Примусове ліцензування використання об’єкта права промислової власності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 346

Примусове ліцензування використання об'єкта права промислової власності в Україні

О.В. Басай

кандидат юридичних наук, голова Київського окружного

адміністративного суду

У статті на підставі аналізу положень законодавства України, міжнародних актів, законодавства Російської Федерації та Республіки Бєларусь визначено особливості та умови надання примусової ліцензії на використання об 'єктів права промислової власності.

Ключові слова: інтелектуальна власність, примусове ліцензування, об'єкт права власності, промисловий зразок

законодавство ліцензія промисловий власність

The article is based on an analysis of legislation of Ukraine, international acts, the legislation of the Russian Federation and the Republic of Belarus defines the features and conditions for granting a compulsory license for the use of IPRs.

Keywords: intellectual property, compulsory licensing, to property rights, industrial design

Одним із виключних майнових прав інтелектуальної власності, передбачених законодавством, є право дозволяти використання результату інтелектуальної діяльності третім особам. На жаль, на практиці це право доволі часто порушується, адже використання об'єктів права промислової власності без отримання дозволу патентовласника дозволяє отримувати прибутки, не витрачаючи кошти на виплату належної винагороди. Але таке неправомірне використання завдає численних збитків винахідникам, їх правонаступникам, може негативно позначатись на діловій репутації суб'єктів господарювання, унеможливлювати подальше використання об'єктів права інтелектуальної власності.

Разом з тим вважається, що не менші негативні наслідки можуть наставати у випадку зловживання правовласником належними йому виключними правами інтелектуальної власності. Безпідставна відмова надавати дозвіл на використання об'єктів промислової власності, невикористання результатів інтелектуальної діяльності без поважних причин може призводити до порушення прав та інтересів добросовісних користувачів, споживачів, створювати перепони на шляху розвитку промислового виробництва тощо.

Одним із шляхів збалансування інтересів суб'єктів права інтелектуальної власності та осіб, зацікавлених у використанні результатів інтелектуальної діяльності, є видача примусової ліцензії.

Примусова ліцензія є однією з підстав набуття права на використання об'єкта права інтелектуальної власності на певний строк, у встановлених межах. Враховуючи, що примусова ліцензія надається всупереч згоді патентовласника, важливе значення має визначення умов її отримання, встановлення наявності підстав для її надання.

Для визначення характерних ознак примусової ліцензії, її співвідношення з іншими ліцензіями важливе значення мають наукові дослідження загальних аспектів ліцензування у галузі інтелектуальної власності, серед яких необхідно зазначити роботи О.В. Жилінкової, А.В. Кирилюк, В.М. Коссака, О.П. Орлюк, О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького та ін. Окремі аспекти примусового ліцензування висвітлювались у працях В.С. Дмитришина, М.Я. Епштейн, О.П. Сергєєва. Разом з тим проблемні питання примусового ліцензування не отримали широкого висвітлення та потребують відповідного дослідження.

Мета та завдання наукової статті полягають у визначенні умов надання примусової ліцензії на використання об'єктів права інтелектуальної власності за законодавством України, а також законодавством окремих зарубіжних країн.

Важливою умовою використання об'єктів права інтелектуальної власності є отримання згоди від правовласника. Разом з тим чинним законодавством передбачені випадки, в яких таке використання може відбуватися без згоди творця або його правонаступників. Такі випадки можуть бути поділені на дві категорії:

По-перше, це правомірне використання об'єктів права інтелектуальної власності способами та в межах, визначених у законодавстві.

По-друге, це отримання дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності за рішенням компетентних органів державної влади (отримання примусової ліцензії).

Враховуючи, що видача примусової ліцензії спрямована на досягнення позитивних результатів від використання результатів інтелектуальної власності та забезпечення потреб виробництва, відповідно до законодавства такий примусовий дозвіл видається на використання об'єктів промислової власності. Необхідно зазначити, що коло об'єктів, дозвіл на використання яких може бути надано в примусовому порядку, є обмеженим і за законодавством інших країн. Так, відповідно до ЦК Російської Федерації примусова ліцензія може бути надана на винахід (крім секретного), корисну модель, промисловий зразок та селекційне досягнення.

Примусова ліцензія - дозвіл, видаваний зацікавленій особі компетентним державним органом на експлуатацію винаходу, який не був використаний самим патентовласником у встановлені законом терміни без поважних причин. Примусова ліцензія може бути витребувана в тому випадку, якщо патентовласник відмовляється від видачі ліцензії або висуває неприйнятні для ліцензіата умови за розмірами оплати тощо [1].

Примусова ліцензія - особливий вид дозволу на користування результатом інтелектуальної діяльності, який надається користувачу незалежно, точніше, проти волі правовласника. Підставою виникнення відповідних прав у користувача в даному випадку є не договір з правовласником і не юридичні факти, про які зазначено у законодавстві (універсальне правонаступництво тощо), а присудження. Така ухвала виноситься на вимогу зацікавленої особи (найімовірніше нею є користувач об'єкта інтелектуальної власності) і передбачає умови користування результату інтелектуальної діяльності, виключне право на який належить іншій особі [2].

Всесвітня організація інтелектуальної власності дає таке тлумачення примусової ліцензії. Вислів „примусова ліцензія” використовується для позначення явища, протилежного добровільний ліцензії. Володілець добровільної ліцензії має право здійснювати такі дії, які охоплюються виключним правом, з дозволу власника патенту. Такий дозвіл називають, звичайно, ліцензійним контрактом. Він укладається між власником патенту і володільцем ліцензії [3].

Відповідно до статті 5 Паризької конвенція про охорону промислової власності законодавчі заходи, що передбачають видачу примусових ліцензій, можуть прийматися для запобігання зловживанням, що можуть виникнути внаслідок здійснення виключного права, що надається патентом, наприклад, у випадку невикористання винаходу. Примусова ліцензія не може вимагатися з приводу невикористання чи недостатнього використання до закінчення чотирирічного строку, рахуючи від дати подання заявки на патент, чи трьох років від дати видачі патенту, причому має застосовуватися строк, що закінчується пізніше; у видачі примусової ліцензії буде відмовлено, якщо патентовласник доведе, що його бездіяльність була зумовлена важливими причинами. Така примусова ліцензія є невиключною ліцензією і може передаватися навіть у формі видачі субліцензії, але лише разом з частиною промислового чи торговельного підприємства, що використовує цю ліцензію [4].

Відповідно до законодавства України дозвіл на використання об'єктів права промислової власності без згоди патентовласника може бути отримано за рішенням суду або Кабінету Міністрів України.

Стаття 30 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” [5] передбачає випадки, в яких може бути видано дозвіл на використання винаходу чи корисної моделі без згоди власника патенту. Слід зазначити, що назва статті „Примусове відчуження прав на винахід (корисну модель)” потребує уточнення у зв'язку з невідповідністю її змісту. Відчуження прав передбачає повний перехід прав на постійній основі від патентовласника до нового суб'єкта, тоді як чинне законодавство встановлює саме надання права на використання зазначених об'єктів, для якого характерно строковість, оплатність та обмежене право розпорядження. Як зазначено в Паризькій конвенції про охорону промислової власності, позбавлення прав на патент може бути передбачене лише у випадку, коли видача примусових ліцензій виявиться недостатньою для запобігання цим зловживанням. Жодна дія щодо позбавлення прав чи скасування патенту не може статися до закінчення двох років з моменту видачі першої примусової ліцензії.

Щодо промислових зразків у Паризькій конвенції про охорону промислової власності передбачено, що їх охорона не може бути припинена внаслідок невикористання або ввезення об'єктів, подібних до об'єктів, що охороняються.

Згідно із ст. 30 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” та ст. 23 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки” [6] власника патенту може бути зобов'язано надати дозвіл на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка за рішенням суду, якщо буде встановлено, що винахід, корисна модель, промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка було припинено, а власник патенту відмовляється від укладання ліцензійного договору з особою, яка виявила бажання використовувати винахід, корисну модель або промисловий зразок. Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання чи недостатнього використання промислового зразка зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання промислового зразка з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту.

Відповідно до ст. 1362 Цивільного кодексу Російської Федерації, якщо винахід або промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується патентовласником протягом чотирьох років з дня видачі патенту, а корисна модель - протягом трьох років з дня видачі патенту, що приводить до недостатньої пропозиції відповідних товарів, робіт або послуг на ринку, будь-яка особа має бажання і готова використовувати такий винахід, корисну модель або промисловий зразок, при відмові патентовласника від укладення з цією особою ліцензійного договору на умовах, відповідних усталеній практиці, має право звернутися до суду з позовом до патентовласника про надання примусової простої (невинягкової) ліцензії на використання на території Російської Федерації винаходу, корисної моделі або промислового зразка. У позовній заяві ця особа повинна вказати пропоновані умови надання їй такої ліцензії, у тому числі обсяг використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, розмір, порядок і строки платежів. Якщо патентовласник не доведе, що невикористання або недостатнє використання ним винаходу, корисної моделі або промислового зразка обумовлено поважними причинами, суд ухвалює рішення про надання примусової ліцензії і про умови її надання. Дія примусової простої (невиключної) ліцензії може бути припинена в судовому порядку за позовом патентовласника, якщо обставини, що зумовили надання такої ліцензії, перестануть існувати і їх виникнення знову малоймовірне. В цьому випадку суд встановлює строк і порядок припинення примусової простої ліцензії і прав, які виникли у зв'язку з отриманням цієї ліцензії [7].

Відповідно до Закону Республіки Білорусь „Про патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки” при невикористанні або недостатньому використанні патентовласником винаходу протягом п'яти років, а корисної моделі, промислового зразка протягом трьох років з дати опублікування інформації про патент, зацікавлена у використанні особа у разі відмови патентовласника укласти ліцензійний договір може звернутися до суду з заявою про надання йому примусової ліцензії [8].

Для прийняття рішення про надання примусової ліцензії повинні виконуватися такі умови:

- невикористання або недостатнє використання запатентованого рішення протягом строку, визначеного у законодавстві;

- недостатня пропозиція відповідних товарів і послуг на ринку;

- недостатнє використання запатентованого об'єкта як причина недостатньої пропозиції товарів і послуг;

- невідповідність усталеній практиці умов надання ліцензії, які висуває патентовласник [9].

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” дозвіл на використання винаходів та корисних моделей без згоди власника патенту (у разі його безпідставної відмови у видачі ліцензії на використання винаходу, корисної моделі) може бути надано Кабінетом Міністрів України. Умови надання дозволу Кабінетом Міністрів України на використання винаходу, корисної моделі встановлено в Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N° 8 [10].

Відповідно до статті 32 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15.04.1994 [11] однією з умов використання об'єкта патенту без дозволу власника прав, включаючи використання урядом або третіми сторонами з дозволу уряду, є прийняття запропонованим користувачем до такого використання всіх зусиль з метою отримання дозволу від власника прав на прийнятних комерційних умовах і що такі зусилля не мали успіху у прийнятний період. Член може тимчасово відмовитися від цієї вимоги у випадку надзвичайної ситуації в країні чи інших обставин крайньої необхідності або у випадках некомерційного використання в інтересах суспільства. Однак у випадках надзвичайної ситуації в країні або інших обставин крайньої необхідності власник прав повинен якомога швидше, наскільки це практично можливо, бути поінформований про це. У випадку некомерційного використання в інтересах суспільства, коли уряд або підрядник, не здійснюючи патентного пошуку, знає або має очевидні підстави, щоб знати, що чинний патент використовується або буде використовуватися урядом чи для уряду, власник прав повинен бути негайно поінформований про це.

Дозвіл на використання надається з метою забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства. При цьому дозвіл на таке використання надається виходячи з конкретних обставин; обсяг і тривалість такого використання визначаються метою наданого дозволу, і у випадку напівпровідникової технології воно має бути лише некомерційним використанням органами державної влади чи виправленням антиконкурентної практики за рішенням відповідного органу державної влади; дозвіл на таке використання не позбавляє власника патенту права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі); право на таке використання не передається, крім випадку, коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи ділової практики, в якій здійснюється це використання; використання дозволяється переважно для забезпечення потреб внутрішнього ринку; про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі) власнику патенту надсилається повідомлення одразу, як це стане практично можливим; дозвіл на використання відміняється, якщо перестають існувати обставини, через які його видано; власнику патенту сплачується адекватна компенсація відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) [10].

Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок виплати винагороди власнику патенту можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, особливість примусової ліцензії, яка дозволяє виокремити її серед інших видів ліцензій на використання об'єктів права промислової власності, полягає у такому:

по-перше, видається без згоди правовласника;

по-друге, відповідно до умов, визначених у законодавстві при відмові патентовласника укласти ліцензійний договір;

по-третє, видається за рішенням уповноваженого органу державної влади;

по-четверте, є невиключною оплатною ліцензією;

по-п'яте, видається з метою досягнення позитивного соціального ефекту, розвитку виробництва, запровадження нових технологій тощо;

по-шосте, використовується щодо конкретно визначених об'єктів права інтелектуальної власності (винахід, корисна модель, промисловий зразок, топографія інтегральних мікросхем).

Таким чином, використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка може здійснюватися без отримання згоди правовласника, але за умови дотримання усіх вимог законодавства. Примусова ліцензія, яка видається всупереч згоди патентовласника, хоча і обмежує його виключне право надавати дозвіл на використання об'єктів права промислової власності, але спрямована на недопущення зловживання патентовласником належними йому правами, сприяння запровадженню нових, якісних технологій, забезпечення інтересів третіх осіб, споживачів та держави. Загальні засади видачі примусової ліцензії визначені як у міжнародному, так і національному законодавстві.

Разом з тим окремі питання примусового ліцензування у сфері права промислової власності потребують подальшого дослідження та відповідного регулювання. Зокрема, з метою уникнення протиріч у законодавстві вважається за необхідне внести зміни до назви ст. 30 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” з метою виключення положення про примусове відчуження прав на винахід, корисну модель, адже примусова ліцензія відчуження прав не передбачає. У зв'язку з цим назва ст. 30 може бути викладена таким чином: „Примусова ліцензія на винахід, корисну модель”.

Список використаної літератури

I. Трахтенгерц Л.А. Патентное законодательство. Нормативные акты и комментарий / Л.А. Трахтенгерц. - М.,1994. - Режим доступу: http://www.colecta.su

2 Комментарий к статье 1239 Гражданского кодекса Российской Федерации. - Режим доступа: http://cmza.rU/grazhdanskiy-kodeks-ch.4/statya-1239. - prinuditelnaya-litsenziya.html

3. Цивільне право України: [підручник]: у 2-х кн. / [Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.]; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.

4. Паризька конвенція про охорону промислової власності [Електронний ресурс] / Сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/

5. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15.12.1993 N° 3687- XII// Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 32.

6. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України ВІД 15.12.1993 № 3688-XII [Електронний ресурс] / Сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http:// zakon4.rada. gov.ua/laws/show/3688-12

7. Гражданский кодекс Российской Федерации. - Режим доступа: http://www.consultant.ru

8. О патентах на изобретения, полезные модели, промышленные образцы: Закон Республики Беларусь от 16 декабря 2002 г - Режим доступа: lexpatent.by>docs/patent_law.doc

9. Эпштейн М.Я. Принудительная лицензия: не слишком ли жесткие условия? / М.Я. Эпштейн. - Режим доступа: http://www.rbis.su/article.php?article=44

10. Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми: постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 8 // Урядовий кур'єр. - 2004 - № 15.

II. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності [Електронний ресурс] / Сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: від 15.04.1994 http://zakon1.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru