Елементи повторності у слідчій діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного університету ДПС України

Елементи повторності у слідчій діяльності

Розслідування кримінального провадження значно залежить від чіткої організації слідчої роботи. Від уміння слідчого правильно спланувати свою роботу, організувати та налагодити взаємодію залежатиме ефективність слідчої діяльності. При цьому в слідчій практиці існують ситуації, коли через об'єктивні та суб'єктивні чинники робота слідчого може повторюватися. Наприклад, повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, проведення повторних слідчих дій з одним учасником, а також однієї і тієї ж слідчої дії з різними учасниками, допущення помилок при виконанні слідчих дій, які потрібно виправити завдяки проведенню повторної та додаткової слідчої дії, тощо. тактичний слідчий злочин

Організаційно-тактичні елементи у слідчій діяльності є актуальними і їх актуальність постійно зростає, коли є необхідність у розслідуванні багатоепізодних злочинів, вчинених проти держави, масштабні економічні, податкові та інші тяжкі злочини, коли може бути велика кількість учасників процесу незалежно від їх процесуального становища. При проведенні повторних та додаткових слідчих дій, одних і тих самих слідчих дій, які можуть повторюватися залежно від учасників розслідування та від тих обставин, які потрібно з'ясувати, перевірити, уточнити, а також знайти нові докази та доповнити загальну доказову базу. Так, необхідність у організаційно-тактичних елементах слідчої діяльності у контексті повторності цієї ж діяльності визначається умовами і потребами слідчої необхідності та оперативності.

На нашу думку, організаційно-тактичні елементи повторності у слідчій діяльності потрібно розглядати через виділення таких елементів, які дозволять підвищити роботу слідчого і створити належні умови для досягнення ефективного результату щодо розкриття і розслідування кримінальних справ. До таких елементів можна віднести:

1. Організаційні аспекти повторності у слідчій діяльності, які можна поділити на:

1.1. Складання повторного плану слідчим з реалізації запланованих заходів щодо кримінальної справи в цілому, а також складання повторного плану проведення окремих повторних слідчих дій.

У зв'язку з цим повторне планування - це засіб цілеспрямованого пошуку доказів, які раніше не вдалося встановити, знайти, зафіксувати, оскільки не було виконано такої роботи. Повторне планування полягає у своєчасному визначенні завдань і мети подальшого розслідування злочину, побудові слідчих версій, розробці шляхів, способів їх перевірки і порівняння з наявними доказами, повторному використанні найбільш доцільних або нових тактичних прийомів, а також у використанні слідчим необхідних науково-технічних засобів для проведення повторних (додаткових) слідчих дій (або первинних) з метою пошуку нових доказів. Повторне планування розслідування, на нашу думку, виникає тоді, коли слідчий сам повинен усвідомити його необхідність пройти цей шлях повторно.

За результатами проведеного нами опитування 355 слідчих органів внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки, прокуратури на запитання, які заходи підлягають включенню в план повторного проведення розслідування, що зупинялося процесуально, були отримані такі дані: 56,3 % респондентів зазначили, що потрібно зробити аналіз раніше виконаної роботи; 34,4 % - з'ясувати причини невиконання намічених заходів; 25,1 % - зробити зміни в раніше застосовуваних тактичних діях; 13,2 % - вказали на підстави для зміни учасників розслідування.

На запитання до тих самих респондентів, що потрібно включити в підготовку до повторного проведення слідчої дії, відповіді слідчих були такими: отримання додаткової (уточненої) інформації щодо повторного проведення слідчої дії - 51,5 %; аналіз заздалегідь зроблених помилок слідчим і його помічниками - 45,9 %; включення в проведення слідчої дії інших необхідних учасників - 23,7 %; зміна тактики слідчої дії - 26,8 %; переробка плану для проведення повторної слідчої дії - 17,5 %.

1.2. Детальне (повторне) вивчення наявних матеріалів кримінальної справи та інших джерел, які мають значення по справі.

На наше глибоке переконання, помилкою практичних працівників є той факт, що вони переоцінюють свої можливості запам'ятовувати і тим самим ігнорують можливість перечитувати і аналізувати кілька разів матеріали кримінальної справи. Процес вивчення і аналізу слідчої інформації - це ядро процесу розуміння того, що ти ще не зробив, що зроблено на певний момент часу так або не так, як це потрібно було зробити тепер або в майбутньому, що можна сьогодні зробити, щоб виправити або змінити ситуацію на краще тощо. Це процес певних можливостей за негативних обставин у слідчій діяльності. Повторне вивчення і аналіз матеріалів кримінальної справи - це спосіб удосконалення дій слідчого з метою пошуку істини в розслідуванні злочину. Неодноразове вивчення інформації дозволяє відстежити ту обставину, яка не могла бути осмисленою раніше або не була зрозумілою під час першого вивчення кримінальної справи чи первинного отримання інформації.

1.3. Взаємодія слідчого з колегами, оперативними працівниками, експертами, державними та іншими органами, громадськістю (забезпечення чіткого обміну інформацією) тощо.

У зв'язку з цим нас цікавить повторність у взаємодії, якість і результат у повторній слідчій діяльності, оскільки без якісної взаємодії певних учасників між собою в повторній слідчій діяльності отримати певні позитивні результати буде досить складно. Не є винятком тактичні ситуації, у яких без належної взаємодії неможливо взагалі виконати повторну роботу слідчого.

Повторність виявляється у постійній тривалій діяльності між різними суб'єктами взаємодії, виходячи з потреб слідчої практики. Тривалість взаємодії між різними суб'єктами при розслідуванні кримінальної справи носить багатогодинну і багатопланову роботу. Така взаємодія містить повторність певних дій. Наприклад, повторний обмін інформацією між експертом (спеціалістом) і слідчим при проведенні повторного огляду місця події, обшуку, виїмці, допиті, призначенні та проведенні судових експертиз.

В.В. Ковальов зазначає, що процесуальні аспекти взаємодії слідчого з працівниками експертно-криміналістичних підрозділів у законодавчому плані відпрацьовані на недостатньому рівні, на що вказали 87 % опитаних слідчих [1, с. 90]. Нормативна регламентація тривалої взаємодії між перерахованими суб'єктами дозволить мінімізувати процесуальні та організаційно-тактичні конфлікти, мінімізує дублювання роботи між учасниками, якісно проводити повторні дії, надасть максимальної правової взаємодії, дасть змогу вирішити практичні труднощі, що склалися між суб'єктами щодо виконання завдань з розкриття і розслідування злочинів.

2. Психологічні основи повторності слідчої діяльності, які можна поділити на:

2.1. Психологічний підхід слідчого до роботи, що повторюється.

Ця психологічна особливість зумовлена такими обставинами. По-перше, слідчий може виконувати як повторні слідчі дії, так і повторні процесуальні дії. У межах однієї кримінальної справи він може виконувати повторно одну слідчу дію як з одним учасником кримінального судочинства, так і повторювати одну і ту саму слідчу дію, але з різними учасниками (допит декількох підозрюваних, обвинувачених, потерпілих; відтворення обстановки і обставин події з декількома учасниками кримінальної справи, пред'явлення об'єкта для впізнання декільком особам). По-друге, слідчий може виконувати повторно як свою роботу, проведену ним раніше, так і роботу, яка була проведена іншим слідчим того самого слідчого підрозділу або іншим компетентним органом.

У зв'язку з цим слідчому потрібно бути професійно активним і психологічно не втомлюватися, коли він буде проводити одні й ті самі слідчі дії з декількома учасниками кримінального процесу. Наприклад, такі практичні ситуації можуть виникати при розслідуванні злочинів, скоєних групою осіб або злочинною організацією; коли потерпілими у кримінальній справі є велика кількість осіб. При такій ситуації, коли йому необхідно провести підряд декілька одних і тих самих слідчих дій з різними особами, слідчий може просто психологічно втомитися при виконанні такої роботи. Психологічна втома слідчого може призвести до упущення важливих деталей у слідстві, до формального виконання однієї і тієї слідчої дії з декількома учасниками, прояву безініціативності щодо пошуку доказів, допущення помилок та прорахунків.

Крім того, у слідчій практиці внаслідок різних обставин і причин часто практикується передача кримінальної справи як від одного слідчого до іншого в межах одного слідчого підрозділу, так і від одного компетентного слідчого органу до іншого. У таких випадках психологічне відношення слідчого до такої практики може містити позитивні й негативні чинники. До позитивних можна віднести: 1) я зроблю цю роботу краще за мого попередника; 2) на раніше прийняті рішення попереднього слідчого дивитися критично, корегувати їх, приймати нові; 3) шукати допущені помилки та прорахунки, можливість їх виправлення, усунення тощо. Негативними можуть бути: 1) небажання робити роботу після когось; 2) відсутність ініціативності; 3) формальне ставлення до справи, шаблонні дії тощо.

З огляду слідчої практики можна дійти висновку, що кожний слідчий на будь-яку ситуацію або проблему дивиться зі своєї позиції, по-своєму, а тому індивідуально, по-різному реалізує свій психологічний підхід до слідчої роботи, яка повторюється. Можна припустити, що буде доречно передавати кримінальні справи від одного слідчого до іншого у випадках, коли розслідування по конкретній справі у конкретного слідчого зайшло у глухий кут, справа зупинена, на його переконання він використав усі свої можливості. Буде доречною така практика, коли кримінальні справи повертаються на додаткове розслідування і розслідування доручається іншому слідчому.

2.2. Психологія планування повторної роботи.

Вважаємо, що слідчий повинний бути психологічно готовим до виконання повторної слідчої роботи. Він повинний себе готувати до повторної слідчої роботи, яка може його чекати на різних етапах проведення розслідування. Психологічне налаштування слідчого до планування слідчої роботи повторно повинне ставитися у розумове завдання на першочергових етапах з розкриття і розслідування кожної конкретної кримінальної справи.

Багаторічний досвід, знання, навички та інтуїція, що ґрунтуються на обставинах справи, дозволять передбачити, спланувати досвідченому слідчому можливість вчасно провести повторні (додаткові) слідчі та процесуальні дії. А тому молодому слідчому непотрібно забувати, що будь-яку слідчу роботу, проведену ним раніше, можливо, потрібно буде повторити по- іншому, з пошуком нестандартних дій з його боку, із залученням інших людських ресурсів, криміналістичних засобів і прийомів. Заздалегідь уявне планування можливого розвитку такої ситуації дозволить уникнути чинника раптовості для молодого слідчого. Якщо слідчий має можливість інтуїтивно прораховувати численні слідчі ситуації, що ґрунтуються на обставинах справи, то такі можливості дозволять слідчому бути у всеозброєнні, психологічно готовим до проведення одних і тих самих слідчих дій повторно (додатково) з пошуком як нових доказів, так і із завданням перевірки і доповнення наявних матеріалів, виключення суперечностей у них. Вважаємо, що при такій організації своєї роботи слідчий проводить профілактику власних слідчих помилок і прорахунків, а також має можливість до ліквідації ситуацій щодо не виконання певних дій в конкретний час.

2.3. Психологія виконання повторної роботи.

Якісне виконання повторної роботи буде реалізовано при правильному плануванні такої роботи як в уявному прогнозуванні, так і у письмовій формі. Робота, що повторюється, повинна бути реальною і можливою для виконання, а також необхідною при аналізі всіх обставин справи. При виконанні повторної роботи повинна враховуватися специфіка виконання її вперше, якість її проведення і результат. Т акож враховується ризик і складнощі проведення такої роботи.

За результатами опитування 355 слідчих, яким було поставлено запитання, які слідчі дії по кримінальних справах, що перебували у провадженні та повернені на додаткове розслідування, їм найскладніше було проводити повторно: 30,1 % респондентів назвали слідчий огляд; 33,8 % - освідування; 22,2 % - пред'явлення для пізнання; 11,0 % - очна ставка; 17,7 % - відтворення обстановки і обставин події; 35,8 % - обшук.

Наведені цифри свідчать про те, що у слідчих при виконанні повторних слідчих дій виникають певні труднощі. Це є підтвердженням того, що слідчі внаслідок різних причин стикаються з певними проблемами при виконанні повторної роботи. Отримані дані вказують на необхідність розробки нових тактичних рекомендацій, спрямованих на покращення повторних (додаткових) слідчих дій, для якісного проведення і тактики повторного слідства в цілому.

3. Тактичний зміст повторності у слідчій діяльності, який можна розглядати через:

3.1. Тактичне рішення слідчого про повторне виконання слідчої роботи.

Таке рішення визначається повторним вибором мети, тактичними прийомами і комбінаціями, використанням засобів для вирішення певної слідчої ситуації.

Досліджуючи це питання, 355 слідчим було поставлено питання, хто найчастіше є ініціатором повторного проведення слідчих дій за наявності кримінально-процесуальних і організаційно-тактичних помилок слідчого. Були отриманні такі результати: 26,2 % респондентів назвали слідчого; 51,0 % - прокурора; 33,2 % - керівника слідчого відділу; 3,7 %

- керівника РУВС, оперативного підрозділу; 16,1 % - підозрюваного, обвинуваченого; 26,9 %

- захисника.

3.2. Т актичний ризик у повторній слідчій діяльності.

Не потрібно забувати, що при виконанні первинної конкретної роботи могли брати участь зацікавлені особи (підозрюваний, обвинувачений, захисник). Вони, у свою чергу, як правило, вже ознайомлені з первинними результатами, знають тактику слідчого, можуть спрогнозувати подальші рішення і дії. У таких ситуаціях прийняття рішення про виконання повторно будь- якої дії і його реалізації піддаються певному ризику.

Тактичний ризик у повторній слідчій діяльності, у проведенні повторних та додаткових слідчих дій залежить від ряду подій і причин, до них можна віднести: результат і якість виконаної первинної слідчої роботи, а також його професійний аналіз; поінформованість учасників розслідування про результати первинної роботи, про подальший план роботи слідчого; розробка конкретної, точної мети і завдань проведення повторної роботи; протидія розслідуванню з боку учасників розслідування; відсутність належної взаємодії між її учасниками; несприятливі умови для виконання запланованої роботи; професіоналізм і практичний досвід слідчого.

Повторний тактичний ризик - це конкретна тактична небезпека, що збільшується порівняно з первинним тактичним ризиком, покладається вона на слідчого при прийнятті і реалізації конкретних повторних рішень у конкретний момент слідчої ситуації.

3.3. Раптовість у повторній слідчій діяльності.

Т актика слідчої діяльності характеризується не тільки елементами, що визначають загальний порядок і прийоми проведення слідчих дій, але й особливостями їх здійснення у складних несприятливих ситуаціях, коли зацікавлені особи перешкоджають процесу розслідування. За таких обставин раптовість є засобом подолання протидії, оскільки без активних дій слідчого і наступальних тактичних прийомів вирішити завдання розслідування практично неможливо [2, с. 173].

Раптовість проведення повторних та додаткових слідчих дій повинна досягатися внаслідок грамотного використання тактичних прийомів, прихованістю своїх дій, шляхом забезпечення технічних засобів, місця, часу проведення заходу.

Професійний досвід і акторська майстерність слідчого повинні створювати конкретні ситуації, в яких виникає ефект раптовості для протидіючої особи і тим самим створювати основу для отримання доказової інформації.

3.4. Т актичний прийом у повторній слідчій діяльності.

Тактичний прийом у повторній слідчій діяльності розуміється нами як найбільш раціональна поведінка слідчого з позиції тактичної доцільності у момент проведення повторних та додаткових слідчих дій для виявлення, фіксації, дослідження і використання доказової інформації з метою ліквідації допущених об'єктивних і суб'єктивних помилок (прорахунків).

Застосовуючи тактичні прийоми при проведенні повторних та додаткових слідчих дій, необхідно враховувати: обґрунтованість; доцільність у конкретних ситуаціях; прогнозування слідчим можливих результатів; прогнозування можливих несприятливих ситуацій з метою подальшого оперативного їх усунення; уявно ставити себе на місце учасника.

Підсумовуючи наведене, потрібно зазначити, що організаційно-тактичні елементи повторності у слідчій діяльності при розкритті та розслідуванні злочинів займають своє місце з огляду на потреби слідчої практики та розвитку криміналістики.

Список використаної літератури

1. Ковальов В.В. Взаємодія слідчого з працівниками експертної служби МВС України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Ковальов Василь Володимирович. - К., 2007. - 227 с.

2. Бахин В.П. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью (данные исследований за 1980-2002 г) / В.П. Бахин, Н.С. Карпов. - К., 2002. - 458 с.

Анотація