Характеристика складу адміністративних деліктів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що поняття «склад адміністративного делікту (правопорушення)» займає одне з центральних місць в адміністративно-правовій науці і має велике практичне значення. По-перше, воно сприяє виявленню найбільш істотних ознак антигромадських діянь, їх розмежуванню й установленню справедливих санкцій; по-друге, допомагає відповідним органам правильно кваліфікувати проступки й обирати адекватні їм заходи впливу; по-третє, дозволяє зрозуміти закон, допомагає навчанню юристів і правовому вихованню громадян.

На сьогодні у юридичній літературі існують різні визначення поняття «склад» щодо адміністративного делікту. Аналіз свідчить: це система ознак, яка закріплена у нормах адміністративного права і характеризує певну поведінку суб'єкта як правопорушення, за яке передбачено адміністративну відповідальність. Одночасно слід зазначити, що основна увага приділяється правовому аспекту складу адміністративного правопорушення. Разом з тим склад адміністративного правопорушення -- це перш за все логічна форма поняття, його юридична конструкція, за допомогою якої створюється абстраговане поняття з елементами, що характеризують його об'єктивні і суб'єктивні властивості.

Вчення про склад адміністративного делікту розроблено в правовій науці досить повно і всебічно, так даній проблемі присвятили свої роботи такі вчені, як: Шкарлупа В.К., Забарний Г.Г., Битяк Ю.П., Зуй В.В., Колпаков В.К., Данількевич М.І. та інші автори [2; 3; 6; 7; 9; 10; 11].

У статті охарактеризовано склад адміністративних деліктів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Визначено проблемні питання та визначено шляхи їх вирішення.

Метою даної статті є юридичний аналіз складу адміністративного проступку у сфері безпеки дорожнього руху.

Найбільш цілісну дифеницію складу адміністративного делікту, на нашу думку, пропонує В.К. Колпаков. Він вказує, що «під складом адміністративного делікту розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним деліктом» [10, с.252].

Адміністративні правопорушення, що вчинюються у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, як і інші адміністративні проступки мають свій склад, який включає у себе елементи, що всебічно характеризують вчинене протиправне діяння. До цих елементів відносяться об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. При цьому, для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності необхідна обов'язкова наявність у протиправному діянні усіх елементів складу правопорушення. Відсутність хоча б одного з них не дозволяє кваліфікувати діяння як адміністративне правопорушення, а, отже, застосовувати адміністративні стягнення. Від якості оцінки елементів складу залежить правильність кваліфікації правопорушення й вибір відповідного адміністративного стягнення.

Тому під складом адміністративного делікту, пов'язаного з порушенням законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, слід розуміти сукупність обов'язкових об'єктивних і суб'єктивних ознак, які утворюють і характеризують, згідно з чинним законодавством, суспільно-шкідливе діяння як певний вид адміністративного проступку, в даній сфері.

В.К. Колпаков зазначає, що склад адміністративного делікту це опис діяння у законі. Опис ще не вчиненого, а тільки передбачуваного чи можливого діяння. Для такого опису використовуються лише юридичне значущі ознаки, які характеризують діяння як правопорушення. Вони отримали назву конструктивних ознак.

Структурно склад адміністративного делікту складається з таких елементів: об'єкт складу адміністративного делікту; об'єктивна сторона складу адміністративного делікту; суб'єкт складу адміністративного делікту; суб'єктивна сторона складу адміністративного делікту.

Встановлення ознак об'єкта делікту має важливе практичне значення для юридичної кваліфікації [12, с. 284]. Об'єкт адміністративного делікту визначається характером суспільної шкідливості цього правопорушення, а також тими соціальними цінностями, які захищаються конкретною адміністративно-правовою нормою. Правильне встановлення об'єкта при порушенні законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху має важливе теоретичне та практичне значення, оскільки саме об'єкт дозволяє визначити соціально сутність цього проступку, встановити його суспільно небезпечні наслідки, сприяє правильній кваліфікації діяння, а також відмежуванню його від суміжних посягань. Об'єкт адміністративного правопорушення можна визначити як ті суспільні відносини, яким правопорушення заподіює шкоду або створює загрозу її заподіяння [ 2, с. 176].

Наступним елементом складу адміністративного делікту, пов'язаного з порушенням законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є об'єктивна сторона. Об'єктивна сторона делікту -- це сукупність передбачених нормою адміністративного права ознак, які характеризують зовнішню сторону правопорушення [5, с. 29].

Діяння -- провідна, головна ознака об'єктивної сторони [ 9, с. 56]. Зміст об'єктивної сторони правопорушення становлять такі ознаки, як діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням та наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку. Насамперед зазначимо, що обов'язковим компонентом об'єктивної сторони складу будь-якого правопорушення є діяння: дія або бездіяльність (ст. 9 КУпАП). Якщо відсутнє діяння, адміністративна відповідальність виключається.

Розглядаючи протиправне діяння, як основну ознаку об'єктивної сторони складу адміністративного делікту, слід зазначити, що воно може проявлятися у формі дії або бездіяльності. Дія це активна форма поведінки особи. Переважна більшість адміністративних правопорушень вчиняється за допомогою відповідних активних дій. Бездіяльність -- це пасивна поведінка, невиконання відповідних обов'язків, що покладаються на особу відповідними правовими актами. Діяння, пов'язані з порушенням законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зовні можуть проявлятися як у формі дії (перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал світлофора тощо), так і бездіяльності (ненадання переваги в русі пішоходам, рух у темну пору доби без увімкненого світла фар, неувімкнення покажчика повороту при здійсненні маневру тощо).

Діяння, які утворюють об'єктивну сторону адміністративних деліктів, пов'язаних з порушенням законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху безпосередньо визначені у диспозиціях статей, які містяться в главі 10 КУпАП.

Наслідки вчиненого діяння є елементом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення. Розглядаючи питання про наслідки адміністративних деліктів, пов'язаних з порушенням законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, слід зазначити, що склад делікту може бути матеріальними або формальним.

Матеріальним складом називається такий склад, об'єктивна сторона якого включає не тільки дії чи бездіяльність, але також і наслідки, що знаходяться в причинному зв'язку з ними. Отже, якщо певні дії чи бездіяльність не спричинили описаних у правовій нормі наслідків, то відповідальність за їхнє вчинення не застосовується.

За конструкцією об'єктивної сторони до числа матеріальних відноситься лише декілька складів деліктів, пов'язаних з порушенням законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Так адміністративний делікт, закріплений у ч. 4 ст. 122 КУпАП, може вважатися закінченим лише за умови настання певних шкідливих наслідків -- створення аварійної обстановки, а отже його склад є матеріальним. Відповідно, у процесі встановлення ознак об'єктивної сторони делікту, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, суб'єкт адміністративно-правової кваліфікації окрім факту вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху, зазначеного у диспозиції даної статті, має констатувати наявність аварійної обстановки та причинного зв'язку між нею та порушенням відповідних ПДР.

Формальним складом називається такий склад, об'єктивна сторона якого складається тільки з діяння (дії чи бездіяльності). Більшість складів деліктів, пов'язаних з порушенням законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є формальними. Прикладом можуть служити такі делікти, як: порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями безпеки або мотошоломами (ст. 121); невиконання водіями вимог про зупинку (ст. 122-2) тощо.

Чинне адміністративне законодавство не дає узагальненого визначення суб'єкта адміністративного правопорушення, як це, наприклад, зроблено у ст. 18 КК України відносно суб'єкта злочину [13]. Проте у літературі зустрічаються різні підходи до формулювання суб'єкта адміністративного делікту. А. Комзюк визначає суб'єкт як фізичну осудну особу, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність [1, с. 18]. В. Зуй зазначає, що суб'єктом адміністративного проступку визнається фізична особа, яка досягла на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку [ 3, с. 166].

Спираючись на положення, які містяться в законодавстві, наука, як правило, визначає дві групи суб'єктів адміністративного делікту: загальний; спеціальний.

Загальний суб'єкт -- це фізична, осудна особа, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла віку адміністративної відповідальності (16 років).

Спеціальний суб'єкт -- це фізична особа, яка поряд із загальними ознаками володіє також додатковими, специфічними ознаками, які характеризують адміністративно-правовий статус особи і передбачені відповідним складом адміністративного проступку. Так, суб'єкт делікту, передбаченого ст. 122 КУпАП -- водій механічного транспортного засобу -- відноситься до категорії спеціальних суб'єктів. Адже він поряд із загальними ознаками суб'єкта (досягнення необхідного віку, осудність) характеризується також додатковими ознаками, що є обов'язковими для даного складу делікту.

Як зазначає В.К. Колпаков, правове становище суб'єктів неоднакове. Вони різняться за видами трудової діяльності, займаними посадами, відношенням до військового обов'язку тощо. Посадовим обов'язком службовця може бути забезпечення додержання визначених загальнообов'язкових правил [11, с. 267-268].

Спеціальні ознаки можна поділити на три групи, що визначають:

а) особливості трудової діяльності та службового становища (посадова особа, капітан судна, робітник підприємства торгівлі, водій, підприємець тощо); адміністративний правопорушення юридичний

б) протиправну поведінку в минулому (особа, що перебуває під адміністративним наглядом; особа, що раніше притягувалася до адміністративної відповідальності тощо);

в) інші особливості суб'єкта (військовозобов'язаний, призовник, представник власника, хворий тощо).

Суб'єктивною стороною складу правопорушення є сукупність ознак, які характеризують психічне ставлення суб'єкта до вчиненого діяння та його наслідків [9, с. 66]. Юридичними ознаками, що характеризують зміст суб'єктивної сторони складу правопорушення, є вина (обов'язкова ознака), мотив, мета вчинення правопорушення, настрій та емоції, різного роду переживання (факультативні ознаки).

Вина -- це психічне ставлення особи до протиправного діяння, яке вчиняється або вчинене нею, та його наслідків у формі умислу або необережності. Вина -- це завжди умисел або необережність. Лише за наявності вини особи щодо вчиненого нею діяння можна говорити про наявність складу адміністративного правопорушення як підстави адміністративної відповідальності.

Зовнішній прояв вина отримує в одній з таких форм як умисел та необережність. У загальних рисах поняття цих форм вини розкривається в ст.ст. 10 і 11 КУпАП.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).

Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим із необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (протиправна самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (протиправна недбалість).

Виходячи з аналізу диспозицій статей КУпАП, які встановлюють адміністративну відповідальність за делікти, пов'язаних з порушенням законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, можна зробити висновок, що дані делікти можуть вчинятися як у формі умислу так і з необережності.

Мотив і мета адміністративного делікту -- факультативні ознаки суб'єктивної сторони складу проступку. Під мотивом розуміється усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яким вона керувалася при вчиненні проступку. Мета -- це наслідок, результат, якого прагне досягти особа, вчиняючи адміністративний проступок. Мета -- це уявний образ результату, до якого прагне винний, його уявлення про ті бажані наслідки, в які повинні настати в результаті вчинення проступку.

Такі елементи суб'єктивної сторони, як мета і мотив, жодним чином не впливають на адміністративно-правову кваліфікацію передбачених статтями КУпАП порушень Правил дорожнього руху. Єдиною ознакою суб'єктивної сторони, яка підлягає встановленню у процесі юридичної оцінки того чи іншого порушення ПДР є вина порушника.

При встановленні форми вини у вчиненні адміністративного делікту, передбаченого статтями КУпАП, які встановлюють відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, визначальну роль відіграє та обставина, що обізнаність особи з діючими ПДР є першоосновою та обов'язковою підставою отримання нею посвідчення водія транспортного засобу. Адже учасники дорожнього руху зобов'язані знати та дотримуватись вимоги Правил дорожнього руху, які їх стосуються.

Отже, склад адміністративного делікту, пов'язаного з порушенням законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху -- це сукупність обов'язкових об'єктивних і суб'єктивних ознак, які утворюють і характеризують, згідно з чинним законодавством, суспільно-шкідливе діяння як певний вид адміністративного проступку, в даній сфері.

Таким чином, можна констатувати, що вчення про склад адміністративного делікту має велике практичне значення для дослідження сутності адміністративного правопорушень, пов'язаних з порушенням законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та може призвести до визначення причин та умов вчинення адміністративних проступків взагалі, що веде до використовування адекватних заходів їх профілактики.

Також вважаємо, що для більш ефективної діяльності державних органів, прозорості відносин та відкритістю стосунків між різними суб'єктами суспільних відносин, оптимізації регулюючого впливу взаємної відповідальності держави і особи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху необхідне «переведення» норм, які встановлюють адміністративну відповідальність за порушення норм і правил у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху до відповідного Дорожньо-транспортного кодексу.

Література

1. Адміністративна відповідальність в Україні: [навч. посібник] / За заг. ред. А.Т. Комзюка. - Харків: Право, 1998. - 78 с.

2. Адміністративне право України: підручник / [Ю.П. Битяк, В.М. Паращук, О.В. Дьяченко та ін.]; за ред. Ю.П. Битяка. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 544 с.

3. Адміністративне право України: підручник для юрид. вузів і фак. / [Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.]; за ред. Ю.П. Битяка. - Харків: Право, 2000 - 520 с.

4. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР: [учеб. пособие.] / Д.Н. Бахрах - Свердловск: Изд. Урал. ун-та, 1989. - 204 с.

5. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка: [учебное пособие] / Д.Н. Бахрах - Свердловськ, 1987.- 70 с.

6. Битяк Ю.П. Административное право Украины (Общая часть). / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй. I Учебное пособие. - Х.: ООО “Одиссей”, 1999. - 224 с.

7. Колпаков В.К. Адміністративне право України: [підручник] / В.К. Колпаков. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 736 с.

8. Коваль Л.В. Адміністративне право: [підручник] / Л.В. Коваль - К.: Вентурі, 1998. - 211 с.

9. Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): [навч. посіб.] / В.К.Колпаков. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 256 с.

10. Колпаков В.К. Адміністративне право України: [підручник, 2-ге видання, доповнене] / Колпаков В.К. - К., 2000. - 245 с.

11. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: [монографія] / В.К. Колпаков - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 528 с.

12. Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н.И. Коржанский - М.: Академия МВД СССР, 1980. - 500 с.

13. Кримінальний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов.: Станом на 15 трав. 2008 р. К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2008. 188с. (Кодекси України)

Размещено на Allbest.ru