Сучасні проблеми державної технічної політики в сільському господарстві

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького, м. Львів, Україна

Сучасні проблеми державної технічної політики в сільському господарстві

Чайковський Б.П., к.т.н., доцент, Шалько А.В., асисистент,

Грималюк Б.Т., к.х. н., доцент, Ярошович І.Г., ст. викладач

Анотація

агропромисловий державний політика сільський

Урядовий супровід програми технічної політики реалізації в агропромисловому комплексі України проаналізовані і його невдачі з'ясовані. Терміни, для яких виконання програми можуть бути ефективними, даний науковий супровід програми має бути забезпечений науковою розробкою про проект і управління розробкою і супроводом програм. Однак, на жаль, окремі складові системно-технологічних основ розвитку машинних структур агропромислового комплексу не увійшли до неї, що, є недоліком Програми, про який слід пам'ятати під час реалізації.

Ключові слова: техніка, розвиток, програма, управління, сільське господарство, агропромисловий комплекс, політика, виробництво, цільова програма, технологічних процесів.

Аннотация

Чайковский Б.П., к.т.н.,доцент, Шалько А.В., ассистент,

Грималюк Б.Т., к.х.н., доцент, Ярошович І.Г., ст. преподаватель Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З.Гжицкого, г. Львов, Украина

СОВРЕМЕННИЕ ПРОБЛЕМИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ТЕХНИЧЕСКОЙ ПОЛИТИКИ В СЕЛЬСКОМ ХОЗЯЙСТВЕ

Правительственное сопровождение программы технической политики реализации в агропромышленном комплексе Украины проанализированы и его неудачи выяснены. Сроки, для которых выполнения программы могут быть эффективными, дано научное сопровождение программы должен быть обеспечен научной разработкой о проекте и управлении разработкой и сопровождением программ. Однако, к сожалению, отдельные составляющие системно-технологических основ развития машинных структур агропромышленного комплекса не вошли в нее, что, является не достатком Программы, о котором следует помнить во время реализации.

Ключевые слова: техника, развитие, программа, управление, сельское хозяйство, агропромышленный комплекс, политика, производство, целевая программа, технологических процессов.

Annotatіon

Chaikovskyj B.P., c.t.s., associate professor, Schaljko A.B., assistant

Hrymaljyuk B.T., c.c.s., asssociate professor, Yaroshovych I.G., lecturer

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj, Lviv, Ukraine

MODERN PROBLEMS OF STATE TECHNOLOGY POLICY IN

AGRICULTURE

Government support of programs of technical policy of realization in agro industrial complex of Ukraine are analyzed and clarified its failure. Dates for which the program can be effective, this research support program should be provided with scientific development of management and support of programs. However, unfortunately, some components of system and technological foundations of the development of machine structures in agriculture will not be included in it, which is a drawback of the program, which should be remembered during implementation.

Key words: technology, development, program, management, agriculture, agroindustrial complex, agribusiness, policy, production, target application, technological processes.

Машинно-технологічний розвиток сільськогосподарського виробництва неможливий без здійснення ефективної державної технічної політики, як множини дій, скерованих на вдосконалення функціонування складових інженерно - технічної системи. Ці дії є нічим іншим, як державним регулюванням функціонування та розвитку даної системи. Сьогодні, після недолугого реформування аграрного сектора економіки держави, уряд України зрозумів важливе значення державної технічної політики для її розвитку. Про це свідчить Постанова Кабінету Міністрів від 30 травня 2007 року «Про затвердження Державної цільової програми реалізації в агропромисловому комплексі.» Однак, на жаль, окремі складові системно-технологічних основ розвитку машинних структур агропромислового комплексу не увійшли до неї, що, на нашу думку, є недоліком Програми, про який слід пам'ятати під час реалізації.

Аналіз останніх досліджень, проблеми державної технічної політики неодноразово привернули увагу багатьох вчених. Вони обґрунтували необхідність використання системного підходу до формування змісту державної технічної політики, розкрили головні складові цієї політики, а також означили проблемні моменти її здійснення. Однак у відомих публікаціях не розкрито питання, що стосується здійснення державної технічної політики на основі науки про управління проектами і програмами. Метою завдання є аналіз змісту «Державної цільової програми реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2011 року» на основі використання науково-методичних засад системно-технологічного підходу та управління проектами і програмами. Державна цільова програма реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі складається зі вступу, мети, шляхів та способів розв'язання проблеми, завдань і заходів, очікуваних результатів, ефективності Програми, а також обсягів і джерел фінансування. Аналіз цих складових переконує в тому, що Програма переслідує мету розвитку технічного потенціалу агропромислового комплексу. Водночас у меті Програми задекларовано, що вона покликана формувати та підтримувати функціонування системи інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, зниження матеріаломісткості та енергоємності технологічних процесів, підвищення продуктивності праці, поліпшення матеріального стану сільськогосподарських товаровиробників. Іншими словами, мета Програми сформульована не зовсім конкретно.

Для реалізації мети Програми окресленні сімнадцять шляхів розв'язання проблеми. З поміж них, наприклад, є такий - «оновлення машинно-тракторного парку переважно за рахунок техніки вітчизняного виробництва і підтримання його в працездатному стані з проведенням своєчасного технічного обслуговування та ремонтно-відновлювальних робіт», а також «розвитку міжнародного співробітництва з питань інженерно-технічного забезпечення аграрного сектора». На наш погляд, головне завдання розвитку міжнародного співробітництва якраз має здійснюватися в напрямку оновлення машиннотракторного парку. Оскільки серед шляхів розв'язання проблеми на одному ієрархічному рівні знаходяться як мета, так і засоби її досягнення.

Шляхи розв'язання проблеми у Програмі розділені на дві групи

- інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;

- підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної техніки.

Не забезпечуючи в принципі їх важливості вирішення проблеми, все ж таки, на наш погляд, варто було підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної техніки віднести до заходів, скерованих на формування вітчизняного ринку ефективних технічних засобів. До речі, питання ринку технічних засобів для сільських товаровиробників у Програмі фактично не розглядаються, окрім лише того, що його слід контролювати (здійснювати моніторинг) та формувати.

Аналізуючи завдання і заходи вирішення головних проблем технічної політики, також спостерігаємо низку недоречностей. Зокрема, серед шести завдань програми не знайшли відображення питання з формування ринку технічних і технологічних послуг, створення безпечних умов праці для механізаторів тощо.

Не достатньо коректними, на нашу думку, є зв'язок між таким завданням Програми, як формування та розвиток ринку матеріально-технічних і енергетичних ресурсів, і таким показником, як зменшення втрат сільськогосподарської продукції від своєчасного та якісного виконання механізованих робіт. Очевидно, що такий зв'язок не є безпосереднім. Він можливий лише за умови поновлення парку сільськогосподарської техніки. На наш погляд, зазначені недоречності все ж таки не є систематичними, а тому їх негативний вплив на техніко-технологічний розвиток сільськогосподарського виробництва слід очікувати мінімальним. Водночас небезпека невиконання запланованих показників Програми криється у невизначеності державного курсу щодо розвитку цього виробництва, а також соціальної політики на селі. Іншими словами, неможливо здійснити ефективну технічну політику без чіткого окреслення контурів державної політики на селі. Якраз ця проблема є головною перешкодою до розвитку аграрного сектора економіки України.

Розглянемо два крайньо протилежні сценарії розвитку соціальних агро виробничих систем та можливі результати від реалізації державної технічної політики. Перший сценарій полягає у тому, що нічого не змінюється на селі і воно продовжує деградувати й надалі. У цьому разі зростатиме вартість вітчизняної сільськогосподарської продукції. Збанкрутілі фермери та чинні сільськогосподарські підприємства не зможуть конкурувати з «новими» підприємствами, які виникатимуть на основі купівлі землі. Розвиватиметься крупно товарне виробництво. Чисельність сільського населення суттєво зменшиться. Для цього часу потрібно буде вготовляти високопродуктивну сільськогосподарську техніку, яка концентруватиметься у крупно товарних підприємствах, що на відміну від колишніх колгоспів, будуть відрізнятися здебільшого одноосібною приватною власністю та мінімальною чисельністю працюючих.

За умови реалізації другого сценарію, за якого владні державні органи сформують аграрну політику, скеровану на збереження сільського населення хоча б у тій кількості, що сьогодні нараховується, потрібно буде продовжити створювати техніку середньої і малої потужності. У такому разі слід буде розвивати ринок технологічних послуг, а також формувати сільськогосподарські кооперативи, що мало б враховуватися технічною державною політикою.

Аналізуючи сучасні проблеми технічної державної політики, не можна оминути увагою такого важливого питання, як удосконалення функціонування окремих складових інженерно-технічної системи. Зокрема, варто було б до загальної Програми залучати більшу кількість вчених та експертів. Іншими словами, Міністерство аграрного політики, що ініціювало розроблення Програми, мало б забезпечити ширшу її експертизу.

На жаль, сьогодні в Україні відсутній дієвий механізм прийняття об'єктивних державних рішень щодо розвитку агропромислового виробництва, не достатньо використовується науково-методичні досягнення з управління проектами та моделювання розвитку агро виробничих систем.

Висновки

1. Державна цільова програма реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2011 року характеризується низкою недоречностей, які, за умови належного наукового супроводу її виконання, можуть бути нівельовані. Тому в даний час продовжується її удосконалення і здійснюється часткове впровадження.

2. Програма уможливить розвиток агропромислового виробництва за умови чіткого означення вектору аграрної політики.

3. Управління реалізацією Програми вимагає розроблення відповідних методів і моделей, які розробляються наукою з управління проектами і програмами.

Література

1. Про затвердження Державної цільової програми реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2011 року Постанова Кабінету Міністрів України № 785 від 30.06.2007. - К., - 2007.- с.11

2. Сучасна аграрна політика України: проблеми становлення / За ред. П.Г.Саблука та В.В. Юрчишина. - К.: ВІПОЛ, - 1996. - с.663.

3. Сидорчук О. Інженерна агропромислового виробництва: Означення проблем та напрямків досліджень//Техніка АПК. - 2006. - С. 8 - 10.

4. Сидорчук О.В,, Гуков Я.С., Кульгавий В.Ф., Залужний В.І. Технічна політика в агропромисловому виробництві // Техніко - технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України: Зб. наук. праць./Укр.НДІПВТ. - Дослідницьке, 2005. - Вип. 8(22), кн. 1. - С. 37-42.

5. Лінник М.К., Сидорчук О. В., Сенчук С.Р, Головні напрями розвитку інженерно-технічної системи агропромислового виробництва //Вісн. аграр. науки. - 2005. - №6. - С.44 - 47. Рецензент - к.е.н., доцент Поперечний С.І.

Размещено на Allbest.ru