Правові наслідки порушення сторонами зобов’язань за договором підряду

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика договору підряду

1.1 Поняття та юридичні ознаки договору підряду

Розділ 2. Права та обов'язки сторін за договором підряду

Розділ 3. Відповідальність за договором підряду

3.1 Поняття та підстави відповідальність за договору підряду

Розділ 4. Правові наслідки порушення сторонами зобов'язань за договором підряду

4.1 Загальні положення про порушення зобов'язань та правові наслідки, що з нього випливають

4.2 Правові наслідки, що виникають за порушення зобов'язання договору підряду

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Темою моєї курсової роботи є «Правові наслідки порушення сторонами зобов'язань за договором підряду», в даній роботі розкривається поняття договору підряду, загальна характеристика правової природи договору, опис суб'єктів цивільного права, а саме сторін даного договору, їхні права та обов'язки як учасників цивільних правовідносин, відповідальність у разі невиконання обов'язків, що покладені на сторони, межі цієї відповідальності - правові наслідки порушення сторонами зобов'язань, а також інші важливі ознаки та елементи, що повинні бути наявними у такій правовій конструкції як договір підряду.

Актуальність цієї теми для нашого сьогодення базується на необхідності обізнаності кожного свідомого громадянина держави Україна в сутності цивільно-правових відносин, їх учасників та законодавчому регулюванні цієї сфери права щодо укладення договорів. Проте задля пізнання сутності цивільно-правових відносин необхідно, насамперед, краще визначитися з суб'єктним складом таких відносин, його особливостями і різновидами, вивчати правове становище суб'єктів (їхні права та обов'язки), а у нашому випадку - сторін договору підряду. Адже якщо не розглядати спектр цивільних прав і обов'язків суб'єктів, то буде неможливе точне визначення місця договору підряду і статусу його суб'єктів у системі цивільного права, чіткого розмежування даного договору поміж інших договорів, а також сучасного правового регулювання та стану правовідносин, що виникають із даного договору. Крім того, коли інтенсивними темпами розвиваються ринкові відносини, розширюється приватний сектор, постала реальна потреба чіткого законодавчого врегулювання договору підряду, адже більшість компаній виступають підрядчиками в тих чи інших відносинах.

Метою написання моєї курсової роботи є аналіз питань, пов'язаних з такими категоріями цивільного права як цивільно-правові договори, а саме договір підряду. Крім того, метою є аналіз всіх правових аспектів, що стосуються поняття договору підряду, змісту та інших юридичних умов.

Для того, щоб визначити всі аспекти, які стосуються договору підряду, необхідно перш за все з'ясувати, що ж взагалі являє собою таке поняття як «договір». договір підряд правовий цивільний

Отже, відповідно до цивільного законодавства України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тобто можна розглядати як певну угода між суб'єктами певної діяльності, про надання певних послуг, купівлю-продаж певних речей, майна, транспорту, передання в користування, тощо.

Розпочинаючи розгляд курсової роботи, я хотіла би підкреслити, що договір підряду, регламентований цивільним кодексом України, є традиційним цивільно-правовим договором, регулювання якого за останній час не зазнало істотних змін.

Потрібно приділити увагу такій новелі чинного ЦК України, що полягає у виділенні окремого виду договорів - підряду. Також потрібно зазначити те, що традиційно договір підряду розглядався як договір, спрямований на досягнення (виготовлення, перетворення, відновлення, навіть знищення) конкретного матеріалізованого результату (об'єкта), однак за відсутності окремого виду договору відносини з виконання робіт і надання послуг (туристичних, медичних тощо), навіть якщо вони і не мали на меті створення матеріалізованого об'єкта, регулювалися нормами договору підряду.

Процес обміну матеріальними цінностями у цивільному обігу опосередковується з правової точки зору двома групами угод:

1) обмін речами незалежно від того, діяльністю кого вони створені, -- такі угоди опосередковуються зобов'язаннями з оплатної реалізації майна (договори купівлі-продажу, міни, поставки тощо);

2) обмін результатів праці -- такі відносини опосередковуються окремим видом зобов'язань -- з проведення робіт, до яких і належить договір підряду.1

Отже, договір підряду слід відмежовувати від договорів про надання послуг, регламентованих главою 63 Цивільного кодексу України. Слід зазначити, що як у договорі підряду, так і в договорі із надання послуг сутність діяльності боржника з виконання договору полягає у вчинені певних дій.

Справа в тому, що тут поняття «послуги» вживається в широкому економічному сенсі. Ще К. Маркс писав, що послуги є споживчими вартостями, що представляють собою результат відомих видів діяльності або праці та втілюються в товарах; інші ж послуги, навпаки, не залишають відчутних результатів, існують окремо від виконавців цих послуг; іншими словами, результатом їх є непридатний для продажу товар.

Характерними ознаками послуги, на думку В. Резнікової, є:

- корисний ефект (це її особлива споживча вартість, тобто здатність задовольняти потреби окремих суб'єктів);

- невіддільність від джерела (послуга має споживатися в процесі її надання, тобто при здійснені певних дій чи бездіяльності);

- непомітність невидимість (її не можна взяти в руки, зберегти, транспортувати, складувати);

- нематеріальність (її не можна продемонструвати послугоотримувачеві до моменту надання послуги);

- якість, диференційованість якості послуги (якщо кінцевий результат (коли такий існує) і не настав, то це не свідчить про неякісне надання послуги);

- ексклюзивність (послуга тісно пов'язана із конкретним суб'єктом правовідносин - виконавцем, а оскільки всі виконавці є різними, то властивість невіддільності зумовлює специфічну ознаку послуги - її ексклюзивність);

- неможливість зберігання (послугу не можна зберегти з метою її подальшої реалізації чи використання);

- невичерпність (незалежно від кількості разів її надання, її власні кількісні характеристики не змінюються.

За виділеними ознаками доцільним є розмежування послуги та роботи, хоча і ці відмінності не є чіткими. Насамперед слід зазначити, що в літературі пропонуються різні підходи до розмежування понять «робота» та «послуга». Так, Б. Борисова вважає, що робота виступає різновидом послуг, оскільки під роботами розуміють таки послуги, кінцевим результатом яких є виготовлення будь-якого матеріального предмета (речі) або інший матеріальний результат. Й. Брауде, натомість, визначає послугу як різновид роботи, аргументуючи це тим, що робота може полягати у виготовленні будь-якої речі або в надані послуги. На думку Ю. Калмикова, слід вважати не послуги різновидом договору підряду, а підряд різновидом договору послуг.1

Отже, міркування вищезазначених вчених, в основному зводяться до того, які ж відносини якими охоплюються: чи підряд є різновидом договору послуг, чи послуга є різновидом договору підряду. Сьогодні, зважаючи на розмежування робіт і послуг у чинному цивільному законодавстві як самостійних об'єктів цивільних прав (стаття 177 Цивільного кодексу України) не доцільно роботу розглядати як різновид послуги, а послугу - як різновид робіт, оскільки вони спрямовані на досягнення різних результатів.

Аналіз закріпленої в статті 837 Цивільного кодексу України дефініції «договір підряду» свідчить, що поняття «робота» розкривається законодавцем через категорію «вчинення дії» або «діяльності». В літературі зазначається, що роботи - це діяльність, результати якої мають матеріальний вираз і можуть бути реалізовані для задоволення потреб юридичних і фізичних осіб, а послуги - це діяльність, результати якої не мають, як правило, матеріального виразу, вони реалізуються та споживаються в процесі здійснення цієї діяльності.2

Отже, коли йдеться про діяльність у формі «робіт», то споживча цікавість кінцевій результат такої діяльності, що набуває певної матеріальної форми, тобто такий об'єкт цивільних прав як, «результати робіт». Коли ж ідеться про послуги як об'єкт цивільних прав, то до уваги береться не сам результат, який споживається при здійсненні діяльності, а дії, що до нього призвели.

Специфіка правової природи договору підряду та договору про надання послуг насамперед полягає у їх предметі. Також, саме предмет зазначених договорів виступає основним критерієм для можливості їх розмежування. Так, предметом договору підряду виступає індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тій чи іншої матеріальної форми, оскільки робота виконується з матеріалів сторін і з'являється у вигляді, придатному для оцінки. Робота ж (як об'єкт) за наслідками укладення договору підряду не містить матеріальної цінності поки немає матеріального предмету, в якому вона вцілена. В свою чергу, предметом договору про надання послуг є сам процес надання послуги, а не досягнення матеріального результату. Крім того, результат при наданні послуг виражається у нематеріальної формі, однак має економічну цінність і корисний ефект для замовника, а результат роботи підрядника завжди виражається в тій чи іншій матеріальній формі, тобто є уречевленим (матеріальним).

Дана курсова робота постановляє і таку мету, а саме допомогти здобути основних знань, що стануть підґрунтям та джерелом у вивченні даного питання, у правильному розумінні норм чинного законодавства та правової практики.

Основними завданнями при написанні роботи були:

- добір та дослідження нормативних та наукових джерел, присвячених проблемам зобов'язального права;

- дослідження правової бази укладення договорів підряду, понять та основних елементів договору підряду, таких як: характерні ознаки договору підряду та його зміст, права та обов'язки сторін;

- узагальнення отриманої інформації;

- охарактеризування юридичного змісту договірних відносин підряду;

- оформлення та узагальнення результатів дослідження у вигляді курсової роботи.

Предметом дослідження в курсовій роботі є така галузь цивільного права як зобов'язальне право, а об'єктом дослідження виступає договір підряду.

В моїй курсовій роботі розкрито наступні питання:

- поняття та значення договору підряду;

- права та обов'язки сторін;

- відповідальність сторін та правові наслідки порушення сторонами зобов'язань;

Під час написання курсової роботи використовувалися нормативні акти та наукова література, законодавче регулювання обраної теми дослідження здійснюється за допомогою Цивільного кодексу України, наукової літератури та інших нормативно-правових актів тощо.



Розділ 1. Загальна характеристика договору підряду

1.1 Поняття та юридичні ознаки договору підряду

Станом на сьогодні, ринкові відносини нереально уявити без такого поняття як «договору підряду». На сьогодні практика цивільного обороту свідчить про те, що договори підряду є найзручнішою правовою конструкцією. Крім того, слід звернути увагу на те, що в будь-якій сфері навколишнього (суcпільного) виробництва на даний час укладаються договори підряду у більшій мірі, ніж інші договори.

Більшість юристів не маючи наміру з'ясувати правову природу даного договору трактують вказаний договір як «пережиток Радянського Союзу». Дана позиція є вкрай непоміркованою з огляду на ряд факторів:1

- по-перше - за своїм характером договір підряду регулює комплексне коло суспільних відносин;

- по-друге - на даний момент технічний прогрес рухається настільки стрімко, що створення нових об'єктів інтелектуальної власності обумовлює потребу вдосконалення засобів правового захисту;

- по-третє - судова практика неспростовно говорить про те, що вітчизняні як корпоративні і фахові юристи припускаються низки помилок під час укладення даного договору і неспроможні захистити власних клієнтів.

У нашому сучасному житті питання регулювання таких відносин, як у сфері виконання робіт присвячено главу 61 ЦК України, що складається з чотирьох параграфів, перший з яких, а саме статті 837-864 ЦК, містить загальні положення про підряд. Наступні стаття даної глави містять положення про окремі види договору підряду, такі, як: договір побутового підряду (статті 865-874 ЦК України); договір будівельного підряду (статті 875-886 ЦК України); договір підряду на проектні та пошукові роботи (статті 887-891 ЦК України).

Загальні положення, що містяться у ЦК України застосовуються до окремих видів договору підряду, якщо інше не встановлено нормами ЦК про ці види договорів. Тобто норми, що в сукупності складають загальні положення про підряд, застосовуються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремим видам договору підряду, за правилами співвідношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, яка регулює конкретний вид договору підряду, є перешкодою для застосування до цього виду відповідної норми, що міститься в загальних положеннях про підряд.1

В основу поділу підрядних договорів на певні види покладено два основних критерії - предмет договору та суб'єктний склад учасників договору. Отже, за договором побутового підряду виконується робота, яка призначена для задоволення побутових та інших особистих потреб замовника, що не пов'язані з здійсненням ним підприємницької діяльності. Якщо ж замовником укладається договір з метою подальшого використання результату виконаної роботи з підприємницькою метою, то на такий договір поширюються загальні положення про підряд. Підрядником у договорі побутового підряду завжди виступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, а замовником - тільки фізична особа. Що ж стосується договору будівельного підряду або договору на проектні та пошукові роботи, то замовником у них можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи.2

Також потрібну звернути увагу на те, що договір на виконання технологічних та науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт не віднесено до видів договору підряду, а виділено як самостійний тип договору. Це зумовлено тим, що дослідно-конструкторські, науково-дослідні та технологічні роботи на відміну від робіт, що виконуються за договорами підряду, мають творчий характер, а це пов'язано з ризиком на досягнення саме того результату та можливістю його відсутності, на який розраховує замовник.

Тому, якщо вказані роботи будуть виконані з досягненням іншого результату або виконавець стикнеться з неможливістю вирішення того завдання, що ставить перед ним замовник, ризик виконання робіт лягає не на підрядника, як це передбачено договором підряду, а на замовника.

Згідно із законодавчим визначенням, яке містить ЦК України в статті ст. 837, а саме ч. 1 - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. А частина 2 ст. 837 ЦК України доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Аналіз законодавчого визначення поняття «договору підряду» наштовхує на такі висновки:

- по-перше, змінилося визначення договору підряду, бо воно вже не містить такої конститутивної ознаки, яка вказує на те, що робота здійснюється або з матеріалів підрядника, або з матеріалів замовника. Інакше кажучи, законодавець відносить до підрядного виду не тільки договори, предметом яких є виконання роботи за завданням замовника із застосуванням матеріалів, обладнання сторін, а й договори, предметом котрих є виконання роботи за завданням замовника без застосування матеріалів, обладнання сторін (наприклад, переміщення вантажу тощо, але з передачею результату такої роботи замовникові);

- по-друге, цілком чітко визначена мета договору підряду - виконання певної роботи, що в свою чергу надало змогу зрозуміти різницю між договорами підрядного типу та іншими видами цивільно-правових договорів, зокрема, договорами на надання послуг та договорами на оплатну передачу майна у власність.

Щодо правової характеристики, то договір підряду є:

- консенсуальний - він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами;

Для досягнення бажаного результату за договором підряду необхідно витратити час для виконання роботи, тому він не може бути виконаний безпосередньо на момент укладення договору. Консенсуальний характер договір підряду має й у випадку, якщо підрядник приступає до виконання роботи одразу ж після укладення договору або виконує роботу у присутності замовника. Виконанню роботи та здійсненню обов'язків підрядника завжди передує укладання договору, за яким визначається, що саме необхідно зробити.

- двосторонній - двосторонність цього договору підтверджується тим, що права та обов'язки покладаються як на підрядника, так і на замовника.

- відплатний - бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника, тобто відплатність договору підряду полягає в тому, що діям підрядника відповідає обов'язок вчинити зустрічну дію замовником, а саме оплатити результат роботи підрядника.

- взаємний - у сторін існують зустрічні зобов'язання по відношенню один до одного.

Сторонами в договорі підряду є підрядник та замовник, якими можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. Підрядник - це особа, яка бере на себе обов'язок виконання замовленої роботи, а замовником є особа, яка замовляє виконання певної роботи, беручи на себе обов'язок прийняти й оплатити її результат.

Диспозитивна норма, що міститься в ЦК, надає підряднику право залучити за власною ініціативою до виконання його обов'язків третю особу -- субпідрядника.

Відповідно до ч. З ст. 837 ЦК України для виконання окремих видів робіт у випадках, встановлених законом, підрядник (чи субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл, що говорить про те, що:

- по-перше, про можливість виконання цих робіт лише особисто тим підрядником, який має на це дозвіл, наданий у встановленому законом порядку; Наприклад, виконання авіаційно-хімічних робіт, виготовлення, монтажу несучих конструкцій, монтажу конструкцій в будівельній, ремонтно-будівельній діяльності тощо;

- по-друге, що підрядником в окремих видах договорів підряду, зокрема побутовому, будівельному тощо, може бути суб'єкт підприємницької діяльності.

Отже, щодо субпідрядництва, то підрядник при виконанні робіт, якщо інше не встановлено договором, може залучати інших осіб - субпідрядників, передоручаючи їм виконання частини робіт. Субпідрядниками можуть виступати спеціалізовані підрядні організації, зокрема в таких сферах діяльності, що вимагають спеціального ліцензування, наприклад, виконання проектних, будівельних, пошукових робіт тощо. Підрядник при цьому виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Перед замовником за виконання всієї роботи, в тому числі й виконаної субпідрядником, відповідає генеральний підрядник. Крім того, він відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду (ст. 838 ЦК України).

За загальним правилом, прямі правові зв'язки між замовником і субпідрядником не встановлюються: замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, у договорах, укладених генеральним підрядником як із замовником, так із субпідрядником, може бути передбачена можливість висунення замовником будь-яких вимог безпосередньо до субпідрядника та навпаки. Необхідність таких прямих зв'язків може виникнути, наприклад, при виконанні складних робіт під час будівництва великих об'єктів, коли в них беруть участь декілька будівельних та монтажних організацій.1

Отже, субпідрядний договір -- різновид договору підряду і до нього застосовуються загальні норми цивільного законодавства про договір підряду і загальні положення про підряд, що містяться в главі 61 ЦК України.

Предметом договору підряду є результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, оскільки робота здається у вигляді, придатному для оцінки.

Залежно від завдання замовника та виду робіт результат може бути виражений у створенні нової речі або в оновленні, зміні чи поліпшенні споживчих властивостей уже існуючих речей. Робота, визначена договором підряду, виконується підрядником із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків (ст. 840 ЦК України).

Отже, за ЦК України, предметом договору підряду є матеріалізовані результати створення, перетворення, поновлення і навіть ліквідації речей вирoбничого, споживчого чи нaуково-культурного призначення.1

Щодо ціни, то ціною в договорі підряду є грошова сума, яку замовник зобов'язується сплатити підрядникові за виконання роботи. Ціна встановлюється за домовленістю сторін шляхом фіксування в договорі конкретної суми або способів її визначення. Якщо в договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, вона встановлюється судом на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи в договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст. 843 ЦК України). Ціна в договорі підряду й фактична ціна речі, що вироблена за ним, не завжди збігаються, оскільки до ціни речі, крім витрат підрядника і його винагороди, іноді включаються витрати замовника, що становлять, наприклад, вартість наданих ним матеріалів, плату за виконані третіми особами роботи та послуги.

Якщо для досягнення результату підрядник зобов'язаний виконати комплекс значних за обсягом та складних робіт, їх ціна за договором підряду визначається шляхом складання кошторису (ст. 844 ЦК України). Оскільки ціна є результатом домовленості сторін, то кошторис матиме значення лише тоді, коли у його складанні братимуть участь обидві сторони.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набуває чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим, про що говориться у статті 844 ЦК України, а також про порядок зміни такого кошторису і відповідні правові насліки.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України). З моменту укладення договору зафіксовані у ньому строки стають обов'язковими для обох сторін, змінити їх можна лише у випадках і в порядку, передбачених договором. Якщо в договорі не визначені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру й обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ч. 2 ст. 846 ЦК України). Замовник зацікавлений у виконанні свого замовлення до певного строку, тому варто вказувати в договорі підряду кінцевий строк виконання роботи. Але суттєве значення для замовника може мати не лише кінцевий строк, а й початок виконання роботи та проміжні строки, особливо, коли робота виконується за місцем проживання замовника або за місцем знаходження його майна.1

Форма договору підряду повинна відповідати загальним правилам про форму правочинів (ст. 205-210 ЦК України). Найбільш поширеною при підрядних правовідносинах є проста письмова форма, що пояснюється необхідністю надання ним більшої стабільності та їх тривалістю.



Розділ 2. Права та обов'язки сторін за договором підряду

Згідно з нормами чинного ЦК України одним з основних обов'язків підрядника за даним договором є належне та якісне, тобто таке що відповідає погодженим між сторонами умовам договору:

- виконання роботи;

- передача її результату замовникові (у встановлений строк).

Станом на сьогодні ЦК України містить так званий «класичний підхід» до моделювання договору підряду, вказуючи на те, що роботи виконуються на ризик підрядника статті 837,855 ЦК України тощо. Даний підхід полягає у тому, що у випадку випадкового знищення предмета договору підряду до здачі його замовникові або у разі, коли закінчення роботи стане неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу, а якщо оплата була здійснена частково, зокрема сплачено аванс, він зобов'язаний повернути ці виплати замовнику.

До того ж, якщо знищення предмета договору або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи право власності на виготовлену чи перероблену річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання - підрядник має право на оплату роботи.1

Крім того, цивільне законодавство зберігає розподіл між сторонами ризику випадкового знищення або пошкодження матеріалу, покладаючи його на сторону, яка надана матеріал, до настання строку здачі підрядником роботи, а після настання цього строку - на сторону, яка пропустила цей строк.

Ще одне загальне правило, яке випливає з чинного цивільного законодавства, що підрядник, якщо інше не встановлено договором, зобов'язаний виконувати роботу із свого матеріалу і своїми засобами, але він відповідає за неналежну якість вказаних матеріалів і устаткування, і також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

У випадку, якщо робота виконується з матеріалу наданого замовником і за його вказівками, то підрядник зобов'язується:

- належним чином прийняти зазначений матеріал;

- своєчасно попередити замовника про неякісність або непридатність нього матеріалу для виконання роботи; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

- про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, але які загрожують якості чи придатності результату роботи.

Окрім вищесказаного, якщо використання неякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок наданих замовником загрожує життю та здоров'ю людей чи приводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язується відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків, згідно із чинним ЦК України.

До того ж, на підрядника покладається зобов'язання:

- вживати усіх заходів щодо збереження матеріалу, наданого замовником;

- надати останньому звіт про використання матеріалу та повернути його залишки;

- зберігати конфіденційність одержаної від замовника інформації про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, які можуть розглядатися як комерційна таємниця, якщо інше не встановлено договором. Таке ж зобов'язання покладається і на замовника щодо інформації наданої підрядником (ст. 862 ЦК).

Щодо підрядника та його прав, то на даний момент цивільне законодавство виділяє такі права цього суб'єкта, як:

- не починати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, яка підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником;

- за згодою замовника на дострокове виконання роботи;

- на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості;

- на відмову від договору з правом на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження, у відповідний строк не замінить неякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи чи не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи;

- вимагати відшкодування завданих йому збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищенням ціни роботи, які настали внаслідок невиконання замовником свого обов'язку зі сприяння підрядникові у виконанні роботи, якщо обсяг та порядок такого сприяння були обумовлені договором;

- продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи за умови попередження його підрядником про виконання роботи тощо.

Відповідно до правової характеристики, за якою договір підряду - двосторонній договір, а отже він є таким, за яким права та обов'язки покладаються також і на замовника.

Отож цивільне законодавство до обов'язків замовника відносить такі:1

- прийняти роботу, виконану підрядником;

Щодо прийняття, то обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником зумовлюється наступними положеннями:2

1. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові;

2. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки);

3. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника;

4. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

5. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Насамперед, законодавець, закріплюючи у законодавчому понятті договору підряду зобов'язання замовника прийняти результат виконаної роботи, отримав можливість встановити негативні для замовника наслідки порушення закріпленого обов'язку.1

- видати завдання підряднику, тобто чітко обумовити предмет договору;

- надати матеріал підряднику, якщо це передбачено договором;

- змінити вказівки про спосіб виконання роботи або усунути інші обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи;

- замінити на вимогу підрядника у відповідний строк неякісний або непридатний матеріал;

- сприяти останньому у виконанні роботи у випадках, в обсязі та у порядку, встановлених договором.

Замовник зобов'язаний разом з підрядником оглянути роботу і прийняти її, а у разі виявлення допущених підрядником відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підряднику. Якщо цього не буде зроблено, замовник втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору чи недоліки у виконаній роботі. Маються на увазі тільки ті недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття, тобто явні.

Якщо ж після прийняття роботи будуть виявлені відступи від умов договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані), у тому числі й такі, що були умисно приховані підрядником, замовник зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У випадку виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків на вимогу будь-кого із сторін має бути призначена експертиза. Витрати на її проведення несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін - обидві сторони.1

Також, замовник має право на певну «контролюючу функцію», яка полягає у тому, що він у будь-який час має право перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Така норма цивільного законодавства носить імперативний характер, який проявляється у тому, що підрядник не має права відмовитися надати замовнику можливість контролювати хід робіт, посилаючись на відсутність таких вказівок у договорі.2

Окрім того, ця норма не підлягає розширювальному тлумаченню, що означає те, що предметом перевірки можуть бути лише тільки хід та якість робіт.

Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищенням ціни роботи.



Розділ 3. Відповідальність за договором підряду

3.1 Поняття та підстави відповідальність за договору підряду

У сучасній цивільно-правовій доктрині існує правило, згідно з яким цивільно-правові порушення не можуть залишатися безкарними. А саме тому за невиконання чи за неналежне виконання договірних зобов'язань, порушення абсолютних прав (права власності, авторського права, особистих немайнових) не може бути таким, що не тягне за собою певної відповідальності.

Отже, під цивільно-правовою відповідальністю слід розуміти «невигідні», такі що спричиняють негативні наслідки майнового характеру, які настають для осіб, що допустили цивільні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність завжди має майновий характер. Вона може виступати у формі відшкодування збитків, сплати штрафу, пені, неустойки, втрати завдатку тощо.

За підставами виникнення вирізняють такі види відповідальності:1

- договірну;

- деліктну відповідальність.

Договірна відповідальність має місце у тому випадку, якщо одна зі сторін не виконала чи неналежно виконала умови, що встановлені у договорі, а межі даного виду відповідальності можуть бути передбачені як законом, так і безпосередньо у самому договорі.

Що ж до деліктної відповідальності, яку ще називають «недоговірною», то вона випливає безпосередньо із правопорушення, за умови відсутності укладеного між порушником і потерпілим договору.

Оскільки, ядром моєї курсової роботи є ключове поняття - договір підряду, то детальніше потрібно розглянути такий вид відповідальності, як договірна, яка виникатиме у разі порушення умов договору підряду, про що і буде зазначено далі.

Відповідно до чинного ЦК України на сторони, які уклали договорі підряду покладаються обов'язки, виконання яких є імперативом, а у разі невиконання - існують певні правові наслідки - відповідальність.

Отже, детально розглянемо, яка ж відповідальність і за що покладена на суб'єктів, що виступають сторонами за договором підряду, а саме на підрядника та замовника.

Щодо підрядника, то він несе відповідальність за таке:

- за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб;

- за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу;

- своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим;

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином і за вимогою замовника він не вживатиме для цього ніяких заходів, власних дій для усунення недоліків;

- якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі;

- якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру.

Щодо замовника, то він несе відповідальність за таке:

- якщо він у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи підрядника;

- якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог;

- невиконання замовником обов'язку сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду;

- якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником;

- коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи;

- якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду.



Розділ 4. Правові наслідки порушення сторонами зобов'язань за договором підряду

4.1 Загальні положення про порушення зобов'язань та правові наслідки, що з нього випливають

Загальні положення, що розкривають зміст правових наслідків порушення зобов'язання, а також відповідальність за порушення зобов'язання встановлена в чинному ЦК України у Книзі 5 - Зобов'язальне право, Глава 51.

В першу чергу, що ж таке зобов'язання?

Згідно з цивільним законодавством, зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Порушення зобов'язання є негативним фактором в існуванні зобов'язального правовідношення і не може розглядатися як звичайна стадія його розвитку. Порушення зобов'язання є антиподом його належного виконання, оскільки характеризує аномальну, нетипову поведінку учасника цивільних відносин й означає такий стан правовідношення, коли одна, а іноді обидві його сторони не дотримуються приписів досягнутої домовленості або законодавчо встановлених правил.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Отож, можна дійти висновку, що порушення зобов'язання є так званою родовою категорією, яка включає два поняття:

- невиконання;

- неналежне виконання зобов'язання.

Виділ даних елементів вказаного поняття можна пояснити не тільки потребою надати йому чіткий легальний зміст, а й суто прагматичними цілями. Так, прояв принципу реального виконання зобов'язання та відповідно можливість спонукання контрагента до виконання його обов'язку в натурі в умовах ринкових відносин набуває іншого, ніж у плановій економіці, значення.

Зокрема, ст. 621 ЦК України говорить, що у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків. Застосувавши саме такі дії, кредитор досягне позитивного результату, заради якого було укладено договір, оскільки примусове спонукання боржника до виконання робіт чи надання послуг за відсутності його бажання є нездійсненним. По суті, аналогічні дії може вжити кредитор також і тоді, коли виконання полягає у наданні йому в користування речі без вибуття її з володіння боржника, за умови, що доступ до користування річчю унеможливлює сам боржник.1

Крім того, коли має місце неналежне виконання, зумовлене, наприклад, частковим виконанням, порушенням умов щодо строку або місця виконання, беруться до уваги інтереси обох сторін, а саме - потреба кредитора у належному та реальному виконанні та вже вчиненій дії боржника. Відповідно вважається, що при неналежному виконанні зобов'язання сплата збитків та неустойки не звільняють боржника від виконання його зобов'язання у натурі.2

Невиконання та неналежне виконання зобов'язання не завжди можна чітко розмежувати. В окремих випадках неналежне виконання зобов'язання може перетворитися на його невиконання. Наприклад, якщо за договором перевезення вантажу перевізник не видає вантаж на вимогу одержувача протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки (ч. 2 ст. 919 ЦК), то прострочення виконання (неналежне виконання) трансформується у невиконання договору.3

Іншою ситуацією є порушення зобов'язання, коли незаконні дії сторони зводяться до порушення строків виконання, тобто є прострочення сторони

зобов'язання. Особливість цього виду порушення обумовлюється тим, що воно

може розглядатися і як неналежне виконання зобов'язання (зокрема, коли боржник виконав свій обов'язок зі спливом строку, визначеного у договорі), а також як невиконання зобов'язання (у разі якщо боржник взагалі не вчинив будь-яких дій з виконання свого обов'язку).

Отже, можна дійти висновку, що саме по собі порушення зобов'язання за цивільно-правовим договором тягне за собою певні правові наслідки.

А відповідно до ЦК України, а саме у статті 611 встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. До таких правових наслідків належать:

- припинення зобов'язання наслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

- зміна умов зобов'язання;

- плата неустойки;

- відшкодування збитків та моральної шкоди.

4.2 Правові наслідки, що виникають за порушення зобов'язання договору підряду

На мою думку, якщо розглядати договір підряду, то можна дійти висновку, що саме по собі виникнення певних правових наслідків безпосередньо пов'язане з видом недоліків у замовленні, що виконане. Порівняємо кодекси - чинний і Кодекс УРСР, за правими наслідками щодо порушення зобов'язань за договором підряду: 1) у ч. 1 ст. 344 ЦК УРСР зазначалось про те, що коли підрядник допустив відступи від умов договору, що погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатно виправити зазначені недоліки у відповідний строк або відшкодувати йому необхідні витрати з виправлення своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу. А у нашому, чинному ЦК України, щодо даної ситуації передбачено, у ч. 1 ст. 852 , що замовник має право за своїм вибором вимагати альтернативні діяння: - безоплатного виправлення недоліків у розумний строк ; - виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків; - вимагати відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Дана стаття характеризується таким чином, а саме виділяють такі ознаки:1

- надає замовникові право встановити «розумний» строк для виправлення недоліків;

- наведене в ній правило діє в усіх випадках, якщо інше не встановлено договором.

Але, що в кодексі УРСР, що в чинному на теперішній час кодексі законодавець виділяє певний поділ недоліків:

- недоліки, які виявилися у вигляді відступів від умов договору, що погіршили роботу;

- інші недоліки в роботі (такі, які не знижують якості роботи, але є відступом від умов договору). Крім того, присутність недоліків даного виду не дає замовникові права вимагати розірвання договору й відшкодування збитків, уповноважує замовника лише на вимогу відшкодування витрат на виправлення недоліків.

Виділяються істотні відступи в роботі підрядника від умов договору та істотні недоліки, у разі наявності яких замовник має право вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків.

За загальним правилом визнання недоліків істотними або незначними лежить на самих сторонах, але у випадку виникнення спору у сторін, то таке визначення покладається на суд.

На щастя, на даний момент існує єдина правова позиція, щодо того, що Закон не передбачає виправлення підрядником істотних недоліків у роботі у порядку примусу, тобто на вимогу замовника. Сформована правова думка щодо цього полягає у тому, що вчені-цивілісти стверджують, що це є цілком обґрунтовано і правомірно, правильно, оскільки в іншому випадку є можлива наявність невиправданих матеріальних витрат. Якщо є зрозуміло, що підрядник відповідно до своїх професійних якостей і фізично не може усунути істотні недоліки, то недоцільно і безперспективно примушувати його виправляти заздалегідь невиправні недоліки в роботі.1 У ст. 852 ЦК України не встановлюються штрафні санкції (неустойка, штраф) за неякісне виконання роботи, але сторони не позбавлені права передбачати їх у договорі.

Крім вказаної вище норми, у ЦК України міститься ст. 858 «Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи», яка за своїм змістом багато в чому схожа на проаналізовану вище ст. 852, що свідчить про певну їх неузгодженість.

Але крім неузгодженості, у ній містяться окремі новели:2

- положення про те, що підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання ( ч. 2 ст. 858 ЦК України);

- правило про те, що підрядник відповідає за якість наданого ним матеріалу відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості (ч. 5 ст. 858 ЦК України).

Щодо правових наслідків неякісного виконання роботи, передбачені законодавством, застосовуються й тоді, коли недоліки сталися через несвоєчасне застереження або незастереження підрядником замовника про обставини, перелічені у ст. 847 ЦК України, та через неякісні матеріали підрядника.

Отже, підрядник відповідає за неправильне використання матеріалів, наданих замовником, навіть більше того, підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу замовника, якщо не доведе неможливість їх виявлення при належному прийманні матеріалу . Він також несе відповідальність за будь-яке упущення, що спричинило втрату або пошкодження ввіреного йому замовником майна. Зміст відповідальності підрядника за вказані упущення у разі потреби визначають, виходячи також із загальних норм зобов'язального права.

Щодо кошторису, то теж не все так просто - якщо виникла необхідність значного (істотного) перевищення кошторису підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника, який у разі незгоди має право відмовитися від договору, відшкодувавши підряднику витрати щодо виконаної частини роботи. У разі невиконання підрядником такого інформаційного обов'язку він зобов'язаний виконати договір підряду за встановленою ціною. Тобто, можна дійти висновку, що правові наслідки для сторін договору підряду щодо такого поняття як «кошторис» настають у разі перевищення суми складеного кошторису.

Згідно з п. 5 ст. 844 ЦК України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник -- його зменшення, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

А які правові наслідки виникають щодо замовника? Відповідь буде така, що якщо замовник, незважаючи на своєчасне і обґрунтоване попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісні або непридатні матеріали, не змінить вказівки щодо способу виконання роботи або не усуне інші обставини, які загрожують міцності чи придатності виконуваної роботи, підрядник має право на дві взаємопов'язані дії:

- відмовитися від договору;

- стягнути збитки, заподіяні з вини замовника.

Щодо невиконанням або неналежним виконанням замовником своїх обов'язків, що полягають у двох діях:

- прийнятті виконаної підрядником роботи;

- та оплаті такої роботи.

Згідно з практикою вирішенні подібних справ застосовуються такі правові наслідки, а саме, що підрядник має право вимагати відшкодування збитків, завданих такими діями (бездіяльністю) замовника, а також може бути наявне застосування санкцій у вигляді неустойки (пені).

Крім того, замовник зобов'язаний прийняти виконану підрядником роботу, оглянути її та негайно заявити йому про виявлені недоліки. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає у подальшому право посилатися на ці недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, втрачає право посилатися на ті недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття роботи (явні недоліки). Замовник зобов'язаний також негайно повідомити підрядника про виявлені після прийняття роботи приховані недоліки.



Висновки

У даній курсовій роботі на тему «Правові наслідки порушення сторонами зобов'язань за договором підряду» проведено детальний аналіз таких суб'єктів цивільних правовідносин як замовника та підрядника - сторони договору підряду, детально розглядається обсяг їхніх прав та обов'язків та вияснено основне питання даної теми.

У результаті дослідження та аналізу правових наслідків, що виникають у разі порушення сторонами обов'язків встановлених договором, досягнуто завдання та мету курсової роботи, які зазначаються у вступній частині моєї роботи. Детально розглядаються питання поняття самого договору підряду, прав та обов'язків учасників правовідносин, що випливають з даного виду договору, чітко тлумачаться поняття «порушення зобов'язання», його значення загалом, а також чітко встановлено і вияснено центральне питання щодо теми курсової, а саме які ж дії вчинені сторонами даного договору призводять до певних правових наслідків і яких саме.

Отже, аналізуючи вищесказане, всі наведені факти у даній курсовій щодо моєї теми, то можна дійти висновку, про те, що питання порушення стороною договору обов'язку, покладеного на неї, знаходить своє відображення у нашому чинному законодавстві у вигляді настання певних правових наслідків. Але незважаючи на все це, в будь-якому випадку, існує проблема прогалини, а тому потрібно більш детально доповнити і врегулювати питання щодо відносин договору підряду, не тільки у сфері відповідальності, а й в інших сферах, зокрема, виходячи з сучасної судової практики , з проблем, що постають перед судами при вирішення того чи іншого питання щодо даного договору.

Отже, після вищевикладеного можна зробити наступні висновки, що:

- сучасне національне законодавство, що регулює цивільно-правове становище замовника та підрядника, відповідає загальноприйнятим міжнародно-правовим нормам і дозволяє забезпечити гарантії прав і свобод цієї категорії громадян;

...