Сайти депутатів Верховної Ради України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Київський університет права

САЙТИ ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Коваленко Олександра, Мельничук Анастасія

Київ-2010

План

Вступ

1. Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади в Україні

2. Методи діяльності Верховної Ради України

3. Функції та компетенція Верховної Ради України

4. Інформаційні ресурси

Висновки

Вступ

Ми - студенти Київського університету права при Національній академії наук України. Люди, які мають бути обізнані в праві та законотворенні не лише своєї держави, а й інших. Єдиним органом законодавчої влади а Україні є парламент - Верховна Рада України, це передбачено в Конституції України розділ 4 ст. 75.

Склад Верховної Ради України - 450 депутатів. Народний депутат - це представник українського народу у Парламенті. Депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 21-го року, має право голосу і проживає в Україні останні 5 років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має не погашену і не зняту судимість за скоєння умисного злочину.

Так як, законопроекти в Україні видаються Парламентом, а сучасні засоби масової інформації розвиваються, у нас з'явилась можливість дізнаватися про правотворення не лише з телевізорів і радіо, а й Інтернету. Адже у кожного народного депутату України є власний веб-сайт або сайт партії в яку входить той чи інший депутат.

Отже, ця тема дуже важлива для нас як для юристів і взагалі для нашої майбутньої професії.

1. Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади в Україні

У системі органів державної влади в Україні важливе місце посідає Верховна Рада України, яка є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Верховна Рада України розглядає та вирішує найважливіші питання державного і суспільного життя держави, що потребують законодавчого регулювання, а також здійснює установчі та контрольні функції, передбачені Конституцією України.

Верховна Рада України -- є однопалатним представницьким органом законодавчої влади, до складу якої входять 450 народних депутатів, які обираються на підставі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі і не можуть бути на державній службі або мати інший представницький мандат.

Конституція України надає Верховній Раді України широкі повноваження:

1) внесення змін до Основного Закону України в межах і порядку, передбачених розділом ХІІІ чинної Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 Конституції;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією України;

8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

10) усунення Президента України з посади шляхом особливої процедури (імпічменту);

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

12) надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції;

14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених Конституцією України;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримування та захисту прав і свобод людини в Україні;

18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;

20) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

21) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

24) надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

25) надання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

26) призначення третини складу Конституційного Суду України;

27) обрання суддів безстроково;

28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

32) надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

33) здійснення парламентського контролю в межах, визначених Конституцією України;

34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;

35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;

36) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності.

Слід зазначити, що досить широке коло питань може вирішуватись Верховною Радою України виключно шляхом прийняття законів, тобто актів, які мають вищу юридичну силу. Це стосується відносин, які мають винятково важливе значення для особи, суспільства, держави, а саме:

- прав та свобод людини і громадянина та їх гарантій;

- основних засад використання природних ресурсів і освоєння космічного простору;

- засад зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності;

- засад утворення політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації;

- територіального устрою України;

- засад місцевого самоврядування;

- основ національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;

- бюджетних відносин, податків і зборів, статусу національної та іноземних валют на території України;

- одиниць ваги, міри і часу, порядку встановлення державних стандартів;

- амністії та ін.

Верховна Рада України може здійснювати свої повноваження за умови обрання до її складу не менше двох третин від її конституційного складу, тобто не менше 300 народних депутатів.

Верховна Рада України працює в сесійному режимі. Сесії Верховної Ради можуть бути черговими, що починають свою роботу у встановлені Конституцією України строки (першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року), і позачерговими, які можуть скликатися на вимогу не менше як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України або на вимогу Президента України.

Засідання Верховної Ради проводяться відкрито, а за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради можливе також проведення закритих засідань.

З метою організації своєї роботи Верховна Рада України обирає зі складу народних депутатів Голову, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України, які в разі потреби можуть бути відкликані.

Важлива роль у законодавчому процесі, у здійсненні контрольних функцій Верховної Ради України належить комітетам, які працюють постійно.

Відповідно до ст. 89 Конституції України Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів. До складу комітетів Верховної Ради обираються народні депутати (10--30 осіб) на першій сесії Верховної Ради нового скликання на строк її повноважень.

Комітети Верховної Ради України утворюються з важливих питань державного, господарського і соціально-культурного будівництва, наприклад: з питань правової реформи; соціальної політики і праці; науки й освіти; культури і духовності; бюджету; фінансів і банківської діяльності; промислової політики; будівництва, транспорту і зв'язку; аграрної політики і земельних відносин; національної безпеки й оборони; свободи слова та інформації; регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України та ін. У Верховній Раді України 14-го скликання налічується 22 комітети і Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації.

Чинне законодавство визначає такі повноваження комітетів:

1) законотворча робота;

2) збирання і дослідження інформації;

3) контроль за виконанням Конституції та законів України;

4) вивчення ефективності діяльності уряду;

5) участь у складанні й ухваленні Державного бюджету і подальший контроль за його виконанням;

6) попереднє вивчення й підготовка висновків щодо ратифікації міжнародних договорів;

7) попереднє обговорення кандидатур на офіційні посади, які підлягають затвердженню на засіданні Верховної Ради України.

Щоб підготувати й попередньо розглянути питання, Верховна Рада України в межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії.

З метою проведення розслідувань з питань, що становлять суспільні інтерес, Верховна Рада України може створювати тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина депутатів від конституційного складу Верховної Ради (150 народних депутатів). Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.

У законодавчому механізмі Верховної Ради України важливе значення мають фракції та депутатські групи. Відповідно до регламенту Верховної Ради України фракції та депутатські групи реєструються на першій сесії Верховної Ради України нового скликання до початку розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України й утворення органів Верховної Ради України. Фракції є групами депутатів, які сформовані на основі партійної приналежності депутатів. Депутатські групи -- це групи депутатів, які об'єднуються на підставі спільних цілей, як на партійній, так і на позапартійній основі. Депутатські групи (фракції) мають право на пропорційне представництво у всіх органах Верховної Ради та офіційних парламентських делегаціях.

Порядок діяльності Верховної Ради України та її органів визначається її Регламентом.

Робочим органом Верховної Ради України є апарат Верховної Ради України, який здійснює організаційне, правове, інформаційне, методичне і матеріально-технічне забезпечення. До складу апарату Верховної Ради України входять 20 підрозділів: керівництво апарату, секретаріати, головні управління й управління, відділи та управління справами.

2. Методи діяльності Верховної Ради України

Серед методів роботи Верховної Ради України слід виділити планування, метод вироблення і прийняття рішень, контроль за виконанням прийнятих рішень, координацію, роботу з кадрами.

Планування охоплює всі аспекти діяльності парламенту і роботу всіх його структурних елементів. Зокрема, розробляється план законодавчої діяльності, план співробітництва з парламентами іноземних держав, графіки здійснення контрольних заходів, плани роботи структурних підрозділів Верховної Ради України. При цьому здійснюється поєднання поточного (на півріччя або рік) та перспективного (на 3 і більше років) планування.

З метою упорядкування законопроектних робіт і формування порядку денного третьої - четвертої сесій Верховної Ради України з урахуванням потреби подальшого розвитку та систематизації законодавства України, а також координації законопроектних робіт суб'єктів права законодавчої ініціативи Верховна Рада України 14 травня 1999 р. прийняла Постанову № 658-XIV, якою був схвалений Загальний план законодавчих робіт на 1999 рік. Організацію розробки та опрацювання законопроектів, зазначених у цьому плані, здійснюють комітети Верховної Ради України разом з Секретаріатом та Інститутом законодавства Верховної Ради України. Суб'єктам права законодавчої ініціативи та іншим суб'єктам, які здійснюють законопроектні роботи, було запропоновано врахувати перелік законів, передбачених загальним планом законодавчих робіт на 1999 рік, при підготовці та поданні законопроектів до Верховної Ради України.

Загальний план законодавчих робіт, як правило, складається з наступних підрозділів: назва законопроекту, суб'єкт законодавчої ініціативи, відповідальний комітет парламенту, термін подання на розгляд (вказується, в якому півріччі буде подано законопроект).

На 1999 р. було заплановано до розгляду загалом 76 законопроектів, з яких на момент ухвалення плану 23 були вже розроблені, 14 пройшли перше читання, 7 - друге чи третє читання, а 32 ще не були розроблені. На перше півріччя було заплановано до розгляду загалом 52 законопроекти, а на друге - 24. На практиці Верховна Рада України значно перевищила заплановані показники: у 1999 р. парламентом було прийнято 280 Законів, з яких 120 - закони про внесення змін до законодавчих актів України.

Перспективне планування законодавчих робіт здійснюється шляхом розробки і прийняття довготривалих програм розвитку законодавства. Зокрема, Постановою Верховної Ради України від 15 липня 1999 р. № 976-XIV було схвалено Державну програму розвитку законодавства України до 2002 року, якою повинні керуватися комітети Верховної Ради України та Секретаріат Верховної Ради України при плануванні своєї роботи. Згідно з цією програмою, загалом до розробки і розгляду заплановано 233 законопроекти, з яких 48 законопроектів на момент прийняття програми вже були розроблені, 19 пройшли перше читання, а 7 - друге чи третє читання. У 1999 р. було заплановано розглянути загалом 68 законопроектів, у 2000 р. - 128, у 2001 р. - 32, у 2002 р. - 5.

Метод вироблення рішень у роботі парламенту. Верховна Рада України приймає свої рішення у вигляді законів і постанов, а комітети - у вигляді рішень, рекомендацій і висновків.

Розробка законопроектів здійснюється в ініціативному порядку, за дорученням Верховної Ради України, на договірній основі за замовленням парламенту. Верховна Рада України може доручити розробку законопроекту комітету, науково-дослідним установам. В ініціативному порядку законопроект може бути розроблений громадянами і юридичними особами, але розроблені ними законопроекти вносяться до Верховної Ради України від імені органів і осіб, які мають право законодавчої ініціативи (Президент, народні депутати, Кабінет Міністрів України, Національний банк України).

Стадії законотворення:

1. Стадія законодавчої ініціативи - закріплене в Конституції право певного суб'єкта внести пропозицію про прийняття закону і відповідний законопроект до Верховної Ради України.

2. Рішення Верховної Ради України про необхідність видання акта, розробку його проекту, включення до плану законопроектних робіт.

3. Розробка законопроекту і попередній його розгляд у комітеті, який приймає відповідний висновок і вносить його на розгляд Верховної Ради України.

4. Обговорення законопроекту - починається із заслуховування доповіді представника суб'єкта, який вніс законопроект.

5. Прийняття закону - за допомогою простого чи кваліфікованого голосування.

6. Підписання закону Головою Верховної Ради України і направлення його на підпис Президенту України.

7. Підписання закону Президентом протягом 15 днів з моменту його прийняття парламентом.

8. Опублікування закону протягом 10 днів після підписання Президентом.

Метод контролю за виконанням прийнятих рішень. Організацію роботи щодо контролю за проходженням документів, своєчасним вирішенням визначених у них завдань, процесом виконання у встановлені строки постанов і доручень Верховної Ради України здійснюють підрозділи її апарату. У необхідних випадках підрозділи або посадові особи, на яких покладається контроль за виконанням окремих документів, визначаються керівництвом Верховної Ради України, Секретаріату і Управління справами Верховної Ради України.

Контроль за підготовкою до розгляду проектів законодавчих актів, їх проходженням в апараті та своєчасним поданням на розгляд Верховної Ради України здійснює Управління організаційної роботи з комітетами Секретаріату.

Контроль за додержанням строків виконання завдань, визначених в актах Верховної Ради України, доручень, що даються на засіданнях Верховної Ради України, розпоряджень і доручень Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, Керівника апарату Верховної Ради України, за своєчасним розглядом депутатських запитів і повідомленням про результати їх розгляду керівництву Верховної Ради України та народним депутатам України здійснює Відділ контролю Секретаріату; виконання доручень Керуючого справами Верховної Ради України - Загальний відділ Управління справами.

Контроль за додержанням строків розгляду звернень громадян та результатами розгляду поставлених у них питань здійснює Відділ з питань звернень громадян Секретаріату або інші підрозділи апарату, на розгляд яких передано звернення.

Контроль за додержанням строків виконання рішень комітетів Верховної Ради України здійснюють секретаріати цих комітетів.

Контроль за додержанням строків виконання доручень керівництва Верховної Ради України щодо звернень Конституційного Суду України, інших органів правосуддя здійснює Відділ зв'язків з органами правосуддя Секретаріату Верховної Ради України. Доручення має бути виконане відповідно до змісту резолюції і у встановлені строки. Положення доручень без зазначення строків їх виконання реалізуються протягом місяця. Доручення з позначкою «Терміново» виконуються в строк до трьох робочих днів, а за потреби додаткового вивчення порушених питань - протягом 10 календарних днів. Відправлення доручень виконавцям здійснюється в день їх підписання, доручень з позначкою «Терміново» - негайно.

Якщо виникає необхідність продовжити строк виконання доручення, виконавець зобов'язаний завчасно звернутися з аргументованим клопотанням до органу або керівника, які дали доручення, але не пізніш як за три робочих дні до закінчення строку виконання доручення.

Рішення про зняття доручення з контролю або продовження строку його виконання приймається органом чи керівником, які дали доручення, або уповноваженими ними особами. За вказівкою керівника або за рішенням органу, що дали доручення, ці повноваження можуть бути покладені на керівників підрозділів, які безпосередньо здійснюють контроль.

Інформацію про результати виконання доручення виконавець подає через Загальний відділ Секретаріату органу або керівнику, які дали доручення.

Підрозділи апарату, що здійснюють контроль, вивчають інформацію щодо вирішення поставлених у дорученні питань. Керівник контролюючого підрозділу інформує орган або керівника, які дали доручення, про хід та результати розгляду доручення.

Метод координації у діяльності Верховної Ради України полягає у налагодженні стійкої конструктивної співпраці парламенту та його структурних підрозділів з іншими органами державної влади України. Координація досягається багатьма шляхами, серед яких можна виділити:

- участь у пленарних засіданнях Верховної Ради Президента, Прем'єр-міністра, членів Кабінету Міністрів України;

- попереднє узгодження кандидатур на посади, призначення на які здійснюється Президентом України, з Головою Верховної Ради України, депутатськими групами і фракціями;

- узгодження законопроектів, що знаходяться на попередньому розгляді у комітетах парламенту, з відповідними посадовими особами Кабінету Міністрів України та структурними підрозділами його Секретаріату;

- проведення координаційних нарад у Голови Верховної Ради України; засідання Погоджувальної Ради фракцій (груп);

- проведення спільних засідань і перевірок комітетами Верховної Ради України; спільна розробка проектів нормативних актів декількома комітетами, фракціями, групами;

- участь Голови Верховної Ради України в засіданнях Ради Національної безпеки і оборони України;

- діяльність робочих груп комітетів, до складу яких входять члени комітету, працівники Секретаріату Верховної Ради України, науково-дослідних установ, автори проектів, консультанти, експерти та ін.

- участь представника Верховної Ради України у роботі Конституційного Суду України, яка здійснюється згідно з Положенням про постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 20 травня 1999 р. № 691-XIV. Відповідно до названого положення, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України є уповноваженою особою, яка відповідно до вимог, передбачених у ст.72 Закону «Про Конституційний Суд України», бере участь у конституційному провадженні, наділена правом вчинення від імені Верховної Ради України, яку представляє, всіх процесуальних дій, крім повної або часткової відмови від заявленої позиції, викладеної у поясненні чи висновку, поданому Головою Верховної Ради України до Конституційного Суду України, а також зміни чи уточнення предмету розгляду, передачі своїх повноважень іншій особі (передоручення). Постійний представник під час виконання покладених на нього функцій взаємодіє із структурними підрозділами апарату Верховної Ради України, секретаріатами комітетів Верховної Ради України з метою підготовки пояснень та висновків щодо законів та інших правових актів Верховної Ради України, які перебувають у конституційному провадженні. Він має право в установленому порядку здійснювати зв'язки з органами правосуддя, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Генеральною прокуратурою України, Міністерством юстиції України та іншими центральними органами виконавчої влади та їх посадовими особами стосовно справ, які перебувають у провадженні Конституційного Суду України

- координація роботи з Кабінетом Міністрів України. Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1999 р. № 355-р., з метою здійснення ефективних соціально-економічних перетворень в Україні та реалізації конституційних повноважень взаємодія з Верховною Радою України є одним з пріоритетних напрямів роботи Кабінету Міністрів України, його апарату, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Посадові особи, зазначені у додатках 1 та 2 названого розпорядження, забезпечують у депутатських фракціях (групах) і комітетах Верховної Ради України роз'яснення позиції Кабінету Міністрів України стосовно доцільності прийняття відповідних законодавчих актів, реалізація яких має вирішити нагальні та перспективні питання національної економіки. Для якісної підготовки проектів законодавчих актів комітети Верховної Ради України взаємодіють з відповідними структурними підрозділами апарату Кабінету Міністрів України.

- координація роботи з Верховною Радою Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного і культурного розвитку автономії здійснюється через Постійне представництво Автономної Республіки Крим у столиці України місті Києві, статус якого визначено Положенням, затвердженим постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21 січня 1999 р. № 357-2/99.

Метод інформаційного забезпечення роботи Верховної Ради України. Забезпечення народних депутатів України проектами законів, постанов, іншими документами та матеріалами, підготовленими до розгляду на засіданнях Верховної Ради України, здійснює Відділ обслуговування пленарних засідань Верховної Ради України Секретаріату. Відділ технічної роботи з документами Секретаріату тиражує їх у необхідній кількості примірників і передає до Відділу обслуговування пленарних засідань Верховної Ради України Секретаріату для вручення народним депутатам України. У дні засідань Верховної Ради України видача народним депутатам України документів і матеріалів здійснюється під час реєстрації депутатів. За вказівкою головуючого на засіданні парламенту документи можуть видаватися народним депутатам безпосередньо в сесійному залі під час засідань Верховної Ради України. Нормативно-правові акти надаються народним депутатам України Юридичним управлінням та Відділом інформаційно-бібліотечного забезпечення Секретаріату.

Стенографування нарад та інших заходів, які проводять Голова Верховної Ради України, його заступники, здійснює Відділ технічної роботи з документами Секретаріату. Засідання та інші заходи комітетів Верховної Ради України за потреби записують на диктофон або стенографують працівники секретаріатів комітетів Верховної Ради України. Диктофонні записи засідань Верховної Ради України, нарад у Голови Верховної Ради України здійснюються з одночасною розшифровкою диктофонним бюро та групою комп'ютерної стенографії «Графіт» Відділу технічної роботи з документами Секретаріату. Запис пленарних засідань Верховної Ради України на магнітну стрічку та їх поточний облік здійснює Відділ зв'язку і теле-радіосистем Управління справами.

Важливим елементом інформаційного забезпечення роботи Верховної Ради України є довідкова робота. Працівникам апарату Верховної Ради України для роботи можуть надаватися такі довідки:

- щодо надходження і відправлення службових документів - сектором службової кореспонденції Загального відділу Секретаріату;

- щодо розглянутих, прийнятих і оприлюднених законів та постанов Верховної Ради України - протокольним сектором Загального відділу Секретаріату;

- щодо переліку та результатів розгляду питань Верховною Радою України, документального забезпечення народних депутатів України до засідань Верховної Ради України - Відділом обслуговування пленарних засідань Верховної Ради України Секретаріату;

- щодо результатів голосування народних депутатів України, в тому числі поіменного, під час розгляду питань порядку денного засідань Верховної Ради України, результатів поіменної реєстрації народних депутатів України - Управлінням комп'ютеризованих систем та мереж Секретаріату;

- щодо переліку питань порядку денного та результатів їх проходження в комітетах Верховної Ради України - Управлінням організаційної роботи з комітетами Секретаріату;

- щодо розпоряджень і наказів керівництва Верховної Ради України та її апарату - Відділом кадрів Секретаріату;

- щодо рішень комітетів Верховної Ради України - завідуючими секретаріатами відповідних комітетів Верховної Ради України;

- щодо чинного законодавства України (закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України тощо) - сектором кодифікації Відділу експертизи законопроектів Юридичного управління Секретаріату;

- щодо звернень громадян - Відділом з питань звернень громадян Секретаріату;

- щодо проходження листів, адресованих народним депутатам України, і вирішення порушених у них питань - помічниками-консультантами народних депутатів України;

- щодо проходження документів у підрозділах апарату - працівниками відповідних підрозділів, відповідальними за ведення діловодства у цих підрозділах;

- щодо питань комплектування бібліотечних фондів, порядку обслуговування читачів - Відділом інформаційно-бібліотечного забезпечення Секретаріату;

- щодо документів, переданих на збереження до архіву Верховної Ради України - сектором архівного діловодства у Верховній Раді України Загального відділу Секретаріату;

- щодо організації ведення діловодства в підрозділах апарату - сектором організації діловодства у Верховній Раді України Загального відділу Секретаріату.

сайт народний депутат

3. Функції та компетенція Верховної Ради України

Функції Верховної Ради України можна виділити за двома основними критеріями: за формами діяльності та за об'єктами державно-владного впливу. За формами діяльності зазвичай розрізняють законодавчу, установчу і контрольну функції парламенту, а за об'єктами - політичну, економічну та соціальну.

Прерогативною функцією Верховної Ради України є законодавча. Визнання Верховної Ради єдиним законодавчим органом країни означає, що жодний закон України не може бути прийнятий, якщо він не розглянутий і не схвалений парламентом, а сам парламент має повну компетенцію у сфері законодавства. Жоден інший орган державної влади не має права приймати нормативно-правові акти вищої юридичної сили, виступаючи від імені українського народу.

Через законотворчу діяльність Верховної Ради реалізується принцип народного суверенітету. За обсягом законодавчих повноважень Верховна Рада України належить до легіслатур (від латин. legis (lex) закон і latus встановлений) з необмеженою сферою законодавчих повноважень, тобто до парламентів, наділених правом парламентського верховенства (суверенітету). За Конституцією України парламент має право приймати закони з будь-яких питань. Водночас, Основний Закон (ст.92) передбачає перелік питань, які підлягають виключно законодавчій регламентації: основи правового статусу особи, засади використання природних ресурсів, основи соціального захисту, правовий режим власності, засади зовнішніх зносин, територіальний устрій України, судоустрій, засади місцевого самоврядування, правовий режим державного кордону, організація і порядок проведення виборів і референдумів, організація і порядок діяльності Верховної Ради України, Державний бюджет України, одиниці ваги, міри і часу, державні нагороди та ін.

Будучи законодавчим органом, Верховна Рада України має й деякі контрольні повноваження стосовно Президента України та органів виконавчої влади. Стосовно Президента цей контроль здійснюється шляхом аналізу й оцінки конституційності та законності його рішень і дій. У випадку скоєння Президентом державної зради чи іншого злочину парламент уповноважений притягнути його до конституційно-правової відповідальності у вигляді імпічменту (анг. impeachment - процедура притягнення до парламентського суду вищих посадових осіб держави), а за наявності сумнівів у конституційності правових актів глави держави парламентарі мають право звернутись до Конституційного Суду України з конституційним поданням.

Значними контрольними повноваженнями наділений парламент і щодо органів виконавчої влади. Такий контроль здійснюється шляхом затвердження Державного бюджету України і внесення в нього змін, контролю за виконанням цього бюджету, прийняття рішень по звіту про його виконання (п.4 ст.85), контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України (п.13 ст.85). Верховна Рада України за пропозицією не менше 1/3 народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України і прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів більшістю від конституційного складу Верховної Ради України (ст.87). Досить ефективними формами контролю за урядовою діяльністю є парламентські слухання та слухання у комітетах, «Дні Уряду» у парламенті. Відповідно до вимог п.2 ст.10 Закону «Про комітети Верховної Ради України», на пропозицію комітету керівники Кабінету Міністрів, міністерств, комітетів, відомств, інших органів виконавчої влади зобов'язані прибути на його засідання і дати роз'яснення щодо питань, які розглядаються цим комітетом в порядку виконання контрольних повноважень. Згідно зі ст.9.1.10 Регламенту Верховної Ради України, Міністерство фінансів щомісяця повинне надсилати Комітету з питань бюджету необхідну інформацію про стан бюджету і його виконання.

Ст.86 Конституції України закріпила право народного депутата на сесії Верховної Ради звернутися із запитом до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади, які, у свою чергу, зобов'язані повідомити народного депутата про результати розгляду його запиту. Водночас, Закон «Про статус народного депутата України» передбачає крім депутатського запиту (ст.15), ще й депутатське звернення (ст.16), яке відрізняється від попереднього сферою охоплюваних питань, процедурою та юридичними наслідками розгляду.

Як свідчить політико-правовий досвід країн з усталеними демократичними традиціями, парламентський контроль є одним з найбільш ефективних засобів контролю за адміністрацією, який забезпечує проведення законодавчо оформленого політичного курсу, визначення необхідних змін у програмах та діяльності уряду, запобігання проявам корупції та марнотратства. Водночас він є надійним каналом опосередкованого інформування громадськості про різні аспекти державного управління.

Установча функція парламенту насамперед пов'язана зі встановленням політичної системи і системи органів публічної влади, що здійснюється через прийняття Конституції. Крім того, установча функція Верховної Ради України передбачає наявність широких номінаційних повноважень, тобто повноважень, пов'язаних з призначенням, обранням, наданням згоди на призначення або звільнення посадових осіб, а також із формуванням інших органів публічної влади. Зокрема, парламентом здійснюється надання згоди на призначення Президентом Прем'єр-міністра України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення, безстрокове призначення на посади суддів, призначення третини складу Конституційного Суду України, половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та ін.

Усі зазначені функції Верховної Ради України пов'язані з виконанням представницької функції, оскільки згідно з Декларацією про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. тільки вона може виступати від імені всього українського народу.

Компетенція Верховної Ради України є великою за обсягом, але водночас збалансованою порівняно з компетенцією інших органів державної влади. Конституція України заснувала «сильний» парламент, не даючи змоги главі держави та урядові домінувати на внутрішньополітичній арені. Як і всі інші вищі органи державної влади, Верховна Рада України є органом загальної компетенції, тобто її повноваження стосуються практично усіх сфер суспільного життя.

У сфері державного будівництва до повноважень Верховної Ради України належить законодавче визначення:

1) засад внутрішньої та зовнішньої політики України;

2) засад організації й діяльності органів виконавчої влади, основ державної служби;

3) організації державної статистики та інформатики;

4) територіального устрою України;

5) судоустрою і судочинства, статусу суддів;

6) організації й діяльності прокуратури, органів дізнання і слідства; нотаріату, органів і установ виконання покарань;

7) основ організації та діяльності адвокатури;

8) засад місцевого самоврядування;

9) статусу столиці України, спеціального статусу інших міст;

10) організації і порядку проведення виборів і референдумів;

11) визначення організації і порядку діяльності Верховної Ради України, статусу народних депутатів;

12) порядку використання і захисту державних символів;

13) державних свят;

14) державних нагород та ін. Крім того, важливими повноваженнями парламенту у даній сфері є призначення виборів Президента України, призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування, а також призначення чи обрання на посади і звільнення з посад у випадках, передбачених Конституцією України.

У сфері забезпечення конституційної законності та правопорядку Верховна Рада України здійснює усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, а також дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України. Не менш як 45 народних депутатів мають право на конституційне звернення до Конституційного Суду України.

У сфері забезпечення обороноздатності та національної безпеки України до компетенції Верховної Ради України належить:

1) законодавче визначення основ національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку; правового режиму державного кордону України; правового режиму воєнного і надзвичайного стану;

2) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру;

3) схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

4) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

5) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

6) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях;

7) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про загальну або часткову мобілізацію та ін.

У сфері забезпечення основних прав і свобод громадян Верховна Рада України затверджує засади державної політики в галузі прав людини, здійснює законодавче визначення прав і свобод людини і громадянина, гарантій цих прав і свобод; основних обов'язків громадян; громадянства, правосуб'єктності громадян, статусу іноземців та осіб без громадянства; прав корінних народів і національних меншин; порядку застосування мов; засад регулювання праці й зайнятості; засад утворення і діяльності об'єднань громадян, засобів масової інформації; оголошення амністії та ін.

У бюджетно-фінансовій сфері Верховна Рада України має право: 1) затверджувати Державний бюджет України та вносити зміни до нього; 2) здійснювати контроль за виконанням Державного бюджету України; приймати рішення щодо звіту про виконання Державного бюджету України; 3) законодавчо визначати статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; 4) законодавчо визначати систему оподаткування, податки і збори; 5) встановлювати порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; 6) визначати порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи; 7) затверджувати рішення про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям; 8) затверджувати рішення про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснювати контроль за їх використанням; 9) призначати на посаду та звільнювати з посади Голову Національного банку України за поданням Президента України; 10) призначати та звільняти половину складу Ради Національного банку України та ін.

У сфері економіки до компетенції Верховної Ради України належить:

1) затвердження загальнодержавних програм економічного розвитку;

2) законодавче визначення правового режиму власності;

3) законодавче визначення правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання;

4) правове регулювання засад зовнішньоекономічної діяльності;

5) законодавче визначення засад створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків;

6) визначення порядку створення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний режим, відмінний від загального;

7) законодавче визначення засад організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку та ін.

У соціальній сфері до відання українського парламенту належить затвердження концепції державної соціальної та сімейної політики, законодавче визначення основ соціального захисту населення, форм і видів пенсійного забезпечення; засад регулювання шлюбу та сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства, виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; засад регулювання демографічних та міграційних процесів, засад благодійницької діяльності та ін.

У сфері забезпечення екологічної безпеки України Верховна Рада України уповноважена здійснювати:

1) законодавче визначення засад використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу; засад освоєння космічного простору;

2) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

3) затвердження програм охорони довкілля.

4. Інформаційні ресурси

Перспективним напрямком інформаційного забезпечення Верховної Ради України є інформатизація. Порядок забезпечення та використання ПЕОМ, комп'ютерної мережі та інформаційних систем у Верховній Раді України затверджений розпорядженням Голови Верховної Ради України № 348 від 12.05.1999 р.

З метою ефективного використання інформаційних систем, засобів обчислювальної техніки, ресурсів комп'ютерної мережі та враховуючи обмежене фінансування, вказаним розпорядженням встановлені норми забезпечення структурних підрозділів парламенту комп'ютерною технікою, програмно-технологічними засобами та інформаційними ресурсами залежно від обсягів обробки даних у цих підрозділах:

- для комітетів - від 5 до 15 робочих станцій колективного користування залежно від коефіцієнта завантаженості (з 1-5 робочих станцій забезпечується доступ до глобальної комп'ютерної мережі Інтернет);

- для депутатських фракцій - до 1-3 робочих станцій колективного користування (з 1-2 робочих станцій забезпечується доступ до Інтернету);

- для підрозділів Секретаріату обладнуються технологічні робочі станції, з яких забезпечується ритмічна обробка даних і обслуговування законотворчого процесу.

Кожному з комітетів, фракцій, структурних підрозділів Секретаріату може надаватись по одній узагальненій адресі електронної пошти. Народному депутату України за його письмовим замовленням може надаватися індивідуальна адреса електронної пошти на вузлі комп'ютерної мережі Верховної Ради України та доступ до поштової скриньки з робочих станцій, розташованих у приміщеннях відповідних комітетів та фракцій.

Інформаційно-пошукові системи «Право», «Картотека офіційних документів», «Законодавство» встановлюються на всі робочі станції мережі, та також на локальні ПЕОМ, які перебувають на балансі Управління справами; система «Законотворець» встановлюється тільки на робочі місця, де готуються порівняльні таблиці і за якими визначено відповідального працівника; «Електронний інформаційний бюлетень» встановлюється на всі робочі станції комп'ютерної мережі, а на компакт-дисках тиражується один раз на квартал (лише для народних депутатів України). Розповсюдження баз даних правової інформації для зовнішніх користувачів здійснюється на основі спільних планів роботи обміну даними та договорів.

Порядок використання системного програмного забезпечення на ПЕОМ, які під'єднанні до комп'ютерної мережі Верховної Ради України, встановлений Інструкцією, розробленою Управлінням комп'ютеризованих інформаційних систем та мереж Секретаріату Верховної Ради України.

Нинішня ситуація з інформатизацією парламенту є досить загрозливою. Додаткова потреба підрозділів Верховної Ради України в сучасній персональній обчислювальній техніці становить близько 700 одиниць. Враховуючи, що термін морального старіння обчислювальної техніки становить в середньому 2-3 роки і що комп'ютерний парк Верховної Ради в основному складають морально застарілі моделі, необхідно щорічно виділяти кошти на закупівлю 100-120 нових сучасних персональних комп'ютерних систем та модернізацію 50-60 таких систем, що складає 20-25% балансової кількості комп'ютерних систем Верховної Ради України. З метою підвищення надійності та ефективності функціонування комп'ютерної мережі, а також впровадження нових інформаційних технологій законотворчої діяльності невідкладною є закупівля та заміна центральних серверів на більш потужні. У зв'язку з нарощуванням парку комп'ютерів проблематичним є під'єднання їх до загальної комп'ютерної мережі Верховної Ради України, вичерпані можливості активного мережевого обладнання, недостатньою є ємність закладних пристроїв. Тому необхідно провести модернізацію структурованої кабельної системи, активного мережевого обладнання, електроживлення комп'ютерів в адміністративних будинках Верховної Ради України. З метою захисту комп'ютерної мережі парламенту від несанкціонованого доступу потрібно закупити відповідне обладнання та програмне забезпечення. З метою підвищення ефективності роботи користувачів на персональних комп'ютерах необхідна закупівля та впровадження сучасного ліцензійного системного та прикладного програмного забезпечення.

Перелік баз даних комп'ютеризованих інформаційних систем Верховної Ради України та їх користувачів зображено у таблиці:

Партії регіонів

ПІБ	Електронна сторінка на сайті ВРУ	Персональний сайт
Аркаллаєв Нуруліслам Гаджиєвич	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8718	відсутній
Ахметов Рінат Леонідович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8719	відсутній
Бахтеєва Тетяна Дмитрівна	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=5520	http://1ua.com.ua/i.php?Num=73537182
Бевзенко Валерій Федорович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8720	http://1ua.com.ua/i.php?Num=73969105
Бережна Ірина Григоріївна	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=11099	http://notar-berezhnaya.com.ua/deputy/
Білий Олексій Петрович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8723	відсутній
Богословська Інна Германівна	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=2353	http://www.inna.com.ua/ru/
Богуслаєв Вячеслав Олександрович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8725	http://boguslayev.com/rus/
Болдирєв Юрій Олександрович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=809	відсутній
Бондаренко Віктор Вікторович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8728	відсутній
Бондаренко Олена Анатоліївна	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8729	відсутній
Бондик Валерій Анатолійович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8398	відсутній
Борт Віталій Петрович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8731	відсутній
Боярчук Олексій Валерійович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=13559	http://www.boyarchuk.net
Васильєв Геннадій Андрійович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=954	відсутній
Васильєв Олександр Андрійович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=7193	відсутній
Васютін Сергій Іванович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=13685	відсутній
Вернидубов Іван Васильович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=5572	відсутній
Вечерко Володимир Миколайович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8735	відсутній
Волков Олександр Анатолійович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8740	відсутній
Воропаєв Юрій Миколайович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8741	відсутній
Гєллєр Євгеній Борисович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8746	відсутній
Глазунов Сергій Миколайович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=11101	відсутній
Глущенко Ігор Миколайович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=11107	відсутній
Головатий Сергій Петрович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=2259	відсутній
Горбаль Василь Михайлович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=5579	http://www.gorbal.kiev.ua/
Горбатюк Анатолій Олексійович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8749	відсутній
Горіна Ірина Анатоліївна	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=11105	відсутній
Горошкевич Олександр Сергійович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=5164	відсутній
Грицак Василь Миколайович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8750	http://grytsak-rada.org.ua/
Гуменюк Ігор Миколайович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8751	відсутній
Гуреєв Василь Миколайович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=5475	відсутній
Гусаров Сергій Миколайович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8752	відсутній
Дарда Олександр Панасович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8755	відсутній
Дейч Борис Давидович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8756	відсутній
Демидко Володимир Миколайович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=9780	відсутній
Демішкан Володимир Федорович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=11113	відсутній
Демчишен Василь Васильович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=9781	відсутній
Демянко Микола Іванович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=7895	відсутній
Деркач Андрій Леонідович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=2284	http://www.derkach.com.ua/
Джига Микола Васильович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=8760	відсутній
Єгоренко Тамара Василівна	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=9989	відсутній
Єгоров Олександр Миколайович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=7768	відсутній
Єдін Олександр Йосипович	http://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=2334	відсутній
Єфремов Олександр Сергійович ...

Подобные документы

• Склад, компетенція та внутрішня організація Верховної Ради України

  Склад Верховної Ради України. Офіційний статус народного депутата України. Вибори народних депутатів України. Права і обов’язки народних депутатів України. Внутрішня організація Верховної Ради України. Компетенція Верховної Ради України. Основні завдання
  
  курсовая работа [43,1 K], добавлен 24.12.2004
  

• Історико-політичні та правові аспекти становлення парламентаризму в Україні на зламі ХХ-ХХІ ст.

  Вибори як визначальний захід у формуванні Верховної Ради. Віковий ценз депутатів. Організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради. Вплив трансформаційних процесів соціуму на організацію та функціонування Верховної Ради України на початку ХХІ ст.
  
  реферат [32,5 K], добавлен 20.09.2010
  

• Сучасний український парламентаризм

  Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в Україні. Роль парламенту в державі. Особливості Верховної Ради як парламенту. Загальні положення організації парламенту. Засідання Верховної Ради: порядок надання слова, прийняття рішень.
  
  курсовая работа [42,7 K], добавлен 25.11.2011
  

• Організація роботи Верховної Ради України

  Порядок формування Верховної Ради України та робота її апарату. Функції та компетенція, форми та методи роботи Верховної Ради. Організація роботи комітетів. Проекти законодавчих актів та законодавчі пропозиції, що вносяться на розгляд суб'єктами права.
  
  курсовая работа [51,7 K], добавлен 14.06.2011
  

• Організація роботи Верховної Ради України

  Функції та принципи роботи парламенту - єдиного органу, який належить до законодавчої гілки державної влади. Його Конституційний склад. Організація роботи Голови ВРУ, народного депутата, депутатських фракцій, комісій та комітетів Верховної Ради України.
  
  курсовая работа [44,8 K], добавлен 01.12.2010
  

• Правовий статус комітетів Верховної Ради України

  Організація, повноваження, порядок діяльності комітетів Верховної Ради України. Роль комітетів в державному апараті. Комітети як організаційні форми діяльності Верховної Ради. Список комітетів ВРУ. Діяльність парламентських комітетів в зарубіжних країнах.
  
  курсовая работа [34,3 K], добавлен 09.12.2010
  

• Система функцій Верховної Ради України

  Поняття та система функцій Верховної Ради України. Представницька місія в системі парламенту. Загальна характеристика законодавчої функції ВРУ. Установча функція як напрямок діяльності парламенту. Особливості і форми здійснення парламентського контролю.
  
  контрольная работа [32,2 K], добавлен 06.09.2016
  

• Верховна Рада України

  Місце Верховної Ради України в системі державної влади України. Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Призначення Всеукраїнського референдуму про довіру Президентові. Прийняття Конституції країни 28 червня 1996 року та її вдосконалення.
  
  курсовая работа [35,8 K], добавлен 18.04.2015
  

• Пенсійне забезпечення народних депутатів

  Правові основи діяльності народних депутатів України, законодавче регулювання їх статусу, основні гарантії. Статистично-інформаційний огляд системи державного пенсійного забезпечення народних депутатів в Україні, проблеми та перспективи реформування.
  
  курсовая работа [46,8 K], добавлен 28.02.2011
  

• Правовий статус депутата України

  Ознайомлення із обов'язками, гарантіями діяльності та правовим статусом депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад. Особливості здійснення повноважень представниками інтересів територіальної громади села, селища та міста.
  
  курсовая работа [36,8 K], добавлен 23.02.2011
  

• Особливості кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

  Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.
  
  статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017
  

• Основні засади організації та діяльності Човновицької сільської ради

  Сільська рада в сучасній Україні: порядок формування та організація діяльності. Встановлення чисельності працівників органів місцевого самоврядування. Історична довідка на фонд Човновицької сільської Ради: склад депутатів та виконавчого комітету.
  
  курсовая работа [165,4 K], добавлен 25.02.2013
  

• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини як суб’єкт правозахисної діяльності

  Проблеми реалізації правозахисної діяльності в Україні. Діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спрямована на захист прав і свобод особистості. Виконання покладених на Уповноваженого функцій та використання наданих йому прав.
  
  статья [23,3 K], добавлен 17.08.2017
  

• Конституційний статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

  Правова основа організації та діяльності інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Історія становлення інституту омбудсману в юридичному просторі світу. Порядок припинення повноважень Уповноваженого та його звільнення з посади.
  
  курсовая работа [44,4 K], добавлен 06.04.2012
  

• Відповідальність в конституційному праві

  Конституційне право, поняття та характер конституційно-правової відповідальності за порушення його норм. Конституція України про основні функції ти обов'язки держави. Конституційний статус Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади.
  
  контрольная работа [30,9 K], добавлен 30.04.2009
  

• Конституційно-правовий статус інституту омбудсмана в Україні

  Походження поняття інституту омбудсмана, принципи його діяльності. Дослідження конституційно-правового статусу інститута Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Характеристика місця омбудсмана в системі органів державної влади різних країн.
  
  дипломная работа [85,6 K], добавлен 05.09.2013
  

• Законодавчий процес в Україні

  Поняття законодавчого процесу та його стадії в Україні. Характеристика стадій законодавчого процесу, його особливості в Верховній Раді України. Зміст законодавчої функції Верховної Ради. Пропозиції щодо системного вдосконалення законотворчого процесу.
  
  курсовая работа [136,8 K], добавлен 11.01.2011
  

• Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів України

  Поняття виборчої системи і виборчого права, загальна характеристика виборчої системи України та її принципи. Порядок організації та проведення виборів народних депутатів. Правова регламентація процесів формування представницьких органів публічної влади.
  
  курсовая работа [40,6 K], добавлен 23.02.2011
  

• Інститут обласної ради в структурі органів місцевого самоврядування

  Система місцевого самоврядування как важливою складовою територіальної організації влади. Питання, які вирішуються на пленарних засіданнях районної та обласної ради. Склад місцевих державних адміністрацій та їх повноваження. Вибори депутатів районних рад.
  
  реферат [18,5 K], добавлен 27.02.2009
  

• Організація роботи народних депутатів України

  Організація підготовки та проведення виборів. Організація роботи народних депутатів України у Верховній Раді України та у виборчому окрузі. Запити і звернення, порядок їх внесення і розгляду. Організація роботи депутатських фракцій і депутатських груп.
  
  курсовая работа [44,2 K], добавлен 06.09.2016
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам