Кримінально-правова та кримінологічна протидія неналежному виконанню професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Конституція України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3). Однією з умов реалізації цього конституційного положення є надання особі якісної і кваліфікованої медичної або фармацевтичної допомоги. У рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, «Кушнір проти України», «Кучерук проти України», неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником визнано нелюдським і принижуючим гідність поводженням у розумінні статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків є негативним явищем, яке упродовж останніх років демонструє ряд невтішних показників, що пов'язані зі збільшенням кількості облікованих злочинів, передбачених у статті 140 Кримінального кодексу України, зростанням кількості латентних злочинів відповідного виду, а також збільшенням тяжкості суспільно небезпечних наслідків, спричинених цим посяганням.

У сучасній кримінально-правовій доктрині вчення про злочини медичних або фармацевтичних працівників визнається самостійним напрямком наукових досліджень. Вагомий внесок у розвиток теоретичного знання у відповідній сфері зробили такі науковці, як С.В. Антонов, А.О. Байда, В.В. Балабко, Ф.Ю. Бердичевський, Л.П. Брич, В.О. Глушков, І.І. Горелік, О.П. Громов, П.С. Дагель, Т.А. Денисова, Л.Г. Дунаєвська, З.А. Загиней, О.О. Кваша, О.Г. Кибальников, І.В. Кирилюк, Н.Є. Крилова, О.М. Литвак, Н.С. Малеїн, М.Н. Малеїна, А.А. Музика, І.А. Концевич, О.М. Костенко, В.О. Навроцький, І.Ф. Огарков, О.С. Парамонова, В.В. Плотнікова, А.М. Савицька, І.Я. Сенюта, Ю.Д. Сєргєєв, П.П. Сердюк, Я.Н. Старостіна, С.Г. Стеценко, М.В. Радченко, А.А. Раков, Т.Ю. Тарасевич, Л.Н. Урумбаєва, В.Н. Флоря, П.Л. Фріс, М.І. Хавронюк, Ю.Б. Хім'як, Г.В. Чеботарьова, Є.Е. Черніков, В.Є. Ясеницький, О.М. Язухін, Н.М. Ярмиш та інші.

З відповідної проблематики в Україні захищено ряд дисертацій, зокрема: «Кримінально-правова охорона правопорядку в сфері медичної діяльності» (Г.В. Чеботарьова, 2011 р.), «Медичний працівник як спеціальний суб'єкт злочину» (Т.Ю. Тарасевич, 2011 р.), «Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров'я особи» (В.В. Балабко, 2012 р.), «Злочинність у сфері охорони здоров'я: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання» (І.В. Кирилюк, 2012 р.), «Кримінально-правова характеристика неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником» (О.С. Парамонова, 2014 р.), «Протидія ятрогенним злочинам» (В.В. Плотнікова, 2015 р.).

Відзначаючи наукові здобутки зазначених вище науковців у формуванні та розвитку сучасних поглядів на проблему протидії неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником, необхідно підкреслити важливість спрямування пізнавального наукового потенціалу на доповнення, переосмислення або розробку тих аспектів, що залишилися поза увагою вчених-криміналістів. Це засвідчує актуальність і своєчасність комплексного дослідження проблем кримінально-правової та кримінологічної протидії неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах науково-дослідних робіт Київського університету права НАН України на теми: «Правове регулювання в умовах трансформації суспільних відносин в Україні» (2008 р., номер державної реєстрації 01050001907), «Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні» (2009-2010 рр., номер державної реєстрації 010U010270), «Правова система України в умовах сучасних національних та міжнародних тенденцій розбудови державності» (2011 р., номер державної реєстрації 0111U000006), а також у межах науково-дослідної теми відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Проблеми підвищення ефективності кримінальної юстиції України» (І кв. 2017 р. - ІV кв. 2019 р., номер державної реєстрації 0117U002703).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексної кримінально-правової та кримінологічної характеристики неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником, й розробленні на цій основі заходів з удосконалення кримінального законодавства України, практики його застосування та протидії вчиненню цих злочинів.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- визначити стан дослідження проблеми кримінальної-правової та кримінологічної протидії неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником в науці кримінального права та кримінології;

- дослідити історичну ґенезу становлення та розвитку відповідальності за неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником;

- визначити особливості криміналізації неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником в зарубіжному кримінальному законодавстві;

– з'ясувати правову позицію Європейського суду з прав людини щодо оцінки невиконання чи неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником у контексті ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- охарактеризувати об'єктивні та суб'єктивні ознаки неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником;

- встановити причини та умови неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником;

- охарактеризувати особу медичного або фармацевтичного працівника, який вчинив злочин, передбачений у ст. 140 КК України;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення протидії неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником. криміналізація кончтитуція медичний професійний

Об'єктом дослідження є порядок суспільних відносин, який порушується внаслідок вчинення неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.

Предметом дослідження є кримінально-правова та кримінологічна протидія неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.

Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети та окреслених завдань, за допомогою яких можливо охарактеризувати кримінально-правову та кримінологічну протидію неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником. У роботі було використано такі методи: формально-юридичний (догматичний) під час аналізу юридичного складу злочину, передбаченого у ст. 140 КК України (розділ 2); герменевтичний - під час встановлення змісту окремих кримінально-правових понять (зокрема, понять «неналежне виконання», «медична та фармацевтична допомога», «медичний та фармацевтичний працівник», «цілитель», «медична (фармацевтична) помилка» (розділ 2); діалектичний метод для аналізу напрямків удосконалення протидії цьому злочину (підрозділ 3.3); порівняльно-правовий - під час здійснення порівняльно-правового аналізу КК України та кримінального законодавства зарубіжних держав в частині встановлення відповідальності за неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (підрозділ 1.3); історико-правовий - у ході дослідження становлення та розвитку кримінальної відповідальності за неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (підрозділ 1.2); соціологічній - для обробки результатів анкетування (розділи 2, 3); статистичний - під час обробки статистичних даних Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України щодо кількості облікованих злочинів, передбаченого у ст. 140 КК України, а також статистичних даних Державної судової адміністрації України щодо кількості постановлених вироків, постанов та ухвал, засуджених осіб за вчинення цього злочину, призначених видів покарань тощо (підрозділ 3.1, 3.2, додаток Б); моделювання - для формулювання конкретних пропозицій до КК України (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.3); індукції - під час аналізу судових вироків, постанов та ухвал (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4.).

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані за 2004-2017 рр. Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України та Державної судової адміністрації України; матеріали опублікованої судової практики (усього вивчено та проаналізовано практику судів України за архівними даними та за Єдиним державним реєстром судових рішень (112 вироків, постанов та ухвал за ст. 140 КК України)), результати анкетування працівників правоохоронних органів і науково-педагогічних працівників (загалом 850 респондентів).

Науково-теоретичним підґрунтям роботи стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі кримінального права, кримінології, філософії, логіки, медицини та деяких інших наук.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є комплексним дослідженням кримінально-правової та кримінологічної протидії неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником. До положень, що мають наукову новизну, зокрема, належать такі:

вперше:

1) крізь призму правових позицій Європейського суду з прав людини (рішення «Кушнір проти України», «Кучерук проти України» тощо) розкрито зміст поняття «невиконання чи неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником». Запропоновано розуміти під ним поводження з хворим або пацієнтом, що принижує його гідність, яке полягає у повному невиконанні (невиконання) чи неправильному, неповному та/або несвоєчасному виконанні (неналежне виконання) професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником, що передбачені у регулятивному законодавстві України та у правилах медичної науки і практики;

2) запропоновано у диспозиції ст. 140 КК України одночасно з хворим визнати потерпілим від злочину пацієнта, оскільки обсяги понять «хворий» та «пацієнт» збігаються лише частково. Хворий - це фізична особа, яка звернулася за медичною, фармацевтичною, цілительською допомогою або через безпорадний стан не має можливості звернутися та/або скористатися такою допомогою, а пацієнт - фізична особа, яка звернулася за медичною, фармацевтичною, цілительською допомогою незалежно від наявності захворювання (захворювань);

3) зроблено висновок, що методи народної медицини (цілительство) не включаються в обсяг понять «медична допомога» та «фармацевтична допомога». Запропоновано передбачити у назві та диспозиції ч. 1 ст. 140 КК України цілителя як спеціального суб'єкта злочину поряд з медичним або фармацевтичним працівником;

удосконалено:

4) наукову позицію щодо співвідношення біологічних та соціальних характеристик особи медичного або фармацевтичного працівника на основі соціально-натуралістичної доктрини правознавства. Зроблено висновок, що невиконання чи неналежне виконання ним професійних обов'язків є наслідком відхилення волі, що знаходиться в стані сваволі, й свідомості, яка перебуває в стані ілюзій, від природних законів підтримання на належному рівні життя чи здоров'я хворого або пацієнта, а також його гідності, у результаті чого у медичного або фармацевтичного працівника формується комплекс сваволі та ілюзій;

5) підходи до розуміння причинного зв'язку при вчиненні злочину, передбаченого у ст. 140 КК України, який ускладнюється множинністю каузальних факторів (зокрема, втручанням інших осіб, особливістю процесів організму хворого або пацієнта), що зумовлює аналіз сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину, а також механізму спричинення суспільно небезпечних наслідків;

дістали подальшого розвитку:

6) наукові підходи, відповідно до яких основним безпосереднім об'єктом неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України) є порядок суспільних відносин у сфері охорони здоров'я людини, а додатковим безпосереднім об'єктом - порядок суспільних відносин у сфері охорони здоров'я, що виникає у зв'язку із реалізацією права на охорону життя, здоров'я та гідності людини під час виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником;

7) встановлення відмінностей між медичним та фармацевтичним працівником як суб'єктами злочину, передбаченого у ст. 140 КК України. Виокремлено та охарактеризовано ознаки поняття «фармацевтичний працівник»: фізична повнолітня осудна особа; наявність спеціальної освіти; відповідність єдиним кваліфікаційним вимогам; здійснення професійних обов'язків з фармацевтичної (або домедичної) допомоги;

8) науковий підхід щодо недоцільності включення у науковий обіг кримінального права України понять «ятрогенія» та «дефект медичного працівника», що використовуються у медичній літературі для позначення негативних наслідків, спричинених діями медичного або фармацевтичного працівника, оскільки відповідні поняття не мають чіткого правового змісту;

9) розуміння поняття «медична (фармацевтична) помилка» як суспільно небезпечного протиправного необережного діяння (дії або бездіяльності) медичного або фармацевтичного працівника, яке вчиняється під час виконання професійних обов'язків, внаслідок чого заподіюються тяжкі наслідки хворому або пацієнту. Обґрунтовано можливість визнання в окремих випадках діянь, учинених за наявності медичної (фармацевтичної) помилки, неналежним виконанням професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України);

10) наукові підходи, відповідно до яких зменшення випадків невиконання чи неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником можна досягнути шляхом поєднання нормативних та просвітницьких методів, що має на меті підвищення соціальної культури медичних або фармацевтичних працівників.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертаційному дослідженні висновки та рекомендації можуть бути використані у таких сферах:

- науково-дослідній - для подальшого вивчення теоретичних проблем кримінально-правової та кримінологічної протидії «медичним злочинам» загалом та неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником зокрема;

- правотворчій - для подальшого вдосконалення КК України у частині встановлення кримінальної відповідальності за неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 6 жовтня 2014 р. № 04-20/12-2094);

- правозастосовній - як рекомендації щодо вдосконалення організаційних і методичних засад слідчої, прокурорської і судової практики;

- навчальній - під час підготовки відповідних розділів підручників і навчальних посібників, викладанні курсів кримінального права, кримінології на юридичних факультетах вищих навчальних закладів (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Київського університету права НАН України від 10 вересня 2014 року).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації доповідалися й обговорювалися на таких науково-практичних конференціях, круглих столах: круглому столі «Проблеми захисту прав людини і громадянина в кримінальному судочинстві (м. Чернігів, 21 листопада 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку (м. Косів Івано-Франківської області, 27 січня - 30 січня 2007 р.); ІХ міжнародній науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку (м. Косів Івано-Франківської області, 27 січня - 31 січня 2008 р.); V ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Татищевские чтения: актуальные проблемы науки и практики (м. Тольятті, 16 квітня - 19 квітня 2008 р.)», науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Косів Івано-Франківської області, 27 січня - 31 січня 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (м. Одеса, 9 жовтня 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи України» (м. Алушта, 29 жовтня - 1 листопада 2009 р.); ІІІ науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих науковців «Право і держава в дослідженнях молодих науковців матеріали» (м. Одеса, 28 березня 2010 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики (м. Одеса, 8 жовтня 2010 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих науковців «Право і держава в дослідженнях молодих науковців» (м. Одеса, 25 березня 2011 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми кримінального права, процесу та оперативно-розшукової діяльності» (м. Хмельницький, 3 березня 2017 р.).

1. Загальнотеоретичні та методологічні положення кримінальної відповідальності за неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником

У підрозділі 1.1 «Стан дослідження проблем кримінально-правової та кримінологічної протидії неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником» узагальнено наукові позиції щодо досліджуваної проблематики. Визначено, що до невирішених та дискусійних питань належать, зокрема, такі: встановлення відмінних ознак між медичним та фармацевтичним працівником як суб'єктами злочину, передбаченого у ст. 140 КК України, визнання спеціальним суб'єктом цього злочину цілителя; кримінально-правове тлумачення понять «медична помилка», «ятрогенія», «дефект медичного працівника», співвідношення біологічних та соціальних характеристик особи медичного або фармацевтичного працівника, просвітницьких методів, що сприяють формуванню у медичного або фармацевтичного працівника соціальної культури.

У підрозділі 1.2 «Історична ґенеза становлення та розвитку відповідальності за неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником в Україні» виокремлено періоди становлення кримінальної відповідальності за неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником в Україні: період до появи норм про відповідальність за порушення професійних обов'язків (з кінця Х ст. до 1497 р.), період перебування України в складі Речі Посполитої, Австро-Угорщини та Росії (з 1497 р. до 1917 р.), радянський та пострадянський період (з 1917 р. до 2001 р.), сучасний період (з 2001 р. до сьогодні).

У підрозділі 1.3 «Відповідальність за неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником за кримінальним законодавством окремих зарубіжних держав» за допомогою порівняльно-правового методу проаналізовано норми зарубіжного кримінального законодавства, схожі з тією, що передбачена у ст. 140 КК України. З урахуванням особливостей криміналізації необережної професійної поведінки медичних працівників, що заподіює шкоду життю та здоров'ю людини у КК зарубіжних держав, виокремлено позитивні аспекти, що можуть бути використані для вдосконалення ст. 140 КК України. Зокрема, доцільність передбачення за вчинення цього злочину покарання у виді штрафу, охоплення суспільно небезпечними наслідками складів злочинів, передбачених у ч. 1, 2 ст. 140 КК України, смерті потерпілого, передбачення такої кваліфікуючої ознаки, як заподіяння тяжких наслідків двом чи більше особам.

2. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого у ст. 140 КК України

У підрозділі 2.1 «Поняття об'єкта злочину, передбаченого у ст. 140 КК України» зроблено висновок, що основним безпосереднім об'єктом неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України) є порядок суспільних відносин у сфері охорони здоров'я людини, а додатковим безпосереднім об'єктом - порядок суспільних відносин у сфері охорони здоров'я, що виникає у зв'язку із реалізацією права на охорону життя, здоров'я та гідності людини під час виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником. Охарактеризовано терміни, що використовуються для позначення професійної діяльності медичних або фармацевтичних працівників: «медична практика», «медичне обслуговування», «медична послуга», «охорона здоров'я» та запропоновано їх співвідношення. Розглянуто ознаки поняття «пацієнт» та «хворий» для позначення потерпілого від злочину, передбаченого у ст. 140 КК України.

У підрозділі 2.2 «Характеристика об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого у ст. 140 КК України» виявлено, що об'єктивна сторона неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником характеризується, насамперед, суспільно небезпечним діянням, яке може мати форму активної дії (неналежне виконання професійних обов'язків) та пасивної бездіяльності (невиконання професійних обов'язків). Склад відповідного злочину характеризується наявністю тяжких наслідків, якими запропоновано визнавати смерть, тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження. Наведено аргументи на користь доцільності закріпити заподіяння тяжких наслідків двом чи більше особам кваліфікуючою ознакою складу злочину, передбаченого у ст. 140 КК України. Зроблено висновок, що для встановлення причинного зв'язку при вчиненні злочину, передбаченого у ст. 140 КК України, необхідно проаналізувати сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину, а також механізм спричинення суспільно небезпечних наслідків. Запропоновано виокремлювати етапи визначення причинного зв'язку між неналежним виконанням професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником та тяжкими наслідками для хворого або пацієнта. Запропоновано ознаки різних за змістом понять «медична допомога», «фармацевтична допомога», «цілительська допомога». Зокрема, спільною ознакою цих понять є надання допомоги хворому або пацієнту. До відмінних ознак запропоновано відносити, зокрема, суб'єкта надання допомоги, елементи відповідного процесу, наявність реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством).

У підрозділі 2.3 «Суб'єкт злочину, передбаченого у ст. 140 КК України» обґрунтовано, що суб'єкт злочину, передбаченого у ст. 140 - спеціальний. Ним є медичні працівники (професіонали з медичною освітою (лікарі); молодші спеціалісти з медичною освітою (медичні сестри, акушерки, фельдшери, лаборанти); масажисти (медичні сестри) з фізкультурною освітою), фармацевтичні працівники (професіонали з фармацевтичною освітою (провізори; фармацевти); молодші спеціалісти з фармацевтичною освітою (фармацевти)). Аналіз нормативно-правових актів України дозволив зробити висновок, що фармацевтичний працівник не є однією з категорій медичних працівників, а тому є самостійним видом суб'єкта злочину, передбаченого у ст. 140 КК України. Наведено аргументи на користь того, що цілитель є спеціальним суб'єктом злочину поряд з медичним або фармацевтичним працівником. Запропоновано відповідні зміни у диспозицію ст. 140 КК України.

У підрозділі 2.4 «Суб'єктивна сторона складу злочину, передбаченого у ст. 140 КК України» встановлено, що суб'єктивна сторона неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником характеризується необережною формою вини. Виявлено можливість визнання в окремих випадках дій, учинених за наявності медичної (фармацевтичної) помилки, неналежним виконанням професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником. Під медичною (фармацевтичною) помилкою запропоновано розуміти суспільно небезпечне протиправне необережне діяння (дія або бездіяльність) медичного або фармацевтичного працівника, яке вчиняється під час виконання професійних обов'язків, внаслідок чого заподіюються тяжкі наслідки хворому або пацієнту.

3. Кримінологічна характеристика неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником

У підрозділі 3.1 «Причини та умови вчинення неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником» проаналізовано детермінанти вчинення злочину, передбаченого у ст. 140 КК України. Під причинами неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником необхідно розуміти все те, що приводить до утворення комплексу сваволі і ілюзій (зокрема, ними є низька соціальна культура, недоліки у вихованні, неналежна підготовка у закладах освіти медичного або фармацевтичного профілю, негаразди у соціально-економічній сфері держави, недоліки у діяльності правоохоронних органів, психологічні та правові недоліки), а під умовами - все те, що сприяє прояву цього комплексу (зокрема, ними є професійне «вигорання» медичного або фармацевтичного працівника, що призводить до байдужого ставлення до життя та здоров'я хворого або пацієнта, прагнення якомога менше часу витрачати на виконання професійних обов'язків).

Охарактеризовано механізм злочинної поведінки медичного або фармацевтичного працівника, який вчинив неналежне виконання професійних обов'язків. Зокрема, цей працівник вчиняє злочин, передбачений у ст. 140 КК України, під впливом комплексу сваволі та ілюзій, сукупності біологічних властивостей, прагматичних потреб, інтересів та цінностей, а також відсутності позитивної направленості на суворе виконання професійних обов'язків.

У підрозділі 3.2 «Характеристика особи медичного або фармацевтичного працівника, який вчиняє неналежне виконання професійних обов'язків» з точки зору соціально-натуралістичного підходу та на підставі аналізу офіційної судової статистики про кількісний та якісний склад засуджених упродовж 2004-2017 рр. розроблено кримінологічний портрет особи злочинця, що вчинив злочин, передбачений у ст. 140 КК України. З соціально-демографічного боку особи, засуджені за злочин, що досліджується, це особи чоловічої статі (70 %), громадяни України (100 %), віком 30-50 р. (45 %), які мають повну освіту (98,9 %), з яких переважна більшість осіб є працездатними, неодруженими або розлученими. З морально-психологічного боку відповідний злочин вчиняє соціопатична особа з комплексом сваволі та ілюзій, для якої є характерною негативна морально-психологічна спрямованість. Кримінально-правова характеристика особи, яка вчинила неналежне виконання професійних обов'язків, полягає у тому, що це особа, яка вчинила його вперше.

У підрозділі 3.3 «Заходи протидії неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником» розглядаються заходи на трьох рівнях: загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному. До загальносоціальних заходів, зокрема, віднесено необхідність належного фінансування сфери охорони здоров'я, підвищення престижу медичної або фармацевтичної професії, соціальної культури медичного або фармацевтичного працівника, якості підготовки такого працівника, вдосконалення кримінально-правових санкцій, передбачених у ст. 140 КК України.

До спеціально-кримінологічних заходів протидії запропоновано відносити: вдосконалення регулятивного законодавства України у частині передбачення відповідальності медичного працівника за втрату, невнесення або внесення неправдивих даних; формулювання поняття «домедична допомога» у цьому законодавстві; створення бази даних наслідків неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником; проведення інформаційного роз'яснення серед населення щодо прав та обов'язків під час надання медичної або фармацевтичної допомоги тощо.

До індивідуальних заходів протидії належать, зокрема, такі: включення проблематики відповідальності за порушення професійних обов'язків до дослідницьких програм та навчальних планів медичних (фармацевтичних) закладів освіти; створення під час навчання майбутніх медичних або фармацевтичних працівників внутрішніх психологічних бар'єрів, що послаблять вплив на свідомість студентів ряду зовнішніх та внутрішніх факторів.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявилося у розробці кримінально-правових та кримінологічних засад протидії неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником. Автором узагальнені основні висновки здійсненого дослідження.

Аналіз історичної ґенези становлення та розвитку відповідальності за неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником в Україні дає підстави стверджувати, що формування такого складу злочину як неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником ґрунтувалося на порушеннях у медичній сфері. Визнано обґрунтованим підхід законодавця в аспекті встановлення відповідальності лікаря за допущену медичну помилку, що вчинялася внаслідок незнання та неправильного лікування.

На основі аналізу кримінального законодавства зарубіжних держав виокремлено позитивні законодавчі рішення, які можуть бути використані для вдосконалення диспозиції ст. 140 КК України. Зокрема, йдеться про доцільність встановлення за вчинення цього злочину покарання у виді штрафу (зокрема, Данія, ФРН, Швейцарія, Швеція, Нідерланди, Франція, Іспанія, Румунія), охоплення суспільно небезпечними наслідками складів злочинів, передбачених у ч. 1, 2 ст. 140 КК України, смерті потерпілого (Албанія, Болгарія, Данія, ФРН, Польща, Таїланд, Литва, РФ), передбачення кваліфікуючою ознакою заподіяння тяжких наслідків двом чи більше особам (Узбекистан, Таджикистан).

Характеристику безпосереднього об'єкту неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником доцільно здійснювати з урахуванням Рекомендацій «Про права хворих і вмираючих» № 779 (1976 р.) Парламентської Асамблеї Ради Європи, рішень Європейського суду з прав людини (зокрема, рішень у справах «Логвиненко проти України», «Барило проти України»). Основним безпосереднім об'єктом неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України) є порядок суспільних відносин у сфері охорони здоров'я людини, а додатковим безпосереднім об'єктом - порядок суспільних відносин у сфері охорони здоров'я, що виникає у зв'язку із реалізацією права на охорону життя, здоров'я та гідності людини під час виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.

Суспільно небезпечне діяння як ознака складу злочину, передбаченого у ст. 140 КК України, полягає у вчиненні суб'єктом злочину двох альтернативних діянь: невиконання або неналежне виконання професійних обов'язків. Зроблено висновок, що ці два діяння мають ряд спільних ознак, зокрема, і невиконання, і неналежне виконання професійних обов'язків полягають у такому поводженні з хворим або пацієнтом, що принижує його гідність. Водночас для невиконання професійних обов'язків характерно те, що медичний або фармацевтичний працівник повністю не виконує своїх професійних обов'язків, передбачених у регулятивному законодавстві України та у правилах медичної науки і практики, а при неналежному виконанні - неправильно, неповно та/або несвоєчасно виконує такі обов'язки.

Причинний зв'язок у вчиненні злочину, передбаченого у ст. 140 КК України, пропонується досліджувати у рамках сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину, а також механізм спричинення суспільно небезпечних наслідків. Для вирішення проблеми причинного зв'язку при бездіяльності медичного або фармацевтичного працівника слід дати відповідь на кілька запитань: «Чи було покладено на медичного або фармацевтичного працівника обов'язок вчинення певних дій?», «Чи було фактично можливим виконання таких дій?», «Чи могло реально запобігти настанню суспільно небезпечних наслідків виконання відповідного обов'язку?». У разі спільного заподіяння наслідків необережною поведінкою кількох медичних або фармацевтичних працівників доцільно дослідити характер порушень професійних обов'язків, які допустив кожен з них, та визначити вплив цих порушень на настання суспільно небезпечних наслідків.

Виокремлено ознаки суб'єкта злочину, передбаченого у ст. 140 КК України. До них віднесено, зокрема, здобуття спеціальної освіти, відповідність єдиним кваліфікаційним вимогам, виконання професійних обов'язків з медичної або фармацевтичної (або домедичної) допомоги. Запропоновано передбачити у назві та диспозиції ч. 1 ст. 140 КК України цілителя як спеціального суб'єкта злочину.

Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником може бути вчинено лише з необережності. Обґрунтовано, що медичний або фармацевтичний працівник зобов'язаний володіти спеціальними знаннями та вміннями, а також постійно їх удосконалювати, оскільки на нього покладений обов'язок з підтримки життя та здоров'я хворого або пацієнта.

Діяння, вчинене за наявності медичної (фармацевтичної) помилки, в окремих випадках має визнаватися неналежним виконанням професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України). Під медичною (фармацевтичною) помилкою запропоновано розуміти суспільно небезпечне протиправне необережне діяння (дія або бездіяльність) медичного або фармацевтичного працівника, яке вчиняється під час виконання професійних обов'язків, внаслідок чого заподіюються тяжкі наслідки хворому або пацієнту.

Причини та умови вчинення неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником залежать від процесу формування в соціопатичної особи комплексу сваволі та ілюзій. Основні причини цього злочину - низька соціальна культура, недоліки у вихованні, неналежна підготовка медичних або фармацевтичних працівників, недоліки у сфері сільської та сімейної медицини, негаразди у соціально-економічній сфері держави, недоліки у діяльності правоохоронних органів, психологічні та правові недоліки.

Медичний або фармацевтичний працівник під впливом комплексу сваволі та ілюзій, сукупності біологічних властивостей, уявлень та потреб, інтересів і цінностей, відсутності позитивної направленості на суворе виконання обов'язків, переслідує ціль, яка полягає у реалізації бажання не виконувати чи неналежно виконувати професійні обов'язки, а також створює такий стан речей, який необхідний для задоволення інтересів та цінностей, що пов'язані виключно з самореалізацією за рахунок хворого або пацієнта.

Умовами неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником є професійне «вигорання», що сприяє прояву комплексу сваволі і ілюзій. Особливостями професійного «вигорання» медичного або фармацевтичного працівника є те, що цей стан зорієнтовує особистість на неналежне виконання професійних обов'язків. Професійному «вигоранню» піддаються чоловіки у віці 30-50 років, що перебувають на посаді лікаря, провізора та фармацевта. Професійне «вигорання» медичного або фармацевтичного працівника через деформовану систему комунікацій з хворими або пацієнтами сприяє прояву комплексу сваволі і ілюзій.

Протидія неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником може здійснюватися на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях. Метою цих заходів є вплив на причини та умови неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником, а також зумовлюватиме зниження вчинення цього злочину у майбутньому.

Обґрунтовано внесення змін у Кримінальний кодекс України:

а) статтю 140 викласти у такій редакції:

«Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним, фармацевтичним працівником або цілителем

1. Невиконання чи неналежне виконання медичним, фармацевтичним працівником або цілителем своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого або пацієнта, - карається штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, що спричинило тяжі наслідки неповнолітньому або двом чи більше особам, - карається штрафом від чотирьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Результати, одержані у ході виконання дисертаційного дослідження, можуть бути застосовані для розв'язання інших проблем, пов'язаних з кримінально-правовою та кримінологічною протидією неналежному виконанню професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником, зокрема, обставин, що виключають злочинність діяння медичного або фармацевтичного працівника, кримінологічної характеристики жертв неналежного виконання професійних обов'язків, аналізу причин та умов вчинення неналежного виконання професійних обов'язків цілителем, розробки пропозицій щодо вдосконалення протидії неналежному виконанню професійних обов'язків цілителем, а також під час аналізу кримінально-правових санкцій та практики призначення покарань за цей злочин.

Література

1. Філь І.М. Медичний працівник як суб'єкт злочину, передбаченого статтею 140 КК України. Підприємництво, господарство і право. 2008. № 7. С. 112-115.

2. Філь І.М. Медична помилка як форма невиконання чи неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником. Підприємництво, господарство і право. 2009. № 5. С. 127-130.

3. Філь І.М. Надання медичної допомоги та виконання професійних обов'язків: проблеми співвідношення (у контексті аналізу ст. 140 КК України). Часопис Київського ун-ту права. 2009. № 4. С. 325-329.

4. Филь И.Н. Ответственность за невыполнение или ненадлежащее выполнение профессиональных обязанностей медицинским или фармацевтическим работником по уголовному законодательству государств постсоветского пространства. Юридические науки и образование. 2013. № 39. С. 280-292.

5. Філь І.М. Фармацевтичний працівник як суб'єкт злочину, передбаченого ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником». Часопис Київського ун-ту права. 2013. № 3. С. 330-335.

6. Філь І.М. Невиконання чи неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником при проведенні профілактичних щеплень (стаття 140 Кримінального кодексу України). Наук. вісн. Ужгородського нац. ун-ту. 2014. Вип. 29 «Право». Т. 2. С. 153-155.

7. Філь І.М. Соціально-економічні детермінанти неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником. Наук. часопис Нац. академ. прокуратури України. 2017. № 1. С. 198-208.

8. Філь І.М. До проблеми визначення форми вини у помилкових непрофесійних діяннях медичних працівників. Проблеми захисту прав людини і громадянина в кримінальному судочинстві: мат-ли круглого столу (21 листоп. 2006 р. м. Чернігів). 2006. С. 41-45.

9. Філь І.М. До проблеми кримінальної відповідальності за медичну помилку. Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку: зб. мат-лів міжнар. наук. конф. (27 січ. - 30 січ. 2007 р., м. Косів Івано-Франківської обл.). 2007. Вип. 8. С. 236-239.

10. Філь І.М. До проблеми спеціальної осудності у кримінальному праві України. Законодавство України: Проблеми та перспективи розвитку: зб. мат-ів ІХ Міжнар. наук. конф. (27 січ. - 31 січ. 2008 р., м. Косів Івано-Франківської обл.). 2008. Вип. 9. С. 408-410.

11. Филь И.Н. Потерпевший от преступления в составе ненадлежащего выполнения медицинским или фармацевтическим работником профессиональных обязанностей (ст. 140 УК Украины). Татищевские чтения: актуальные проблемы науки и практики: V юбилейн. междунар. науч.-практ. конф. (16 апреля-19 апреля 2008 г., г. Тольяти). 2008. С. 191-194.

12. Філь І.М. Наукові погляди на проблему медичної помилки у кримінальному праві. Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку: зб. мат-лів наук.-практ. конф. (27 січ.-31 січ. 2009 р., м. Косів Івано-Франківської обл.). 2009. Вип. 10. С. 444-446.

13. Філь І.М. Причинний зв'язок у складі злочину, передбаченого ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником». Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: мат-ли міжнар. наук.-практ. конф. (9 жовт. 2009 р., м. Одеса). 2009. С. 269-271.

14. Філь І.М. Про категорії посад медичних працівників, суб'єктів злочину, передбаченого ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником». Сучасні проблеми правової системи України: мат-ли міжнар. наук.-практ. конф. (29 жовт.-1 листоп. 2009 р., м. Алушта). 2009. С. 490-491.

15. Філь І.М. Характеристика родового та видового об'єкта злочину, передбаченого ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником». Право і держава в дослідженнях молодих науковців: мат-ли ІІІ-ї наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих науковців (28 берез. 2010 р., м. Одеса). 2010. Т. 1. С. 242-244.

16. Філь І.М. Медичний ризик як обставина, що виключає злочинність діяння. Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: мат-ли ІІ-ї міжнар. наук.-практ. конф. (8 жовт. 2010 р., м. Одеса). 2010. Т. 1. С. 316-318.

17. Філь І.М. Відповідальність медичних працівників за невиконання або неналежне виконання професійних обов'язків в різні історичні періоди. Право і держава в дослідженнях молодих науковців: мат-ли IV-ї всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих науковців (25 берез. 2011 р., м. Одеса). 2011. С. 186-189.

18. Філь І.М. Загальносоціальна та спеціально-кримінологічна протидія неналежного виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України). Актуальні проблеми кримінального права, процесу та оперативно-розшукової діяльності: тези всеукр. наук.-практ. конф. (3 берез. 2017 р., м. Хмельницький). 2017. С. 421-423.

Размещено на Allbest.ru