Нормативно-правове регулювання функції державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг
Узагальнення неузгодженостей та прогалин, які перешкоджають досягненню належної ефективності та результативності контрольних заходів у сфері комунальних послуг. Пропозиції щодо подальшого розвитку інституту державного контролю в комунальній сфері.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.04.2019 |
| Размер файла | 55,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Нормативно-правове регулювання функції державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг
Романюк О.П., кандидат економічних наук, доцент,
докторант кафедри управління національним
господарством та економічної політики НАДУ
Анотація
У статті представлено результати дослідження чинної на сьогодні нормативно-правової бази, яка забезпечує реалізацію функції державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг. Зокрема, всебічно проаналізовано норми чинних законів, а також положення підзаконних актів - постанов як уряду України, так і власне державного колегіального органу у цій сфері - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Узагальнено неузгодженості та прогалини, які перешкоджають досягненню належної ефективності та результативності контрольних заходів. Сформульовано пропозиції щодо подальшого розвитку інституту державного контролю в комунальній сфері в частині вдосконалення системи його нормативно-правового забезпечення.
Ключові слова: державний нагляд (контроль), сфера комунальних послуг, нормативно- правове забезпечення, органи контролю, ліцензійні умови, штрафні санкції, критерії ризику, порядки контролю.
Annotation
комунальний державний контроль послуга
Romanyuk O.P. Legal regulation of state supervision (control) of utilities
The article presents the results of a study of the legal framework that ensures the implementation of the functions of state supervision (control) of communal services.
In particular, comprehensively analyzed the existing laws as well as provisions of other regulations - regulations as the Government of Ukraine and the National Commission of the State Public Utilities Regulation. Overview inconsistencies and gaps that interfere the achievement of good efficiency and effectiveness of control measures. Suggestions for further development of the institution of state control in the communal sector in terms of improvement of its legal framework.
Key words: state supervision (control), public utilities, regulatory support, control authorities (bodies), licensing conditions, penalties, criteria for risk, orders of control.
Аннотация
Романюк О.А. Нормативно-правовое регулирование функции государственного надзора (контроля) в сфере коммунальных услуг
В статье представлены результаты исследования действующей нормативно-правовой базы, обеспечивающей реализацию функции государственного надзора (контроля) в сфере коммунальных услуг в Украине. В частности, проанализированы нормы действующих законов, а также положения подзаконных актов - постановлений как правительства Украины, так и Национальной комиссии государственного регулирования в сфере коммунальных услуг. Обобщены разногласия и пробелы, которые не позволяют достичь надлежащего уровня эффективности и результативности контрольных мероприятий. Сформулированы предложения для дальнейшего развития института государственного контроля в коммунальной сфере в части усовершенствования системы его нормативно-правового обеспечения.
Ключевые слова: государственный надзор (контроль), сфера коммунальных услуг, нормативно-правовое обеспечение, органы контроля, лицензионные условия, штрафные санкции, критерии риска, порядки контроля.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями
У сфері комунальних послуг одним із органів, який наділено повноваженнями здійснювати функцію державного нагляду і контролю, є державний колегіальний орган - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - Комісія, Нацкомпослуг) Із серпня 2014 р. - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Проте станом на листопад 2014 р. цей орган ще не сформовано, не затверджено його штатний розпис та бюджет.. Комісія уповноважена, зокрема, здійснювати нагляд (контроль) за діяльністю суб'єктїв природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках та застосовувати відповідні санкції за порушення ними умов і правил провадження відповідних видів господарської діяльності [2, ст. 6].
Нормативно-правову базу для реалізації функції державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг в Україні станом на сьогодні загалом сформовано. Підтвердженням цих слів є те, що на виконання Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” створено відповідну відомчу нормативно-правову базу, яка включає низку необхідних законів та підзаконних актів - постанов як уряду, так і власне Комісії. Зокрема, прийнято Закон України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг”, затверджено ліцензійні умови провадження відповідних видів господарської діяльності; порядки контролю за дотриманням суб'єктами господарювання ліцензійних умов; уніфіковані форми актів, які складаються за результатами перевірок; критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню Комісією, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), тощо.
Проте, як свідчить досвід, чинна на сьогодні нормативно-правова база потребує вдосконалення та подальшого розвитку з метою усунення неузгодженостей між окремими нормативно-правовими актами, а також подолання надмірності, неефективності та недостатньої результативності контрольних заходів з боку державного колегіального органу. Це завдання повністю відповідає баченню та планам Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (далі - Держпідприємництво), позиція кого залишається непохитною - діяльність контролюючих органів потребує радикальних змін.
Аналіз останніх публікацій за проблематикою та виділення невирішених раніше частин загальної проблеми
Дослідженню питань державного нагляду (контролю) як у загальнотеоретичній площині, так і в прикладному плані присвячені праці таких вітчизняних учених, як О.Андрійко, В.Авер'янов, Л.Кінащук, В.Кобринський, Т.Маматова, Н.Нижник, В.Шестак та ін. Питання вдосконалення правового регулювання державного нагляду (контролю) у сфері господарювання ґрунтовно досліджує, зокрема, В.С.Щербина.
Особливостям реалізації функції державного контролю в окремих сферах діяльності присвячені роботи, зокрема, М.Ісакова, Л.Пісьмаченко (в економічній сфері), В.Гаращук, О.Павлюх (у сфері державного управління), М.Латиніна, Є.Юрченко (у сфері будівництва); В.Курило, О.Світличного (у сфері земельних ресурсів); Т.Коломоєць, П.Лютікова (в галузі чорної металургії) та ін.
Разом з тим завдання комплексного та всебічного аналізу системи нормативно-правового регулювання функції державного нагляду (контролю) в сфері комунальних послуг ставиться вперше.
Формулювання цілей (мети) дослідження
Метою дослідження є всебічний аналіз чинної нормативно-правової бази, яка забезпечує реалізацію функції державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг, узагальнення неузгодженостей та прогалин, які перешкоджають досягненню належної ефективності та результативності контрольних заходів, а також розробка пропозицій щодо подальшого розвитку інституту державного контролю в комунальній сфері.
Виклад основних результатів та їх обґрунтування
Систему нормативноправового забезпечення державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг формують на сьогодні закони України, акти Кабінету Міністрів України та власні нормативно-правові акти Нацкомпослуг.
Основними законодавчими та нормативно-інструктивними документами у цій сфері на сьогодні є:
A. Закони України: “Про основні засади державного нагляду і контролю у сфері господарської діяльності” від 5 квітня 2007 р. № 877; “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” від 9 липня 2010 р. № 2479; “Про природні монополії” від 20 квітня 2000 р. № 1682; “Про теплопостачання” від 2 червня 2005 р. № 2633; “Про питну воду і питне водопостачання” від 10 січня 2002 р. № 2918.
Б. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)” від 10 жовтня 2012 р. № 919 (зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2014 р. № 445);
B. Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг: “Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення” від 10 серпня 2012 р. № 283 (зі змінами); “Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії” від 10 серпня 2012 р. № 284 (зі змінами).
Головним законодавчим актом, що передбачає правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, є Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон № 877) [1].
Закон № 877 є рамковим. Він установлює загальні принципи і правила проведення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та регулює порядок проведення заходів державного нагляду (контролю).
Дія Закону № 877 поширюється на всіх суб'єктів господарювання та на всі державні органи, які здійснюють перевірки.
Законом № 877 передбачено, що державний нагляд (контроль) може здійснюватись виключно уповноваженими законом органами виконавчої влади на принципах об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), а також здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом [1, ст. 3].
Виняток становлять ті сфери господарювання, які визначені ст. 2 Закону.
Законом визначено два типи заходів державного нагляду (контролю) - плановий та позаплановий; встановлено єдині граничні строки здійснення планових та позапланових заходів; передбачено чіткі однозначні підстави для проведення позапланових заходів.
Відповідно до ст. 4 цього закону виключно законами мають встановлюватися:
• види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);
• органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
• спосіб здійснення державного нагляду (контролю);
• санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Розглянемо, як вищенаведені норми Закону № 877 відображені в інших законодавчих актах, що входять до системи нормативно-правового забезпечення державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг.
Щодо видів господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю). Статтею 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” визначено види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, серед яких, зокрема, ті, що стосуються сфери комунальних послуг, а саме:
• централізоване водопостачання та водовідведення;
• виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії [6, ст. 9].
Згідно із ст. 5-6 Закону України “Про природні монополії” такі види діяльності, як централізоване водопостачання та водовідведення, а також транспортування теплової енергії належать до сфери природних монополій, а виробництво теплової енергії та постачання теплової енергії належать до суміжних ринків [5, ст. 5, 6].
Саме ці види діяльності є предметом державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання ліцензійних умов у сфері комунальних послуг.
Щодо органів, уповноважених здійснювати державний нагляд (контроль). Законом України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” (далі - Закон № 2479) установлено, що органом, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) за діяльністю суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг [2, ст. 6].
Читаючи норми цього Закону, складається враження, що Комісія як державний колегіальний орган має повноваження здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням ліцензійних умов щодо всіх (без винятку!) суб'єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а також у сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
Разом з тим Нацкомпослуг від моменту свого створення у 2011 р. і до сьогодні здійснює державний нагляд і контроль за діяльністю лише своїх ліцензіатів, тобто тих суб'єктів господарювання, ліцензування діяльності яких здійснюється власне нею.
У ст. 6 Закону України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” конкретизується, що до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, належить ліцензування господарської діяльності у відповідних сферах в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Проте така конкретизація (або подібне уточнення щодо обсягів діяльності) відсутня у випадку, коли йдеться про повноваження Комісії як органу державного контролю. Адже в тій самій ст. 6 Закону № 2479 зазначено, що Комісія здійснює “...нагляд (контроль) за діяльністю суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.”, не уточнюючи при цьому обсяги господарської діяльності таких суб'єктів.
Узагальнюючи норми законів України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг”, “Про теплопостачання”, “Про питну воду і питне водопостачання”, а також положення ліцензійних умов провадження відповідних видів діяльності, що затверджені постановами Нацкомпослуг, можна стверджувати, що станом на сьогодні у сфері водо-, теплопостачання та водовідведення існує три органи контролю за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов, сфера відповідальності яких обмежена чітко визначеними критеріями (табл. 1).
Таблиця 1
Сфери відповідальності органів контролю за дотриманням ліцензійних умов суб'єктами водо-, теплопостачання та водовідведення (станом на 1 вересня 2014 р.)
|
Вид господарської діяльності |
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг |
Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації |
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики |
|
|
Правова підстава для здійснення функції державного нагляду (контролю) |
||||
|
Закон України “Про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг” |
Закони України “Про теплопостачання”, “Про питну воду та питне водопостачання” |
Закон України “Про теплопостачання” |
||
|
Централізоване водопостачання та водовідведення |
Підприємства з централізованого водопостачання та водовідведення |
х |
||
|
які надають відповідні послуги в одному чи кількох населених пунктах, чисельність або сукупна чисельність населення яких становить |
||||
|
більше ніж 30 тис. осіб |
30 тис. осіб або менше |
|||
|
та обсяги реалізації послуг яких становлять: з централізованого водопостачання |
||||
|
більше ніж 300 тис. |
300 тис. м на рік або |
|||
|
м3 на рік |
менше |
|||
|
з централізованого водовідведення |
||||
|
більше ніж 200 тис. м3 на рік |
200 тис. м3 на рік або менше |
|||
|
підприємства з іноземними інвестиціями |
х |
|||
|
Виробництво теплової енергії |
Підприємства з виробництва теплової енергії |
|||
|
(крім ТЕЦ, ТЕС, АЕС і когенераційних установках та установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), якщо із джерел теплової енергії суб'єкта господарювання для потреб споживачів відпускається теплова енергія в обсязі, що: |
на ТЕЦ, ТЕС, АЕС і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії |
|||
|
перевищує 20 тисяч Гкал на рік |
не перевищує 20 тисяч Г кал на рік включно |
|||
|
Транспортування теплової енергії |
Підприємства з транспортування теплової енергії |
х |
||
|
якщо із теплових мереж і теплових пунктів для потреб споживачів відпускається теплова енергія в обсязі, що: |
||||
|
перевищує 18 тис. Гкал на рік |
не перевищує 18 тис. Гкал на рік включно |
|||
|
Постачання теплової енергії |
Підприємства з постачання теплової енергії |
х |
||
|
якщо обсяги постачання теплової енергії для потреб споживачів |
||||
|
перевищують 18 тис. Гкал на рік |
не перевищують 18 тис. Гкал на рік включно |
Примітка. Суб'єкти господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва теплової енергії (крім її виробництва на ТЕЦ, ТЕС, АЕС і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування та постачання теплової енергії, які здійснюють діяльність на території двох та більше областей (включаючи Автономну Республіку Крим, м. Київ та Севастополь), перебувають під контролем Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Джерело: Узагальнено автором на підставі аналізу чинної нормативно-правової бази.
Таким чином, станом на сьогодні органи, які уповноважені здійснювати функцію державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов у сфері комунальних послуг, визначаються не одним законодавчим актом, а кількома різними законами. А це означає відсутність чіткості при визначенні органів контролю, їх повноважень та сфер відповідальності.
Щодо способу здійснення державного нагляду (контролю). Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначає, що контрольні заходи можуть бути двох типів (планові та позапланові), а також виділяє кілька їх видів (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо) [1, ст. 7].
Законом України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” встановлено, що “Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку комунальних послуг здійснюється шляхом перевірки стану виконання суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та ліцензійних умов” [2, ст. 11].
Крім того, цією самою статтею передбачено, що для здійснення державного нагляду (контролю) за ринком комунальних послуг посадові особи Комісії мають право проводити планові та позапланові перевірки.
Отже, відповідно до законодавства органи державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг можуть використовувати такий вид контрольних заходів, як перевірки та два їх типи - планові й позапланові.
Щодо законодавчого закріплення санкцій за порушення вимог законодавства. Усупереч вимогам Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” станом на сьогодні не існує єдиного законодавчого акта, яким би закріплювалися санкції за порушення вимог законодавства, а також яким би чітко визначався перелік порушень у сфері комунальних послуг, які є підставою для органу контролю приймати розпорядчий документ про усунення порушень.
У Законі України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” подібна норма відсутня.
Натомість Законом України “Про природні монополії” передбачено, що за порушення умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов) Національні комісії регулювання діяльності суб'єктів природних монополій можуть накладати штрафи на суб'єктів природних монополій у розмірі до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [5, ст. 17].
А відповідно до ст. 31 Закону України “Про теплопостачання” уповноважені органи можуть застосовувати до суб'єктів господарювання за порушення ними ліцензійних умов штрафні санкції у розмірі до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [3, ст. 31].
Існують й інші приклади правової неузгодженості щодо переліку порушень та розмірів штрафних санкцій, які можуть накладатися в тих чи інших випадках (табл. 2).
Таблиця 2
Штрафні санкції, що можуть застосовуватися до суб'єктів господарювання за допущені правопорушення
|
Перелік правопорушень |
Відповідно до Закону України |
||
|
“Про природні монополії” (ст. 17) |
“Про теплопостачання” (ст. 31) |
||
|
У розмірі до мінімумів неоподатковуваних доходів громадян |
|||
|
Порушення умов та правил здійснення господарської діяльності (ліцензійних умов) |
до 5000 |
до 2000 |
|
|
Несвоєчасне подання інформації органам, які регулюють діяльність |
до 200 |
Відсутня норма |
|
|
суб'єктів природних монополій |
|||
|
Неподання передбаченої законом інформації або подання завідомо недостовірних даних |
до 1000 |
до 500 |
|
|
Невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють господарську діяльність |
до 5000 |
до 300 |
Джерело: Узагальнено автором на підставі аналізу чинного законодавства
Виникає цілком логічне запитання: нормою якого закону необхідно користуватися на практиці уповноваженим представникам органів контролю? Неоднозначність (та ще й у таких великих межах!), безумовно, може призводити до корупції, суб'єктивного та упередженого підходу при прийнятті рішень.
Важливим питанням у процесі організації планових контрольних заходів є їх планування. Відповідно до Закону № 877 План здійснення заходів державного нагляду (контролю) має складатися з урахуванням критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності (далі - критерії ризику) та визначається періодичність проведення планових заходів [1, ст. 5]. Цією самою статтею передбачено, що критерії ризику та періодичність проведення планових заходів затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).
На виконання цієї норми закону Нацкомпослуг було розроблено, а Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 10 жовтня 2012 р. № 919, якою затверджено вищезгадані критерії ризику (далі - Постанова КМУ № 919).
Передбачалося, що впровадження цього регуляторного акта забезпечуватиме зменшення надмірного тиску з боку контролюючих органів на суб'єктів господарювання. Проте відповідно до затверджених Постановою КМУ № 919 критеріїв практично всі суб'єкти господарювання, ліцензування яких здійснюється Нацкомпослуг, були віднесені до високого ступеня ризику (94%), а решта (6%) - до середнього ступеня. Отже, серед ліцензіатів Комісії не було жодного, хто за встановленими критеріями належав би до суб'єктів із низьким ступенем ризику.
Такий “перекос” явно не давав підстав стверджувати про створення умов для послаблення надмірного тиску з боку контролюючого органу.
Крім того, це явно суперечило вимогам “Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)”, що була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 752, відповідно до якої до високого ступеня ризику повинно бути віднесено не більше 10% суб'єктів господарювання; до середнього - до 30%; до незначного - 60% та більше [8].
У 2014 р. Кабінетом Міністрів України за поданням Нацкомпослуг прийнято постанову від 27 серпня 2014 р. № 445, якою внесено зміни до Постанови КМУ № 919.
Зокрема, було уточнено критерії ризику; змінено підходи щодо віднесення суб'єктів господарювання до високого, середнього та низького ступенів ризику; внесено зміни також до періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Унаслідок цього відбувся кардинальний перерозподіл суб'єктів господарювання відповідно до ступенів ризику. Так, частка підприємств:
• із високим ступенем ризику зменшилася з 94% до 8%;
• із середнім ступенем ризику збільшилася з 6% до 25%;
• із низьким ступенем ризику зросла з 0% до 67%.
Відтепер є підстави вважати, що це дасть змогу зменшити регуляторний тиск на підприємства комунального господарства та сприятиме упорядкуванню державного контролю у сфері комунальних послуг.
Важливою складовою системи нормативно-правового забезпечення державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг є власні нормативно-правові акти Нацкомпослуг, зокрема Порядки контролю за дотриманням ліцензіатами умов і правил провадження відповідних видів господарської діяльності, які затверджені постановами Комісії [9; 10].
Вони встановлюють процедуру (порядок) організації та проведення планових та позапланових перевірок, порядок оформлення результатів перевірок, процедуру контролю за виконанням ліцензіатами рішень органу контролю тощо.
Відповідно до цих регуляторних актів контроль за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюється “органом контролю шляхом аналізу обов'язкової звітності та документів, отриманих від ліцензіатів, чи інших матеріалів, що надходять до органу контролю, шляхом проведення планових і позапланових перевірок” згідно з цими Порядками [9, 10; пункт 1.3].
Власне, на нашу думку, це положення Порядків певною мірою суперечить Закону України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг”, де чітко й однозначно визначено, що контрольні заходи за дотриманням суб'єктами господарювання в комунальній сфері ліцензійних умов здійснюються шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Про аналіз звітності чи інших документів, матеріалів, які надходять від ліцензіатів, як можливий різновид заходів державного нагляду (контролю) у Законі № 2479 не йдеться. Подібна неузгодженість між законом та підзаконним нормативно-правовим актом, на нашу думку, потребує усунення.
Невід'ємною складовою Порядків контролю є форма акта, який має складатися за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю). Це уніфікований, комплексний документ, що розроблений на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 752 [8].
Форма уніфікованого акта містить, зокрема, вичерпний перелік запитань щодо проведення заходу, а також шаблон для опису виявлених порушень.
Тривалий час Порядки контролю за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов, які були прийняті у 2012 р. (постанови Комісії № 284 та № 283 від 10 серпня 2012 р.), поширювалися лише на ліцензіатів Комісії.
Від серпня 2014 р. із прийняттям постанов Комісії № 1117 та № 1118 від 1 серпня 2014 р. дія Порядків контролю поширюється на всіх суб'єктів господарювання, ліцензування господарської діяльності яких здійснюється як Комісією, так і Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Крім того, у 2014 р. згаданими вище постановами Комісії Порядки контролю були доповнені окремими формами актів, які складаються у разі виявлення порушень ліцензіатом ліцензійних умов, а саме Актом про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; Актом про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; Актом про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; Актом про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; Актом про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов.
Складання саме таких актів є підставою для анулювання ліцензії.
У цілому можна констатувати, що чинні на сьогодні Порядки контролю забезпечують однозначність та чіткість в організації та проведенні перевірок, оформленні їх результатів, а також сприяють спрощенню процедури проведення контрольних заходів.
Незважаючи на те, що практично щороку до Порядків контролю вносяться зміни з метою їх удосконалення, існує ще певний недолік, який, на нашу думку, потребує усунення. Так, відповідно до ст. 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” уніфікована форма акта, яка є складовою Порядків контролю, повинна містити переліки питань залежно від ступеня ризику від здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності. Станом на сьогодні всупереч цій нормі Закону Порядки контролю містять єдиний, однаковий перелік запитань для суб'єктів господарювання будь-якого ступеня ризику.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Неузгодженість окремих положень Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” із Законом України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг”, а також із положеннями спеціальних законів та підзаконних нормативно-правових актів не дає підстав для висновку про завершення формування системи нормативно-правового регулювання функції державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг.
Державний контроль потребує належної, чітко окресленої організаційної структури і правової бази. Для цього потребує удосконалення порядок організації системи контрольних органів, що передбачає законодавче закріплення в єдиному нормативному акті повноважень та сфери відповідальності кожного з них стосовно здійснення державного нагляду (контролю). У цьому акті необхідно дати вичерпний перелік органів, які мають право такого контролю у сфері комунальних послуг, а також чітко визначити функції, права та обов'язки кожного з них.
Потребує чіткого та однозначного тлумачення і система санкцій за порушення ліцензійних умов, її закріплення в єдиному нормативному акті. Це сприятиме викоріненню фактів корупційних зловживань та упередженого ставлення до суб'єктів господарювання при прийнятті рішення за результатами виявлених під час перевірки порушень.
Удосконалення потребують також і нормативно-правові акти Комісії (зокрема Порядки контролю) з тим, щоб усунути наявні неузгодженості з актами вищої юридичної сили (в частині способів проведення державного нагляду контролю, а також вичерпного переліку запитань для проведення контрольного заходу).
У подальшому планується дослідити питання ефективності та результативності здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг в Україні з метою розроблення пропозицій для більш ефективного використання ресурсів органів контролю та спрямованості суб'єктів державного контролю на запобігання правопорушенням.
Список використаних джерел
1. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності [Електронний ресурс]: Закон України від 5 квіт. 2007 р. № 877-V // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/877-16.
2. Про державне регулювання у сфері комунальних послуг [Електронний ресурс]: Закон України від 9 лип. 2010 р. № 2479-VI // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2479-17.
3. Про теплопостачання [Електронний ресурс]: Закон України від 2 черв. 2005 р. № 2633-IV // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2633-15.
4. Про питну воду та питне водопостачання [Електронний ресурс]: Закон України від 10 січ. 2002 р. № 2918-III // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2918-14.
5. Про природні монополії [Електронний ресурс]: Закон України від 20 квіт. 2000 р. № 1682-Ш // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1682-14.
6. Про ліцензування певних видів господарської діяльності [Електронний ресурс]: Закон України від 1 черв. 2000 р. № 1775-Ш // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Режим доступу: http: //zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1775-14.
7. Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовт. 2012 р. № 919. Із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серп. 2014 р. № 445 // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/919-2012-п.
8. Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 серп. 2013 р. № 752 // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/752-2013-п.
9. Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення [Електронний ресурс]: Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10 серп. 2012 р. № 283 (зі змінами) // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1476-12.
10. Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії” [Електронний ресурс]: Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10 серп. 2012 р. № 284 (зі змінами) // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1477-12.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Процес державного контролю у сфері господарської діяльності. Зворотній зв’язок у державному управлінні. Коригування діяльності управлінської системи. Термін перевірки дотримання вимог пожежної безпеки. Загальні повноваження органів державного контролю.
реферат [35,3 K], добавлен 23.04.2011Співвідношення взаємопов'язаних понять "процес", "провадження" та "процедура". Характеристика підходів щодо виділення стадій управління. Диференціація правового регулювання. Основні стадії провадження державного контролю господарської діяльності.
реферат [26,0 K], добавлен 23.04.2011Різні точки зору вчених на поняття, роль й місце державних управлінських послуг у механізмі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. Міжнародний досвід та нормативно-правове регулювання адміністративних послуг, їх класифікація.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 30.07.2011Особливості законодавчого регулювання надання послуг у сфері освіти країн Європейського Союзу та інших країн Центральної Європи. Система законодавства про освіту країн СНД. Практика застосування правового регулювання сфери освіти у США та країн Азії.
дипломная работа [258,1 K], добавлен 08.08.2015Загальні положення про ліцензійне (дозвільне) провадження, правове регулювання господарської діяльності в галузі транспортних послуг. Особливості ліцензійного провадження у сфері автомобільних, залізничних, повітряних, річкових та морських перевезень.
контрольная работа [31,0 K], добавлен 08.01.2012Характеристика державного управління як виду соціального управління. Аналіз функцій та принципів державного управління. Функції та організація санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 04.01.2008Поняття та сутність державного контролю. Формування та розвиток державного контролю. Принципи державного контролю та його види. Стадії державного контролю, їх характеристика та особливості. Порівняльний аналіз формування та розвитку державного контролю.
контрольная работа [35,3 K], добавлен 10.12.2008Функції державного управління в сфері захисту прав споживачів щодо якості продукції (товарів, рoбiт, послуг). Реалізація права споживачів на придбання товару належної якості. Відповідальність за порушення прав споживачів. Захист прав споживачів в Україні.
реферат [26,0 K], добавлен 11.10.2014Напрямки та значення реформування сектору безпеки й оборони як цілісної системи, нормативно-правове обґрунтування даного процесу в Україні. Концепція розвитку сфери національної оборони України, об'єкти контролю в даній сфері та методи його реалізації.
статья [20,7 K], добавлен 17.08.2017Аналіз пріоритетності застосування окремих державно-правових засобів впливу у сфері підприємництва. Система органів державного контролю у цій сфері. Співвідношення повноважень органів виконачої влади щодо участі у реалізації конкурентної політики.
реферат [35,8 K], добавлен 27.12.2011Поняття та зміст державного регулювання в сфері встановлення земельних сервітутів. Правовий режим земель охоронних зон в Україні. Державне регулювання та реєстрація правових відносин в сфері встановлення обмежень у використанні земельних ділянок.
магистерская работа [120,4 K], добавлен 19.11.2014- Законодавче та нормативно-правове забезпечення організаційної діяльності у сфері рекреаційних послуг
Особливість здійснення правового регулювання туристичної діяльності за допомогою підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються на підставі законів. Активізація діяльності підприємств у розвитку як внутрішнього, так і міжнародного туризму.
статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018 Огляд порядку здійснення екологічного контролю і шляхів покращення нормативно-правового забезпечення його реалізації. Аналіз практики у сфері застосування відповідальності суб'єктів господарювання і правових наслідків порушень екологічного законодавства.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 13.06.2012Модель взаємодії органів державної влади України у правоохоронній сфері. Суб’єкти державного управління у правоохоронній сфері. Правоохоронна сфера як об’єкт державного управління. Європейські принципи і стандарти в діяльності органів державної влади.
дипломная работа [129,4 K], добавлен 30.04.2011Загально-правова характеристика послуг у сфері освіти. Правова регламентація додаткових освітніх послуг, пов’язаних з отриманням грошей. Визначення шляхів мінімізації суб’єктивізму при прийнятті управлінського рішення керівництвом навчального закладу.
курсовая работа [130,0 K], добавлен 08.08.2015Поняття оренди і майнового найму. Завдання Фонду державного майна України. Функції Фонду державного майна України. Речові права на нерухоме майно за законодавством України. Функції Фонду у сфері приватизації, оренди та концесії державного майна.
реферат [23,7 K], добавлен 08.02.2011Визначення цивільно-правових теоретичних засад, принципів і методів механізму реалізації захисту прав споживачів у сфері надання послуг. Специфіка законодавства України у цій сфері, форми і види відповідальності за порушення, вдосконалення законодавства.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 24.01.2011Нормативно-правові джерела врегулювання відносин у паливно-енергетичній сфері. Особливості ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, транспортування нафти магістральним трубопроводом, постачання і зберігання природного газу.
контрольная работа [39,8 K], добавлен 27.12.2011Регулювання відносин у сфері діяльності транспорту як пріоритетний напрямок внутрішньої політики держави. Комплексне дослідження правових проблем державного регулювання транспортної системи. Пропозиції щодо вдосконалення транспортного законодавства.
автореферат [70,1 K], добавлен 16.03.2012Становлення та розвиток державного контролю за нотаріальною діяльністю у правовій доктрині та законодавстві. Співвідношення поняття державного контролю із суміжними правовими поняттями. Організаційно-правовий механізм та шляхи реформування контролю.
дипломная работа [116,6 K], добавлен 09.04.2011
