Слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів у сфері державних закупівель

Размещено на http://www.allbest.ru/

СЛІДЧІ СИТУАЦІЇ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

А.М. МЕДЕНЦЕВ

Неефективне використання бюджетних коштів та їх розкрадання є одним із економічним злочинам, зокрема у сфері держаних закупівель.

Одним із проблемних питань сьогодення для правоохоронних органів є питання протидії найбільш прихованих і небезпечних різновидів економічних злочинів, ефективна боротьба з якими вимагає створення ефективних методик виявлення і розслідування. В останні роки ця проблематика знайшла відображення у криміналістичних дослідженнях (В. І. Василинчука, В.В. Кікінчука, О. Є. Користіна, Г. В. Мудрецької, Р. Л. Степанюка, С. С. Чернявського та ін.). Водночас низка питань залишається недостатньо висвітленою або сформульовані положення є досить спірними. Зокрема це стосується висвітлення типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування злочинів у сфері державних закупівель, що і складає мету цього дослідження.

У криміналістичних методиках типова слідча ситуація, як цілком точно відзначає С. С. Чернявський, розглядається як інформаційна модель із найбільш значущими і типовими властивостями та ознаками процесу провадження у справах про злочини, що належать до певної класифікаційної групи. На підставі цієї моделі розробляються криміналістичні засоби, прийоми та методи вирішення конкретних ситуацій розслідування [1, с. 489]. У зв'язку з цим потрібно підкреслити, що типові слідчі ситуації характеризують певний стан досудового розслідування. Вони вказують на те, які обставини (ознаки) злочину встановлені і знайшли відображення в одержаних відомостях, і які, наприклад, слугували підставою для відкриття кримінального провадження. Зміст і характер таких відомостей є основою для визначення поточних завдань розслідування та засобів їх вирішення. Саме в цьому полягає призначення категорії «слідча ситуація» у структурі окремої криміналістичної методики.

Водночас у криміналістичних дослідженнях, присвячених проблематиці типових слідчих ситуацій, окремими авторами робляться необґрунтовані спроби розширити їх зміст. Так, В. І. Куликов у зміст типових слідчих ситуацій включив правові чинники, зокрема кримінально-правову і кримінально-процесуальну регламентацію, регулятивне законодавство [2, с. 154-170]. Цю «ідею» використовує й П. І. Зінов, який кримінально-правові положення, а саме кваліфікуючі обставини злочинів, передбачених ст. 210 КК України, покладає в основу виділення слідчих ситуацій. Зокрема, пропонується вирізняти ситуації: 1) вчинення нецільового використання бюджетних коштів у великих розмірах (ч. 1 ст. 210 КК України); 2) вчинення нецільового використання бюджетних коштів в особливо великих розмірах (ч. 2 ст. 210 КК України) [3, с. 239]. При цьому зазначений автор не визначає ні тактичних завдань розслідування, які вирішуються в названих ним ситуаціях, ні засобів їх вирішення. У зв'язку з цим потрібно зазначити, що в пропозиціях названих авторів присутня підміна понять, адже кримінально-правові положення характеризують злочини (це елементи їх кримінально- правової характеристики), але не стан кримінального провадження. На наш погляд, в основу виділення типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування все ж таки повинна бути покладена інформаційна складова.

Так, В. В. Кікінчук виділяє чотири типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування викрадень бюджетних коштів в агропромисловому комплексі: 1) отримання слідчим матеріалів досудового розслідування, що виділені прокурором в окреме провадження; 2) внесення слідчим відомостей до ЄРДР після самостійного виявлення ним з відповідного джерела обставин, що свідчать про вчинення злочину; 3) відкриття слідчим кримінального провадження після подання заяви суб'єктом господарської діяльності, повідомлення банківською установою про вчинене кримінальне правопорушення; 4) відкриття слідчим кримінального провадження за результатами проведеної перевірки органами Державної фінансової інспекції України [4]. Але неважко помітити, що автор допускає змішування суто організаційних та інформаційних підстав для виділення слідчих ситуацій. На наш погляд, акцент потрібно робити не стільки на суб'єкті звернення в орган досудового розслідування, скільки на змістовній частині такого звернення чи поданих матеріалів. Так, якщо це матеріали досудового розслідування, які були виділені прокурором в окреме провадження, то потрібно визначити, з чого вони складаються і чим вони відрізняються, наприклад, від матеріалів перевірки органами Державної фінансової інспекції.

Аналіз матеріалів кримінальних проваджень щодо злочинів, які вчиняються у сфері державних закупівель, дає підстави для висновку, що ці злочини є неявними, і для виявлення їх слідів (ознак) і відкриття кримінального провадження потрібні спеціальні прийоми і методи економічного та правового дослідження. Це стосується, перш за все, аналізу та оцінки показників господарської діяльності учасників конкурсних торгів, спрямованої на виявлення порушень вимог чинного законодавства. Тому у структурі інформації про ознаки злочинів у сфері державних закупівель переважає інформація, отримана від державних органів, до компетенції яких входить перевірка і контроль за процесом державних закупівель (Державна фінансова інспекція, Рахункова палата, Анти- монопольний комітет, Державний комітет фінансового моніторингу, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Держ- казначейство).

Якщо брати за основу обставини надходження до органу досудового розслідування матеріалів документальних ревізій (перевірок) державних контролюючих органів, то можна виділити такі слідчі ситуації початкового етапу розслідування.

Слідча ситуація 1. Відкриття слідчим кримінального провадження за повідомленням (матеріалами) органу Державної фінансової інспекції України або іншого контролюючого органу. Зазвичай така ситуація пов'язана з виявленням державним контролюючим органом чисельних порушень встановлених правил конкурсних торгів, проведених розпорядниками державних коштів (замовниками держзакупівель). Ці правопорушення, як правило, знаходять відображення в матеріалах документальної ревізії (перевірки), які повинні включати:

1) акт ревізії (підписаний усіма членами ревізійної комісії);

2) укладені договори, бухгалтерські, фінансові та інші документи, що стосувалися процедури державної закупівлі;

3) пояснення службових осіб замовника держзакупівель;

4) пояснення службових осіб учасників торгів;

5) пояснення службових осіб, відповідальних за правопорушення;

6) висновок ревізора щодо пояснення відповідальних осіб.

Слідча ситуація 2. Відкриття слідчим кримінального провадження за повідомленням (матеріалами) оперативного підрозділу. Така ситуація складається тоді, коли ознаки злочинів у сфері державних закупівель задокументовані під час оперативно-розшукової діяльності органів Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України (ДСБЕЗ). Але і в цьому випадку матеріали, які направляються в орган досудового розслідування, також містять документи ревізії (перевірки), проведеної органом Державної фінансової інспекції України. Адже без економіко-правового аналізу, який передбачає систему прийомів і методів економічного та правового дослідження, а саме аналізу та оцінки показників господарської діяльності учасників конкурсних торгів, отримати достовірні дані щодо порушень вимог чинного законодавства про здійснення державних закупівель практично неможливо. Відмінною рисою цих матеріалів є те що вони ініціюються оперативним підрозділом. Налагодження оперативними підрозділами дієвого контакту з керівною ланкою органів контролю надає можливість вносити пропозиції стосовно переліку суб'єктів господарювання, які включаються у планові контрольні перевірки, а також переліку питань, на які необхідно звернути особливу увагу під час проведення таких перевірок. До того ж до цих матеріалів, як правило, долучається інформація, отримана за допомогою використання оперативно-розшукових заходів, засобів та сил [5, с. 535].

Слідча ситуація 3. Відкриття слідчим кримінального провадження за ознаками злочинів у сфері державних закупівель, виявлених під час розслідування іншого злочину. Очевидно, що така ситуація є найбільш сприятливою, оскільки дозволяє використовувати весь арсенал процесуальних і непроцесуальних засобів збирання інформації. Водночас потрібно зазначити, що й у таких випадках слідчий у числі своїх невідкладних дій має призначати документальну ревізію тих чи інших суб'єктів господарської діяльності - учасників конкурсних торгів, проведення якої доручається органу Держфінінспекції. Саме її результати (матеріали) будуть визначати напрямки досудового розслідування виявлених злочинів.

Під час проведення планових або позапланових документальних ревізій (перевірок) контролюючими органами виявляються такі правопорушення, які є ознаками (слідами) вчинення злочинів у сфері державних закупівель:

- закупівля непридатного до використання або експлуатації устаткування, товарно-матеріальних цінностей;

- визначення переможцем учасника, який не відповідає кваліфікаційним критеріям;

- здійснення оцінки пропозицій конкурсних торгів всупереч переліку критеріїв та методиці;

- закупівля товарів, робіт або послуг за завищеними цінами;

- здійснення держаної закупівлі без проведення процедур, передбачених законодавством (наприклад, якщо сума договору перевищує встановлену законодавством межу) тощо.

Під час аналізу наявних матеріалів документальної ревізії (перевірки) слідчому потрібно враховувати, що перевірка використання коштів у процесі проведення процедур державних закупівель, перш за все, ґрунтується на аналізі достатньої кількості документів конкурсних торгів, необхідних для підготовки висновків про відповідність вимогам чинного законодавства проведеної процедури закупівель. Тому з метою встановлення невідповідності нормам законодавства проведених замовником процедур закупівель слідчий повинен досліджувати такі документи:

1) розпорядчі документи замовника стосовно функціонування комітету з конкурсних торгів та річного плану закупівель (наприклад, рішення замовника про утворення комітету з конкурсних торгів);

2) звіти: про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів; про результати проведення попередньої кваліфікації учасників; про результати проведення процедури запиту цінових пропозицій; про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника;

3) протоколи засідань комітету з конкурсних торгів, у тому числі протоколи розкриття, оцінки, порівняння отриманих (цінових) пропозицій учасників, прийняття рішення про переможця торгів;

4) документацію конкурсних торгів, кваліфікаційну документацію або запит цінових пропозицій;

5) копії інформаційних матеріалів замовника та учасників (оголошення, запрошення, запити, роз'яснення, повідомлення тощо);

6) копії документів, наданих учасниками на запит замовників;

7) оригінали або копії листів погодження у Мінекономіки процедури закупівлі в одного учасника;

8) копії документів, що підтверджують забезпечення пропозиції конкурсних торгів та забезпечення виконання договору про закупівлю (у випадку необхідності надання учасниками / переможцем торгів такого забезпечення);

9) пропозиції учасників торгів, відомості про які зафіксовані у протоколі розкриття цих пропозицій;

10) повідомлення про акцепт пропозиції учасника торгів та повідомлення учасникам про результати проведеної процедури закупівлі;

11) укладені договори про закупівлю [6, с. 42].

Підсумовуючи викладене, потрібно зазначити, що наведені типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів у сфері державних закупівель націлюють на аналіз матеріалів контролюючих органів, які виявили правопорушення в організації торгів, і на визначення тактичних завдань розслідування та засобів їх вирішення.

розслідування злочин держаний закупівля

Список використаних джерел

1. Чернявський С. С. Фінансове шахрайство: методологічні засади розслідування: монографія /С.С. Чернявський. - Київ: Хай-Тек Пресс, 2010. - 624 с.

2. Куликов В. И. Основы криминалистической теории организованной преступной деятельности /И. Куликов. - Ульяновск: Филиал МГУ, 1994. - 256 с.

3. Зінов П. І. Типові слідчі ситуації розслідування злочинів, пов'язаних з нецільовим використанням бюджетних коштів / П. І. Зінов // Теоретичні і практичні проблеми кримінального судочинства: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 19 жовтня 2012 р.). - Донецьк: ДЮІ МВС України, 2013. - С. 239-240.

4. Кікінчук В. В. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування викрадень бюджетних коштів в агропромисловому комплексі [Електронний ресурс] / В. В. Кікінчук // Право і Безпека. - 2013. - № 2 (49). - 131-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pib_2013_2_26.pdf.

5. Коряк В. В. Виявлення злочинів під час здійснення державних закупівель / В. В. Коряк, В. Р. Сливенко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 4. - С. 532-539.

6. Протидія злочинам у бюджетній сфері: метод. рек. / [О. Є. Користін, С. С. Чернявський, В. І. Василинчук та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужі. - Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2012. - 88 с.

Размещено на Allbest.ru