Зміст зобов’язання з охорони фізичних осіб

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Зміст зобов'язання з охорони фізичних осіб

А.В. Басова, здобувач

Анотація

Предметом дослідження є нормативно-правові акти України та практика їх застосування у сфері укладання договору охорони фізичних осіб. Мета роботи - визначення основних суперечностей у законодавстві, що регулює зміст договору охорони фізичних осіб. Основною методологією дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, завдяки яким було виявлено дефекти права у змісті договору охорони фізичних осіб, внаслідок чого він може неналежно виконуватись. Відомості, що свідчать про актуальність і наукову новизну роботи - це різниця між сучасною науковою доктриною, станом поточного законодавства та реаліями правозастосовної практики у сфері охорони фізичних осіб. Основним результатом роботи виступають висновки щодо удосконалення законодавства про договір охорони фізичної особи. Галузь застосування статті - цивільні, господарські, адміністративні, кримінальні правовідносини. Практичне значення роботи полягає у можливості її використання працівниками ОВС під час укладання договору охорони фізичної особи.

Ключові слова: фізична особа, охорона, охоронна послуга, договір охорони, договір охорони фізичної особи, форма договору, істотні умови, об'єкт договору, предмет договору.

Басова А.В. Содержание обязательства по охране физических лиц

Предметом исследования являются нормативно-правовые акты Украины и практика их применения в сфере заключения договора охраны физических лиц. Цель работы - определение основных противоречий в законодательстве, регулирующем содержание договора охраны физических лиц. Основной методологией исследования стали общенаучные и специальные методы познания, благодаря которым были выявлены дефекты права в содержании договора охраны физических лиц, в результате чего он может ненадлежаще выполняться. Сведения, которые свидетельствуют об актуальности и научной новизне работы, - это разница между современной научной доктриной, состоянием текущего законодательства и реалиями правоприменительной практики в сфере охраны физических лиц. В качестве основного результата работы выступают выводы относительно усовершенствования законодательства о договоре охраны физического лица. Отрасль применения статьи - гражданские, хозяйственные, административные, уголовные правоотношения. Практическое значение работы заключается в возможности её использования работниками ОВС во время заключения договора охраны физического лица.

Ключевые слова: физическое лицо, охрана, охранная услуга, договор охраны, договор охраны физического лица, форма договора, существенные условия, объект договора, предмет договора.

Basova A.V. The procedure of concluding the contract for individuals' protection

The subject of the research is the analysis of legal acts of Ukraine and their usage practice in the field of conclusion of the contract for individuals' protection. The objective of the article is to define the main differences in the legislation, which regulates the conclusion of the contract for individuals' protection.

The basic methodology of the study are general scientific and special methods of cognition, which have assisted to reveal the shortcomings of the law within the mechanism of concluding the contract for individuals' protection, so that they can be improperly implemented. Information demonstrating the relevance and scientific novelty of the work is the difference between modern scientific doctrine, the state of the current legislation and the realities of legal practice in the field of individuals' protection.

The main conclusion is that civil and legal contract for individuals' protection as the type of transaction is the base of obligations origin on providing security services. Conclusion of the contract for individual's protection is a process of reaching an agreement between the parties - an individual and security organization.

The main results of this paper are the conclusions regarding the improvement of the legislation concerning the contract for individual's protection. The spheres of this article's implementation are civil, commercial, administrative, criminal law. The practical significance of the work is its usage possibility by police officers while concluding the contract for individual's protection.

Keywords: individual, security, guard service, protection contract, contract for individual's protection, contract form, substantial terms, objective of the contract, subject of the contract.

Головна теоретико-правова проблема, на якій ґрунтується актуальність обраної статті, полягає в тому, що сучасний правовий режим регулювання відносин з охорони, закріплений Цивільним кодексом України [1] та законом України «Про охоронну діяльність» [2], не відповідають сучасним потребам правозастосовної практики у сфері надання послуг з охорони фізичних осіб. Сучасний етап розбудови незалежної України як демократичної держави характеризується процесами розвитку ринкової економіки та відносин, що з нею пов'язані. У зв'язку з цим особливої уваги та актуальності набули охорона та захист прав і свобод людини та громадянина, закріплених у другому розділі Конституції України. Однак задекларовані принципи недоторканності особи не завжди дотримуються, оскільки розвиток охоронної діяльності неможливий без чіткого законодавчого регулювання у зв'язку з особливим об'єктом охорони.

Постановка проблеми у загальному вигляді полягає в дуалізмі правової природи відносин (цивільних, господарських, організаційних, адміністративних, кримінальних), що виникають у зв'язку з укладенням та виконанням договору охорони фізичної особи, та конкуренції серед нормативних актів, які регулюють ці відносини. Зв'язок із важливими практичними завданнями полягає в тому, що працівники

ОВС у сфері укладання та виконання договору охорони фізичної особи під час виконання покладених на них обов'язків є представниками органу виконавчої влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Однак належне оформлення їх повноважень в договірних правовідносинах є запорукою дотримання цивільних прав в Україні, що прямо передбачено проектом закону України «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями» [3].

Оскільки автор продовжує науковий пошук в означеній галузі, основна мета статті (завдання) - це визначення основних суперечностей у законодавстві, що регулює зміст договору охорони фізичної особи.

Виходячи з визначення договору про надання послуг (п.1 ст.901 ЦК України), одним із видів якого є договір охорони фізичної особи, можна зробити висновок про те, що основним обов'язком виконавця за договором буде надання відповідної послуги шляхом вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Залежно від виду договору охорони набір взаємних прав і обов'язків може значною мірою відрізнятися. Тому ми зупинимося на висвітленні лише основних прав і обов'язків, що виникають внаслідок укладення договору охорони особи і становлять зміст цих договірних правовідносин, тобто таких прав і обов'язків сторін, що спрямовані, насамперед, на досягнення основної мети договору охорони фізичної особи як одного з вирів договорів про надання оплатних послуг.

Таким чином, зважаючи на вищесказане, автором пропонується розкрити поняття змісту договору охорони фізичної особи у такій послідовності: спочатку буде досліджено зміст договору охорони фізичної особи як домовленості, а потім перейдемо до вивчення змісту договору охорони фізичної особи як зобов'язання.

Розглядаючи питання про зміст договору охорони фізичної особи як договору-домовленості, перш за все, потрібно зазначити, що для договору охорони фізичної особи ознайомлення з його умовами є особливо важливим, оскільки більшість із них нетрадиційні, не зустрічаються в інших договорах. Вивчення умов договору дозволяє вирішувати питання, що виникають у практичній діяльності охоронців та в судовій практиці, відокремити цей договір від суміжних.

Тож, як бачимо, одним з істотних питань, що підлягають розгляду під час дослідження договору охорони фізичної особи, є питання про його умови. Як зазначається в юридичній літературі, умови договору - це ті елементи домовленості, що, по суті, й утворюють у своїй системі зміст договору. В науці цивільного права традиційно прийнято виділяти три групи договірних умов - істотні, звичайні та випадкові. На відміну від науковців, законодавець виділяє та розкриває зміст лише істотних умов. Так, згідно зі ст.628 ЦК України істотними є всі ті умови, які визнані такими за законом або необхідні для договорів цього виду. Виділення ж умов звичайних та випадкових, як справедливо зазначають професори. О.О. Красавчиков [4, с. 76], М.І. Брагинський та В.В. Вітрянський [5, с. 68], проводиться тільки в літературі. Тому, не вдаючись у дискусію з цього питання, приєднуємося до позиції науковців, які під час визначення змісту договору виходять із того, що для виділення двох останніх груп договірних умов немає достатніх підстав. Уся справа лише в тому, що одні умови вважаються істотними згідно з обов'язковою для сторін імперативною нормою, що вимагає узгодження, інші - через те, що сторона скористалася наданою позитивною нормою можливістю, треті - внаслідок самого характеру відповідної моделі, а четверті - завдяки визнаній однією зі сторін необхідності включення їх у договір.

Розглянемо більш детально ці умови.

Предмет договору. В договорі охорони фізичної особи сказано, що замовник передає особу, яка підлягає охороні, а охоронець приймає під охорону об'єкт (особу). До того ж обов'язковою умовою на час укладання та здійснення договору є наявність у замовника правосуб'єктності та дієсуб'єктності, відомості про що надаються «Охоронцеві» як стороні договору в завіреній замовником письмовій формі.

У цьому зв'язку виникає питання про необхідність співвідношення таких понять, як «об'єкт охорони» та «об'єкт договору» й уточнення поняття «предмет договору». Відносно цього питання слід зазначити, що думки науковців із цього приводу різняться, через що існує проблема у визначенні об'єкта договору.

Оскільки охоронна послуга являє собою нематеріальний результат діяльності охоронця, який створюється у процесі виконання останнім своїх зобов'язань за договором охорони, вона виступає для замовника корисним ефектом, що виражається у забезпеченні недоторканності його життя і здоров'я та споживається замовником безпосередньо в момент здійснення такої діяльності.

Слід зазначити, що співвідношення понять об'єкта і предмета договору в теорії цивільного права розглядається в основному у трьох аспектах: поняття об'єкта і предмета трактуються як аналогічні; поняття об'єкта містить у собі поведінку і діяльність, а поняття предмета - результат цієї діяльності (об'єктом є те, із приводу чого встановлюються правовідносини); поняття предмета визначається як діяльність, результатом якої стає об'єкт правовідносин (під об'єктом розуміється те, на що спрямовані суб'єктивні права та обов'язки). нормативний правовий охорона фізичний особа

Найбільш правильною, на нашу думку, є точка зору, відповідно до якої пропонується вважати об'єктом договору те, на що спрямована поведінка зобов'язаної особи. Предметом же зобов'язання при цьому виступає поводження зобов'язаної особи у вигляді дії або бездіяльності.

Стосовно договору охорони фізичної особи потрібно зазначити, що у відносинах щодо оплатного надання охоронних послуг необхідно чітко розрізняти саму послугу і дії щодо її надання. Послуга є своєрідним нематеріальним результатом діяльності, тобто благом, яке являє собою сукупність корисних властивостей конкретної діяльності і виражається у корисному ефекті від цієї діяльності. Особливого значення ця обставина набуває у зв'язку з необхідністю визначення умови про предмет договору охорони фізичної особи.

Таким чином, предметом договору охорони фізичної особи слід вважати діяльність, спрямовану на охорону життя і здоров'я особи, тобто сукупність дій охоронця, які спрямовані на забезпечення схоронності як безпосередньо здоров'я, так і життя самої особи. Зазначена діяльність щодо забезпечення схоронності фізичної особи проводиться шляхом здійснення безперервного нагляду виконавцем на території особи, яка охороняється, та припинення протиправних посягань на особу з боку інших осіб.

Зробимо висновок, що об'єктом договору охорони фізичної особи є охоронна послуга, а предметом договору - поводження охоронця у вигляді діяльності, спрямованої на забезпечення схоронності життя і здоров'я замовника, результатом якої і виступає охоронна послуга. Дослідження ж предмета договору, як бачимо, знову повертає нас до потреби у визначенні такого поняття, як «об'єкт охорони». Стосовно цього питання слід сказати, що об'єктом охорони за договором охорони фізичної особи повинно виступати те, на що спрямована діяльність охоронця. Оскільки діяльність охоронця спрямована на забезпечення схоронності життя і здоров'я замовника, а сам процес забезпечення схоронності є не що інше, як охоронна послуга, тобто об'єкт договору, то, відповідно, об'єктом охорони і виступає, по суті, не що інше, як особа. Тобто під терміном «об'єкт охорони» слід розуміти саму фізичну особу, котру прийнято під охорону.

Спосіб охорони об'єкта (фізичної особи, яка охороняється), на нашу думку, є найважливішою, після умови про предмет, умовою договору охорони фізичної особи, оскільки від обрання способу охорони залежить ряд інших умов договору, зокрема про оплату, про час охорони і навіть про предмет договору. Тому всі питання, пов'язані з умовою про спосіб охорони, мають бути вирішені на стадії укладання договору, і на момент його підписання уже повинен бути визначений спосіб охорони. Спосіб охорони визначається за згодою сторін, виходячи з так званого принципу надійності та еквівалентності охорони. У зв'язку з вищевказаним виникає питання про визначення способу охорони фізичної особи. Однак перш ніж визначити, яким способом можуть охоронятися об'єкти, потрібно визначитися, що ми будемо розуміти під терміном «охорона об'єкта».

На нашу думку, під терміном «охорона об'єкта» слід розуміти комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення схоронності життя і здоров'я замовника від протиправних посягань з боку сторонніх осіб у період часу, визначеній договором. У подальшому під час дослідження способів охорони це поняття буде розширено з урахуванням кожного конкретного способу охорони об'єкта та порядку організації охорони, який використовується під час укладання того чи іншого договору охорони фізичної особи відповідно до обраного виду охорони. Тож, повертаючись до аналізу способів охорони, слід сказати, що охороняти об'єкт можна такими способами: охорона за допомогою фізичної особи; змішаний спосіб охорони (фізична у сукупності з технічними засобами).

Розглянемо більш детально ці способи охорони.

Охорона за допомогою фізичної особи являє собою такий спосіб охорони, коли із суб'єктом, який знаходиться під охороною, обов'язково повинна бути присутня фізична особа - охоронець.

Охорона здійснюється як шляхом постійної присутності охоронця з особою, котра охороняється, так і шляхом нагляду за нею за допомогою приладів та пристроїв промислового виробництва, що забезпечують фіксацію порушення шляхом подання звукових та світлових сигналів тривоги на пульт спостереження для припинення охоронцем посягань на фізичну особу.

Питання про вибір виду охорони, як правило, вирішується за згодою із замовником. Підставою для здійснення охоронних заходів є двосторонній договір, укладений між замовником і управлінням (відділом) служби охорони.

Використання технічних засобів істотно впливає на зміст договору. Саме це спричиняє багато практичних питань, пов'язаних із визначенням прав і обов'язків сторін, відбивається на відповідальності за їх невиконання.

Що стосується змішаного виду охорони, то потрібно зазначити, що на сьогодні цей вид охорони є найпоширенішим серед інших видів, оскільки він, по суті, є універсальним і дозволяє використовувати найсучасніші технічні засоби разом з елементами фізичної охорони, що в свою чергу підвищує якість охорони.

Розглядаючи питання про вид охорони, необхідно зазначити, що теоретично, як ми вже згадували вище, охорона поділяється на три види: фізичну, за допомогою технічних засобів та змішану, але на практиці всі три види охорони використовуються у сукупності [6, с. 7].

За всіма видами охорони укладаються договори про охорону, відповідно до змісту яких «Охоронець» несе матеріальну відповідальність за неналежне виконання нею своїх обов'язків.

Тепер розглянемо питання про надання «Охоронцем» охоронних послуг. По-перше, потрібно дати визначення охоронної послуги.

Охоронна послуга - це комплекс організаційно-технічних заходів застосування та використання приладів і пристроїв промислового виробництва, що забезпечують недоторканність охоронюваної особи та збереження її життя і здоров'я.

Час охорони визначається сторонами на стадії підготовки проекту договору. Він вказується в годинах і хвилинах з точним визначенням моменту початку і закінчення здійснення охорони.

Строк дії договору варто відрізняти від часу охорони. Він визначається за загальними нормами цивільного права. Договір укладається на певний строк, у практиці частіше - на два роки, договір може бути за згодою сторін продовжений ще на такий же період (пролонгований).

У договорі охорони має міститися правило, відповідно до якого договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк, якщо за два місяці до закінчення строку договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення. Звичайно, таке правило поширюється лише на ті договори, що укладені на певний строк.

Істотними умовами договору про охорону фізичної особи є також оплата і порядок розрахунків. Сума договору визначається сторонами на основі дислокації-розрахунку. Послуги охорони оплачуються погодинно. Сума оплати за одну годину охорони за договором визначається на підставі розрахунку вартості узгодженої протоколом сторін договірної ціни охорони.

Оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється щомісячно платіжними дорученнями «Замовника», що здаються в установу банку не пізніше 10 днів до початку наступного місяця.

Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору.

Оплата за виконання «Охоронцем», згідно з договором, заходів охорони здійснюється «Замовником» у національній валюті України.

Отже, наприкінці цього розділу можна зробити такі висновки:

Для договору охорони фізичної особи істотними є такі умови: предмет договору, спосіб охорони, час хорони, строк дії договору, оплата і порядок розрахунків.

У зв'язку з розглядом предмета договору охорони фізичної особи виникає питання про необхідність розмежування таких понять, як «об'єкт охорони» та «об'єкт договору» (життя і здоров'я) й уточнення поняття предмета договору. Об'єктом охорони за договором є сама особа, за якою здійснюється нагляд та охорона, а об'єктом договору - життя (здоров'я та недоторканність) зазначеної особи, передане під охорону. Таким чином, предметом договору охорони фізичної особи варто визнати діяльність щодо забезпечення охоронності життя і здоров'я замовника.

Розглядаючи питання про вид охорони, слід враховувати те, що «Охоронець», окрім безпосередньої охорони, займається й іншими охоронними послугами. У цьому зв'язку виникає необхідність у чіткому розмежуванні таких понять, як «охорона» та «охоронна послуга». Так, охорона - це комплекс організаційно-технічних заходів із забезпечення особистої безпеки фізичної особи від протиправних посягань на неї сторонніх осіб у період часу, визначений договором охорони фізичної особи. Охоронна послуга - це комплекс організаційно-технічних заходів застосування та використовування приладів і пристроїв промислового виробництва, що забезпечують недоторканність особи, яка охороняється. Різниця між договорами охорони і договорами на надання охоронних послуг полягає в тому, що у першому випадку охоронець несе матеріальну відповідальність, а у другому - ні.

Договір на надання охорони фізичної особи завжди виражений у письмовій формі. До письмової форми договору законодавством пред'являються певні вимоги.

Отже, договір охорони фізичної особи характеризується рядом ознак і являє собою консенсуальну, взаємну, оплатну, взаємоузгоджену угоду двох або більше сторін, що носить обов'язковий, конфіденційний характер, укладається в письмовій формі на користь його учасників або на користь третіх осіб, зміст якої складають такі істотні умови, як предмет, спосіб охорони, ціна і строк дії договору, а також межі відповідальності сторін.

Список використаних джерел

1. Цивільний кодекс України: закон України від 16. січ. 2003 р. №435-IV [Електронний ресурс].

2. Про охоронну діяльність: закон України від 22. берез. 2012 р. №4616-VI [Електронний ресурс].

3. Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями: проект закону України від 8 серп. 2014 р. №4449а [Електронний ресурс] / вноситься Кабінетом Міністрів України.

4. Советское гражданское право: учебник: в 2 т. Т. 2 / [Верб С.А., Добрынин Ю.Е., Илларионова Т.И. и др.]; под. ред. О.А. Красавчиков. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Высш. шк., 1985. - 443 с.

5. Брагинский М.И. Договорное право. Кн. 1. Общие положения / М.И. Брагинский, В.В. Витрянский. - Изд. 2-е, испр. - М.: Статут, 1999. - 296 с.

6. Довбій С.П. Договір охорони майна: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Довбій Сергій Петрович. - Харків, 2005. - 19 с.

Размещено на allbest.ru