Зарубіжний дослід діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері економіки

к.ю.н., доцент Горлов Є.В.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню зарубіжного досвіду діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері економіки. Також розроблені ґрунтовні висновки та пропозиції щодо даної проблематики.

Ключові слова: господарська діяльність, проступок, проступки у сфері економіки, органи державної влади.

Аннотация

Статья посвящена исследованию зарубежного опыта деятельности органов государственной власти по противодействию проступкам в сфере экономики. Также разработаны обстоятельные выводы и предложения по данной проблематике.

Ключевые слова: Хозяйственная деятельность, проступок, проступки в сфере экономики, органы государственной власти.

Annotation

The article investigates foreign experience activities of public authorities against misconduct in the economy. Also prepare a detailed conclusions and recommendations regarding this issue.

Keywords: activity, misdemeanor, misdemeanors in the field of management, public authorities.

Актуальність теми. У контексті реформування вітчизняного адміністративного права шляхом оновлення чинного законодавства важливого значення набуває аналіз досвіду інших країн у відповідній сфері.

Слід зазначити, що Україна в Декларації про державний суверенітет заявила про пріоритети загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права. Внаслідок цього органи державної влади при організації міжнародного співробітництва керуються угодами про правову допомогу в цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписаних СРСР, відносно яких Україна заявила про правонаступництво.

Виклад основного матеріалу. Україна зобов'язалась переорієнтувати діяльність органів державної влади у відповідності до міжнародних норм і стандартів. Це також стосується і діяльності щодо протидії проступкам у сфері господарювання. У свою чергу, Верховна Рада України 18.03.2004 ухвалила Закон «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», яким затверджена програма гармонізації законодавства України із законодавством ЄС. Зокрема, Програма зобов'язує Кабінет Міністрів України і всі відомства:

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із законом;

- відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим законом;

- забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

- у проектах законів про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати кошти на фінансування Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС [1].

Метою Програми є досягнення відповідності правової системи України до правової системи ЄС. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС, безсумнівно, є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики щодо протидії проступкам у сфері господарювання.

Слід зазначити, що 11.11.2002 у Брюсселі відбулось засідання «Україна -- Трійка ЄС», на якому обговорювались питання співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ. Зокрема, пріоритетами співпраці у сферах компетенції МВС України були визначені: боротьба із корупцією та відмиванням грошей.

Для приведення чинного законодавства у відповідність з міжнародним, в Україні, перш за все, необхідно якісно провести адміністративну реформу. Перші кроки у цьому напрямі уже зроблені. Наприклад, Указом Президента України «Про оптимі- зацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 № 1085 [2] із відповідними внесеннями змін та доповнень було реорганізовано, скорочено та перейменовано, а також змінено повноваження окремих міністерств, державних агентств, інспекцій, комітетів, комісій.

Однак запозичення позитивного досвіду інших країн не повинно бути сліпим копіюванням існуючого законодавства, оскільки кожна країна має свої особливості, визначені історичним розвитком. А.М. Школик вважає, що запозичення досвіду зарубіжних держав вимагає дотримання відповідних критеріїв. Зокрема:

1) логічність та послідовність тієї чи іншої зарубіжної моделі;

2) достатній період ефективного функціонування моделі у певній державі (державах);

3) відсутність історичної чи ідеологічної обумовленості відповідної моделі у конкретній країні;

4) прогнозні показники щодо реального функціонування моделі, що запозичується, в умовах українського суспільства та держави [3, с. 97].

Досить слушно зазначив В.В. Коваленко, що адаптація законодавства України до законодавства ЄС полягає у зближенні із сучасною європейською системою права, що забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави, а також сприятиме зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у країнах-членах ЄС [4, с. 173].

Проаналізуємо досвід країн Співдружності Незалежних Держав (далі -- СНД) щодо протидії проступкам у сфері господарювання. Адже, в Україні склалася ситуація, коли троє з чотирьох виявлених іноземців, які вчинили злочин на її території, є громадянами держав-учасниць СНД [5]. Крім цього, єдність та спільність інтересів щодо протидії проступкам у сфері господарювання на цих територіях вимагає взаємодії та адекватного реагування з боку уповноважених органів.

Одним із перших кроків у цьому напрямі дієвої взаємодії щодо запобігання та протидії проступкам у сфері господарювання стало засідання Ради керівників Уряду СНД 12.03.1992 у м. Москва, результатом якого було ухвалення низки позитивних рішень про спільні заходи щодо належної організації ефективної протидії проступкам у сфері господарювання на території держав-учасниць.

Необхідно відзначити укладену 22.01.1993 в м. Мінськ (Мінська) між країнами СНД Конвенцію про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах і Протокол до неї від 28.03.1997. Ця конвенція ратифікована Україною, Росією, Казахстаном, Білорусією, Узбекистаном, Туркменістаном, Вірменією, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном у м. Києві 10.11.1994, Протокол до неї - 03.03.1998 [6, с. 45-58].

Окрім цього, 10.01.1996 Рада Голів держав СНД ухвалила Рішення про створення Ради міністрів внутрішніх справ держав-учасниць СНД з метою взаємодії та координації дій у боротьбі зі злочинністю, у тому числі й у боротьбі з правопорушеннями у сфері господарювання [7, с. 94-96].

Також слід зазначити, що 15.09.2004 Україна підписала Концепцію міжрегіонального та прикордонного співробітництва держав-учасниць СНД. Відповідно до положень зазначеного документа, серед видів співробітництва визначене створення уповноваженими органами державної влади спільних координуючих органів із міжрегіонального та прикордонного співробітництва та робочих груп в їх складі [8].

Ми погоджуємося з думкою В.В. Коваленко, який наполягає на розробленні комплексної програми профілактики економічної злочинності з боку правоохоронних органів держав СНД, в основу якої потрібно закласти оптимальні форми взаємообміну оперативною та слідчою інформацією, а також конструктивні форми обміну досвідом у протидії найбільш суспільно небезпечним формам злочинних посягань [4, с. 270271].

До інституційної основи національного рівня співробітництва слід віднести національні органи, на які покладені обов'язки координації діяльності правоохоронних органів щодо належної організації ефективної протидії проступкам у сфері господарювання: органи прокуратури, органи внутрішніх справ (далі -- ОВС), служби безпеки України, Державної податкової служби України, Державної митної служби

України та інші. Крім того, до структури Міністерства внутрішніх справ (далі -- МВС) належать Національне центральне бюро Інтерполу в Україні. Зокрема, Інтерпол -- Міжнародна організація кримінальної поліції -- посідає важливе місце в системі міжнародних організацій у правоохоронному співробітництві.

Розглядаючи досвід діяльності державних органів Російської Федерації (далі -- РФ) щодо запобігання та протидії проступкам у сфері господарювання, необхідно акцентувати на проведенні у 2010 році поліцейської реформи, що на нашу думку, є вагомим кроком щодо розвитку демократичного суспільства. Однак, вона потребує удосконалення у частині визначення функцій, завдань, прав та обов'язків працівників всіх управлінь у системі МВС, що сприятиме усуненню проблемних питань під час здійснення діяльності щодо попередження проступків у сфері господарської діяльності. державний проступок економічний злочинність

Міністр МВС РФ 22.03.2011 на розширеній колегії зазначив, що «реалізуючи політику держави щодо зниження тиску на бізнес, контроль в економічній сфері здійснювався податковими, фінансовими, митними, санітарно-епідеміологічними та іншими спеціальними органами. Тому основні зусилля ОВС були зосереджені на виявленні та попередженні злочинних діянь, учинених у великому і особливо великому розмірі, а також проведенні спільно з іншими правоохоронними та контролюючими органами заходів профілактичного характеру» [9].

Слід зазначити, що між Урядами України та РФ постійно розвиваються відносини щодо спільної взаємодії у різних напрямах розвитку обох держав. Між МВС України та МВС РФ підписано низку двосторонніх протоколів, контрактів, інших документів про співробітництво з питань боротьби зі злочинністю, в тому числі економічною. Серед них: Угода від 28.02.1992 Про співробітництво між МВС РФ та МВС України, Протокол від 24.03.1993 Про принципи і форми співробітництва служб, що здійснюють боротьбу із злочинністю у сфері економіки МВС Республіки Білорусь, РФ та України та інші [10].

Окрім цього, 29.08.2003 між Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, та Комітетом Російської Федерації з фінансового моніторингу укладено Угоду Про взаємодію у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом [11].

Також слід зауважити, що 12.01.1993 між Урядом України та Урядом Республіки Польща було підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

Крім того, у серпні 2001 року був підписаний Протокол про співробітництво між Головною комендатурою поліції Польщі і МВС України, в якому поіменно вказані особи польської поліції і української міліції, що відповідають за окремі напрями боротьби з правопорушеннями, в тому числі і за протидію проступкам у сфері господарювання.

14.04.2004 між Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, та Генеральним інспектором фінансової інформації Міністерства фінансів Республіки Польща укладено Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму [11].

Необхідно зазначити, що напередодні «ЄВРО-2012» офіційні зустрічі між представниками України та Польщі значно збільшились. Прагнення обох країн посилює взаємодію не тільки щодо забезпечення належного проведення «ЄВРО-2012», а також і до розвитку напрямок спільної діяльності щодо запобігання та протидії проступкам у сфері господарювання.

У Німеччині результатом боротьби з економічною злочинністю на державному рівні стало внесення змін у 1974 році до Закону про недоброякісну конкуренцію 1899 року, який передбачив кримінальну відповідальність за вчинення багатьох правопорушень [12].

Окрім того, у Німеччині особи, які постійно проживають у країні, зобов'язані повідомляти Німецькому федеральному банку про будь-який переказ, що перевищує 2 тис. німецьких марок, який вони отримали від особи, яка не мешкає в країні, або переводить гроші на рахунок останніх [13, с. 493].

У Франції діє Рахункова палата, яка контролює фінансову діяльність адміністративних інститутів, виявляє їхні помилки і прорахунки, що завдають шкоди державним фінансам. Вона перевіряє, як саме використовуються кредити, фонди і цінності, управління якими доручено державним службам та іншим офіційним юридичним особам, здійснює контроль за різноманітними установами у сфері соціального забезпечення, рахунками державних підприємств і їх філій.

До компетенції цієї установи належить контроль за приватними юридичними особами з числа тих, хто одержує допомогу від держави. Органами державного фінансового контролю у Франції є також Генеральна інспекція фінансів і Генеральна інспекція адміністрації. Перебуваючи у безпосередньому підпорядкуванні міністру економіки і фінансів, Генеральна інспекція фінансів виконує функції контролю на місцях за діяльністю служб Міністерства економіки і фінансів. Вона контролює діяльність усіх призначених державою бухгалтерів та адміністративної бухгалтерії вторинних розпорядників кредитів, державних підприємств, а також тих недержавних органів і підприємств, що перебувають під фінансовим контролем держави. Ця ж установа організовує та здійснює дослідження економічних проблем на замовлення державних органів, а також із власної ініціативи [14].

У діяльності органів державної влади щодо протидії проступкам у сфері господарювання необхідно реалізувати основні принципи щодо попередження, профілактику та припинення, встановлені стандартами і нормами ООН, які передбачають:

- широке залучення до співробітництва засобів масової інформації;

- розробку та впровадження детальних правових програм щодо протидії проступкам у сфері господарювання;

- практику обов'язкової конфіскації доходів, отриманих під час вчинення суспільно шкідливого правопорушення;

- зосередження уваги на викритті каналів обороту грошових коштів, встановлення надійних бар'єрів між фінансовими ринками та ринками протиправного отриманого капіталу;

- наділення органів державної влади відповідними повноваженнями в законодавчому порядку, створення спеціалізованих відділів, (відділень) у структурах міжвідомчих установ, які конкретно займаються питаннями протидії проступкам у сфері господарювання;

- правові гарантії, надання правдивих показів;

- створення довгострокових підрозділів для проведення спільних профілактичних операцій на основі спеціальної угоди.

Провівши аналіз зарубіжного досвіду, можна стверджувати, що переважна більшість правоохоронних органів інших країн ставить за мету викорінення умов та причин, які породжують правопорушення у сфері господарювання. Це має бути досягнуте за рахунок вкладення капіталу в розвиток системи охорони здоров'я, освіти, створення нових робочих місць.

Крім цього, досвід діяльності органів державної влади, інших країн, щодо протидії проступкам у сфері господарювання досить відрізняється від українського, і для фахівців очевидно, що його можна розглядати як такий що заслуговує на подальше дослідження і впровадження.