.3 ТРІПС. Так, наявність слів «крім мікроорганізмів», «крім небіологічних та мікробіологічних процесів» означає вимогу дозволити патентування не тільки мікроорганізмів, але й інших форм життя (як то трансгенні рослини, тварини, а також людські клони) внаслідок того, що мікроорганізми, у широкому розумінні - це усі живі організми В.М. Мельников Права патентообладателей в контексте прав человека. Журнал "Патенты и лицензии" 2008 г. [Електронний ресурс] // РОССИЙСКАЯ БИБЛИОТЕКА ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ. - Режим доступу: http://rbis.su/article.php?article=279, сс.21-29. Така двозначність нормативного регулювання біотехнологій на рівні СОТ дозволяє країнам самостійно вирішувати у якому напрямку їм розвивати цю концепцію: розширюючи чи звужуючи її. При цьому питання етики, моралі та права як ніколи раніше вступають у протиріччя.

На думку М.О. Медведєвої можна визначити три моделі взаємодії біоетики та права, а саме: соціологічну (роль права нівелюється, оскільки воно не здатне розв'язати етичні дилеми, індивідуальна свідомість і професійні стандарти медичної етики є головними регуляторами суспільних відносин); формалістичну (право відіграє провідну роль в регулюванні будь-яких біоетичних питань, визначаючи жорсткі санкції за порушення встановлених приписів) та; лібералістичну (право закріплює лише деякі загальні біоетичні принципи) Медведєва М.О. Норми етики та права в регулюванні біомедичних досліджень: міжнародно-правовий аспект / М.О. Медведєва // Сучасні проблеми біоетики / редкол. Ю. І. Кундієв (відп. ред.) та ін. - К. : Академперіодика, 2009, - С.122. Також можна говорити про дві протилежні точки зору Dr. Mohan D. Nair THE TRIPS AGREEMENT AND PHARMACEUTICALS / Report of an ASEAN Workshop on the TRIPs Agreement and its Impact on Pharmaceuticals. Jakarta, 2-4 May 2000 [Електронний ресурс] // ВОИС. - Режим доступу: http://apps.who.int/medicinedocs/pdf/h1459e/h1459e.pdf. Так, перша вказує, що гени існували завжди, а тому їх відкриття не є «винаходом» Там само. Друга точка зору спирається на те, що оскільки декодувати інформацію, закладену у генах, вкрай важко і це потребує значного часу, то результати такої роботи повинні охоронятися патентом Там само. Ця точка зору підтримується США, ЄС та Японією (тобто країнами де біотехнології отримали найбільший розвиток).

На думку індійського науковця, д.ю.н. М.Д. Наіра, одне з найскладніших питань полягає у визначенні прав на гени Там само. Так, з точки зору того хто фінансує дослідження, повноцінний контроль над його результатами є передумовою для інвестування та комерціалізації знань. З іншого боку, представляється логічним, що якщо генетична інформація людини продається (так, наприклад, патент на ген «ожиріння» був проданий за 70 млн. дол. США), то чому донор таких генів чи навіть окремі групи людей, які мають цей ген, не можуть отримати свою частку прибутку від його використання та продажу Там само.

При спробі відповіді на таке питання, можна пригадати пропозицію Болівії та наведену нею Декларацію ООН про права корінних народів, яка, зокрема передбачає, що традиційні знання корінного населення не можуть використовуватися без його попередньої вільної згоди на це No compromise on 27.3b [Електронний ресурс] // ICTSD. - Режим доступу: http://ictsd.Org/i/news/bridgesrussiandigest/72195/. Також можна навести прикладом справу Верховного суду Канади 2004 р. «Монсанто Канада інк. проти Шмейзер», де канадський фермер був звинувачений у тому, що на його полях були виявлені рослини з запатентованим геном (рослини були занесені до його поля вітром). Суд вирішив, що права фірми-позивача поширюються крім гена і на рослини у яких він присутній. Втім, встановивши порушення прав позивача (Монсанта), Верховний суд, однак не виніс рішення про компенсацію збитків, мотивувавши його тим, що відповідач не отримав прибуток. На думку суду, фермер, виявивши на своєму полі трансгенні рослини, повинен був звернутися до фірми «Монсанто» з проханням видалити їх Див. В.М. Мельников Права патентообладателей в контексте прав человека. С.27.

Вищенаведене рішення канадського суду ілюструє те, що може бути з запатентованими генами людини. На сьогоднішній день запатентовано близько 60 % генетичного матеріалу людини. Ще близько 60 -80 тис. заявок на патентування очікують рішення патентних установ країн у всьому світі Так, за рішенням апеляційного суду США у 2012 р. було дозволено патентування генів, що провокують рак молочних залоз у жінок. Судом була впроваджена охорона спеціального тесту гену людини, який провокує появу раку. На думку судді, ген хоча й має природне походження, однак його розшифровка та аналіз відбувалися саме у лабораторії, що дозволяє говорити про можливість його патентування.

Відповідно до ст. 28 ТРІПС, власник патенту має виключне право перешкоджати третім особам виробляти, використовувати, пропонувати до продажу, продавати або імпортувати запатентований продукт. Як це вплине на мільйони хворих, можна лише здогадуватись, однак зрозуміло, що ціна ліків підвищиться до монопольного рівня. Так було у 1995-2000 рр. після підписання угоди ТРІПС і до прийняття Декларації країн-членів СОТ у Катарі. Так було й у 2001 р. з препаратом Пфайзер у США.

Втім, ще у 1817 р. при розгляді справи «Lowell v. Lewis» Lowell v. Lewis 15 F.Cas. 1019 (1817) був закріплений принцип «корисності» винаходу, який у випадку із «геном раку» відсутній. Тоді, у 1817 р. суд вирішив, що винахід, може бути патентоспроможнім тільки за умови його «корисності» (useful). А це, на думку суду, передбачає, що такий винахід не має «аморального» впливу, «не спричиняє пияцтва», «не може суперечити добрим звичаям суспільства» та не має «отруйного» ефекту. І хоча у випадку із геном раку винахід не заохочує до пияцтва, та не є отрутою, однак відсутність інформації щодо нього у вільному доступі може мати саме такий ефект на людське життя.

Більш «новітня» концепція «корисності» винаходу розкривається у парагр. 101 Патентного акту США від 1952 р. Patent Act of 1952, 35 U.S.C., де вказується, що: «винахід є «корисним» якщо він може надати чітко визначені переваги». Це положення також підтверджується у справах від 1966 р. Brenner v. Manson, 383 U.S. 519, 534 (1966) та 1992 р. Brooktree Corp. v. Advanced Micro Devices, Inc., 977 F.2d 1555, 1571 (Fed. Cir. 1992). Тобто, критерієм патентоспроможності за національним законодавством США є «блага (benefit), що мають створюватись винаходом» Fuller v. Berger, 120 F. 274, 275 (7th Cir. 1903).

На рівні СОТ, було розпочато роботу у напрямку правової кодифікації цього питання. Так, 8 березня 2004 р. Рада ТРІПС ініціювала переговори з Бразилією, Болівією, Кубою, Еквадором, Індією, Пакистаном, Перу, Таїландом і Венесуелою щодо вирішення питання протиріч між ТРІПС і Конвенцією про біологічне різноманіття (яка передбачає необхідність попередження монополізації прав на традиційні знання та іншу суспільно-важливу інформацію). патент право світовий біологічний

У правовому полі СОТ з цього приводу також виникає питання можливості заборони імпорту продуктів, що вироблені в результаті біотехнологічних перетворень на територію держави-члена СОТ. З одного боку, СОТ визнає право країн-учасниць на реалізацію заходів, спрямованих на захист здоров'я людей, тварин і рослин (ст. ХХ ГАТТ) Литовченко А. С. Международно-правовые аспекты торговли генетически модифицированными организмами 2005 [Електронний ресурс] // Юридическая Россия. - Режим доступу: htto://web1.law.edu.ru/script/cntSource.asp?cntID=100079751, та не може вимагати запровадження у державі механізмів «тестування, схвалення ГМО» Там само. Однак, з іншого боку, СОТ неодмінно «буде залучена в подібні питання, що стосуються регулювання ГМО в разі, якщо це регулювання викличе порушення зобов'язань за ГАТТ» Там само.

Існують оптимістичні погляди на цю проблему. На думку А.С. Літовченко, існуючі міжнародні договори як то Монреальський протокол про озоноруйнуючі хімічні речовини, який в протилежність правилам СОТ допускає торгові обмеження між учасниками, можуть розглядатися «вейвером» та звільняти країни-члени організації від порушень зобов'язань за СОТ Там само. Однак, враховуючи те, що право СОТ було визначено основним правом держав-членів організації та має переважну юридичну силу по відношенню до інших міжнародних зобов'язань держав, такий висновок А.С. Літовченко представляється сумнівним.

З метою вирішення питання патентування біотехнологій на території ЄС Директива о правовой охране биотехнологических изобретений: анализ основных противоречий [Текст] / О.С. Парфенчик // Журнал международного права и международных отношений. - 2011. - № 4. - С. 25 у 1998 р. була прийнята Директива 98/44/EC. На думку основного ініціатора прийняття Директиви - Комісії ЄС Там само, охорона біотехнологій на рівні Союзу мала підвищити конкурентоспроможність хімічної і біологічної секторів промисловості ЄС до рівня США та Японії (які, завдяки широкому обсягу наданої патентної охорони, до кінця 1980-х рр. стали світовими лідерами в даній галузі Kevles, D. J. The Gene Patenting Controversy: A Convergence of Law, Economic Interests and Ethics / D. J. Kevles, A. Berkowitz // Brooklyn Law Review. -- 2001. -- Vol. 67, N 1. -- Р. 248). Втім, «попри економічну доцільність розширення патентної охорони на область біотехнології», ряд положень першого проекту Директиви зазнав різкої критики з боку країн-членів ЄС, що призвело до його відкликання у 1995 р. «внаслідок невідповідності ряду положень критеріям моралі і публічного порядку» Decision on the joint text approved by the Conciliation Committee for a European Parliament and Council Directive on the legal protection of biotechnological inventions // Official Journal of the European Communities. -- 1995. -- L 213, Vol. 38., -- P. 26--27. Однак, вже в кінці 1995 р. Комісія ЄС представила Європейському парламенту другий варіант Директиви. Цей документ являє собою компромісний варіант, який надає патентну охорону біотехнологічним винаходам, але одночасно містить обмеження патентоспроможності з підстав моралі і громадського порядку Див. О.С. Парфенчик Директива о правовой охране биотехнологических изобретений: анализ основных противоречий С. 29.

Так, ст. 6 Директиви передбачає, що патентуванню не підлягають винаходи, чиє комерційне використання суперечить публічному порядку і моралі. У пункті 2 ст. 6 також міститься не вичерпний перелік винаходів, які не можуть бути запатентовані на підставі загрози публічному порядку та моралі: а) процеси клонування людей; б) процеси, що змінюють генетичну ідентичність людини; в) використання ембріонів в комерційних і промислових цілях; г) процеси по зміні генетичної ідентичності тварин, які, ймовірно, можуть заподіяти їм страждання, не приносячи істотної користі для людей і тварин, а також самі тварини, що є результатом таких процесів Там само. Такі «компроміси» дозволили прийняти документ, однак не вирішили усіх сумніві щодо доцільності патентування біотехнологій.

Однак, складність прийняття Директиви, та процес її імплементації в національне законодавство країн-членів ЄС свідчить про те, що європейське суспільство ще далеке від прийняття феномена «патентування біотехнологічних винаходів» як з етичних, так і з соціально-економічних міркувань. Наявність істотних відмінностей в національних патентних законах, які до теперішнього часу не ліквідовані, незважаючи на значний тиск з боку окремих інституцій ЄС і високорозвинених держав, підтверджує необхідність більш продуманого і ретельного аналізу розроблюваних норм Там само, С.31. Для цих цілей все частіше використовується платформа СОТ.

Зазнавши краху на переговорах 2004 р., у 2010 р. Болівія, як член СОТ Совет по ТРИПС обсуждает вопросы биоразнообразия и доступа к лекарствам [Електронний ресурс] //

Дайджест новостей «МОСТЫ», Vol.3, Вып. 5, 15th March 2010. - Режим доступу:

http://ictsd.Org/i/news/bridgesrussiandigest/72195/, направила до Ради ТРІПС свою доповідь щодо впливу ст. 27 ТРІПС на соціальні, економічні, екологічні та біологічні права людей Review оf Article 27.3(B) оf TRIPS Agreement - IP/C/W/545 (Council for Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights Working Document) 26 February 2010. У пункті 15 доповіді Болівія стверджує, що ст. 27 п. 3 (б) ТРІПС дозволяє патентувати «форми життя», що спричинило «серйозні соціальні, економічні та етичні імплікації, які мають вкрай негативний ефект насамперед на країни, що розвивається». В документі пропонується внести зміни до Угоди ТРІПС з метою заборони патентування всіх форм життя. Болівійська пропозиція передбачає перегляд ст. 27.3 (b) Угоди ТРІПС, що регламентує патентування винаходів, пов'язаних із тваринами і рослинами. Перегляд цієї статті повинен був початися більше десяти років тому, але його постійно відкладали No compromise on 27.3b [Електронний ресурс] // ICTSD. - Режим доступу:

http://ictsd.Org/i/news/bridgesrussiandigest/72195/.

Як пояснила делегація Болівії, прийнявши заборону на патентування всіх форм життя, СОТ може підтримати права корінних народів на «традиційні знання», які все частіше присвоюються корпораціями розвинених членів-СОТ (п. 16 Доповіді Болівії). Болівія підкреслила цей аргумент спираючись на Декларацію ООН про права корінних народів, яка, зокрема передбачає, що традиційні знання таких спільнот не можуть використовуватися без їх попередньої вільної згоди Там само.. На думку Болівії, «багато біологічних ресурсів (що патентуються - Д.М. Чибісов) походять з території держав, що розвиваються, та отримуються там без згоди самої держави, часто з порушенням її законів, що створює «неправомірне володіння» та біопіратство». Як результат, Болівія закликає переглянути ст. 27.3(b) з тим щоб: 1) заборонити патентування усіх форм життя, включаючи рослини, тварини та їх окремі частини; 2) заборонити патентувати генів, біологічних, мікробіологічних та небіологічних процесів зі створення будь-яких форм життя; 3) забезпечити патентування інноваційних розробок корінного населення, методів традиційного ведення сільського господарства; 4) попередити антиконкурентну практику, що загрожує стабільному постачанню продуктів у державах, що розвиваються; 5) закріпити право корінних народів на їх традиційні знання, забороняючи патентування таких знань іноземними компаніями-монополістами.

З цього приводу у ст. 16 Конвенції про біорізноманіття вказується, що біотехнології, що охороняються патентами, мають передаватись країнам, що розвиваються і «враховують достатню і ефективну охорону прав інтелектуальної власності». Конвенція передбачає, що країни-учасниці угоди мають прийняти належні законодавчі, адміністративні або політичні заходи, з тим щоб країни, що розвиваються, отримали генетичні ресурси та доступ до технології «на взаємно узгоджених умовах, включаючи технології, які захищаються патентами та іншими правами інтелектуальної власності» (ст. 16).

Висновки

На рівні СОТ все ще не знайдено оптимальної моделі охорони біотехнологій Ian M. Sheldon Regulation of biotechnology: will we ever “freely” trade GMOs? 77th EAAE seminar, Helsinki, August 17-18 2001, Р. 1-30. Також окремо виступає проблема маркування біотехнологічних товарів, що, з боку експортерів генно-модифікованих продуктів представляється «дискримінацією» Caswell J., “Labeling policy for GMOs: to each his own?”, AgBioForum, 3(1), рр.. 305-309. Втім, якщо США схильні патентувати гени людини та інші біотехнологічні матеріали, то ЄС навпаки, намагається звузити межі патентоспроможності нових біотехнологій.

Багато технологій перебувають у володінні приватного сектора, що ставить під загрозу не лише поширення технологічних знань (що неодмінно сприяло б розвитку науки і техніки), але й надання високотехнологічних продуктів людям вкрай їх потребуючим. Тому питання охорони прав на біотехнології має розглядатися у пакеті із питанням справедливого розподілу економічних, соціальних та інтелектуальних надбань людства.

Пропонується закріпити на міжнародному рівні перелік принципових досліджень, результати яких мають належати усьому людству (що також сприятиме уникненню протиріч ТРІПС та Конвенції про біорізноманіття). Вважаємо, що патентні права сконцентрували «кілька установ (переважно з розвинених країн)» і що така ситуація «негативно впливає на конкуренцію та соціально-економічну ситуацію (включаючи продовольчий суверенітет і джерела існування фермерів), що погіршує ситуацію у найбільш уразливих і бідних групах населення, включаючи корінні народи країн, що розвиваються» Див.: No compromise on 27.3b ICTSD.

Пропозиції щодо подальшого дослідження проблеми. Питання права, моралі та комерційної винагороди мають бути докладно досліджені у сукупності із правами людини на медичну допомогу, інформацію та освіту Чибісов Д.М. Правові та морально-етичні засади охорони пропрієтарного цифрового контенту в рамках угод АСТА і ТРІПС // Митна справа - 2012. - № 5 (83). -С. 91-99. Пропонується дослідити правовий механізм охорони прав людей, що є донорами генетичного матеріалу, на матеріальні блага, отримані в результаті досліджень їхніх біоматеріалів. Визначення балансу прав та обов'язків ключових акторів цієї ситуації допоможе значно гармонізувати міжнародне право у сфері інтелектуальної власності та окреслити нове покоління прав людини.

Список використаних джерел:

1. The TRIPS Agreement and Convention on Biological Diversity. Paper IP/C/W/368/ (Council for Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights Working Document) Rev.1, revised 8 February 2006

2. Мандат Декларации Доха [Електронний ресурс] / Официальный сайт Международного центра по торговле и устойчивому развитию (International Centre for Trade and Sustainable Development). - Режим доступу: http://ictsd.org/downloads/2008/06/ru_5-iprs.pdf

3. Краткий очерк истории химии, КИРХГОФ, Константин Сигизмундович, [Електронний ресурс] // Сайт кафедры физхимии РГУ. - Режим доступу: http://www.physchem.chimfak.rsu.ru/Source/History/Persones/Kirchhoff Konst.html;

4. Ereky, K. (1918): Biotechnologia. MMEE Kozlony, Budapest, 52 (41): 337-339

5. А. Fiechter (ed.), History of Modern Biotechnology I, Springer, XII, 2000. 222 p.

6. Мельников В.М. Права патентообладателей в контексте прав человека. Журнал "Патенты и лицензии" 2008 г. [Електронний ресурс] // РОССИЙСКАЯ БИБЛИОТЕКА ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ. - Режим доступу: http://rbis.su/article.php ?article=279;

7. Медведєва М.О. Норми етики та права в регулюванні біомедичних досліджень: міжнародно-правовий аспект / М.О. Медведєва // Сучасні проблеми біоетики / редкол. Ю. І. Кундієв (відп. ред.) та ін. - К. : Академперіодика, 2009. - 278 c.

8. Dr. Mohan D. Nair THE TRIPS AGREEMENT AND PHARMACEUTICALS / Report of an ASEAN Workshop on the TRIPS Agreement and its Impact on Pharmaceuticals. Jakarta, 2-4 May 2000 [Електронний ресурс] // ВОИС. - Режим доступу: http://apps.who.int/medicinedocs/pdf/h1459e/h1459e.pdf

9. No compromise on 27.3b [Електронний ресурс] // ICTSD.

10. Режим доступу: http://ictsd.org/i/news/bridgesrussiandigest/72195/ Lowell v. Lewis 15 F.Cas. 1019 (1817)

11. Patent Act of 1952, 35 U.S.C.

12. Brenner v. Manson, 383 U.S. 519, 534 (1966)

13. Brooktree Corp. v. Advanced Micro Devices, Inc., 977 F.2d 1555, 1571 (Fed. Cir. 1992)

14. Fuller v. Berger, 120 F. 274, 275 (7th Cir. 1903)

15. Литовченко А. С. Международно-правовые аспекты торговли генетически модифицированными организмами 2005 [Електронний ресурс] // Юридическая Россия. - Режим доступу: http://web1.law.edu.ru/script/cntSource.asp?cntID=100079751

16. Директива о правовой охране биотехнологических изобретений: анализ основных противоречий [Текст] / О.С. Парфенчик // Журнал международного права и международных отношений. - 2011. - № 4. - С. 25-31

17. Kevles, D. J. The Gene Patenting Controversy: A Convergence of Law, Economic Interests and Ethics / D. J. Kevles, A. Berkowitz // Brooklyn Law Review. -- 2001. -- Vol. 67, N 1. -- Р. 233--248

18. Decision on the joint text approved by the Conciliation Committee for a European Parliament and Council Directive on the legal protection of biotechnological inventions // Official Journal of the European Communities. -- 1995. -- L 213, Vol. 38. -- P. 26--27

18. Совет по ТРИПС обсуждает вопросы биоразнообразия и доступа к лекарствам [Електронний ресурс] // Дайджест новостей «МОСТЫ», Vol.3, Вып. 5, 15th March 2010. - Режим доступу: http://ictsd.Org/i/news/bridgesrussiandigest/72195/

19. Review of Article 27.3(B) of TRIPS Agreement - IP/C/W/545 (Council for Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights Working Document) 26 February 2010

20. Ian M. Sheldon Regulation of biotechnology: will we ever “freely” trade GMOs? 77th EAAE seminar, Helsinki, August 17-18 2001, Р. 1-30;

21. Caswell J., “Labeling policy for GMOs: to each his own?”, AgBioForum, 3(1), 305-309, 2000

22. Чибісов Д.М. Правові та морально-етичні засади охорони пропрієтарного цифрового контенту в рамках угод АСТА і ТРІПС // Митна справа - 2012. - № 5 (83) - C. 91-99

Размещено на Allbest.ru