Роль оперативного пошуку в отриманні джерел первинної інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного університету ДПС України

Роль оперативного пошуку в отриманні джерел первинної інформації

Розглядаючи оперативно-розшукову діяльність в інформаційно-пізнавальній площині, оперативний пошук розуміють як напрям здобування первинної фактичної інформації. Успішна боротьба з податковою злочинністю передбачає їх глибоке вивчення з розкриттям рівня, структури, динаміки та розробку на цій основі програми ефективних заходів з профілактики.

Над вивченням проблем щодо організації і тактики виявлення злочинів працювали такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як: С.В. Албул, К.В. Антонов, Л.І. Аркуша, В.М. Атмажитов, Б.І. Бараненко, О.М. Бандурка, А.С. Вандишев, М.П. Водько, В.Ф. Волобуєв, К.К. Горяінов, Д.В. Гребельський, О.М. Джужа, О.Ф. Долженков, І.П. Козаченко, А.Г Лєкарь, В.А. Лукашов, В.В. Лисенко, Г.А. Матусовський, В.А. Некрасов, Д.Й. Никифорчук, О.О. Овчинський, Ю.Ю. Орлов, В.Л. Ортинський, М.Б. Саакян, О.О. Савченко, О.П. Снігерьов, В.Г Самойлов, ГК. Сінілов, П.В. Цимбал, І.Р Шинкаренко, В.Ю. Шепітько та ін. Однак необхідно визнати, що комплексного дослідження джерел отримання оперативної інформації про податкові злочини оперативними підрозділами податкової міліції під час застосування оперативного пошуку проведено не було.

Д.В. Гребельський зазначає, що оперативно-розшукова інформація, як вид правової інформації, за визначенням є сукупністю першочергових даних про осіб, причетних до підготовки і вчинення злочинів, факти злочинної діяльності, стан оперативно-розшукових сил, засобів, а також умови, в яких відбувається діяльність оперативних підрозділів по боротьбі зі злочинністю [2]. злочин оподаткування оперативний міліція

Закономірності виникнення та отримання інформації про осіб, події та факти, що становлять оперативний інтерес, базуються на властивостях відображення матеріальних явищ у реальній дійсності. Процес відображення містить взаємозв'язок між двома окремими матеріальними процесами, при якому особливості першого процесу відображаються у відповідних особливостях другого [3].

Повноцінному розумінню явища відображення сприяє твердження Р.С. Бєлкіна, який визначає, що відображення властиве всій матерії, адже будь-який матеріальний процес відображається в інших матеріальних процесах, що з ним пов'язані [4].

Необхідно зазначити, що процес виникнення будь-якої інформації являє собою певну подію, а будь-яка подія пов'язана зі змінами в оточуючому середовищі. Зміни в оточуючому середовищі передують настанню події, а настання події викликає зміни в оточуючому середовищі. Таким чином, щоб дізнатися про подію, необхідно зазначити про пов'язані з нею зміни, між якими існує об'єктивний зв'язок.

Отже, щоб отримати інформацію про об'єкти оперативної уваги, необхідно виявити зміни, що спричинені внаслідок виникнення цієї інформації. Аналізувати такі зміни можна лише в тих випадках, якщо відображення такої інформації має відповідний зміст, за яким можна зрозуміти їх причинний зв'язок. Зміст змін, що відбулися, та їх характер і є пошуковою інформацією. Такі зміни містять у собі відомості про весь процес відображення, вони стають матеріальними носіями інформації про об'єкти, що становлять оперативний інтерес.

Враховуючи те, що кожне явище об'єктивної дійсності характеризується системою зв'язків з оточуючим середовищем, то будь-які дії особи з підготування, вчинення та приховування злочинної діяльності відображаються в оточуючому середовищі у вигляді слідів. Такі сліди можуть залишатися на матеріально-фіксованих предметах навколишнього середовища (матеріальні) і в свідомості окремих осіб (ідеальні). Тому перед оперативними підрозділами податкової міліції постає завдання виявити всі можливі носії таких слідів і вилучити з них найбільш повну інформацію.

Результати вчинення будь-якого злочину як діяльності, що знаходить своє відображення в об'єктивній дійсності, є сліди вчинення злочину. У поєднанні вони утворюють цілісну слідову картину даного злочину. Отже, сліди вчинення податкових злочинів завжди знаходять своє відображення в різних фінансово-господарських документах. Іншими словами можна сказати, що кожний податковий злочин залишає своє фінансове відображення у навколишньому середовищі.

Як нами зазначалося, пізнання передбачає певні способи та джерела отримання інформації, а тому для повного з'ясування закономірностей отримання інформації під час оперативного пошуку необхідно визначити джерела, за допомогою яких ця інформація отримується.

На наш погляд, поняття джерел інформації можна визначити у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні джерелом інформації є будь-який носій такої. Залежно від зовнішньої структури такими можуть бути матеріальні (документи, предмети тощо) та ідеальні джерела (відомості, що містяться у свідомості людини). У вузькому розумінні щодо джерел отримання саме первинної інформації під час проведення оперативного пошуку таке визначення та класифікація є дещо детальнішою. У даному випадку під первинною інформацією розуміються зведення щодо фактичних даних, які свідчать про підготування або вчинення злочинів, раніше невідомих оперативному працівнику.

За своєю значимістю первинна інформація може бути умовно поділена за трьома видами: орієнтуюча (вказує на ознаки, що свідчать про можливе вчинення злочинів); дані, що свідчать про вчинення конкретних злочинів; зведення, що можна оцінити як підстави для порушення кримінальної справи.

На наш погляд, первинна інформація про ознаки можливого вчинення податкових злочинів може бути отримана працівником оперативного підрозділу податкової міліції із таких джерел:

1. Безпосереднє виявлення оперативним працівником ознак податкових злочинів у процесі відвідування суб'єкта господарювання (СГ); вивчення порядку отримання СГ бухгалтерських та фінансових документів, що характеризують його господарську діяльність; здійснення на об'єкті обслуговування оперативно-розшукових заходів тощо.

2. Інформація, що надходить від осіб, з якими встановлено конфіденційне співробітництво на засадах добровільності [5, с. 4].

3. Інформація, одержувана від районних і міських державних податкових інспекцій, інших оперативних підрозділів правоохоронних органів - суб'єктів ОРД [5, с. 1].

4. Інші джерела, з яких варто виділити неоперативні служби ОВС, інші правоохоронні органи і державні контролюючі організації, а саме:

а) державна служба охорони - здійснюючи сторожову охорону нерухомих об'єктів, працівники служби затримують осіб, які вчинили адміністративні порушення корисливої спрямованості, мають уяву про розташування об'єктів, що становлять оперативний інтерес та осіб, які на них працюють;

б) підрозділи ГіРФО - здійснюючи реєстрацію осіб, засуджених за економічні злочини, які звільнилися з місць позбавлення волі, проживають на території обслуговування та виїжджають за межі України;

в) державна автомобільна інспекція - про осіб, які становлять оперативний інтерес щодо їх власного автотранспорту;

г) криміналістичні, профілактичні, довідкові обліки підрозділів охорони громадського порядку МВС - надають можливість оперативному складу перевіряти та уточняти первинну інформацію, визначати перспективні напрями пошуку;

д) Державний арбітраж - про факти заподіяних матеріальних збитків, при суперечках між суб'єктами господарювання тощо;

е) Державна митна служба - про факти незаконного ввозу (вивозу) із країни товарно- матеріальних і валютних цінностей;

є) фінансові органи - зведення про осіб, які ухиляються від подачі декларацій про прибутки;

ж) банківські установи - зведення про угоди на значні суми; інформація про приписки, нецільове використання та неповернення кредитів тощо;

з) бюро технічної інвентаризації і реєстраційна палата - зведення про майно платника податків;

и) нотаріальні органи - зведення про угоди відчуження майна або його спадкування;

і) органи місцевої влади і управління - рішення адміністративних комісій та антимонопольного комітету;

ї) засоби масової інформації - про кримінальні події та факти, розшукуваних податковою міліцією осіб, тощо;

й) недержавні структури та громадські формування - запити і повідомлення про факти вчинення податкових злочинів;

к) громадяни - заяви, скарги і повідомлення про факти податкових злочинів та осіб, причетних до їх вчинення.

Ознаки, які свідчать про можливе вчинення податкових злочинів, лише тоді можуть становити оперативний інтерес, коли відхилення буде проаналізоване порівняно з аналогічними законно здійснюваними фінансовими операціями. З цього випливає, що крім збору інформації про власне ознаки, необхідно забезпечити організацію діяльності по надходженню зведень про аналогічні правомірні операції. Для того, щоб визначити класифікацію джерел отримання інформації про ознаки вчинення податкових злочинів, необхідно з'ясувати саме ці ознаки.

У механізмі слідоутворення податкових злочинів основне місце займають документи, що свідчать про способи вчинення кримінальної фінансово-господарської операції, схеми ухилення від сплати податків, яким платником податків конкретно, що має дуже важливе значення при їх виявленні. Спосіб вчинення податкового злочину є визначальним у процесі виникнення динамічної інформації про ухилення від оподаткування і обумовлені ним сліди набувають значення доказів по кримінальній справі.

Відомий вчений-криміналіст РС. Бєлкін тісно пов'язував процес виникнення інформації з процесом відображення. Він зазначав: „стосовно процесу доведення зміни в середовищі як результат відображення в цьому середовищі події є інформація про цю подію, ті самі фактичні дані, за допомогою яких можна судити про подію злочину. Отже, сам процес виникнення інформації є процесом відображення, а її виникнення - результатом цього процесу” [4].

Необхідно визнати, що інформація, яка міститься на матеріальних носіях, стає актуальною лише тоді, коли вона сприйнята конкретним суб'єктом пізнання. При цьому величина такої інформації залежить від кваліфікації суб'єкта - користувача інформацією. У зв'язку з цим виникає питання: що є джерелом інформації? Існують різні точки зору з цього питання. Так, щодо оперативно-розшукової діяльності А.Ю. Шумілов говорить, що джерело інформації - це „носій яких-небудь відомостей, за допомогою яких оперуповноважений отримує фактичну інформацію в оперативно-розшуковій діяльності. Джерелом інформації можуть бути фізична і юридична особа, документи, публікації в засобах масової інформації, об'єкт візуального спостереження” [6, с. 45].

На наш погляд, джерелом інформації є не сліди-відображення, а взаємодіючі матеріальні об'єкти (явища), що їх породжують. Сліди-відображення в цій системі виступають як носії відображеної інформації.

Розглядаючи питання інформаційного відображення ознак податкових злочинів, П.В. Цимбал слушно зазначає, що вони можуть носити явний характер, які в основному мають прихований, замаскований під латентну діяльність, або ж трактуються як необережність, недостатній професіоналізм відповідальних за ведення фінансово-господарської діяльності службових осіб. У зв'язку з цим важливе значення у правозастосовній діяльності має вивчення кореляційних зв'язків елемента криміналістичної характеристики про механізм слідоутворення податкових злочинів з такими елементами цієї характеристики, як: час, місце, обстановка, у яких відображається подія злочину в усіх послідовних фазах з урахуванням стану податкового законодавства на період, що вивчається. Час вчинення податкового злочину означає встановлення податковим законодавством і іншими нормативно-правовими актами про податки і збори фактичних відомостей, які вказують на період виконання обов'язків платника податку по нарахуванню і сплаті відповідних видів податку. Місце вчинення податкового злочину означає, в широкому розумінні, територіально-адміністративне утворення, на яке розповсюджується дія відповідних нормативно-правових актів по податках і зборах, що входять у компетенцію контролюючого органу, який здійснює податковий контроль. Безпосереднім місцем може бути організація, підприємство, місцезнаходження директора, головного бухгалтера, їх офіси, квартири платників податку тощо, місце здійснення підприємницької діяльності або складання первинних підроблених документів бухгалтерської звітності і розрахунків по податках і зборах [7]. Усе це є дуже важливим та необхідним для врахування під час виявлення джерел первинної інформації про ознаки податкових злочинів.

Аналіз оперативної обстановки у сфері оподаткування, досвід та результати роботи оперативних підрозділів податкової міліції дозволяють визначити основну тенденцію ухилення від сплати податків, сформовану протягом останніх років. Передусім, це створення ускладнених протиправних схем обігу товарно-матеріальних цінностей, які використовуються підприємцями з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, мінімізації бази оподаткування, незаконного відшкодування із бюджету податку на додану вартість тощо. Безумовно, що викриття таких схем потребує своєчасного отримання первинної інформації з метою подальшого виявлення суб'єктів господарювання, задіяних у кримінальному ланцюгу.

Підсумовуючи викладене вище, слід зазначити, що основними джерелами отримання первинної інформації про ознаки податкових злочинів під час застосування оперативного пошуку можуть виступати результати безпосередньо проведених оперативним працівником оперативного підрозділу податкової міліції оперативно-розшукових заходів, аналіз вивчення фінансово-бухгалтерських документів про господарську діяльність платника податків та повідомлення осіб, з якими установлено конфіденційне співробітництво на засадах добровільності.

Список використаної літератури

1. Мазуренко М.С. Джерела отримання інформації про факти незаконного відшкодування податку на додану вартість / М.С. Мазуренко // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). - 2009. - N° 4. - С. 276-281.

2. Гребельский Д.В. Теоретические проблемы оперативно-розыскной деятельности органов милиции: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук / Д.В. Гребельский. - М., 1968. - 19 с.

3. Філософський словник / [за ред. В.І. Шинкарука]. - [2-ге вид., перероб. і доп.]. - К. : Головна редакція української радянської енциклопедії, 1986. - С. 232-233.

4. Белкин РС. Курс криминалистики: [учебное пособие для вузов] / Р.С. Белкин - [3-е изд.]. - М.: ЮНИТИ - Дана, 2001. - С. 233.

5. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року N° 2135- XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 22.

6. Шумилов А.Ю. Закон и оперативно-розыскная деятельность: толковый словарь понятий и терминов, используемых в законодательстве в области оперативно-розыскной деятельности / А.Ю. Шумилов - М.: АВС, 1996. - 77 с.

7. Цимбал П.В. Детермінанти вчинення ухилень від сплати податків як елемент предмета доказування в кримінальній справі / П.В. Цимбал, Т.М. Барабаш // Науковий вісник: збірник наукових праць Академії ДПС України. - Ірпінь, 2002. - № 2 (16). - С.170-171.

Анотація