Податкові консультації: сутність, порядок надання та оскарження

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Актуальність дослідження полягає в тому, що після прийняття Податкового кодексу України від 02.12.2010 J№ 2755-VI (далі - ПК) відбулися суттєві зміни в системі оподаткування. Тому актуальним питанням в діяльності контролюючих органів - Державної податкової служби (ДПС) України і Державної митної служби (ДМС) України, сьогодні є надання платникам податків якісних податкових консультацій. Адже у сфері підприємницької та іншої господарської діяльності податкові консультації допомагають уникати порушень законодавства про податки і вже тільки цим надають підстави розглядати їх як один з важливих елементів процесу налагодження партнерських взаємовідносин між платниками податків і контролюючими органами держави.

Окремі питання, пов'язані з процедурою надання та оскарження податкових консультацій, вивчали: А.В. Головач, Р.О. Куйбіда, Н.Б. Писаренко, Ю.С. Педько, В.С. Стефанюк, В.В. Тильчик, М.М. Тищенко та інші. Результати їх наукових пошуків ураховані авторами цієї роботи при формуванні підходів до проведення дослідження за визначеною тематикою.

Завданням дослідження є висвітлення актуальних питань з визначення сутності податкових консультацій, порядку їх надання контролюючими органами держави та оскарження платниками податків.

Термін „консультація” (від лат. consultatio - звернення за порадою) в загальному розумінні використовується в декількох значеннях [1; 2, с. 64]:

1) порада, тлумачення, які надає спеціаліст;

2) форма навчання з метою розширення і поглиблення знань;

3) нарада фахівців з якого-небудь питання;

4) установа, що організує надання спеціалістами порад з певних питань.

Відповідно до пп. 172 п. 1 ст. 14 „Визначення понять” ПК України податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на відповідний контролюючий орган. За чинним законодавством (ст. 41 „Контролюючі органи та органи стягнення” ПК України) до них віднесені органи ДПС України і ДМС України.

Міжнародний досвід, як і характер послуг, що надаються аудиторськими та юридичними фірмами, які діють сьогодні в Україні, свідчать, що податкова консультація - це методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов'язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо) [3]. Важливість цього напряму у сфері діяльності податкової служби України підвищується через виконання пріоритетного державного завдання - забезпечення добровільної сплати податків шляхом налагодження партнерських взаємовідносин між платниками податків і податковими органами. Безумовно, одну з провідних ролей тут відіграє податкова консультація - кваліфіковане надання контролюючим органом суб'єктам господарювання консультативної допомоги стосовно ведення податкового обліку, звітності, сплати належних сум платежів до бюджетів й ін. Тому завдання, що поставлене сьогодні органам державного управління податковою діяльністю - „Роз'яснення та консультування мають стати, згідно з європейським принципом, основною формою роботи податкової служби” [4, с. 10], - чи не найбільше відповідає сучасним вимогам щодо формування необхідних умов для створення в країні привабливого бізнес клімату.

Та в Україні податкові консультації, на наш погляд, поки що не посіли того чільного місця, яке б їм мало належати у сфері налагодження партнерських взаємовідносин контролюючих органів з платниками податків.

Підтвердимо останнє результатами соціологічного дослідження, проведеного фахівцями регіональних органів державної податкової служби України у травні 2012 р., у процесі якого було опитано 31 тис. мешканців країни з питань якості їх обслуговування як платників податків [5, с. 12]. Результати опитування показали, що 57,4 % респондентів зверталися до податкових органів для отримання інформації або конкретної послуги, і лише 42,6 %, менше половини - за податковими консультаціями. При цьому позитивно вирішили свої питання 85,2 % опитаних.

У 13,1 % на момент опитування звернення перебували на розгляді. 89,4 % респондентів відповіли, що вирішили свої питання з першого разу, а 10,6 % для цього змушені були відвідувати податковий орган декілька разів. Цікавими - з точки зору врахування у практичній роботі контролюючих органів - є основні причини, на які вказали респонденти як на такі, що не дозволили оперативно вирішити поставлені ними питання: не вистачило необхідних документів; питання не належало до компетенції податкового органу; були відсутні законні підстави.

Кожен платник податків, будь-який громадянин, особа без громадянства чи іноземець мають право звернутися до контролюючих органів - податкової або митної служб України, для отримання консультації з питань оподаткування. Відповідно до статті 52 „Податкова консультація” ПК України, за зверненням платників податків, контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення контролюючим органом. Підкреслимо, що за ПК України податкові консультації за запитами платників податків, громадян, осіб без громадянства та іноземців надаються контролюючими органами на безоплатній основі. Саме це положення робить консультацію вільною у доступі для будь-якого платника податків, незважаючи на його соціальне чи матеріальне становище. Податкова консультація має виключно індивідуальний характер і може бути застосована тільки особою - фізичною чи юридичною, яка звернулася за такою податковою консультацією. Застосування такої податкової консультації іншими платниками податків не передбачено.

Податкові і митні органи мають право надавати податкові консультації виключно в межах своєї компетенції. До компетенції цих органів належить право надавати консультації з питань: організації адміністрування податків і зборів, визначених чинним законодавством; ведення податкової звітності, строків сплати, порядку обліку платників податків тощо [8, с. 321; 9]. Це лише ті консультації, що стосуються їхніх сфер діяльності, які визначені чинним законодавством.

З метою формування однозначного підходу до надання платникам податків за їх запитами податкових консультацій з найбільш актуальних питань податкового законодавства, центральні органи виконавчої влади (ДПС і ДМС України) проводять періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значних сум податкових зобов'язань, та своїми наказами затверджують узагальнюючі податкові консультації, що підлягають оприлюдненню.

Далі зупинимося на нормах ПК України, що регулюють процедуру оскарження податкових консультацій.

У нашому дослідженні наголошується саме на податковій консультації, наданій у письмовому вигляді - формалізованій формі. Однак, пункт 3 статті 52 „Податкова консультація” ПК України передбачає ще й усну форму її надання. Зрозуміло, тут законодавець спирається на статтю 3 „Основні терміни, що вживаються в цьому Законі” Закону України „Про звернення громадян” від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР, яка передбачає як усне, так і письмове звернення громадян: „Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги”. Але, згідно статті 53 „Наслідки застосування податкових консультацій” ПК України, платника податків (посадових осіб платника податків), який припустився порушення податкового законодавства через правозастосування податкової консультації [8, с. 299], не може бути притягнуто до кримінальної, адміністративної, цивільної або дисциплінарної відповідальності тільки у випадку, коли він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації. Навіть, якщо в майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена, чи скасована, або цьому платнику податків надана нова податкова консультація. Про усну форму консультування, як бачимо, тут не йдеться.

Між тим, у податковій сфері застосування або не застосування податкової консультації в будь-якій формі, в тому числі - усній, може спричинити негативні наслідки як для працівників контролюючих органів, так і для платників податків. Для працівника контролюючого органу, який надав не якісну консультацію в будь-якій формі, негативним наслідком може бути, наприклад, притягнення його до передбаченої законом відповідальності за неправильне тлумачення певної норми податкового законодавства, що міститься в наданій податкоплатнику податковій консультації індивідуального характеру. У платника податків, котрий застосував таку консультацію на практиці, можуть бути порушені законні права, йому може бути завдано матеріальної чи іншої шкоди (збитків).

Та ПК України не передбачає відповідальності контролюючих органів за негативні наслідки застосування податкової консультації, наданої в усній формі. А довести, що така консультація була насправді надана, на практиці надзвичайно складно. податковий консультація законодавство

У зв'язку з цим, виникає питання, за якою формою контролюючий орган повинен надавати податкову консультацію?

Ми вважаємо, що платник податків, для убезпечення себе від негативних наслідків застосування податкової консультації, повинен робити запити на консультацію у формалізованому вигляді, а податковий орган, у свою чергу, також надавати її формалізовано. Але, це має стосуватися тільки тих питань, що, на думку платника податків, безпосередньо можуть вплинути на його фінансово-господарську діяльність. Тому він має сам усвідомити те, наскільки важливі для нього наслідки застосування такої консультації і при зверненні в контролюючий орган чітко визначити, в якій саме формі (письмовій чи усній) він волів би отримати консультацію. На наш погляд, до податкової консультації в письмовій (формалізованій) формі може прирівнюватися податкова консультація, надана через засоби електронного зв'язку з конкретним податкоплатником, який за нею звернувся. Податкова консультація, надана у такий спосіб, має забезпечити взаємну відповідальність контролюючих органів і платників податків і, за наявності певних обставин, щонайменше, надасть:

а) платникам податків - можливість у встановленому порядку оскаржити не якісну податкову консультацію контролюючого органу й вимагати відшкодування збитків, завданих у наслідок її застосування;

б) контролюючим органам - додаткові підстави вживати до платників податків передбачених законом заходів у разі ігнорування викладених у податковій консультації порад, тлумачень і т.п., що призвело до невиконання вимог чинних нормативно-правових актів з питань оподаткування.

Стаття 53 „Наслідки застосування податкових консультацій” ПК України не передбачає звільнення платника податків від сплати податкових платежів, якщо такий обов'язок виник на законних підставах після скасування, відміни, уточнення податкової консультації. За таких обставин платник податків зобов'язаний самостійно уточнити податкове зобов'язання та подати уточнені розрахунки до контролюючого органу, де він перебуває на обліку. В іншому випадку, такі розрахунки зобов'язаний здійснити контролюючий орган під час відповідних перевірок [7]. Положення цієї статті не можуть бути застосовані у випадках, коли індивідуальна податкова консультація суперечить чинному законодавству, не відповідає йому, підготовлена за попередньою змовою платника податків та працівника контролюючого органу, який підписав цю податкову консультацію, і тому подібне. Однак на практиці підтвердити останнє, як і неправомірність такої консультації, доволі проблематично.

Якщо платник податків вважає, що надана контролюючим органом письмова, електронна чи узагальнююча податкова консультація суперечить чинному законодавству, створює перешкоди для здійснення ним підприємницької діяльності, встановлює нові правові норми, які не передбачені чинним законодавством, він має право звернутися до суду за захистом своїх законних прав і в судовому порядку оскаржити надану йому консультацію. Визнання судом такої податкової консультації не дійсною є підставою для надання нової податкової консультації, яка обов'язково повинна врахувати рішення суду [7; 6, c. 222]. Щодо оскарження податкових консультацій, то ПК України передбачає виключно судовий порядок. Адміністративне оскарження податкових консультацій, що, на думку платників податків, порушують їх законні права та інтереси, Закон не передбачає. На наш погляд, це, по-перше, не надає контролюючим органам можливості оперативно виправляти помилки, яких вони можуть припуститися при консультуванні, й надати нову - якісну податкову консультацію, що відповідала б нормам чинного законодавства, а, по-друге, обмежує платників податків у виборі способу оскарження.

Висновки і пропозиції за результатами проведеного дослідження:

1. У практичній діяльності контролюючих органів України податкова консультація спрямовується, перш за все, на: виконання у повному обсязі платниками податків податкового обов'язку; правильність застосування на практиці правових норм, що регулюють податкову діяльність. Якісні податкові консультації забезпечують підвищення рівня обізнаності та розуміння платниками податків законодавчих норм при їх застосуванні на практиці - від цього значною мірою залежать своєчасність і повнота надходження коштів до бюджетів - Державного і місцевих. Окрім цього, вчасна, якісна й оперативна консультаційна робота контролюючих органів сприяє налагодженню цивілізованих партнерських взаємовідносин між ними і платниками податків, зменшує кількість конфліктних ситуацій у податковій сфері.

2. Час, що минув після прийняття ПК України, показав: окремі правові приписи цього Закону та нормативно-правові акти, які регламентують порядок застосування його матеріальних норм, потребують удосконалення.

3. Зокрема, на основі аналізу практики застосування норм ПК України, положень інших нормативно-правових актів, вважаємо за доцільне внести такі зміни в пункт 3 статті 53 ПК України і викласти його в оновленій редакції (див. Таблицю 1).

В разі реалізації внесеної пропозиції необхідно буде також внести відповідні зміни до „Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби України”, що затверджене наказом ДПА України від 23.12.2010 р. N° 1001.

4. Запропоновані зміни до ПК України на практиці сприятимуть: поліпшенню якості податкових консультацій, що надаються контролюючими органами; розширенню способів захисту законних прав платників податків у разі їх порушення внаслідок застосування неякісної податкової консультації у фінансово-господарській діяльності; підвищенню рівня взаємовідповідальності та покращенню взаємовідносин суб'єктів податкових правовідносин.

Табл. 1

Література

1. Административная юстиция. Энциклопедия юриста [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://determiner.ru/dictionary/202/word/ administrativnaja-yusticija

2. Педько Ю.С. Становлення та правове регулювання адміністративної юстиції в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Педько Юрій Сергійович. - Київ, 2003. - 230с.

3. Посібник для податківців [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ ukrkniga-text/651/1

4. Клименко О. Наразі податкова - найменш корумпована серед державних структур / О. Клименко // Вісник податкової служби України. - 2012. - №25(693). - С. 10.

5. Совершенна С. За результатами анкетування / С. Совершенна // Вісник податкової служби України. - 2012. - N° 26(694). - С. 12.

6. Податковий кодекс України: від 02.12.2010 р. №2755-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=6&nreg=2755-17

7. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т/ Б.В. Колесніков., О.А. Долгий, О.О. Долгий, О.А. Журавський... та ін. [заг. редакція М.Я. Азаров]. - 2-ге вид., доп. та перероб. - К.: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України, 2011. - 590 с.

8. Головач А.В. Адміністративно-правовий статус керівника в органах державної податкової служби України: дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.07 / Головач Андрій Володимирович. - Харків, 2011. - 476 с.

9. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник [у 2 т.]. - Т. 1. - Загальна частина / [ред. колегія: В.Б. Авер'янов (голова)]. - К., 2004. - 394 с.