Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб як інститут кримінального права України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В. М. КОРЕЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ЗАХОДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЯК ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

ПРОВОТОРОВ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ

Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;

кримінально-виконавче право

Київ - 2019



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук

КОЗЛЮК Людмила Григорівна,

Інститут держави і права

імені В. М. Корецького НАН України,

науковий співробітник відділу проблем

кримінального права, кримінології та судоустрою.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

ФРІС Павло Львович,

Прикарпатський національний університет імені

Василя Стефаника,

завідувач кафедри кримінального права;

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник

ГЛАДУН Олександр Зіновійович,

Науково-дослідний інститут Національної академії прокуратури України, начальник відділу дослідження проблем функціональної діяльності органів прокуратури.

Захист відбудеться «30» травня 2019 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий «26» квітня 2019 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор юридичних наук О. О. Кваша

АНОТАЦІЯ

Дисертація є комплексним дослідженням проблем такого інституту кримінального права України як заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, що дало можливість визначити шляхи його вдосконалення. У дисертації представлено генезу розвитку та правову природу заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. Охарактеризовано правові підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. В роботі охарактеризовано види заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб та виявлено їх недоліки при застосуванні. З метою підвищення ефективності практичного застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб обґрунтована, зокрема, доцільність удосконалення підстав застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб та розширення видів заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, що забезпечить досягнення їхньої основної мети, спрямованої на усунення умов, що сприяли вчиненню суспільно небезпечного діяння. Обґрунтована доцільність застосування інституту судимості юридичних осіб як обов'язкового виду застосування кримінальної відповідальності.

Ключові слова: юридична особа, кримінальна відповідальність, заходи кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, ліквідація юридичної особи, конфіскація майна, штраф, судимість.



АННОТАЦИЯ

Диссертация является комплексным исследованием проблем такого института уголовного права Украины как меры уголовно-правового характера в отношении юридических лиц, что позволило определить пути его совершенствования. В диссертации представлены генезис развития и правовую природу мер уголовно-правового характера в отношении юридических лиц. Охарактеризованы правовые основания применения мер уголовно-правового характера в отношении юридических лиц. В работе охарактеризованы виды мер уголовно-правового характера в отношении юридических лиц и выявлены их недостатки при применении. С целью повышения эффективности практического применения мер уголовно-правового характера в отношении юридических лиц обосновано, в частности, целесообразность совершенствования оснований применения мер уголовно-правового характера в отношении юридических лиц. Также автором предложено необходимость расширения видов мер уголовно-правового характера в отношении юридических лиц, что позволит обеспечить достижение их основной цели, направленной на устранение условий, которые способствуют совершению общественно опасного деяния. Обоснована целесообразность применения института судимости юридических лиц как обязательного вида применения уголовной ответственности.

Ключевые слова: юридическое лицо, уголовная ответственность, меры уголовно-правового характера в отношении юридических лиц, ликвидация юридического лица, конфискация имущества, штраф, судимость.



ANNOTATION

The dissertation is a complex study of the problems of application of criminal-legal measures against legal entities, which made it possible to determine effective ways to solve practical problems aimed at improving the criminal legislation of Ukraine.

In the first chapter, devoted to the theoretical basis of the study of the problem of the application of criminal-law measures against legal entities, it was established that Ukraine as a subject of international relations ratified a number of agreements, which contain rules on the appropriateness of introducing liability of legal entities into Ukrainian legislation. Ukraine has chosen the model of quasi-criminal liability of legal entities, providing for the application of criminal-law measures against a legal entity for the commission by its authorized person on behalf and (or) in the interests of a legal person of a crime as defined in art. 96-3 of the Criminal Code of Ukraine.

The study of the genesis of liability of a legal entity in the case of a crime has led to the conclusion that the issue of normative regulation of the use of criminal legal influence on legal persons is directly related to the general historical development of the science of domestic criminal law and the definition of jurisprudence of the category "legal entity".

On the basis of the study of foreign experience in the application of models of criminal legal influence on legal entities, it was established that the domestic legislator has chosen a model of modern regulation of liability of legal entities in the case of committing a crime with the help of criminal-law measures other than punishment. The specificity of such a model is seen in the delineation of the concepts of the subject of the crime and the subject of criminal liability. Such differentiation makes it possible to adapt the system of application of criminal-law measures to the principle of personal guilty responsibility. Taking into account the principle of personal guilty liability in the application of such measures, other than punishment, is manifested in the fact that the legal entity is not recognized as the subject of the crime and it does not apply the psychological design of guilt (in the form of intent and carelessness) to the crime and its consequences. In this case, the legal entity becomes the subject of criminal liability - this approach in no way denies the concept of personal guilty liability of individuals and does not contradict it.

The second chapter is devoted to the legal analysis of measures of criminal legal character in relation to legal entities under the legislation of Ukraine in which it is determined that criminal-law measures concerning legal persons are an institution of criminal law of Ukraine, which is characterized by an independent regulatory influence on a certain order of public relations protected by criminal law. the law of Ukraine, special methods of legal influence on legal entities, the location of norms providing criminal-law measures in an independent ozdili General of the Criminal Code of Ukraine.

On the basis of the comparative analysis of measures of a criminal law nature with regard to legal entities with contiguous types of other criminal-law measures, it is concluded that the purpose of the application of criminal-law measures in relation to legal persons is directed at preventing the commission of crimes by authorized persons on behalf and / or in the interests of a legal entity in the future, and to ensure punitive influence on the legal entity in respect of which such measures are applied.

The content of the grounds for the application of criminal law measures concerning legal entities is disclosed and it is established that 1) signs of a crime characterized by a socially dangerous act (action or inactivity), socially dangerous consequences, place, time and circumstances, as well as means of committing a crime, are disclosed for by using the objective side of the crime of a corresponding individual authorized by the civil law; 2) one of the constituent elements of the grounds for the application of criminal law measures against legal persons is the awareness of the legal entity that the crime was committed on its behalf and interests. This awareness of a legal entity is manifested through the identification of its will with will (that is, the blame in the form of intent and negligence) of its authorized persons; b) the guilt of a legal entity can also be determined by establishing the fact of failure (omission - intentional or negligent) by an authorized person in the past organizational activity to prevent the corruption of such a legal entity.

In the third section of scientific work, the main ways of improving the national institute of criminal-law measures concerning legal entities are established. In particular, based on the study of practical experience of foreign countries in the field of bringing legal persons to justice in the event of a crime, gaps in the domestic normalization of a similar institute were identified which minimizes its effectiveness in Ukraine, namely: 1) the specificity of the chosen model of regulation of criminal liability; 2) the absence of a criminal law that establishes the liability of a legal entity in case of its joint participation in the commission of a crime; 3) the limited type of criminal-law measures applied to legal entities, which complicates the achievement of their main goal, aimed at eliminating conditions conducive to the commission of a socially dangerous act and may become a crime-causative factor for the future; 4) the absence of the institution of the criminal record of legal entities as a mandatory form of criminal liability. The obtained conclusions substantiated the feasibility of introducing changes in the Ukrainian criminal law on the grounds and procedure for the application of criminal law measures against legal entities.

Key words: legal entity, criminal liability, criminal law measures against legal entities, liquidation of legal entity, confiscation of property, fine, conviction.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства. У багатьох з них містяться рекомендації для держав-учасниць передбачити кримінальну відповідальність юридичних осіб. З-поміж цих договорів виокремлюються «антикорупційні конвенції» (Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією Ради Європи від 27 січня 1999 року та Конвенція ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 року), які фактично й зумовили зміну законодавства України у частині «відповідальності» юридичних осіб. Чинний Кримінальний кодекс України було доповнено відповідними нормами Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» від 23 травня 2013 року. Інститут заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб є новим та недостатньо розробленим у теорії кримінального права України, а тому потребує ґрунтовного наукового дослідження.

Проблемі заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб присвячено наукові праці П. П. Андрушка, В. С. Батраченка, Б. В. Волженкіна, А. А. Востокова, О. З. Гладуна, Т. О. Гончара, В. К. Грищука, Н. О. Гуторової, Г. О. Єсакова, К. П. Задої, З. А. Загиней, С. Г. Келіна, В. О. Козаченко, О. М. Костенко, В. М. Куц, А. А. Музика, І. І. Митрофанова, А. С. Нерсесяна, Н. А. Орловської, М. І. Панова, О. Ф. Пасєки, Ю. А. Пономаренка, В. С. Сотніченка, Д. В. Ульянова, П. Л. Фріса, М. І. Хавронюка, С. О. Харитонова, Н. В. Щедріна, Г. З. Яремко, А. М. Ященка та інших.

В Україні було захищено дві дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, предметом яких були підстави кримінальної відповідальності юридичних осіб, здебільшого в аспекті порівняння з законодавством зарубіжних держав (Пасєка О.Ф. «Кримінальна відповідальність юридичних осіб: порівняльно-правове дослідження», Львів, 2010 р.) або перспектив визнання юридичних осіб суб'єктом кримінальної відповідальності (Сотніченко В.С. «Юридична особа як суб'єкт юридичної відповідальності», Київ, 2013 р.). Окрім того, з відповідної проблематики в Україні опубліковано монографію (Куц В. М., Сотніченко В.С. «Юридична особа як об'єкт застосування кримінально-правових заходів», Київ, 2017 р.) та посібник (Грищук В.К., Пасєка О.Ф. «Кримінальна відповідальність юридичних осіб: міжнародний досвід та основні теоретичні підходи», Київ, 2017 р.). Кримінальні процесуальні аспекти застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб висвітлено у дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Панченко О. В. «Кримінальне провадження щодо юридичної особи» (Харків, 2018 р.). Проте ці наукові праці присвячені здебільшого загальнотеоретичним аспектам доцільності впровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні, визначення правової природи заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, виявлення окремих недоліків законодавчого регулювання питань, які виникають на стадії досудового розслідування кримінальних проваджень щодо юридичних осіб та застосування судами таких заходів. Однак комплексно сучасний інститут заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб у наукових працях не досліджувався.

Застосування таких заходів у сучасних умовах набуває особливо важливого значення передусім у зв'язку із системною трансформацією суспільних відносин у нашій державі, зокрема перебудовою економічного механізму та активізацією діяльності юридичних осіб різних форм власності. Лібералізація дозвільних процедур і системи адміністрування бізнесу, концентрація капіталу та створення потужних компаній, у тому числі транснаціонального характеру, зміна структури, форм, рівня злочинності, зокрема в господарській сфері, зумовлюють необхідність перегляду існуючих наукових підходів до кримінальної відповідальності юридичних осіб. Від належного правового регулювання та ефективної діяльності державного механізму, передусім правоохоронних органів та суду, залежить стан законності та правопорядку в Україні.

Усе наведене вище обумовлює актуальність і важливість комплексного дослідження заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб як інституту кримінального права України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах таких тем науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України «Проблеми забезпечення правопорядку засобами кримінальної юстиції (в контексті європейських стандартів)» (ІІІ кв. 2014 р. - ІV кв. 2016 р., номер державної реєстрації 0114U003872); «Проблеми підвищення ефективності кримінальної юстиції України» (І кв. 2017 р. - ІV кв. 2019 р., номер державної реєстрації0117U002703).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково-теоретичних засад інституту заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб у кримінальному праві України та виявлення шляхів вдосконалення національного кримінального законодавства у цій частині.

Відповідно до поставленої мети було сформульовано такі завдання:

- визначити методологію дослідження проблеми заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб;

- здійснити огляд стану наукових розробок заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб;

- дослідити ґенезу нормативного закріплення заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб в Україні та в окремих зарубіжних країнах;

- визначити сутність заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб;

- встановити особливості підстав та наслідків застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб;

– дослідити види заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб та підстави для звільнення від їх застосування;

- запропонувати шляхи вдосконалення вітчизняного кримінального законодавства щодо заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб.

Об'єктом дослідження є порядок суспільних відносин у сфері нормативно-правового регулювання заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб за законодавством України.

Предметом дослідження є заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб як інститут кримінального права України.

Методи дослідження. Проведення комплексного наукового дослідження потребує застосування загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. Відповідна їх систематизація зумовлена методологічною стратегією вивчення інтердисциплінарного синтезу правосвідомості та динаміки процесів емпіричного характеру. Метод абстрагування на засадах діалектичних принципів дослідження використовувався при розгляді концепту юридичної особи як самостійного суб'єкта права, здатного нести відповідальність у разі вчинення злочину; історико-правовий та порівняльно-правовий методи - під час дослідження генези заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. На підставі формально-юридичного та системно-структурного методів досліджувались правові наслідки застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. Догматичний метод дав змогу дослідити практику застосування заходів кримінально-правового характеру в зарубіжних країнах та Україні.

Емпірична база дослідження. Проаналізовано понад 100 вироків, ухвал та постанов судів за Єдиним державним реєстром судових рішень, що стосуються застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, статистичні дані Державної судової адміністрації України, МВС України та Національної поліції, Організації економічного розвитку та співробітництва. Науково-теоретичним підґрунтям стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі кримінального права, кримінології, теорії держави та права, соціології, філософії тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є одним з перших в Україні комплексних досліджень теоретичних і прикладних проблем такого інституту кримінального права як заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, що дало можливість визначити напрями його вдосконалення. У дослідженні висунуто й обґрунтовано низку положень, висновків і пропозицій, які характеризуються науковою новизною, а саме:

вперше:

1) обґрунтовано, що заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб є інститутом кримінального права України, для якого характерні самостійний регуляторний вплив на визначений порядок суспільних відносин, що охороняється кримінальним законом України, особливі методи правового впливу на юридичних осіб, розташування норм, що передбачають заходи кримінально-правового характеру, в окремому розділі Загальної частини КК України;

2) на підставі порівняльного аналізу заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб із іншими заходами кримінально-правового характеру зроблено висновок, що мета застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб спрямована як на превенцію вчинення злочинів уповноваженими особами від імені та (або) в інтересах юридичної особи у майбутньому, так і на забезпечення карального впливу на юридичну особу, щодо якої такі заходи застосовуються;

удосконалено:

3) визначення поняття «заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб», під якими запропоновано розуміти специфічну форму реалізації кримінальної відповідальності, що виявляється у застосуванні примусових заходів, відмінних від покарання, передбачених Загальною частиною КК України, яке застосовуються судом щодо юридичної особи, з метою усунення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів;

4) перелік видів заходів кримінально-правового характеру, що можуть застосовуватися щодо юридичних осіб. Зокрема, обґрунтовано передбачити такі додаткові заходи, як законодавче обмеження прав юридичної особи, внесення відомостей про застосування таких заходів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; запропоновано зміни щодо підстав застосування ліквідації юридичної особи з урахуванням того, що окремі учасники (працівники) юридичної особи невинуваті у вчиненні злочину; обґрунтовано доцільність застосування щодо юридичної особи конфіскації майна, яке стало знаряддям або предметом злочину, в тому числі легалізованого майна (грошових коштів), здобутих злочинним шляхом;

5) концептуальні підходи щодо доцільності застосування стосовно юридичної особи інституту судимості як обов'язкового елементу кримінальної відповідальності, що полягає у настанні для юридичної особи несприятливих правових наслідків, які можуть враховуватися у випадку визнання множинності злочинів, вчинених юридичною особою, та звільнення її від застосування заходів кримінально-правового характеру;

набули подальшого розвитку:

6) доктринальні підходи щодо розуміння сутності юридичної особи як суб'єкта права, здатного нести відповідальність, у тому числі у випадку вчинення злочину;

7) положення щодо сталості в системі континентального кримінального права принципу індивідуальної відповідальності, зміст якого передбачає цілеспрямоване усвідомлення суб'єктивного (психічного) ставлення суб'єкта до злочинного діяння та його наслідків, що унеможливлює віднесення юридичної особи до суб'єкта злочину у зв'язку з відсутністю вини юридичної особи у вчиненні злочину;

8) наукові підходи щодо визначення основних моделей кримінально-правового впливу на юридичних осіб. Зроблено висновок, що запозичена вітчизняним законодавцем модель у виді застосування щодо юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, відмінних від покарання, за своїм правовим змістом є найбільш адаптованою до принципу індивідуальної відповідальності у національному кримінальному праві, оскільки наявність всіх складових елементів злочину за цією моделлю не є обов'язковою підставою застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб;

9) концептуальні позиції щодо необхідності розширення переліку видів злочинів, за вчинення яких щодо юридичних осіб можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес. Сформульовані в дослідженні теоретичні положення, пропозиції, рекомендації та висновки можуть бути використані у:

- науково-дослідницькій діяльності як основа для подальшого розвитку вчення про інші заходи кримінально-правового характеру, відмінні від покарання, зокрема про інститут заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб (акт впровадження у науково-дослідну діяльність Державного науково-дослідного інституту МВС України від 20 вересня 2018 року);

? правотворчості - для подальшого вдосконалення КК України у частині застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб (довідка впровадження результатів дисертаційного дослідження у законотворчу діяльність Інституту законодавства Верховної Ради України № 22/541-1-15 від 10 грудня 2018 року);

- правозастосуванні - результати дисертаційного дослідження можуть бути використанні під час застосування норм кримінального законодавства України, які регулюють заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб;

- у навчальному процесі - результати дисертаційного дослідження використовуються викладачами кафедри права Київського кооперативного інституту бізнесу і права при підготовці та проведенні лекцій і семінарських занять із навчальної дисципліни «Кримінальне право» (акт впровадження результатів дослідження у навчальний процес Київського кооперативного інституту бізнесу і права від 2 жовтня 2018 року).

Апробація результатів дисертації. Наукові положення, основні результати дослідження та їх практичне застосування обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції «International Scientific and Practical Conference «WORLD SCIENCE» (Dubai, UAE, September 30, 2017); Міжнародній науково-практичній конференції «Права і свободи людини та їх забезпечення в умовах несвободи»: (м. Чернігів, 01 листопада 2018 року).

Публікації. Основні теоретичні положення, висновки і практичні результати, отримані в процесі роботи над дисертацією, містяться в 5 наукових статтях, з яких: 4 - у виданнях, визнаних фаховими для юридичних наук, та 1 - в науковому виданні, включеному до міжнародної наукометричної бази даних (Index Copernicus international (Варшава, Польща); та тезах 2 доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 196 сторінок, із них основний текст на 173 сторінках, список використаних джерел (211 найменувань) - 21 сторінці, додатки - 6 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь наукової розробки зазначеної тематики, сформульовано мету та завдання дослідження, його об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо апробації результатів дисертації та кількості публікацій.

Розділ 1 «Теоретичні засади дослідження проблеми застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Методологія дослідження проблеми застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб та розвиток наукової думки щодо її вивчення» встановлено, що запровадження заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб як процес у кримінально-правовій політиці України зумовлено соціально-економічними та юридичними чинниками, серед яких особливе місце належить інтенсивному формуванню та розвитку нового виду злочинності, суб'єктами якої виступають юридичні особи. Обов'язок України у сфері боротьби зі злочинністю юридичних осіб відображено у ратифікованих міжнародних стандартах, розроблених та затверджених ООН, Радою Європи та іншими уповноваженими органами. На підставі аналізу перелічених міжнародно-правових договорів зроблено висновок, що запроваджені в розділі XIV-1 Загальної частини КК України заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб повинні відповідати традиційним принципам вітчизняного права; не мають перешкоджати притягненню до кримінальної відповідальності фізичних осіб, які вчинили злочини.

У підрозділі 1.2 «Генеза заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб у КК України» з метою узагальнення сучасних тенденцій реформування законодавства про кримінальну відповідальність України вивчено два основних концептуальних підходи в доктрині континентального та загального кримінального права щодо сутності юридичної особи як самостійного суб'єкта права. Перший з них полягає у тому, що юридична особа є штучним суб'єктом права, створеним у силу звичайної фікції, а тому вона позбавлена індивідуальності, властивої самостійному суб'єкту права. Другий підхід полягає у тому, що юридична особа - це реальний, деліктоздатний суб'єкт права, дія та воля якого ототожнюється з дією та волею її органів - фізичних осіб (уповноважених представників, керівників тощо). Встановлено, що в Україні розвинено теорію фікції юридичної особи, що унеможливило притягнення останньої до кримінальної відповідальності.

Відповідно до аналізу законодавчої практики та теоретичних надбань українських науковців протягом 1991-2013 років встановлено, що основною проблемою визнання юридичної особи суб'єктом злочину, не порушуючи при цьому доктринальні принципи особистої відповідальності та психологічного розуміння вини, залишається відсутність єдиного підходу щодо визначення універсального поняття вини юридичної особи. Тому в 2014 році на виконання ратифікованих Україною міжнародно-правових договорів щодо зобов'язання запровадження відповідальності юридичних осіб у разі вчинення злочинів Верховна Рада України встановила не покарання, а заходи кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які можуть бути застосовані до такої особи, яка не визнана суб'єктом злочину.

У підрозділі 1.3 «Зарубіжний досвід правової регламентації відповідальності юридичних осіб за вчинення злочину» визначено, що залежно від диференціації правових систем існує три базові світові моделі регулювання інституту відповідальності юридичних осіб у разі вчинення злочину: 1) модель традиційної кримінальної відповідальності юридичних осіб, відповідно до якої юридична особа, як і фізична, виступає самостійним суб'єктом злочину; 2) модель, за якої юридична особа не визнається суб'єктом злочину, а у разі вчинення від її імені та в інтересах злочину відповідною уповноваженою фізичною особою до юридичної особи застосовується кримінально-правовий вплив у виді інших заходів кримінально-правового характеру, відмінних від покарання; 3) модель квазікримінальної відповідальності юридичних осіб, тобто модель, яка передбачає не кримінальну, а іншу (адміністративну або цивільну) відповідальність юридичних осіб за вчинення (участь у вчиненні) злочину. В Україні функціонує друга модель сучасного регулювання відповідальності юридичних осіб. Специфіка такої моделі вбачається в розмежуванні понять суб'єкт злочину та суб'єкт кримінальної відповідальності. Така диференціація дає можливість адаптувати систему застосування заходів кримінально-правового характеру до принципу особистої винної відповідальності.

Розділ 2 «Правовий аналіз заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб за законодавством України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Поняття та ознаки заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб як самостійного інституту кримінального права» встановлено, що на сьогодні в кримінальному законодавстві України діє система інших, відмінних від покарання заходів кримінально-правового характеру, видами якої є: примусові заходи медичного характеру (статті 92-95); примусове лікування (ст. 96); спеціальна конфіскація (статті 96-1-96-2); заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб (статті 96-3-96-11); примусові заходи виховного характеру (ст. 105).

Обов'язковими ознаками інших заходів кримінально-правового характеру виступають: 1) наявність мети, позбавленої властивості кари, що досягається за допомогою некримінально-правових методів; 2) підстави та порядок застосування таких заходів не пов'язані з постановленням обвинувального вироку суду. Інші заходи кримінально-правового характеру, що не є формою кримінальної відповідальності, застосовуються судом за відсутності повного складу злочину, а саме його суб'єкта.

Порівняння заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб з іншими заходами кримінально-правового характеру дало підстави для висновку, що: 1) основна мета застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб має каральний ефект, і лише в деяких випадках може бути поєднана з метою, спрямованою виключно на забезпечення безпеки суспільства від вчинення злочинів у майбутньому; 2) процесуальною підставою застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб є обвинувальний вирок суду щодо уповноваженої фізичної особи, яка вчинила злочин від імені та в інтересах особи юридичної. Встановлення перелічених ознак заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб дало можливість стверджувати, що такі заходи є формою кримінальної відповідальності.

Ознаки заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб відповідають основним ознакам інституту права, під яким запропоновано розуміти: «сукупність кримінально-правових норм, передбачених кримінальним законом України, які регламентують примусові заходами, що можуть застосовуватися судом до юридичної особи, та мають на меті не лише кару, а й усунення умов, що можуть спричинити вчинення злочину в майбутньому».

У підрозділі 2.2 «Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб» констатовано, що поняття «уповноважена особа» у КК України відповідає нормам цивільного законодавства України. При цьому таке визначення виключає можливість застосування заходів кримінально-правого характеру до юридичної особи при вчиненні злочинів іншими її працівниками або сторонніми фізичними особами, у тому числі в разі вчинення суспільно небезпечних діянь цими особами на користь юридичної особи, крім випадків, коли таким особам згідно з законом, установчими документами юридичної особи чи договорами надано право діяти від імені юридичної особи.

З'ясовано зміст поняття «від імені юридичної особи» та «в інтересах юридичної особи». Зроблено висновок, що однією зі складових елементів підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб є обізнаність юридичної особи в тому, що злочин вчинено від її імені та інтересах. Обізнаність юридичної особи в тому, що злочин вчинено від її імені та інтересах проявляється через ототожнення її волі з волею (тобто виною у формі умислу і необережності) її уповноважених осіб. Право фізичної особи вчинити дії від імені юридичної особи (тобто демонструвати зв'язок між учиненим злочином та юридичною особою, яку вона представляє) може виникати: на підставі установчих документів, де визначено повноваження органу управління юридичної особи чи окремої фізичної особи; на підставі закону.

Визначена п. 2 ч. 1 ст. 96-3 КК України підстава застосування досліджених заходів вказує на винність юридичної особи, яка проявляється шляхом незабезпечення уповноваженою особою в минулому організаційної діяльності з запобігання корупції такої юридичної особи. Тобто юридична особа, яка в своїй організаційній діяльності допустила прорахунки щодо забезпечення виконання заходів із запобігання корупції є винуватою у вчиненні злочину.

У підрозділі 2.3 «Види заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб та підстави для звільнення від їх застосування» визначено, що ліквідація юридичної особи як захід кримінально-правового характеру спрямована на повне припинення юридичної особи як суб'єкта права, без переходу її прав та обов'язків до третіх осіб (правонаступників). Тому ліквідація юридичної особи повинна застосовуватися судом як крайній захід лише за вчинення особливо тяжкого злочину, в розумінні ст. 12 КК України.

Конфіскація всього майна юридичної особи як додатковий вид заходів кримінально-правового характеру, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, порушує право власності на майно учасників такої особи. Запропоновано застосовувати конфіскацію майна як додатковий захід кримінально-правового характеру, предметом якого є майно, одержане внаслідок вчинення злочину та/або є доходом від такого майна; призначалося (використовувалося) за схилення особи до вчинення злочину, фінансування або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; було предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі якщо його не встановлено - переходять у власність держави; було підшукане, виготовлене, пристосоване або використане як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

З урахуванням міжнародного досвіду визначено доцільність доповнення існуючого переліку видів заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб такими додатковими заходами: заборона займатися певним видом діяльності; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. Встановлено, що запропоновані види відповідають основній меті заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, створюючи необхідні умови, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення юридичними особами нових злочинів.

Розділ 3 «Шляхи вдосконалення вітчизняного інституту заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб» складається з двох підрозділів. У підрозділі 3.1 «Теоретичні та прикладні проблеми застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб за законодавством України та шляхи їх вирішення» визначено, що притягнення юридичних осіб до кримінальної відповідальності, беззаперечно, має низку переваг перед іншими, діючими в національному законодавстві видами відповідальності (адміністративної, цивільної), що може бути застосована до підприємств, установ, організацій. Серед переваг кримінальної відповідальності виділено, зокрема: а) більш широкий арсенал слідчих засобів для встановлення доказів; б) розширені можливості надання міжнародної правової допомоги, в) триваліші строки давності притягнення до кримінальної відповідальності (порівняно з адміністративною).

Врахування отриманих статистичних даних практики застосування кримінальної відповідальності юридичних осіб у державах Європейського Союзу і проведений загальний аналіз вітчизняного кримінального законодавства та зарубіжних країн дають підстави для виявлення прогалин у вітчизняному унормуванні подібного інституту, що мінімізує його ефективність в Україні, а саме: 1) специфіка обраної моделі регулювання кримінальної відповідальності; 2) відсутність у розділі XIV-1 КК України кримінально-правової норми, що встановлює відповідальність юридичної особи у разі її спільної участі у вчиненні злочину, тим самим порушуючи вимоги ратифікованих міжнародних конвенцій, договорів, та знижує ефективність у боротьбі з організованою злочинністю; 3) видова обмеженість застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб; 4) відсутність інституту судимості юридичних осіб як обов'язкового виду застосування кримінальної відповідальності.

У підрозділі 3.2 «Пропозиції з удосконалення норм чинного вітчизняного законодавства щодо застосування заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб» на підставі проведеного дослідження, з урахуванням зарубіжного досвіду та практики застосування вітчизняного кримінального законодавства, обґрунтовано доцільність удосконалення норм, що регулюють застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. Сформульовано авторські варіанти змін і доповнень розділу XIV-1 «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб» КК України, а саме: ст. 96-3 «Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру»; ст. 96-4 «Юридичні особи, до яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру»; ст. 96-6 «Види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб»; ст. 96-8 «Конфіскація майна» та ст. 96-9 «Ліквідація». кримінальний регламентація кодекс злочин

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та надано нове вирішення наукової проблеми, яка виявилась у комплексному дослідженні заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. У результаті проведеного дослідження сформульовано висновки і теоретичні положення, спрямовані на вдосконалення кримінального законодавства України щодо механізму застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб.

В результаті проведеного комплексного дослідження сформульовано концептуальні висновки та пропозиції, спрямовані на досягнення поставленої мети.

1. Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб є новим самостійним інститутом кримінального права, норми якого ефективно регулюють відповідальність юридичних осіб у разі вчинення злочину. Врахування принципу особистої винної відповідальності при застосуванні таких заходів, відмінних від покарання, полягає в тому, що юридична особа не визнається суб'єктом злочину і до неї не застосовується психологічна конструкція вини (у формі умислу і необережності).

2. Розкрито зміст підстав застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб та встановлено, зокрема, що однією зі складових елементів підстав застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб є обізнаність юридичної особи в тому, що злочин вчинено від її імені та інтересах. Дана обізнаність юридичної особи проявляється через ототожнення її волі з виною у формі умислу або необережності її уповноважених осіб. Винність юридичної особи також може визначатися шляхом встановлення факту незабезпечення уповноваженою особою в минулому організаційної діяльності з запобігання корупції такої юридичної особи.

3. Досліджено та розкрито зміст видів заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб та запропоновано доповнити їх існуючий перелік додатковими заходами (заборона займатися певним видом діяльності; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи).

4. Встановлено, що регламентований Кримінальним кодексом України порядок застосування до юридичної особи ліквідації як основного, виняткового, виду заходів кримінально-правового характеру, може порушувати права окремих учасників юридичної особи, невинуватих у вчиненні злочину.

5. Визначено, що конфіскація майна як додатковий захід кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб полягає у примусовому, безповоротному вилученні у власність держави всього або частини майна учасників юридичної особи, що може негативно вплинути на конституційні права учасників юридичної особи, встановлення вини яких чинним КК України не передбачено. Тому з урахуванням міжнародного досвіду запропоновано застосовувати конфіскацію виключно щодо майна, яке стало знаряддям або предметом злочину, в тому числі легалізоване майно, до вчинення якого причетна юридична особа.

6. Проведений порівняльний аналіз кримінального законодавства України та зарубіжних країн дозволив виявити прогалин у вітчизняному унормуванні інституту, які зменшують його ефективність в Україні. Зокрема, це специфіка обраної моделі відповідальності юридичних осіб; відсутність кримінально-правової норми, що встановлює відповідальність юридичної особи у разі її спільної участі у вчиненні злочину; видова обмеженість застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, що ускладнює досягнення їхньої основної мети, спрямованої на усунення умов, що сприяли вчиненню злочину і можуть стати криміногенним чинником на майбутнє; відсутність інституту судимості юридичних осіб.

7. За результатами дослідження заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб запропоновано внести зміни та доповнення до статей Кримінального кодексу України, зокрема:

1. Частину першу статті 96-3 викласти у такій редакції:

«1. Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є:

1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених частиною третьою статті 190, частиною третьою статті 191, статтями 200, 201, частиною другою 204, статтями 209, 209-1, 306, 358, 364, 366, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2 цього Кодексу;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов'язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених частиною третьою статті 190, частиною третьою статті 191, статтями 200, 201, частиною другою статті 204, статтями 209, 209-1, 306, 358, 364, 366, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2 цього Кодексу;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 цього Кодексу;

4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 143, 146, 147, 149, частинами другою-четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 281, 294, 361, 361-1, 382, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу».

2. Статтю 96-4 викласти у такій редакції:

«1. Заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 96-3 цього Кодексу, можуть бути застосовані судом до юридичних осіб, які створені та зареєстровані у встановленому законом порядку, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.

2. Заходи кримінально-правового характеру у випадках, передбачених пунктами 3 і 4 частини першої статті 96-3 цього Кодексу, можуть бути застосовані судом до суб'єктів приватного та публічного права - резидентів та нерезидентів України, включаючи юридичних осіб, створених та зареєстрованих у встановленому законом порядку, окрім юридичних осіб, створених органами державної влади органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку, фонди, а також міжнародних організацій, інші юридичні особи, що створені та зареєстровані відповідно до вимог національного чи міжнародного права. Якщо держава або суб'єкт державної власності володіє часткою понад 25 відсотків у юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефективним контролем держави чи суб'єкта державної власності, то дана юридична особа несе цивільну відповідальність у повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду, заподіяну злочином, що вчинений державою, суб'єктом державної власності або державного управління.

3. Заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані судом до правонаступників юридичної особи, яка реорганізувалася. У випадку, якщо неможливо встановити правонаступників юридичної особи, заходи кримінально-правового характеру застосовуються до реорганізованої юридичної особи».

3. Статтю 96-6 викласти у такій редакції:

«1. До юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру:

1) штраф;

2) конфіскація майна;

3) примусова ліквідація;

4) позбавлення права займатися певним видом діяльності;

5) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

2. Штраф і примусова ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна, позбавлення права займатися певним видом діяльності та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобов'язана відшкодувати завдані збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою».

4. Статтю 96-8 викласти у такій редакції: «1. Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі примусової ліквідації юридичної особи згідно з цим Кодексом.

2. Конфіскації підлягає майно юридичної особи, яке: 1) одержане внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалося (використовувалося) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) було предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі якщо його не встановлено - переходять у власність держави; 4) було підшукане, виготовлене, пристосоване або використане як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання».

5. Статтю 96-9 викласти в такій редакції: «Примусова ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого тяжкого або особливо тяжкого злочину відповідно до визначеного статтею 96-3 цього Кодексу переліку».



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Провоторов О. П. Генезис розвитку заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб у вітчизняному законодавстві. Держава і право: зб. наук. праць. Серія: Юридичні науки. 2017. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2017. С. 280-294.

2. Провоторов О. П. Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб як альтернатива покаранню. Наукові записки Львівського університету бізнесу і права. Серія юридична. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2017. Вип. 18. С. 44-52.

...