Правові передумови укладення адміністративного договору

Зростаюча роль в механізмі організації та здійснення державного управління принципів децентралізації виконавчої влади, забезпечення балансу публічних та приватних інтересів, обов'язкового залучення громадськості до прийняття суспільно важливих рішень, обумовлює розширення сфери застосування адміністративних договорів в діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій.

Такий стан правового регулювання адміністративних правовідносин пояснюється тим, що на сучасному етапі розвитку адміністративного законодавства, публічно-правові приписи спрямовуються не лише на традиційне зміцнення дисципліни та підвищення відповідальності у сфері виконавчої влади, але, і на формування правових механізмів вирішення управлінських завдань, розв'язання яких стає можливим шляхом застосування договірних інструментів в діяльності публічних адміністрацій.

Проблеми укладення, зміни, розірвання та виконання адміністративних договорів тривалий час привертали увагу багатьох науковців та практиків: К. К. Афанасьєва, О. А. Беляневич, Ж. В. Завальної, Р. О. Куйбіди, С. С. Скворцова, Ю. М. Старілова та інших.

"В останнє десятиліття, дискусії, які проводяться в науці адміністративного права, як правило не торкаються проблеми допустимості використання адміністративних договорів в правозастосовчій діяльності суб'єктів владних повноважень. Основний акцент таких дискусій перемістився на визначення правових передумов укладення адміністративних договорів, встановлення їх умов, виявлення помилкових наслідків їх реалізації" [1, С. 446].

Однак, результати досліджень відповідної проблематики, незважаючи на їх різнобічний характер, не дають єдиної відповіді на питання, щодо поняття, класифікації, юридичного значення правових передумов укладення адміністративного договору, встановлення форми їх співвідношення з поняттям "правові підстави укладення адміністративного договору".

Метою цієї статті є дослідження поняття "правові передумови укладення адміністративний договір", здійснення класифікації цього поняття, виявлення особливостей законодавчого регулювання і фактичного прояву окремих передумов укладення адміністративних договорів, встановлення правових форм співвідношення аналізованого поняття з поняттям "правові підстави укладення адміністративного договору", формулювання конкретних пропозицій з удосконалення законодавства, яким регулюються підстави, умови та процедури укладення адміністративних договорів.

Предметом дослідження у цій статті виступають правові передумови укладення адміністративного договору, як наукове поняття та сукупність соціально-економічних, правових, політичних та інших обставин, за наявності яких закон допускає застосування договірних інструментів регулювання публічних правовідносин.

Визначаючи обставини (юридичні факти), з настанням яких орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право, чи зобов'язаний укласти адміністративний договір, чинне в Україні законодавство, як правило не використовує узагальнюючого поняття для їх позначення, але, вказує на їх безпосередній зв'язок з набранням договором юридичної сили.

Прикладом такого способу законодавчого регулювання адміністративно-договірних відносин виступає закріплена у ч. 1 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 року № 2163XII за якою: "При приватизації майна державного підприємства як єдиного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу" [2].

На відміну від законодавства, яким регулюються адміністративно-договірні правовідносини, доктриною зобов'язального права було вироблено узагальнююче поняття, яким позначаються відповідні обставини правові передумови укладення адміністративного договору.

За своєю сутністю та юридичним змістом дане поняття відображає цілі та умови конкретних видів адміністративних договорів, особливості правового регулювання адміністративно-договірних правовідносин, правовий статус суб'єктів владних повноважень, які укладають відповідні договори.

У найбільш загальному розумінні правовими передумовами укладення адміністративного договору виступають соціально-економічні, юридичні та інші перетворення у сфері державного управління, спрямовані на поглиблення диспозитивних засад діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, результатом яких є розширення сфери використання адміністративного договору, як правової форми, засобу реалізації управлінської діяльності.

Аналіз норм адміністративного законодавства дозволяє нам розглядати правові передумови укладення адміністративного договору, як передбачені в нормах адміністративного або іншого публічного законодавства умови (обставини) за наявності яких орган виконавчої влади, або орган місцевого самоврядування має право реалізувати надані йому владні (управлінські) повноваження у формі адміністративного договору.

Виходячи з наведеного визначення можна виділити наступні види правових передумов укладення адміністративних договорів:

1. Нормативні передумови, тобто, сукупність встановлених адміністративним законодавством норм, що визначають, які види адміністративних правовідносин можуть втілюватися в договірну форму, між якими суб'єктами та на основі яких підстав може укладатися адміністративний договір, і якими владними (управлінськими повноваженнями) наділяється орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування по реалізації договірних повноважень, а також вимоги, яким повинен відповідати адміністративний договір.

Наведена група правових передумов укладення адміністративних договорів має найбільш загальний характер порівняно з іншими передумовами і розкриває сферу договірного регулювання публічно-правових відносин, встановлює дозволи та заборони по укладанню адміністративних договорів.

Поглиблення децентралізації виконавчої влади, модернізація адміністративного законодавства, необхідність залучення громадськості до прийняття суспільноважливих рішень, участь суб'єктів господарювання у розвитку інфраструктури в Україні обумовлює розширення сфери застосування адміністративних договорів у відносинах державного управління, що має наслідком зростання кількості адміністративно-договірних норм в механізмі адміністративно-правового регулювання різних видів правовідносин.

За своєю юридичною природою наведений вид правових передумов укладення адміністративних договорів виступає "фундаментом" для побудови адміністративно-договірних правовідносин, відмежування їх від інших видів правовідносин, які складаються у процесі організації та здійснення державного управління.

2. Програмно-цільові передумови, що проявляються через нормативне закріплення цілей, завдань адміністративно-правового регулювання, реалізація яких допускається шляхом укладення адміністративного договору, в тому числі на виконання державних та місцевих програм соціально-економічного розвитку, інших цільових програм.

Зазначена група правових передумов тісно переплітається з нормативними передумовами укладення адміністративного договору і конкретизує їх вимоги у відношенні до конкретних видів адміністративних договорів у тій чи іншій сфері публічно-правового регулювання.

Разом з тим, законодавство України допускає попереднє виникнення програмно-цільових передумов укладення адміністративного договору порівняно з нормативними передумовами.

Мова йде про випадки правового регулювання адміністративних правовідносин, коли на реалізацію положень державних цільових програм, концепції, меморандумів, міжурядових угод приймаються нормативно-правові акти, якими визначаються правові передумови укладання, сфера застосування, процедура укладання та істотні умови адміністративних договорів.

Остання форма правового зв'язку передумов укладення адміністративних договорів значною мірою властива законодавству України, інших пострадянських держав, де активно відбувається модернізація адміністративного законодавства, в тому числі з питань договірного оформлення відносин суб'єктів владних повноважень з фізичними та юридичними особами з приводу реалізації першими суб'єктами владних (управлінських функцій).

У зв'язку з реалізацією програмно-цільових передумов, до змісту адміністративного договору можуть включатися умови, якими встановлюються чи делегуються органам виконавчої влади, або органам місцевого самоврядування окремі повноваження з управління, регулювання в різних сферах публічно-правових відносин.

В даному випадку адміністративний договір виступає правовою основою здійснення повноважень, визначених в його умовах, в тому числі для видання суб'єктами владних повноважень, які його уклали нормативно-правових актів з питань визначених у договорі.

3. Компетенційні передумови, сутність яких виявляється у законодавчому закріпленні за органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами повноважень, в тому числі делегованих щодо укладення, зміни та розірвання конкретних видів адміністративних договорів, здійснення контролю за належним виконанням зобов'язань, що з них виникають.

Прикладом компетенційних передумов укладення адміністративного договору може виступати норма, закріплена у ч. 1 ст. 5 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" від 14.09.1999 №1039-ХІУ, згідно з якою: "Сторонами угоди про розподіл продукції виступають інвестори і Кабінет Міністрів України та Верховна Рада Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що передається в користування на умовах угоди про розподіл продукції, які укладають угоду після її погодження з постійно діючою міжвідомчою комісією" [3]. Згідно з нормою, закріпленою у ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державно-приватне партнерство" від № 2404-VI: "Рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймаються Кабінетом Міністрів України чи уповноваженим ним органом" [4]. З аналогічних питань, рішення щодо об'єктів комунальної власності приймаються відповідними місцевими радами, частина друга статті 13 вказаного Закону.

При цьому, зі змісту норми, передбаченої у ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державно-приватне партнерство" від 01.07.2010 року № 2404-VI орган, який прийняв рішення про проведення конкурсу з визначення приватного партнера укладає з переможцем конкурсу договір в рамках державно-приватного партнерства на умовах визначених конкурсом.

З буквального тлумачення цих та інших норм адміністративного законодавства, яким визначаються компетенційні передумови укладення адміністративного договору слідує, що дана група передумов не лише розкриває повноваження конкретного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування в частині договірного оформлення реалізації владних (управлінських) функцій, але, і відображають мету, завдання діяльності таких суб'єктів владних повноважень, їх місце у системі органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

В юридичній літературі, можливість суб'єкта владних повноважень укладати ті або інші види адміністративних договорів, що випливає зі змісту компетенції такого суб'єкта розглядається, як одна із загальних (публічних) вимог законності адміністративних договорів [4, С.7, 16]. В основі правового зв'язку компетенційних передумов укладення адміністративного договору та юридичних вимог його законності, перебуває положення ч. 2 ст. 19 Конституції України від 28.06.1996 року № 254 к-96 ВР за яким: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" [5].

Системне тлумачення змісту наведеної норми в контексті компетенційних передумов вказує на змістоутворюючий характер даної групи правових передумов при визначенні сторони конкретного договору. Іншими словами, стороною адміністративного договору може виступати лише суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого безпосередньо віднесено право укладати відповідну категорію договорів [1].

Віднесення компетенційних передумов до загальних вимог законності адміністративного договору означає що такий договір, укладений суб'єктом владних повноважень з перевищенням наданої компетенції є протиправним, або може бути визнаний таким за рішенням суду з підстав, передбачених актами адміністративного законодавства, чи Цивільним кодексом України (далі ЦК України). Аналогічне правило щодо права фізичних осіб та юридичних осіб приватного права укладати адміністративні, як і будь-які інші договори в межах їхньої правосуб'єктності передбачено у ст. 34 (стосовно фізичних осіб), ст. 92 (щодо юридичних осіб) ЦК України.

4. Адміністративно-процедурні передумови, що являють собою передбачену законодавством України систему заходів дій суб'єкта владних повноважень, спрямованих на визначення юридичної або фізичної особи з якою має укладатися адміністративний договір.

За своєю сутністю процедура укладення адміністративного договору це закріплені в нормах адміністративного законодавства взаємні дії сторін, метою яких є встановлення адміністративно-договірних правовідносин, а також визначення змісту договірних зобов'язань, виконання яких покладається на учасників таких правовідносин.

Для адміністративного договору властива складна, особлива процедура його підготовки та укладення [6], що обумовлена публічно-правовою сутністю, метою, завданнями даного виду договорів, їх місцем в системі правових засобів здійснення управлінської діяльності.

Встановлюючи ускладнену процедуру укладення адміністративного договору порівняно з іншими видами договорів, держава, в особі уповноважених органів тим самим здійснює конкурентний відбір осіб, діяльність яких найкраще відповідає умовам договору вимогам публічного правопорядку, встановленого Конституцією та законами України. Однак, зазвичай, законодавство України допускає ускладнення адміністративно-процедурних передумов укладення договору лише у разі, коли його стороною поряд із суб'єктом владних повноважень виступає юридична особа приватного права чи фізична особа-підприємець.

Натомість, по відношенню до громадян, законодавство України переважно встановлює спрощену процедуру укладення адміністративного договору, чим сприяє поліпшенню доступу громадян до адміністративних послуг, що надаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

В останньому випадку для укладення адміністративного договору достатньо самого факту звернення громадянина України до уповноваженого органу з пропозицією укласти адміністративний договір та акцепт такої пропозиції з боку суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого належить право укладати відповідний договір.

Що ж до видів адміністративно-процедурних передумов, з якими закон пов'язує укладення адміністративного договору, то до них можна віднести процедуру прийняття органом виконавчої влади, або органом місцевого самоврядування рішення про вчинення владних (управлінських) дій у формі договору, проведення аукціонів, конкурсних торгів з відбору юридичної, чи фізичної особи, яка б відповідала вимогам договору, які пред'являються до його сторін, погодження рішення про укладення адміністративного договору з контролюючим органом, визначення переможця конкурсних торгів, аукціону і укладення з ним договору, тощо. Зокрема, згідно з нормою, закріпленою у ст.13 Закону України "Про соціальні послуги" від 19.06.2003 року № 966-IV: "У разі залучення бюджетних коштів до фінансування соціальних послуг, які надаються в установленому порядку недержавними суб'єктами чи фізичними особами, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування на конкурсній основі укладають із суб'єктами, що надають соціальні послуги, договір щодо умов фінансування та вимог до обсягу, порядку і якості надання соціальних послуг" [7].

Здійснюючи правове регулювання вказаних вище процедур, законодавство України встановлює спеціальні, імперативні вимоги до строків, підстав, умов і способів проведення аукціонів, конкурсних торгів, інших процедур щодо конкретних адміністративних договорів.

Наприклад, імперативні вимоги щодо порядку і строків проведення конкурсів для визначення переможця, з яким повинен укладатися адміністративний договір визначені у нормах ст. 7 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" від 16.09.1999 року № 1036-XIV, ст. 7 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" від 21.09.2010 року № 2624-VI, положеннях інших нормативно-правових актів, якими регулюються адміністративно-договірні правовідносини.

Законодавче закріплення спеціальних вимог до адміністративно-процедурних передумов укладення договору виступає одним із правових засобів забезпечення правопорядку у конкретних сферах публічно-правових відносин, де укладаються відповідні договори.

5. Наявність вираженої у встановленій законом формі пропозиції (оферти) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, фізичних або юридичних осіб щодо укладання адміністративного договору, погодження його мети, завдань, предмету, строку, найменування сторін, правового режиму його виконання.

Правові передумови даного виду притаманні для всіх адміністративних договорів незалежно від сфери їх укладення, сторін договору, мети, на реалізацію якої спрямовані адміністративні договори.

Законодавство України, яким регламентується порядок надання пропозицій укласти адміністративний договір (оферти) по-різному регламентує процедуру реалізації даної передумови стосовно адміністративних договорів.

Основною відмінністю у законодавчому підході до регулюванні пропозиції укласти адміністративний договір є те, що для деяких договорів законодавством України встановлені спеціальні вимоги стосовно вираження пропозиції з їх укладення, тоді, як на інші адміністративні договори поширюється дія загальних положень про оферту, закріплених у ст. 641 ЦК України.

При цьому, незалежно від способу законодавчого регулювання пропозиції укласти адміністративний договір, вона завжди виражається у письмовій формі і повинна містити всі істотні умови, визначені законодавством для договорів даного виду, бути адресованою конкретному суб'єкту (суб'єктам) адміністративного права та містити явно виражений намір породити адміністративно-договірні зобов'язання [8, С.135].

Законодавче закріплення різноманітних форм договірного оформлення реалізації управлінської діяльності, зумовлює встановлення особливостей процедури надання пропозицій з укладення адміністративного договору.

В першу чергу такі особливості виявляються в тому, що пропозиція укласти адміністративний договір має виходити виключно від суб'єкта, якому актами адміністративного законодавства надано безпосереднє право ініціювати укладення такого договору, а пропозиція, що слідує від імені органу виконавчої влади органу місцевого самоврядування є обов'язковою для фізичних та юридичних осіб, яким вона адресована, крім випадків, прямо передбачених законом.

Прикладом законодавчого закріплення вказаного способу укладання адміністративного договору виступає норма ч. 2 ст. 8 Закону України "Про державний матеріальний резерв" від 24.01.1997 року № 51-97-ВР за якою: "Для підприємств, установ і організацій, заснованих повністю або частково на державній власності (державні підприємства, установи і організації, акціонерні товариства, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендні підприємства, засновані на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності всіх форм власності, визнаних відповідно до законодавства України монополістами, державне замовлення на поставку продукції є обов'язковим, якщо виконання його не завдає їм збитків" [9].

Поряд з наведеним способом вираження пропозиції укласти адміністративний договір, в практиці державного управління існують договори, укладання яких допускається як з ініціативи суб'єкта владних повноважень, так, і з боку фізичних або юридичних осіб.

Такий спосіб укладення адміністративних договорів властивий для тих з них, в яких сторони виступають рівноправними учасниками адміністративно-договірних правовідносин.

Прикладом виступає норма ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" від року № 2624-VI: "Передача об'єкта централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебуває у комунальній власності, в оренду чи концесію здійснюється за ініціативою фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями чи концесіонерами відповідно до цього Закону, або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад чи місцевих органів виконавчої влади" [10].

У випадку, коли ініціатива укласти адміністративний договір слідує від фізичної або юридичної особи приватного права, вона підлягає обов'язковому затвердженню (схваленню) уповноваженим органом державної влади, органом місцевого самоврядування [8]. Дія зазначеного правила не поширюється на адміністративні договори, укладення яких є обов'язковим для суб'єкта владних повноважень, зокрема: договори про надання соціальних послуг, договори про надання комунальних послуг, договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів.

Прикладом правового регулювання способів укладання даної категорії адміністративних договорів може бути норма, закріплена у ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від року № 3038-VI згідно з якою: "Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію" [11].

Юридичне значення оферти, як правової передумови укладення адміністративного договору проявляється в тому, що дана передумова безпосередньо відображає волевиявлення суб'єкта адміністративних правовідносин по реалізації управлінських дій у формі договору, а акцепт пропозиції укласти адміністративний договір є засобом реалізації відповідної передумови.

Водночас, не є пропозицією укласти договір протоколи про наміри, меморандуми, протоколи зустрічей, нарад, інші документи, зі змісту котрих не можливо встановити істотні умови майбутнього договору, порядок його укладення [12, С. 185].

Слід зазначити, наведені правові передумови укладення адміністративних договорів можуть проявлятися, як у сукупності, так, і окремо по відношенню до конкретного виду договорів.

В доктрині адміністративного права поряд з поняттям "правові передумови укладення адміністративного договору" використовується поняття "передумови договірного регулювання адміністративних правовідносин.

На думку К. К Афанас'єва поняття "передумови договірного регулювання адміністративних правовідносин включає:

• "зростання стимулюючої ролі права, необхідність удосконалення адміністративного законодавства з метою створення умов для ефективного управління всіма сферами суспільного життя;

• становлення і розвиток правовідносин ринкового типу, необхідність переходу від жорстких адміністративно-командних методів управління до більш гнучких способів реґулювання суспільних відносин;

• зростання ролі державного реґулювання та функціонально-правових режимів, забезпечення погодження й координації спільної праці для досягнення суспільно значущих цілей та вирішення поставлених управлінською діяльністю завдань;

• вирішення проблем гармонізації публічного та приватного права, конституційне визнання інституту місцевого самоврядування і децентралізація системи державного реґулювання, пов'язана з розвитком приватноправових відносин у публічному праві;

• універсальний характер договірної форми управлінської діяльності, що включає в себе елементи всіх основних її різновидів (видання правових актів управління, здійснення юридично значущих дій, здійснення організаційних дій і виконання матеріально-технічних операцій)" [8, С.175].

Співставлення змісту понять "правові передумови укладення адміністративного договору" та "передумови договірного регулювання адміністративних правовідносин" дає підстави констатувати, що останнє з наведених понять має значно ширший зміст і розкриває загальні причини та тенденції, виникнення яких зумовлює розширення сфери застосування договірної форми реалізації управлінської діяльності.

В свою чергу правові передумови укладення адміністративного договору, являють собою, передбачені в нормах адміністративного або іншого публічного законодавства умови (обставини) за наявності яких орган виконавчої влади, або орган місцевого самоврядування має право реалізувати надані йому владні (управлінські) повноваження у формі адміністративного договору.

Поряд з термінами "передумови договірного регулювання адміністративних правовідносин" та "правові передумови укладення адміністративного договору", в законодавстві і доктрині адміністративного права використовується термін "підстави укладення адміністративного договору" [13, С.27].

За своїм змістом і складовими підстави укладення адміністративного договору є значно вужчим поняттям, однак щодо окремих видів адміністративних договорів можуть частково збігатися з правовими передумовами укладення адміністративного договору.

На наш погляд, підстави укладення адміністративного договору це конкретні юридичні факти або група юридичних фактів (фактичний склад), з настанням яких адміністративне законодавство допускає, чи зобов'язує суб'єкта владних повноважень укласти адміністративний договір.

Прикладом нормативного закріплення підстав укладення адміністративного договору виступають приписи ч. 10 ст. 7 та ч. 2 ст. 10 Закону України "Про концесії" від 16.07.1999 року № 997-XIV, відповідно до яких з переможцем концесійного конкурсу після узгодження всіх істотних умов укладається концесійний договір. При цьому, досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання концесійного договору є підставою для набрання концесійним договором юридичної сили, тобто виникнення правових наслідків для суб'єктів договірних правовідносин, які його уклали [14].

Співставлення понять: "правові передумови укладення адміністративного договору" та "підстави укладення адміністративного договору" вказує на те, що перше з наведених понять має загальний характер, завжди передує виникненню правових підстав для укладення договору і поширюються на кожен з його видів. Що ж до правових підстав, необхідних для укладення адміністративного договору, то їх перелік (склад) визначається законом по відношенню до конкретного виду договору.

Іншими словами, недотримання встановлених нормами адміністративного законодавства вимог до процедури укладання адміністративного договору чи відсутність, умов, необхідних для його укладення виключає підстави для реалізації владних (управлінських) функцій і завдань в договірній формі. В той же час, відсутність (недостатність) підстав для укладення адміністративного договору з конкретною фізичною чи юридичною особою не виключає наявність правових передумов для встановлення адміністративно-договірних правовідносин з іншими суб'єктами права.

Таким чином, правові передумови укладення адміністративного договору це один з найважливіших елементів механізму адміністративно-договірного регулювання публічно-правових відносин, який відображає сутність, призначення, процедуру укладення, завдання і умови адміністративного договору, визначає сферу його застосування.

Відсутність в Україні окремого закону, предметом правового регулювання якого виступає адміністративний договір має наслідком не систематизованість правових передумов укладення даного виду договорів, у зв'язку з чим на практиці виникають численні спори стосовно правомірності укладення договорів у сфері управлінських правовідносин.

Вирішенню цієї проблеми могло б сприяти прийняття окремого Закону України "Про адміністративні договори", в нормах якого слід передбачити поняття, перелік правових передумов укладення адміністративного договору, особливості їх прояву щодо окремих видів цих договорів. Що правда, в останньому випадку, правові передумови укладення адміністративних договорів набувають загальну нормативну форму і не потребують додаткового встановлення. Іншими словами, коли правові передумови для укладання адміністративних договорів вже виникли, або їх настання є неминучим фактором найближчого майбутнього: (набрання чинності програмами соціально-економічного розвитку на відповідний рік, утворення нового суб'єкта владних повноважень, наявність ініціативи органів самоорганізації населення про передачу їм окремих повноважень органів місцевого самоврядування), уповноважений орган виконавчої влади має право закріпити правові передумови укладення конкретного виду адміністративного договору шляхом затвердження його типової або примірної форми.

правовий адміністративний договір законодавчий

Список використаних джерел